📝 Конституційні межі зворотної дії закону в часі в контексті Рішення Конституційного Суду України від 24 червня 2026 року № 5-р(ІІ)/2026: тематична онлайн-лекція
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський (суддя-доповідач у цій справі).
Захід зібрав широку аудиторію: представників Національної школи суддів України, юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та слухачів Малої академії наук.
▪️У центрі уваги було Рішення КСУ № 5-р(ІІ)/2026, ухвалене у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058−IV у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VIII. 👉 https://lnk.ua/jNHF5ZZZT
🔸 За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав неконституційним оспорюваний припис, унаслідок чого він утратив чинність.
🔸Предмет конституційного контролю в цій справі – питання пенсійного забезпечення заявника та застосування до нього законодавчих змін, ухвалених 3 жовтня 2017 року, дію яких було поширено на правовідносини, що виникли з 1 жовтня 2017 року.
▪️Окреслюючи обставини справи, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська наголосила, що дія відповідного припису була поширена на правовідносини, які виникли до ухвалення самого закону. За матеріалами справи у грудні 2017 року суд зобов’язав здійснити перерахунок пенсії заявника у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, однак з 1 липня 2018 року на підставі нового законодавчого регулювання розмір пенсійної виплати було суттєво зменшено.
Надалі заявник звернувся до суду, наполягаючи на застосуванні до нього попереднього законодавчого регулювання. Після відмови адміністративних судів у задоволенні його вимог Приходько В. В. скористався правом на конституційну скаргу та порушив перед Конституційним Судом України питання щодо відповідності Конституції України приписів Закону від 3 жовтня 2017 року в частині поширення їх дії з 1 жовтня 2017 року. На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, таке законодавче регулювання не відповідало Конституції України.
Галина Юровська поінформувала учасників про юридичні позиції, висловлені в межах конституційного провадження Президентом України, Головою Верховної Ради України, та зазначила, що під час розгляду справи Конституційний Суд України також урахував приписи Європейської соціальної хартії, підходи Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), практику Європейського комітету соціальних прав та Європейського суду з прав людини.
▪️Суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський звернув увагу на значення практики Європейського комітету соціальних прав для розуміння та застосування приписів Європейської соціальної хартії, зазначивши, що відповідні напрацювання дедалі системніше враховуються Конституційним Судом України під час розгляду справ у соціальній сфері.
Олег Первомайський наголосив, що законодавець має широкий простір для визначення та зміни механізмів соціального і пенсійного забезпечення. Водночас така дискреція не звільняє парламент від обов’язку дотримуватися цінностей, принципів і приписів Конституції України, зокрема вимог щодо передбачуваності законодавчих змін і дії законів у часі.
Цій темі присвятили свої виступи судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Олег Первомайський (суддя-доповідач у цій справі).
Захід зібрав широку аудиторію: представників Національної школи суддів України, юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та слухачів Малої академії наук.
▪️У центрі уваги було Рішення КСУ № 5-р(ІІ)/2026, ухвалене у справі за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058−IV у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VIII. 👉 https://lnk.ua/jNHF5ZZZT
🔸 За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав неконституційним оспорюваний припис, унаслідок чого він утратив чинність.
🔸Предмет конституційного контролю в цій справі – питання пенсійного забезпечення заявника та застосування до нього законодавчих змін, ухвалених 3 жовтня 2017 року, дію яких було поширено на правовідносини, що виникли з 1 жовтня 2017 року.
▪️Окреслюючи обставини справи, суддя Конституційного Суду України Галина Юровська наголосила, що дія відповідного припису була поширена на правовідносини, які виникли до ухвалення самого закону. За матеріалами справи у грудні 2017 року суд зобов’язав здійснити перерахунок пенсії заявника у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, однак з 1 липня 2018 року на підставі нового законодавчого регулювання розмір пенсійної виплати було суттєво зменшено.
