Слабкий попит на сталь і падіння цін все більше скорочують прибутки російської металургії.
За січень–вересень 2026 року чистий прибуток ПАТ «северсталь» зменшився на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 232,5 млн доларів.
У третьому кварталі виручка компанії упала на 3%, до 2,1 млрд доларів, а продажі сталевої продукції скоротилися на 9% – до 2,61 млн тонн. За січень–вересень середні ціни на сталь на росії знизилися на 6%. Відновлення попиту після його падіння приблизно на 14% у 2025 році не відбулося. У компанії також очікують сезонного послаблення попиту в четвертому кварталі.
«северсталь» скорочує інвестиції та не виплачує дивіденди.
Дивіденди не виплачують із четвертого кварталу 2024 року. За прогнозом компанії, вільний грошовий потік залишатиметься від’ємним і за підсумками 2026 року.
Ситуація в «северсталі» показує, як слабкий внутрішній попит і падіння цін б’ють по російській промисловості. Навіть великим виробникам доводиться урізати інвестиції та зберігати кошти замість розвитку виробництва.
За січень–вересень 2026 року чистий прибуток ПАТ «северсталь» зменшився на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 232,5 млн доларів.
У третьому кварталі виручка компанії упала на 3%, до 2,1 млрд доларів, а продажі сталевої продукції скоротилися на 9% – до 2,61 млн тонн. За січень–вересень середні ціни на сталь на росії знизилися на 6%. Відновлення попиту після його падіння приблизно на 14% у 2025 році не відбулося. У компанії також очікують сезонного послаблення попиту в четвертому кварталі.
«северсталь» скорочує інвестиції та не виплачує дивіденди.
За дев’ять місяців капітальні витрати зменшилися на 39%, до 930 млн доларів, а в третьому кварталі – на 42%, до 280 млн доларів. Компанія відмовилася від виплат дивідендів за дев’ять місяців через від’ємний вільний грошовий потік.
Дивіденди не виплачують із четвертого кварталу 2024 року. За прогнозом компанії, вільний грошовий потік залишатиметься від’ємним і за підсумками 2026 року.
Ситуація в «северсталі» показує, як слабкий внутрішній попит і падіння цін б’ють по російській промисловості. Навіть великим виробникам доводиться урізати інвестиції та зберігати кошти замість розвитку виробництва.
Україна і світ – проти російської агресії.
Санкції в дії:
1️⃣Будівельний ринок росії стикається зі зростанням кількості банкрутств та збільшенням боргового навантаження учасників галузі.
2️⃣Обмеження судноплавства в Чорному морі призвело до зменшення експорту з рф пшениці в липні–жовтні 2026 року на 39,6% у річному вимірі, а ячменю – на 25%.
3️⃣Нейромережа Claude від Anthropic почала вимагати від користувачів підтвердження особи та блокувати власників російських документів.
4️⃣Страхові компанії росії вперше за кілька років зазнали збитків через атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи та склади маркетплейсів.
5️⃣Чистий прибуток «транснєфті» за 9 місяців 2026 року знизився на 16%.
Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.
Санкції в дії:
1️⃣Будівельний ринок росії стикається зі зростанням кількості банкрутств та збільшенням боргового навантаження учасників галузі.
2️⃣Обмеження судноплавства в Чорному морі призвело до зменшення експорту з рф пшениці в липні–жовтні 2026 року на 39,6% у річному вимірі, а ячменю – на 25%.
3️⃣Нейромережа Claude від Anthropic почала вимагати від користувачів підтвердження особи та блокувати власників російських документів.
4️⃣Страхові компанії росії вперше за кілька років зазнали збитків через атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи та склади маркетплейсів.
5️⃣Чистий прибуток «транснєфті» за 9 місяців 2026 року знизився на 16%.
Детальніше читайте на офіційному сайті СЗРУ.
міністерство цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій рф розробляє зміни до закону «Про зв’язок».
