Возмещение либо будет, либо нет!

А если нет, тогда , вообще, пизда!

Алескеров Анар Ахмедович - перестал быть в.о. заступника начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків и вернулся в свой обычный статус инспектора.

Податок за швидкий продаж авто зросте до 18%: у Раді підготували зміни для ФОП і автовласників

Якщо транспорт пробув у власності менше 183 днів із дня державної реєстрації за продавцем, дохід від його продажу пропонують оподатковувати за ставкою 18%.


Нашли чем дыры затыкать)

Податок на виживання: як законопроєкт 16036 може перетворити кредити на додатковий тягар для бізнесу
Бізнес бере кредити, щоб відновлювати зруйновані цехи, купувати генератори та проводити посівну, але частина відсотків за такими позиками може перестати зменшувати оподатковуваний прибуток: проєкт 16036 переносить в Україну правило 30% EBITDA, яке в умовах війни може вдарити не лише по податкових схемах, а й по бізнесу.
Досі українські підприємства могли безперешкодно відносити на витрати відсотки за кредитами вітчизняних банків, зменшуючи податок на прибуток. Чинне правило тонкої капіталізації стосується боргових зобов’язань перед нерезидентами. Проте урядовий законопроєкт № 16036 ламає цю систему, поширюючи жорсткі ліміти на всі без винятку боргові зобов’язання. Податковий комітет парламенту вже рекомендував прийняти документ за основу. Розбираємося, чому експерти застерігають від запровадження європейських правил без адаптації до умов війни та відбудови.
Довгі роки одним з інструментів протидії виведенню прибутків за кордон було правило «тонкої капіталізації». Якщо боргові зобов’язання компанії перед нерезидентами перевищували власний капітал більш ніж у 3,5 раза, можливість враховувати відсотки при визначенні об’єкта оподаткування обмежувалася.
Усе змінює розроблений Міністерством фінансів урядовий законопроєкт № 16036. Реформу пов’язують з імплементацією статті 4 європейської Директиви ATAD, рекомендацій Кроку 4 Плану дій BEPS та виконанням структурного маяка Меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
І головна зміна полягає в тому, що обмеження пропонується поширити на боргові зобов’язання незалежно від того, хто є кредитором: резидент чи нерезидент, пов’язана особа чи звичайний український банк.
 
Як працюватиме ліміт 30% EBITDA
Законопроєкт переписує статтю 140 Податкового кодексу України. Правило «тонкої капіталізації» ліквідується, а натомість запроваджується загальне процентне обмеження за показником EBITDA.
До розрахунку витрат на запозичення потрапляють не лише банківські кредити, а й позики, операції РЕПО, лізингові платежі (у частині фінансового компонента), факторинг, дисконтні облігації, витрати на хеджування та навіть негативні курсові різниці.
Ліміт витрат на запозичення дорівнюватиме сумі процентних доходів (та доходів, економічно еквівалентних процентам) плюс базова величина. Базова величина — це більша з двох сум: 30% податкової EBITDA або грошовий поріг. Усі витрати на запозичення, що перевищують цей ліміт, збільшуватимуть фінансовий результат до оподаткування.
Для захисту малого та середнього бізнесу діятиме захисний поріг. Ліміт не може бути меншим за еквівалент 500 тисяч євро (а для кваліфікованих запозичень від непов’язаних осіб — до 3 мільйонів євро).
Уряд підкреслює, що «зайві» відсотки не згорають остаточно, їх дозволять переносити на наступні податкові періоди без обмеження в часі, а невикористаний ліміт — упродовж п’яти років. Однак для бізнесу це слабка втіха, адже платити живий податок доведеться негайно, у поточному звітному році.
Нові правила, у разі ухвалення проєкту, мають запрацювати з 1 січня 2028 року.
 
Головний ризик: чому експерти застерігають від європейської норми під час війни
Правило 30% EBITDA створювалося як інструмент боротьби з агресивним податковим плануванням — ситуаціями, коли бізнес штучно нарощує боргове фінансування та процентні витрати, щоб розмивати базу оподаткування.
Але в Україні під цей механізм потрапляє економіка, яка четвертий рік працює в умовах повномасштабної війни. І саме на принциповій відмінності українських реалій від умов держав ЄС наголошує Головне науково-експертне управління Верховної Ради.
Для бізнесу проблема проста: війна змушує підприємства більше позичати саме тоді, коли їхня EBITDA падає. Зруйнований цех потрібно відбудувати, генератори — купити, посівну — профінансувати, оборотний капітал — поповнити. При цьому гроші в Україні дорогі: наприкінці 2025 року середня ставка за новими гривневими кредитами бізнесу становила 15,2% річних.