Надалі заявник звернувся до суду, наполягаючи на застосуванні до нього попереднього законодавчого регулювання. Після відмови адміністративних судів у задоволенні його вимог Приходько В. В. скористався правом на конституційну скаргу та порушив перед Конституційним Судом України питання щодо відповідності Конституції України приписів Закону від 3 жовтня 2017 року в частині поширення їх дії з 1 жовтня 2017 року. На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, таке законодавче регулювання не відповідало Конституції України.
Галина Юровська поінформувала учасників про юридичні позиції, висловлені в межах конституційного провадження Президентом України, Головою Верховної Ради України, та зазначила, що під час розгляду справи Конституційний Суд України також урахував приписи Європейської соціальної хартії, підходи Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), практику Європейського комітету соціальних прав та Європейського суду з прав людини.
▪️Суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський звернув увагу на значення практики Європейського комітету соціальних прав для розуміння та застосування приписів Європейської соціальної хартії, зазначивши, що відповідні напрацювання дедалі системніше враховуються Конституційним Судом України під час розгляду справ у соціальній сфері.
Олег Первомайський наголосив, що законодавець має широкий простір для визначення та зміни механізмів соціального і пенсійного забезпечення. Водночас така дискреція не звільняє парламент від обов’язку дотримуватися цінностей, принципів і приписів Конституції України, зокрема вимог щодо передбачуваності законодавчих змін і дії законів у часі.
Окремо суддя розкрив питання щодо потреби у встановленні належного перехідного періоду у разі істотної зміни законодавчого регулювання. „Коли ухвалюється закон, який торкається чутливих суспільних відносин, законодавець має дати особі можливість підготуватися до зміни законодавчого регулювання“, – зазначив Олег Первомайський. За його словами, це стосується не лише соціальної сфери, а й податкових, процесуальних та інших суспільних відносин, у яких зміна законодавчого регулювання може істотно вплинути на становище людини.
Суддя-доповідач зазначив, що зворотна дія закону сама по собі не в усіх випадках є конституційно неприйнятною. Вона може бути допустимою, якщо нове регулювання спрямоване на утвердження та забезпечення прав людини, поліпшує її правове становище, а у сфері юридичної відповідальності – якщо закон пом’якшує або скасовує відповідальність особи.
Водночас, за словами доповідача, поширення нового законодавчого регулювання на правовідносини, що виникли до ухвалення закону, якщо воно погіршує становище особи, слід оцінювати з урахуванням вимог статей 57, 58 і 94 Конституції України.
▪️Окреслюючи конституційно-правову проблематику справи, Олег Первомайський наголосив, що ключовим у ній було не так питання тривалості періоду, на який законодавче регулювання було поширено у минуле, як дотримання конституційного принципу: законодавець не може за загальним правилом установлювати для особи несприятливі правові наслідки заднім числом.
Під час дискусії учасники також порушили питання передбачуваності законодавства у сфері приватизації, оренди державного майна та інвестиційної діяльності. Відповідаючи на запитання, судді наголосили, що Конституційний Суд України не формує державну політику у відповідних сферах і не визначає, яку саме модель правового регулювання має обрати законодавець. Водночас будь-яка обрана парламентом модель має відповідати Конституції України.
📔 До Рішення додано окрему думку судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, в якій викладено міркування і висновки щодо основних його аспектів. 👉 https://lnk.ua/UcuMdf3ep
📹 Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/CbSTkgcAhUE
Суддя-доповідач зазначив, що зворотна дія закону сама по собі не в усіх випадках є конституційно неприйнятною. Вона може бути допустимою, якщо нове регулювання спрямоване на утвердження та забезпечення прав людини, поліпшує її правове становище, а у сфері юридичної відповідальності – якщо закон пом’якшує або скасовує відповідальність особи.
Водночас, за словами доповідача, поширення нового законодавчого регулювання на правовідносини, що виникли до ухвалення закону, якщо воно погіршує становище особи, слід оцінювати з урахуванням вимог статей 57, 58 і 94 Конституції України.
