Північний завіз у якутії зірвано через брак фінансування та пального.

Кілька північних районів залишилися без достатніх запасів продуктів, будматеріалів і техніки. Перший віцепрем’єр республіки микола бочков звинуватив федеральну владу в тому, що вона не виділила коштів на поглиблення дна в басейні річки Лена. Закупівлі пального обмежили через паливну кризу.

Вантажі, які мали доставити суднами, тепер перевозять моторними човнами, причому пріоритет надають золотодобувним компаніям, а не постачанню товарів першої необхідності.

Раніше влада пояснювала зрив завозу недовиконанням плану видобутку вугілля через поломки техніки на одному з розрізів. Однак загальний експорт вугілля з якутії зріс, а мешканці не розуміють, чому постачання цілих районів залежить від одного підприємства. Влада змінює пояснення, але не відповідає на запитання, куди пішли кошти на підготовку навігації.

Брак грошей уже змушує закривати будинки культури та спортзали. Депутати планують призупинити роботу частини шкіл і дитсадків. Водночас у бюджеті на 2027 рік передбачили 11 млрд рублів на будівництво мосту через Лену. Низка депутатів пропонує переглянути доцільність цих витрат, оскільки влада не має коштів навіть на зарплати комунальникам, борги перед якими накопичуються понад два місяці.

Міст обговорюють ще із радянських часів. У 2006 році федеральна влада обіцяла збудувати тунель під річкою, але проєкт зірвала фінансова криза. У 2014 році виділені кошти спрямували на «кримський» міст. Нині будівництво оцінюють у 175 млрд рублів. Регіон продовжує планувати дорогі інфраструктурні проєкти, хоча не може забезпечити своєчасне постачання товарів і виплату зарплат.

Слабкий попит на сталь і падіння цін все більше скорочують прибутки російської металургії.

За січень–вересень 2026 року чистий прибуток ПАТ «северсталь» зменшився на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 232,5 млн доларів.

У третьому кварталі виручка компанії упала на 3%, до 2,1 млрд доларів, а продажі сталевої продукції скоротилися на 9% – до 2,61 млн тонн. За січень–вересень середні ціни на сталь на росії знизилися на 6%. Відновлення попиту після його падіння приблизно на 14% у 2025 році не відбулося. У компанії також очікують сезонного послаблення попиту в четвертому кварталі.

«северсталь» скорочує інвестиції та не виплачує дивіденди.

За дев’ять місяців капітальні витрати зменшилися на 39%, до 930 млн доларів, а в третьому кварталі – на 42%, до 280 млн доларів. Компанія відмовилася від виплат дивідендів за дев’ять місяців через від’ємний вільний грошовий потік.

Дивіденди не виплачують із четвертого кварталу 2024 року. За прогнозом компанії, вільний грошовий потік залишатиметься від’ємним і за підсумками 2026 року.

Ситуація в «северсталі» показує, як слабкий внутрішній попит і падіння цін б’ють по російській промисловості. Навіть великим виробникам доводиться урізати інвестиції та зберігати кошти замість розвитку виробництва.

Україна і світ – проти російської агресії.
Санкції в дії:

1️⃣Будівельний ринок росії стикається зі зростанням кількості банкрутств та збільшенням боргового навантаження учасників галузі.

2️⃣Обмеження судноплавства в Чорному морі призвело до зменшення експорту з рф пшениці в липні–жовтні 2026 року на 39,6% у річному вимірі, а ячменю – на 25%.

3️⃣Нейромережа Claude від Anthropic почала вимагати від користувачів підтвердження особи та блокувати власників російських документів.

4️⃣Страхові компанії росії вперше за кілька років зазнали збитків через атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи та склади маркетплейсів.

5️⃣Чистий прибуток «транснєфті» за 9 місяців 2026 року знизився на 16%.

Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.

міністерство цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій рф розробляє зміни до закону «Про зв’язок».

Вони дозволять передавати мережі та абонентів провайдерів, які припинили роботу або втратили ліцензію, у тимчасове управління великим операторам. Офіційне пояснення – зберегти зв’язок для користувачів. Фактично йдеться про новий механізм перерозподілу ринку.

Раніше великі оператори отримували місцеві мережі та абонентські бази переважно через купівлю невеликих провайдерів.

