НЕК «Укренерго» успішно завершила реструктуризацію єврооблігацій сталого розвитку, випущених у 2021 році.
Головний результат — близько 135 млн доларів заощаджень, які будуть спрямовані на відновлення пошкоджених російськими атаками електромереж та підвищення стійкості української енергосистеми.
Це стало можливим, зокрема, завдяки ухваленій Урядом за пропозицією Міненерго постанові щодо державної гарантії для компанії.
За результатами реструктуризації загальна сума вимоги за єврооблігаціями зменшена до 494,75 млн доларів під 8,6% річних з остаточним погашенням у 2041 році. Також випущено нові негарантовані облігації на суму 395 млн доларів під 8,5% річних із погашенням у 2031 році.
Операцію підтримали власники 97,49% єврооблігацій.
Реструктуризація дозволяє спрямувати більше фінансових ресурсів на відновлення пошкодженої мережі та мінімізувати навантаження на тариф за послугу передачі електроенергії.
Це важливий результат спільної роботи, який посилює фінансову стійкість оператора й створює додаткові можливості для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури України.
Головний результат — близько 135 млн доларів заощаджень, які будуть спрямовані на відновлення пошкоджених російськими атаками електромереж та підвищення стійкості української енергосистеми.
Це стало можливим, зокрема, завдяки ухваленій Урядом за пропозицією Міненерго постанові щодо державної гарантії для компанії.
За результатами реструктуризації загальна сума вимоги за єврооблігаціями зменшена до 494,75 млн доларів під 8,6% річних з остаточним погашенням у 2041 році. Також випущено нові негарантовані облігації на суму 395 млн доларів під 8,5% річних із погашенням у 2031 році.
Операцію підтримали власники 97,49% єврооблігацій.
Реструктуризація дозволяє спрямувати більше фінансових ресурсів на відновлення пошкодженої мережі та мінімізувати навантаження на тариф за послугу передачі електроенергії.
Це важливий результат спільної роботи, який посилює фінансову стійкість оператора й створює додаткові можливості для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури України.
Посилення стійкості української енергосистеми та залучення нових інвестицій обговорили під час зустрічі з віцепрезидентом Європейського інвестиційного банку Карлом Негаммером.
Подякував за цей важливий візит до Києва, коли росія продовжує тероризувати мирні українські міста.
В умовах постійних російських атак наше ключове завдання — максимально швидко перетворювати фінансування на конкретні результати: захищені енергетичні об’єкти, відновлені потужності та надійні мережі.
🔹 Один із наших пріоритетів — новий інвестиційний проєкт НЕК «Укренерго» на суму до 275 млн євро. Він передбачає посилення стійкості критично важливих підстанцій.
🔹 Окремо обговорили додатковий фізичний захист енергетичної інфраструктури. Скоординували можливості залучення фінансової підтримки за участі ЄІБ, ЄС та міжнародних партнерів.
🔹 Ще один важливий напрям — фінансова стабільність енергетичного сектору. Зокрема, оздоровлення балансуючого ринку електроенергії. Працюємо над системними рішеннями спільно з ЄІБ, ЄБРР та Єврокомісією.
🔹 Обговорили також розвиток міждержавних електричних з’єднань з ЄС. Один із ключових проєктів — будівництво лінії електропередачі 400 кВ «Арциз — Ісакча» між Україною та Румунією. Реалізація проєкту надасть передумови для підвищення надійності постачання електроенергії між нашими країнами.
Дякую Карлу Негаммеру та команді Європейського інвестиційного банку за послідовну підтримку української енергетики. Наразі наш спільний із ЄІБ портфель в енергетичному секторі охоплює сім проєктів загальною вартістю близько 1,26 млрд євро. Це проєкти з відновлення та модернізації електромереж, фізичного захисту енергетичних об’єктів, відновлення гідроенергетики та забезпечення стабільного газопостачання.
Подякував за цей важливий візит до Києва, коли росія продовжує тероризувати мирні українські міста.
В умовах постійних російських атак наше ключове завдання — максимально швидко перетворювати фінансування на конкретні результати: захищені енергетичні об’єкти, відновлені потужності та надійні мережі.
🔹 Один із наших пріоритетів — новий інвестиційний проєкт НЕК «Укренерго» на суму до 275 млн євро. Він передбачає посилення стійкості критично важливих підстанцій.
🔹 Окремо обговорили додатковий фізичний захист енергетичної інфраструктури. Скоординували можливості залучення фінансової підтримки за участі ЄІБ, ЄС та міжнародних партнерів.
🔹 Ще один важливий напрям — фінансова стабільність енергетичного сектору. Зокрема, оздоровлення балансуючого ринку електроенергії. Працюємо над системними рішеннями спільно з ЄІБ, ЄБРР та Єврокомісією.
