⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і скаргами та постановив ухвали
▪️Велика палата 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
➖за конституційними скаргами Дядечка Івана Івановича, Голяшкіна Олега Володимировича, Зайця Тараса Олександровича щодо конституційності приписів частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата подовжила строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Циганенка О.П., Юрчука Ю.М. до 18 червня ц.р.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Велика палата 21 травня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини другої статті 284, частини третьої статті 285, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▪️Велика палата на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
➖за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“;
➖за конституційними скаргами Дядечка Івана Івановича, Голяшкіна Олега Володимировича, Зайця Тараса Олександровича щодо конституційності приписів частини п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, абзацу другого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата подовжила строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Циганенка О.П., Юрчука Ю.М. до 18 червня ц.р.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Циганенка Олександра Петровича щодо конституційності частини четвертої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України.
Актуальні питання кримінального процесу крізь призму рішень КСУ обговорили під час круглого столу
🔶22–23 травня 2026 року в місті Трускавець відбувся круглий стіл „Актуальні питання кримінального процесуального законодавства крізь призму рішень Конституційного Суду України“. Захід був організований у межах Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ у співпраці з Конституційним Судом України та Верховним Судом.
📎До професійного обговорення долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, а також судді Верховного Суду, очільники апеляційних судів та міжнародні експерти.
📌Відкриваючи круглий стіл, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників заходу та наголосив на важливості фахового обговорення питань кримінального процесуального законодавства крізь призму конституційних гарантій прав людини. Він підкреслив значення рішень Конституційного Суду України для утвердження належної правової процедури у кримінальному провадженні та формування правозастосовної практики, що ґрунтується на верховенстві Конституції України і повазі до прав і свобод людини. Із вітальними промовами також виступили заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
Модерували захід суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук та заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк.
📎Програма круглого столу охопила чотири робочих сесії, які були присвячені аналізу правових позицій Конституційного Суду України у відповідній сфері, виокремленню актуальних проблем застосування кримінального процесуального законодавства, а також напрацюванню підходів до їх розв’язання з урахуванням конституційних принципів і вимог верховенства права.
📌Під час сесій із доповіддю „Конституціоналізація кримінального правосуддя“ виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він зазначив, що зміст і межі кримінального переслідування визначаються насамперед Конституцією України, а діяльність органів кримінальної юстиції має ґрунтуватися на принципі верховенства права, повазі до людської гідності та гарантіях захисту особи від свавільного втручання у її права і свободи. У доповіді було проаналізовано юридичні позиції Конституційного Суду України щодо конституційно допустимих меж криміналізації, вимог юридичної визначеності кримінально-правових норм, індивідуалізації юридичної відповідальності та домірності покарання. Суддя наголосив, що встановлення і застосування кримінальної відповідальності не може порушувати презумпцію невинуватості, право на захист та інші фундаментальні конституційні гарантії, а покарання має відповідати тяжкості вчиненого діяння, обставинам справи й особі винного.
📎Окремо доповідач зупинився на сформованих Конституційним Судом України стандартах кримінального процесу та виконання кримінальних покарань. Віктор Городовенко звернув увагу на юридичні позиції Суду, відповідно до яких відбування покарання, зокрема довічного позбавлення волі, не позбавляє особу людської гідності та інших конституційних прав, а держава зобов’язана забезпечувати гуманістичну спрямованість виконання покарань, можливість виправлення, соціальної реабілітації та захист особистого і сімейного життя засуджених.
📌У доповіді судді Конституційного Суду України Василя Лемака „Конституція України і кримінальна юстиція“ було окреслено основні лінії впливу практики Конституційного Суду України на сферу кримінального права й кримінального процесу, зокрема щодо декриміналізації низки діянь, втілення конституційних норм, принципів і цінностей до відповідного правозастосування, потреби розуміння права на свободу від несправедливої криміналізації поведінки.
🔶22–23 травня 2026 року в місті Трускавець відбувся круглий стіл „Актуальні питання кримінального процесуального законодавства крізь призму рішень Конституційного Суду України“. Захід був організований у межах Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ у співпраці з Конституційним Судом України та Верховним Судом.
📎До професійного обговорення долучилися в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді КСУ Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, а також судді Верховного Суду, очільники апеляційних судів та міжнародні експерти.