Тепер операторів, яким передаватимуть інфраструктуру та договори з клієнтами, визначатиме державна міжвідомча комісія. Для цього не знадобиться навіть рішення суду.

Одночасно влада підвищує вимоги до учасників ринку. мінцифри рф пропонує видавати ліцензії лише юридичним особам, збільшити мінімальний статутний капітал і щорічні обов’язкові внески. Індивідуальним підприємцям доведеться створювати юридичні особи, а невеликим компаніям – витрачати більше коштів на виконання нових вимог. Для більшості провайдерів це може зробити подальшу роботу невигідною.

«ростелеком» уже запропонував місцевим провайдерам передати йому обслуговування абонентів. Невеликі компанії зможуть утримувати лінії зв’язку та залучати клієнтів за винагороду, але послуги надаватимуть під брендом державного оператора. Фактично вони перетворяться на його підрядників, втративши самостійність у роботі з абонентами.

Реформа також спростить державний контроль над інтернетом.

мінцифри рф пояснює її необхідністю посилити інформаційну безпеку та забезпечити виконання вимог до СОРМ – системи технічних засобів, яка надає спецслужбам доступ до комунікацій і даних користувачів.

Під виглядом упорядкування ринку влада створює умови для витіснення незалежних провайдерів. Більші витрати та жорсткіші вимоги підштовхуватимуть невеликі компанії до закриття або залежності від великих операторів. Що менше незалежних мереж залишиться, то простіше державі контролювати трафік, виконувати вимоги щодо блокування ресурсів і забезпечувати доступ спецслужб до даних користувачів. Наступний крок до цифрового ГУЛАГу – зосередження інтернет-інфраструктури в руках кількох операторів, які працюватимуть за правилами держави.

Борги із зарплат на росії зросли майже на 19% за місяць

На 1 вересня підприємства заборгували працівникам понад 2,4 млрд рублів. За рік сума невиплат збільшилася на 47,4%. Лише за серпень прострочена заборгованість зросла на 385,3 млн рублів. Понад половина боргів – 1,31 млрд рублів, або 54% загальної суми – накопичилася протягом 2026 року.

Основна причина невиплат – нестача власних коштів у компаній та організацій.

Підприємства не мають грошей, щоб розрахуватися з працівниками. За рік зарплатні борги зросли майже в півтора раза, а за один місяць – ще на сотні мільйонів рублів.

Проблеми не обмежуються зарплатами. Заточена під війну грошово-кредитна політика центробанку рф супроводжується щорічним зростанням кількості дефолтів на ринку корпоративного боргу. У 2024 році зафіксували 11 дефолтів емітентів облігацій, у 2025-му – 24, а за неповний 2026-й – уже 33.

Війна проти України поглинає бюджетні ресурси, а висока вартість кредитів ускладнює фінансування бізнесу. Підприємства накопичують борги перед працівниками, а кількість дефолтів зростає. російська економіка платить за війну не лише державними витратами. Ціну все частіше перекладають на працівників, яким не виплачують зароблені гроші, та компанії, що втрачають здатність обслуговувати борги.

Інфляція та сповільнення зростання доходів послаблюють споживчий попит на росії

За прогнозом мінекономрозвитку рф, приріст реальних наявних доходів населення скоротиться із 7,4% у 2025 році до 1% у 2026-му. росіяни витрачають більше грошей, але купують не більше товарів і послуг. За тиждень 12–18 жовтня 2026 року номінальні споживчі витрати зросли на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. З урахуванням інфляції вони, навпаки, скоротилися на 0,03%. У третьому кварталі реальні витрати з урахуванням сезонних коливань зменшилися на 2,2% порівняно з попереднім кварталом.

Попит падає на товари тривалого користування та послуги.

Упродовж 12–18 жовтня витрати на електроніку й телекомунікаційне обладнання скоротилися на 13,5% у річному вимірі, меблі – на 6,6%, таксі – на 6,3%, одяг, взуття й аксесуари – на 4,1%, спортивні товари – на 2,7%.

росіяни відкладають великі покупки та економлять на необов’язкових витратах.

Заощаджувати змушує і вартість повсякденних послуг. У серпні–вересні 2026 року жителі центральних регіонів рф рідше відвідували салони краси, автосервіси та заклади харчування, обираючи дешевші варіанти. У москві та московській області переходили на бюджетні заклади й готову їжу з магазинів. На північному заході країни знижувалися продажі нових автомобілів, товарів для дому та косметики.