Вони дозволять передавати мережі та абонентів провайдерів, які припинили роботу або втратили ліцензію, у тимчасове управління великим операторам. Офіційне пояснення – зберегти зв’язок для користувачів. Фактично йдеться про новий механізм перерозподілу ринку.
Раніше великі оператори отримували місцеві мережі та абонентські бази переважно через купівлю невеликих провайдерів.
Одночасно влада підвищує вимоги до учасників ринку. мінцифри рф пропонує видавати ліцензії лише юридичним особам, збільшити мінімальний статутний капітал і щорічні обов’язкові внески. Індивідуальним підприємцям доведеться створювати юридичні особи, а невеликим компаніям – витрачати більше коштів на виконання нових вимог. Для більшості провайдерів це може зробити подальшу роботу невигідною.
«ростелеком» уже запропонував місцевим провайдерам передати йому обслуговування абонентів. Невеликі компанії зможуть утримувати лінії зв’язку та залучати клієнтів за винагороду, але послуги надаватимуть під брендом державного оператора. Фактично вони перетворяться на його підрядників, втративши самостійність у роботі з абонентами.
Реформа також спростить державний контроль над інтернетом.
Під виглядом упорядкування ринку влада створює умови для витіснення незалежних провайдерів. Більші витрати та жорсткіші вимоги підштовхуватимуть невеликі компанії до закриття або залежності від великих операторів. Що менше незалежних мереж залишиться, то простіше державі контролювати трафік, виконувати вимоги щодо блокування ресурсів і забезпечувати доступ спецслужб до даних користувачів. Наступний крок до цифрового ГУЛАГу – зосередження інтернет-інфраструктури в руках кількох операторів, які працюватимуть за правилами держави.
Вони дозволять передавати мережі та абонентів провайдерів, які припинили роботу або втратили ліцензію, у тимчасове управління великим операторам. Офіційне пояснення – зберегти зв’язок для користувачів. Фактично йдеться про новий механізм перерозподілу ринку.
Раніше великі оператори отримували місцеві мережі та абонентські бази переважно через купівлю невеликих провайдерів.
Тепер операторів, яким передаватимуть інфраструктуру та договори з клієнтами, визначатиме державна міжвідомча комісія. Для цього не знадобиться навіть рішення суду.
Одночасно влада підвищує вимоги до учасників ринку. мінцифри рф пропонує видавати ліцензії лише юридичним особам, збільшити мінімальний статутний капітал і щорічні обов’язкові внески. Індивідуальним підприємцям доведеться створювати юридичні особи, а невеликим компаніям – витрачати більше коштів на виконання нових вимог. Для більшості провайдерів це може зробити подальшу роботу невигідною.
«ростелеком» уже запропонував місцевим провайдерам передати йому обслуговування абонентів. Невеликі компанії зможуть утримувати лінії зв’язку та залучати клієнтів за винагороду, але послуги надаватимуть під брендом державного оператора. Фактично вони перетворяться на його підрядників, втративши самостійність у роботі з абонентами.
Реформа також спростить державний контроль над інтернетом.
мінцифри рф пояснює її необхідністю посилити інформаційну безпеку та забезпечити виконання вимог до СОРМ – системи технічних засобів, яка надає спецслужбам доступ до комунікацій і даних користувачів.
Під виглядом упорядкування ринку влада створює умови для витіснення незалежних провайдерів. Більші витрати та жорсткіші вимоги підштовхуватимуть невеликі компанії до закриття або залежності від великих операторів. Що менше незалежних мереж залишиться, то простіше державі контролювати трафік, виконувати вимоги щодо блокування ресурсів і забезпечувати доступ спецслужб до даних користувачів. Наступний крок до цифрового ГУЛАГу – зосередження інтернет-інфраструктури в руках кількох операторів, які працюватимуть за правилами держави.
Борги із зарплат на росії зросли майже на 19% за місяць
На 1 вересня підприємства заборгували працівникам понад 2,4 млрд рублів. За рік сума невиплат збільшилася на 47,4%. Лише за серпень прострочена заборгованість зросла на 385,3 млн рублів. Понад половина боргів – 1,31 млрд рублів, або 54% загальної суми – накопичилася протягом 2026 року.