📌Відкриваючи круглий стіл, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин привітав учасників заходу та наголосив на важливості фахового обговорення питань кримінального процесуального законодавства крізь призму конституційних гарантій прав людини. Він підкреслив значення рішень Конституційного Суду України для утвердження належної правової процедури у кримінальному провадженні та формування правозастосовної практики, що ґрунтується на верховенстві Конституції України і повазі до прав і свобод людини. Із вітальними промовами також виступили заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян.
Модерували захід суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук та заступниця Голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк.
📎Програма круглого столу охопила чотири робочих сесії, які були присвячені аналізу правових позицій Конституційного Суду України у відповідній сфері, виокремленню актуальних проблем застосування кримінального процесуального законодавства, а також напрацюванню підходів до їх розв’язання з урахуванням конституційних принципів і вимог верховенства права.
📌Під час сесій із доповіддю „Конституціоналізація кримінального правосуддя“ виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він зазначив, що зміст і межі кримінального переслідування визначаються насамперед Конституцією України, а діяльність органів кримінальної юстиції має ґрунтуватися на принципі верховенства права, повазі до людської гідності та гарантіях захисту особи від свавільного втручання у її права і свободи. У доповіді було проаналізовано юридичні позиції Конституційного Суду України щодо конституційно допустимих меж криміналізації, вимог юридичної визначеності кримінально-правових норм, індивідуалізації юридичної відповідальності та домірності покарання. Суддя наголосив, що встановлення і застосування кримінальної відповідальності не може порушувати презумпцію невинуватості, право на захист та інші фундаментальні конституційні гарантії, а покарання має відповідати тяжкості вчиненого діяння, обставинам справи й особі винного.
📎Окремо доповідач зупинився на сформованих Конституційним Судом України стандартах кримінального процесу та виконання кримінальних покарань. Віктор Городовенко звернув увагу на юридичні позиції Суду, відповідно до яких відбування покарання, зокрема довічного позбавлення волі, не позбавляє особу людської гідності та інших конституційних прав, а держава зобов’язана забезпечувати гуманістичну спрямованість виконання покарань, можливість виправлення, соціальної реабілітації та захист особистого і сімейного життя засуджених.
📌У доповіді судді Конституційного Суду України Василя Лемака „Конституція України і кримінальна юстиція“ було окреслено основні лінії впливу практики Конституційного Суду України на сферу кримінального права й кримінального процесу, зокрема щодо декриміналізації низки діянь, втілення конституційних норм, принципів і цінностей до відповідного правозастосування, потреби розуміння права на свободу від несправедливої криміналізації поведінки.
📎Суддя КСУ наголосив на тому, що судове тлумачення приписів ККУ і КПКУ обов’язково має торкатися питань втілення законодавцем і права на свободу й особисту недоторканність, і презумпції невинуватості, і низки інших конституційних принципів. „Врешті, мислити конституційно – обов’язок кожного судді в Україні, судді і місцевого, і Верховного Суду“, – наголосив Василь Лемак.
📌В.о. Голови КСУ Олександр Петришин у своїй доповіді закцентував на ключових аспектах забезпечення справедливого й ефективного доступу до кримінального правосуддя в умовах сьогодення. Він зазначив, що ефективність кримінального судочинства має оцінюватися не лише з огляду на досягнення його процесуальних цілей, а передусім з урахуванням забезпечення конституційних прав людини. Рішення Конституційного Суду України у цій сфері, на його думку, мають важливе значення для дотримання балансу між завданнями кримінальної юстиції та обов’язком держави гарантувати кожному право на судовий захист, справедливий розгляд справи і захист від свавільного обмеження прав.
📌Окрему увагу на заході приділено юридичним позиціям Суду справедливості Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини у рішеннях Конституційного Суду України. Суддя Галина Юровська у доповіді зазначила, що в у своїй практиці Конституційний Суд України враховує європейські правові підходи з питань захисту прав і свобод людини, зокрема права на свободу та особисту недоторканність, судового захисту, доступу до суду й меж допустимого втручання держави у права особи. Вона зазначила, що у Рішенні від 1 квітня 2026 року № 3-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд України, спираючись на практику Європейського суду з прав людини, наголосив на необхідності судового контролю за позбавленням свободи, дотримання юридичної визначеності та захисту особи від свавілля, зокрема в умовах міжнародного збройного конфлікту.
