⚖️ Суд оприлюднив Рішення у справі щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України щодо оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна в апеляційному порядку під час досудового розслідування (резюме Рішення)
Конституційний Суд України (Другий сенат) 14 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
Судді-доповідачі у справі –
Олег Первомайський та Василь Лемак.
🔸 Розв’язуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України (далі – Суд) виходить із того, що право на судовий захист, зокрема в аспекті доступу до суду апеляційної інстанції, не є абсолютним. Приписи Кодексу можуть установлювати обмеження на реалізацію права на апеляційне оскарження судових рішень, у яких слідчий суддя, суд не вирішує справи по суті. Однак такі обмеження повинні ґрунтуватись на приписах права, що є чіткими та зрозумілими за своїм змістом і передбачуваними за наслідками застосування, мати правомірну мету й бути домірними.
Пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу не встановлюють права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна за наслідками розгляду відповідного клопотання.
📑 У Рішенні наголошено, що оспорювані приписи Кодексу чітко, зрозуміло та передбачувано внормовують відповідні кримінальні процесуальні відносини; мають правомірну мету – забезпечити здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки.
Дослідивши дотримання вимоги домірності втручання у права особи, на підставі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що відсутність можливості апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна компенсується іншими процесуальними гарантіями судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном, зокрема:
➖ обов’язком слідчого судді чи суду під час вирішення питання про арешт майна враховувати обставини, визначені частиною другою статті 173 Кодексу;
➖ обов’язком слідчого судді чи суду у разі задоволення клопотання про арешт майна застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 173 Кодексу);
Конституційний Суд України (Другий сенат) 14 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами Черниш Катерини Миколаївни, Карась Альони Василівни, Карася Володимира Володимировича щодо конституційності пункту 9 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) та ухвалив Рішення № 12-р(ІІ)/2026.
Судді-доповідачі у справі –
Олег Первомайський та Василь Лемак.
Пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу визначає, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про „арешт майна або відмову у ньому“.
За частиною третьою статті 309 Кодексу „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“.
🔸 Розв’язуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України (далі – Суд) виходить із того, що право на судовий захист, зокрема в аспекті доступу до суду апеляційної інстанції, не є абсолютним. Приписи Кодексу можуть установлювати обмеження на реалізацію права на апеляційне оскарження судових рішень, у яких слідчий суддя, суд не вирішує справи по суті. Однак такі обмеження повинні ґрунтуватись на приписах права, що є чіткими та зрозумілими за своїм змістом і передбачуваними за наслідками застосування, мати правомірну мету й бути домірними.
Пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу не встановлюють права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна за наслідками розгляду відповідного клопотання.
📑 У Рішенні наголошено, що оспорювані приписи Кодексу чітко, зрозуміло та передбачувано внормовують відповідні кримінальні процесуальні відносини; мають правомірну мету – забезпечити здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки.
Дослідивши дотримання вимоги домірності втручання у права особи, на підставі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що відсутність можливості апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна компенсується іншими процесуальними гарантіями судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном, зокрема:
➖ обов’язком слідчого судді чи суду під час вирішення питання про арешт майна враховувати обставини, визначені частиною другою статті 173 Кодексу;
➖ обов’язком слідчого судді чи суду у разі задоволення клопотання про арешт майна застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 173 Кодексу);
➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково (абзац перший частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна у разі, якщо відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт майна накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом особи на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у разі зміни підстав його подальшого застосування;
➖ правом особи на апеляційне оскарження судового рішення щодо арешту майна (пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу).
🔸 Отже, Суд дійшов висновку, що з огляду на наявність ефективних процесуальних гарантій судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном чинне законодавче обмеження права на апеляційне оскарження, встановлене оспорюваними приписами Кодексу, відповідає поставленій правомірній меті та є домірним, оскільки забезпечує справедливий баланс між публічним інтересом у забезпеченні здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки і приватним інтересом особи у захисті її права на судовий захист та права власності або іншого добросовісного володіння.
Рішення ➡️: https://ccu.gov.ua/dokument/12-rii2026
➖ правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на звернення до слідчого судді чи суду з клопотанням про скасування арешту майна у разі, якщо відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу або арешт майна накладено необґрунтовано (абзац другий частини першої статті 174 Кодексу);
➖ правом особи на повторне звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у разі зміни підстав його подальшого застосування;
➖ правом особи на апеляційне оскарження судового рішення щодо арешту майна (пункт 9 частини першої статті 309 Кодексу).