Підприємства не мають грошей, щоб розрахуватися з працівниками. За рік зарплатні борги зросли майже в півтора раза, а за один місяць – ще на сотні мільйонів рублів.
Проблеми не обмежуються зарплатами. Заточена під війну грошово-кредитна політика центробанку рф супроводжується щорічним зростанням кількості дефолтів на ринку корпоративного боргу. У 2024 році зафіксували 11 дефолтів емітентів облігацій, у 2025-му – 24, а за неповний 2026-й – уже 33.
Війна проти України поглинає бюджетні ресурси, а висока вартість кредитів ускладнює фінансування бізнесу. Підприємства накопичують борги перед працівниками, а кількість дефолтів зростає. російська економіка платить за війну не лише державними витратами. Ціну все частіше перекладають на працівників, яким не виплачують зароблені гроші, та компанії, що втрачають здатність обслуговувати борги.
На 1 вересня підприємства заборгували працівникам понад 2,4 млрд рублів. За рік сума невиплат збільшилася на 47,4%. Лише за серпень прострочена заборгованість зросла на 385,3 млн рублів. Понад половина боргів – 1,31 млрд рублів, або 54% загальної суми – накопичилася протягом 2026 року.
Основна причина невиплат – нестача власних коштів у компаній та організацій.
Підприємства не мають грошей, щоб розрахуватися з працівниками. За рік зарплатні борги зросли майже в півтора раза, а за один місяць – ще на сотні мільйонів рублів.
Проблеми не обмежуються зарплатами. Заточена під війну грошово-кредитна політика центробанку рф супроводжується щорічним зростанням кількості дефолтів на ринку корпоративного боргу. У 2024 році зафіксували 11 дефолтів емітентів облігацій, у 2025-му – 24, а за неповний 2026-й – уже 33.
Війна проти України поглинає бюджетні ресурси, а висока вартість кредитів ускладнює фінансування бізнесу. Підприємства накопичують борги перед працівниками, а кількість дефолтів зростає. російська економіка платить за війну не лише державними витратами. Ціну все частіше перекладають на працівників, яким не виплачують зароблені гроші, та компанії, що втрачають здатність обслуговувати борги.
Інфляція та сповільнення зростання доходів послаблюють споживчий попит на росії
За прогнозом мінекономрозвитку рф, приріст реальних наявних доходів населення скоротиться із 7,4% у 2025 році до 1% у 2026-му. росіяни витрачають більше грошей, але купують не більше товарів і послуг. За тиждень 12–18 жовтня 2026 року номінальні споживчі витрати зросли на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. З урахуванням інфляції вони, навпаки, скоротилися на 0,03%. У третьому кварталі реальні витрати з урахуванням сезонних коливань зменшилися на 2,2% порівняно з попереднім кварталом.
Попит падає на товари тривалого користування та послуги.
росіяни відкладають великі покупки та економлять на необов’язкових витратах.
Заощаджувати змушує і вартість повсякденних послуг. У серпні–вересні 2026 року жителі центральних регіонів рф рідше відвідували салони краси, автосервіси та заклади харчування, обираючи дешевші варіанти. У москві та московській області переходили на бюджетні заклади й готову їжу з магазинів. На північному заході країни знижувалися продажі нових автомобілів, товарів для дому та косметики.
Більшість росіян не відчуває поліпшення матеріального становища.
Частка останніх декілька років тримається на рівні 66–68%, що вказує на тривалу стагнацію доходів більшості населення.
Слабкий споживчий попит обмежує можливості цивільних галузей підтримувати економіку. За таких умов підприємства можуть скорочувати інвестиції та відкладати розширення виробництва. Це стримуватиме створення робочих місць і зростання доходів, а економіка рф дедалі більше залежатиме від державних, передусім військових, замовлень.
