⚖️ Відповідальність водіїв за відмову від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння: Суд розглядає справу за конституційною скаргою
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя зазначив, що Сластніков В. В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), „у частині, що передбачає відповідальність за відмову особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції та відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що стосовно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу Сластніков В.В. керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мови та координації). Від проходження огляду у медичному закладі на вимогу працівників поліції, які зупинили його під час керування автомобілем, відмовився.
📑 Підволочиський районний суд Тернопільської області визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, встановленого частиною першою статті 130 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
📑 Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Сігнаєвського А.О., який діяв в інтересах заявника, залишив без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області – без зміни.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що „доведеність вини та кваліфікація дій Сластнікова В.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами <…>. Факт відмови Сластнікова В.В. від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку <…>. Адміністративне стягнення на Сластнікова В.В. накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33–34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає“.
▪️Заявник стверджує, що чинна редакція частини 1 статті 130 Кодексу не забезпечує належної правової визначеності, створює передумови для зловживань та порушення конституційних прав громадян. Застосування положень частини першої статті 130 та статті 266 Кодексу фактично дозволяє притягати особу до адміністративної відповідальності не на основі беззаперечних доказів, а виходячи із сумнівів щодо її поведінки. Автор клопотання вважає, що законодавець створив ситуацію, коли сумнів щодо доведеності вини особи перетворюється на підставу для покарання, що прямо суперечить конституційній гарантії презумпції невинуватості.
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📑 Суддя зазначив, що Сластніков В. В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину першу статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), „у частині, що передбачає відповідальність за відмову особи від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції та відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
▪️Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що стосовно заявника було складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до протоколу Сластніков В.В. керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп’яніння (поведінка, що не відповідає ситуації; порушення мови та координації). Від проходження огляду у медичному закладі на вимогу працівників поліції, які зупинили його під час керування автомобілем, відмовився.
📑 Підволочиський районний суд Тернопільської області визнав заявника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, встановленого частиною першою статті 130 Кодексу, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
📑 Тернопільський апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката Сігнаєвського А.О., який діяв в інтересах заявника, залишив без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області – без зміни.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що „доведеність вини та кваліфікація дій Сластнікова В.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами <…>. Факт відмови Сластнікова В.В. від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку <…>. Адміністративне стягнення на Сластнікова В.В. накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33–34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає“.
▪️Заявник стверджує, що чинна редакція частини 1 статті 130 Кодексу не забезпечує належної правової визначеності, створює передумови для зловживань та порушення конституційних прав громадян. Застосування положень частини першої статті 130 та статті 266 Кодексу фактично дозволяє притягати особу до адміністративної відповідальності не на основі беззаперечних доказів, а виходячи із сумнівів щодо її поведінки. Автор клопотання вважає, що законодавець створив ситуацію, коли сумнів щодо доведеності вини особи перетворюється на підставу для покарання, що прямо суперечить конституційній гарантії презумпції невинуватості.
💬 На його думку, застосування оспорюваних приписів Кодексу порушує „право особи не давати показання чи пояснення щодо себе, членів сім’ї або близьких родичів, оскільки встановлення відповідальності за відмову від проходження огляду фактично примушує особу до самовикриття“, а також принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності, право кожного на повагу до його гідності та заборону примусового піддання медичним втручанням без вільної згоди особи, оскільки огляд на стан сп’яніння є медичною процедурою, яка не може проводитися примусово.
📝 Заявник зазначає, що стаття 33 Конституції України гарантує право кожного на свободу пересування, однак, на його переконання, „безпідставна зупинка транспортного засобу обмежує це право“, адже в чинній редакції частини першої статті 130 Кодексу відсутні чітко визначені та вичерпні підстави для зупинки транспортного засобу і направлення водія на огляд.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для вирішення справи.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Сластніков та його представник, адвокат Ганна Сластнікова.
🎞️ Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026_1.mp4
📝 Заявник зазначає, що стаття 33 Конституції України гарантує право кожного на свободу пересування, однак, на його переконання, „безпідставна зупинка транспортного засобу обмежує це право“, адже в чинній редакції частини першої статті 130 Кодексу відсутні чітко визначені та вичерпні підстави для зупинки транспортного засобу і направлення водія на огляд.
Суддя-доповідач поінформував, що направив листи-запити до органів державної влади, провідних наукових установ, інституцій громадянського суспільства з відповідними питаннями, що мають фундаментальне значення для вирішення справи.
Суд дослідив матеріали справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Володимир Сластніков та його представник, адвокат Ганна Сластнікова.