🔸 Отже, Суд дійшов висновку, що з огляду на наявність ефективних процесуальних гарантій судового захисту права власності та іншого добросовісного володіння арештованим майном чинне законодавче обмеження права на апеляційне оскарження, встановлене оспорюваними приписами Кодексу, відповідає поставленій правомірній меті та є домірним, оскільки забезпечує справедливий баланс між публічним інтересом у забезпеченні здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні у розумні строки і приватним інтересом особи у захисті її права на судовий захист та права власності або іншого добросовісного володіння.
Дослідивши питання, порушені в конституційних скаргах, Суд виснував, що пункт 9 частини першої, частина третя статті 309 Кодексу в аспекті встановлення ними обмеження на перегляд в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна є такими, що відповідають Конституції України.
Рішення ➡️: https://ccu.gov.ua/dokument/12-rii2026
📑 Відбувся розгляд справ за конституційним поданням і конституційними скаргами
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
- за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовича, Васильєвої Ірини Михайлівни, Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни, Стариченка Миколи Петровича, Сірякова Олександра Івановича, Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📃 Велика палата подовжила до 12 листопада ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Кулика П.Л., Пелюхні Р.М., Пономарьова О.С. (дві справи), Слободенюка О.І., Стахів Н.Я., Шевченка Є.В.
- Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
- Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📃 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
- Ліненко Наталії Миколаївни щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 74 Закону України „Про виконавче провадження“;
- Овсяннікова Олексія Валентиновича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сікалова Геннадія Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу четвертого частини першої статті 19 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“.
Велика палата 15 жовтня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справ:
- за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 11 частини першої статті 34, пункту 10-1 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII, пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ „Перехідні та прикінцеві положення“ Закону України „Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування“ від 23 лютого 2012 року № 4442–VI;
- за конституційними скаргами Тимошенкова Володимира Івановича, Петричука Олександра Анатолійовича, Васильєвої Ірини Михайлівни, Губка Ігоря Івановича, Цимбала Михайла Андрійовича, Ващенка Сергія Євгенійовича, Тимошенкової Оксани Василівни, Стариченка Миколи Петровича, Сірякова Олександра Івановича, Гафтонюка Віктора Тимофійовича щодо конституційності пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📃 Велика палата подовжила до 12 листопада ц.р. строк постановлення колегіями суддів ухвал про відкриття або відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами Кулика П.Л., Пелюхні Р.М., Пономарьова О.С. (дві справи), Слободенюка О.І., Стахів Н.Я., Шевченка Є.В.
Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами:
- Сивухіна Григорія Сергійовича, Андрейчука Тараса Васильовича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України;
- Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“.
Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📃 Другий сенат визначив письмову форму конституційних проваджень у розгляді справ за конституційними скаргами:
- Ліненко Наталії Миколаївни щодо конституційності окремого припису частини третьої статті 74 Закону України „Про виконавче провадження“;
- Овсяннікова Олексія Валентиновича щодо конституційності частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“.
Другий сенат на одному з наступних засідань продовжить розгляд питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Сікалова Геннадія Анатолійовича щодо конституційності окремого припису абзацу четвертого частини першої статті 19 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“.
Перша колегія суддів Другого сенату на засіданні постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ковальова Юрія Юрійовича щодо конституційності пункту 3 частини другої, частини п’ятої статті 170, частини другої статті 172, частини шостої статті 173 Кримінального процесуального кодексу України.
🇺🇦 Забезпечення верховенства Конституції та захист прав людини в умовах глобальних викликів: відбувся міжнародний форум до 30-річчя КСУ
🔹 16 жовтня 2026 року з нагоди 30-ї річниці створення Конституційного Суду України відбувся міжнародний конституційний форум „Конституційний Суд України: забезпечення верховенства Конституції та захисту конституційних прав в умовах глобальних викликів“.
🌐 Форум, організований Конституційним Судом України за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні, проходив у змішаному форматі. До його роботи долучилися судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, провідні науковці, національні й міжнародні експерти, представники органів публічної влади та провідних закладів вищої освіти, які спільно проаналізували ключові виклики, що постають перед органом конституційного контролю в умовах сьогодення.