🔹 Обговорили також розвиток міждержавних електричних з’єднань з ЄС. Один із ключових проєктів — будівництво лінії електропередачі 400 кВ «Арциз — Ісакча» між Україною та Румунією. Реалізація проєкту надасть передумови для підвищення надійності постачання електроенергії між нашими країнами.
Дякую Карлу Негаммеру та команді Європейського інвестиційного банку за послідовну підтримку української енергетики. Наразі наш спільний із ЄІБ портфель в енергетичному секторі охоплює сім проєктів загальною вартістю близько 1,26 млрд євро. Це проєкти з відновлення та модернізації електромереж, фізичного захисту енергетичних об’єктів, відновлення гідроенергетики та забезпечення стабільного газопостачання.
Провели засідання оновленого Штабу.
У фокусі — ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій за трьома ключовими напрямками:
➖ електроенергетичні системи. Керівником робіт Уряд призначив мене, Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра енергетики.
➖ тепло- й водопостачання, інженерно-транспортна інфраструктура. Керівник робіт — Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
➖ електронні комунікації. Керівник робіт — Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук.
Будуть створені відповідні робочі групи для подальшої координації.
📌 Відновлення. Аварійно-відновлювальні роботи тривають усюди, де дозволяє безпекова ситуація. Бригади працюють у посиленому режимі. Роботи ускладнює безпекова ситуація. Вдячні енергетикам за стійкість і високий професіоналізм.
Інтенсивність російських атак суттєво зросла. Починаючи з 19 жовтня, ворог завдав близько 60 цілеспрямованих ударів, що спричинили пошкодження енергетичної та нафтогазової інфраструктури, зокрема у Рівненській, Волинській, Хмельницькій та Вінницькій областях.
Заслухали також доповіді про стан київського енерговузла. Внаслідок російських атак зафіксовано значні пошкодження енергетичної інфраструктури. Спільно з НЕК «Укренерго» та операторами систем розподілу опрацьовано комплекс заходів для підвищення стійкості енергосистеми та мінімізації наслідків російських ударів.
Окремо розглянули ситуацію на столичних ТЕЦ. Керівники станцій доповіли про наслідки російських ударів та перебіг відновлювальних робіт.
Скоординували необхідні потреби в обладнані. Поставив завдання якнайшвидше забезпечити розподіл обладнання з хабів Міненерго.
📌 Захист. Будівництво захисних споруд на ключових об’єктах триває. Узгодили додаткові заходи із захисту енергооб’єктів та їх фінансування.
📌 Розвиток розподіленої генерації в Києві та Київській області. Доручив прискорити виконання робіт у найкоротші терміни, оскільки наявного обсягу введеної генерації недостатньо для забезпечення енергетичної стійкості столичного енерговузла.
Продовжуємо координувати зусилля, аби оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру й надалі посилювати стійкість української енергосистеми.
У фокусі — ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій за трьома ключовими напрямками:
➖ електроенергетичні системи. Керівником робіт Уряд призначив мене, Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра енергетики.
➖ тепло- й водопостачання, інженерно-транспортна інфраструктура. Керівник робіт — Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.
➖ електронні комунікації. Керівник робіт — Міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук.
Будуть створені відповідні робочі групи для подальшої координації.
📌 Відновлення. Аварійно-відновлювальні роботи тривають усюди, де дозволяє безпекова ситуація. Бригади працюють у посиленому режимі. Роботи ускладнює безпекова ситуація. Вдячні енергетикам за стійкість і високий професіоналізм.
Інтенсивність російських атак суттєво зросла. Починаючи з 19 жовтня, ворог завдав близько 60 цілеспрямованих ударів, що спричинили пошкодження енергетичної та нафтогазової інфраструктури, зокрема у Рівненській, Волинській, Хмельницькій та Вінницькій областях.
Заслухали також доповіді про стан київського енерговузла. Внаслідок російських атак зафіксовано значні пошкодження енергетичної інфраструктури. Спільно з НЕК «Укренерго» та операторами систем розподілу опрацьовано комплекс заходів для підвищення стійкості енергосистеми та мінімізації наслідків російських ударів.
Окремо розглянули ситуацію на столичних ТЕЦ. Керівники станцій доповіли про наслідки російських ударів та перебіг відновлювальних робіт.
Скоординували необхідні потреби в обладнані. Поставив завдання якнайшвидше забезпечити розподіл обладнання з хабів Міненерго.
📌 Захист. Будівництво захисних споруд на ключових об’єктах триває. Узгодили додаткові заходи із захисту енергооб’єктів та їх фінансування.
