⚖️ Перший сенат та колегії суддів провели засідання: розглядали справи та постановили ухвали
▪️Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Новак Галини Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та окремого положення частини другої статті 1230 Цивільного кодексу України;
➖Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у цих справах.
▪️Перший сенат 22 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“. 📎Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Новак Галини Анатоліївни щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України та окремого положення частини другої статті 1230 Цивільного кодексу України;
➖Шевченка Євгенія Володимировича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Третя колегія суддів Першого сенату не одностайно постановила ухвали про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Бабака Максима Андрійовича щодо конституційності приписів частини першої статті 14-2, частини п’ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
➖ Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційні скарги передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційних проваджень у цих справах.
🔹 Професійний діалог та обмін досвідом: зустріч суддів КСУ з представниками судової влади Естонської Республіки
24 квітня 2026 року в місті Луцьк відбулася низка робочих зустрічей за участю суддів Конституційного Суду України та представників судової влади Естонської Республіки. До складу делегації Конституційного Суду України увійшли судді КСУ Оксана Грищук, Алла Олійник, Сергій Різник, Петро Філюк, помічник судді КСУ Олександр Побережний, т.в.о. керівника Управління комунікацій КСУ та міжнародного співробітництва Секретаріату КСУ Ірина Шевченко.
Естонську сторону представляли Голова Верховного Суду Естонської Республіки Віллу Кьове, суддя Кримінальної палати Верховного Суду Естонської Республіки Пааво Рандма, суддя Кримінальної палати Талліннського апеляційного суду Павло Гончаров, Голова Віруського окружного суду Прійт Кама, державний прокурор Прокурори Естонської Республіки Тааві Перн, керівник апарату Верховного Суду Естонської Республіки Уллар Кальюмяє, радник Департаменту правової інформації та підготовки суддів Верховного Суду Естонської Республіки Мадіс Метеліца.
📑 Програма заходу передбачала низку зустрічей, у яких взяли участь, зокрема, Тимчасово виконувач обов’язків начальника Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, суддя Верховного Суду Віктор Остапук, голова Волинського апеляційного суду Василь Подолюк, заступник голови Волинського апеляційного суду Віктор Гапончук, голова Луцького міськрайонного суду Волинської області Анатолій Пахолюк, заступниця голови Луцького міськрайонного суду Волинської області Олеся Калькова, начальник Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області Наталія Коцирій, перший заступник керівника Волинської обласної прокуратури Альберт Шаповалов, керівник Луцької окружної прокуратури Олександр Гладій, начальник Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області Володимир Сюйва.
▪️Під час цих зустрічей було обговорено практичні аспекти функціонування органів державної влади та судової системи в умовах воєнного стану, а також виклики, пов’язані з розслідуванням злочинів проти людяності та міжнародної безпеки.
▪️Окрему увагу було приділено професійному діалогу між суддями Конституційного Суду України та представниками судової влади Естонської Республіки. Обговорювалися питання зміцнення верховенства права, незалежності судової влади, а також ролі конституційної юрисдикції у забезпеченні прав і свобод людини в умовах воєнного стану.
▪️Сторони наголосили на важливості подальшого розвитку інституційного діалогу та поглиблення двостороннього співробітництва, спрямованого на забезпечення належного реагування на сучасні виклики у сфері правосуддя.
У межах візиту також відбулася зустріч із Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом.
24 квітня 2026 року в місті Луцьк відбулася низка робочих зустрічей за участю суддів Конституційного Суду України та представників судової влади Естонської Республіки. До складу делегації Конституційного Суду України увійшли судді КСУ Оксана Грищук, Алла Олійник, Сергій Різник, Петро Філюк, помічник судді КСУ Олександр Побережний, т.в.о. керівника Управління комунікацій КСУ та міжнародного співробітництва Секретаріату КСУ Ірина Шевченко.
Естонську сторону представляли Голова Верховного Суду Естонської Республіки Віллу Кьове, суддя Кримінальної палати Верховного Суду Естонської Республіки Пааво Рандма, суддя Кримінальної палати Талліннського апеляційного суду Павло Гончаров, Голова Віруського окружного суду Прійт Кама, державний прокурор Прокурори Естонської Республіки Тааві Перн, керівник апарату Верховного Суду Естонської Республіки Уллар Кальюмяє, радник Департаменту правової інформації та підготовки суддів Верховного Суду Естонської Республіки Мадіс Метеліца.
📑 Програма заходу передбачала низку зустрічей, у яких взяли участь, зокрема, Тимчасово виконувач обов’язків начальника Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, суддя Верховного Суду Віктор Остапук, голова Волинського апеляційного суду Василь Подолюк, заступник голови Волинського апеляційного суду Віктор Гапончук, голова Луцького міськрайонного суду Волинської області Анатолій Пахолюк, заступниця голови Луцького міськрайонного суду Волинської області Олеся Калькова, начальник Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області Наталія Коцирій, перший заступник керівника Волинської обласної прокуратури Альберт Шаповалов, керівник Луцької окружної прокуратури Олександр Гладій, начальник Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області Володимир Сюйва.
