Результати роботи за 22 липня: Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
🔷Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“;
Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔷Перший сенат на засіданні розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔷Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту "в" пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔷Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та справу за конституційною скаргою Андроннікова Євгенія Сергійовича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 33, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в одне конституційне провадження. Суддями-доповідачами у ці й справі визначено Водяннікова О.Ю., Городовенка В. В.
🔷В одне конституційне провадження об’єднано справу за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України та справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України в одне конституційне провадження. Суддями-доповідачами у цій справі визначено Лемака В.В., Первомайського О.О.
🔷Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“;
Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔷Перший сенат на засіданні розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Перший сенат постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження.
🔷Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“;
Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту "в" пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України;
Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
🔷Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Сластнікова Володимира Володимировича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та справу за конституційною скаргою Андроннікова Євгенія Сергійовича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 33, частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в одне конституційне провадження. Суддями-доповідачами у ці й справі визначено Водяннікова О.Ю., Городовенка В. В.
🔷В одне конституційне провадження об’єднано справу за конституційною скаргою Черниш Катерини Миколаївни щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України та справу за конституційною скаргою Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України в одне конституційне провадження. Суддями-доповідачами у цій справі визначено Лемака В.В., Первомайського О.О.
🔷Перша колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Чауса Миколи Олексійовича щодо конституційності абзацу першого частини шостої статті 539 Кримінального процесуального кодексу України.
🔷Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Трутельницької Карини Едуардівни щодо конституційності частини першої статті 10 Закону України „Про іпотеку“, частини першої статті 937 Цивільного кодексу України „у системному зв’язку зі статтею 936“ Цивільного кодексу України, частини п’ятої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.
🔷Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЖОВТЕНЬ“ щодо конституційності окремих приписів абзацу першого пункту 524, абзацу першого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX „Перехідні положення“ Податкового кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔷Друга колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Трутельницької Карини Едуардівни щодо конституційності частини першої статті 10 Закону України „Про іпотеку“, частини першої статті 937 Цивільного кодексу України „у системному зв’язку зі статтею 936“ Цивільного кодексу України, частини п’ятої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.
🔷Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЖОВТЕНЬ“ щодо конституційності окремих приписів абзацу першого пункту 524, абзацу першого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX „Перехідні положення“ Податкового кодексу України. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Суд розглядав справи за конституційними поданнями
та постановив низку ухвал
⚖️Велика палата 23 липня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️Велика палата подовжила до 9 вересня ц.р. строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями Верховного Суду та конституційними скаргами: Чорнея Мірчі Івановича; Бухаріна Сергія Геннадійовича; ТОВ „Закарпаттяенергозбут“; Дрозденка Максима Вікторовича; Райхель Вероніки Варламівни; Голуба Олександра Сергійовича; Татаренко Юлії Іванівни; Гайдука Антона Юрійовича; ТОВ „Промгаз Сіті“; Жадана Дмитра Олександровича; ТОВ „РТЕ ЮКРЕЙН“, ТОВ „Енергетична компанія „Інсол“; Ющенка Олександра Миколайовича; Дрозденка Максима Вікторовича; Вялих Наталії Олександрівни; Лебедєвої Альони Павлівни;
⚖️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Голубінської Людмили Григорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв’язку з частиною шостою статті 170 цього Кодексу.
⚖️Водночас, Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,О.С.П.АГРО“ щодо конституційності частин третьої, п’ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
та постановив низку ухвал
⚖️Велика палата 23 липня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“.
Суд продовжить розгляд цих справ на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️Велика палата подовжила до 9 вересня ц.р. строк постановлення колегіями суддів Суду ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними поданнями Верховного Суду та конституційними скаргами: Чорнея Мірчі Івановича; Бухаріна Сергія Геннадійовича; ТОВ „Закарпаттяенергозбут“; Дрозденка Максима Вікторовича; Райхель Вероніки Варламівни; Голуба Олександра Сергійовича; Татаренко Юлії Іванівни; Гайдука Антона Юрійовича; ТОВ „Промгаз Сіті“; Жадана Дмитра Олександровича; ТОВ „РТЕ ЮКРЕЙН“, ТОВ „Енергетична компанія „Інсол“; Ющенка Олександра Миколайовича; Дрозденка Максима Вікторовича; Вялих Наталії Олександрівни; Лебедєвої Альони Павлівни;
⚖️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Голубінської Людмили Григорівни щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв’язку з частиною шостою статті 170 цього Кодексу.