🏛️ Урочистий захід відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. У своїй вітальній промові він зазначив, що тридцятиріччя Конституційного Суду України є не лише ювілейною датою, а й нагодою осмислити пройдений шлях розвитку конституційної юстиції, становлення інституційних засад конституційного контролю, формування юридичних позицій Суду та накопичення професійного досвіду.
📘 Окреслюючи ключові здобутки Суду, Олександр Петришин поінформував про прийняття окремих доленосних рішень КСУ, затвердження Правил професійної етики судді КСУ, відзначив вагомий внесок суддів у підготовку наукових праць, а також звернув увагу на впровадження європейського формату щорічної інформаційної доповіді КСУ. Окремий акцент у промові було зроблено на виданні, що містить огляд рішень КСУ. Ці рішення мають фундаментальне значення для розвитку конституційного права та правової системи держави, відображають багатогранну діяльність Суду і широту питань, які ставали предметом конституційного контролю протягом трьох десятиліть.
Олександр Петришин звернув увагу на те, що перше рішення, ухвалене Конституційним Судом України після початку повномасштабного вторгнення держави-агресора, стосувалося захисту прав військовослужбовців. Він наголосив, що, попри війну та виклики воєнного часу, Конституція України продовжує діяти, а Конституційний Суд України – здійснювати свої повноваження, забезпечуючи захист основ конституційного ладу та прав людини.
🇺🇦 Із вітальною промовою до учасників форуму звернувся представник Президента України в Конституційному Суді України Сергій Дембовський. Від імені Президента України Володимира Зеленського привітав колектив Конституційного Суду України з річницею створення інституції. Він наголосив, що становлення органу конституційної юрисдикції нерозривно пов’язане з утвердженням держави на засадах європейського конституціоналізму, а сформовані ним юридичні підходи щодо верховенства права, народовладдя та прав людини сприяють зміцненню демократичного конституційного ладу й реалізації європейського вибору України. Особливу увагу приділив здійсненню конституційного контролю в умовах воєнного стану, підкресливши, що й під час повномасштабної війни Суд забезпечує дієвість Основного Закону та захищає фундаментальні конституційні цінності і права людини.
🤝 У вітальних виступах Голова Офісу Ради Європи в Україні Валентіна Фалько та керівниця проєктного напряму „Україна та В’єтнам“ Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Анґела Шмайнк висловили солідарність із Українським народом і підтвердили непохитну підтримку Конституційного Суду України у впровадженні європейських правових стандартів та зміцненні інституційної незалежності. Під час виступів спікери підкреслили, що конституційне правосуддя безпосередньо впливає на щоденне життя громадян, захист їхньої гідності та довіру до демократичних інституцій, навіть у надскладних умовах війни. Представниці міжнародних організацій наголосили на багаторічній співпраці Ради Європи та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва з Конституційним Судом України.
🔹 16 жовтня 2026 року з нагоди 30-ї річниці створення Конституційного Суду України відбувся міжнародний конституційний форум „Конституційний Суд України: забезпечення верховенства Конституції та захисту конституційних прав в умовах глобальних викликів“.
🌐 Форум, організований Конституційним Судом України за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні, проходив у змішаному форматі. До його роботи долучилися судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, провідні науковці, національні й міжнародні експерти, представники органів публічної влади та провідних закладів вищої освіти, які спільно проаналізували ключові виклики, що постають перед органом конституційного контролю в умовах сьогодення.
🏛️ Урочистий захід відкрив виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин. У своїй вітальній промові він зазначив, що тридцятиріччя Конституційного Суду України є не лише ювілейною датою, а й нагодою осмислити пройдений шлях розвитку конституційної юстиції, становлення інституційних засад конституційного контролю, формування юридичних позицій Суду та накопичення професійного досвіду.
📘 Окреслюючи ключові здобутки Суду, Олександр Петришин поінформував про прийняття окремих доленосних рішень КСУ, затвердження Правил професійної етики судді КСУ, відзначив вагомий внесок суддів у підготовку наукових праць, а також звернув увагу на впровадження європейського формату щорічної інформаційної доповіді КСУ. Окремий акцент у промові було зроблено на виданні, що містить огляд рішень КСУ. Ці рішення мають фундаментальне значення для розвитку конституційного права та правової системи держави, відображають багатогранну діяльність Суду і широту питань, які ставали предметом конституційного контролю протягом трьох десятиліть.