▪️Окреслюючи конституційно-правову проблематику справи, Олег Первомайський наголосив, що ключовим у ній було не так питання тривалості періоду, на який законодавче регулювання було поширено у минуле, як дотримання конституційного принципу: законодавець не може за загальним правилом установлювати для особи несприятливі правові наслідки заднім числом.
Під час дискусії учасники також порушили питання передбачуваності законодавства у сфері приватизації, оренди державного майна та інвестиційної діяльності. Відповідаючи на запитання, судді наголосили, що Конституційний Суд України не формує державну політику у відповідних сферах і не визначає, яку саме модель правового регулювання має обрати законодавець. Водночас будь-яка обрана парламентом модель має відповідати Конституції України.
📔 До Рішення додано окрему думку судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, в якій викладено міркування і висновки щодо основних його аспектів. 👉 https://lnk.ua/UcuMdf3ep
📹 Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/CbSTkgcAhUE
Суд розглядав справи за конституційними поданнями
Верховного Суду та Омбудсмана
📌Велика палата #КСУ 6 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📌Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань бюджету та кадрів Конституційного Суду України. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.
📌Перша колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бєліка Михайла Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 44 Закону України ,,Про Вищу раду правосуддя“.
Верховного Суду та Омбудсмана
📌Велика палата #КСУ 6 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ за конституційними поданнями:
✅Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статей 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України;
✅Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо конституційності абзацу двадцять другого пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положенняˮ Закону України „Про виконавче провадженняˮ;
✅Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI.
📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📌Конституційний Суд України провів засідання, на якому вніс зміни до персонального складу Постійної комісії з питань бюджету та кадрів Конституційного Суду України. До складу цієї комісії включено суддю Конституційного Суду України Аллу Олійник.
📌Перша колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бєліка Михайла Володимировича щодо конституційності частини четвертої статті 44 Закону України ,,Про Вищу раду правосуддя“.
📝 Юридична аргументація рішень: відбулися експертні дискусії з Науково-консультативною радою Конституційного Суду України
Упродовж 2–3 жовтня 2026 року відбувся фаховий семінар, присвячений питанням юридичної аргументації та конституційного аналізу. У заході взяли участь судді Конституційного Суду України, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України (НКР), провідні науковці та міжнародні експерти.
▪️Під час дводенного заходу учасники обговорили актуальні питання юридичної аргументації у рішеннях Суду, підходи до їх структурування, особливості здійснення конституційного провадження, а також сучасні тенденції розвитку конституційної юриспруденції в Україні.
Із вітальними промовами до учасників звернулися виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, голова Науково-консультативної ради Олександр Скрипнюк, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок та заступниця голови НКР, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вітальну сесію модерувала суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук.
До професійного обговорення долучилися судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, Галина Юровська.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії.
🔹Перша – була присвячена, зокрема, використанню практики Суду Європейського Союзу як засобу аргументації рішень Конституційного Суду України та ролі правової доктрини у формуванні юридичної позиції Суду.
🔹У межах другої сесії учасники обговорили вимоги до рішень Конституційного Суду України, підходи до їх структурування, а також співвідношення дискреції Суду у визначенні структури рішень КСУ із вимогами статті 19 Конституції України.
🔹Головною темою третьої сесії було питання забезпечення безперервності конституційного провадження в умовах неповного складу Конституційного Суду України. Зокрема, учасники розглянули особливості відводів і самовідводів суддів Конституційного Суду України, а також питання продовження повноважень судді КСУ в контексті балансу між конституційними строками та потребою безперервного здійснення конституційного правосуддя.
🔹Під час четвертої сесії увагу було зосереджено на актуальних тенденціях розвитку конституційної юриспруденції та підходах, сформованих Конституційним Судом України упродовж 2026 року.
