⚖️ Заміна виконання військового обов’язку під час мобілізації на альтернативну (невійськову службу): Суд розглядає справу Криушенка В. М.
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича.
▪️Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність статтю 1, окремий припис статті 2, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ (далі – Закон).
📑 Ці приписи регулюють окремі питання проходження альтернативної (невійськової) служби, яка може запроваджуватися замість строкової військової служби для громадян, чиї релігійні переконання суперечать виконанню військового обов’язку, і ці громадяни належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
▪️На думку заявника, оспорювані приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, порушують право на заміну виконання військового обов’язку під час мобілізації у період воєнного стану на альтернативну (невійськову) службу, а також принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, а отже, суперечать низці норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформувала, що Суд розгляне питання щодо об’єднання цієї справи в одне конституційне провадження зі справами за конституційними скаргами Алексеєнка В.В., Іванущенка С.В., Зелінського Д. Б., що знаходяться на розгляді Суду, і в яких предметом конституційного контролю є аналогічні питання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026.mp4
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича.
▪️Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність статтю 1, окремий припис статті 2, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ від 12 грудня 1991 року № 1975–ХІІ (далі – Закон).
📑 Ці приписи регулюють окремі питання проходження альтернативної (невійськової) служби, яка може запроваджуватися замість строкової військової служби для громадян, чиї релігійні переконання суперечать виконанню військового обов’язку, і ці громадяни належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.
▪️На думку заявника, оспорювані приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, порушують право на заміну виконання військового обов’язку під час мобілізації у період воєнного стану на альтернативну (невійськову) службу, а також принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, а отже, суперечать низці норм Конституції України.
Суддя-доповідач поінформувала, що Суд розгляне питання щодо об’єднання цієї справи в одне конституційне провадження зі справами за конституційними скаргами Алексеєнка В.В., Іванущенка С.В., Зелінського Д. Б., що знаходяться на розгляді Суду, і в яких предметом конституційного контролю є аналогічні питання.
Після дослідження матеріалів справи Другий сенат перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Переглянути відеозапис засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“: 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026.mp4
⚖️ „Автоматичне“ укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги: Суд розглядає справу за конституційною скаргою Дашевської Н.В.
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дашевської Наталі Володимирівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
📃 Суддя зазначив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина п’ята статті 13, частини перша, друга статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 9 листопада 2017 року зі змінами (далі – Закон), якими регламентовані правовідносини, зокрема, щодо укладення відповідно індивідуального та публічного договорів про надання комунальної послуги між постачальником такої послуги та її споживачем, а також частина п’ята статті 12, пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), якими встановлені критерії віднесення справи до категорії малозначних та визначено окремі випадки, в яких малозначна справа може підлягати касаційному оскарженню.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дашевська Н.В. є фізичною особою-підприємцем. На підставі договору купівлі-продажу вона набула право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, подання теплоносія до якого здійснює Комунальне підприємство теплових мереж „Криворіжтепломережа“ (далі – Підприємство).
У жовтні 2024 року Підприємство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із заявниці заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в загальному розмірі 46 105,77 грн.
▪️Заявниця у суді не визнавала за собою вказану заборгованість, пояснюючи свою позицію тим, що придбане нею у попереднього власника вказане нежитлове приміщення вже було відключене від системи центрального опалення і не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, що не дозволяло їй укласти з позивачем індивідуальний договір, оскільки фактично вона не могла отримувати у зазначеному приміщенні послугу з теплопостачання.
Господарський суд Дніпропетровської області вимоги Підприємства задовольнив у повному обсязі. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
▪️Суди, застосовуючи приписи статей 13, 14 Закону дійшли висновку, що існування приміщення заявниці у цілісному майновому комплексі як багатоквартирний будинок, є підставою для укладення з Підприємством публічного договору та визнання її споживачем послуги з постачання теплової енергії; факт подачі теплоносія до будинку є фактом отримання послуги; матеріалами справи підтверджується належне виконання Підприємством своїх зобов’язань за договором, своєю чергою заявниця не виконала зобов’язання зі сплати за надану послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за договором, внаслідок чого і склалася її заборгованість перед Підприємством.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вона оскаржила їх у касаційному порядку. Верховний Суд відмовив заявниці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з огляду на малозначність справи та необґрунтованість виняткових підстав для касаційного оскарження.
