⚖️ Компенсація за пошкоджене та знищене майно: Конституційний Суд України розглядає справу щодо прав громадян
Другий сенат 9 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Воробйова Юрія Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📄 Суддя-доповідач повідомив, що Воробйов Ю. М. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи абзацу першого, абзацу другого преамбули Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
Як зазначив суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Воробйов Ю. М. є власником приватного будинку в місті Горлівка Донецької області, який під час артилерійського обстрілу міста 11 лютого 2015 року був зруйнований унаслідок влучання снаряду, про що 20 лютого 2015 року комісія працівників пожежного загону міста Горлівки склала акт про пожежу.
За вказаним фактом Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відкрило об’єднане кримінальне провадження згідно з частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України.
📄 У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 січня 2018 року, що її провів у межах зазначеного кримінального провадження Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зафіксовано, що пошкодження будинку сталося внаслідок прямих влучань вибухонебезпечних предметів (мінометних мін, снарядів). Зокрема, частково зруйновано несучі стіни, перегородки, перекриття та сходи; повністю зруйновано дах та покрівлю, знищено внутрішнє оздоблення, усі інженерні комунікації; для відновлення будинку потрібно провести повний демонтаж пошкоджених конструктивних елементів із подальшим їх відновленням; вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 8,42 млн грн.
▪️У зв’язку з руйнуванням житла у Воробйова Ю. М. виникла необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна відповідно до Закону. Водночас відповідно до законодавчих норм права на компенсацію не мають особи, чиє житло було зруйноване до 24 лютого 2022 року, а також особи, чиє зруйноване житло знаходиться на тимчасово окупованій території.
Другий сенат 9 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Воробйова Юрія Миколайовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.
📄 Суддя-доповідач повідомив, що Воробйов Ю. М. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи абзацу першого, абзацу другого преамбули Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).
Преамбулою Закону встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, починаючи з дати введення воєнного стану (24 лютого 2022 року), а також регламентує порядок створення та ведення відповідного Державного реєстру майна (абзац перший).
Відповідно до абзацу другого „дія цього Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна не поширюється на об’єкти нерухомого майна“, що на день введення воєнного стану (24 лютого 2022 року) знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
Як зазначив суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.
▪️Воробйов Ю. М. є власником приватного будинку в місті Горлівка Донецької області, який під час артилерійського обстрілу міста 11 лютого 2015 року був зруйнований унаслідок влучання снаряду, про що 20 лютого 2015 року комісія працівників пожежного загону міста Горлівки склала акт про пожежу.
За вказаним фактом Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відкрило об’єднане кримінальне провадження згідно з частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України.
📄 У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 січня 2018 року, що її провів у межах зазначеного кримінального провадження Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зафіксовано, що пошкодження будинку сталося внаслідок прямих влучань вибухонебезпечних предметів (мінометних мін, снарядів). Зокрема, частково зруйновано несучі стіни, перегородки, перекриття та сходи; повністю зруйновано дах та покрівлю, знищено внутрішнє оздоблення, усі інженерні комунікації; для відновлення будинку потрібно провести повний демонтаж пошкоджених конструктивних елементів із подальшим їх відновленням; вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 8,42 млн грн.
▪️У зв’язку з руйнуванням житла у Воробйова Ю. М. виникла необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна відповідно до Закону. Водночас відповідно до законодавчих норм права на компенсацію не мають особи, чиє житло було зруйноване до 24 лютого 2022 року, а також особи, чиє зруйноване житло знаходиться на тимчасово окупованій території.
📄 У 2023 році заявник звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради Донецької області, держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, у якому просив визнати за ним право на компенсацію за належне йому житло – будинок у місті Горлівка Донецької області, – яке зруйновано внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили йому у задоволенні позовних вимог. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення судів – без змін.
▪️ Заявник вважає, що оспорювані приписи Закону суперечать статтям 24 (рівність прав), 41 (право власності), 47 (право на житло) Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив листи-запити, зокрема, до учасників конституційного провадження, представників органів державної влади, для висловлення ними позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Юрій Воробйов та його представник, адвокат Юлія Науменко.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
▪️ Заявник вважає, що оспорювані приписи Закону суперечать статтям 24 (рівність прав), 41 (право власності), 47 (право на житло) Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив листи-запити, зокрема, до учасників конституційного провадження, представників органів державної влади, для висловлення ними позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Юрій Воробйов та його представник, адвокат Юлія Науменко.
