⚖️ Результати роботи за 2 вересня: Суд розглядав справи та постановив низку ухвал
Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЖОВТЕНЬ“ щодо конституційності окремих приписів абзацу першого пункту 52-4, абзацу першого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України;
- Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
- Товариства з обмеженою відповідальністю ,,О.С.П.АГРО“ щодо конституційності частин третьої, п'ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Другий сенат на засіданні постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої та Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
Перший сенат на засіданнях постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої та Третьої колегій суддів Першого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“. Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЖОВТЕНЬ“ щодо конституційності окремих приписів абзацу першого пункту 52-4, абзацу першого підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення“ Податкового кодексу України;
- Захарової Ілони Віталіївни щодо конституційності абзацу другого пункту 12 розділу „Прикінцеві положення“ Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“;
- Товариства з обмеженою відповідальністю ,,О.С.П.АГРО“ щодо конституційності частин третьої, п'ятої статті 13 Закону України „Про валюту і валютні операції“;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОПРОД СЕРВІС“ щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
Другий сенат на засіданні постановив ухвали про тимчасове залучення до складу неповноважних за складом Першої та Другої колегій суддів Другого сенату суддів з інших колегій цього ж сенату.
Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️ За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Дрозденка Максима Вікторовича щодо конституційності пункту 2 частини третьої статті 459, частин першої, другої, четвертої статті 464 Кримінального процесуального кодексу України.
📑 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Карпенка Віктора Леонідовича щодо конституційності Закону України „Про попереднє ув’язнення“, пункту 37 частини першої статті 23 Закону України „Про Національну поліцію“, Кримінально-виконавчого кодексу України колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
▪️ Третя колегії суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ ЮКРЕЙН“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
📑 Водночас колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бухаріна Сергія Геннадійовича щодо конституційності окремого припису пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.
📑 Колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ющенка Олександра Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309, частини третьої статті 392, частини четвертої статті 399, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі.
📑 Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Жадана Дмитра Олександровича щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 38, пункту 3 частини першої статті 40, окремого припису статті 234, окремих приписів частин першої, другої, першого речення, окремого припису другого речення частини третьої статті 235 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі“, першого речення частини другої, окремих приписів частини четвертої статті 137, пункту 2 частини другої, окремих приписів пункту 2 частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
📑 Суд продовжив розгляд справ за конституційними скаргами і постановив Ухвалу
Другий сенат 3 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої
статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Другий сенат 3 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
☑️ Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої
статті 4 Закону України „Про судовий збір“;
☑️ Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
📎Їхній розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Другий сенат на засіданні постановив Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо конституційності статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
🔸Арбітр конституційного компромісу: про особливості конституційного контролю в Португалії
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України 3 вересня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Здійснення конституційного контролю в Португальській Республіці“. Головною спікеркою заходу виступила експертка в галузі європейського конституційного права, суддя Конституційного Суду Португальської Республіки (далі – Суд) Маріанна Родрігеш Канотільо.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Галина Юровська, а також судді системи судоустрою, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
🔸 Під час виступу лекторка детально висвітлила історичну еволюцію португальської моделі конституційного контролю (від Конституції 1911 року до реформ 1976 та 1982 років), особливості формування складу Суду, а також специфіку юрисдикції й організації його діяльності.
▪️Маріанна Канотільо наголосила, що судовий контроль у Португалії виник на 70 років раніше, ніж було засновано Суд. Орган конституційного контролю був утворений у 1982 році як арбітр конституційного компромісу, а не як класичний інструмент захисту прав окремого громадянина (через відсутність інституту індивідуальної скарги – amparo). До складу Суду входять 13 суддів, обраних за спеціальною процедурою на один дев’ятирічний термін (10 суддів обирає парламент, трьох – кооптують (обирають самостійно) вже обрані парламентом 10 суддів). Судді мають спеціальний режим імунітету.