🎞️ Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті КСУ: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026_1.mp4
⚖️ Відбулися засідання Другого сенату та колегій суддів: розглядали справи за конституційними скаргами та постановили ухвали
🔹 Другий сенат 3 червня ц.р. на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
✅Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
☑️Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та справу за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
✅ Андроннікова Євгенія Сергійовича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 33, частини першої статті 130 КУпАП;
✅ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 КПК України.
▪️Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Чорноморця С.С. та справу за конституційною скаргою Коломійця В.І. щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📝У розгляді цієї справи Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔹 Другий сенат 3 червня ц.р. на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами:
✅Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
✅Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Суд дослідив матеріали справ і перейшов до закритих частин пленарних засідань.
▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
☑️Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
☑️Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII.
📎Розгляд цих справ буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань Другого сенату.
📑 Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційними скаргами Алексеєнка Віталія Васильовича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, окремого припису статті 336 Кримінального кодексу України, Іванущенка Сергія Вікторовича щодо конституційності частини першої статті 1, окремого припису частини першої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“, Зелінського Дмитра Броніславовича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“ та справу за конституційною скаргою Криушенка Віталія Михайловича щодо конституційності статті 1, окремого припису статті 2, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 4 Закону України „Про альтернативну (невійськову) службу“.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
✅ Андроннікова Євгенія Сергійовича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 33, частини першої статті 130 КУпАП;
✅ Ващенка Сергія Євгенійовича щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
✅ Івченка Анатолія Миколайовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459 КПК України.
▪️Також Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Чорноморця С.С. та справу за конституційною скаргою Коломійця В.І. щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“.
📝У розгляді цієї справи Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
🔹Крім того, 3 червня відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіберіус Плюс“ щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 5 Закону України „Про санкції“.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзаців другого ‒ двадцять третього пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.
▪️ За результатами розгляду Третя колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіберіус Плюс“ щодо конституційності другого речення абзацу першого частини третьої статті 5 Закону України „Про санкції“.
▪️ Перша колегія суддів Другого сенату не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Носаченко Анни Анатоліївни щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
▪️ Друга колегія суддів Другого сенату на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни щодо конституційності абзаців другого ‒ двадцять третього пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“.
⚖️ Право на суд присяжних в умовах воєнного стану: Другий сенат КСУ розглядає конституційну скаргу Мальцева М. В.
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину десяту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних“.
▪️Суддя-доповідач виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він зазначив, що на розгляді в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження стосовно Мальцева М. В., якого обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, визначених частиною другою статті 28, частиною другою статті 111, частиною першою статті 14, частиною другою статті 258, частиною другою статті 263-1 Кримінального кодексу України.
У січні 2026 року Мальцев М. В. подав до суду клопотання про здійснення кримінального провадження стосовно нього судом у складі двох суддів та трьох присяжних. Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у задоволенні зазначеного клопотання відмовив.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що частина десята статті 615 Кодексу „не відповідає вимогам статті 3 Конституції України щодо обов’язку створення належного правового механізму захисту конституційних прав і свобод особи, зокрема забезпечення права на розгляд кримінального провадження судом присяжних у справах, де можливе призначення довічного позбавлення волі“.
Автор клопотання також вважає, що оспорюваний припис Кодексу порушує „принцип верховенства права та конституційної ієрархії норм“, „принцип рівності перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України“, а також нівелює „конституційну роль народу у здійсненні правосуддя, що прямо суперечить статті 124 Конституції України“.
Крім того, Мальцев М.В. зазначає, що частина десята статті 615 Кодексу не відповідає пункту 1 частини другої, частині четвертій статті 129 Основного Закону України, оскільки „виключає одну з конституційно визначених форм судочинства, не залишаючи особі можливості реалізувати своє право на суд присяжних“. На його думку, „таке законодавче обмеження порушує баланс між формами судочинства, зменшує рівень процесуальних гарантій сторони захисту, суперечить конституційній засаді рівності учасників судового процесу“.
▪️Суддя також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Другим сенатом Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до органів державної влади, Української Гельсінської спілки з прав людини та закладів вищої освіти. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026.mp4
Другий сенат Конституційного Суду України 3 червня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича.
▪️Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частину десяту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
📑 Згідно з оспорюваним приписом Кодексу „кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних“.
▪️Суддя-доповідач виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Він зазначив, що на розгляді в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження стосовно Мальцева М. В., якого обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, визначених частиною другою статті 28, частиною другою статті 111, частиною першою статті 14, частиною другою статті 258, частиною другою статті 263-1 Кримінального кодексу України.