📎Також ішлося про використання Конституційним Судом України юридичних позицій Суду справедливості Європейського Союзу як додаткового джерела аргументації під час тлумачення конституційних принципів. Як приклад Галина Юровська навела Рішення від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі, у якому Суд, посилаючись на позицію Суду справедливості Європейського Союзу, наголосив, що засадниче право на людську гідність і недоторканність є невіддільною частиною європейського правопорядку.
Загалом під час дводенного заходу його учасники детально обговорили низку найважливіших питань кримінального процесу, проаналізувавши ключові рішення Конституційного Суду України та особливості їх застосування у судовій практиці.
📌В.о. Голови КСУ Олександр Петришин у своїй доповіді закцентував на ключових аспектах забезпечення справедливого й ефективного доступу до кримінального правосуддя в умовах сьогодення. Він зазначив, що ефективність кримінального судочинства має оцінюватися не лише з огляду на досягнення його процесуальних цілей, а передусім з урахуванням забезпечення конституційних прав людини. Рішення Конституційного Суду України у цій сфері, на його думку, мають важливе значення для дотримання балансу між завданнями кримінальної юстиції та обов’язком держави гарантувати кожному право на судовий захист, справедливий розгляд справи і захист від свавільного обмеження прав.
📌Окрему увагу на заході приділено юридичним позиціям Суду справедливості Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини у рішеннях Конституційного Суду України. Суддя Галина Юровська у доповіді зазначила, що в у своїй практиці Конституційний Суд України враховує європейські правові підходи з питань захисту прав і свобод людини, зокрема права на свободу та особисту недоторканність, судового захисту, доступу до суду й меж допустимого втручання держави у права особи. Вона зазначила, що у Рішенні від 1 квітня 2026 року № 3-р(ІІ)/2026 Конституційний Суд України, спираючись на практику Європейського суду з прав людини, наголосив на необхідності судового контролю за позбавленням свободи, дотримання юридичної визначеності та захисту особи від свавілля, зокрема в умовах міжнародного збройного конфлікту.
📎Також ішлося про використання Конституційним Судом України юридичних позицій Суду справедливості Європейського Союзу як додаткового джерела аргументації під час тлумачення конституційних принципів. Як приклад Галина Юровська навела Рішення від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 у справі про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі, у якому Суд, посилаючись на позицію Суду справедливості Європейського Союзу, наголосив, що засадниче право на людську гідність і недоторканність є невіддільною частиною європейського правопорядку.
Загалом під час дводенного заходу його учасники детально обговорили низку найважливіших питань кримінального процесу, проаналізувавши ключові рішення Конституційного Суду України та особливості їх застосування у судовій практиці.
Конституційні гарантії прав платника податків у контексті Рішення Суду: тематична онлайн-лекція за участю суддів КСУ
🔍21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
📌Судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олександр Водянніков зосередили увагу слухачів на Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності окремих приписів пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України.
🖇️Предметом конституційного контролю були приписи Кодексу, якими визначено штрафи за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Автор клопотання вважав, що передбачені штрафні санкції є явно надмірними, порушують принцип верховенства права, зокрема вимоги справедливості, домірності та співмірності, а також становлять непропорційне втручання у гарантоване Конституцією України право власності.
✏️Під час лекції судді звернули увагу на суспільне значення належної сплати податків. Вони зауважили, що відповідно до Конституції України сплата податків є обов’язком кожного, а від належного функціонування податкової системи залежать дієвість України як соціальної держави, збалансованість бюджету та спроможність держави забезпечувати виконання своїх функцій. У Рішенні Суд також наголосив, що питання збалансованості бюджету набуває особливої ваги в умовах воєнного стану через потребу в захисті України від широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації.
Було роз’яснено, що Суд визнав правомірною мету запровадження штрафу за порушення строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, оскільки такий механізм спрямований на забезпечення законності в електронному адмініструванні податку на додану вартість і, відповідно, на захист економічної безпеки України.
Водночас доповідачі акцентували, що навіть за наявності легітимної мети втручання у право власності платника податків має відповідати вимогам домірності. Суд у Рішенні виснував, що абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту є придатним і потрібним законодавчим засобом для досягнення відповідної мети та не порушує справедливого балансу між захистом економічної безпеки України і правами платника податків.