Олександр Петришин звернув увагу на те, що перше рішення, ухвалене Конституційним Судом України після початку повномасштабного вторгнення держави-агресора, стосувалося захисту прав військовослужбовців. Він наголосив, що, попри війну та виклики воєнного часу, Конституція України продовжує діяти, а Конституційний Суд України – здійснювати свої повноваження, забезпечуючи захист основ конституційного ладу та прав людини.
🇺🇦 Із вітальною промовою до учасників форуму звернувся представник Президента України в Конституційному Суді України Сергій Дембовський. Від імені Президента України Володимира Зеленського привітав колектив Конституційного Суду України з річницею створення інституції. Він наголосив, що становлення органу конституційної юрисдикції нерозривно пов’язане з утвердженням держави на засадах європейського конституціоналізму, а сформовані ним юридичні підходи щодо верховенства права, народовладдя та прав людини сприяють зміцненню демократичного конституційного ладу й реалізації європейського вибору України. Особливу увагу приділив здійсненню конституційного контролю в умовах воєнного стану, підкресливши, що й під час повномасштабної війни Суд забезпечує дієвість Основного Закону та захищає фундаментальні конституційні цінності і права людини.
🤝 У вітальних виступах Голова Офісу Ради Європи в Україні Валентіна Фалько та керівниця проєктного напряму „Україна та В’єтнам“ Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Анґела Шмайнк висловили солідарність із Українським народом і підтвердили непохитну підтримку Конституційного Суду України у впровадженні європейських правових стандартів та зміцненні інституційної незалежності. Під час виступів спікери підкреслили, що конституційне правосуддя безпосередньо впливає на щоденне життя громадян, захист їхньої гідності та довіру до демократичних інституцій, навіть у надскладних умовах війни. Представниці міжнародних організацій наголосили на багаторічній співпраці Ради Європи та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва з Конституційним Судом України.
🔹 На важливості утвердження верховенства права та захисту прав людини акцентували у своїх виступах Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко та заступниця Міністра юстиції України Людмила Кравченко. Станіслав Кравченко відзначив вагому роль конституційного правосуддя у забезпеченні балансу між інтересами національної безпеки та захистом прав і свобод людини у час складних випробувань для нашої країни. Людмила Кравченко, яка виступила з вітальним словом від імені Міністра юстиції України Дениса Маслова, зазначила, що сформовані Судом юридичні позиції сприяли становленню конституційно-правової доктрини, визначенню змісту конституційних гарантій та формуванню правових орієнтирів для органів публічної влади і громадянського суспільства.
🎓 На тісному взаємозв’язку розвитку конституційної юстиції та юридичної науки наголосили Президент НАПрН України Володимир Журавель та Директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, голова Науково-консультативної ради КСУ Олександр Скрипнюк. Володимир Журавель відзначив ключову роль Конституційного Суду України в утвердженні правової держави, підкресливши вагомий внесок вчених-правознавців у розбудову доктринальних засад конституційного правосуддя і важливість багаторічної співпраці Академії із Судом. Зі свого боку, Олександр Скрипнюк відзначив значущу роль Науково-консультативної ради КСУ як майданчика взаємодії суддів і науковців. За його словами, складність конституційно-правових питань, які постають перед Судом, потребує не лише глибокого знання законодавства, а й ґрунтовного наукового осмислення конституційних принципів, цінностей і правових категорій.
🔷 Програма форуму охопила широкий спектр фахових дискусій, розподілених за двома ключовими напрямами.
📜 Перша пленарна сесія „Історія становлення інституції“ була присвячена історичній ретроспективі становлення органу конституційної юрисдикції в Україні та еволюції його ролі у правовій системі.
Модерував сесію суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, який відзначив, що за три десятиліття Конституційний Суд України став однією з найважливіших гарантій дотримання Конституції України та важливим чинником у взаємодії між органами державної влади. Промовець зазначив, що розвиток української державності останніх тридцяти років значною мірою можна простежити через рішення Суду, які зокрема стосувалися фундаментальних питань конституційного ладу, народовладдя, прав людини, референдуму, а також стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО.