▪️Доповідачка розповіла про суб’єктів звернення до Суду, види та особливості конституційного контролю в Португалії. Як зазначалося, Конституція Португалії наділяє всі суди повноваженнями не застосовувати норми, які суперечать Конституції або закріпленим у ній принципам. Кожен суд має прямий доступ до Конституції Португалії в будь-якій справі своєї юрисдикції – як щодо матеріальних, так і щодо процесуальних питань. Цю перевірку здійснюють за принципом ex officio – перевірка застосованого права є обов’язком, а не правом вибору судді.
▪️Конституція дає змогу перевіряти будь-які норми. У цьому аспекті Суд сформував власне функціональне поняття того, що є нормою. Нею є будь-який акт, ухвалений під час здійснення публічної нормотворчої влади, який формує об’єктивний правопорядок, або виданий у відповідній нормативній формі. Суд не розглядає суто виконавчі публічні акти, зокрема судові рішення й адміністративні акти, політичні акти та внутрішні адміністративні приписи. Натомість Суд розглядає акти, що мають силу закону, незалежно від того, чи є вони загальними й абстрактними, а чи конкретними та індивідуальними. Таке розширення збільшило коло актів, доступних для контролю, і побічно посилило захист основоположних прав – однак не перетворило Суд на суд amparo.
📑 Окрім безпосереднього правосуддя, Суд здійснює контроль за фінансовою звітністю та діяльністю політичних партій, майновим становищем посадовців, розглядає виборчі спори, має виключне право офіційно засвідчити смерть Президента Республіки, оголосити про його фізичну недієздатність, що перешкоджає виконанню обов’язків тощо.
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України 3 вересня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Здійснення конституційного контролю в Португальській Республіці“. Головною спікеркою заходу виступила експертка в галузі європейського конституційного права, суддя Конституційного Суду Португальської Республіки (далі – Суд) Маріанна Родрігеш Канотільо.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Галина Юровська, а також судді системи судоустрою, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.
🔸 Під час виступу лекторка детально висвітлила історичну еволюцію португальської моделі конституційного контролю (від Конституції 1911 року до реформ 1976 та 1982 років), особливості формування складу Суду, а також специфіку юрисдикції й організації його діяльності.
▪️Маріанна Канотільо наголосила, що судовий контроль у Португалії виник на 70 років раніше, ніж було засновано Суд. Орган конституційного контролю був утворений у 1982 році як арбітр конституційного компромісу, а не як класичний інструмент захисту прав окремого громадянина (через відсутність інституту індивідуальної скарги – amparo). До складу Суду входять 13 суддів, обраних за спеціальною процедурою на один дев’ятирічний термін (10 суддів обирає парламент, трьох – кооптують (обирають самостійно) вже обрані парламентом 10 суддів). Судді мають спеціальний режим імунітету.
▪️Доповідачка розповіла про суб’єктів звернення до Суду, види та особливості конституційного контролю в Португалії. Як зазначалося, Конституція Португалії наділяє всі суди повноваженнями не застосовувати норми, які суперечать Конституції або закріпленим у ній принципам. Кожен суд має прямий доступ до Конституції Португалії в будь-якій справі своєї юрисдикції – як щодо матеріальних, так і щодо процесуальних питань. Цю перевірку здійснюють за принципом ex officio – перевірка застосованого права є обов’язком, а не правом вибору судді.
▪️Конституція дає змогу перевіряти будь-які норми. У цьому аспекті Суд сформував власне функціональне поняття того, що є нормою. Нею є будь-який акт, ухвалений під час здійснення публічної нормотворчої влади, який формує об’єктивний правопорядок, або виданий у відповідній нормативній формі. Суд не розглядає суто виконавчі публічні акти, зокрема судові рішення й адміністративні акти, політичні акти та внутрішні адміністративні приписи. Натомість Суд розглядає акти, що мають силу закону, незалежно від того, чи є вони загальними й абстрактними, а чи конкретними та індивідуальними. Таке розширення збільшило коло актів, доступних для контролю, і побічно посилило захист основоположних прав – однак не перетворило Суд на суд amparo.
📑 Окрім безпосереднього правосуддя, Суд здійснює контроль за фінансовою звітністю та діяльністю політичних партій, майновим становищем посадовців, розглядає виборчі спори, має виключне право офіційно засвідчити смерть Президента Республіки, оголосити про його фізичну недієздатність, що перешкоджає виконанню обов’язків тощо.
