⚖️ Відбулися засідання сенатів та колегій суддів Суду
Перший сенат 25 березня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності другого речення частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
▪️ Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️ Перший сенат продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
🔸Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Мєлікової Оксани Федорівни, Невмержицького Олексія Павловича, справу за конституційними скаргами Денисової Світлани Федорівни, Волкової Тетяни Іванівни, Невмержицького Павла Володимировича, Антонович Лариси Миколаївни та справу за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України та справу за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України.
Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Андрейчука Тараса Васильовича та справу за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
Перший сенат 25 березня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️У розгляді справи за конституційною скаргою Зварича Андрія Володимировича щодо конституційності другого речення частини четвертої статті 26, пункту 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
▪️ Перший сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“, підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️ Перший сенат продовжить на одному з наступних засідань розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
🔸Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖ Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Червінського Романа Григоровича щодо конституційності частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Генієвського Євгена Анатолійовича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Мєлікової Оксани Федорівни, Невмержицького Олексія Павловича, справу за конституційними скаргами Денисової Світлани Федорівни, Волкової Тетяни Іванівни, Невмержицького Павла Володимировича, Антонович Лариси Миколаївни та справу за конституційною скаргою Войтевич Раїси Миколаївни щодо конституційності статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“.
Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Помірко Тетяни Іванівни щодо конституційності частини другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України та справу за конституційною скаргою Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності частин першої, другої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України.
Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Андрейчука Тараса Васильовича та справу за конституційною скаргою Сивухіна Григорія Сергійовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Львівський електроламповий завод „Іскра“ щодо конституційності абзацу першого частини четвертої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“.
▪️ Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Куляса Аркадія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️ Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
➖ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України;
➖ Спічак Олени Борисівни щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремого припису частини шостої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🔸 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності пункту 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX;
➖Тарана Михайла Дмитровича щодо конституційності частин першої, другої, третьої статті 309, частини третьої статті 392, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Фонрабе Анатолія Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України.
Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 36, першого, другого речення частини третьої статті 271, абзацу першого частини першої статті 389, пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
▪️ Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
➖ Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України;
➖ Спічак Олени Борисівни щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремого припису частини шостої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖ Циганенка Андрія Івановича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“.
🔸 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності пункту 10 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, частини восьмої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про електронні комунікації“ щодо підвищення ефективності досудового розслідування „за гарячими слідами“ та протидії кібератакам» від 15 березня 2022 року № 2137–ІХ, частини першої статті 219, пункту 20-8 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX, абзацу четвертого пункту 4, абзацу другого пункту 5, пункту 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури“ від 8 грудня 2023 року № 3509–IX;
➖Тарана Михайла Дмитровича щодо конституційності частин першої, другої, третьої статті 309, частини третьої статті 392, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Фонрабе Анатолія Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України.
Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Коломойського Ігоря Валерійовича щодо конституційності пункту 4-1 частини першої, третього речення частини другої статті 336 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 36, першого, другого речення частини третьої статті 271, абзацу першого частини першої статті 389, пункту 3 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення колегія суддів продовжить на одному з наступних засідань.
Поглиблення співпраці з Конституційним Судом Республіки Хорватія
18 березня 2026 року відбувся круглий стіл на тему „Конституційний суд в умовах війни та повоєнного розвитку“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Василь Лемак (глава делегації), Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Алла Олійник, Галина Юровська, а також Голова, заступник Голови та судді Конституційного Суду Республіки Хорватія.
Із вітальними словами до учасників звернулися Голова Конституційного Суду Республіки Хорватія Фране Станішич та суддя Конституційного Суду України Василь Лемак. У своїх виступах вони наголосили на важливості розвитку професійного діалогу між конституційними судами, обміну досвідом у сфері здійснення конституційного контролю та зміцнення двосторонньої співпраці в умовах сучасних викликів.
Під час першої сесії було представлено доповіді заступника Голови Конституційного Суду Республіки Хорватія Мато Арловича та судді Конституційного Суду України Галини Юровської. Доповідачі зосередили увагу на особливостях здійснення конституційного контролю в умовах війни; викликах, що постають перед органами конституційної юрисдикції в період суспільних потрясінь; ролі конституційних судів у забезпеченні верховенства права, захисті прав і свобод людини та збереженні інституційної стійкості держави.
Окремий тематичний блок було присвячено знаковим рішенням обох судів та підкреслено їхнє значення для розвитку сучасного конституціоналізму. Із доповідями виступили суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков та суддя Конституційного Суду Республіки Хорватія Маша Марочіні Зрінскі.