📚 Учасники зосередилися на ключових етапах становлення та розвитку конституційної юстиції в Україні, еволюції ролі Суду та викликах, що визначали його діяльність у різні періоди. До обговорення долучилися судді КСУ у відставці Андрій Стрижак та Віктор Колісник, які поділилися власним професійним досвідом роботи в Суді, згадали складні періоди його інституційного становлення та умови, у яких доводилося здійснювати конституційне судочинство. Окрему увагу доповідачі приділили знаковим рішенням Конституційного Суду України та сформованим упродовж попередніх років юридичним позиціям, які вплинули на розвиток конституційної доктрини, захист прав і свобод людини, утвердження верховенства Конституції та формування правових орієнтирів для держави і суспільства. У виступах також ішлося про значення інституту конституційної скарги, роль Суду у врегулюванні складних конституційно-правових питань, а також про особливості підготовки й ухвалення рішень як результату глибокої професійної дискусії та пошуку балансу між конституційними цінностями.
💬 Судді Конституційного Суду України Ольга Совгиря та Олег Первомайський акцентували на сучасних викликах, що постають перед конституційним правосуддям, зокрема необхідності забезпечення дієвості Конституції в умовах повномасштабної війни, збереженні балансу між потребами обороноздатності держави та захистом прав людини, а також посиленні євроінтеграційної складової у практиці Суду.
🎓 На тісному взаємозв’язку розвитку конституційної юстиції та юридичної науки наголосили Президент НАПрН України Володимир Журавель та Директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, голова Науково-консультативної ради КСУ Олександр Скрипнюк. Володимир Журавель відзначив ключову роль Конституційного Суду України в утвердженні правової держави, підкресливши вагомий внесок вчених-правознавців у розбудову доктринальних засад конституційного правосуддя і важливість багаторічної співпраці Академії із Судом. Зі свого боку, Олександр Скрипнюк відзначив значущу роль Науково-консультативної ради КСУ як майданчика взаємодії суддів і науковців. За його словами, складність конституційно-правових питань, які постають перед Судом, потребує не лише глибокого знання законодавства, а й ґрунтовного наукового осмислення конституційних принципів, цінностей і правових категорій.
🔷 Програма форуму охопила широкий спектр фахових дискусій, розподілених за двома ключовими напрямами.
📜 Перша пленарна сесія „Історія становлення інституції“ була присвячена історичній ретроспективі становлення органу конституційної юрисдикції в Україні та еволюції його ролі у правовій системі.
Модерував сесію суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, який відзначив, що за три десятиліття Конституційний Суд України став однією з найважливіших гарантій дотримання Конституції України та важливим чинником у взаємодії між органами державної влади. Промовець зазначив, що розвиток української державності останніх тридцяти років значною мірою можна простежити через рішення Суду, які зокрема стосувалися фундаментальних питань конституційного ладу, народовладдя, прав людини, референдуму, а також стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО.
📚 Учасники зосередилися на ключових етапах становлення та розвитку конституційної юстиції в Україні, еволюції ролі Суду та викликах, що визначали його діяльність у різні періоди. До обговорення долучилися судді КСУ у відставці Андрій Стрижак та Віктор Колісник, які поділилися власним професійним досвідом роботи в Суді, згадали складні періоди його інституційного становлення та умови, у яких доводилося здійснювати конституційне судочинство. Окрему увагу доповідачі приділили знаковим рішенням Конституційного Суду України та сформованим упродовж попередніх років юридичним позиціям, які вплинули на розвиток конституційної доктрини, захист прав і свобод людини, утвердження верховенства Конституції та формування правових орієнтирів для держави і суспільства. У виступах також ішлося про значення інституту конституційної скарги, роль Суду у врегулюванні складних конституційно-правових питань, а також про особливості підготовки й ухвалення рішень як результату глибокої професійної дискусії та пошуку балансу між конституційними цінностями.
💬 Судді Конституційного Суду України Ольга Совгиря та Олег Первомайський акцентували на сучасних викликах, що постають перед конституційним правосуддям, зокрема необхідності забезпечення дієвості Конституції в умовах повномасштабної війни, збереженні балансу між потребами обороноздатності держави та захистом прав людини, а також посиленні євроінтеграційної складової у практиці Суду.
Спікери наголосили, що подальший розвиток Конституційного Суду України має ґрунтуватися на наступності його юридичних позицій, професійній незалежності та здатності відповідати на нові виклики, які постають перед державою і суспільством.