У січні 2026 року Мальцев М. В. подав до суду клопотання про здійснення кримінального провадження стосовно нього судом у складі двох суддів та трьох присяжних. Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у задоволенні зазначеного клопотання відмовив.
📝 Суб’єкт права на конституційну скаргу твердить, що частина десята статті 615 Кодексу „не відповідає вимогам статті 3 Конституції України щодо обов’язку створення належного правового механізму захисту конституційних прав і свобод особи, зокрема забезпечення права на розгляд кримінального провадження судом присяжних у справах, де можливе призначення довічного позбавлення волі“.
Автор клопотання також вважає, що оспорюваний припис Кодексу порушує „принцип верховенства права та конституційної ієрархії норм“, „принцип рівності перед законом, гарантований статтею 24 Конституції України“, а також нівелює „конституційну роль народу у здійсненні правосуддя, що прямо суперечить статті 124 Конституції України“.
Крім того, Мальцев М.В. зазначає, що частина десята статті 615 Кодексу не відповідає пункту 1 частини другої, частині четвертій статті 129 Основного Закону України, оскільки „виключає одну з конституційно визначених форм судочинства, не залишаючи особі можливості реалізувати своє право на суд присяжних“. На його думку, „таке законодавче обмеження порушує баланс між формами судочинства, зменшує рівень процесуальних гарантій сторони захисту, суперечить конституційній засаді рівності учасників судового процесу“.
▪️Суддя також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Другим сенатом Конституційного Суду України обґрунтованого рішення він направив запити, зокрема, до органів державної влади, Української Гельсінської спілки з прав людини та закладів вищої освіти. Про зміст висловлених позицій буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
🎥 Відеозапис пленарного засідання доступний за посиланням: https://sv1.ccu.gov.ua/video_ccu1/ks2_03_06_2026.mp4
⚖️ Велика палата КСУ розглядала справи за конституційними поданнями Верховного Суду та народних депутатів України. Суд постановив низку ухвал
▪️Велика палата 4 червня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п’ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✅ Верховного Суду про конституційність статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата постановила ухвали про подовження строку постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Нестеренко В. В., Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ до 2 липня ц.р.
📑 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни в частині щодо конституційності абзацу другого пункту 2, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132‒IX та відмовила в частині щодо конституційності підпунктів 1, 2, 5, 6 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ зазначеного закону. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✅ Гончаренка Олексія Олександровича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ у редакції Закону України „Про вищу раду правосуддя“;
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Васькевіч Н. В. щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309, частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Головка В. В. щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Велика палата 4 червня ц.р. на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅ 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 7, частини сьомої статті 20, пунктів 12, 15, 16 частини першої статті 92, частин першої – п’ятої статті 118, частини другої статті 133, частин першої – четвертої статті 140, частин другої, четвертої статті 141 Конституції України;
✅ Верховного Суду про конституційність статті 114, абзаців другого, третього пункту 2 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“;
✅ Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🗓️ Велика палата постановила ухвали про подовження строку постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Нестеренко В. В., Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ до 2 липня ц.р.
📑 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, підпункту 2 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Першого сенату.
▪️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петренко Любові Борисівни в частині щодо конституційності абзацу другого пункту 2, підпунктів 3, 4 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні“ від 20 вересня 2019 року № 132‒IX та відмовила в частині щодо конституційності підпунктів 1, 2, 5, 6 пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення“ зазначеного закону. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами:
✅ Гончаренка Олексія Олександровича щодо конституційності абзацу другого частини першої статті 88 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ у редакції Закону України „Про вищу раду правосуддя“;
✅ Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Питання, пов’язані з конституційними провадженнями у цих справах, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
▪️Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
☑️ Васькевіч Н. В. щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309, частини третьої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України;
☑️ Головка В. В. щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
🔹„Конституційний Суд України в обличчях“: Департамент організаційної роботи
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів Департаменту організаційної роботи Секретаріату КСУ.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Ключовими спікерами заходу виступили керівники управлінь та завідувачі відділів, які щодня забезпечують процесуальну, організаційну та редакційну чіткість у роботі єдиного органу конституційної юрисдикції.
Завдяки серії таких ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та дізнатися, як саме забезпечується безперебійний розгляд справ, координація засідань, редакційне опрацювання документів та взаємодія між різними структурними підрозділами та інституціями.