У фокусі уваги також були питання організації роботи Конституційного Суду Республіки Хорватія, зокрема забезпечення процесу підготовки та ухвалення рішень, методологічні підходи до дослідження в конституційному провадженні та механізми внутрішньої координації.
У межах програми судді Конституційного Суду України провели зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Хорватія Василем Кириличем.
Захід став важливим майданчиком для зміцнення професійних контактів, обміну практичним досвідом у сфері конституційного правосуддя та поглиблення двостороннього співробітництва між конституційними судами України і Хорватії.
18 березня 2026 року відбувся круглий стіл на тему „Конституційний суд в умовах війни та повоєнного розвитку“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Василь Лемак (глава делегації), Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Алла Олійник, Галина Юровська, а також Голова, заступник Голови та судді Конституційного Суду Республіки Хорватія.
Із вітальними словами до учасників звернулися Голова Конституційного Суду Республіки Хорватія Фране Станішич та суддя Конституційного Суду України Василь Лемак. У своїх виступах вони наголосили на важливості розвитку професійного діалогу між конституційними судами, обміну досвідом у сфері здійснення конституційного контролю та зміцнення двосторонньої співпраці в умовах сучасних викликів.
Під час першої сесії було представлено доповіді заступника Голови Конституційного Суду Республіки Хорватія Мато Арловича та судді Конституційного Суду України Галини Юровської. Доповідачі зосередили увагу на особливостях здійснення конституційного контролю в умовах війни; викликах, що постають перед органами конституційної юрисдикції в період суспільних потрясінь; ролі конституційних судів у забезпеченні верховенства права, захисті прав і свобод людини та збереженні інституційної стійкості держави.
Окремий тематичний блок було присвячено знаковим рішенням обох судів та підкреслено їхнє значення для розвитку сучасного конституціоналізму. Із доповідями виступили суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков та суддя Конституційного Суду Республіки Хорватія Маша Марочіні Зрінскі.
У фокусі уваги також були питання організації роботи Конституційного Суду Республіки Хорватія, зокрема забезпечення процесу підготовки та ухвалення рішень, методологічні підходи до дослідження в конституційному провадженні та механізми внутрішньої координації.
У межах програми судді Конституційного Суду України провели зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Хорватія Василем Кириличем.
Захід став важливим майданчиком для зміцнення професійних контактів, обміну практичним досвідом у сфері конституційного правосуддя та поглиблення двостороннього співробітництва між конституційними судами України і Хорватії.
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та постановив ухвали
▪️Велика палата 26 березня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила до 23 квітня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бабака М.А., Денисенка Б.М., Клименка О.В., Коломойського І.В., Пільчак Ю.Р.
▪️Велика палата 26 березня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 101 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 51, 52 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
➖ Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ;
➖Верховного Суду щодо конституційності окремого припису пункту 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата подовжила до 23 квітня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Бабака М.А., Денисенка Б.М., Клименка О.В., Коломойського І.В., Пільчак Ю.Р.
🔸 Питання допустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні в контексті Рішення КСУ від 4 березня 2026 року № 1-р(ІІ)/2026: роз’яснення суддів Суду
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Сергій Різник (суддя-доповідач у справі), Олександр Водянніков, Віктор Городовенко та Галина Юровська.
Захід відбувся в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (НШСУ), започаткованого у 2022 році, і зібрав широку правничу аудиторію: юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, представників НШСУ, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників із Малої академії наук.
▪️Судді детально ознайомили зі змістом Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця А. В., у якому Суд визнав конституційною частину першу статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). (https://ccu.gov.ua/dokument/1-rii2026)
📝 Цією нормою КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Ця норма також установлює окремі винятки, якими надано дозвіл судді брати участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, зокрема у разі перегляду ним ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судді навели обґрунтування суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неконституційності оскаржуваного припису КПК. Заявник твердив, зокрема, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
▪️Під час лекції доповідачі виклали основні аргументи цього рішення, пояснюючи, зокрема, передумови запровадження права на апеляційне оскарження, які стали наслідком унесення парламентом низки змін до кримінального процесуального законодавства на виконання Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка В. М., яким Суд визнав неконституційною частину другу статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції. Цими змінами Верховна Рада України додатково передбачила нормативний механізм його реалізації. Одним із елементів цього механізму став установлений у статті 76 КПК виняток із загального правила про недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Судді наголосили, що, оцінюючи домірність обраного законодавцем способу гарантування права на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із триманням під вартою, Суд виходить із того, що згідно з частиною першою статті 76 КПК дозвіл судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції стосується вузького кола питань, пов’язаних виключно з перевірянням законності застосування під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
▪️Промовці зауважили, що, переглядаючи в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судді суду апеляційної інстанції вирішують питання не щодо винуватості особи, а лише щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених статтею 177 КПК, та ураховують обставини, визначені статтею 178 КПК.