📌Особливу увагу під час лекції було приділено природі штрафних санкцій у податкових правовідносинах. Як пояснили судді, такі санкції можуть мати не лише компенсаційний, а й каральний та запобіжний характер. Якщо штраф за своєю природою та ступенем суворості є співмірним із кримінальним покаранням, до процедури притягнення особи до відповідальності мають бути застосовними відповідні конституційні гарантії.
✏️У цьому контексті було проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо так званих критеріїв Енгеля, за якими визначається наявність „кримінального аспекту“ відповідальності: юридична кваліфікація правопорушення в національному законодавстві, природа правопорушення, а також характер і суворість санкції. Судді наголосили, що фінансові стягнення, зокрема штрафи, за певних умов можуть бути співмірними з кримінальним покаранням, а отже, передбачати гарантії індивідуалізації відповідальності та презумпції невинуватості.
🖇️Доповідачі пояснили, що у Рішенні Суд сформулював важливий орієнтир для законодавця та правозастосовних органів: застосування до платника податків санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має поєднуватися із законодавчим порядком притягнення до відповідальності, який забезпечує принцип індивідуалізації юридичної відповідальності та принцип презумпції невинуватості.
🔍21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
📌Судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олександр Водянніков зосередили увагу слухачів на Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025 у справі за конституційною скаргою компанії „АНДРІТЗ ГАЙДРО ГмбХ“ щодо конституційності окремих приписів пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України.
🖇️Предметом конституційного контролю були приписи Кодексу, якими визначено штрафи за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Автор клопотання вважав, що передбачені штрафні санкції є явно надмірними, порушують принцип верховенства права, зокрема вимоги справедливості, домірності та співмірності, а також становлять непропорційне втручання у гарантоване Конституцією України право власності.
✏️Під час лекції судді звернули увагу на суспільне значення належної сплати податків. Вони зауважили, що відповідно до Конституції України сплата податків є обов’язком кожного, а від належного функціонування податкової системи залежать дієвість України як соціальної держави, збалансованість бюджету та спроможність держави забезпечувати виконання своїх функцій. У Рішенні Суд також наголосив, що питання збалансованості бюджету набуває особливої ваги в умовах воєнного стану через потребу в захисті України від широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації.
Було роз’яснено, що Суд визнав правомірною мету запровадження штрафу за порушення строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, оскільки такий механізм спрямований на забезпечення законності в електронному адмініструванні податку на додану вартість і, відповідно, на захист економічної безпеки України.
Водночас доповідачі акцентували, що навіть за наявності легітимної мети втручання у право власності платника податків має відповідати вимогам домірності. Суд у Рішенні виснував, що абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту є придатним і потрібним законодавчим засобом для досягнення відповідної мети та не порушує справедливого балансу між захистом економічної безпеки України і правами платника податків.
📌Особливу увагу під час лекції було приділено природі штрафних санкцій у податкових правовідносинах. Як пояснили судді, такі санкції можуть мати не лише компенсаційний, а й каральний та запобіжний характер. Якщо штраф за своєю природою та ступенем суворості є співмірним із кримінальним покаранням, до процедури притягнення особи до відповідальності мають бути застосовними відповідні конституційні гарантії.
✏️У цьому контексті було проаналізовано практику Європейського суду з прав людини щодо так званих критеріїв Енгеля, за якими визначається наявність „кримінального аспекту“ відповідальності: юридична кваліфікація правопорушення в національному законодавстві, природа правопорушення, а також характер і суворість санкції. Судді наголосили, що фінансові стягнення, зокрема штрафи, за певних умов можуть бути співмірними з кримінальним покаранням, а отже, передбачати гарантії індивідуалізації відповідальності та презумпції невинуватості.
🖇️Доповідачі пояснили, що у Рішенні Суд сформулював важливий орієнтир для законодавця та правозастосовних органів: застосування до платника податків санкції, яка за своєю природою є співмірною з кримінальним покаранням, має поєднуватися із законодавчим порядком притягнення до відповідальності, який забезпечує принцип індивідуалізації юридичної відповідальності та принцип презумпції невинуватості.
YouTube
Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення КСУ
21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
Судді Конституційного Суду України Галина…
Судді Конституційного Суду України Галина…
Зокрема, під час застосування таких санкцій вирішальним є обов’язок правозастосовного органу довести вину суб’єкта, якого притягують до юридичної відповідальності. Форма та ступінь вини мають бути серед тих обставин, які повинні враховувати як контролюючий орган, так і суд під час дослідження всіх фактичних і юридичних аспектів конкретної справи.