Детальніше: https://lnk.ua/THglGrPuk
🎥 Переглянути відеозапис: https://youtu.be/XGWg1y9EE6U
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів Департаменту організаційної роботи Секретаріату КСУ.
Модерувала захід суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. Ключовими спікерами заходу виступили керівники управлінь та завідувачі відділів, які щодня забезпечують процесуальну, організаційну та редакційну чіткість у роботі єдиного органу конституційної юрисдикції.
Завдяки серії таких ознайомчих лекцій слухачі мали змогу зазирнути за лаштунки повсякденної діяльності Суду, ближче познайомитися з його колективом та дізнатися, як саме забезпечується безперебійний розгляд справ, координація засідань, редакційне опрацювання документів та взаємодія між різними структурними підрозділами та інституціями.
Детальніше: https://lnk.ua/THglGrPuk
🎥 Переглянути відеозапис: https://youtu.be/XGWg1y9EE6U
YouTube
„Конституційний Суд України в обличчях“: Департамент організаційної роботи
У межах циклу лекцій, присвячених 30-й річниці створення Конституційного Суду України, 4 червня 2026 року відбувся четвертий захід „Конституційний Суд України в обличчях“. Цього разу зустріч була спрямована на ознайомлення з роботою структурних підрозділів…
🔸 Судді КСУ долучилися до роботи XIV Міжнародного судово-правового форуму
Участь у заході, що проходив 4–5 червня 2026 року в місті Києві, взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Форум об’єднав представників судової влади, державних інституцій, правничої спільноти та експертного середовища для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед системою правосуддя в умовах воєнного стану. Учасники зосередили увагу на питаннях інституційного розвитку, доступу до правосуддя, захисту прав людини, ефективності судочинства, кримінальної юстиції, судового захисту бізнесу та виконання судових рішень.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на конституційному підґрунті процесуальних гарантій у кримінальних провадженнях в умовах воєнного стану. Він зауважив, що сучасні виклики, зумовлені війною, кризою міжнародного правопорядку та загрозами для демократії, прав людини й основоположних цінностей, актуалізують питання меж допустимого втручання держави у сферу прав і свобод людини. За його словами, повернення війни у світовий і європейський простір пов’язане, зокрема, із втратою відчуття меж дозволеного та зневагою до гідності людини, що створює ризик підміни права силою.
💬 „Конституція України залишається основним орієнтиром для оцінювання законодавчих обмежень і спеціальних процесуальних механізмів, запроваджених у зв’язку зі збройною агресією рф проти України“, – підкреслив суддя.
Водночас, зазначив промовець, поява нових юридичних інститутів у сфері кримінального процесу, зумовлена потребами держави у захисті від агресії, не повинна призводити до застосування заходів примусу, які суперечать конституційним цінностям і приписам. У цьому контексті суддя відзначив особливу роль конституційного контролю в забезпеченні балансу між безпековими потребами держави та гарантіями прав людини.
▪️На презумпції невинуватості у практиці Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він підкреслив, що одним із незмінних правових орієнтирів для держав, заснованих на демократичних цінностях, є презумпція невинуватості. За його словами, цей принцип є важливою конституційною гарантією захисту прав людини та справедливої судової процедури.
💬 „У сьогоднішній боротьбі ми сильніші саме тому, що у нас є цінності, які люди захищають і заради яких віддають життя. Ядром цих конституційних цінностей є презумпція невинуватості, яка повинна залишатися незмінною“, – додав він.
Віктор Городовенко звернув увагу на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 3-р(ІІ)/2022 від 8 червня 2022 року, в якому Суд сформував сучасне розуміння презумпції невинуватості через її ключові ознаки та конституційно-правове значення. Він також наголосив на універсальному характері презумпції невинуватості, яка дедалі більше виявляється в різних сферах суспільного життя та є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Суддя зазначив, що обов’язком державних органів та їх посадових осіб є беззаперечне дотримання цього принципу.
Участь у заході, що проходив 4–5 червня 2026 року в місті Києві, взяли судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Олег Первомайський та Галина Юровська.
Форум об’єднав представників судової влади, державних інституцій, правничої спільноти та експертного середовища для фахового обговорення ключових викликів, що постають перед системою правосуддя в умовах воєнного стану. Учасники зосередили увагу на питаннях інституційного розвитку, доступу до правосуддя, захисту прав людини, ефективності судочинства, кримінальної юстиції, судового захисту бізнесу та виконання судових рішень.