▪️Під час цих зустрічей було обговорено практичні аспекти функціонування органів державної влади та судової системи в умовах воєнного стану, а також виклики, пов’язані з розслідуванням злочинів проти людяності та міжнародної безпеки.
▪️Окрему увагу було приділено професійному діалогу між суддями Конституційного Суду України та представниками судової влади Естонської Республіки. Обговорювалися питання зміцнення верховенства права, незалежності судової влади, а також ролі конституційної юрисдикції у забезпеченні прав і свобод людини в умовах воєнного стану.
▪️Сторони наголосили на важливості подальшого розвитку інституційного діалогу та поглиблення двостороннього співробітництва, спрямованого на забезпечення належного реагування на сучасні виклики у сфері правосуддя.
У межах візиту також відбулася зустріч із Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом.
🔸Участь судді КСУ в міжнародній конференції з питань конституційних викликів у цифрову епоху
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 24 квітня 2026 року взяла участь у міжнародній конференції «Майбутнє „Ринку ідей“ в умовах розвитку Інтернету, поширення фейкових новин та штучного інтелекту: виклики для конституційних судів».
Цей захід, організований у межах головування Республіки Молдова в Комітеті міністрів Ради Європи, став платформою для обміну думками щодо викликів, які ставлять перед суспільним дискурсом цифровізація, фейкові новини та штучний інтелект, а також щодо ролі конституційних судів у розв’язанні цих питань.
Конференцію відкрила Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле. З вітальними промовами до учасників звернулися Президент Республіки Молдова Майя Санду, директор з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх та Віцепрезидент Венеційської комісії Тімоті Отті.
📑 Захід, що проходив у форматі трьох панельних дискусій, розпочався з основної промови заступниці Голови Європейського суду з прав людини Івани Єліч. Доповідачка зосередила увагу на правничих викликах у застосуванні штучного інтелекту крізь призму практики Європейського суду з прав людини, представивши відповідні експертні висновки та аналіз судових прецедентів.
▪️Під час подальшого обговорення актуальних правничих проблем учасники конференції сфокусували увагу на переосмисленні концепції „ринку ідей“ у цифрову епоху. Зокрема, дискусії точилися навколо питань щодо визначення меж регулювання цифрових платформ та підтримання балансу між свободою вираження поглядів і боротьбою з дезінформацією. Окрему увагу було приділено викликам, що постають перед конституційною юрисдикцією у зв’язку з поширенням фейкових новин та стрімким розвитком технологій штучного інтелекту.
📑 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила, що для України ризики фейкових новин не є абстрактними – вони є системними та безпосередніми в контексті повномасштабної агресії та воєнного стану. У цих умовах дезінформація функціонує як інструмент гібридної війни, спрямований на підрив довіри, дестабілізацію інституцій та послаблення стійкості суспільства. Це покладає підвищену відповідальність на державу та суди.
Галина Юровська зазначила, що алгоритми платформ та штучний інтелект значно посилюють швидкість і масштаби дезінформації, що вимагає від судів нових підходів до оцінки шкоди та визначення відповідальності. Досвід України вказує на необхідність розроблення ефективних засобів юридичного захисту від шкідливої дезінформації у воєнний час із більшою опорою на європейські стандарти прав людини та практичні інструменти для розгляду справ про цифрове висловлювання (digital speech).
Підсумовуючи, суддя підкреслила, що пріоритетом у часи кризи є не лише захист свободи слова, а й збереження її цілісності від маніпуляцій. Водночас вона наголосила на необхідності забезпечення того, щоб усі запроваджені обмеження залишалися міцно заснованими на принципі верховенства права як засадничого принципу правової держави.
▪️Участь у заході взяли судді конституційних судів європейських країн, представники Європейського суду з прав людини, Суду Європейського Союзу, міжнародних організацій та наукового середовища.
Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська 24 квітня 2026 року взяла участь у міжнародній конференції «Майбутнє „Ринку ідей“ в умовах розвитку Інтернету, поширення фейкових новин та штучного інтелекту: виклики для конституційних судів».
Цей захід, організований у межах головування Республіки Молдова в Комітеті міністрів Ради Європи, став платформою для обміну думками щодо викликів, які ставлять перед суспільним дискурсом цифровізація, фейкові новини та штучний інтелект, а також щодо ролі конституційних судів у розв’язанні цих питань.
Конференцію відкрила Голова Конституційного Суду Республіки Молдова Домніка Маноле. З вітальними промовами до учасників звернулися Президент Республіки Молдова Майя Санду, директор з координації програм Ради Європи Клаус Нойкірх та Віцепрезидент Венеційської комісії Тімоті Отті.
📑 Захід, що проходив у форматі трьох панельних дискусій, розпочався з основної промови заступниці Голови Європейського суду з прав людини Івани Єліч. Доповідачка зосередила увагу на правничих викликах у застосуванні штучного інтелекту крізь призму практики Європейського суду з прав людини, представивши відповідні експертні висновки та аналіз судових прецедентів.