🎥 Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️Конституційний Суд України: за оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення судовий збір не справляється
Другий сенат #КСУ 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
📑Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого частиною другою статті 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.
Суд підкреслив, що визначення об’єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.
📑 Проаналізувавши структуру та зміст Закону України „Про судовий збір“, Суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов’язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
▪️Суд звернув увагу на те, що обов’язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
👉Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов’язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.
▪️Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Другий сенат #КСУ 9 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
Суд установив, що Закон України „Про судовий збір“ не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.
📑Розглядаючи справу, Суд виходив із того, що право на судовий захист охоплює реальний та дієвий доступ до правосуддя. Особливого значення ця гарантія набуває у спорах між особою і державою, коли особа звертається до суду для захисту від застосованого до неї публічно-владного примусу. Суд наголосив, що оскарження постанови про адміністративне правопорушення є реалізацією гарантованого частиною другою статті 55 Конституції України права на судове оскарження актів органів публічної влади.
Суд підкреслив, що визначення об’єктів, ставок, умов і порядку справляння судового збору належить до виключної компетенції Верховної Ради України. Судовий збір має бути домірним, а його розмір та умови справляння не повинні становити для особи надмірного тягаря або створювати фактично нездоланні перешкоди для звернення до суду.
📑 Проаналізувавши структуру та зміст Закону України „Про судовий збір“, Суд установив, що законодавець передбачив лише один спеціальний випадок справляння судового збору у сфері адміністративної відповідальності - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Водночас Закон не встановлює окремого обов’язку сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
▪️Суд звернув увагу на те, що обов’язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
👉Конституційний Суд України наголосив, що визначення обов’язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.
▪️Конституційний Суд України закрив конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Рішення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 10 вересня 2026 року.
Українсько-бельгійський діалог у сфері конституційної юстиції:
В КСУ відбулася зустріч із Послом Королівства Бельгія
📌8 вересня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Петра Філюка та Галини Юровської з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні Люком Якобсом. У заході також взяв участь Перший секретар Посольства Королівства Бельгія в Україні Лоренц Герпул.
✏️Вітаючи учасників зустрічі, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості поглиблення українсько-бельгійського співробітництва у сфері конституційної юстиції, захисту прав і свобод людини, забезпечення верховенства права, а також у контексті європейської інтеграції України. Він зауважив, що бельгійський досвід функціонування конституційної юстиції в умовах складної державно-правової та суспільної організації є надзвичайно цінним для України.
🧷Олександр Петришин висловив вдячність Королівству Бельгія за підтримку України в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Він зазначив, що хоча війна і поставила перед Україною безпрецедентні виклики, проте, вона посилює прагнення України забезпечувати верховенство Конституції та зміцнювати демократичні інституції.
🖇️Під час зустрічі судді Конституційного Суду України поінформували гостей про функціонування інституту конституційної скарги, вимоги до конституційних скарг та порядок їх розгляду Судом. Учасники заходу також обговорили питання зміцнення довіри до органу конституційного контролю, зокрема шляхом посилення відкритості його діяльності та проведення правопросвітницьких заходів і лекцій.
🖋️Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні стабільності конституційного ладу. Він відзначив особливе значення діяльності Суду в умовах сучасних викликів, а також у контексті європейської інтеграції України. Посол акцентував увагу на важливості подальшого співробітництва, підтвердив готовність до конструктивної взаємодії та висловив незмінну підтримку Україні.
📍Зустріч стала продовженням українсько-бельгійського професійного діалогу. Сторони підтвердили готовність до подальшої співпраці, спрямованої на утвердження принципу верховенства права та підтримку євроінтеграційного поступу України.
В КСУ відбулася зустріч із Послом Королівства Бельгія
📌8 вересня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина та суддів Суду Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Петра Філюка та Галини Юровської з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні Люком Якобсом. У заході також взяв участь Перший секретар Посольства Королівства Бельгія в Україні Лоренц Герпул.
✏️Вітаючи учасників зустрічі, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив на важливості поглиблення українсько-бельгійського співробітництва у сфері конституційної юстиції, захисту прав і свобод людини, забезпечення верховенства права, а також у контексті європейської інтеграції України. Він зауважив, що бельгійський досвід функціонування конституційної юстиції в умовах складної державно-правової та суспільної організації є надзвичайно цінним для України.