✏️Судді також звернули увагу на міжнародний та порівняльний правовий матеріал, використаний у Рішенні. Зокрема, йшлося про практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення справедливого балансу між суспільним інтересом і захистом права власності, позицію Венеційської Комісії стосовно вимоги дієвості, стримувального характеру та домірності адміністративних санкцій, а також підходи Конституційного Суду Литовської Республіки, Конституційної ради Французької Республіки та Конституційного Суду Республіки Молдова до індивідуалізації юридичної відповідальності й судового контролю за застосуванням санкцій.
📌За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України, абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту. Водночас конституційне провадження в частині перевірки конституційності абзаців третього–шостого пункту 120¹.1 статті 120¹ Кодексу було закрито у зв’язку з неприйнятністю конституційної скарги, оскільки ці приписи не були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі заявника.
Під час заходу також ішлося про значення окремих думок суддів для розвитку конституційної доктрини та судового діалогу. Стосовно Рішення № 5-р(II)/2025 оприлюднено окрему думку судді Галини Юровської, окрему думку судді Віктора Городовенка, окрему збіжну думку судді Василя Лемака та окрему збіжно-розбіжну думку судді Олександра Водяннікова. Як наголосили доповідачі, ознайомлення з такими думками дає змогу глибше зрозуміти аргументацію, що супроводжувала ухвалення рішення, та оцінити подальші напрями розвитку конституційного судочинства.
Матеріали справи, текст Рішення та окремі думки суддів доступні на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Переглянути онлайн-лекцію можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mRi_DIOqSGo
✏️Судді також звернули увагу на міжнародний та порівняльний правовий матеріал, використаний у Рішенні. Зокрема, йшлося про практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення справедливого балансу між суспільним інтересом і захистом права власності, позицію Венеційської Комісії стосовно вимоги дієвості, стримувального характеру та домірності адміністративних санкцій, а також підходи Конституційного Суду Литовської Республіки, Конституційної ради Французької Республіки та Конституційного Суду Республіки Молдова до індивідуалізації юридичної відповідальності й судового контролю за застосуванням санкцій.
📌За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України, абзац другий пункту 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України у посутньому зв’язку з абзацом першим цього пункту. Водночас конституційне провадження в частині перевірки конституційності абзаців третього–шостого пункту 120¹.1 статті 120¹ Кодексу було закрито у зв’язку з неприйнятністю конституційної скарги, оскільки ці приписи не були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі заявника.
Під час заходу також ішлося про значення окремих думок суддів для розвитку конституційної доктрини та судового діалогу. Стосовно Рішення № 5-р(II)/2025 оприлюднено окрему думку судді Галини Юровської, окрему думку судді Віктора Городовенка, окрему збіжну думку судді Василя Лемака та окрему збіжно-розбіжну думку судді Олександра Водяннікова. Як наголосили доповідачі, ознайомлення з такими думками дає змогу глибше зрозуміти аргументацію, що супроводжувала ухвалення рішення, та оцінити подальші напрями розвитку конституційного судочинства.
Матеріали справи, текст Рішення та окремі думки суддів доступні на офіційному вебсайті Конституційного Суду України.
Переглянути онлайн-лекцію можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=mRi_DIOqSGo
YouTube
Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення КСУ
21 травня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо забезпечення конституційних гарантій прав платника податків у контексті Рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2025 року № 5-р(II)/2025“.
