⚖️ Виконання судових рішень у період дії воєнного стану: Велика палата КСУ продовжила розгляд справи за конституційним поданням Омбудсмана
Велика палата 7 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Нагадаємо, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII зі змінами (далі – Закон).
📃Оспорюваною нормою Закону встановлено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій у провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з’єднання, військові частини, військові заклади вищої освіти та інші установи у складі Збройних Сил України (крім рішень про стягнення зарплат, грошового забезпечення військовослужбовців та забезпечення їх житлом). Також зупиняється примусове стягнення заборгованості за комунальні послуги з громадян, чиє житло знаходиться на території громад, на яких ведуться активні бойові дії, або які перебувають у тимчасовій окупації згідно з офіційним переліком, або якщо нерухоме майно, яке є місцем їх постійного проживання, було знищено чи пошкоджено внаслідок воєнних дій.
Під час попереднього пленарного засідання з розгляду цієї справи, що відбулося 24 березня ц.р., суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційного подання та обґрунтування заявника.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання твердить, що дана норма Закону унеможливлює примусове виконання судових рішень немайнового характеру, боржниками за якими є зазначені суб’єкти сектору оборони. Заявник наголошує, що оспорюваний припис Закону запроваджує фактично абсолютний мораторій на виконання судових рішень немайнового характеру, зокрема, пов’язаних із зобов’язанням вчинити певні дії: виключення з військового обліку, звільнення з військової служби тощо.
💬 На думку автора клопотання, абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону не відповідає Конституції України, оскільки призводить „до нівелювання як прав, захищених судом, так і самого права на судовий захист в аспекті забезпечення державою належного виконання відповідних судових рішень під час дії воєнного стану в Україні“, а також створює правову невизначеність щодо строків виконання судових рішень.
На відкритій частині пленарного засідання Суд заслухав пояснення суб’єкта права на конституційне подання – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Свої позиції також виклали залучені учасники конституційного провадження: заступник Міністра оборони України, генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, професор кафедри приватного права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Юрій Білоусов, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Снідевич.
▪️Під час засідання 7 квітня Суд заслухав пояснення представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського та підсумковий виступ представника Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрія Овсієнка.
Залучені учасники та учасники конституційного провадження надали відповіді на запитання суддів.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Відеотрансляція засідань:
👉 24 березня:
частина 1 - https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_24_03_2026_1.mp4,
частина 2 - https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_24_03_2026_2.mp4
👉 7 квітня: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_07_04_2026.mp4.
Велика палата 7 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Нагадаємо, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII зі змінами (далі – Закон).
📃Оспорюваною нормою Закону встановлено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій у провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з’єднання, військові частини, військові заклади вищої освіти та інші установи у складі Збройних Сил України (крім рішень про стягнення зарплат, грошового забезпечення військовослужбовців та забезпечення їх житлом). Також зупиняється примусове стягнення заборгованості за комунальні послуги з громадян, чиє житло знаходиться на території громад, на яких ведуться активні бойові дії, або які перебувають у тимчасовій окупації згідно з офіційним переліком, або якщо нерухоме майно, яке є місцем їх постійного проживання, було знищено чи пошкоджено внаслідок воєнних дій.
Під час попереднього пленарного засідання з розгляду цієї справи, що відбулося 24 березня ц.р., суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційного подання та обґрунтування заявника.
💬 Суб’єкт права на конституційне подання твердить, що дана норма Закону унеможливлює примусове виконання судових рішень немайнового характеру, боржниками за якими є зазначені суб’єкти сектору оборони. Заявник наголошує, що оспорюваний припис Закону запроваджує фактично абсолютний мораторій на виконання судових рішень немайнового характеру, зокрема, пов’язаних із зобов’язанням вчинити певні дії: виключення з військового обліку, звільнення з військової служби тощо.
💬 На думку автора клопотання, абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону не відповідає Конституції України, оскільки призводить „до нівелювання як прав, захищених судом, так і самого права на судовий захист в аспекті забезпечення державою належного виконання відповідних судових рішень під час дії воєнного стану в Україні“, а також створює правову невизначеність щодо строків виконання судових рішень.
На відкритій частині пленарного засідання Суд заслухав пояснення суб’єкта права на конституційне подання – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Свої позиції також виклали залучені учасники конституційного провадження: заступник Міністра оборони України, генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, професор кафедри приватного права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Юрій Білоусов, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Снідевич.
▪️Під час засідання 7 квітня Суд заслухав пояснення представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського та підсумковий виступ представника Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрія Овсієнка.
