⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями Омбудсмана і Верховного Суду та постановив низку ухвал

Велика палата КСУ 11 червня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань розглядала справи за конституційними поданнями:
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.

▪️Велика палата подовжила до 9 липня ц.р. строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Казьмірова Б. Ю., Циганенка О. П., Ващенка С. Є., Масляніцина В. І., Шалухіної В. В., Гончарука П. Д., Захарової І. В.

▪️Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.

▪️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дутова Юрія Вікторовича щодо конституційності пункту 2 частини першої, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

🔹Конституційний контроль у Словацькій Республіці: суддя Ладіслав Дудіч поділився практичним досвідом з українськими правниками

Конституційний Суд України продовжує розвивати співпрацю з європейськими конституційними юрисдикціями та міжнародними інституціями. Такий діалог відкриває можливість долучення до найкращих практик конституційного правосуддя, вивчення досвіду країн ЄС у сфері захисту прав і свобод людини та врахування ефективних підходів щодо адаптації національного законодавства до європейських стандартів.

У межах цієї співпраці 11 червня 2026 року відбулася онлайн-лекція на тему „Конституційне судочинство у Словацькій Республіці“. Основним спікером просвітницького заходу виступив суддя Конституційного Суду Словацької Республіки Ладіслав Дудіч.

Участь у зустрічі взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Петро Філюк, Галина Юровська, а також представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.

💬 Суддя Конституційного Суду України Петро Філюк висловив вдячність словацькому колезі за готовність поділитися досвідом із питань конституційного судочинства Словаччини, який є надзвичайно цінним для нашої держави. Він наголосив, що Словаччина та Україна мають багато спільного у питанні розвитку правових систем. Петро Філюк зазначив, що у межах візиту до Конституційного Суду Словацької Республіки, який відбувся у квітні цього року, українські та словацькі судді обговорили актуальні питання конституційного правосуддя, та підкреслив, що подібні заходи зміцнюють міжнародну співпрацю і допомагають знаходити ефективні відповіді на сучасні правові виклики.

💬 Суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун також відзначив вагомість вивчення європейського досвіду, що є важливим кроком на шляху України до Європейського Союзу.

▪️Під час просвітницької лекції суддя Ладіслав Дудіч зосередив увагу на історії та розвитку конституційного правосуддя у Словаччині, статусі й повноваженнях Суду, складі та порядку призначення суддів, а також поділився досвідом організації внутрішньої діяльності інституції та окреслив ключову практику органу конституційного контролю Словацької Республіки.

Він зазначив, що словацька модель конституційного контролю базується на класичній європейській концепції відомого правознавця Ганса Кельзена щодо створення спеціалізованого конституційного суду. Історія інституції бере початок ще із 1920 року (часів першої Чехословацької республіки). Сучасний етап розвитку розпочався після ухвалення Конституції Словацької Республіки 1 вересня 1992 року, яка заклала правові основи для незалежної системи конституційного правосуддя. На цій основі 1 січня 1993 року було створено окремий орган конституційного контролю – Конституційний Суд Словацької Республіки, який розпочав свою роботу і продовжує її до сьогодні в місті Кошице.

Судовий орган складається із 13 суддів, які призначаються на 12-річний термін без права повторного переобрання. Доповідач акцентував на вимогах до кандидатів на посаду судді та суб’єктах, які обирають суддів.

▪️Промовець виокремив ключові напрями діяльності Суду. Зокрема, ішлося про здійснення абстрактного контролю (ex post) – перевіряння чинних законів та актів органів влади на відповідність Конституції. У цьому статусі Суд виступає як „негативний законодавець“, маючи право зупиняти дію нормативних актів. Також наголошено на превентивному контролі (ex ante), що передбачає оцінку конституційності міжнародних договорів до їх ратифікації та предмета референдуму до його оголошення. Особливу увагу лектор приділив механізму індивідуального захисту прав фізичних та юридичних осіб – конституційній скарзі. Суд має право скасовувати рішення державних органів та присуджувати належну фінансову компенсацію (справедлива сатисфакція). Водночас тут діє принцип суворої субсидіарності – скаргу можна подати лише після вичерпання всіх інших засобів правового захисту.

💬 Спікер також відзначив, що рішення Конституційного Суду Словаччини є остаточними й не підлягають оскарженню на національному рівні. Єдиним винятком для поновлення провадження є відповідне рішення міжнародного судового органу (зокрема ЄСПЛ), чию юрисдикцію визнає Словацька Республіка. Залежно від типу провадження, рішення мають як загальнообов’язкову силу для всіх (erga omnes), так і індивідуальну силу виключно для сторін конкретного спору (inter partes).

На завершення суддя Галина Юровська, яка модерувала захід, висловила вдячність Ладіславу Дудічу за цікаву й інформативну лекцію, яка дозволила глибше осягнути словацький досвід конституційного контролю.

Перегляд 👉 https://youtu.be/16-NpznuZEA

📚 Значення юридичних позицій КСУ для юрисдикційної практики: відбувся круглий стіл

Питання впливу рішень Конституційного Суду України на єдність правозастосування та розвиток судової практики обговорили під час круглого столу „Юридичні позиції Конституційного Суду України та їх значення для юрисдикційної практики“, що відбувся 12–13 червня 2026 року.

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Алла Олійник, Сергій Різник, Галина Юровська, судді Верховного Суду та представники Ради Європи.

Модераторами виступи суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Суду Оксана Грищук, керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська.

Із вітальними промовами до учасників круглого столу звернулися: суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін та керівниця Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян. Вони наголосили на важливості професійного діалогу між інституціями для формування узгоджених підходів до застосування Конституції України та утвердження її цінностей.

▪️У центрі обговорення – роль юридичних позицій Суду у тлумаченні та застосуванні положень Конституції України, їхній вплив на практику судів системи судоустрою України, а також забезпечення єдності правозастосування, узгодженості принципів правової визначеності, незалежності суддів і верховенства права.

🔸На питанні методології обґрунтування рішень Конституційного Суду України наголосив у своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Василь Лемак. Він детально зупинився на значенні належної аргументації рішень органу конституційної юрисдикції, послідовності правових позицій Суду та їхньої ролі у формуванні передбачуваної й сталої судової практики.

Окрему увагу було приділено взаємозв’язку між юридичними позиціями Конституційного Суду України та практикою Верховного Суду. У цьому контексті йшлося про важливість забезпечення єдності правозастосування та розвитку міжінституційного діалогу.

🔸 Із доповіддю на тему „Юридичні позиції Суду справедливості Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини у рішеннях Конституційного Суду України“ виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. У фокусі уваги були питання використання європейських правових стандартів у конституційному судочинстві, значення практики європейських судових інституцій для розвитку національної конституційної доктрини, а також посилення аргументації рішень Конституційного Суду України з урахуванням міжнародного та європейського правового контексту.

Професійний діалог продемонстрував, що сталість судової практики значною мірою залежить від здатності судів діяти в єдиному конституційному вимірі, не лише сприймаючи Конституцію України як акт найвищої юридичної сили, а й рішення Конституційного Суду України – як безпосередній орієнтир щоденного правозастосування.

📎 Захід було організовано за підтримки Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“, що впроваджується на виконання Плану дій Ради Європи для України „Стійкість, відновлення та відбудова“ на 2023–2026 роки.