⚖️ Закриття кримінального провадження ухвалою суду, а не обвинувальним вироком: КСУ розглядає справу за конституційним поданням
Велика палата КСУ 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Олега Первомайського щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
📑 Оспорювані приписи Кодексу регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи в суді шляхом постановлення ухвали.
Зокрема, ними встановлено таке:
✅ суд закриває кримінальне провадження „у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності“ (пункт 1 частини другої статті 284);
✅„підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку“ (частина третя статті 285);
✅ якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (частина четверта статті 286);
✅ „суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов’язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов’язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби“ (частина третя статті 288).
📝 Верховний Суд вважає, що оспорювані приписи Кодексу „сформульовані нечітко та оціночно, допускають довільну інтерпретацію, що свідчить про порушення принципу юридичної визначеності як складової верховенства права“.
📝 Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що „закриття кримінального провадження має бути здійснене з дотриманням принципу презумпції невинуватості. Коли йдеться про підстави закриття кримінального провадження, слід керуватися приписами статті 62 Конституції України та тим, що особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, адже згідно з частиною першою цієї статті лише обвинувальним вироком суду встановлюється винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи було направлено листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти. Наразі відповіді надійшли від Голови Верховної Ради України, Національної академії внутрішніх справ України, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та члена Науково-консультативної ради Конституційного Суду України професора Дроздова О.М.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Більше 👉 https://lnk.ua/jNxfjEBrm
Велика палата КСУ 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Олега Первомайського щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
📑 Оспорювані приписи Кодексу регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи в суді шляхом постановлення ухвали.
Зокрема, ними встановлено таке:
✅ суд закриває кримінальне провадження „у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності“ (пункт 1 частини другої статті 284);
✅„підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку“ (частина третя статті 285);
✅ якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (частина четверта статті 286);
✅ „суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов’язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов’язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби“ (частина третя статті 288).
📝 Верховний Суд вважає, що оспорювані приписи Кодексу „сформульовані нечітко та оціночно, допускають довільну інтерпретацію, що свідчить про порушення принципу юридичної визначеності як складової верховенства права“.
📝 Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що „закриття кримінального провадження має бути здійснене з дотриманням принципу презумпції невинуватості. Коли йдеться про підстави закриття кримінального провадження, слід керуватися приписами статті 62 Конституції України та тим, що особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, адже згідно з частиною першою цієї статті лише обвинувальним вироком суду встановлюється винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення“.
▪️Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи було направлено листи-запити до органів державної влади, наукових установ та закладів вищої освіти. Наразі відповіді надійшли від Голови Верховної Ради України, Національної академії внутрішніх справ України, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та члена Науково-консультативної ради Конституційного Суду України професора Дроздова О.М.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Більше 👉 https://lnk.ua/jNxfjEBrm
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та постановив ухвали
▪️Велика палата 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
➖за конституційними скаргами Дядечка Івана Івановича, Голяшкіна Олега Володимировича, Зайця Тараса Олександровича щодо конституційності приписів частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата подовжила строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Циганенка О.П., Юрчука Ю.М. до 18 червня ц.р.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Велика палата 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
➖за конституційними скаргами Дядечка Івана Івановича, Голяшкіна Олега Володимировича, Зайця Тараса Олександровича щодо конституційності приписів частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата подовжила строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Циганенка О.П., Юрчука Ю.М. до 18 червня ц.р.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
Актуальні питання кримінального процесу крізь призму рішень КСУ обговорили під час круглого столу
🔶22–23 травня 2026 року в місті Трускавець відбувся круглий стіл „Актуальні питання кримінального процесуального законодавства крізь призму рішень Конституційного Суду України“. Захід був організований у межах Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ у співпраці з Конституційним Судом України та Верховним Судом.
📎До професійного обговорення долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, а також судді Верховного Суду, очільники апеляційних судів та міжнародні експерти.
📌Відкриваючи круглий стіл, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників заходу та наголосив на важливості фахового обговорення питань кримінального процесуального законодавства крізь призму конституційних гарантій прав людини. Він підкреслив значення рішень Конституційного Суду України для утвердження належної правової процедури у кримінальному провадженні та формування правозастосовної практики, що ґрунтується на верховенстві Конституції України і повазі до прав і свобод людини. Із вітальними промовами також виступили заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
Модерували захід суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук та заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк.
📎Програма круглого столу охопила чотири робочих сесії, які були присвячені аналізу правових позицій Конституційного Суду України у відповідній сфері, виокремленню актуальних проблем застосування кримінального процесуального законодавства, а також напрацюванню підходів до їх розв’язання з урахуванням конституційних принципів і вимог верховенства права.