Залучені учасники та учасники конституційного провадження надали відповіді на запитання суддів.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Відеотрансляція засідань:
👉 24 березня:
частина 1 - https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_24_03_2026_1.mp4,
частина 2 - https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_24_03_2026_2.mp4
👉 7 квітня: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ksu_07_04_2026.mp4.
⚖️Відбулися засідання Суду: розглядали справи за конституційними поданнями і конституційними скаргами
▪️Велика палата КСУ 7 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 102 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“;
➖за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата КСУ 7 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 102 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“, окремих положень Земельного кодексу України зі змінами, внесеними вказаним законом, та 53 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення“;
➖за конституційною скаргою Самсіна Ігоря Леоновича щодо конституційності припису другого речення частини першої статті 54 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
➖за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔸Конституційний контроль у Чеській Республіці: досвід та виклики
У Конституційному Суді України 2 квітня 2026 року відбувся фаховий захід, присвячений особливостям конституційного контролю в Чеській Республіці. Основним спікером просвітницької онлайн-лекції виступив суддя Конституційного Суду Чеської Республіки, експерт із конституційного права Зденек Кюн (Zdeněk Kühn).
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська, а також представники Національної школи суддів України, юристи-практики, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
▪️Під час виступу суддя Зденек Кюн окреслив історичні етапи становлення чеського правосуддя, витоки якого сягають періоду утворення Чехословацької Республіки. Ще у 1920-х роках у країні функціонував спеціалізований судовий орган, що здійснював контроль за конституційністю законів. Проаналізувавши динаміку розвитку судової системи після 1989 року, промовець підкреслив, що з моменту створення Конституційного Суду Чеської Республіки в липні 1993 року ця інституція діє як спеціалізований орган, незалежний від системи судів загальної юрисдикції.
Теоретичну частину лекції було зосереджено на концепції європейської моделі конституційного контролю Ганса Кельзена. Спікер виклав основні засади цієї моделі, наголосивши на ключовій відмінності від американської, яка полягає в тому, що конституційне правосуддя здійснюється не судами загальної юрисдикції, а єдиним спеціалізованим органом, який функціонує як „негативний законодавець“, наділений правом скасовувати неконституційні акти. Ця модель, уперше реалізована в Австрії та Чехословаччині у 1919–1920 роках, стала фундаментальною базою для більшості конституційних судів сучасної Європи.
▪️Окрему увагу лектор приділив аналізу двох підходів до інституту конституційної скарги. Перший підхід – це модель „суду законів“, за якої об’єктом перевіряння є виключно нормативні акти (закони), а не конкретні судові рішення. Така система характерна, зокрема, для Болгарії, Італії, Латвії, Польщі, Румунії та Франції.
Другий підхід, притаманний, зокрема, Іспанії, Німеччині, Чехії, а також Словаччині (із 2000 року) та Угорщині (із 2011 року), умовно називають моделлю „надверховного суду“. Така модель передбачає можливість оскарження рішень судів системи судоустрою. Це означає, що орган конституційної юрисдикції наділений повноваженням перевіряти, чи не порушили звичайні суди своїми рішеннями фундаментальні права людини, та в разі виявлення порушень скасовувати такі вердикти. Попри найвищий рівень захисту прав особи, ця модель створює значне навантаження на суддів та зумовлює дискусії щодо розмежування компетенцій між Конституційним та Верховним судами.
На завершення Зденек Кюн проаналізував сучасні виклики, із якими стикаються органи конституційної юрисдикції у країнах Центральної та Східної Європи. Суддя висловив застереження щодо ризиків політизації правосуддя та підкреслив, що незалежність судів є важливим запобіжником для захисту демократичного ладу та верховенства права.
Відповідаючи на запитання колег, Зденек Кюн навів статистичні дані щодо динаміки надходжень звернень до Конституційного Суду Чеської Республіки та кількості справ, що перебувають на його розгляді.
▪️На завершення заходу судді Конституційного Суду України висловили щиру вдячність Зденеку Кюну за змістовну та ґрунтовну лекцію, яка дозволила глибше осягнути чеський досвід конституційного контролю. Вони також подякували європейським партнерам за постійну підтримку та сприяння у професійному обміні досвідом, що є надзвичайно цінним для подальшого розвитку української конституційної юрисдикції.
🎥 Відеозапис лекції за посиланням: https://youtu.be/6EotelBNDOc
У Конституційному Суді України 2 квітня 2026 року відбувся фаховий захід, присвячений особливостям конституційного контролю в Чеській Республіці. Основним спікером просвітницької онлайн-лекції виступив суддя Конституційного Суду Чеської Республіки, експерт із конституційного права Зденек Кюн (Zdeněk Kühn).