🧷Олександр Петришин висловив вдячність Королівству Бельгія за підтримку України в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Він зазначив, що хоча війна і поставила перед Україною безпрецедентні виклики, проте, вона посилює прагнення України забезпечувати верховенство Конституції та зміцнювати демократичні інституції.
🖇️Під час зустрічі судді Конституційного Суду України поінформували гостей про функціонування інституту конституційної скарги, вимоги до конституційних скарг та порядок їх розгляду Судом. Учасники заходу також обговорили питання зміцнення довіри до органу конституційного контролю, зокрема шляхом посилення відкритості його діяльності та проведення правопросвітницьких заходів і лекцій.
🖋️Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні стабільності конституційного ладу. Він відзначив особливе значення діяльності Суду в умовах сучасних викликів, а також у контексті європейської інтеграції України. Посол акцентував увагу на важливості подальшого співробітництва, підтвердив готовність до конструктивної взаємодії та висловив незмінну підтримку Україні.
📍Зустріч стала продовженням українсько-бельгійського професійного діалогу. Сторони підтвердили готовність до подальшої співпраці, спрямованої на утвердження принципу верховенства права та підтримку євроінтеграційного поступу України.
⚖️ Результати роботи за 9 вересня: Суд розглядав справи, ухвалив Рішення та постановив низку ухвал
- Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
- Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📄 Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
▪️ Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань Суду.
📄Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ ЮКРЕЙН“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“;
- Куришко Алли Василівни щодо конституційності приписів частин першої, третьої статті 369 Кримінального кодексу України.
▪️Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ющенка Олександра Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309, частини третьої статті 392, частини четвертої статті 399, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Труби Романа Михайловича щодо конституційності положень абзацу другого частини першої статті 11 Закону України „Про Державне бюро розслідувань“ та абзаців першого, другого підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань“;
- Матвійчук Олександри В’ячеславівни щодо конституційності статті 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 22 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Воробйова Юрія Миколайовича щодо конституційності окремих приписів абзацу першого, абзацу другого преамбули Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“. Суд дослідив матеріали справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання.
📄 Другий сенат на закритій частині пленарного засідання розглянув справу та ухвалив Рішення № 10-р(ІІ)/2026 за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“.
▪️ Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 51-1 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань Суду.
📄Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
- Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ ЮКРЕЙН“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“;
- Куришко Алли Василівни щодо конституційності приписів частин першої, третьої статті 369 Кримінального кодексу України.
▪️Другий сенат відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ющенка Олександра Миколайовича щодо конституційності частини третьої статті 307, статті 309, частини третьої статті 392, частини четвертої статті 399, пункту 2 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ Другий сенат продовжить на одному з наступних засідань.
Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
За результатами розгляду Перша колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати.
Колегія суддів відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Татаренко Юлії Іванівни щодо конституційності окремого припису частини другої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України;
- Трутельницької Карини Едуардівни щодо конституційності частини першої статті 10 Закону України „Про іпотеку“ у системному зв’язку зі статтею 587 Цивільного кодексу України, частини п’ятої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів на наступних засіданнях продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Білобороди Костянтина Івановича щодо конституційності приписів частин першої, другої статті 33-1, частини четвертої статті 424 Кримінального процесуального кодексу України, окремих приписів пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до Конституції України (в частині правосуддя)“ від 2 червня 2016 року № 1401−VIII;
- Бойко Юлії Юріївни щодо конституційності пункту 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України;
- Вялих Наталії Олександрівни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України.
Третя колегія суддів Першого сенату відмовила у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Грушки Назарія Васильовича щодо конституційності абзацу десятого частини першої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗТЛ“ щодо конституційності статті 347, частини другої статті 383, частини другої статті 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, пункту 15 розділу ХІ „Перехідні положення“ Кримінального процесуального кодексу України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“, пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ буде продовжено на наступному засіданні колегії.
🔸 Конституційний Суд України оприлюднив ухвалене 9 вересня 2026 року Рішення № 10-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами (справа про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення).
❗Суд установив, що Закон України „Про судовий збір“ не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
📑 Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/10_r_2_2026.pdf
▪️https://ccu.gov.ua/dokument/10-rii2026
Резюме Рішення: https://lnk.ua/b4CLDQJoi
❗Суд установив, що Закон України „Про судовий збір“ не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відповідних апеляційних скарг.
Суддя-доповідач у справі – Олександр Водянніков.
📑 Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/10_r_2_2026.pdf
▪️https://ccu.gov.ua/dokument/10-rii2026
Резюме Рішення: https://lnk.ua/b4CLDQJoi