Більшість росіян не відчуває поліпшення матеріального становища.

За опитуванням фонду «общественное мнение», лише 6% респондентів заявили про поліпшення свого становища за останні два–три місяці. Ще 25% повідомили про погіршення, а 68% не помітили змін.

Частка останніх декілька років тримається на рівні 66–68%, що вказує на тривалу стагнацію доходів більшості населення.

Слабкий споживчий попит обмежує можливості цивільних галузей підтримувати економіку. За таких умов підприємства можуть скорочувати інвестиції та відкладати розширення виробництва. Це стримуватиме створення робочих місць і зростання доходів, а економіка рф дедалі більше залежатиме від державних, передусім військових, замовлень.

За п’ять місяців прострочена заборгованість за кредитами 22 великих російських інфраструктурних компаній зросла більш ніж удвічі – майже до 9 млрд рублів

Банки відмовляють їм у нових позиках і продовженні банківських гарантій, навіть якщо кредитна історія компаній чиста. Станом на кінець серпня 2026 року загальна кредиторська заборгованість цих підрядників збільшилася на 16%, до 495 млрд рублів, а борги за кредитами – на 11,8%, до 191 млрд рублів.

Галузь потерпає від скорочення бюджетних витрат і браку великих замовлень.

У січні–вересні регіональні видатки на інфраструктурне будівництво впали на 19,1%, до 1 трлн рублів.

Федеральне фінансування відповідних національних проєктів зросло лише на 3,1%.

Спад охопив усю будівельну галузь. За січень–серпень обсяг виконаних робіт у порівнянних цінах скоротився на 2,9%, до 11,1 трлн рублів. На уралі падіння становило 12,1%, на північному кавказі – 11,9%, на півдні росії – 7,3%.

Підрядники також потерпають від затримок державних платежів. Щоб покрити касові розриви, вони беруть кредити за ключової ставки 14%, а фактична вартість запозичень ще вища. Банки вважають дорожнє будівництво ризиковим і не поспішають фінансувати навіть компанії без прострочених боргів.

Наслідки вже позначилися на державних замовленнях. Замовники в односторонньому порядку розірвали 18 контрактів на загальну суму 80,5 млрд рублів. Подальше скорочення фінансування загрожує новими розірваннями угод, банкрутствами підрядників і зривом строків будівництва.

У найближчі шість–дев’ять місяців прострочена заборгованість підрядників лише зростатиме. У 2027 році фінансування інфраструктурних національних проєктів скоротиться, оскільки бюджетні кошти спрямовують на війну проти України.

Міністерство економічного розвитку рф уперше за останні п’ять років офіційно зафіксувало спад промисловості.

▪️За підсумками 2026 року очікується падіння на 0,2% замість прогнозованого зростання на 0,6%. За 8 місяців поточного року цей показник зупинився на нульовій позначці, а в серпні просів на 0,8% рік до року. Така негативна динаміка стала прямим наслідком переведення кремлем російської економіки на «воєнні рейки».

👉Ключовим чинником стало стискання внутрішнього попиту, спричинене високою інфляцією, валютними коливаннями та дорогими запозиченнями. Водночас через скорочення держоборонного замовлення на тлі економічної кризи відбувається згортання виробництва і на підприємствах ВПК, що (за обіцянками і розрахунками москви) мали б підтримати загальну ситуацію в країні.

👉Найбільших втрат зазнали галузі, що напряму залежать від споживчої активності та кредитування: автопром, будівництво, агропром і хімічна промисловість. Скорочення доходів перетворює регіони на дотаційні, що додатково б’є по купівельній спроможності населення. На сьогодні 65 суб’єктів рф не спроможні забезпечити себе без допомоги центру та є дотаційними, і лише 24 залишаються донорами.

📌Загалом російська металургія втратила 5,2% від загальних обсягів, хімічні підприємства – 3%, швейні виробництва – 4,2%, випуск ліфтів знизився на 20%, а вантажних залізничних вагонів – на 30%. Виробництво нафтопродуктів скорочується третій місяць поспіль, а видобуток нафти до кінця року може впасти до мінімуму за останні 17 років.