🇪🇺 У центрі обговорення другої сесії „Конституція і Європа“ були питання інтеграції України до європейського правового простору. Засідання модерував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, а серед доповідачів – ректор Національної школи суддів Микола Оніщук та судді КСУ Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Алла Олійник, Галина Юровська.
🌍 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, розвиваючи думку Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе, зазначив, що закріплені в Конституції України принципи та цінності є джерелом демократичної сили нашої держави та її права самостійно визначати власне майбутнє, тому жодна агресія рф не здатна зламати ці засади чи завадити її європейському вибору. Він також наголосив, що повністю поділяє позицію Голови ЄСПЛ Маттіаса Гійомара про те, що каталог прав Основного Закону України та положення Європейської конвенції з прав людини мають спільну ціннісну основу та єдиний правовий фундамент.
🔵 Під час сесії спікери розглянули стратегічні виклики конституційного правосуддя в контексті набуття Україною членства в Європейському Союзі. Наголошувалося, що рух України до ЄС не змінює основного призначення Конституційного Суду України – забезпечувати верховенство Конституції, захищати права людини, конституційні цінності та засади конституційного ладу. Учасники відзначили, що євроінтеграційний процес відкриває новий простір для судового діалогу, ширшого використання європейського правового досвіду та формування підходів, які поєднують національну конституційну ідентичність із загальноєвропейськими стандартами.
💻 Окрему увагу учасники приділили цифровізації правосуддя, використанню асистивних технологій і штучного інтелекту. Було підкреслено, що впровадження таких інструментів має відбуватися не лише як технологічне оновлення, а передусім як засіб розширення доступу до правосуддя, підвищення його ефективності та забезпечення безперервності судочинства, особливо в умовах криз і воєнного стану.
🔹 У підсумку учасники дійшли спільної думки: подальший розвиток конституційного правосуддя в Україні має поєднувати європейську інтеграцію, збереження конституційної ідентичності, посилення захисту прав людини та готовність Суду відповідати на нові технологічні й суспільні виклики.
🤝 На завершення виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин висловив щиру вдячність усім спікерам, модераторам і гостям за активну участь та конструктивний діалог, підкресливши, що подібні конституційні форуми є потужним стимулом для розвитку правової культури та зміцнення конституційного ладу в Україні.
🇪🇺 У центрі обговорення другої сесії „Конституція і Європа“ були питання інтеграції України до європейського правового простору. Засідання модерував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, а серед доповідачів – ректор Національної школи суддів Микола Оніщук та судді КСУ Юрій Барабаш, Олександр Водянніков, Алла Олійник, Галина Юровська.
🌍 Суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, розвиваючи думку Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе, зазначив, що закріплені в Конституції України принципи та цінності є джерелом демократичної сили нашої держави та її права самостійно визначати власне майбутнє, тому жодна агресія рф не здатна зламати ці засади чи завадити її європейському вибору. Він також наголосив, що повністю поділяє позицію Голови ЄСПЛ Маттіаса Гійомара про те, що каталог прав Основного Закону України та положення Європейської конвенції з прав людини мають спільну ціннісну основу та єдиний правовий фундамент.
🔵 Під час сесії спікери розглянули стратегічні виклики конституційного правосуддя в контексті набуття Україною членства в Європейському Союзі. Наголошувалося, що рух України до ЄС не змінює основного призначення Конституційного Суду України – забезпечувати верховенство Конституції, захищати права людини, конституційні цінності та засади конституційного ладу. Учасники відзначили, що євроінтеграційний процес відкриває новий простір для судового діалогу, ширшого використання європейського правового досвіду та формування підходів, які поєднують національну конституційну ідентичність із загальноєвропейськими стандартами.
💻 Окрему увагу учасники приділили цифровізації правосуддя, використанню асистивних технологій і штучного інтелекту. Було підкреслено, що впровадження таких інструментів має відбуватися не лише як технологічне оновлення, а передусім як засіб розширення доступу до правосуддя, підвищення його ефективності та забезпечення безперервності судочинства, особливо в умовах криз і воєнного стану.
🔹 У підсумку учасники дійшли спільної думки: подальший розвиток конституційного правосуддя в Україні має поєднувати європейську інтеграцію, збереження конституційної ідентичності, посилення захисту прав людини та готовність Суду відповідати на нові технологічні й суспільні виклики.