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Алла Олійник, Олег Первомайський, Галина Юровська, а також представники Національної школи суддів України, юристи-практики, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
▪️Під час виступу суддя Зденек Кюн окреслив історичні етапи становлення чеського правосуддя, витоки якого сягають періоду утворення Чехословацької Республіки. Ще у 1920-х роках у країні функціонував спеціалізований судовий орган, що здійснював контроль за конституційністю законів. Проаналізувавши динаміку розвитку судової системи після 1989 року, промовець підкреслив, що з моменту створення Конституційного Суду Чеської Республіки в липні 1993 року ця інституція діє як спеціалізований орган, незалежний від системи судів загальної юрисдикції.
Теоретичну частину лекції було зосереджено на концепції європейської моделі конституційного контролю Ганса Кельзена. Спікер виклав основні засади цієї моделі, наголосивши на ключовій відмінності від американської, яка полягає в тому, що конституційне правосуддя здійснюється не судами загальної юрисдикції, а єдиним спеціалізованим органом, який функціонує як „негативний законодавець“, наділений правом скасовувати неконституційні акти. Ця модель, уперше реалізована в Австрії та Чехословаччині у 1919–1920 роках, стала фундаментальною базою для більшості конституційних судів сучасної Європи.
▪️Окрему увагу лектор приділив аналізу двох підходів до інституту конституційної скарги. Перший підхід – це модель „суду законів“, за якої об’єктом перевіряння є виключно нормативні акти (закони), а не конкретні судові рішення. Така система характерна, зокрема, для Болгарії, Італії, Латвії, Польщі, Румунії та Франції.
Другий підхід, притаманний, зокрема, Іспанії, Німеччині, Чехії, а також Словаччині (із 2000 року) та Угорщині (із 2011 року), умовно називають моделлю „надверховного суду“. Така модель передбачає можливість оскарження рішень судів системи судоустрою. Це означає, що орган конституційної юрисдикції наділений повноваженням перевіряти, чи не порушили звичайні суди своїми рішеннями фундаментальні права людини, та в разі виявлення порушень скасовувати такі вердикти. Попри найвищий рівень захисту прав особи, ця модель створює значне навантаження на суддів та зумовлює дискусії щодо розмежування компетенцій між Конституційним та Верховним судами.
На завершення Зденек Кюн проаналізував сучасні виклики, із якими стикаються органи конституційної юрисдикції у країнах Центральної та Східної Європи. Суддя висловив застереження щодо ризиків політизації правосуддя та підкреслив, що незалежність судів є важливим запобіжником для захисту демократичного ладу та верховенства права.
Відповідаючи на запитання колег, Зденек Кюн навів статистичні дані щодо динаміки надходжень звернень до Конституційного Суду Чеської Республіки та кількості справ, що перебувають на його розгляді.
▪️На завершення заходу судді Конституційного Суду України висловили щиру вдячність Зденеку Кюну за змістовну та ґрунтовну лекцію, яка дозволила глибше осягнути чеський досвід конституційного контролю. Вони також подякували європейським партнерам за постійну підтримку та сприяння у професійному обміні досвідом, що є надзвичайно цінним для подальшого розвитку української конституційної юрисдикції.
🎥 Відеозапис лекції за посиланням: https://youtu.be/6EotelBNDOc
⚖️ Суд оголосив перерву у розгляді справи щодо конституційності окремих приписів Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“
Другий сенат 8 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича.
Заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність статтю 1, окремий припис статті 2, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ.
📃 Ці приписи регулюють окремі питання проходження альтернативної (невійськової) служби, яка може запроваджуватися замість строкової військової служби для громадян, чиї релігійні переконання суперечать виконанню військового обов’язку, і ці громадяни належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
Під час пленарного засідання Суд розглянув і задовольнив клопотання представника суб’єкта права на конституційну скаргу, адвоката Вадима Карпова про перенесення розгляду цієї справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю взяти участь у сьогоднішньому засіданні.
📃 Розгляд цієї справи у відкритій частині Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🎥 Відеозапис засідання: „Архів відеотрансляцій засідань“
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_08_04_2026_2.mp4
Другий сенат 8 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича.
Заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність статтю 1, окремий припис статті 2, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ.
📃 Ці приписи регулюють окремі питання проходження альтернативної (невійськової) служби, яка може запроваджуватися замість строкової військової служби для громадян, чиї релігійні переконання суперечать виконанню військового обов’язку, і ці громадяни належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
Суддя-доповідач у цій справі – Галина Юровська.
Під час пленарного засідання Суд розглянув і задовольнив клопотання представника суб’єкта права на конституційну скаргу, адвоката Вадима Карпова про перенесення розгляду цієї справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю взяти участь у сьогоднішньому засіданні.