⚖️Водночас, Третя колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,О.С.П.АГРО“ щодо конституційності частин третьої, п’ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
Митні правовідносини в Україні:
КСУ долучився до науково-практичної конференції
🧷24 липня 2026 року на базі Університету митної справи та фінансів відбулася науково-практична конференція „Митні правовідносини в Україні: виклики праворозуміння, правотворчості та судової практики“.
Захід об’єднав представників Конституційного Суду України, Верховного Суду, Державної митної служби України, судів системи судоустрою України, наукових установ, закладів вищої освіти, адвокатури.
📌З вітальною промовою до учасників заходу звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він наголосив, що в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України митні правовідносини набувають не лише економічного, а й стратегічного значення, оскільки пов’язані із забезпеченням національної безпеки, обороноздатності держави, економічної стійкості та виконанням міжнародних зобов’язань України. За його словами, ефективне функціонування цієї сфери потребує належного балансу між публічними інтересами держави та правами осіб, якісної правотворчості й послідовної судової практики.
📍„Лише гармонійне поєднання належного праворозуміння, виваженої правотворчості та послідовної судової практики здатне забезпечити стабільність правового регулювання, юридичну визначеність і належний захист прав та законних інтересів учасників митних правовідносин“, – підкреслив Олександр Петришин.
✏️У відкритті конференції також взяли участь ректор Університету митної справи та фінансів Дмитро Бочаров, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, виконувач обов’язків Голови Державної митної служби України Сергій Звягінцев та Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
📌Із доповіддю „Правові позиції Конституційного Суду України у справах з митних правовідносин“ виступила заступник керівника Правового департаменту – керівник управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Конституційного Суду України Оксана Житник. Вона зазначила, що аналіз рішень Конституційного Суду України, ухвалених упродовж 2009–2025 років, засвідчує поступове формування цілісної конституційної доктрини митного регулювання, заснованої на матеріальному розумінні верховенства права.
🧷Оксана Житник зауважила, що практика Конституційного Суду України у сфері митного регулювання формує новий стандарт правозастосування, відповідно до якого нормативне регулювання та рішення законодавця, митних органів і судів мають оцінюватися не лише з погляду формальної законності, а й на відповідність, зокрема, вимогам юридичної визначеності, домірності та справедливості. Промовиця також підкреслила, що сформовані юридичні позиції Суду визначають межі законодавчої дискреції та орієнтують митні органи на ухвалення мотивованих, обґрунтованих і співмірних рішень.
✏️Учасники конференції також обговорили актуальні напрями розвитку митного законодавства в контексті європейської інтеграції України, упровадження європейських стандартів у національні митні правовідносини, забезпечення єдності судової практики та юридичної визначеності, процесуальні механізми ефективного захисту прав у митних спорах.
🖋️Конференцію організовано Університетом митної справи та фінансів спільно з Конституційним Судом України, Верховним Судом, Державною митною службою України, Національною академією правових наук України, Національною асоціацією адвокатів України, Національною школою суддів України, Федерацією роботодавців України, Науково-практичним хабом „Верховенство права“.
КСУ долучився до науково-практичної конференції
🧷24 липня 2026 року на базі Університету митної справи та фінансів відбулася науково-практична конференція „Митні правовідносини в Україні: виклики праворозуміння, правотворчості та судової практики“.
Захід об’єднав представників Конституційного Суду України, Верховного Суду, Державної митної служби України, судів системи судоустрою України, наукових установ, закладів вищої освіти, адвокатури.
📌З вітальною промовою до учасників заходу звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. Він наголосив, що в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України митні правовідносини набувають не лише економічного, а й стратегічного значення, оскільки пов’язані із забезпеченням національної безпеки, обороноздатності держави, економічної стійкості та виконанням міжнародних зобов’язань України. За його словами, ефективне функціонування цієї сфери потребує належного балансу між публічними інтересами держави та правами осіб, якісної правотворчості й послідовної судової практики.
📍„Лише гармонійне поєднання належного праворозуміння, виваженої правотворчості та послідовної судової практики здатне забезпечити стабільність правового регулювання, юридичну визначеність і належний захист прав та законних інтересів учасників митних правовідносин“, – підкреслив Олександр Петришин.