Судді Конституційного Суду України Галина…
Судді Конституційного Суду України Галина…
📑 У травні КСУ провів 84 засідання: ухвалив рішення та низку актів
🔸У Конституційному Суді України у травні 2026 року відбулося 84 засідання, з них:
▪️14 пленарних засідань та 8 засідань Великої палати Суду;
▪️ 2 засідання Суду;
▪️ 3 пленарні засідання і 12 засідань Першого сенату Суду;
▪️ 24 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
▪️14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
🔸На цих засіданнях Суд ухвалив 63 акти, з них:
✅ 1 Рішення Великої палати Суду;
✅ 17 ухвал Великої палати Суду;
✅ 10 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 7 ухвал Другого сенату Суду;
✅ 28 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшли 72 конституційні скарги. За результатами попереднього перевіряння 37 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 35 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 43 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📎 Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
🔸У Конституційному Суді України у травні 2026 року відбулося 84 засідання, з них:
▪️14 пленарних засідань та 8 засідань Великої палати Суду;
▪️ 2 засідання Суду;
▪️ 3 пленарні засідання і 12 засідань Першого сенату Суду;
▪️ 24 пленарних засідань і 7 засідань Другого сенату Суду;
▪️14 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
🔸На цих засіданнях Суд ухвалив 63 акти, з них:
✅ 1 Рішення Великої палати Суду;
✅ 17 ухвал Великої палати Суду;
✅ 10 ухвал Першого сенату Суду;
✅ 7 ухвал Другого сенату Суду;
✅ 28 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшли 72 конституційні скарги. За результатами попереднього перевіряння 37 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 35 конституційних скарг як такі, що за формою не відповідали вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
📑 Також Секретаріат Суду підготував та надіслав 43 відповіді на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
📎 Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
⚖️ Велика палата КСУ розглядала справу за конституційним поданням. Колегії суддів постановили ухвали
▪️Велика палата 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Суд оголосив перерву у розгляді цієї справи до 30 червня 2026 року.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні колегії.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Даценка Геннадія Васильовича щодо конституційності статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
✅ Пільчак Юлії Романівни щодо конституційності частини шостої статті 470 Митного кодексу України.
▪️Велика палата 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
Суд оголосив перерву у розгляді цієї справи до 30 червня 2026 року.
▪️Перша колегія суддів Першого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Колегія суддів також розглядала питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п'ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📎Розгляд цього питання буде продовжено на наступному засіданні колегії.
▪️Друга колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
✅ Даценка Геннадія Васильовича щодо конституційності статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“;
✅ Пільчак Юлії Романівни щодо конституційності частини шостої статті 470 Митного кодексу України.
🔸Питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад: КСУ поновив розгляд справи у відкритій частині пленарного засідання
Велика палата Конституційного Суду України 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження поновила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
Автори клопотання просять Суд перевірити на відповідність Конституції України пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
▪️У конституційному поданні зазначається, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. На переконання народних депутатів України, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
📑 Поновивши розгляд справи у відкритій частині, Суд залучив до участі у розгляді справи Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️Суд відмовив у задоволенні клопотань постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю їхньої участі у засіданні.
▪️Суд задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна в частині залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📎У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву до 30 червня 2026 року.
Велика палата Конституційного Суду України 2 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження поновила розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України для розгляду питання щодо ролі та повноважень органів місцевого самоврядування у добровільному об’єднанні територіальних громад.
Автори клопотання просять Суд перевірити на відповідність Конституції України пункт 6 частини першої статті 4, частину третю статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“ від 5 лютого 2015 року № 157–VIII зі змінами (далі – Закон).
📑 Оспорюваними приписами Закону визначено, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: „об’єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області“ (пункт 6 частини першої статті 4); „перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації“ (частина третя статті 11).
▪️У конституційному поданні зазначається, що оспорювані норми Закону не відповідають низці приписів Конституції України. На переконання народних депутатів України, „запровадження та наявність законодавчо встановленого механізму об’єднання територіальних громад суперечить ідеології добровільного об’єднання територіальних громад та призводить до звуження конституційного права жителів громади на таке добровільне об’єднання. Оскільки процес об’єднання наразі має відбуватися в чітко регламентованих рамках, які визначені перспективними планами“.
Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський.
📑 Поновивши розгляд справи у відкритій частині, Суд залучив до участі у розгляді справи Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулебу, заступника директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України з наукової роботи Ірину Бодрову, завідувача кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олену Бориславську та голову правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка.
▪️Суд відмовив у задоволенні клопотань постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна та представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю їхньої участі у засіданні.
▪️Суд задовольнив клопотання постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максима Дирдіна в частині залучення до розгляду справи заступника Міністра розвитку громад та територій України у 2019–2023 рр. В’ячеслава Негоди, а також пропозицію Віцепрем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби про залучення у розгляді справи заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📑 Під час пленарного засідання Суд заслухав позиції залучених учасників конституційного провадження – завідувачки кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Олени Бориславської, голови правління Громадської організації „Центр політико-правових реформ“ Ігоря Коліушка, а також заступника Міністра розвитку громад та територій України Олексія Рябикіна.
📎У розгляді цієї справи Суд оголосив перерву до 30 червня 2026 року.