⚖️ Велика палата КСУ продовжила розгляд справ за конституційними поданнями та постановила низку ухвал
Велика палата 2 липня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
☑️59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“;
☑️51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
📎Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження 👉справу за конституційними скаргами Писаренка Миколи Олександровича, Нагаєва Ігоря Сергійовича, 👉справу за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича, 👉справу за конституційною скаргою Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ та 👉справу за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича щодо конституційності частини п’ятої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
📎Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддю-доповідача Водяннікова О. Ю.
📑 Крім того, Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження ✍️справу за конституційною скаргою Келеберди Володимира Івановича та ✍️справу за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддю-доповідача Лемака В.В.
📄 Велика палата подовжила до 30 липня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Кукоби А.В., Трутельницької К. Е. та конституційними поданнями Верховного Суду.
Велика палата 2 липня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
☑️59 народних депутатів України щодо конституційності Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності припису частини шостої статті 4 Закону України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“;
☑️51 народного депутата України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої статті 4, частини третьої статті 11 Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад“.
📎Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
📑 Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження 👉справу за конституційними скаргами Писаренка Миколи Олександровича, Нагаєва Ігоря Сергійовича, 👉справу за конституційною скаргою Мінченка Івана Андрійовича, 👉справу за конституційною скаргою Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“ та 👉справу за конституційною скаргою Клімчука Василя Антоновича щодо конституційності частини п’ятої статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“.
📎Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддю-доповідача Водяннікова О. Ю.
📑 Крім того, Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження ✍️справу за конституційною скаргою Келеберди Володимира Івановича та ✍️справу за конституційною скаргою Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності пункту 61 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“. 📎Справу передано на розгляд Другого сенату та призначено суддю-доповідача Лемака В.В.
📄 Велика палата подовжила до 30 липня ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Кукоби А.В., Трутельницької К. Е. та конституційними поданнями Верховного Суду.
📚Урочисте засідання Науково-консультативної ради КСУ з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України
1 липня 2026 року в Конституційному Суді України відбулося Урочисте засідання Науково-консультативної ради Суду, під час якого було презентовано колективну монографію „Конституція України у вимірі часу: 30 років конституційного розвитку і викликів“. Наукову працю підготовлено з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України та 30-ї річниці створення Конституційного Суду України.
📖 Видання є результатом наукової рефлексії щодо ролі Конституції України в умовах безпрецедентних викликів ХХІ століття. Колективна наукова праця об’єднала фахові погляди суддів Конституційного Суду України та представників наукової спільноти на ключові етапи, здобутки й виклики українського конституціоналізму.
Участь у презентації взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Оксана Грищук, Юрій Барабаш, Віктор Кичун, Петро Філюк, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, голова Науково-консультативної ради Суду Олександр Скрипнюк та її вчений секретар Любомир Летнянчин (онлайн). Модератором виступила суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Суду Оксана Грищук.
▪️Захід відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він зазначив, що презентація монографії є важливою подією як для Суду, так і для всієї правничої спільноти, а також нагодою для фахового осмислення вже пройденого шляху конституційного розвитку, обговорення сучасних викликів і визначення орієнтирів майбутнього.
▫️Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук підкреслила, що презентація монографії відбувається в межах Конституційного тижня з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України. Вона подякувала авторам наукової праці за спільну плідну роботу та наголосила на значенні цього видання не лише як ювілейної наукової праці, а й як вагомого внеску в поглиблення фахового діалогу про цінності Конституції, розвиток українського конституціоналізму та роль Конституційного Суду України в утвердженні верховенства права.
▪️Голова Науково-консультативної ради Суду Олександр Скрипнюк акцентував увагу на тому, що 30-річний ювілей Конституції України відбувається в умовах війни. Презентація монографії, на його переконання, дає можливість ще раз звернутися і до теорії, і до практики реалізації Конституції. Він зауважив, що проблеми, порушені в цій праці, є доленосними для конституційного розвитку України. „Конституційна думка має розвиватися, і обов’язок учених – працювати над її майбутнім“, – підкреслив промовець.
▫️На синтезі академічного й інституційного підходів наголосив суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш. За його словами, особливістю монографії є те, що на одних сторінках науковою мовою говорять ті, хто формує конституційну юриспруденцію, а також ті, хто сприяє цьому за допомогою академічних інструментів. Суддя звернув увагу на широку проблематику видання, академічну свободу авторів, поєднання різних наукових позицій та практичних підходів.