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Дашевської Наталі Володимирівни.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявниці.
📃 Суддя зазначив, що предметом конституційного контролю у цій справі є частина п’ята статті 13, частини перша, друга статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“ від 9 листопада 2017 року зі змінами (далі – Закон), якими регламентовані правовідносини, зокрема, щодо укладення відповідно індивідуального та публічного договорів про надання комунальної послуги між постачальником такої послуги та її споживачем, а також частина п’ята статті 12, пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), якими встановлені критерії віднесення справи до категорії малозначних та визначено окремі випадки, в яких малозначна справа може підлягати касаційному оскарженню.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Дашевська Н.В. є фізичною особою-підприємцем. На підставі договору купівлі-продажу вона набула право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, подання теплоносія до якого здійснює Комунальне підприємство теплових мереж „Криворіжтепломережа“ (далі – Підприємство).
У жовтні 2024 року Підприємство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення із заявниці заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в загальному розмірі 46 105,77 грн.
▪️Заявниця у суді не визнавала за собою вказану заборгованість, пояснюючи свою позицію тим, що придбане нею у попереднього власника вказане нежитлове приміщення вже було відключене від системи центрального опалення і не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, що не дозволяло їй укласти з позивачем індивідуальний договір, оскільки фактично вона не могла отримувати у зазначеному приміщенні послугу з теплопостачання.
Господарський суд Дніпропетровської області вимоги Підприємства задовольнив у повному обсязі. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
▪️Суди, застосовуючи приписи статей 13, 14 Закону дійшли висновку, що існування приміщення заявниці у цілісному майновому комплексі як багатоквартирний будинок, є підставою для укладення з Підприємством публічного договору та визнання її споживачем послуги з постачання теплової енергії; факт подачі теплоносія до будинку є фактом отримання послуги; матеріалами справи підтверджується належне виконання Підприємством своїх зобов’язань за договором, своєю чергою заявниця не виконала зобов’язання зі сплати за надану послугу з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за договором, внаслідок чого і склалася її заборгованість перед Підприємством.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вона оскаржила їх у касаційному порядку. Верховний Суд відмовив заявниці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з огляду на малозначність справи та необґрунтованість виняткових підстав для касаційного оскарження.
🔺Як зазначив суддя-доповідач, із тексту конституційної скарги убачається, що заявниця «оспорює конституційність самої законодавчої моделі „автоматичного“ укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, закріпленої у частині п’ятій статті 13 Закону. Неконституційність цієї моделі, на її думку, полягає у тому, що вона за своїм змістом допускає виникнення договірних зобов’язань без волевиявлення особи та без можливості для неї вплинути на цей процес».
Заявниця стверджує, що внаслідок застосування судами в її справі оспорюваних приписів Закону і Кодексу зазнали порушення низка приписів Конституції України.
▪️Суддя-доповідач також поінформував, що з огляду на те, що предметом конституційного контролю у цій справі одночасно є приписи Закону та Кодексу, які не мають між собою будь-якого зв’язку і не потребують дослідження питання щодо їх конституційності у їх посутньому зв’язку в одному конституційному провадженні, було ініційовано питання про роз’єднання конституційного провадження у цій справі в окремі конституційні провадження – щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону та щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Кодексу.
📃 За словами судді, у цій справі буде направлено листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для її вирішення.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Рисін.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_1.mp4
Заявниця стверджує, що внаслідок застосування судами в її справі оспорюваних приписів Закону і Кодексу зазнали порушення низка приписів Конституції України.
▪️Суддя-доповідач також поінформував, що з огляду на те, що предметом конституційного контролю у цій справі одночасно є приписи Закону та Кодексу, які не мають між собою будь-якого зв’язку і не потребують дослідження питання щодо їх конституційності у їх посутньому зв’язку в одному конституційному провадженні, було ініційовано питання про роз’єднання конституційного провадження у цій справі в окремі конституційні провадження – щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону та щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Кодексу.
📃 За словами судді, у цій справі буде направлено листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для її вирішення.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
На пленарному засіданні був присутній представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Рисін.
