⚖️ Суд ухвалив Рішення у справі щодо встановлення обмежень конституційних прав і свобод в умовах поширення інфекційних хвороб
🔸 Велика палата 29 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянула справу та ухвалила Рішення № 4-р/2026 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“ від 6 квітня 2000 року № 1645–III зі змінами (далі – Закон).
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
🖇️ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, суперечить Конституції України.
На думку Суду, саме оспорюваний припис Закону уможливлює обмеження Кабінетом Міністрів України конституційних прав і свобод в умовах поширення небезпечних для життя і здоров’я людини інфекційних хвороб, оскільки Верховна Рада України первинно не унормувала таке значуще питання, як обмеження прав і свобод у зазначених умовах законом, а дозволила здійснювати таке унормування вищому органу виконавчої влади.
💬 „Усі сумніви стосовно своїх повноважень у питаннях обмеження прав і свобод публічна влада має тлумачити з позиції захисту цих прав і свобод, що охоплює й гарантію їх обмеження лише на підставі закону“, – йдеться у Рішенні.
🔹 Водночас Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України може на підставі та на виконання Конституції та законів України здійснювати нормативне регулювання питань реалізації тимчасових обмежень конституційних прав і свобод, якщо Конституцією та законами України визначено підстави, правомірну мету, обсяг та спосіб відповідних обмежень. Повноваження Кабінету Міністрів України полягає у конкретизації порядку реалізації встановлених законами України обмежень прав і свобод, а не у самостійному встановлені нових обмежень.
☑ Визнаний неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
📄 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
🔸 Велика палата 29 вересня 2026 року на пленарному засіданні розглянула справу та ухвалила Рішення № 4-р/2026 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хвороб“ від 6 квітня 2000 року № 1645–III зі змінами (далі – Закон).
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
🖇️ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, суперечить Конституції України.
На думку Суду, саме оспорюваний припис Закону уможливлює обмеження Кабінетом Міністрів України конституційних прав і свобод в умовах поширення небезпечних для життя і здоров’я людини інфекційних хвороб, оскільки Верховна Рада України первинно не унормувала таке значуще питання, як обмеження прав і свобод у зазначених умовах законом, а дозволила здійснювати таке унормування вищому органу виконавчої влади.
💬 „Усі сумніви стосовно своїх повноважень у питаннях обмеження прав і свобод публічна влада має тлумачити з позиції захисту цих прав і свобод, що охоплює й гарантію їх обмеження лише на підставі закону“, – йдеться у Рішенні.
🔹 Водночас Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України може на підставі та на виконання Конституції та законів України здійснювати нормативне регулювання питань реалізації тимчасових обмежень конституційних прав і свобод, якщо Конституцією та законами України визначено підстави, правомірну мету, обсяг та спосіб відповідних обмежень. Повноваження Кабінету Міністрів України полягає у конкретизації порядку реалізації встановлених законами України обмежень прав і свобод, а не у самостійному встановлені нових обмежень.
☑ Визнаний неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
📄 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
⚖️ КСУ ухвалив Рішення у справі про відшкодування грошового забезпечення як складника витрат, пов’язаних з утриманням осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок), у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).
▪️Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.
▪️Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.
🔹На думку Суду, грошове забезпечення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, є не заробітною платою, а винагородою за навчання, оскільки особа не виконує покладених на поліцію повноважень, а лише набуває спеціальних навичок, потрібних для виконання таких повноважень.
🔸Водночас Суд звернув увагу, що курсанти (слухачі) можуть бути направлені в службові відрядження, зокрема, для забезпечення охорони громадського порядку; у такому разі відповідно до змін, унесених до Порядку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 750, особа не повинна відшкодовувати витрати за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку).
📎 Оцінюючи конституційність оспорюваного положення Порядку, Суд наголосив, що вимога про відшкодування грошового забезпечення обґрунтована досягненням легітимної мети в загальних інтересах – повернення витрачених коштів на навчання осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які держава спрямовує з Державного бюджету України на створення привабливих умов для служби в поліції, зокрема професійного навчання та забезпечення виконання поліцейськими своїх службових обов’язків. У такий спосіб забезпечено збереження принципу державного замовлення на підготовку поліцейських як працівників правоохоронного органу, що забезпечує громадську безпеку і порядок.
✅ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок), у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).
▪️Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.
▪️Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.
🔹На думку Суду, грошове забезпечення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, є не заробітною платою, а винагородою за навчання, оскільки особа не виконує покладених на поліцію повноважень, а лише набуває спеціальних навичок, потрібних для виконання таких повноважень.