📌 Розвиток розподіленої генерації в Києві та Київській області. Доручив прискорити виконання робіт у найкоротші терміни, оскільки наявного обсягу введеної генерації недостатньо для забезпечення енергетичної стійкості столичного енерговузла.
Продовжуємо координувати зусилля, аби оперативно відновлювати пошкоджену інфраструктуру й надалі посилювати стійкість української енергосистеми.
Керівний комітет Агентства з ядерної енергії ОЕСР підтримав запуск процесу приєднання України до NEA.
Наступним кроком стане оціночна місія Агентства, яка проаналізує ядерний сектор України, наші технічні спроможності, а також інституційну та правову базу. За результатами місії та подальших рішень держав-членів Україна може стати наступним членом NEA.
Мав честь звернутися до учасників засідання та представити бачення України щодо подальшої роботи з Агентством. Вдячний генеральному секретарю ОЕСР Матіасу Корманну та генеральному директору NEA Вільяму Магвуду за підтримку України та сприяння нашому руху до членства.
Приєднання до NEA — важливий крок у напрямку повноправного членства в ОЕСР, європейської інтеграції та впровадження найвищих стандартів ядерної безпеки. Майбутнє членство дасть Україні змогу активніше долучатися до роботи експертних комітетів і робочих груп, поглиблювати науково-технічну співпрацю, розвивати дослідження та підготовку фахівців.
Водночас Україна готова робити власний внесок у роботу Агентства. Маємо потужний ядерно-енергетичний сектор, розвинену інфраструктуру, досвідчених інженерів і науковців та значну експертизу в експлуатації та модернізації АЕС, ядерній безпеці, поводженні з радіоактивними відходами та розвитку перспективних технологій.
Окремо маємо унікальний досвід роботи ядерно-енергетичної системи в умовах повномасштабної війни. Він може бути корисним для міжнародної спільноти у питаннях кризової готовності та управління ризиками.
Україна готова пройти необхідний процес оцінювання, виконувати свої зобов’язання та стати активним і відповідальним членом спільноти NEA.
Наступним кроком стане оціночна місія Агентства, яка проаналізує ядерний сектор України, наші технічні спроможності, а також інституційну та правову базу. За результатами місії та подальших рішень держав-членів Україна може стати наступним членом NEA.
Мав честь звернутися до учасників засідання та представити бачення України щодо подальшої роботи з Агентством. Вдячний генеральному секретарю ОЕСР Матіасу Корманну та генеральному директору NEA Вільяму Магвуду за підтримку України та сприяння нашому руху до членства.
Приєднання до NEA — важливий крок у напрямку повноправного членства в ОЕСР, європейської інтеграції та впровадження найвищих стандартів ядерної безпеки. Майбутнє членство дасть Україні змогу активніше долучатися до роботи експертних комітетів і робочих груп, поглиблювати науково-технічну співпрацю, розвивати дослідження та підготовку фахівців.
Водночас Україна готова робити власний внесок у роботу Агентства. Маємо потужний ядерно-енергетичний сектор, розвинену інфраструктуру, досвідчених інженерів і науковців та значну експертизу в експлуатації та модернізації АЕС, ядерній безпеці, поводженні з радіоактивними відходами та розвитку перспективних технологій.
Окремо маємо унікальний досвід роботи ядерно-енергетичної системи в умовах повномасштабної війни. Він може бути корисним для міжнародної спільноти у питаннях кризової готовності та управління ризиками.
Україна готова пройти необхідний процес оцінювання, виконувати свої зобов’язання та стати активним і відповідальним членом спільноти NEA.
Forwarded from Zelenskiy / Official
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Зустрівся з Прем’єр-міністром Молдови Васілє Тофаном. Обговорили багато двосторонніх питань, передусім інфраструктурні проєкти, які можуть покращити життя наших людей. Звісно, говорили про євроінтеграцію. Молдова та Україна точно сильніші, коли ми рухаємося разом у цьому напрямку. Важливо, щоб разом ми були й надалі, бо це справедливо.
Також обговорили й безпековий вимір: питання Придністровʼя та зміцнення нашої співпраці у військовій сфері. Сьогодні прем’єр-міністри України та Молдови підписали відповідну угоду про співробітництво. Важливо забезпечити результат для наших людей і наших країн.
Також обговорили й безпековий вимір: питання Придністровʼя та зміцнення нашої співпраці у військовій сфері. Сьогодні прем’єр-міністри України та Молдови підписали відповідну угоду про співробітництво. Важливо забезпечити результат для наших людей і наших країн.