📌Під час сесій із доповіддю „Конституціоналізація кримінального правосуддя“ виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він зазначив, що зміст і межі кримінального переслідування визначаються насамперед Конституцією України, а діяльність органів кримінальної юстиції має ґрунтуватися на принципі верховенства права, повазі до людської гідності та гарантіях захисту особи від свавільного втручання у її права і свободи. У доповіді було проаналізовано юридичні позиції Конституційного Суду України щодо конституційно допустимих меж криміналізації, вимог юридичної визначеності кримінально-правових норм, індивідуалізації юридичної відповідальності та домірності покарання. Суддя наголосив, що встановлення і застосування кримінальної відповідальності не може порушувати презумпцію невинуватості, право на захист та інші фундаментальні конституційні гарантії, а покарання має відповідати тяжкості вчиненого діяння, обставинам справи й особі винного.
📎Окремо доповідач зупинився на сформованих Конституційним Судом України стандартах кримінального процесу та виконання кримінальних покарань. Віктор Городовенко звернув увагу на юридичні позиції Суду, відповідно до яких відбування покарання, зокрема довічного позбавлення волі, не позбавляє особу людської гідності та інших конституційних прав, а держава зобов’язана забезпечувати гуманістичну спрямованість виконання покарань, можливість виправлення, соціальної реабілітації та захист особистого і сімейного життя засуджених.
📌У доповіді судді Конституційного Суду України Василя Лемака „Конституція України і кримінальна юстиція“ було окреслено основні лінії впливу практики Конституційного Суду України на сферу кримінального права й кримінального процесу, зокрема щодо декриміналізації низки діянь, втілення конституційних норм, принципів і цінностей до відповідного правозастосування, потреби розуміння права на свободу від несправедливої криміналізації поведінки.
🔶22–23 травня 2026 року в місті Трускавець відбувся круглий стіл „Актуальні питання кримінального процесуального законодавства крізь призму рішень Конституційного Суду України“. Захід був організований у межах Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ у співпраці з Конституційним Судом України та Верховним Судом.
📎До професійного обговорення долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, а також судді Верховного Суду, очільники апеляційних судів та міжнародні експерти.
📌Відкриваючи круглий стіл, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників заходу та наголосив на важливості фахового обговорення питань кримінального процесуального законодавства крізь призму конституційних гарантій прав людини. Він підкреслив значення рішень Конституційного Суду України для утвердження належної правової процедури у кримінальному провадженні та формування правозастосовної практики, що ґрунтується на верховенстві Конституції України і повазі до прав і свобод людини. Із вітальними промовами також виступили заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
Модерували захід суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук та заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк.
📎Програма круглого столу охопила чотири робочих сесії, які були присвячені аналізу правових позицій Конституційного Суду України у відповідній сфері, виокремленню актуальних проблем застосування кримінального процесуального законодавства, а також напрацюванню підходів до їх розв’язання з урахуванням конституційних принципів і вимог верховенства права.
📌Під час сесій із доповіддю „Конституціоналізація кримінального правосуддя“ виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він зазначив, що зміст і межі кримінального переслідування визначаються насамперед Конституцією України, а діяльність органів кримінальної юстиції має ґрунтуватися на принципі верховенства права, повазі до людської гідності та гарантіях захисту особи від свавільного втручання у її права і свободи. У доповіді було проаналізовано юридичні позиції Конституційного Суду України щодо конституційно допустимих меж криміналізації, вимог юридичної визначеності кримінально-правових норм, індивідуалізації юридичної відповідальності та домірності покарання. Суддя наголосив, що встановлення і застосування кримінальної відповідальності не може порушувати презумпцію невинуватості, право на захист та інші фундаментальні конституційні гарантії, а покарання має відповідати тяжкості вчиненого діяння, обставинам справи й особі винного.
📎Окремо доповідач зупинився на сформованих Конституційним Судом України стандартах кримінального процесу та виконання кримінальних покарань. Віктор Городовенко звернув увагу на юридичні позиції Суду, відповідно до яких відбування покарання, зокрема довічного позбавлення волі, не позбавляє особу людської гідності та інших конституційних прав, а держава зобов’язана забезпечувати гуманістичну спрямованість виконання покарань, можливість виправлення, соціальної реабілітації та захист особистого і сімейного життя засуджених.
📌У доповіді судді Конституційного Суду України Василя Лемака „Конституція України і кримінальна юстиція“ було окреслено основні лінії впливу практики Конституційного Суду України на сферу кримінального права й кримінального процесу, зокрема щодо декриміналізації низки діянь, втілення конституційних норм, принципів і цінностей до відповідного правозастосування, потреби розуміння права на свободу від несправедливої криміналізації поведінки.