🔸Водночас Суд звернув увагу, що курсанти (слухачі) можуть бути направлені в службові відрядження, зокрема, для забезпечення охорони громадського порядку; у такому разі відповідно до змін, унесених до Порядку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 750, особа не повинна відшкодовувати витрати за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку).
📎 Оцінюючи конституційність оспорюваного положення Порядку, Суд наголосив, що вимога про відшкодування грошового забезпечення обґрунтована досягненням легітимної мети в загальних інтересах – повернення витрачених коштів на навчання осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які держава спрямовує з Державного бюджету України на створення привабливих умов для служби в поліції, зокрема професійного навчання та забезпечення виконання поліцейськими своїх службових обов’язків. У такий спосіб забезпечено збереження принципу державного замовлення на підготовку поліцейських як працівників правоохоронного органу, що забезпечує громадську безпеку і порядок.
✅ Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
⚖️ Оформлення документів для постійного проживання за кордоном не може бути підставою для припинення страхових виплат: КСУ ухвалив Рішення
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон).
▪️ Згідно з оспорюваним приписом Закону здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
🔹Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав неконституційним пункт 1 частини першої статті 40 Закону.
🔸 Реалізуючи повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, Суд відтермінував втрату чинності цим приписом на шість місяців із дня ухвалення Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести встановлене ним нормативне регулювання у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
🖇️ Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування‟ від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон).
▪️ Згідно з оспорюваним приписом Закону здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються „якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України‟.
🔹Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав неконституційним пункт 1 частини першої статті 40 Закону.
🔸 Реалізуючи повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, Суд відтермінував втрату чинності цим приписом на шість місяців із дня ухвалення Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести встановлене ним нормативне регулювання у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
📄 Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
Суд розглядав справи за конституційними поданнями та ухвалив низку рішень: результати роботи КСУ за 29 вересня
⚖️Велика палата Конституційного Суду України 29 вересня продовжила розгляд справ за конституційним поданням:
🔷 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Суд ухвалив Рішення № 4-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Суд ухвалив Рішення № 5-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Суд ухвалив Рішення № 6-р/2026.
⚖️Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️Велика палата Конституційного Суду України 29 вересня продовжила розгляд справ за конституційним поданням:
🔷 Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності окремого припису частини четвертої статті 29 Закону України „Про захист населення від інфекційних хворобˮ від 6 квітня 2000 року № 1645–ІІІ зі змінами. Суд ухвалив Рішення № 4-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Суд ухвалив Рішення № 5-р/2026;
🔷 Верховного Суду щодо конституційності пункту 1 частини першої
статті 40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Суд ухвалив Рішення № 6-р/2026.
⚖️Велика палата на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Розгляд цієї справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі щодо встановлення обмежень конституційних прав і свобод в умовах поширення інфекційних хвороб
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
▪️ Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Суд визнав неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, у тім, що він уможливлює встановлення Кабінетом Міністрів України тимчасових обмежень конституційних прав і свобод.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/sud-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-shchodo-vstanovlennya-obmezhen-konstytuciynyh-prav-i
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/dokument/4-r2026.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Городовенко.
▪️ Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Суд визнав неконституційним окремий припис частини четвертої статті 29 Закону, а саме: „встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб“, у тім, що він уможливлює встановлення Кабінетом Міністрів України тимчасових обмежень конституційних прав і свобод.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/sud-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-shchodo-vstanovlennya-obmezhen-konstytuciynyh-prav-i
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/dokument/4-r2026.
⚖️ КСУ оприлюднив Рішення у справі про відшкодування грошового забезпечення особами, які навчалися у закладах вищої освіти, що здійснюють підготовку поліцейських
Велика палата 29 вересня розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду та ухвалила Рішення № 5-р/2026.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
▪️ Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👉Дедалі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-pro-vidshkoduvannya-groshovogo-zabezpechennya-osobamy-yaki.
📄 Текст Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/8023.
Велика палата 29 вересня розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду та ухвалила Рішення № 5-р/2026.
👩⚖️ Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
▪️ Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
👉Дедалі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-oprylyudnyv-rishennya-u-spravi-pro-vidshkoduvannya-groshovogo-zabezpechennya-osobamy-yaki.
📄 Текст Рішення за посиланням: https://ccu.gov.ua/docs/8023.