▪️Суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун зазначив, що звернення суддів до науковців не свідчить про незнання предмету, щодо якого вони звертаються. Це означає, що судді хочуть почути позицію науковців, Суд відкритий до фахового діалогу. Він відзначив важливу роль Науково-консультативної ради Суду, яку було сформовано таким чином, щоб залучити науковців, які мають і практичний, і науковий інтерес до цієї роботи.
1 липня 2026 року в Конституційному Суді України відбулося Урочисте засідання Науково-консультативної ради Суду, під час якого було презентовано колективну монографію „Конституція України у вимірі часу: 30 років конституційного розвитку і викликів“. Наукову працю підготовлено з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України та 30-ї річниці створення Конституційного Суду України.
📖 Видання є результатом наукової рефлексії щодо ролі Конституції України в умовах безпрецедентних викликів ХХІ століття. Колективна наукова праця об’єднала фахові погляди суддів Конституційного Суду України та представників наукової спільноти на ключові етапи, здобутки й виклики українського конституціоналізму.
Участь у презентації взяли виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, судді Суду Оксана Грищук, Юрій Барабаш, Віктор Кичун, Петро Філюк, керівник Секретаріату Суду Віктор Бесчастний, голова Науково-консультативної ради Суду Олександр Скрипнюк та її вчений секретар Любомир Летнянчин (онлайн). Модератором виступила суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Суду Оксана Грищук.
▪️Захід відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він зазначив, що презентація монографії є важливою подією як для Суду, так і для всієї правничої спільноти, а також нагодою для фахового осмислення вже пройденого шляху конституційного розвитку, обговорення сучасних викликів і визначення орієнтирів майбутнього.
▫️Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук підкреслила, що презентація монографії відбувається в межах Конституційного тижня з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України. Вона подякувала авторам наукової праці за спільну плідну роботу та наголосила на значенні цього видання не лише як ювілейної наукової праці, а й як вагомого внеску в поглиблення фахового діалогу про цінності Конституції, розвиток українського конституціоналізму та роль Конституційного Суду України в утвердженні верховенства права.
▪️Голова Науково-консультативної ради Суду Олександр Скрипнюк акцентував увагу на тому, що 30-річний ювілей Конституції України відбувається в умовах війни. Презентація монографії, на його переконання, дає можливість ще раз звернутися і до теорії, і до практики реалізації Конституції. Він зауважив, що проблеми, порушені в цій праці, є доленосними для конституційного розвитку України. „Конституційна думка має розвиватися, і обов’язок учених – працювати над її майбутнім“, – підкреслив промовець.
▫️На синтезі академічного й інституційного підходів наголосив суддя Конституційного Суду України Юрій Барабаш. За його словами, особливістю монографії є те, що на одних сторінках науковою мовою говорять ті, хто формує конституційну юриспруденцію, а також ті, хто сприяє цьому за допомогою академічних інструментів. Суддя звернув увагу на широку проблематику видання, академічну свободу авторів, поєднання різних наукових позицій та практичних підходів.
▪️Суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун зазначив, що звернення суддів до науковців не свідчить про незнання предмету, щодо якого вони звертаються. Це означає, що судді хочуть почути позицію науковців, Суд відкритий до фахового діалогу. Він відзначив важливу роль Науково-консультативної ради Суду, яку було сформовано таким чином, щоб залучити науковців, які мають і практичний, і науковий інтерес до цієї роботи.
▫️Вчений секретар Науково-консультативної ради Суду Любомир Летнянчин підкреслив, що монографія є знаковою роботою з глибоким інтелектуальним рівнем. Він детально зупинився на предметі свого дослідження – тих конституційних цінностях, які, на його переконання, перебувають на поверхні сучасної конституційної дискусії, як-от: свобода, гідність, справедливість і рівність. Окрему увагу було акцентовано на академічній свободі, яка, за словами промовця, отримала ранг офіційної конституційної доктрини.