🎥 Переглянути пленарне засідання можна за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_1.mp4
Участь судді КСУ Олега Первомайського у засіданні Керівного комітету з реалізації Плану дій Ради Європи для України
📌5 травня 2026 року відбулося четверте засідання Керівного комітету з реалізації Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“. До участі долучилися представники Ради Європи, українських державних інституцій та організацій громадянського суспільства, залучених до реалізації проєктів у межах Плану дій. Захід був присвячений підбиттю підсумків реалізації Плану дій, оцінці досягнутих результатів та визначенню пріоритетних напрямів подальшої співпраці відповідно до його цілей і завдань
📎У межах засідання було розглянуто основні результати та перспективи співпраці за трьома ключовими напрямами: захист прав людини, правовладдя та демократія. Зокрема, йшлося про: забезпечення рівності та людської гідності, захист прав ветеранів і військовослужбовців, права внутрішньо переміщених осіб та ефективне виконання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
✏️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський під час другої сесії засідання „Правовладдя: результати та подальші кроки“ зазначив, що План дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“ є не лише програмним документом співпраці, а й дієвим інструментом зміцнення демократичних інституцій, верховенства права та захисту прав людини в умовах війни й післявоєнного відновлення. Його головною метою, за словами судді, визначено сприяння стабільності, безпеці та добробуту України через реагування на нагальні та середньострокові потреби держави у сферах компетенції Ради Європи.
Олег Первомайський наголосив, що для Конституційного Суду України участь у реалізації цього Плану, зокрема в межах реалізації проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, має особливе значення, оскільки вона сприяє послідовному наближенню діяльності органу конституційної юрисдикції до європейських стандартів конституційного правосуддя та посиленню його інституційної спроможності в умовах безпрецедентних викликів, спричинених війною.
💬„Наше партнерство ґрунтується на взаємній довірі, оперативному реагуванні на потреби Суду, високому професіоналізмі і глибокому розумінні українського контексту, що дає практичний результат і створює відчутну додану вартість для національних інституцій“, – додав він.
📜Учасники також розглянули питання протидії корупції, економічним злочинам і кіберзлочинності, окремі аспекти функціонування системи виконання покарань та пробації, а також напрями належного врядування, реформування державного управління, виборів і референдумів.
🔍Співпраця України з Радою Європи в межах Плану дій „Стійкість, відновлення та відбудова“ має важливе значення для посилення інституційної стійкості держави, утвердження верховенства права, захисту прав людини та розвитку демократичних інституцій. У нинішніх умовах підтримка Ради Європи є вагомим внеском у збереження правової спроможності України, її європейську інтеграцію та подальше відновлення.
📌5 травня 2026 року відбулося четверте засідання Керівного комітету з реалізації Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“. До участі долучилися представники Ради Європи, українських державних інституцій та організацій громадянського суспільства, залучених до реалізації проєктів у межах Плану дій. Захід був присвячений підбиттю підсумків реалізації Плану дій, оцінці досягнутих результатів та визначенню пріоритетних напрямів подальшої співпраці відповідно до його цілей і завдань
📎У межах засідання було розглянуто основні результати та перспективи співпраці за трьома ключовими напрямами: захист прав людини, правовладдя та демократія. Зокрема, йшлося про: забезпечення рівності та людської гідності, захист прав ветеранів і військовослужбовців, права внутрішньо переміщених осіб та ефективне виконання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
✏️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський під час другої сесії засідання „Правовладдя: результати та подальші кроки“ зазначив, що План дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки „Стійкість, відновлення та відбудова“ є не лише програмним документом співпраці, а й дієвим інструментом зміцнення демократичних інституцій, верховенства права та захисту прав людини в умовах війни й післявоєнного відновлення. Його головною метою, за словами судді, визначено сприяння стабільності, безпеці та добробуту України через реагування на нагальні та середньострокові потреби держави у сферах компетенції Ради Європи.
Олег Первомайський наголосив, що для Конституційного Суду України участь у реалізації цього Плану, зокрема в межах реалізації проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, має особливе значення, оскільки вона сприяє послідовному наближенню діяльності органу конституційної юрисдикції до європейських стандартів конституційного правосуддя та посиленню його інституційної спроможності в умовах безпрецедентних викликів, спричинених війною.