Україна і світ – проти російської агресії. Санкції в дії:

1️⃣російських спортсменів не пустять до Фінляндії у 2027 році, якщо війна проти України триватиме, як заявила міністр закордонних справ країни Еліна Валтонен.

2️⃣росіяни масово зіткнулися із закриттям рахунків в одному з найбільших приватних банків Аргентини – Galicia.

3️⃣Індія відмовила росії в безвізовому режимі. Переговори, що тривали кілька років, зайшли в глухий кут.

4️⃣Із початку 2026 року статки найбагатших бізнесменів росії скоротилися на 24,56 млрд доларів.

5️⃣В іркутській області компанія en+ відмовиться від модернізації енергоблоку ТЕЦ-10 потужністю 150 МВт через різке зростання вартості обладнання та дефіцит електроенергії. Обладнання для проєкту подорожчало на 70%.

Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.

Росія щодня намагається руйнувати мости, дороги, переправи, логістику.

І майже одразу після ударів починається робота наших інженерів.

Відновити проїзд. Навести переправу. Розмінувати маршрут. Підготувати укриття. Побудувати фортифікації. Зробити так, щоб підрозділи могли рухатися далі, а логістика не зупинялася.

Саме на військових інженерах часто тримається те, що ворог намагається зруйнувати.

Дякую за витримку і роботу, яку часто не видно, але без якої фронт не може рухатися.

З Днем інженерних військ України 🇺🇦

Україна і світ – проти російської агресії.
Санкції в дії:

1️⃣Румунія більше не залежить від російського газу і має намір відмовитися від його закупівель

2️⃣Норвегія й Латвія також оголосили, що їхні збірні не гратимуть з російською командою на ЧС-2027.

3️⃣Вище політичне керівництво Чехії виступило проти повернення російських хокеїстів на міжнародні турніри до завершення війни в Україні.

4️⃣Індонезія офіційно зажадала від росії припинити вербування своїх громадян для участі у війні проти України.

5️⃣Зниження туристичної активності, насамперед усередині рф, призвело до масового закриття підприємств у цій сфері.

Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.

Завтра і післязавтра з командою та партнерами працюємо у Брюсселі. В порядку денному робота над Prosperity Plan та гарантіями безпеки для України.

Зустріч прийматиме Європейська комісія. Працюватимемо разом із представниками США, Єврокомісії, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку.

З українського боку до роботи долучаться команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони та Офісу Президента.

Це продовження переговорів, які відбулися у Флориді та Осло з метою досягнення миру в Україні. Тепер на рівні робочих команд детально пройдемося по напрацюваннях щодо повоєнного відновлення, економічного розвитку та довгострокової стійкості України.

У четвер окремо продовжимо роботу над гарантіями безпеки для України – разом із колегами зі США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а також представниками НАТО.

Безпека, відновлення і розвиток мають бути частинами одного плану для України після війни.

Під обстрілами, ризикуючи власним життям, українські залізничники продовжують рух. Евакуюють людей, рятують пасажирів, відновлюють пошкоджені колії та забезпечують сполучення країни.

За кожним рейсом – мужність, професіоналізм і відповідальність тих, хто не зупиняється навіть у найважчі часи.

Дякуємо за стійкість і відданість Україні!

З Днем залізничника!

Спроби агресора створити власне «імпортозаміщення» зазнали чергового краху.

▪️Через розв’язану проти України війну та жорстку міжнародну ізоляцію російський бізнес опинився в технологічній прірві: у країні немає ані власного сучасного обладнання, ані повноцінних аналогів західного програмного забезпечення. Щоб хоч якось підтримувати життєдіяльність своїх систем, російські компанії змушені витрачати колосальні кошти на закупівлю ІТ-послуг за кордоном. Витрати на це лише за другий квартал 2026 року зросли майже на третину – до 75 млрд рублів.

👉Головною причиною технологічної безпорадності став гострий дефіцит фізичного обладнання, зумовлений блокуванням шляхів паралельного імпорту. Якщо раніше рф намагалася завозити сервери та високопродуктивні відеоприскорювачі сірими схемами, то зараз ці поставки практично дорівнюють нулю – замість тисяч одиниць до країни потрапляють лише поодинокі екземпляри. Не маючи змоги придбати власне залізо для навчання штучного інтелекту та підтримки баз даних, російський бізнес змушений орендувати обчислювальні потужності в закордонних хмарних сервісах.