▪️На тематиці конституційної ясності рішень Конституційного Суду України зосередив увагу суддя Конституційного Суду України Петро Філюк. „Якими б ґрунтовними не були правові позиції, доктринальні підходи чи бачення, кінцевим продуктом діяльності Суду є рішення – публічний акт, який мають читати, розуміти і виконувати“, – наголосив він. Саме тому рішення Суду, на переконання судді, має бути чітким, зрозумілим, логічно простежуваним і таким, що дає відповідь на поставлене конституційне питання.
▫️Фахова дискусія засвідчила, що питання, порушені у виданні, набувають особливого значення в умовах триваючої збройної агресії проти України, коли Конституція постає не лише джерелом права та основою функціонування державних інституцій, а й символом незламності української державності, дороговказом для збереження демократичних цінностей, забезпечення національної стійкості та відновлення справедливого миру.
📝 Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України в межах проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, захисту прав людини та верховенства права“.
📖 Переглянути монографію 👉 https://cutt.ly/Ft6vfSqN
▪️На тематиці конституційної ясності рішень Конституційного Суду України зосередив увагу суддя Конституційного Суду України Петро Філюк. „Якими б ґрунтовними не були правові позиції, доктринальні підходи чи бачення, кінцевим продуктом діяльності Суду є рішення – публічний акт, який мають читати, розуміти і виконувати“, – наголосив він. Саме тому рішення Суду, на переконання судді, має бути чітким, зрозумілим, логічно простежуваним і таким, що дає відповідь на поставлене конституційне питання.
▫️Фахова дискусія засвідчила, що питання, порушені у виданні, набувають особливого значення в умовах триваючої збройної агресії проти України, коли Конституція постає не лише джерелом права та основою функціонування державних інституцій, а й символом незламності української державності, дороговказом для збереження демократичних цінностей, забезпечення національної стійкості та відновлення справедливого миру.
📝 Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України в межах проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, захисту прав людини та верховенства права“.
📖 Переглянути монографію 👉 https://cutt.ly/Ft6vfSqN
📝 Право на відпустку в умовах воєнного стану в контексті Рішення КСУ від 19 травня 2026 року: роз’яснення суддів Суду
2 липня 2026 року відбувся захід за участі суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка (судді-доповідача у справі) та Галини Юровської в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (НШСУ), започаткованого у 2022 році. Він зібрав широку правничу аудиторію: суддів, адвокатів, прокурорів, представників НШСУ, Науково-консультативної ради КСУ, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників із Малої академії наук.
📑 Судді детально ознайомили зі змістом Рішення № 3-р/2026 👉https://cutt.ly/pyqQ7Im8 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Вони навели обґрунтування суб’єкта права на конституційне подання щодо неконституційності оскаржуваних приписів Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ від 15 березня 2022 року № 2136‒IX (далі – Закон), окреслили міжнародні акти, на які Суд посилався в Рішенні, практику Європейського суду з прав людини, а також юридичні позиції, сформульовані у цьому Рішенні та застосовані Судом із попередніх рішень.
▪️Предметом конституційного контролю в цій справі були окремі приписи Закону, якими визначено порядок надання та перенесення невикористаних днів щорічної основної відпустки на післявоєнний період та право роботодавця надавати невикористані дні такої відпустки без збереження заробітної плати.
▫️Суд захистив гарантії конституційного права на відпочинок уразливих категорій працівників, визнавши, зокрема, неконституційним припис другого речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону, за яким „за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати“, у тім, що він не забезпечує надання особам віком до вісімнадцяти років та особам з інвалідністю оплачуваної щорічної основної відпустки, мінімальна тривалість якої більше 24 календарних днів.
▪️Як зазначалося, цим приписом не була гарантована як обов’язкова встановлена на законодавчому рівні оплачувана щорічна основна відпустка, мінімальна тривалість якої перевищує 24 календарних дні: особам віком до 18 років – 31 календарний день, особам з інвалідністю І і ІІ груп – 30 календарних днів, особам з інвалідністю ІІІ групи – 26 календарних днів. До того ж у період дії воєнного стану не застосовують заборону не надавати щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років.
Зокрема, Суд у рішенні наголосив, що зазначені неповнолітні особи належать до такої вразливої категорії осіб, як діти, яким надання збільшеної тривалості відпочинку вкрай потрібне для всебічного належного розвитку і є конституційним обов’язком держави щодо охорони дитинства. Особи з інвалідністю також потребують збільшеної тривалості відпочинку задля реалізації їхніх прав на працю, здоров’я, реабілітацію нарівні з іншими працівниками.