✏️У відкритті конференції також взяли участь ректор Університету митної справи та фінансів Дмитро Бочаров, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, виконувач обов’язків Голови Державної митної служби України Сергій Звягінцев та Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
📌Із доповіддю „Правові позиції Конституційного Суду України у справах з митних правовідносин“ виступила заступник керівника Правового департаменту – керівник управління порівняльно-правового аналізу Секретаріату Конституційного Суду України Оксана Житник. Вона зазначила, що аналіз рішень Конституційного Суду України, ухвалених упродовж 2009–2025 років, засвідчує поступове формування цілісної конституційної доктрини митного регулювання, заснованої на матеріальному розумінні верховенства права.
🧷Оксана Житник зауважила, що практика Конституційного Суду України у сфері митного регулювання формує новий стандарт правозастосування, відповідно до якого нормативне регулювання та рішення законодавця, митних органів і судів мають оцінюватися не лише з погляду формальної законності, а й на відповідність, зокрема, вимогам юридичної визначеності, домірності та справедливості. Промовиця також підкреслила, що сформовані юридичні позиції Суду визначають межі законодавчої дискреції та орієнтують митні органи на ухвалення мотивованих, обґрунтованих і співмірних рішень.
✏️Учасники конференції також обговорили актуальні напрями розвитку митного законодавства в контексті європейської інтеграції України, упровадження європейських стандартів у національні митні правовідносини, забезпечення єдності судової практики та юридичної визначеності, процесуальні механізми ефективного захисту прав у митних спорах.
🖋️Конференцію організовано Університетом митної справи та фінансів спільно з Конституційним Судом України, Верховним Судом, Державною митною службою України, Національною академією правових наук України, Національною асоціацією адвокатів України, Національною школою суддів України, Федерацією роботодавців України, Науково-практичним хабом „Верховенство права“.
Партнерство у сфері захисту прав людини:
ЄСПЛ підтримав позицію КСУ, оцінюючи зміни до КПК України
📍Конституційний Суд України та Європейський суд з прав людини дедалі активніше розбудовують двосторонній діалог. КСУ активно використовує практику ЄСПЛ як джерело інтерпретації змісту прав і свобод людини. ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо України, зважає на національний конституційний контекст, юридичні позиції Конституційного Суду України та вітчизняну правову доктрину. Ця співпраця є автономною, не має ієрархічного характеру та субординації. Вона базується на спільних цінностях: верховенстві права, людській гідності та захисті основоположних прав.
💬„Конституційний Суд України виступає не лише реципієнтом стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й активним суб’єктом формування європейського правового дискурсу“, – наголошує виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин у колективній монографії, опублікованій до 30-ї річниці ухвалення Конституції України.
📌23 липня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справах „Колесник і Смельницький проти України“ та „Дерев’янко і Тарасова проти України“, у яких уперше оцінював на відповідність Конвенції законодавчий механізм щодо особливостей застосування запобіжних заходів в умовах воєнного стану.
🖊️У цих рішеннях ЄСПЛ спирається на Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024, у якому КСУ чітко зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід. У цьому рішенні наголошено, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України є можливість, за певних підстав та обставин, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Суддями-доповідачами у цій справі були Віктор Городовенко та Володимир Мойсик.
📍У справі „Колесник і Смельницький проти України“ ЄСПЛ констатував відсутність порушень Конвенції та підтвердив, що навіть у надзвичайних умовах тривале тримання під вартою повинно ґрунтуватися на індивідуальній оцінці конкретних ризиків, однак особливі обставини повномасштабної війни та здійснення правосуддя у прифронтових регіонах можуть бути враховані під час оцінки розумності такого обмеження свободи.
🖋️Водночас, у справі „Дерев’янко і Тарасова проти України“ ЄСПЛ встановив порушення Конвенції, підкресливши, що навіть в умовах воєнного стану сама лише тяжкість обвинувачення у злочинах проти національної безпеки не виправдовує тримання під вартою, а українські суди зобов’язані наводити індивідуалізовані, належні та достатні підстави для такого запобіжного заходу.
