🔹 Діалог високого рівня: Конституційний Суд України з робочим візитом відвідав Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар
У Конституційному Суді України 14 квітня 2026 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Юрія Барабаша, Олександра Водяннікова, Олега Первомайського з Головою Європейського суду з прав людини Маттіасом Гійомаром.
У зустрічі також узяли участь суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський, заступник Секретаря ЄСПЛ Абель Кампос, радник Голови ЄСПЛ Анджей Манцевич, менеджерка проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
▪️Під час зустрічі в.о. Голови КСУ Олександр Петришин подякував за послідовну підтримку, яку ЄСПЛ надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та захисту прав людини. Він також відзначив вагомий особистий внесок судді ЄСПЛ від України Миколи Гнатовського у розбудову фахового діалогу та утвердження європейських правничих цінностей.
В.о. Голови Суду зосередив увагу на стратегічному для нашої країни документі – Дорожній карті з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.
„Конституційний Суд України усвідомлює свою ключову роль у цьому процесі як гаранта верховенства Конституції, забезпечення балансу між гілками влади та захисту прав і свобод людини“, – наголосив Олександр Петришин.
У межах реалізації Дорожньої карти Суд зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Пріоритетними напрямами, за його словами, є вдосконалення конституційної процедури, оптимізація строків розгляду справ та процесів ухвалення рішень, модернізація електронних сервісів та документообігу. В.о. Голови Суду окреслив практичні кроки, які Суд уже здійснив на виконання визначених завдань, та закцентував на ухваленні Правил професійної етики судді КСУ, що є важливим елементом інституційного розвитку органу конституційного контролю.
Олександр Петришин також підкреслив, що Суд застосовує практику ЄСПЛ у своїх рішеннях і залишається відкритим до подальшого конституційного діалогу.
▪️Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар зауважив, що цей візит є знаковим етапом співпраці, адже востаннє Голова ЄСПЛ відвідував Україну 15 років тому.
Маттіас Гійомар наголосив на визначальній ролі Конституційного Суду України у захисті основоположних прав громадян та зміцненні верховенства права, а також на ключовій функції Суду в системі стримувань і противаг, що забезпечує баланс між гілками влади. Голова ЄСПЛ акцентував на важливості поглибленої взаємодії між суддями, а також активній ролі національних координаторів у Мережі вищих судів.
Окрему увагу Голова ЄСПЛ приділив механізму звернення до ЄСПЛ, передбаченого Протоколом № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та підкреслив необхідність надання Конституційному Суду України можливості звернення до ЄСПЛ за консультативними висновками в контексті здійснення повноважень Суду із розгляду конституційних скарг.
▪️Суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський зазначив, що Конституційний Суд є життєво необхідним для зміцнення української державності, демократії та успішної європейської інтеграції. За його словами, чим сильнішим є Конституційний Суд, тим краще для країни та її стабільного розвитку. Він наголосив на вагомій ролі Суду не лише як органу, який забезпечує стабільне функціонування демократичних інститутів, а й як справжнього захисника порушених прав фізичних та юридичних осіб.
У фокусі обговорення також були питання впровадження штучного інтелекту в роботу Суду, переваги, потенційні ризики та етичні аспекти його використання.
🤝 На завершення учасники зустрічі подякували за конструктивне спілкування та наголосили на необхідності підтримання постійного професійного діалогу.
У Конституційному Суді України 14 квітня 2026 року відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Юрія Барабаша, Олександра Водяннікова, Олега Первомайського з Головою Європейського суду з прав людини Маттіасом Гійомаром.
У зустрічі також узяли участь суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський, заступник Секретаря ЄСПЛ Абель Кампос, радник Голови ЄСПЛ Анджей Манцевич, менеджерка проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
▪️Під час зустрічі в.о. Голови КСУ Олександр Петришин подякував за послідовну підтримку, яку ЄСПЛ надає Україні у сфері зміцнення верховенства права, розвитку демократичних інституцій та захисту прав людини. Він також відзначив вагомий особистий внесок судді ЄСПЛ від України Миколи Гнатовського у розбудову фахового діалогу та утвердження європейських правничих цінностей.
В.о. Голови Суду зосередив увагу на стратегічному для нашої країни документі – Дорожній карті з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.
„Конституційний Суд України усвідомлює свою ключову роль у цьому процесі як гаранта верховенства Конституції, забезпечення балансу між гілками влади та захисту прав і свобод людини“, – наголосив Олександр Петришин.