✖️Ситуацію погіршує повна неспроможність російського ринку софту  запропонувати якісну альтернативу західним розробкам. російське програмне забезпечення не здатне замінити іноземні системи управління підприємствами (ERP), програми для промислової автоматизації та складне інженерне забезпечення. Для розробки власних аналогів росія не має ні ресурсів, ні часу, ні спеціалістів, тому підприємства продовжують напівлегально купувати іноземні ліцензії та користуватися закордонними нейромережами через посередників у третіх країнах, переплачувати за це величезні відсотки.

📌Технологічний розрив між росією та цивілізованим світом став непереборним і продовжує стрімко збільшуватися. Повна залежність від іноземної інфраструктури в поєднанні з намірами кремля ще більше обмежити вхідний інтернет-трафік остаточно відрізає країну від світового прогресу та прирікає її на довгострокову деградацію.

У списку «українських антирадянських діячів в Америці», складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський.

👉На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук (1925 рік) і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

📑У витягу з цього списку, долученого до справи на О. Неприцького-Грановського, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, зазначено таке:

«Український поет. Задовго до революції емігрував до Сполучених Штатів. Нещодавно їздив у Європу. Проявляв пасивні симпатії до петлюрівщини, а потім – до шаповалівщини».

▪️Саму справу-формуляр під назвою «Глава» завели в 1938 році. Завели згідно з вказівкою П. Судоплатова, резолюція якого з цього приводу стоїть на одному з документів. Невдовзі перед цим отримали інформацію, що О. Неприцький-Грановський у 1935 році став головою Організації державного відродження України (ОДВУ). Ця громадсько-політична організація українців була ідеологічно пов’язана з ОУН, головну увагу приділяла збереженню національної ідентичності українців у США і підтриманню національно-визвольного руху в Україні.

Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.

Україна і світ – проти російської агресії. Санкції в дії:

1️⃣Україна та Європейська комісія ведуть переговори над укладенням Drone deal («Угоди про дрони»).

2️⃣Естонія, Латвія, Литва та Польща надіслали Європейській комісії спільну заяву із закликом розірвати угоди про захист інвестицій з росією, які досі діють у 17 країнах-членах ЄС.

3️⃣Уже шість країн відмовилися грати з російською збірною на Чемпіонаті світу з хокею у 2027 році. До Фінляндії, Норвегії та Латвії приєдналися Швеція, Чехія і Данія.

4️⃣Угорщина має намір відмовитися від російських енергоносіїв, заявила глава МЗС країни Аніта Орбан.

5️⃣У вересні російський експорт зерна через чорноморські та азовські термінали скоротився на 93,7% порівняно з вереснем минулого року.

Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.

Сьогодні у Брюсселі провели дві важливі зустрічі з партнерами.

Перша – щодо Prosperity Plan для України. Це один із ключових документів, над яким зараз працюємо з партнерами. Він має визначити, як відновлюватимемо Україну після війни, залучатимемо інвестиції та створюватимемо можливості для розвитку нашої економіки.

Працювали з представниками Єврокомісії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку та BlackRock. З українського боку залучені команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони та Офісу Президента.

Деталі поки не розкриваємо. Зараз триває предметна робота над документом. Разом із партнерами визначили конкретні наступні кроки та терміни їх виконання. Про результати розповімо пізніше.

Друга зустріч – щодо фінансування України у 2027 році. Разом із командами Міноборони, Мінфіну та Офісу Президента показали партнерам математику війни на наступний рік: скільки ресурсів потрібно, який дефіцит маємо покрити та за рахунок яких джерел можемо це зробити.

Окремо обговорили загрози з боку Росії для України та всієї Європи, а також спільні кроки для протидії їм.

Завтра продовжимо роботу з партнерами над гарантіями безпеки для України.

Йдеться не лише про безпеку нашої держави, а й про нову архітектуру безпеки всієї Європи після війни. Україна є її невід’ємною частиною. Адже без довгострокової безпеки України неможлива і довгострокова безпека Європи.

Саме тому роботу над гарантіями безпеки, відновленням та економічним розвитком ведемо паралельно. Це частини одного плану для майбутнього України.