🖇️Варто зауважити, що посилання на рішення Конституційного Суду України стало усталеною практикою ЄСПЛ. У справі „Гуменюк та інші проти України“ від 21 липня 2021 року, оцінюючи порушення конвенційних прав заявників, ЄСПЛ погодився з висновками Конституційного Суду України, сформульованими у Рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо порушення принципу незмінюваності суддів. ЄСПЛ констатував, що заявники були змушені конкурувати, щоб зберегти право виконувати професійні обов’язки судді. Крім того, ЄСПЛ підкреслив, що невиконання національними органами цього рішення Конституційного Суду України та тривала неможливість поновити здійснення своїх повноважень для заявників суттєво підірвали юридичну визначеність та передбачуваність конституційних принципів незалежності суддів.
ЄСПЛ підтримав позицію КСУ, оцінюючи зміни до КПК України
📍Конституційний Суд України та Європейський суд з прав людини дедалі активніше розбудовують двосторонній діалог. КСУ активно використовує практику ЄСПЛ як джерело інтерпретації змісту прав і свобод людини. ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо України, зважає на національний конституційний контекст, юридичні позиції Конституційного Суду України та вітчизняну правову доктрину. Ця співпраця є автономною, не має ієрархічного характеру та субординації. Вона базується на спільних цінностях: верховенстві права, людській гідності та захисті основоположних прав.
💬„Конституційний Суд України виступає не лише реципієнтом стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й активним суб’єктом формування європейського правового дискурсу“, – наголошує виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин у колективній монографії, опублікованій до 30-ї річниці ухвалення Конституції України.
📌23 липня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справах „Колесник і Смельницький проти України“ та „Дерев’янко і Тарасова проти України“, у яких уперше оцінював на відповідність Конвенції законодавчий механізм щодо особливостей застосування запобіжних заходів в умовах воєнного стану.
🖊️У цих рішеннях ЄСПЛ спирається на Рішення Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024, у якому КСУ чітко зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід. У цьому рішенні наголошено, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України є можливість, за певних підстав та обставин, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід. Суддями-доповідачами у цій справі були Віктор Городовенко та Володимир Мойсик.
📍У справі „Колесник і Смельницький проти України“ ЄСПЛ констатував відсутність порушень Конвенції та підтвердив, що навіть у надзвичайних умовах тривале тримання під вартою повинно ґрунтуватися на індивідуальній оцінці конкретних ризиків, однак особливі обставини повномасштабної війни та здійснення правосуддя у прифронтових регіонах можуть бути враховані під час оцінки розумності такого обмеження свободи.
🖋️Водночас, у справі „Дерев’янко і Тарасова проти України“ ЄСПЛ встановив порушення Конвенції, підкресливши, що навіть в умовах воєнного стану сама лише тяжкість обвинувачення у злочинах проти національної безпеки не виправдовує тримання під вартою, а українські суди зобов’язані наводити індивідуалізовані, належні та достатні підстави для такого запобіжного заходу.
🖇️Варто зауважити, що посилання на рішення Конституційного Суду України стало усталеною практикою ЄСПЛ. У справі „Гуменюк та інші проти України“ від 21 липня 2021 року, оцінюючи порушення конвенційних прав заявників, ЄСПЛ погодився з висновками Конституційного Суду України, сформульованими у Рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо порушення принципу незмінюваності суддів. ЄСПЛ констатував, що заявники були змушені конкурувати, щоб зберегти право виконувати професійні обов’язки судді. Крім того, ЄСПЛ підкреслив, що невиконання національними органами цього рішення Конституційного Суду України та тривала неможливість поновити здійснення своїх повноважень для заявників суттєво підірвали юридичну визначеність та передбачуваність конституційних принципів незалежності суддів.
✏️Така послідовна позиція ЄСПЛ продемонструвала не лише врахування рішень КСУ як невіддільного складника національного права, але й наднаціональне визнання їхнього засадничого значення для забезпечення фундаментальних конституційних гарантій у світлі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, наведені прецеденти чітко засвідчують, що сучасний діалог між Конституційним Судом України та Європейським судом з прав людини став дієвим інструментом розбудови спільного європейського правового простору та багаторівневої системи захисту прав людини, яка поєднує універсальні європейські стандарти із повагою до конституційної ідентичності нашої держави.
Електронне голосування та гарантії виборчого процесу:
у КСУ обговорили досвід Бразилії
🖍️У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України відбулася тематична онлайн-лекція „Як працює демократія в Бразилії: успішний приклад електронного голосування“.