🤝 На завершення виконувач обов’язків Голови КСУ Олександр Петришин висловив щиру вдячність усім спікерам, модераторам і гостям за активну участь та конструктивний діалог, підкресливши, що подібні конституційні форуми є потужним стимулом для розвитку правової культури та зміцнення конституційного ладу в Україні.
Суд розглядав справи та постановив ухвали
🔹Велика палата #КСУ 20 жовтня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиˮ.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України. 📎Розгляд справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Дутова Юрія Вікторовича щодо конституційності частини другої статті 28, абзаців першого, сьомого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“.
🔹Велика палата #КСУ 20 жовтня 2026 року на закритій частині пленарного засідання продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача“. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Велика палата визначила письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиˮ.
🔹Другий сенат на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо конституційності окремих приписів частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України. 📎Розгляд справи Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань.
📝 Другий сенат визначив письмову форму конституційного провадження у розгляді справи за конституційною скаргою Дутова Юрія Вікторовича щодо конституційності частини другої статті 28, абзаців першого, сьомого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“.
🔸Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби у контексті Рішення КСУ від 15 липня 2026 року № 7-р(ІІ)/2026: онлайн-лекція суддів КСУ
Захід зібрав широку аудиторію: представників Національної школи суддів України, юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та слухачів Малої академії наук.
👥 Лекторами заходу виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко (суддя-доповідач у справі).
Під час лекції було детально розглянуто зміст Рішення Конституційного Суду України від 15 липня 2026 року № 7-р(ІІ)/2026, ухваленого Другим сенатом Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Євгена Генієвського.
Окрему увагу під час лекції було приділено особливостям правового регулювання, запровадженого в умовах воєнного стану. Зазначалося, що широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України об’єктивно зумовила необхідність запровадження у сфері кримінального процесу спеціальних юридичних механізмів, не характерних для правопорядку мирного часу. Водночас було зазначено, що навіть за таких умов законодавче регулювання має залишатися в межах конституційної моделі правосуддя, не нівелювати гарантій прав людини та відповідати принципу верховенства права.
▪️У центрі обговорення перебувало питання доступу підозрюваного, обвинуваченого до суду для вирішення питання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задля продовження та/або проходження військової служби. Було роз’яснено, що передбачений статтею 616 Кодексу механізм ставив можливість судового розгляду відповідного клопотання у залежність від ініціативи прокурора.
15 жовтня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Щодо конституційності процедури скасування запобіжного заходу для проходження військової служби у контексті Рішення Конституційного Суду України від 15 липня 2026 року № 7-р(ІІ)/2026“ за участі суддів Конституційного Суду України.
Захід зібрав широку аудиторію: представників Національної школи суддів України, юристів-практиків, адвокатів, прокурорів, суддів судів системи судоустрою, науковців, викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти та слухачів Малої академії наук.
👥 Лекторами заходу виступили судді Конституційного Суду України Галина Юровська та Віктор Городовенко (суддя-доповідач у справі).
Під час лекції було детально розглянуто зміст Рішення Конституційного Суду України від 15 липня 2026 року № 7-р(ІІ)/2026, ухваленого Другим сенатом Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Євгена Генієвського.
Предметом конституційного контролю у цій справі був абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Цим приписом установлено, що за результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.
За результатами розгляду справи Конституційний Суд України визнав абзац другий частини першої статті 616 Кодексу таким, що не відповідає Конституції України. Суд дійшов висновку, що встановлений механізм у взаємозв’язку з абзацом першим частини першої цієї статті фактично унеможливлював розгляд слідчим суддею або судом відповідного клопотання підозрюваного чи обвинуваченого без згоди прокурора.
Окрему увагу під час лекції було приділено особливостям правового регулювання, запровадженого в умовах воєнного стану. Зазначалося, що широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України об’єктивно зумовила необхідність запровадження у сфері кримінального процесу спеціальних юридичних механізмів, не характерних для правопорядку мирного часу. Водночас було зазначено, що навіть за таких умов законодавче регулювання має залишатися в межах конституційної моделі правосуддя, не нівелювати гарантій прав людини та відповідати принципу верховенства права.
▪️У центрі обговорення перебувало питання доступу підозрюваного, обвинуваченого до суду для вирішення питання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задля продовження та/або проходження військової служби. Було роз’яснено, що передбачений статтею 616 Кодексу механізм ставив можливість судового розгляду відповідного клопотання у залежність від ініціативи прокурора.