▪️Доповідачка зосередила увагу на чотирьох видах конституційного контролю та розкрила механізми їх функціонування:
- попередній контроль (здійснюється до підписання акта; охоплює лише норми міжнародних договорів чи угод і декретів, що формально мають силу закону);
- абстрактний наступний контроль (йому підлягає будь-яка чинна норма, а також норми, що вже втратили чинність; перевіряються і конституційність, і законність);
- конкретний контроль (перевірка конституційного виміру норми або її тлумачення, а не самого судового рішення; здійснюється в межах конкретного спору як апеляція до Суду щодо конституційного питання);
- контроль за бездіяльністю (невжиття заходів, які Конституція Португалії прямо вимагає ухвалити).
У цьому контексті спікерка навела низку судових прецедентів.
▪️Аналізуючи можливість запозичення досвіду, суддя наголосила, що такі елементи, як пряма дія Конституції Португалії для всіх суддів, 9-річний невідновлювальний строк повноважень судді, оприлюднення окремих думок, обрання керівництва самим Судом і призначення суддів надкваліфікованою більшістю, а також наявність контролю будь-якої норми (зокрема тієї, що втратила чинність) та здійснення попереднього контролю мають високу ефективність. Водночас промовиця застерегла щодо таких проблемних функцій, як виборча юрисдикція та аудит фінансування партій, які забирають значні ресурси інституції і більше належать іншим органам, а також контроль внутрішніх рішень політичних партій, що має обмежену практичну віддачу.
Захід завершився сесією запитань та відповідей.
🤝 Судді Конституційного Суду України висловили вдячність Маріанні Канотільо за змістовну лекцію, яка дала змогу глибше осягнути португальський досвід конституційного контролю. Вони наголосили: підтримка міжнародних колег засвідчує, що Україна не залишається наодинці зі своїми викликами, а професійний обмін досвідом є надзвичайно цінним для подальшого розвитку української конституційної юрисдикції.
Відеозапис лекції за посиланням: https://youtu.be/BHxLDuF-4G8
- попередній контроль (здійснюється до підписання акта; охоплює лише норми міжнародних договорів чи угод і декретів, що формально мають силу закону);
- абстрактний наступний контроль (йому підлягає будь-яка чинна норма, а також норми, що вже втратили чинність; перевіряються і конституційність, і законність);
- конкретний контроль (перевірка конституційного виміру норми або її тлумачення, а не самого судового рішення; здійснюється в межах конкретного спору як апеляція до Суду щодо конституційного питання);
- контроль за бездіяльністю (невжиття заходів, які Конституція Португалії прямо вимагає ухвалити).
У цьому контексті спікерка навела низку судових прецедентів.
▪️Аналізуючи можливість запозичення досвіду, суддя наголосила, що такі елементи, як пряма дія Конституції Португалії для всіх суддів, 9-річний невідновлювальний строк повноважень судді, оприлюднення окремих думок, обрання керівництва самим Судом і призначення суддів надкваліфікованою більшістю, а також наявність контролю будь-якої норми (зокрема тієї, що втратила чинність) та здійснення попереднього контролю мають високу ефективність. Водночас промовиця застерегла щодо таких проблемних функцій, як виборча юрисдикція та аудит фінансування партій, які забирають значні ресурси інституції і більше належать іншим органам, а також контроль внутрішніх рішень політичних партій, що має обмежену практичну віддачу.
Захід завершився сесією запитань та відповідей.
🤝 Судді Конституційного Суду України висловили вдячність Маріанні Канотільо за змістовну лекцію, яка дала змогу глибше осягнути португальський досвід конституційного контролю. Вони наголосили: підтримка міжнародних колег засвідчує, що Україна не залишається наодинці зі своїми викликами, а професійний обмін досвідом є надзвичайно цінним для подальшого розвитку української конституційної юрисдикції.