💬„Наше партнерство ґрунтується на взаємній довірі, оперативному реагуванні на потреби Суду, високому професіоналізмі і глибокому розумінні українського контексту, що дає практичний результат і створює відчутну додану вартість для національних інституцій“, – додав він.
📜Учасники також розглянули питання протидії корупції, економічним злочинам і кіберзлочинності, окремі аспекти функціонування системи виконання покарань та пробації, а також напрями належного врядування, реформування державного управління, виборів і референдумів.
🔍Співпраця України з Радою Європи в межах Плану дій „Стійкість, відновлення та відбудова“ має важливе значення для посилення інституційної стійкості держави, утвердження верховенства права, захисту прав людини та розвитку демократичних інституцій. У нинішніх умовах підтримка Ради Європи є вагомим внеском у збереження правової спроможності України, її європейську інтеграцію та подальше відновлення.
⚖️ Суд розглядає справу за конституційною скаргою Спінчак О. Б.
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Спічак Олени Борисівни.
▪️Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність:
➖абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“ від 2 грудня 2021 року № 1928–ІХ, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, якими встановлено з 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні;
➖окремий припис частини шостої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, а саме: суддям, які обіймають посади виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суб’єкт права на конституційну скаргу наголошує, що зазначені приписи порушують його право на належне грошове забезпечення судді у відставці та суперечать статтям 3, 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, 56, 68, пункту 14 частини першої статті 92, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути відеозапис засідання 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_2.mp4
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Спічак Олени Борисівни.
▪️Як зазначила суддя-доповідач у справі Галина Юровська, заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність:
➖абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“ від 2 грудня 2021 року № 1928–ІХ, абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“ від 3 листопада 2022 року № 2710–ІХ, якими встановлено з 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні;
➖окремий припис частини шостої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, а саме: суддям, які обіймають посади виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду – 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Суб’єкт права на конституційну скаргу наголошує, що зазначені приписи порушують його право на належне грошове забезпечення судді у відставці та суперечать статтям 3, 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, 56, 68, пункту 14 частини першої статті 92, частині першій статті 126, статті 130 Конституції України.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути відеозапис засідання 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_2.mp4
⚖️ Умовно-дострокове звільнення засудженого для проходження військової служби: Другий сенат розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича.
📃 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що автор клопотання просить перевірити на відповідність статтям 3, 23, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, другій статті 28, частині другій статті 64, частині першій статті 65, частині першій статті 68 Конституції України окремі приписи частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) у тім, що вони унеможливлюють застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби до осіб, засуджених за вчинення умисного вбивства двох осіб, а також до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
▪️Лужинецький А.О., який засуджений до довічного позбавлення волі й відбуває покарання в Державній установі „Вінницька установа виконання покарань (№ 1)“, звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням звільнити його від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі статті 81-1 Кодексу.
▪️Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 16 вересня 2025 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 7 жовтня 2025 року, відмовив Лужинецькому А.О. в задоволенні клопотання. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції мотивував свою ухвалу, зокрема, тим, що „положення закону не передбачають підстав для звільнення осіб засуджених до довічного позбавлення волі від відбування покарання у зв’язку з виявленням ними бажання проходити військову службу в ЗСУ, оскільки дане покарання не відноситься до безстрокового виду покарання“.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису, автор клопотання зазначає, що „засуджений до довічного позбавлення волі, який більше 25 років тому вчинив вбивство двох осіб, здатен за ці роки створити в собі готовність до самокерованої правослухняної поведінки, сформувати в собі повноцінний обов’язок захисту Вітчизни“, а оспорювані приписи статті 81-1 Кодексу „виключили зазначеного засудженого із осіб, які здатні захищати Вітчизну“. Вказане, на його думку, „обмежує сформований в ньому обов’язок в реалізації“, „заперечує те, що виправлення (завдяки і всупереч) здійснювалося, що у виправленні було сформовано повноцінний обов’язок, що він є у засудженому“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Пенітенціарної академії України, Національного університету „Одеська юридична академія“, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_3.mp4
Другий сенат 6 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича.