Основним доповідачем виступив професор Державного університету Північної Парани, доктор філософії з конституційного права Університету Сан-Паулу, керівник Дослідницької лабораторії конституційних і політичних теорій Жайро Нейя Ліма.
📝Захід модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції долучилися судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Олег Первомайський, судді судів системи судоустрою України, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, правники, аспіранти правничих факультетів та учні Малої академії наук, студенти.
🧷Відкриваючи захід, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що це перша лекція в межах проєкту, присвячена досвіду держави Латинської Америки. Вона нагадала, що проєкт було започатковано у квітні 2022 року з метою поширення знань про конституційне судочинство, діяльність Конституційного Суду України, зарубіжний правовий досвід і сучасні виклики у сфері права.
✏️Під час виступу професор Жайро Нейя Ліма поінформував про конституційні засади демократії та організацію виборчого процесу у Федеративній Республіці Бразилія, де зареєстровано близько 158 мільйонів виборців. Він зосередив увагу на особливостях федеративного устрою держави, системі виборів на федеральному, регіональному та муніципальному рівнях, вимогах до кандидатів, строках повноважень виборних посадових осіб, а також періодичності проведення загальних і муніципальних виборів.
📎Окрему увагу доповідач приділив конституційному регулюванню виборчих прав. Він зазначив, що в Бразилії голосування є не лише правом, а й конституційним обов’язком для громадян віком від 18 до 70 років. Для громадян віком 16–17 років, осіб, старших за 70 років, а також неписьменних осіб участь у голосуванні є добровільною.
🔍Професор Жайро Нейя Ліма охарактеризував діяльність виборчого правосуддя – спеціалізованої складової судової влади, яка забезпечує організацію, адміністрування та контроль виборчого процесу. За його словами, до повноважень органів виборчого правосуддя належать ведення реєстру виборців, реєстрація кандидатів і політичних партій, перевірка дотримання вимог виборчого законодавства, контроль фінансової звітності виборчих кампаній, організація голосування, розгляд виборчих спорів, підрахунок та офіційне оприлюднення результатів виборів. Головним його органом є Вищий виборчий суд.
🖇️Центральною темою лекції стало функціонування системи електронного голосування. Промовець зазначив, що електронні машини для голосування почали запроваджувати в Бразилії наприкінці 1990-х років. Під час голосування виборець вводить номер кандидата, перевіряє на екрані його ім’я, фотографію, партійну належність і номер, після чого підтверджує свій вибір.
Для ідентифікації виборців у країні широко застосовують біометричні дані. Водночас, як зауважив науковець, система ідентифікації виборця та електронна машина для голосування функціонально відокремлені. Дані про особу не пов’язуються з інформацією про відданий нею голос, що є однією з основних гарантій таємниці волевиявлення.
🔎Доповідач наголосив, що під час голосування електронні машини не підключені до відкритої мережі Інтернет. Перед кожними виборами програмне забезпечення та обладнання проходять публічні випробування, технічні перевірки й аудити за участю фахівців з інформаційної безпеки, представників політичних партій, науковців та інших заінтересованих суб’єктів. Підсумкові дані передаються захищеними каналами із застосуванням криптографічних механізмів.
✒️За словами професора Жайро Нейї Ліми, серед переваг електронного голосування – оперативність підрахунку голосів, зменшення ризиків помилок і маніпуляцій, пов’язаних із ручним опрацюванням паперових бюлетенів, а також можливість здійснювати контроль за ключовими етапами виборчого процесу.
у КСУ обговорили досвід Бразилії
🖍️У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України відбулася тематична онлайн-лекція „Як працює демократія в Бразилії: успішний приклад електронного голосування“.
Основним доповідачем виступив професор Державного університету Північної Парани, доктор філософії з конституційного права Університету Сан-Паулу, керівник Дослідницької лабораторії конституційних і політичних теорій Жайро Нейя Ліма.
📝Захід модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська. До лекції долучилися судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко та Олег Первомайський, судді судів системи судоустрою України, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, правники, аспіранти правничих факультетів та учні Малої академії наук, студенти.
🧷Відкриваючи захід, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська зазначила, що це перша лекція в межах проєкту, присвячена досвіду держави Латинської Америки. Вона нагадала, що проєкт було започатковано у квітні 2022 року з метою поширення знань про конституційне судочинство, діяльність Конституційного Суду України, зарубіжний правовий досвід і сучасні виклики у сфері права.