Модераторами сесій виступили судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Сергій Різник.
👥 Фахове обговорення стало майданчиком для відкритого професійного обміну думками щодо сучасних підходів до юридичної аргументації, підготовки і структури судових рішень, а також актуальних питань конституційного провадження. Учасники наголосили на важливості проведення таких заходів задля посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також створення глибокого доктринального підґрунтя для підвищення якості юридичної аргументації його рішень.
Семінар відбувся за сприяння проєкту ОБСЄ „Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“.
Упродовж 2–3 жовтня 2026 року відбувся фаховий семінар, присвячений питанням юридичної аргументації та конституційного аналізу. У заході взяли участь судді Конституційного Суду України, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України (НКР), провідні науковці та міжнародні експерти.
▪️Під час дводенного заходу учасники обговорили актуальні питання юридичної аргументації у рішеннях Суду, підходи до їх структурування, особливості здійснення конституційного провадження, а також сучасні тенденції розвитку конституційної юриспруденції в Україні.
Із вітальними промовами до учасників звернулися виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, голова Науково-консультативної ради Олександр Скрипнюк, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок та заступниця голови НКР, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська. Вітальну сесію модерувала суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Конституційного Суду України Оксана Грищук.
До професійного обговорення долучилися судді Конституційного Суду України Віктор Городовенко, Олександр Водянніков, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Василь Лемак, Олег Первомайський, Сергій Різник, Петро Філюк, Галина Юровська.
Програма заходу охопила чотири тематичні сесії.
🔹Перша – була присвячена, зокрема, використанню практики Суду Європейського Союзу як засобу аргументації рішень Конституційного Суду України та ролі правової доктрини у формуванні юридичної позиції Суду.
🔹У межах другої сесії учасники обговорили вимоги до рішень Конституційного Суду України, підходи до їх структурування, а також співвідношення дискреції Суду у визначенні структури рішень КСУ із вимогами статті 19 Конституції України.
🔹Головною темою третьої сесії було питання забезпечення безперервності конституційного провадження в умовах неповного складу Конституційного Суду України. Зокрема, учасники розглянули особливості відводів і самовідводів суддів Конституційного Суду України, а також питання продовження повноважень судді КСУ в контексті балансу між конституційними строками та потребою безперервного здійснення конституційного правосуддя.
🔹Під час четвертої сесії увагу було зосереджено на актуальних тенденціях розвитку конституційної юриспруденції та підходах, сформованих Конституційним Судом України упродовж 2026 року.
Модераторами сесій виступили судді КСУ Олександр Водянніков, Віктор Городовенко, Оксана Грищук, Сергій Різник.
👥 Фахове обговорення стало майданчиком для відкритого професійного обміну думками щодо сучасних підходів до юридичної аргументації, підготовки і структури судових рішень, а також актуальних питань конституційного провадження. Учасники наголосили на важливості проведення таких заходів задля посилення інституційної спроможності Конституційного Суду України, а також створення глибокого доктринального підґрунтя для підвищення якості юридичної аргументації його рішень.
Семінар відбувся за сприяння проєкту ОБСЄ „Посилення Конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“.
Шановні правники!
Щиро вітаємо вас із Днем юриста! 🇺🇦✨
Бути юристом – це не лише професійно знати закон. Це щодня усвідомлювати цінність права, відстоювати справедливість, захищати гідність і права людини та своєю працею зміцнювати довіру до держави та її інституцій. 📘
Сьогодні, коли Україна виборює свободу та європейське майбутнє, особливого значення набувають повага до Конституції України та непорушність прав людини. 🇺🇦💙💛 Саме правники покликані утверджувати ці цінності – у судових рішеннях, науковій та адвокатській діяльності, на державній службі та щоденній правозастосовній практиці.