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Сергій Різник (суддя-доповідач у справі), Олександр Водянніков, Віктор Городовенко та Галина Юровська.
Захід відбувся в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (НШСУ), започаткованого у 2022 році, і зібрав широку правничу аудиторію: юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, представників НШСУ, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників із Малої академії наук.
▪️Судді детально ознайомили зі змістом Рішення № 1-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Горобця А. В., у якому Суд визнав конституційною частину першу статті 76 Кримінального процесуального кодексу України (КПК). (https://ccu.gov.ua/dokument/1-rii2026)
📝 Цією нормою КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Ця норма також установлює окремі винятки, якими надано дозвіл судді брати участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, зокрема у разі перегляду ним ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судді навели обґрунтування суб’єкта права на конституційну скаргу щодо неконституційності оскаржуваного припису КПК. Заявник твердив, зокрема, що „суддя, який брав участь на досудовому розслідуванні вже не зможе бути об’єктивним під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки в нього, ще на етапі досудового розслідування вже склалась певна суб’єктивна думка відносно особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження“.
▪️Під час лекції доповідачі виклали основні аргументи цього рішення, пояснюючи, зокрема, передумови запровадження права на апеляційне оскарження, які стали наслідком унесення парламентом низки змін до кримінального процесуального законодавства на виконання Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка В. М., яким Суд визнав неконституційною частину другу статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції. Цими змінами Верховна Рада України додатково передбачила нормативний механізм його реалізації. Одним із елементів цього механізму став установлений у статті 76 КПК виняток із загального правила про недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Судді наголосили, що, оцінюючи домірність обраного законодавцем способу гарантування права на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із триманням під вартою, Суд виходить із того, що згідно з частиною першою статті 76 КПК дозвіл судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанції стосується вузького кола питань, пов’язаних виключно з перевірянням законності застосування під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
▪️Промовці зауважили, що, переглядаючи в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судді суду апеляційної інстанції вирішують питання не щодо винуватості особи, а лише щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених статтею 177 КПК, та ураховують обставини, визначені статтею 178 КПК.
Судді зосередили увагу на винятку статті 76 КПК у контексті загальновизнаного принципу nemo judex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), а також апелювали до практики зарубіжних органів конституційного контролю та Європейського суду з прав людини щодо розв’язання подібних питань, підкресливши що, на відміну від законодавства України, законодавство зарубіжних країн допускає участь судді, який вирішував певні процесуальні питання на попередніх стадіях судового процесу, навіть у подальшому розгляді справи по суті.
▪️Було акцентовано й на особливості аналізу безсторонності судді в разі повторної його участі у кримінальному провадженні. Суд звернув увагу, що такі випадки, природно, потребують більшої уваги до аналізу безсторонності та неупередженості судді, аніж коли апеляційний перегляд за участю судді відбувається вперше. Суд також звернув увагу на системну проблему якості обґрунтування судових рішень щодо тримання під вартою, наголосивши, що здійснення апеляційними судами повноваження з перегляду ухвал суду щодо тримання особи під вартою є однією з визначальних гарантій обґрунтованості таких ухвал і покликане, зокрема, запобігати випадкам безпідставно тривалого перебування особи під вартою до вирішення справи по суті.
Судді підкреслили, що всебічне розв’язання проблеми якості обґрунтування таких судових рішень не охоплюється предметом конституційного провадження в цій справі, а потребує подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства Верховною Радою України, а також зміни підходів до розгляду цієї категорії питань судами системи судоустрою України з урахуванням усталених юридичних позицій Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини.