✏️Під час виступу професор Жайро Нейя Ліма поінформував про конституційні засади демократії та організацію виборчого процесу у Федеративній Республіці Бразилія, де зареєстровано близько 158 мільйонів виборців. Він зосередив увагу на особливостях федеративного устрою держави, системі виборів на федеральному, регіональному та муніципальному рівнях, вимогах до кандидатів, строках повноважень виборних посадових осіб, а також періодичності проведення загальних і муніципальних виборів.
📎Окрему увагу доповідач приділив конституційному регулюванню виборчих прав. Він зазначив, що в Бразилії голосування є не лише правом, а й конституційним обов’язком для громадян віком від 18 до 70 років. Для громадян віком 16–17 років, осіб, старших за 70 років, а також неписьменних осіб участь у голосуванні є добровільною.
🔍Професор Жайро Нейя Ліма охарактеризував діяльність виборчого правосуддя – спеціалізованої складової судової влади, яка забезпечує організацію, адміністрування та контроль виборчого процесу. За його словами, до повноважень органів виборчого правосуддя належать ведення реєстру виборців, реєстрація кандидатів і політичних партій, перевірка дотримання вимог виборчого законодавства, контроль фінансової звітності виборчих кампаній, організація голосування, розгляд виборчих спорів, підрахунок та офіційне оприлюднення результатів виборів. Головним його органом є Вищий виборчий суд.
🖇️Центральною темою лекції стало функціонування системи електронного голосування. Промовець зазначив, що електронні машини для голосування почали запроваджувати в Бразилії наприкінці 1990-х років. Під час голосування виборець вводить номер кандидата, перевіряє на екрані його ім’я, фотографію, партійну належність і номер, після чого підтверджує свій вибір.
Для ідентифікації виборців у країні широко застосовують біометричні дані. Водночас, як зауважив науковець, система ідентифікації виборця та електронна машина для голосування функціонально відокремлені. Дані про особу не пов’язуються з інформацією про відданий нею голос, що є однією з основних гарантій таємниці волевиявлення.
🔎Доповідач наголосив, що під час голосування електронні машини не підключені до відкритої мережі Інтернет. Перед кожними виборами програмне забезпечення та обладнання проходять публічні випробування, технічні перевірки й аудити за участю фахівців з інформаційної безпеки, представників політичних партій, науковців та інших заінтересованих суб’єктів. Підсумкові дані передаються захищеними каналами із застосуванням криптографічних механізмів.
✒️За словами професора Жайро Нейї Ліми, серед переваг електронного голосування – оперативність підрахунку голосів, зменшення ризиків помилок і маніпуляцій, пов’язаних із ручним опрацюванням паперових бюлетенів, а також можливість здійснювати контроль за ключовими етапами виборчого процесу.
Він зазначив, що зазвичай результати виборів стають відомими вже через кілька годин після завершення голосування.
📌Під час обговорення учасники порушили питання захисту системи від хакерських атак та інших форм зовнішнього втручання, забезпечення таємниці голосування, використання біометричної ідентифікації, а також особливостей реалізації виборчих прав неписьменними особами.
🖋️Відповідаючи на запитання, професор Жайро Нейя Ліма зауважив, що одним із найбільших сучасних викликів для виборчого процесу є не лише захист технічної інфраструктури, а й протидія дезінформації та маніпуляціям у цифровому середовищі. За його словами, соціальні мережі, автоматизовані облікові записи, штучний інтелект і технології створення контенту можуть використовуватися для неправомірного впливу на формування волі виборців.
📍Промовець наголосив, що перед кожними виборами Вищий виборчий суд Бразилії оновлює правила цифрової агітації. За його словами, у певних випадках використання штучного інтелекту забороняється, а в інших – установлюється вимога чітко зазначати, що відповідний матеріал було створено або змінено за допомогою таких технологій.
🖊️Підсумовуючи обговорення, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська відзначила практичну цінність досвіду Бразилії для подальшого наукового осмислення питань розвитку виборчого законодавства та використання цифрових інструментів демократії. Вона подякувала професору Жайро Нейї Лімі за змістовну лекцію, учасникам – за активну фахову дискусію, а партнерам проєкту – за сприяння в організації заходу.