За прогнозом мінекономрозвитку рф, приріст реальних наявних доходів населення скоротиться із 7,4% у 2025 році до 1% у 2026-му. росіяни витрачають більше грошей, але купують не більше товарів і послуг. За тиждень 12–18 жовтня 2026 року номінальні споживчі витрати зросли на 7,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. З урахуванням інфляції вони, навпаки, скоротилися на 0,03%. У третьому кварталі реальні витрати з урахуванням сезонних коливань зменшилися на 2,2% порівняно з попереднім кварталом.
Попит падає на товари тривалого користування та послуги.
Упродовж 12–18 жовтня витрати на електроніку й телекомунікаційне обладнання скоротилися на 13,5% у річному вимірі, меблі – на 6,6%, таксі – на 6,3%, одяг, взуття й аксесуари – на 4,1%, спортивні товари – на 2,7%.
росіяни відкладають великі покупки та економлять на необов’язкових витратах.
Заощаджувати змушує і вартість повсякденних послуг. У серпні–вересні 2026 року жителі центральних регіонів рф рідше відвідували салони краси, автосервіси та заклади харчування, обираючи дешевші варіанти. У москві та московській області переходили на бюджетні заклади й готову їжу з магазинів. На північному заході країни знижувалися продажі нових автомобілів, товарів для дому та косметики.
Більшість росіян не відчуває поліпшення матеріального становища.
За опитуванням фонду «общественное мнение», лише 6% респондентів заявили про поліпшення свого становища за останні два–три місяці. Ще 25% повідомили про погіршення, а 68% не помітили змін.
Частка останніх декілька років тримається на рівні 66–68%, що вказує на тривалу стагнацію доходів більшості населення.
Слабкий споживчий попит обмежує можливості цивільних галузей підтримувати економіку. За таких умов підприємства можуть скорочувати інвестиції та відкладати розширення виробництва. Це стримуватиме створення робочих місць і зростання доходів, а економіка рф дедалі більше залежатиме від державних, передусім військових, замовлень.
За п’ять місяців прострочена заборгованість за кредитами 22 великих російських інфраструктурних компаній зросла більш ніж удвічі – майже до 9 млрд рублів
Банки відмовляють їм у нових позиках і продовженні банківських гарантій, навіть якщо кредитна історія компаній чиста. Станом на кінець серпня 2026 року загальна кредиторська заборгованість цих підрядників збільшилася на 16%, до 495 млрд рублів, а борги за кредитами – на 11,8%, до 191 млрд рублів.
Галузь потерпає від скорочення бюджетних витрат і браку великих замовлень.
Федеральне фінансування відповідних національних проєктів зросло лише на 3,1%.
Спад охопив усю будівельну галузь. За січень–серпень обсяг виконаних робіт у порівнянних цінах скоротився на 2,9%, до 11,1 трлн рублів. На уралі падіння становило 12,1%, на північному кавказі – 11,9%, на півдні росії – 7,3%.
Підрядники також потерпають від затримок державних платежів. Щоб покрити касові розриви, вони беруть кредити за ключової ставки 14%, а фактична вартість запозичень ще вища. Банки вважають дорожнє будівництво ризиковим і не поспішають фінансувати навіть компанії без прострочених боргів.
Наслідки вже позначилися на державних замовленнях. Замовники в односторонньому порядку розірвали 18 контрактів на загальну суму 80,5 млрд рублів. Подальше скорочення фінансування загрожує новими розірваннями угод, банкрутствами підрядників і зривом строків будівництва.
У найближчі шість–дев’ять місяців прострочена заборгованість підрядників лише зростатиме. У 2027 році фінансування інфраструктурних національних проєктів скоротиться, оскільки бюджетні кошти спрямовують на війну проти України.
Банки відмовляють їм у нових позиках і продовженні банківських гарантій, навіть якщо кредитна історія компаній чиста. Станом на кінець серпня 2026 року загальна кредиторська заборгованість цих підрядників збільшилася на 16%, до 495 млрд рублів, а борги за кредитами – на 11,8%, до 191 млрд рублів.