У межах реалізації Дорожньої карти Суд зосереджений на посиленні своєї незалежності та інституційної спроможності. Пріоритетними напрямами, за його словами, є вдосконалення конституційної процедури, оптимізація строків розгляду справ та процесів ухвалення рішень, модернізація електронних сервісів та документообігу. В.о. Голови Суду окреслив практичні кроки, які Суд уже здійснив на виконання визначених завдань, та закцентував на ухваленні Правил професійної етики судді КСУ, що є важливим елементом інституційного розвитку органу конституційного контролю.
Олександр Петришин також підкреслив, що Суд застосовує практику ЄСПЛ у своїх рішеннях і залишається відкритим до подальшого конституційного діалогу.
▪️Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар зауважив, що цей візит є знаковим етапом співпраці, адже востаннє Голова ЄСПЛ відвідував Україну 15 років тому.
Маттіас Гійомар наголосив на визначальній ролі Конституційного Суду України у захисті основоположних прав громадян та зміцненні верховенства права, а також на ключовій функції Суду в системі стримувань і противаг, що забезпечує баланс між гілками влади. Голова ЄСПЛ акцентував на важливості поглибленої взаємодії між суддями, а також активній ролі національних координаторів у Мережі вищих судів.
Окрему увагу Голова ЄСПЛ приділив механізму звернення до ЄСПЛ, передбаченого Протоколом № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та підкреслив необхідність надання Конституційному Суду України можливості звернення до ЄСПЛ за консультативними висновками в контексті здійснення повноважень Суду із розгляду конституційних скарг.
▪️Суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський зазначив, що Конституційний Суд є життєво необхідним для зміцнення української державності, демократії та успішної європейської інтеграції. За його словами, чим сильнішим є Конституційний Суд, тим краще для країни та її стабільного розвитку. Він наголосив на вагомій ролі Суду не лише як органу, який забезпечує стабільне функціонування демократичних інститутів, а й як справжнього захисника порушених прав фізичних та юридичних осіб.
У фокусі обговорення також були питання впровадження штучного інтелекту в роботу Суду, переваги, потенційні ризики та етичні аспекти його використання.
🤝 На завершення учасники зустрічі подякували за конструктивне спілкування та наголосили на необхідності підтримання постійного професійного діалогу.
🔸Використання практики ЄСПЛ потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування, – Олександр Петришин
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Суду Олександр Водянніков долучилися до роботи Міжнародної конференції „Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог“.
▪️Захід, організований Верховним Судом спільно з Департаментом співробітництва Ради Європи з питань прав людини та правосуддя, обʼєднав суддів Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та судів системи судоустрою, а також представників органів держаної влади, громадянського суспільства та наукової спільноти.
З вітальними промовами до учасників заходу звернулись Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин.
▪️У своєму виступі Олександр Петришин приділив особливу увагу питанню методологічної конвергенції. Конституційний Суд України, Верховний Суд та Європейський суд з прав людини, за його словами, розглядаються не як ієрархічні структури, а як партнери, що стоять на спільних позиціях, дотримуючись принципів верховенства права, демократії та захисту прав людини. Він наголосив на формуванні спільного правового простору, в якому конституційні та конвенційні стандарти перебувають у постійному діалозі.
▪️Окремо виконувач обов’язків Голови КСУ зупинився на питанні застосування практики ЄСПЛ у рішеннях Суду. Він зазначив, що Конституційний Суд України застосовує принцип дружнього ставлення до міжнародного права. Рішення ЄСПЛ є орієнтиром для Суду, однак ідеться не про формальне посилання на його практику, а про їх використання як підтримуючу аргументацію та джерело натхнення. Треба пам’ятати, наголосив Олександр Петришин, що саме Конституція України має найвищу юридичну силу в державі.
💬 „Використання практики ЄСПЛ в конституційному обґрунтуванні потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування в національному правопорядку“, – підкреслив промовець.
▪️Судовий діалог, на думку промовця, має базуватися на спільній юридичній мові. Окремим виміром цього діалогу є індивідуальна конституційна скарга, як елемент національного механізму захисту прав людини. Її ефективність, зауважив Олександр Петришин, безпосередньо пов’язана зі здатністю забезпечити реальне відновлення порушених прав.
Виконувач обов’язків Голови КСУ також окреслив виклики, що постають перед Судом в умовах воєнного стану. Йшлося, зокрема, про збереження конституційного балансу та меж допустимого обмеження прав і свобод людини.
💬 Навіть за надзвичайних обставин право не має втрачати своєї нормативної сили, а конституційні гарантії мають залишалися ефективними, – зазначив він.