У результаті підприємство може потрапити під податкове обмеження не тому, що створило схему для виведення прибутку, а тому, що багато позичає для підтримання або відновлення реального бізнесу. Чим нижча EBITDA і дорожче боргове фінансування, тим швидше витрати на запозичення впираються у встановлений законом ліміт.
Саме тому механічне перенесення європейського правила на українську воєнну економіку може вдарити не лише по агресивному податковому плануванню, проти якого створювався механізм, а й по підприємствах, для яких кредит є способом пережити війну та профінансувати відбудову.
 
Позиція експертів
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку вказало на небезпеку копіювання європейського регулювання.
Норми законопроєкту потребують ретельного обґрунтування соціально-економічних наслідків відповідно до Регламенту Ради. Запровадження обмежень на відсотки загрожує національним товаровиробникам та всій економіці, зважаючи на сучасні реалії функціонування в умовах воєнного стану та майбутній післявоєнний відбудовний період, які принципово відрізняються від умов держав-членів ЄС.
Крім того, експерти виявили і перекіс у пільгах: проєкт звільняє від обмежень лише банки, філії іноземних банків та страховиків, тоді як сама Директива ЄС дозволяє виводити з-під удару значно ширше коло фінансових інституцій, включаючи інвестиційні фірми, пенсійні фонди та фонди колективного інвестування.
Комітет Верховної Ради рекомендував схвалити проєкт за основу та прискорити голосування
Попри застереження експертів, Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні 6 жовтня став на бік урядової ініціативи.
Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроєкт № 16036 у першому читанні за основу, та скоротити строк подання поправок і пропозицій до другого читання наполовину, форсуючи проходження закону через сесійну залу.
Єдиним відносним компромісом у тексті проєкту є дата введення норм у дію — 1 січня 2028 року.

Четверо фігурантів кримінального провадження за підозрою колишнього голови Державної податкової служби Євгена Олейнікова у причетності до злочинної організації, яка створила конвертаційний центр з обігом у 15 млрд грн, пішли на угоду про визнання винуватості.

Кому интересно, «злой мишка» Олейников пребывает в Лукьяновском СИЗО уже 10 месяцев.
Лелик Любченко на своего подопечного забил хуй.

Тройное налоговое бремя: Philip Morris заявляет об уплате акциза за уничтоженную российскими ударами продукцию

Акциз за уничтоженную продукцию уже уплачен авансом, но для изготовления новой партии его приходится уплачивать снова. JTI Украина предлагает ввести отдельный механизм урегулирования уже уплаченного акциза за уничтоженные товары. Компания также просит адаптировать требования к видеонаблюдению на поврежденных складах и временно пересмотреть антифорстолинговые ограничения в 2026 году.

Вопрос более чем актуальный, учитывая дыры в бюджете.
Неровен час , предприятия попросят вернуть из бюджета, акциз по уничтоженному товару. Тогда все начнут ерзать.

Мінфін відхилив усі три пропозиції Rozetka після знищення складу на 1,1 млрд грн — держава не погодилася навіть на відтермінування податків.

Після ракетного удару 5 серпня по найбільшому розподільчому центру Rozetka у Броварах, де було знищено товарів і майна на понад 1,1 млрд грн, компанія звернулася до податкового комітету Верховної Ради з трьома пропозиціями: безвідсоткове відтермінування податків без застави, скасування планових перевірок та спрощення звітності, якщо документи знищені обстрілами. Мінфін не підтримав жодної.

Тому що «не на часі».

А что он надеется услышать от Лещинской?)

За підсумками 2026 року державний бюджет України може недоотримати близько 70 млрд грн податкових надходжень. Основними причинами є руйнування підприємств унаслідок російських обстрілів, проблеми з логістикою, втрати в металургійній галузі та блокування портів.
Про це заявив міністр Марченко.

Металургійна галузь наполягатиме на продовженні нульової квоти на експорт брухту доти, доки не буде знайдено механізм, за якого держава зможе отримувати дохід від такого експорту: чи то експортне мито (поширене зокрема на країни ЄС, щоби виключити цю «лазівку»), чи продаж певного обсягу квот на аукціонах Prozorro.

Питання відновлення експорту лому, за нашими даними , вже вирішено в високих кабінетах. Занадто прибуткове питання і потужне лоббі.

Вищий антикорупційний суд 6 жовтня 2026 року призначив до розгляду позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про конфіскацію необґрунтованих активів Наталії Жолудєвої — заступниці начальника управління ДПС у Львівській області.
За даними САП, у 2022 році чиновниця купила землю площею 5350 кв. м за 105 100 грн, тоді як мінімальна оцінка майна (разом із уже існуючим будинком) становила близько 6,8 млн грн. Суд має вирішити питання про стягнення цих активів на користь держави.