Відеозапис лекції за посиланням: https://youtu.be/BHxLDuF-4G8
YouTube
Арбітр конституційного компромісу: про особливості конституційного контролю в Португалії
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України 3 вересня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Здійснення конституційного контролю в Португальській Республіці“. Головною спікеркою заходу…
⚖️ Суд провів засідання: розглядав справи за конституційними поданнями і питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах
🔹Велика палата 8 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
🔹Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Дрозденка Максима Вікторовича щодо конституційності статей 347, 350, частини другої статті 383, частини другої статті 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, пункту 15 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України 2012 року;
– Борчана Валерія Володимировича щодо конституційності частини п’ятої статті 242, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
– Стрельцова Віктора Леонідовича щодо конституційності статті 1 Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною“;
– Карпенка Віктора Леонідовича щодо конституційності Закону України „Про попереднє ув’язнення“, пункту 37 частини першої статті 23 Закону України „Про Національну поліцію“, Кримінально-виконавчого кодексу України;
– Гуменюка Віталія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 79-3 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини третьої статті 8 Закону України „Про Вищий антикорупційний суд“;
– Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
🔹Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лебедєвої Альони Павлівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Чорнея Мірчі Івановича щодо конституційності частини четвертої
статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
– Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ Юкрейн“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель».
🔹Велика палата 8 вересня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
– Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
– Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
▪️Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
🔹Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
▪️Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Дрозденка Максима Вікторовича щодо конституційності статей 347, 350, частини другої статті 383, частини другої статті 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, пункту 15 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України 2012 року;
– Борчана Валерія Володимировича щодо конституційності частини п’ятої статті 242, пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України;
– Стрельцова Віктора Леонідовича щодо конституційності статті 1 Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною“;
– Карпенка Віктора Леонідовича щодо конституційності Закону України „Про попереднє ув’язнення“, пункту 37 частини першої статті 23 Закону України „Про Національну поліцію“, Кримінально-виконавчого кодексу України;
– Гуменюка Віталія Васильовича щодо конституційності частини четвертої статті 79-3 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, частини третьої статті 8 Закону України „Про Вищий антикорупційний суд“;
– Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТОДИСТРИБ’ЮШН КАРГО ПАРТС“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
▪️Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» колегія суддів продовжить на наступному засіданні.
🔹Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Лебедєвої Альони Павлівни щодо конституційності другого речення частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
🔹Друга колегія суддів Другого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
– Чорнея Мірчі Івановича щодо конституційності частини четвертої
статті 424 Кримінального процесуального кодексу України;
– Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ Юкрейн“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про публічні закупівлі“ та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель».
🔹Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Жадана Дмитра Олександровича щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 38, пункту 3 частини першої статті 40, окремого припису
статті 234, окремих приписів частин першої, другої, першого речення, окремого припису другого речення частини третьої статті 235 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі“, першого речення частини другої, окремих приписів частини четвертої статті 137, пункту 2 частини другої, окремих приписів пункту 2 частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петросяна Олександра Карловича щодо конституційності окремого припису першого речення абзацу першого частини третьої статті 74 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
статті 234, окремих приписів частин першої, другої, першого речення, окремого припису другого речення частини третьої статті 235 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі“, першого речення частини другої, окремих приписів частини четвертої статті 137, пункту 2 частини другої, окремих приписів пункту 2 частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
▪️Водночас колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Петросяна Олександра Карловича щодо конституційності окремого припису першого речення абзацу першого частини третьої статті 74 Закону України „Про виконавче провадження“.
📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.
⚖️ Компенсація за пошкоджене та знищене майно: Конституційний Суд України розглядає справу щодо прав громадян
Другий сенат 9 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Воробйова Юрія Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📄 Суддя-доповідач повідомив, що Воробйов Ю. М. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи абзацу першого, абзацу другого преамбули Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
Як зазначив суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Воробйов Ю. М. є власником приватного будинку в місті Горлівка Донецької області, який під час артилерійського обстрілу міста 11 лютого 2015 року був зруйнований унаслідок влучання снаряду, про що 20 лютого 2015 року комісія працівників пожежного загону міста Горлівки склала акт про пожежу.
За вказаним фактом Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відкрило об’єднане кримінальне провадження згідно з частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України.