📌 Електроенергетика. Зосередили увагу на розвитку електричних інтерконекторів між нашими країнами. Мова йде про майже 1 ГВт додаткової пропускної здатності. Обговорили поглиблення двосторонньої співпраці в цьому напрямку.
📌 Логістика. Важливий напрям в контексті постачання пального. Поінформував колегу про наші пропозиції та роботу в цьому напрямку для збільшення спроможності пунктів пропуску та відкриття нових маршрутів для транзиту.
📌 Газова інфраструктура. Обговорили питання використання Вертикального і Трансбалканського газових коридорів та розвитку нових інтерконекторів. Цінуємо роль Румунії у виконанні дорожньої карти Трансбалканського маршруту, зокрема запровадження більш конкурентних тарифних умов. Розраховуємо також на зацікавленість румунських компаній у зберіганні частини газу в українських газосховищах у межах розвитку Вертикального коридору. Домовилися спільно працювати й над налагодженням співпраці між нашими компаніями у сфері видобутку газу та розробки родовищ.
Дякую Румунії за підтримку України та практичну співпрацю у зміцненні нашої енергетичної безпеки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Про це оголосив Міністр енергетики Норвегії Тер'є Асланд під час нашої зустрічі в Києві. За підсумками діалогу підписали Меморандум про посилення енергетичного партнерства.
Документ оновлює Меморандум, укладений у червні 2024 року, та враховує нові пріоритети в енергетичній сфері, визначені стратегічним партнерством між Україною та Норвегією. Вдячний пану Асланду за цей візит і внесок у посилення енергетичної стійкості України.
Під час зустрічі ми обговорили основні напрями співпраці, зазначені в документі, — відновлення та розвиток генеруючих потужностей, зокрема гідроенергетики та інших відновлюваних джерел енергії, розвиток децентралізованої генерації та систем накопичення енергії, підвищення надійності електропостачання, стійкості та гнучкості енергосистеми, а також співпрацю у газовій сфері. Окрема увага — залученню інвестицій у відбудову, розвиток і модернізацію енергетичної інфраструктури України.
Меморандум також передбачає обмін досвідом, та підтримку у підготовці енергетичних проєктів. Для України це означає ширші можливості для відновлення та модернізації енергетичних об’єктів, впровадження сучасних технологій, залучення інвестицій та посилення стійкості енергосистеми.
Разом із колегою ми також скоординували необхідну Україні допомогу: обладнання, резерви й залучення коштів до Фонду підтримки енергетики. Окремо поінформував пана Асланда про зміну тактики атак росії на енергетичну інфраструктуру.
Дякую Норвегії за послідовну підтримку України та практичну підтримку з обладнанням, що допомагає у відновленні й зміцненні нашої енергетики.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Майже 939 млн грн з Фінсько-українського інвестиційного фонду спрямовуємо на розвиток розподіленої генерації.
За ініціативою Міненерго Уряд визначив механізм використання цього фінансування та умови його надання компанії «Укрнафта».
Ідеться про кредитні ресурси, які були залучені до держбюджету відповідно до Рамкової угоди між урядами України та Фінляндії, підписаної в листопаді 2024 року. Угода відкрила можливості для реалізації проєктів, спрямованих на відновлення та зміцнення України.
Виділене фінансування дозволить «Укрнафті» розпочати чотири проєкти зі встановлення газопоршневих електростанцій в Івано-Франківській та Львівській областях. Це близько 60 МВт додаткової потужності для нашої енергосистеми. Компанія зможе закупити електростанції та допоміжне обладнання, а також здійснити монтаж, тестування та введення установок в експлуатацію.
Вдячний Фінляндії за послідовну підтримку України, яка дає можливість нарощувати власну децентралізовану генерацію, підвищувати надійність електропостачання регіонів та зміцнити енергетичну безпеку країни.
За ініціативою Міненерго Уряд визначив механізм використання цього фінансування та умови його надання компанії «Укрнафта».
Ідеться про кредитні ресурси, які були залучені до держбюджету відповідно до Рамкової угоди між урядами України та Фінляндії, підписаної в листопаді 2024 року. Угода відкрила можливості для реалізації проєктів, спрямованих на відновлення та зміцнення України.
Виділене фінансування дозволить «Укрнафті» розпочати чотири проєкти зі встановлення газопоршневих електростанцій в Івано-Франківській та Львівській областях. Це близько 60 МВт додаткової потужності для нашої енергосистеми. Компанія зможе закупити електростанції та допоміжне обладнання, а також здійснити монтаж, тестування та введення установок в експлуатацію.
Вдячний Фінляндії за послідовну підтримку України, яка дає можливість нарощувати власну децентралізовану генерацію, підвищувати надійність електропостачання регіонів та зміцнити енергетичну безпеку країни.