▪️У межах конференції з ключовими доповідями виступили суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський та керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.
Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Суду Олександр Водянніков долучилися до роботи Міжнародної конференції „Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог“.
▪️Захід, організований Верховним Судом спільно з Департаментом співробітництва Ради Європи з питань прав людини та правосуддя, обʼєднав суддів Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та судів системи судоустрою, а також представників органів держаної влади, громадянського суспільства та наукової спільноти.
З вітальними промовами до учасників заходу звернулись Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин.
▪️У своєму виступі Олександр Петришин приділив особливу увагу питанню методологічної конвергенції. Конституційний Суд України, Верховний Суд та Європейський суд з прав людини, за його словами, розглядаються не як ієрархічні структури, а як партнери, що стоять на спільних позиціях, дотримуючись принципів верховенства права, демократії та захисту прав людини. Він наголосив на формуванні спільного правового простору, в якому конституційні та конвенційні стандарти перебувають у постійному діалозі.
▪️Окремо виконувач обов’язків Голови КСУ зупинився на питанні застосування практики ЄСПЛ у рішеннях Суду. Він зазначив, що Конституційний Суд України застосовує принцип дружнього ставлення до міжнародного права. Рішення ЄСПЛ є орієнтиром для Суду, однак ідеться не про формальне посилання на його практику, а про їх використання як підтримуючу аргументацію та джерело натхнення. Треба пам’ятати, наголосив Олександр Петришин, що саме Конституція України має найвищу юридичну силу в державі.
💬 „Використання практики ЄСПЛ в конституційному обґрунтуванні потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування в національному правопорядку“, – підкреслив промовець.
▪️Судовий діалог, на думку промовця, має базуватися на спільній юридичній мові. Окремим виміром цього діалогу є індивідуальна конституційна скарга, як елемент національного механізму захисту прав людини. Її ефективність, зауважив Олександр Петришин, безпосередньо пов’язана зі здатністю забезпечити реальне відновлення порушених прав.
Виконувач обов’язків Голови КСУ також окреслив виклики, що постають перед Судом в умовах воєнного стану. Йшлося, зокрема, про збереження конституційного балансу та меж допустимого обмеження прав і свобод людини.
💬 Навіть за надзвичайних обставин право не має втрачати своєї нормативної сили, а конституційні гарантії мають залишалися ефективними, – зазначив він.
▪️У межах конференції з ключовими доповідями виступили суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський та керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.
🔸 Конституційний Суд України між воєнним конституціоналізмом та європейською інтеграцією: суддя КСУ виступив на семінарі
15 квітня 2026 року суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков узяв онлайн-участь у науковому семінарі Департаменту права Європейського університетського інституту (ЄУІ, Флоренція, Італія).
Захід був присвячений темі „Вартові під вогнем: Конституційний Суд України між воєнним конституціоналізмом та європейською інтеграцією“. Модератором виступив Якоб Піп (ЄУІ).
Семінар складався з двох дискусійних блоків: перший блок був присвячений проблематиці конституціоналізму в умовах воєнного стану, другий – був зосереджений на реформі КСУ в контексті євроінтеграції.
▪️До обговорення долучився дослідник Назарій Стецик (Університет Відня, ЄУІ), який представив загальний огляд діяльності КСУ зі статистикою, інституційними викликами та перспективами.
▪️Суддя КСУ Олександр Водянніков зосередив увагу на питанні здійснення конституційного контролю в умовах повномасштабної війни. За його словами, Суд працює зі збереженням незмінних конституційних стандартів, але із суттєво вищою вагою міркувань національної безпеки у процесі балансування. Було окреслено три підходи, що стали характерними для юриспруденції Конституційного Суду України воєнного часу: відстрочена неконституційність, конституційно-узгоджене тлумачення та точкове відокремлення неконституційних положень.
💬„Конституційно-узгоджене тлумачення, яке є „ядерною зброєю конституціоналізму“, має виняткову потужність та перетворювальний потенціал“, – наголосив він.
Під час дискусії в межах Другого блоку суддя КСУ розкрив подвійну роль Суду: як інституційного гаранта демократичних засад на шляху України до ЄС та як учасника багаторівневої конституційної архітектури ЄС після вступу. Зокрема, була порушена тема так званого Копенгагенського парадоксу. Саме національний характер Конституційного Суду України, за словами Олександра Водяннікова, є джерелом його загальноєвропейського значення.
▪️Захід відбувся у межах нової дискусійної серії „Сучасний розвиток конституційного права“, організованої Робочою групою з конституційного права та політики.