📄 У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 січня 2018 року, що її провів у межах зазначеного кримінального провадження Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зафіксовано, що пошкодження будинку сталося внаслідок прямих влучань вибухонебезпечних предметів (мінометних мін, снарядів). Зокрема, частково зруйновано несучі стіни, перегородки, перекриття та сходи; повністю зруйновано дах та покрівлю, знищено внутрішнє оздоблення, усі інженерні комунікації; для відновлення будинку потрібно провести повний демонтаж пошкоджених конструктивних елементів із подальшим їх відновленням; вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 8,42 млн грн.
▪️У зв’язку з руйнуванням житла у Воробйова Ю. М. виникла необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна відповідно до Закону. Водночас відповідно до законодавчих норм права на компенсацію не мають особи, чиє житло було зруйноване до 24 лютого 2022 року, а також особи, чиє зруйноване житло знаходиться на тимчасово окупованій території.
Другий сенат 9 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Воробйова Юрія Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📄 Суддя-доповідач повідомив, що Воробйов Ю. М. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи абзацу першого, абзацу другого преамбули Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
Преамбулою Закону встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, починаючи з дати введення воєнного стану (24 лютого 2022 року), а також регламентує порядок створення та ведення відповідного Державного реєстру майна (абзац перший).
Відповідно до абзацу другого „дія цього Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна не поширюється на об’єкти нерухомого майна“, що на день введення воєнного стану (24 лютого 2022 року) знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
Як зазначив суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Воробйов Ю. М. є власником приватного будинку в місті Горлівка Донецької області, який під час артилерійського обстрілу міста 11 лютого 2015 року був зруйнований унаслідок влучання снаряду, про що 20 лютого 2015 року комісія працівників пожежного загону міста Горлівки склала акт про пожежу.
За вказаним фактом Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відкрило об’єднане кримінальне провадження згідно з частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України.
📄 У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 січня 2018 року, що її провів у межах зазначеного кримінального провадження Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зафіксовано, що пошкодження будинку сталося внаслідок прямих влучань вибухонебезпечних предметів (мінометних мін, снарядів). Зокрема, частково зруйновано несучі стіни, перегородки, перекриття та сходи; повністю зруйновано дах та покрівлю, знищено внутрішнє оздоблення, усі інженерні комунікації; для відновлення будинку потрібно провести повний демонтаж пошкоджених конструктивних елементів із подальшим їх відновленням; вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 8,42 млн грн.
▪️У зв’язку з руйнуванням житла у Воробйова Ю. М. виникла необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна відповідно до Закону. Водночас відповідно до законодавчих норм права на компенсацію не мають особи, чиє житло було зруйноване до 24 лютого 2022 року, а також особи, чиє зруйноване житло знаходиться на тимчасово окупованій території.
📄 У 2023 році заявник звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради Донецької області, держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, у якому просив визнати за ним право на компенсацію за належне йому житло – будинок у місті Горлівка Донецької області, – яке зруйновано внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили йому у задоволенні позовних вимог. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення судів – без змін.
▪️ Заявник вважає, що оспорювані приписи Закону суперечать статтям 24 (рівність прав), 41 (право власності), 47 (право на житло) Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив листи-запити, зокрема, до учасників конституційного провадження, представників органів державної влади, для висловлення ними позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Юрій Воробйов та його представник, адвокат Юлія Науменко.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
▪️ Заявник вважає, що оспорювані приписи Закону суперечать статтям 24 (рівність прав), 41 (право власності), 47 (право на житло) Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив листи-запити, зокрема, до учасників конституційного провадження, представників органів державної влади, для висловлення ними позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Юрій Воробйов та його представник, адвокат Юлія Науменко.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️Конституційний Суд України: за оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення судовий збір не справляється
Другий сенат #КСУ 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
📑Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого частиною другою статті 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.
Суд підкреслив, що визначення об’єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.
📑 Проаналізувавши структуру та зміст Закону України „Про судовий збір“, Суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов’язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
▪️Суд звернув увагу на те, що обов’язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
👉Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов’язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.
▪️Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Другий сенат #КСУ 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
Суд установив, що Закон України „Про судовий збір“ не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.