▪️Під час подальшого обговорення актуальних правничих проблем учасники конференції сфокусували увагу на переосмисленні концепції „ринку ідей“ у цифрову епоху. Зокрема, дискусії точилися навколо питань щодо визначення меж регулювання цифрових платформ та підтримання балансу між свободою вираження поглядів і боротьбою з дезінформацією. Окрему увагу було приділено викликам, що постають перед конституційною юрисдикцією у зв’язку з поширенням фейкових новин та стрімким розвитком технологій штучного інтелекту.
📑 Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська у своєму виступі наголосила, що для України ризики фейкових новин не є абстрактними – вони є системними та безпосередніми в контексті повномасштабної агресії та воєнного стану. У цих умовах дезінформація функціонує як інструмент гібридної війни, спрямований на підрив довіри, дестабілізацію інституцій та послаблення стійкості суспільства. Це покладає підвищену відповідальність на державу та суди.
Галина Юровська зазначила, що алгоритми платформ та штучний інтелект значно посилюють швидкість і масштаби дезінформації, що вимагає від судів нових підходів до оцінки шкоди та визначення відповідальності. Досвід України вказує на необхідність розроблення ефективних засобів юридичного захисту від шкідливої дезінформації у воєнний час із більшою опорою на європейські стандарти прав людини та практичні інструменти для розгляду справ про цифрове висловлювання (digital speech).
Підсумовуючи, суддя підкреслила, що пріоритетом у часи кризи є не лише захист свободи слова, а й збереження її цілісності від маніпуляцій. Водночас вона наголосила на необхідності забезпечення того, щоб усі запроваджені обмеження залишалися міцно заснованими на принципі верховенства права як засадничого принципу правової держави.
▪️Участь у заході взяли судді конституційних судів європейських країн, представники Європейського суду з прав людини, Суду Європейського Союзу, міжнародних організацій та наукового середовища.
Суд продовжив розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду
📃 Велика палата 28 квітня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎 Розгляд цієї справи буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
📃 Велика палата 28 квітня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎 Розгляд цієї справи буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань.
Посилення соціального захисту в Україні:
засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи
📎28 квітня 2026 року відбулося Друге засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи „Посилення соціального виміру в Україні“. У заході взяв участь суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський.
Проєкт упроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки. Його метою є посилення соціального захисту та підтримки широких верств населення України, зокрема осіб, постраждалих унаслідок війни.
✏️Під час засідання було підбито підсумки реалізації Проєкту за період із квітня 2025 року до квітня 2026 року, а також обговорено подальші пріоритети та напрями роботи. Окрему увагу приділено питанням посилення соціальних прав, удосконалення механізмів їх реалізації та забезпечення доступу до ефективних засобів юридичного захисту.
🔎У межах обговорення суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив на значенні соціального виміру конституційного правопорядку та ролі конституційної юстиції у захисті прав людини. Він зазначив, що питання соціального захисту, справедливості та гарантування гідного рівня життя набувають особливого значення в умовах повномасштабної війни, коли держава одночасно забезпечує обороноздатність, підтримку постраждалих осіб і сталість функціонування публічних інституцій.
📌Також під час засідання йшлося про необхідність урахування європейських стандартів у сфері забезпечення соціальних прав в контексті удосконалення національного законодавства та практики його застосування. Було відзначено, що подальша співпраця між національними інституціями та Радою Європи сприятиме підвищенню стійкості державних інституцій України та забезпеченню належного захисту прав людини в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.
засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи
📎28 квітня 2026 року відбулося Друге засідання Керівного комітету проєкту Ради Європи „Посилення соціального виміру в Україні“. У заході взяв участь суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський.
Проєкт упроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки. Його метою є посилення соціального захисту та підтримки широких верств населення України, зокрема осіб, постраждалих унаслідок війни.
✏️Під час засідання було підбито підсумки реалізації Проєкту за період із квітня 2025 року до квітня 2026 року, а також обговорено подальші пріоритети та напрями роботи. Окрему увагу приділено питанням посилення соціальних прав, удосконалення механізмів їх реалізації та забезпечення доступу до ефективних засобів юридичного захисту.
🔎У межах обговорення суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський наголосив на значенні соціального виміру конституційного правопорядку та ролі конституційної юстиції у захисті прав людини. Він зазначив, що питання соціального захисту, справедливості та гарантування гідного рівня життя набувають особливого значення в умовах повномасштабної війни, коли держава одночасно забезпечує обороноздатність, підтримку постраждалих осіб і сталість функціонування публічних інституцій.
📌Також під час засідання йшлося про необхідність урахування європейських стандартів у сфері забезпечення соціальних прав в контексті удосконалення національного законодавства та практики його застосування. Було відзначено, що подальша співпраця між національними інституціями та Радою Європи сприятиме підвищенню стійкості державних інституцій України та забезпеченню належного захисту прав людини в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.