У цьому контексті було наголошено на взаємозв’язку права на свободу та особисту недоторканність із правом на судовий захист. Конституційний Суд України виходив із того, що саме суд є єдиним органом, уповноваженим здійснювати контроль за законністю втручання у право особи на свободу та особисту недоторканність, а інші форми контролю не можуть бути еквівалентом судового контролю у розумінні статті 29 Конституції України. Тому доступ особи до суду з питання, яке безпосередньо стосується її свободи, не може бути поставлений у залежність від волі органу чи посадової особи, яка не здійснює правосуддя.
Під час лекції також було проаналізовано процесуальну роль прокурора у встановленому законодавцем механізмі. Лектори звернули увагу на те, що покладення саме на прокурора повноваження вирішувати, чи передавати відповідне клопотання сторони захисту на розгляд суду, фактично надавало йому функцію процесуального „фільтра“. Водночас у разі звернення прокурора до суду з таким клопотанням змінювалася характерна для нього процесуальна роль: прокурор був заінтересований у задоволенні клопотання, що за своєю природою властивіше стороні захисту.
▪️Значну увагу було приділено також принципу домірності як складникові принципу верховенства права. Було зазначено, що мета законодавчого регулювання, пов’язана із забезпеченням обороноздатності держави та можливістю залучення осіб до військової служби, є правомірною. Водночас наявність правомірної мети сама по собі не є достатньою для виправдання втручання у конституційні права. За словами суддів КСУ, обраний законодавцем засіб та процедура його реалізації мають бути придатними, потрібними і домірними щодо встановлених обмежень прав людини.
Під час обговорення лектори звернули увагу й на те, що Конституційний Суд України не заперечив самої можливості існування спеціального механізму скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану. Конституційно значущим, на їх переконання, стало саме питання процедури його реалізації та необхідності забезпечити особі безпосередній і результативний доступ до суду без попереднього погодження з боку сторони обвинувачення.
▪️Окремо було роз’яснено правові наслідки Рішення. Так, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності неконституційним приписом на шість місяців із дня ухвалення Рішення. Такий підхід дає можливість законодавцеві врегулювати відповідну процедуру з урахуванням юридичних позицій Суду, не припиняючи одномоментно дії спеціального механізму, запровадженого для забезпечення потреб держави в умовах воєнного стану.
📝 До Рішення додано окрему думку судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, у якій викладено міркування і висновки щодо основних його аспектів.
Під час лекції також було проаналізовано процесуальну роль прокурора у встановленому законодавцем механізмі. Лектори звернули увагу на те, що покладення саме на прокурора повноваження вирішувати, чи передавати відповідне клопотання сторони захисту на розгляд суду, фактично надавало йому функцію процесуального „фільтра“. Водночас у разі звернення прокурора до суду з таким клопотанням змінювалася характерна для нього процесуальна роль: прокурор був заінтересований у задоволенні клопотання, що за своєю природою властивіше стороні захисту.
▪️Значну увагу було приділено також принципу домірності як складникові принципу верховенства права. Було зазначено, що мета законодавчого регулювання, пов’язана із забезпеченням обороноздатності держави та можливістю залучення осіб до військової служби, є правомірною. Водночас наявність правомірної мети сама по собі не є достатньою для виправдання втручання у конституційні права. За словами суддів КСУ, обраний законодавцем засіб та процедура його реалізації мають бути придатними, потрібними і домірними щодо встановлених обмежень прав людини.
Під час обговорення лектори звернули увагу й на те, що Конституційний Суд України не заперечив самої можливості існування спеціального механізму скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану. Конституційно значущим, на їх переконання, стало саме питання процедури його реалізації та необхідності забезпечити особі безпосередній і результативний доступ до суду без попереднього погодження з боку сторони обвинувачення.
▪️Окремо було роз’яснено правові наслідки Рішення. Так, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності неконституційним приписом на шість місяців із дня ухвалення Рішення. Такий підхід дає можливість законодавцеві врегулювати відповідну процедуру з урахуванням юридичних позицій Суду, не припиняючи одномоментно дії спеціального механізму, запровадженого для забезпечення потреб держави в умовах воєнного стану.
📝 До Рішення додано окрему думку судді Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, у якій викладено міркування і висновки щодо основних його аспектів.
Детальніше – у відеоматеріалі: https://youtu.be/1yTosdcGV0A