⚖️ КСУ визнав неконституційним припис про припинення страхових виплат потерпілим на виробництві, які оформили документи для постійного проживання за кордоном: оприлюднено Рішення
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
🔹 Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
🔸 Суд нагадав, що, формуючи соціальну політику держави, Верховна Рада України має широкий простір обдумування, однак визначені в законах обмеження в реалізації права на соціальний захист не можуть порушувати його сутнісний зміст та мати дискримінаційний характер.
🖇️ Припис, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-vyznav-nekonstytuciynym-prypys-pro-prypynennya-strahovyh-vyplat-poterpilym-na-vyrobnyctvi.
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/docs/8022.
👨⚖️ Суддя-доповідач у справі – Віктор Кичун.
🔹 Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд визнав оспорюваний припис таким, що не відповідає Конституції України.
🔸 Суд нагадав, що, формуючи соціальну політику держави, Верховна Рада України має широкий простір обдумування, однак визначені в законах обмеження в реалізації права на соціальний захист не можуть порушувати його сутнісний зміст та мати дискримінаційний характер.
🖇️ Припис, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення.
👉Деталі за посиланням: https://ccu.gov.ua/novyna/ksu-vyznav-nekonstytuciynym-prypys-pro-prypynennya-strahovyh-vyplat-poterpilym-na-vyrobnyctvi.
📄 Ознайомитися із текстом Рішення: https://ccu.gov.ua/docs/8022.
Шановні захисники і захисниці України!
У цей день ми з особливою вдячністю звертаємося до всіх, хто захищає Україну, її свободу, незалежність і майбутнє.
Дякуємо кожному і кожній за мужність, силу, витримку та щоденну готовність стояти на захисті нашої держави та її людей. Завдяки вам Україна живе, зберігає свою культуру, право і свободу.
🕯️ Схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за Україну. Їхня відвага і жертовність назавжди залишаться в нашій пам’яті.
Бажаємо всім захисникам і захисницям сил, здоров’я й найголовнішого — повернутися додому до своїх рідних і близьких.
💙💛 Слава Україні!
Слава нашим захисникам і захисницям!
У цей день ми з особливою вдячністю звертаємося до всіх, хто захищає Україну, її свободу, незалежність і майбутнє.
Дякуємо кожному і кожній за мужність, силу, витримку та щоденну готовність стояти на захисті нашої держави та її людей. Завдяки вам Україна живе, зберігає свою культуру, право і свободу.
🕯️ Схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за Україну. Їхня відвага і жертовність назавжди залишаться в нашій пам’яті.
Бажаємо всім захисникам і захисницям сил, здоров’я й найголовнішого — повернутися додому до своїх рідних і близьких.
💙💛 Слава Україні!
Слава нашим захисникам і захисницям!
📢 До уваги громадян!
Проведення оглядових екскурсій у Конституційному Суді України тимчасово призупинено.
🖇️ Рішення прийнято у зв’язку з активізацією російських атак на території міста Києва, підвищенням ступеня загроз ураження адміністративних будівель державних органів, а також пріоритетністю вжиття заходів щодо збереження життя та здоров’я людей.
❗️Організацію оглядових екскурсій буде відновлено після стабілізації безпекової ситуації в місті Києві.
Проведення оглядових екскурсій у Конституційному Суді України тимчасово призупинено.
🖇️ Рішення прийнято у зв’язку з активізацією російських атак на території міста Києва, підвищенням ступеня загроз ураження адміністративних будівель державних органів, а також пріоритетністю вжиття заходів щодо збереження життя та здоров’я людей.
❗️Організацію оглядових екскурсій буде відновлено після стабілізації безпекової ситуації в місті Києві.
⚖️ Суд розглядав справу щодо зміни ціни товару в договорах про публічні закупівлі
Другий сенат Конституційного Суду України 30 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ ЮКРЕЙН“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами.
📌 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський поінформував, що пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
💬 На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорювані приписи Закону, застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі, „формують законодавчу модель, за якої негативні наслідки істотної зміни економічної кон’юнктури розподіляються між сторонами договору явно нерівномірно, що призводить до покладення непропорційного майнового навантаження на приватного суб’єкта господарювання“.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▶️ Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
Другий сенат Конституційного Суду України 30 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „РТЕ ЮКРЕЙН“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“ від 25 грудня 2015 року № 922–VIII зі змінами.
📌 Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський поінформував, що пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, „збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії“.