▫️Судді виклали основні аргументи цього Рішення, зокрема й щодо конституційності приписів про перенесення невикористаних днів відпустки на післявоєнний період та за рішенням роботодавця їх надання без збереження заробітної плати, а також неконституційності абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ щодо дії Закону в період воєнного стану та втрати чинності окремих приписів із моменту використання днів відпусток, які були перенесені на післявоєнний період.
▪️Судді проаналізували юридичну природу права на відпочинок, його взаємозв’язок із правом на працю та зазначили, що на конституційному рівні закладено гуманістичну модель праці, засновану на принципі балансу між працею та особистим життям (work-life balance), який є засадничою цінністю сучасного трудового права та основою європейських міжнародних стандартів у сфері праці, зокрема щодо права на відпочинок.
2 липня 2026 року відбувся захід за участі суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка (судді-доповідача у справі) та Галини Юровської в межах проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України (НШСУ), започаткованого у 2022 році. Він зібрав широку правничу аудиторію: суддів, адвокатів, прокурорів, представників НШСУ, Науково-консультативної ради КСУ, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та наймолодших правників із Малої академії наук.
📑 Судді детально ознайомили зі змістом Рішення № 3-р/2026 👉https://cutt.ly/pyqQ7Im8 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Вони навели обґрунтування суб’єкта права на конституційне подання щодо неконституційності оскаржуваних приписів Закону України „Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану“ від 15 березня 2022 року № 2136‒IX (далі – Закон), окреслили міжнародні акти, на які Суд посилався в Рішенні, практику Європейського суду з прав людини, а також юридичні позиції, сформульовані у цьому Рішенні та застосовані Судом із попередніх рішень.
▪️Предметом конституційного контролю в цій справі були окремі приписи Закону, якими визначено порядок надання та перенесення невикористаних днів щорічної основної відпустки на післявоєнний період та право роботодавця надавати невикористані дні такої відпустки без збереження заробітної плати.
▫️Суд захистив гарантії конституційного права на відпочинок уразливих категорій працівників, визнавши, зокрема, неконституційним припис другого речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону, за яким „за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати“, у тім, що він не забезпечує надання особам віком до вісімнадцяти років та особам з інвалідністю оплачуваної щорічної основної відпустки, мінімальна тривалість якої більше 24 календарних днів.
▪️Як зазначалося, цим приписом не була гарантована як обов’язкова встановлена на законодавчому рівні оплачувана щорічна основна відпустка, мінімальна тривалість якої перевищує 24 календарних дні: особам віком до 18 років – 31 календарний день, особам з інвалідністю І і ІІ груп – 30 календарних днів, особам з інвалідністю ІІІ групи – 26 календарних днів. До того ж у період дії воєнного стану не застосовують заборону не надавати щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років.
Зокрема, Суд у рішенні наголосив, що зазначені неповнолітні особи належать до такої вразливої категорії осіб, як діти, яким надання збільшеної тривалості відпочинку вкрай потрібне для всебічного належного розвитку і є конституційним обов’язком держави щодо охорони дитинства. Особи з інвалідністю також потребують збільшеної тривалості відпочинку задля реалізації їхніх прав на працю, здоров’я, реабілітацію нарівні з іншими працівниками.
▫️Судді виклали основні аргументи цього Рішення, зокрема й щодо конституційності приписів про перенесення невикористаних днів відпустки на післявоєнний період та за рішенням роботодавця їх надання без збереження заробітної плати, а також неконституційності абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ щодо дії Закону в період воєнного стану та втрати чинності окремих приписів із моменту використання днів відпусток, які були перенесені на післявоєнний період.
▪️Судді проаналізували юридичну природу права на відпочинок, його взаємозв’язок із правом на працю та зазначили, що на конституційному рівні закладено гуманістичну модель праці, засновану на принципі балансу між працею та особистим життям (work-life balance), який є засадничою цінністю сучасного трудового права та основою європейських міжнародних стандартів у сфері праці, зокрема щодо права на відпочинок.
Вони звернули увагу, що право на відпочинок є не лише похідним від права на працю, а й надважливим автономним конституційним правом людини, яке має соціально-економічний характер. Уконституювання права на відпочинок як автономного засадничого права зумовлене визнанням людини найвищою соціальною цінністю та важливою роллю цього права для захисту її здоров’я, наголосили судді.