📃 Розгляд цієї справи у відкритій частині Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🎥 Відеозапис засідання: „Архів відеотрансляцій засідань“
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_08_04_2026_2.mp4
⚖️ Суд розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Андрія Циганенка
Другий сенат 8 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Циганенка Андрія Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував щодо змісту конституційної скарги, предмету конституційного контролю та обставин справи.
💬 Він зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
📑 Зазначеним приписом статті 7 Закону з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Заявник є суддею у відставці та отримувачем щомісячного довічного грошового утримання. Із 22 липня 2010 року до 30 вересня 2024 року він обіймав посаду судді Донецького окружного адміністративного суду, а 30 вересня 2024 року був відрахований зі штату цього суду у зв’язку зі звільненням у відставку.
У жовтні 2024 року Донецький окружний адміністративний суд видав Заявнику довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру посадового окладу судді, обчислених з урахуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.
Циганенко А.І. звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду, який рішенням від 30 січня 2025 року задовольнив позов Заявника і зобов'язав Донецький окружний адміністративний суд видати Заявнику довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру посадового окладу судді та доплати за вислугу років, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого на 1 січня 2024 року.
У березні 2025 року Заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок з 1 жовтня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі цієї довідки. У квітні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – Управління) відмовило у здійсненні такого перерахунку.
Заявник, вважаючи відмову Управління неправомірною, звернувся до суду з позовом, у якому просив, зокрема скасувати рішення Управління та зобов’язати здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 жовтня 2024 року в розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду, виданої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 15 липня 2025 року зазначені позовні вимоги Заявника задовольнив. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 8 грудня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог Заявника скасував і ухвалив нову постанову, якою в цій частині відмовив у задоволенні позову. Верховний Суд ухвалою від 2 січня 2026 року відмовив Заявнику у відкритті касаційного провадження.
Другий сенат 8 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Циганенка Андрія Івановича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков поінформував щодо змісту конституційної скарги, предмету конституційного контролю та обставин справи.
💬 Він зазначив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на конституційність абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі – Закон).
📑 Зазначеним приписом статті 7 Закону з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Заявник є суддею у відставці та отримувачем щомісячного довічного грошового утримання. Із 22 липня 2010 року до 30 вересня 2024 року він обіймав посаду судді Донецького окружного адміністративного суду, а 30 вересня 2024 року був відрахований зі штату цього суду у зв’язку зі звільненням у відставку.
У жовтні 2024 року Донецький окружний адміністративний суд видав Заявнику довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру посадового окладу судді, обчислених з урахуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.
Циганенко А.І. звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду, який рішенням від 30 січня 2025 року задовольнив позов Заявника і зобов'язав Донецький окружний адміністративний суд видати Заявнику довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням розміру посадового окладу судді та доплати за вислугу років, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого на 1 січня 2024 року.
У березні 2025 року Заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок з 1 жовтня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі цієї довідки. У квітні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – Управління) відмовило у здійсненні такого перерахунку.
Заявник, вважаючи відмову Управління неправомірною, звернувся до суду з позовом, у якому просив, зокрема скасувати рішення Управління та зобов’язати здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 жовтня 2024 року в розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки про суддівську винагороду, виданої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 15 липня 2025 року зазначені позовні вимоги Заявника задовольнив. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 8 грудня 2025 року рішення Донецького окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог Заявника скасував і ухвалив нову постанову, якою в цій частині відмовив у задоволенні позову. Верховний Суд ухвалою від 2 січня 2026 року відмовив Заявнику у відкритті касаційного провадження.
💬 Циганенко А.І. стверджує, що внаслідок застосування абзацу п'ятого статті 7 Закону він був позбавлений права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, визначеному Законом України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, що, на його думку, є втручанням у приватне життя, право власності, а також порушенням прав, гарантованих Конституцією України.
📎 Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Андрій Циганенко.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
📎 Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Андрій Циганенко.
Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ Право на касаційне оскарження в адміністративному судочинстві: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат 8 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни.
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
📃 Оспорюваними приписами Кодексу визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: „а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики“; „в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу“.
💬 На думку заявниці, підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу, застосовані в її остаточному судовому рішенні, порушують право на доступ до правосуддя та захист індивідуальних прав, принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, а отже, суперечать низці норм Конституції України.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис засідання 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_08_04_2026_3.mp4
Другий сенат 8 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни.
Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
📃 Оспорюваними приписами Кодексу визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: „а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики“; „в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу“.
💬 На думку заявниці, підпункти „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу, застосовані в її остаточному судовому рішенні, порушують право на доступ до правосуддя та захист індивідуальних прав, принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, а отже, суперечать низці норм Конституції України.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис засідання 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_08_04_2026_3.mp4