📑 До цього рішення є Окрема думка (збіжна) судді Олександра Водяннікова, у якій він додатково висвітлив принципові аспекти цього рішення. У ній зроблено акцент на тих елементах конституційно-правового аналізу, що мають самостійне значення для подальшого розвитку конституційної юриспруденції, а також наголошено, що Рішення у цій справі є прикладом послідовного інституційного діалогу. (https://lnk.ua/zA4gakswq)
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/VMYJ_UqiIGc
▪️Було акцентовано й на особливості аналізу безсторонності судді в разі повторної його участі у кримінальному провадженні. Суд звернув увагу, що такі випадки, природно, потребують більшої уваги до аналізу безсторонності та неупередженості судді, аніж коли апеляційний перегляд за участю судді відбувається вперше. Суд також звернув увагу на системну проблему якості обґрунтування судових рішень щодо тримання під вартою, наголосивши, що здійснення апеляційними судами повноваження з перегляду ухвал суду щодо тримання особи під вартою є однією з визначальних гарантій обґрунтованості таких ухвал і покликане, зокрема, запобігати випадкам безпідставно тривалого перебування особи під вартою до вирішення справи по суті.
Судді підкреслили, що всебічне розв’язання проблеми якості обґрунтування таких судових рішень не охоплюється предметом конституційного провадження в цій справі, а потребує подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства Верховною Радою України, а також зміни підходів до розгляду цієї категорії питань судами системи судоустрою України з урахуванням усталених юридичних позицій Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини.
📑 До цього рішення є Окрема думка (збіжна) судді Олександра Водяннікова, у якій він додатково висвітлив принципові аспекти цього рішення. У ній зроблено акцент на тих елементах конституційно-правового аналізу, що мають самостійне значення для подальшого розвитку конституційної юриспруденції, а також наголошено, що Рішення у цій справі є прикладом послідовного інституційного діалогу. (https://lnk.ua/zA4gakswq)
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/VMYJ_UqiIGc
🔹КСУ відвідала директорка Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Марія Телаліан
🔸2️⃣7️⃣ березня 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з директоркою Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ, Бюро) Марією Телаліан.
📑Візит директорки БДІПЛ до України здійснюється в межах поточної роботи Бюро з моніторингу порушень міжнародного гуманітарного права та основоположних прав людини, учинених у ході російської агресії проти України. Результати моніторингу будуть використані при підготовці Дев’ятого проміжного звіту БДІПЛ.
▶️У заході взяли участь судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Галина Юровська, старший політичний радник/керівник служби директора БДІПЛ Таня Фалієру, спеціальний радник БДІПЛ Якопо Леоне, заступник керівника Департаменту виборів БДІПЛ Улві Ахундлу, заступник керівника Департаменту з прав людини БДІПЛ Ендрю Гарднер.
🖇️Вітаючи учасників зустрічі, Олександр Петришин подякував представникам БДІПЛ за візит до Конституційного Суду України та наголосив, що Суд високо цінує послідовну підтримку, яку Бюро надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій і захисту прав людини. Він акцентував, що зустріч відбувається у надзвичайно важливий для України період, коли держава, попри умови повномасштабної війни, послідовно реалізує курс на членство в Європейському Союзі та впроваджує системні реформи у межах Дорожньої карти з питань верховенства права, як одного з ключових елементів переговорного процесу.
▪️У цьому контексті виконувач обов’язків Голови КСУ наголосив на особливій ролі Суду як гаранта верховенства Конституції України та захисту прав і свобод людини. За його словами, у межах реалізації Дорожньої карти Суд активно працює над посиленням власної незалежності та інституційної спроможності, зокрема шляхом удосконалення внутрішніх процедур, оптимізації строків розгляду справ і процесів ухвалення рішень, модернізації електронних сервісів, імплементації міжнародних етичних стандартів і механізмів забезпечення доброчесності.
💬Важливе значення у цьому процесі мають експертні висновки та рекомендації, надані Бюро за запитом Суду, зокрема, щодо правил суддівської етики, процедури відводу (самовідводу) суддів, декларування та моніторингу способу життя судді. Така експертна підтримка є важливою для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів Суду відповідно до міжнародних стандартів незалежності, неупередженості та доброчесності, – зазначив Олександр Петришин.
🖇️Директорка БДІПЛ Марія Телаліан висловила солідарність з Українським народом та наголосила, що Бюро послідовно підтримує Україну, зокрема у прагненнях дотримання високих міжнародних стандартів на шляху до євроінтеграції, що, за її словами, відображається й у рішеннях Конституційного Суду. Вона підкреслила особливу роль Суду як гаранта верховенства Конституції України та важливого елементу демократичного врядування. „Ваша роль є надзвичайно важливою, оскільки ви є «вартовими верховенства права», які захищають Конституцію України, упереджуючи державу від неконституційних дій та рішень, забезпечуючи баланс між гілками влади“ – наголосила Марія Телаліан.