▫️Судді також зазначили, що держава відповідальна за захист життя і здоров’я людини в усіх сферах суспільного життя, а тому повинна убезпечувати людину від загроз її життю і здоров’ю у сфері праці і зайнятості, піклуючись про його покращення, зокрема шляхом забезпечення права на відпочинок.
Окремо судді зосередили увагу на потребі застосування законодавцем диференційованого підходу до унормування тривалості відпусток не лише для уразливих категорій осіб, а й для інших працівників. Водночас звернули увагу, що таке розрізнення має бути об’єктивно виправданим, зокрема з огляду на стан здоров’я, інтенсивність та умови праці, рівень психоемоційного навантаження, сімейний стан, соціальну вразливість, професійний або службовий статус та інші соціально значущі обставини.
▪️Судді констатували, що обмеження конституційного права на відпочинок, допустиме відповідно до частини другої статті 64 Конституції України, може бути запроваджене лише домірно, із визначенням чітких строків і в період дії воєнного стану держава має забезпечити принаймні мінімальні гарантії відпочинку для відновлення сил працівників, щоб повністю не позбавити їх відпочинку.
Як зазначалося, це Рішення базується на попередніх юридичних позиціях Конституційного Суду України та розвиває офіційну юридичну доктрину Суду з відповідного питання.
Детальніше роз’яснення рішення – у відеоматеріалі: https://youtu.be/RD8CEaaaNnM
▫️Судді також зазначили, що держава відповідальна за захист життя і здоров’я людини в усіх сферах суспільного життя, а тому повинна убезпечувати людину від загроз її життю і здоров’ю у сфері праці і зайнятості, піклуючись про його покращення, зокрема шляхом забезпечення права на відпочинок.
Окремо судді зосередили увагу на потребі застосування законодавцем диференційованого підходу до унормування тривалості відпусток не лише для уразливих категорій осіб, а й для інших працівників. Водночас звернули увагу, що таке розрізнення має бути об’єктивно виправданим, зокрема з огляду на стан здоров’я, інтенсивність та умови праці, рівень психоемоційного навантаження, сімейний стан, соціальну вразливість, професійний або службовий статус та інші соціально значущі обставини.
▪️Судді констатували, що обмеження конституційного права на відпочинок, допустиме відповідно до частини другої статті 64 Конституції України, може бути запроваджене лише домірно, із визначенням чітких строків і в період дії воєнного стану держава має забезпечити принаймні мінімальні гарантії відпочинку для відновлення сил працівників, щоб повністю не позбавити їх відпочинку.
Як зазначалося, це Рішення базується на попередніх юридичних позиціях Конституційного Суду України та розвиває офіційну юридичну доктрину Суду з відповідного питання.
Детальніше роз’яснення рішення – у відеоматеріалі: https://youtu.be/RD8CEaaaNnM
YouTube
Право на відпустку в умовах воєнного стану в контексті Рішення КСУ: роз’яснення суддів Суду
2 липня 2026 року відбувся захід за участі суддів Конституційного Суду України Віктора Городовенка (судді-доповідача у справі) та Галини Юровської в межах проєкту КСУ та Національної школи суддів України (НШСУ), започаткованого у 2022 році. Він зібрав широку…
⚖️ Суд розглядав справи за конституційними поданнями і постановив ухвали
▪️Велика палата #КСУ 7 липня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“.
📎Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих положень пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Гончарука Павла Дмитровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Місюкевіча Анатолія Стефановича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної“, частини першої статті 29, пункту 1 частини третьої статті 429 Кримінального процесуального кодексу України.
▫️Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
▪️Велика палата #КСУ 7 липня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами;
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України ,,Про виконавче провадження“.
📎Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих положень пункту 7 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“, пункту 6 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“.
▪️Третя колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
➖ Гончарука Павла Дмитровича щодо конституційності пункту 2 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України;
➖ Місюкевіча Анатолія Стефановича щодо конституційності частини першої статті 1 Закону України „Про забезпечення функціонування української мови як державної“, частини першої статті 29, пункту 1 частини третьої статті 429 Кримінального процесуального кодексу України.
▫️Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ колегія суддів продовжить на наступному засіданні.