15 квітня 2026 року суддя Конституційного Суду України Олександр Водянніков узяв онлайн-участь у науковому семінарі Департаменту права Європейського університетського інституту (ЄУІ, Флоренція, Італія).
Захід був присвячений темі „Вартові під вогнем: Конституційний Суд України між воєнним конституціоналізмом та європейською інтеграцією“. Модератором виступив Якоб Піп (ЄУІ).
Семінар складався з двох дискусійних блоків: перший блок був присвячений проблематиці конституціоналізму в умовах воєнного стану, другий – був зосереджений на реформі КСУ в контексті євроінтеграції.
▪️До обговорення долучився дослідник Назарій Стецик (Університет Відня, ЄУІ), який представив загальний огляд діяльності КСУ зі статистикою, інституційними викликами та перспективами.
▪️Суддя КСУ Олександр Водянніков зосередив увагу на питанні здійснення конституційного контролю в умовах повномасштабної війни. За його словами, Суд працює зі збереженням незмінних конституційних стандартів, але із суттєво вищою вагою міркувань національної безпеки у процесі балансування. Було окреслено три підходи, що стали характерними для юриспруденції Конституційного Суду України воєнного часу: відстрочена неконституційність, конституційно-узгоджене тлумачення та точкове відокремлення неконституційних положень.
💬„Конституційно-узгоджене тлумачення, яке є „ядерною зброєю конституціоналізму“, має виняткову потужність та перетворювальний потенціал“, – наголосив він.
Під час дискусії в межах Другого блоку суддя КСУ розкрив подвійну роль Суду: як інституційного гаранта демократичних засад на шляху України до ЄС та як учасника багаторівневої конституційної архітектури ЄС після вступу. Зокрема, була порушена тема так званого Копенгагенського парадоксу. Саме національний характер Конституційного Суду України, за словами Олександра Водяннікова, є джерелом його загальноєвропейського значення.
▪️Захід відбувся у межах нової дискусійної серії „Сучасний розвиток конституційного права“, організованої Робочою групою з конституційного права та політики.
🔸🔹 Зміцнення діалогу між конституційними судами України та Словацької Республіки
У межах поглиблення міжнародного співробітництва та фахового обміну досвідом делегація Конституційного Суду України 15–16 квітня 2026 року здійснила робочий візит до Конституційного Суду Словацької Республіки. До складу української делегації увійшли судді: Петро Філюк (глава делегації), Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник та Галина Юровська.
Зі словацької сторони з українським суддями зустрілися Голова Конституційного Суду Словацької Республіки Іван Фіачан, заступник Голови Суду Любош Сігеті, судді Яна Барікова, Ладіслав Дудіч, Растіслав Кашшак, Мартін Вернарський.
▪️Головною темою обговорення став комплексний аналіз ролі конституційного правосуддя в сучасних демократичних процесах. Під час фахових дискусій особливу увагу сторони приділили функціонуванню системи стримувань і противаг, специфіці оцінки конституційності державного втручання в соціальні права, а також досвіду зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду Словацької Республіки в контексті вступу країни до Європейського Союзу.
🔹 Глава української делегації Петро Філюк запевнив у відкритості до конструктивного обговорення складних правничих викликів, перед якими постають конституційні інституції сьогодні, а також пошуку спільних рішень.
💬 „В епоху стрімких змін саме органи конституційного контролю виступають головними гарантами стабільності, захисту прав людини та верховенства права“, – наголосив він.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська презентувала доповідь, присвячену місцю Конституційного Суду України в системі стримувань і противаг. Вона зазначила, що ця система є інтегрованою сукупністю повноважень гілок державної влади в системі поділу влади, яка дозволяє їм урівноважувати та обмежувати одна одну.
Спираючись на висновки Венеційської Комісії, доповідачка підкреслила фундаментальну роль Конституційного Суду України як гаранта захисту прав людини та верховенства права, який крім захисту індивідуальних прав, визначених Основним Законом України, також забезпечує дотримання органами державної влади своїх повноважень в межах Конституції України. Окрему увагу Галина Юровська приділила повноваженням та юридичним позиціям Конституційного Суду України, спрямованим на утвердження принципу поділу влади.
💬 „Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та узурпації виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні“ – підкреслила суддя, посилаючись на рішення органу конституційної юрисдикції в Україні.
Вона також навела статистичні дані щодо звернень до Конституційного Суду України, за якими було відкрито конституційні провадження, що підтверджує важливість конституційного контролю для українського суспільства.