📃 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко зазначив, що автор клопотання просить перевірити на відповідність статтям 3, 23, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, другій статті 28, частині другій статті 64, частині першій статті 65, частині першій статті 68 Конституції України окремі приписи частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) у тім, що вони унеможливлюють застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби до осіб, засуджених за вчинення умисного вбивства двох осіб, а також до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.
▪️Лужинецький А.О., який засуджений до довічного позбавлення волі й відбуває покарання в Державній установі „Вінницька установа виконання покарань (№ 1)“, звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням звільнити його від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі статті 81-1 Кодексу.
▪️Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 16 вересня 2025 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 7 жовтня 2025 року, відмовив Лужинецькому А.О. в задоволенні клопотання. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції мотивував свою ухвалу, зокрема, тим, що „положення закону не передбачають підстав для звільнення осіб засуджених до довічного позбавлення волі від відбування покарання у зв’язку з виявленням ними бажання проходити військову службу в ЗСУ, оскільки дане покарання не відноситься до безстрокового виду покарання“.
📝 Обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного припису, автор клопотання зазначає, що „засуджений до довічного позбавлення волі, який більше 25 років тому вчинив вбивство двох осіб, здатен за ці роки створити в собі готовність до самокерованої правослухняної поведінки, сформувати в собі повноцінний обов’язок захисту Вітчизни“, а оспорювані приписи статті 81-1 Кодексу „виключили зазначеного засудженого із осіб, які здатні захищати Вітчизну“. Вказане, на його думку, „обмежує сформований в ньому обов’язок в реалізації“, „заперечує те, що виправлення (завдяки і всупереч) здійснювалося, що у виправленні було сформовано повноцінний обов’язок, що він є у засудженому“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Судом обґрунтованого рішення він направив запити до Президента України, Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Національного юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Пенітенціарної академії України, Національного університету „Одеська юридична академія“, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання 👇
https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_06_05_2026_3.mp4
⚖️ Відбулися засідання сенатів та колегій суддів: розглядали справи за конституційними скаргами і постановили ухвали
▪️Перший сенат 6 травня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
✅Дашевської Наталі Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
✅Спічак Олени Борисівни щодо конституційності абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремого припису частини шостої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
✅Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 811 Кримінального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича та справу за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 Другий сенат розглядав питання про роз’єднання конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дашевської Наталі Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 📎За результатами розгляду Суд не підтримав пропозицію про роз’єднання конституційного провадження.
▪️Перший сенат 6 травня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Перший сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Кускова Сергія Юрійовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Другий сенат на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“;
✅Дашевської Наталі Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
✅Спічак Олени Борисівни щодо конституційності абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2022 рік“, абзацу п'ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік“, окремого припису частини шостої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
✅Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 811 Кримінального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
➖Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII;
➖Самборської Тетяни Леонідівни щодо конституційності статті 309, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Гудиренка Сергія Володимировича щодо конституційності частини третьої статті 307, частин першої, другої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України;
➖Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Касмініна Олександра Володимировича та справу за конституційною скаргою Лук’янчук Лілії Петрівни щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 Другий сенат розглядав питання про роз’єднання конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дашевської Наталі Володимирівни щодо конституційності частини п’ятої статті 13, частин першої, другої статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги“, пункту 1 частини п’ятої статті 12, абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 📎За результатами розгляду Суд не підтримав пропозицію про роз’єднання конституційного провадження.
▪️Цього ж дня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами.
📃За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Новака Анатолія Ілліча щодо конституційності пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“»;
➖Фурсової Інни Михайлівни щодо конституційності частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, частини п’ятої статті 411, частини першої статті 417 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив „ЛОНДОН ПАРК“» щодо конституційності окремих приписів пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132–ІХ.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Газ Ресурс“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.
📃За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Новака Анатолія Ілліча щодо конституційності пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Денисенка Бориса Миколайовича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖Коломійця Володимира Івановича щодо конституційності абзацу сьомого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“»;
➖Фурсової Інни Михайлівни щодо конституційності частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, частини п’ятої статті 411, частини першої статті 417 Цивільного процесуального кодексу України;
➖Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив „ЛОНДОН ПАРК“» щодо конституційності окремих приписів пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132–ІХ.
▪️Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Газ Ресурс“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України.