🤝Конституційний Суд України послідовно підтримує відкритий і професійний діалог з міжнародними організаціями та інституціями, діяльність яких спрямована на захист прав людини, зміцнення демократичних інститутів і утвердження принципу верховенства права. В умовах повномасштабної війни така взаємодія має особливу вагу, адже сприяє консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на правову оцінку злочинів агресора, їхнє належне документування та забезпечення невідворотності відповідальності росії за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
🔸2️⃣7️⃣ березня 2️⃣0️⃣2️⃣6️⃣ року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина з директоркою Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ, Бюро) Марією Телаліан.
📑Візит директорки БДІПЛ до України здійснюється в межах поточної роботи Бюро з моніторингу порушень міжнародного гуманітарного права та основоположних прав людини, учинених у ході російської агресії проти України. Результати моніторингу будуть використані при підготовці Дев’ятого проміжного звіту БДІПЛ.
▶️У заході взяли участь судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Кичун, Василь Лемак, Галина Юровська, старший політичний радник/керівник служби директора БДІПЛ Таня Фалієру, спеціальний радник БДІПЛ Якопо Леоне, заступник керівника Департаменту виборів БДІПЛ Улві Ахундлу, заступник керівника Департаменту з прав людини БДІПЛ Ендрю Гарднер.
🖇️Вітаючи учасників зустрічі, Олександр Петришин подякував представникам БДІПЛ за візит до Конституційного Суду України та наголосив, що Суд високо цінує послідовну підтримку, яку Бюро надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій і захисту прав людини. Він акцентував, що зустріч відбувається у надзвичайно важливий для України період, коли держава, попри умови повномасштабної війни, послідовно реалізує курс на членство в Європейському Союзі та впроваджує системні реформи у межах Дорожньої карти з питань верховенства права, як одного з ключових елементів переговорного процесу.
▪️У цьому контексті виконувач обов’язків Голови КСУ наголосив на особливій ролі Суду як гаранта верховенства Конституції України та захисту прав і свобод людини. За його словами, у межах реалізації Дорожньої карти Суд активно працює над посиленням власної незалежності та інституційної спроможності, зокрема шляхом удосконалення внутрішніх процедур, оптимізації строків розгляду справ і процесів ухвалення рішень, модернізації електронних сервісів, імплементації міжнародних етичних стандартів і механізмів забезпечення доброчесності.
💬Важливе значення у цьому процесі мають експертні висновки та рекомендації, надані Бюро за запитом Суду, зокрема, щодо правил суддівської етики, процедури відводу (самовідводу) суддів, декларування та моніторингу способу життя судді. Така експертна підтримка є важливою для подальшого вдосконалення внутрішніх механізмів Суду відповідно до міжнародних стандартів незалежності, неупередженості та доброчесності, – зазначив Олександр Петришин.
🖇️Директорка БДІПЛ Марія Телаліан висловила солідарність з Українським народом та наголосила, що Бюро послідовно підтримує Україну, зокрема у прагненнях дотримання високих міжнародних стандартів на шляху до євроінтеграції, що, за її словами, відображається й у рішеннях Конституційного Суду. Вона підкреслила особливу роль Суду як гаранта верховенства Конституції України та важливого елементу демократичного врядування. „Ваша роль є надзвичайно важливою, оскільки ви є «вартовими верховенства права», які захищають Конституцію України, упереджуючи державу від неконституційних дій та рішень, забезпечуючи баланс між гілками влади“ – наголосила Марія Телаліан.
🤝Конституційний Суд України послідовно підтримує відкритий і професійний діалог з міжнародними організаціями та інституціями, діяльність яких спрямована на захист прав людини, зміцнення демократичних інститутів і утвердження принципу верховенства права. В умовах повномасштабної війни така взаємодія має особливу вагу, адже сприяє консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на правову оцінку злочинів агресора, їхнє належне документування та забезпечення невідворотності відповідальності росії за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.
⚖️Відбулися засідання Другого сенату Конституційного Суду України
Другий сенат #КСУ 30 березня 2026 на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“;
– Келеберди Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“;
– Цвіркуна Юрія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
📄Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат #КСУ 30 березня 2026 на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
– Лопушанського Володимира Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України ,,Про судовий збір“;
– Келеберди Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 61 розділу ХІІ ,,Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“;
– Цвіркуна Юрія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.
📄Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.