Детальніше – у відеоматеріалі за посиланням https://youtu.be/ncFE5WclyqI.
📌Під час обговорення учасники порушили питання захисту системи від хакерських атак та інших форм зовнішнього втручання, забезпечення таємниці голосування, використання біометричної ідентифікації, а також особливостей реалізації виборчих прав неписьменними особами.
🖋️Відповідаючи на запитання, професор Жайро Нейя Ліма зауважив, що одним із найбільших сучасних викликів для виборчого процесу є не лише захист технічної інфраструктури, а й протидія дезінформації та маніпуляціям у цифровому середовищі. За його словами, соціальні мережі, автоматизовані облікові записи, штучний інтелект і технології створення контенту можуть використовуватися для неправомірного впливу на формування волі виборців.
📍Промовець наголосив, що перед кожними виборами Вищий виборчий суд Бразилії оновлює правила цифрової агітації. За його словами, у певних випадках використання штучного інтелекту забороняється, а в інших – установлюється вимога чітко зазначати, що відповідний матеріал було створено або змінено за допомогою таких технологій.
🖊️Підсумовуючи обговорення, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська відзначила практичну цінність досвіду Бразилії для подальшого наукового осмислення питань розвитку виборчого законодавства та використання цифрових інструментів демократії. Вона подякувала професору Жайро Нейї Лімі за змістовну лекцію, учасникам – за активну фахову дискусію, а партнерам проєкту – за сприяння в організації заходу.
Детальніше – у відеоматеріалі за посиланням https://youtu.be/ncFE5WclyqI.
YouTube
Електронне голосування та гарантії виборчого процесу: у КСУ обговорили досвід Бразилії
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України відбулася тематична онлайн-лекція „Як працює демократія в Бразилії: успішний приклад електронного голосування“.
Основним доповідачем виступив професор…
Основним доповідачем виступив професор…
📊 Інформація щодо роботи КСУ за липень: проведено 94 засідання та ухвалено 85 актів
▪️У липні 2026 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 94 засідання, з них:
- 22 пленарні засідання та 6 засідань Великої палати Суду;
- 22 пленарні засідання та 6 засідань Великої палати Суду;
- 4 засідання Суду;
- 3 пленарні засідання і 4 засідання Першого сенату Суду;
- 30 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату Суду;
- 19 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
▪️На цих засіданнях Суд ухвалив 85 актів, з них:
- 4 рішення Другого сенату Суду (№ 6-р(ІІ)/2026; № 7-р(ІІ)/2026; № 8-р(ІІ)/2026; № 9-р(ІІ)/2026);
- 35 ухвал Великої палати Суду;
- 4 постанови Суду;
- 2 ухвали Першого сенату Суду;
- 8 ухвал Другого сенату Суду;
- 32 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
Секретаріат Суду також підготував та надіслав 61 відповідь на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.
▪️У липні 2026 року в Конституційному Суді України (далі – Суд) відбулося 94 засідання, з них:
- 22 пленарні засідання та 6 засідань Великої палати Суду;
- 22 пленарні засідання та 6 засідань Великої палати Суду;
- 4 засідання Суду;
- 3 пленарні засідання і 4 засідання Першого сенату Суду;
- 30 пленарних засідань і 6 засідань Другого сенату Суду;
- 19 засідань колегій суддів Першого та Другого сенатів Суду.
▪️На цих засіданнях Суд ухвалив 85 актів, з них:
- 4 рішення Другого сенату Суду (№ 6-р(ІІ)/2026; № 7-р(ІІ)/2026; № 8-р(ІІ)/2026; № 9-р(ІІ)/2026);
- 35 ухвал Великої палати Суду;
- 4 постанови Суду;
- 2 ухвали Першого сенату Суду;
- 8 ухвал Другого сенату Суду;
- 32 ухвал колегій суддів сенатів Суду.
До Суду за цей період надійшло 57 конституційних скарг. За результатами попереднього перевіряння 36 конституційних скарг розподілені між суддями Суду. Суб’єктам права на конституційну скаргу повернули 21 конституційну скаргу як такі, що за формою не відповідають вимогам Закону України „Про Конституційний Суд України“.
Секретаріат Суду також підготував та надіслав 61 відповідь на запити на публічну інформацію та звернення громадян.
Детальна інформація щодо результатів розгляду справ за посиланням: https://ccu.gov.ua/events.