🔹 Суддя Віктор Кичун розкрив ключові аспекти практики КСУ у сфері захисту соціальних прав громадян. Зокрема, він зазначив, що Конституційний Суд України розглядає соціальні права як невід’ємну складову правової держави, де захист людської гідності залишається пріоритетом навіть в умовах війни. Було наголошено, що попри складний період, держава має зберігати свій позитивний обов’язок щодо забезпечення конституційних гарантій громадян.
У своєму виступі суддя зосередив увагу на „трикутнику конституційних цінностей“, який Суд застосовує у період дії воєнного стану: національна безпека, фіскальна стійкість та людська гідність. Він підкреслив, що жоден із цих елементів не може бути нівельований на користь іншого.
💬 „Хоча стаття 64 Конституції України формально дозволяє обмеження певних соціальних прав, Суд наголошує, що такі заходи мають бути тимчасовими і мати чіткі часові межі. Воєнний стан не створює підстав для безстрокового обмеження фундаментальних прав“, – резюмував суддя.
У межах поглиблення міжнародного співробітництва та фахового обміну досвідом делегація Конституційного Суду України 15–16 квітня 2026 року здійснила робочий візит до Конституційного Суду Словацької Республіки. До складу української делегації увійшли судді: Петро Філюк (глава делегації), Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник та Галина Юровська.
Зі словацької сторони з українським суддями зустрілися Голова Конституційного Суду Словацької Республіки Іван Фіачан, заступник Голови Суду Любош Сігеті, судді Яна Барікова, Ладіслав Дудіч, Растіслав Кашшак, Мартін Вернарський.
▪️Головною темою обговорення став комплексний аналіз ролі конституційного правосуддя в сучасних демократичних процесах. Під час фахових дискусій особливу увагу сторони приділили функціонуванню системи стримувань і противаг, специфіці оцінки конституційності державного втручання в соціальні права, а також досвіду зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду Словацької Республіки в контексті вступу країни до Європейського Союзу.
🔹 Глава української делегації Петро Філюк запевнив у відкритості до конструктивного обговорення складних правничих викликів, перед якими постають конституційні інституції сьогодні, а також пошуку спільних рішень.
💬 „В епоху стрімких змін саме органи конституційного контролю виступають головними гарантами стабільності, захисту прав людини та верховенства права“, – наголосив він.
🔹 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська презентувала доповідь, присвячену місцю Конституційного Суду України в системі стримувань і противаг. Вона зазначила, що ця система є інтегрованою сукупністю повноважень гілок державної влади в системі поділу влади, яка дозволяє їм урівноважувати та обмежувати одна одну.
Спираючись на висновки Венеційської Комісії, доповідачка підкреслила фундаментальну роль Конституційного Суду України як гаранта захисту прав людини та верховенства права, який крім захисту індивідуальних прав, визначених Основним Законом України, також забезпечує дотримання органами державної влади своїх повноважень в межах Конституції України. Окрему увагу Галина Юровська приділила повноваженням та юридичним позиціям Конституційного Суду України, спрямованим на утвердження принципу поділу влади.
💬 „Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, завдяки визначеній Основним Законом України системі стримувань і противаг забезпечує стабільність конституційного ладу, запобігає узурпації державної влади та узурпації виключного права народу визначати і змінювати конституційний лад в Україні“ – підкреслила суддя, посилаючись на рішення органу конституційної юрисдикції в Україні.
Вона також навела статистичні дані щодо звернень до Конституційного Суду України, за якими було відкрито конституційні провадження, що підтверджує важливість конституційного контролю для українського суспільства.
🔹 Суддя Віктор Кичун розкрив ключові аспекти практики КСУ у сфері захисту соціальних прав громадян. Зокрема, він зазначив, що Конституційний Суд України розглядає соціальні права як невід’ємну складову правової держави, де захист людської гідності залишається пріоритетом навіть в умовах війни. Було наголошено, що попри складний період, держава має зберігати свій позитивний обов’язок щодо забезпечення конституційних гарантій громадян.
У своєму виступі суддя зосередив увагу на „трикутнику конституційних цінностей“, який Суд застосовує у період дії воєнного стану: національна безпека, фіскальна стійкість та людська гідність. Він підкреслив, що жоден із цих елементів не може бути нівельований на користь іншого.
💬 „Хоча стаття 64 Конституції України формально дозволяє обмеження певних соціальних прав, Суд наголошує, що такі заходи мають бути тимчасовими і мати чіткі часові межі. Воєнний стан не створює підстав для безстрокового обмеження фундаментальних прав“, – резюмував суддя.