▪️Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на конституційному підґрунті процесуальних гарантій у кримінальних провадженнях в умовах воєнного стану. Він зауважив, що сучасні виклики, зумовлені війною, кризою міжнародного правопорядку та загрозами для демократії, прав людини й основоположних цінностей, актуалізують питання меж допустимого втручання держави у сферу прав і свобод людини. За його словами, повернення війни у світовий і європейський простір пов’язане, зокрема, із втратою відчуття меж дозволеного та зневагою до гідності людини, що створює ризик підміни права силою.
💬 „Конституція України залишається основним орієнтиром для оцінювання законодавчих обмежень і спеціальних процесуальних механізмів, запроваджених у зв’язку зі збройною агресією рф проти України“, – підкреслив суддя.
Водночас, зазначив промовець, поява нових юридичних інститутів у сфері кримінального процесу, зумовлена потребами держави у захисті від агресії, не повинна призводити до застосування заходів примусу, які суперечать конституційним цінностям і приписам. У цьому контексті суддя відзначив особливу роль конституційного контролю в забезпеченні балансу між безпековими потребами держави та гарантіями прав людини.
▪️На презумпції невинуватості у практиці Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він підкреслив, що одним із незмінних правових орієнтирів для держав, заснованих на демократичних цінностях, є презумпція невинуватості. За його словами, цей принцип є важливою конституційною гарантією захисту прав людини та справедливої судової процедури.
💬 „У сьогоднішній боротьбі ми сильніші саме тому, що у нас є цінності, які люди захищають і заради яких віддають життя. Ядром цих конституційних цінностей є презумпція невинуватості, яка повинна залишатися незмінною“, – додав він.
Віктор Городовенко звернув увагу на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України № 3-р(ІІ)/2022 від 8 червня 2022 року, в якому Суд сформував сучасне розуміння презумпції невинуватості через її ключові ознаки та конституційно-правове значення. Він також наголосив на універсальному характері презумпції невинуватості, яка дедалі більше виявляється в різних сферах суспільного життя та є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Суддя зазначив, що обов’язком державних органів та їх посадових осіб є беззаперечне дотримання цього принципу.
▪️Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська презентувала доповідь на тему „Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо ролі Верховного Суду в забезпеченні єдності судової практики“. Вона звернула увагу на рішення Конституційного Суду України, у яких послідовно підкреслено ключову роль Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України. Зокрема, йшлося про те, що забезпечення єдності та сталості судової практики є основоположною функцією Верховного Суду, яку не може виконувати жоден інший орган державної влади.
💬 „Орган конституційної юрисдикції підкреслює, що Верховний Суд є не лише найвищим судом у системі судоустрою, а й органом, який спрямовує діяльність усіх судів системи судоустрою на однакове застосування норм права з огляду на те, що його правові позиції є обов’язковими для судів усіх інстанцій“, – наголосила промовиця.
Суддя зазначила, що правова визначеність, сталість і передбачуваність правозастосування є важливими умовами довіри до судової системи.
🔸 Форум підкреслив важливість міжінституційної взаємодії та фахового обміну для напрацювання узгоджених підходів до подолання викликів, що постають перед судами, органами суддівського врядування, правничою спільнотою та державними інституціями в умовах війни. Вирішення порушених під час заходу питань необхідне для подальшого зміцнення конституційних гарантій захисту прав людини, підвищення ефективності судового захисту та забезпечення стабільного функціонування судової влади.
Захід організовано видавництвом „Юридична практика“ спільно з Асоціацією українських корпоративних радників.
🎞️Фотоматеріли з офіційного вебресурсу видання „Юридична практика“
💬 „Орган конституційної юрисдикції підкреслює, що Верховний Суд є не лише найвищим судом у системі судоустрою, а й органом, який спрямовує діяльність усіх судів системи судоустрою на однакове застосування норм права з огляду на те, що його правові позиції є обов’язковими для судів усіх інстанцій“, – наголосила промовиця.
Суддя зазначила, що правова визначеність, сталість і передбачуваність правозастосування є важливими умовами довіри до судової системи.
🔸 Форум підкреслив важливість міжінституційної взаємодії та фахового обміну для напрацювання узгоджених підходів до подолання викликів, що постають перед судами, органами суддівського врядування, правничою спільнотою та державними інституціями в умовах війни. Вирішення порушених під час заходу питань необхідне для подальшого зміцнення конституційних гарантій захисту прав людини, підвищення ефективності судового захисту та забезпечення стабільного функціонування судової влади.
Захід організовано видавництвом „Юридична практика“ спільно з Асоціацією українських корпоративних радників.
🎞️Фотоматеріли з офіційного вебресурсу видання „Юридична практика“