💬 На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, оспорювані приписи Закону, застосовані в остаточному судовому рішенні у його справі, „формують законодавчу модель, за якої негативні наслідки істотної зміни економічної кон’юнктури розподіляються між сторонами договору явно нерівномірно, що призводить до покладення непропорційного майнового навантаження на приватного суб’єкта господарювання“.
⚖️ Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
▶️ Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
⚖️ КСУ розглядав справу за конституційною скаргою Лебедєвої А.П.
Другий сенат Конституційного Суду України 30 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Лебедєвої Альони Павлівни.
📌 Суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України друге речення частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
📖 Відповідно до другого речення частини другої статті 293 Кодексу „оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається“.
У частині першій статті 294 Кодексу встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
🔎 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що до Лебедєвої А.П. застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року „Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)“, уведеного в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023.
Справу Лебедєвої А.П. про оскарження зазначених санкцій розглядає колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції. Матеріали цієї справи містять довідку Служби безпеки України, якій присвоєно гриф секретності „Таємно“ щодо відомостей, які використовувались під час підготовки пропозицій про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Лебедєвої А.П.
⚖️ Лебедєва А.П. звернулась до адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України про визнання дій протиправними щодо засекречування відомостей.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2025 року зобов’язав відділ режимно-секретної роботи Верховного Суду направити довідку Служби безпеки України від 21 вересня 2023 року
№ 5/7/5/1-1255т (чи відповідний том матеріалів справи № 990/152/23) до Черкаського окружного адміністративного суду після ухвалення судового рішення у цій справі.
📌 Лебедєва А.П. вважає, що у такий спосіб дослідження вирішального доказу у справі № 320/10336/25, а відтак і вирішення цієї справи по суті, поставлено в залежність від завершення розгляду іншої справи (№ 990/152/23), строк розгляду якої не визначений і від Лебедєвої А.П. не залежить.
Ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року була оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Остаточним судовим рішенням Лебедєва А.П. вважає ухвалу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 липня 2026 року, якою їй відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2026 року.
За клопотанням представника Лебедєвої А.П. колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 червня 2026 року зупинила провадження у справі № 990/152/23 до набрання законної сили судовим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 320/10336/25.
Другий сенат Конституційного Суду України 30 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Лебедєвої Альони Павлівни.
📌 Суддя-доповідач у справі Галина Юровська зазначила, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України друге речення частини другої статті 293, частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).
📖 Відповідно до другого речення частини другої статті 293 Кодексу „оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається“.
У частині першій статті 294 Кодексу встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
🔎 Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що до Лебедєвої А.П. застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року „Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)“, уведеного в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 року № 279/2023.
Справу Лебедєвої А.П. про оскарження зазначених санкцій розглядає колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції. Матеріали цієї справи містять довідку Служби безпеки України, якій присвоєно гриф секретності „Таємно“ щодо відомостей, які використовувались під час підготовки пропозицій про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Лебедєвої А.П.
⚖️ Лебедєва А.П. звернулась до адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України про визнання дій протиправними щодо засекречування відомостей.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2025 року зобов’язав відділ режимно-секретної роботи Верховного Суду направити довідку Служби безпеки України від 21 вересня 2023 року
№ 5/7/5/1-1255т (чи відповідний том матеріалів справи № 990/152/23) до Черкаського окружного адміністративного суду після ухвалення судового рішення у цій справі.
📌 Лебедєва А.П. вважає, що у такий спосіб дослідження вирішального доказу у справі № 320/10336/25, а відтак і вирішення цієї справи по суті, поставлено в залежність від завершення розгляду іншої справи (№ 990/152/23), строк розгляду якої не визначений і від Лебедєвої А.П. не залежить.
Ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року була оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Остаточним судовим рішенням Лебедєва А.П. вважає ухвалу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 липня 2026 року, якою їй відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2026 року.
За клопотанням представника Лебедєвої А.П. колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 червня 2026 року зупинила провадження у справі № 990/152/23 до набрання законної сили судовим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 320/10336/25.
💬 Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що оспорювані приписи Кодексу, застосовані в остаточному судовому рішенні колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 липня 2026 року, позбавляють Лебедєву А.П. судового захисту.
📝 Про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👤 Участь у пленарному засіданні взяла уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Шадрін.
▶️ Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.
📝 Про зміст висловлених позицій органів державної влади та наукових установ, які надійдуть на запити щодо питань, порушених у конституційній скарзі, буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
👤 Участь у пленарному засіданні взяла уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олександр Шадрін.
▶️ Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.