У цей день бажаємо всім представникам правничої спільноти професійної мудрості, наснаги та стійкості. Нехай ваша праця сприяє утвердженню верховенства права, зміцненню конституційних цінностей та розбудові демократичної, правової України. 🕊️✨
З Днем юриста! 🇺🇦
Щиро вітаємо вас із Днем юриста! 🇺🇦✨
Бути юристом – це не лише професійно знати закон. Це щодня усвідомлювати цінність права, відстоювати справедливість, захищати гідність і права людини та своєю працею зміцнювати довіру до держави та її інституцій. 📘
Сьогодні, коли Україна виборює свободу та європейське майбутнє, особливого значення набувають повага до Конституції України та непорушність прав людини. 🇺🇦💙💛 Саме правники покликані утверджувати ці цінності – у судових рішеннях, науковій та адвокатській діяльності, на державній службі та щоденній правозастосовній практиці.
У цей день бажаємо всім представникам правничої спільноти професійної мудрості, наснаги та стійкості. Нехай ваша праця сприяє утвердженню верховенства права, зміцненню конституційних цінностей та розбудові демократичної, правової України. 🕊️✨
З Днем юриста! 🇺🇦
⚖️ Результати роботи за 7 жовтня: Суд розглядав справи за конституційними скаргами та постановив низку ухвал
▪️Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📎 Розгляд цих справ буде продовжено.
📝 У розгляді справи за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📝 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частини першої статті 28, частини першої статті 33, частини першої статті 38, частин першої, другої, п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини першої статті 86, частини третьої статті 88, пункту 6 частини першої статті 93, частини сьомої статті 101 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Гайдар Ірини Сергіївни щодо конституційності статті 1301 Цивільного кодексу України;
- Демиди Ірини Сергіївни щодо конституційності пункту 3 частини п’ятої „у взаємозв’язку“ з абзацом другим частини шостої статті 74 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Загорської Вікторії Вікторівни щодо конституційності статті 60 Сімейного кодексу України.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Райхель Вероніки Варламівни, яка діє в інтересах неповнолітнього сина Райхеля Михайла Павловича щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 13, частини четвертої статті 21 Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Архіпова Валентина Ігоровича щодо конституційності частини дев’ятої статті 10, частини четвертої статті 394, частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
- Білобороди Костянтина Івановича щодо конституційності частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України.
▪️Перший сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Мельника Олександра Михайловича, Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України;
- Арустамяна Ашота Едуардовича щодо конституційності окремого припису пункту 1 частини першої статті 2 Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“.
📎 Розгляд цих справ буде продовжено.
📝 У розгляді справи за конституційною скаргою Піддубної Юлії Миколаївни щодо конституційності пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України Перший сенат визначив письмову форму конституційного провадження.
📝 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого сенату, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах.
▪️За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Вовка Павла Вячеславовича щодо конституційності частини першої статті 28, частини першої статті 33, частини першої статті 38, частин першої, другої, п’ятої статті 83, підпункту „а“ пункту 11 частини четвертої статті 85, частини першої статті 86, частини третьої статті 88, пункту 6 частини першої статті 93, частини сьомої статті 101 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Гайдар Ірини Сергіївни щодо конституційності статті 1301 Цивільного кодексу України;
- Демиди Ірини Сергіївни щодо конституційності пункту 3 частини п’ятої „у взаємозв’язку“ з абзацом другим частини шостої статті 74 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“;
- Загорської Вікторії Вікторівни щодо конституційності статті 60 Сімейного кодексу України.
Колегія суддів на наступному засіданні продовжить розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Райхель Вероніки Варламівни, яка діє в інтересах неповнолітнього сина Райхеля Михайла Павловича щодо конституційності окремого припису абзацу першого частини третьої статті 13, частини четвертої статті 21 Закону України „Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус“.
▪️Третя колегія суддів Першого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами:
- Архіпова Валентина Ігоровича щодо конституційності частини дев’ятої статті 10, частини четвертої статті 394, частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України;
- Білобороди Костянтина Івановича щодо конституційності частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України.