Компанії бізнесмена з Луцька Дмитра Мельника фігурують у справах про ухилення від податків, розкрадання гуманітарки і бізнес з окупантами
Підприємець Дмитро Мельник (11.06.1977) мешкає в Луцьку, є засновником 20 юридичних осіб. Упродовж останніх 10 років чимало з його компаній, а також компаній, із якими його повʼязують, фігурують у кримінальних провадженнях. Втім, бізнесовій діяльності Мельника це, схоже, не перешкоджає.
Наприклад, ПП «САДІ», в якій Мельник є співвласником і керівником, з основним видом діяльності торгівля автотранспортними засобами. В лютому 2015 року згадувалась в ухвалі (кримінальне провадження №12015100080001243) щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах у межах схеми імпорту вживаних автомобілів з Естонії із заниженням митної вартості та використанням афілійованих підприємств.
Луцький авторемонтний завод, який належить компаніям Мельника ТОВ «Захід Інвест+» і зареєстроване у Польщі ТОВ AWG, фігурував у кримінальній справі (№757/54899/18-к) щодо створення штучного податкового кредиту, незаконного відшкодування ПДВ, ухилення від сплати податків та службового підроблення. У справі підприємство згадується як власник приміщення митного поста «Луцьк». Цікаво, що у базі Youcontrol країною громадянства власника та/або співвласника цих юросіб Дмитра Мельника вказана Словаччина, місцем проживання — місто Жиліна.
Сама «Захід Інвест+» згадується в ухвалі від 11 жовтня 2018 року у кримінальній справі (№ 727/10806/18) щодо ухилення від сплати податків та незаконного ввезення транспортних засобів із заниженою митною вартістю, а також в ухвалі від 13 липня того ж року у кримінальній справі (№ 757/34195/18-к) щодо створення фіктивного податкового кредиту та організації незаконного імпорту автомобілів із залученням митних службовців.
ТОВ «АВГ КАРГО» фігурувала у кримінальному провадженні (№ 62023140110000020, ухвала від 08.06.2023) щодо зловживання службовим становищем посадовими особами Львівської митниці під час митного оформлення транспортних засобів із неправомірним застосуванням пільг.
Відповідно до іншого кримінального провадження (№ 42022000000001549) ТОВ «АВГ РЕНТ» Мельника була залучена до схеми закупівлі автомобілів BMW в Україні та їх подальшого вивезення до Росії, де компанія фігурує як афілійоване підприємство у складі групи «West Auto Hub». Звʼязки з державою-агресором у складі групи також мала ТОВ «АВГ ТРАНС».
Громадська організація «Волинське братство святого Володимира Великого», в якій Мельник є одним з трьох співзасновників, згадувалась в ухвалі від 30 січня 2025 року у кримінальній справі (№ 932/12356/24) щодо незаконного заволодіння гуманітарною допомогою військовослужбовцями, де організація фігурує як власник автомобіля, визнаного речовим доказом у справі.
Крім того, відзначились ще дві компанії, які повʼязують із Мельником: ТОВ «ІНВЕСТ ПАРТНЕРС» і ПП «ДІСА». Перша в умовах дії воєнного стану купувала в Україні BMW, які вивозила і продавала на території РФ (кримінальне провадження № 42022000000001549). Друга — фігурувала у справі (№ 12015100080001243) про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах у межах організованої схеми імпорту транспортних засобів. У матеріалах справи підприємство фігурує як пов’язана компанія з ключовим підозрюваним.
 

Уряд відмовився від підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) на один відсотковий пункт. Водночас створювати Фонд допомоги постраждалому бізнесу, фінансування якого планували забезпечити завдяки додатковим податковим надходженням, також не будуть.

Верховна Рада схвалила одразу в другому читанні та в цілому законопроєкт №15532 про перенесення строків запровадження системи електронної простежуваності алкоголю, тютюнових виробів і рідин для е-сигарет ("еАкциз"). Старт системи змістили з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року.

Ставим на то, что хуй они его запустят.
Хотя все давно готово)

Кто-то активно пропихивает нашу старую подругу Нонну Багмет в заместители главы Налоговой службы))

С таким количеством скелетов в шкафу и незакрытых историй в НАБУ,-достаточно стремный вариант.

Сережа Верланов будет на подхвате со своими миньонами?