📑Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого частиною другою статті 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.
Суд підкреслив, що визначення об’єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.
📑 Проаналізувавши структуру та зміст Закону України „Про судовий збір“, Суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов’язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
▪️Суд звернув увагу на те, що обов’язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
👉Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов’язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.
▪️Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 10 вересня 2026 року.
Українсько-бельгійський діалог у сфері конституційної юстиції:
В КСУ відбулася зустріч із Послом Королівства Бельгія
📌8 вересня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Петра Філюка та Галини Юровської з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні Люком Якобсом. У заході також взяв участь Перший секретар Посольства Королівства Бельгія в Україні Лоренц Герпул.
✏️Вітаючи учасників зустрічі, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості поглиблення українсько-бельгійського співробітництва у сфері конституційної юстиції, захисту прав і свобод людини, забезпечення верховенства права, а також у контексті європейської інтеграції України. Він зауважив, що бельгійський досвід функціонування конституційної юстиції в умовах складної державно-правової та суспільної організації є надзвичайно цінним для України.
🧷Олександр Петришин висловив вдячність Королівству Бельгія за підтримку України в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Він зазначив, що хоча війна і поставила перед Україною безпрецедентні виклики, проте, вона посилює прагнення України забезпечувати верховенство Конституції та зміцнювати демократичні інституції.
🖇️Під час зустрічі судді Конституційного Суду України поінформували гостей про функціонування інституту конституційної скарги, вимоги до конституційних скарг та порядок їх розгляду Судом. Учасники заходу також обговорили питання зміцнення довіри до органу конституційного контролю, зокрема шляхом посилення відкритості його діяльності та проведення правопросвітницьких заходів і лекцій.
🖋️Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні стабільності конституційного ладу. Він відзначив особливе значення діяльності Суду в умовах сучасних викликів, а також у контексті європейської інтеграції України. Посол акцентував увагу на важливості подальшого співробітництва, підтвердив готовність до конструктивної взаємодії та висловив незмінну підтримку Україні.
📍Зустріч стала продовженням українсько-бельгійського професійного діалогу. Сторони підтвердили готовність до подальшої співпраці, спрямованої на утвердження принципу верховенства права та підтримку євроінтеграційного поступу України.
В КСУ відбулася зустріч із Послом Королівства Бельгія
📌8 вересня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Петра Філюка та Галини Юровської з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні Люком Якобсом. У заході також взяв участь Перший секретар Посольства Королівства Бельгія в Україні Лоренц Герпул.
✏️Вітаючи учасників зустрічі, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості поглиблення українсько-бельгійського співробітництва у сфері конституційної юстиції, захисту прав і свобод людини, забезпечення верховенства права, а також у контексті європейської інтеграції України. Він зауважив, що бельгійський досвід функціонування конституційної юстиції в умовах складної державно-правової та суспільної організації є надзвичайно цінним для України.
🧷Олександр Петришин висловив вдячність Королівству Бельгія за підтримку України в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Він зазначив, що хоча війна і поставила перед Україною безпрецедентні виклики, проте, вона посилює прагнення України забезпечувати верховенство Конституції та зміцнювати демократичні інституції.
🖇️Під час зустрічі судді Конституційного Суду України поінформували гостей про функціонування інституту конституційної скарги, вимоги до конституційних скарг та порядок їх розгляду Судом. Учасники заходу також обговорили питання зміцнення довіри до органу конституційного контролю, зокрема шляхом посилення відкритості його діяльності та проведення правопросвітницьких заходів і лекцій.
🖋️Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні стабільності конституційного ладу. Він відзначив особливе значення діяльності Суду в умовах сучасних викликів, а також у контексті європейської інтеграції України. Посол акцентував увагу на важливості подальшого співробітництва, підтвердив готовність до конструктивної взаємодії та висловив незмінну підтримку Україні.
📍Зустріч стала продовженням українсько-бельгійського професійного діалогу. Сторони підтвердили готовність до подальшої співпраці, спрямованої на утвердження принципу верховенства права та підтримку євроінтеграційного поступу України.