Галузь потерпає від скорочення бюджетних витрат і браку великих замовлень.
У січні–вересні регіональні видатки на інфраструктурне будівництво впали на 19,1%, до 1 трлн рублів.
Федеральне фінансування відповідних національних проєктів зросло лише на 3,1%.
Спад охопив усю будівельну галузь. За січень–серпень обсяг виконаних робіт у порівнянних цінах скоротився на 2,9%, до 11,1 трлн рублів. На уралі падіння становило 12,1%, на північному кавказі – 11,9%, на півдні росії – 7,3%.
Підрядники також потерпають від затримок державних платежів. Щоб покрити касові розриви, вони беруть кредити за ключової ставки 14%, а фактична вартість запозичень ще вища. Банки вважають дорожнє будівництво ризиковим і не поспішають фінансувати навіть компанії без прострочених боргів.
Наслідки вже позначилися на державних замовленнях. Замовники в односторонньому порядку розірвали 18 контрактів на загальну суму 80,5 млрд рублів. Подальше скорочення фінансування загрожує новими розірваннями угод, банкрутствами підрядників і зривом строків будівництва.
У найближчі шість–дев’ять місяців прострочена заборгованість підрядників лише зростатиме. У 2027 році фінансування інфраструктурних національних проєктів скоротиться, оскільки бюджетні кошти спрямовують на війну проти України.
Міністерство економічного розвитку рф уперше за останні п’ять років офіційно зафіксувало спад промисловості.
▪️За підсумками 2026 року очікується падіння на 0,2% замість прогнозованого зростання на 0,6%. За 8 місяців поточного року цей показник зупинився на нульовій позначці, а в серпні просів на 0,8% рік до року. Така негативна динаміка стала прямим наслідком переведення кремлем російської економіки на «воєнні рейки».
👉Найбільших втрат зазнали галузі, що напряму залежать від споживчої активності та кредитування: автопром, будівництво, агропром і хімічна промисловість. Скорочення доходів перетворює регіони на дотаційні, що додатково б’є по купівельній спроможності населення. На сьогодні 65 суб’єктів рф не спроможні забезпечити себе без допомоги центру та є дотаційними, і лише 24 залишаються донорами.
📌Загалом російська металургія втратила 5,2% від загальних обсягів, хімічні підприємства – 3%, швейні виробництва – 4,2%, випуск ліфтів знизився на 20%, а вантажних залізничних вагонів – на 30%. Виробництво нафтопродуктів скорочується третій місяць поспіль, а видобуток нафти до кінця року може впасти до мінімуму за останні 17 років.
▪️За підсумками 2026 року очікується падіння на 0,2% замість прогнозованого зростання на 0,6%. За 8 місяців поточного року цей показник зупинився на нульовій позначці, а в серпні просів на 0,8% рік до року. Така негативна динаміка стала прямим наслідком переведення кремлем російської економіки на «воєнні рейки».
👉Ключовим чинником стало стискання внутрішнього попиту, спричинене високою інфляцією, валютними коливаннями та дорогими запозиченнями. Водночас через скорочення держоборонного замовлення на тлі економічної кризи відбувається згортання виробництва і на підприємствах ВПК, що (за обіцянками і розрахунками москви) мали б підтримати загальну ситуацію в країні.
👉Найбільших втрат зазнали галузі, що напряму залежать від споживчої активності та кредитування: автопром, будівництво, агропром і хімічна промисловість. Скорочення доходів перетворює регіони на дотаційні, що додатково б’є по купівельній спроможності населення. На сьогодні 65 суб’єктів рф не спроможні забезпечити себе без допомоги центру та є дотаційними, і лише 24 залишаються донорами.
📌Загалом російська металургія втратила 5,2% від загальних обсягів, хімічні підприємства – 3%, швейні виробництва – 4,2%, випуск ліфтів знизився на 20%, а вантажних залізничних вагонів – на 30%. Виробництво нафтопродуктів скорочується третій місяць поспіль, а видобуток нафти до кінця року може впасти до мінімуму за останні 17 років.