Время увлекательных историй))

БЕБ розслідує можливу несплату 12 мільйонів ПДВ рибпортом Чорноморська
БЕБ розслідує можливе ухилення від сплати податківрибпортом Чорноморська. У справі також перевіряють рух776 мільйонів через компанії з ознаками фіктивності та можливе виведення коштів з обороту.
Відповідне рішення ухвалив 7 жовтня 2026 року Хаджибейський районний суд.
Детективи Територіального управління БЕБ в Одеськійобласті розслідують можливе ухилення від сплати податківпосадовцями ТОВ "Чорноморський рибний порт". Йдетьсяпро операції у 2024–2025 роках, коли підприємство не включило до податкових зобов’язань з ПДВ вартість послугсуборенди.
За підрахунками правоохоронців, це могло призвести до несплати 12,09 мільйона гривень податку на доданувартість.
Слідчі приділили увагу переказу у 268 мільйонів гривеньвід рибного порту до ТОВ "Компанія Збруч Плюс Інвест". У призначенні платежу зазначили, що це додатковий вклад до статутного капіталу компанії.  Втім, за версією детективів, фактичного збільшення статутного капіталу не відбулося, що могло свідчити про виведення коштів з господарськогообороту та їх подальше переведення в готівку.
Крім того, правоохоронці встановили, що у період із жовтня2023 року до червня 2024 року на рахунки цієї компаніїнадійшло понад 508,29 мільйона гривень від ПрАТ"Рівнеазот". У банківських документах платежі зазначали як оплату за частку в статутному капіталі.
За даними слідства, ТОВ "Компанія Збруч Плюс Інвест" була зареєстрована за адресою масової реєстрації, не декларувала доходів, не звітувала про основні засоби та не мала найманих працівників.
Загалом 776,29 мільйона гривень перерахували іншимфірмам нібито за промислові товари. Серед одержувачівбули товариства "Грета Центр", "Баркад Про", "Авалант", "Белінда" та фінансова компанія "Прості рішення". Детективи вважають, що ці підприємства мають ознакифіктивності.
За версією слідства, такі операції могли бути частиноюмеханізму виведення коштів та переведення їх в готівку, а також ухилення від сплати податків і легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
У межах справи правоохоронці перевіряють причетність до схеми однієї з осіб, пов’язаної з компанією. Під час обшуку29 вересня детективи вилучили iPhone 12 Pro Gold. Телефон визнали речовим доказом. У підсумку суддя задовольнивклопотання БЕБ та заарештував телефон.

ДПС дозволила бізнесу подавати повідомлення про втрачене через війну майно онлайн
Підприємці та компанії тепер можуть повідомляти про зруйноване чи пошкоджене внаслідок бойових дій майно дистанційно, не відвідуючи податкову особисто. Втрачене чи пошкоджене майно тепер можна задекларувати просто через Електронний кабінет платника податків. Нову можливість з 14 жовтня підтвердила Державна податкова служба. Подати відповідне повідомлення потрібно до контролюючого органу за основним місцем обліку платника. Паперовий варіант подання при цьому нікуди не зникає - ним і далі можна скористатися у ЦНАПах чи Офісах податкових консультантів.
Про нову функцію Державна податкова служба повідомила на власному сайті. За даними відомства, повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна внаслідок збройної агресії росії проти України подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У формі, яку подає підприємець, має бути вказано низку обов'язкових відомостей. Зокрема, платник заповнює:
- дані про себе як платника податків;
- відомості про об'єкт, де сталося руйнування чи знищення внаслідок ворожої атаки;
- перелік втраченого або пошкодженого майна;
- орієнтовний розмір завданих збитків.
Щоб подати повідомлення, потрібно авторизуватися у приватній частині Електронного кабінету, перейти до розділу "Введення звітності" та обрати поточний період і тип форми "F(J)13 Запити". Далі слід обрати одну з двох форм: F13299ХХ - для фізичних осіб, J13299ХХ - для юридичних осіб. До заповненої форми обов'язково додають електронні копії підтвердних документів про факт руйнування, знищення чи втрати основних засобів або товарно-матеріальних цінностей - кожен документ завантажується окремим додатком у форматі PDF. Бланк повідомлення можна скачати за посиланням.
У ДПС окремо наголосили на важливій вимозі до подання.
Повідомлення підписується та подається керівником особисто, - йдеться у повідомленні Державної податкової служби.
Якщо після первинного подання з'явилися нові документи, виявили додаткові втрати або уточнили суму збитків, платник має право подати уточнююче Повідомлення. У ньому потрібно вказати номер і дату первинного документа та причину, з якої вносяться зміни.
Держава розширює підтримку постраждалих від війни власників
Можливість подати повідомлення онлайн - лише один з елементів ширшої системи компенсацій, яку держава вибудовує для тих, чиє майно постраждало від бойових дій. Паралельно діють програми часткового звільнення від податків та прямих виплат на відновлення житла, тож підприємцям і фізичним особам варто знати про весь набір доступних інструментів.
Для фіксації збитків у масштабах країни ведеться міжнародний реєстр, куди вносять дані про знищене чи пошкоджене майно українців, а компенсацію з часом планують виплачувати за рахунок прибутків від заморожених активів Росії. Втім, цей механізм ще остаточно не запрацював..