⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 122 ВОРОЖИХ БПЛА
У ніч на 10 березня (з 18:00 09 березня) противник атакував 137 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів із напрямків: Брянськ, Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, Шаталове – рф., Гвардійське - ТОТ АР Крим, близько 80 із них – "шахеди".
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
💥 За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 122 ворожих БпЛА.
Зафіксовано влучання 12 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 10 локаціях.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!
У ніч на 10 березня (з 18:00 09 березня) противник атакував 137 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та безпілотниками інших типів із напрямків: Брянськ, Орел, Курськ, Міллєрово, Приморсько-Ахтарськ, Шаталове – рф., Гвардійське - ТОТ АР Крим, близько 80 із них – "шахеди".
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
💥 За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 122 ворожих БпЛА.
Зафіксовано влучання 12 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 10 локаціях.
Атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки!
🙏181❤29👍16🫡3🔥1🥰1🤔1🤯1😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Олександрівський напрямок: підрозділи угруповання ДШВ за короткий час ліквідували 10 російських окупантів і знищили 2 одиниці автомобільної техніки та 3 квадроцикли, які ворог використовував для маневрування та підвезення особового складу.
Слава Україні!
Відео Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України
Слава Україні!
Відео Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України
🔥233👍45❤18🙏4
"Працював у частинах і підрозділах Сил оборони на Донеччині.
Зустрівся з командирами корпусів, бригад і батальйонів, які щоденно виконують бойові завдання на найскладніших ділянках фронту.
Безпосередньо на місцях вивчив особливості бойових дій на даний ділянці фронту, обговорив актуальні питання виконання бойових завдань, рівень забезпечення наших підрозділів. Схвалив рішення для посилення стійкості оборони та покращення логістики.
Особливість війни на нинішньому етапі така, що поняття "переднього краю" розмивається, і на багатьох ділянках обопільні "зони інфільтрації" для малих піхотних груп можуть сягати понад 10 км.
Попри постійні спроби противника просочуватися вглиб наших порядків, підрозділи Сил оборони України утримують визначені рубежі, а на окремих відрізках фронту – проводять власні активні наступальні дії.
Противник зазнає значних, подекуди критичних втрат у живій силі та техніці. Українські підрозділи ефективно застосовують безпілотні системи, артилерію та дистанційне мінування, послідовно знижуючи бойовий потенціал російських військ, зриваючи їхні наступальні плани.
Вдячний кожному військовослужбовцю за силу духу, результативність, відданість військовому обов’язку.
Слава Україні! 🇺🇦" - Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine генерал Олександр Сирський
Зустрівся з командирами корпусів, бригад і батальйонів, які щоденно виконують бойові завдання на найскладніших ділянках фронту.
Безпосередньо на місцях вивчив особливості бойових дій на даний ділянці фронту, обговорив актуальні питання виконання бойових завдань, рівень забезпечення наших підрозділів. Схвалив рішення для посилення стійкості оборони та покращення логістики.
Особливість війни на нинішньому етапі така, що поняття "переднього краю" розмивається, і на багатьох ділянках обопільні "зони інфільтрації" для малих піхотних груп можуть сягати понад 10 км.
Попри постійні спроби противника просочуватися вглиб наших порядків, підрозділи Сил оборони України утримують визначені рубежі, а на окремих відрізках фронту – проводять власні активні наступальні дії.
Противник зазнає значних, подекуди критичних втрат у живій силі та техніці. Українські підрозділи ефективно застосовують безпілотні системи, артилерію та дистанційне мінування, послідовно знижуючи бойовий потенціал російських військ, зриваючи їхні наступальні плани.
Вдячний кожному військовослужбовцю за силу духу, результативність, відданість військовому обов’язку.
Слава Україні! 🇺🇦" - Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine генерал Олександр Сирський
👍136❤52🙏32❤🔥3🥰2🤣2👏1🎉1🏆1🙈1🫡1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Підрозділи кіберборотьби Збройних Сил України проводять наступальні кібероперації з лютого 2022 року.
#КіберсилиЗСУ
#КіберсилиЗСУ
🔥176❤34👍16🙏8🥰1🤔1
Державний гімн України — один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Державним гімном є пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля»: слова Павла Чубинського, музика о. Михайла Вербицького. Офіційна музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено законом України «Про Державний гімн України» 6 березня 2003 року.
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, з віршу Павла Чубинського, ученого-етнографа, фольклориста.
Поширення цього вірша серед українців, об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив …» на проживання в Архангельську губернію.
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, греко-католицький священик о. Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, з нотами — в 1865-му.
Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання «Нью-Йорк таймс» опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.
Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського і Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки.
1939 року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.
Коли в радянському союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки в його складі, то варіант використання пісні «Ще не вмерла Україна» було відкинуто.
Гімн «Ще не вмерла Україна» було вперше публічно заспівано 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю «Червона рута». Почав виконувати Василь Жданкін і до нього долучилися Віктор Морозов і Едуард Драч.
Визначною подією стало також виконання гімну «Ще не вмерла Україна» 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної ради народних депутатів XXI («першого демократичного») скликання. Перше аранжування для оркестру здійснив художній керівник та диригент Галицького симфонічного оркестру Ростислав Демчишин.
15 січня 1992 року музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Усю оркестровку здійснив Олександр Морозов.
Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції соцпартії і компартії. З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, затверджені законом.
Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, з віршу Павла Чубинського, ученого-етнографа, фольклориста.
Поширення цього вірша серед українців, об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив …» на проживання в Архангельську губернію.
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» у номері 4 за 1863 рік. Отримавши поширення на Західній Україні, вірш не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, греко-католицький священик о. Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Вперше надрукований у 1863 році, з нотами — в 1865-му.
Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. На платівку вперше записаний у кельнському відділенні «Грамофону» в жовтні 1910 року у виконанні Модеста Менцинського. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання «Нью-Йорк таймс» опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України.
Також, «Ще не вмерла Україна» Чубинського і Вербицького наряду з «Вічним революціонером» Франка та Лисенка, у виконанні хору Стеценка, лунали під час проголошення Акту Злуки.
1939 року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.
Коли в радянському союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки в його складі, то варіант використання пісні «Ще не вмерла Україна» було відкинуто.
Гімн «Ще не вмерла Україна» було вперше публічно заспівано 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю «Червона рута». Почав виконувати Василь Жданкін і до нього долучилися Віктор Морозов і Едуард Драч.
Визначною подією стало також виконання гімну «Ще не вмерла Україна» 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної ради народних депутатів XXI («першого демократичного») скликання. Перше аранжування для оркестру здійснив художній керівник та диригент Галицького симфонічного оркестру Ростислав Демчишин.
15 січня 1992 року музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Усю оркестровку здійснив Олександр Морозов.
Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як державний гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції соцпартії і компартії. З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, затверджені законом.
❤200🙏26👏8🔥4👍2🤔2❤🔥1🥰1🤣1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Молодший сержант Сергій Котенок — 42-річний Герой України з Сумщини, який у мирному житті працював водієм, а на фронті став легендою, близько 90 діб утримуючи позицію "Штіль" біля Котлиного удвох з напарником, знищивши понад 50 окупантів і не відступивши навіть тоді, коли води не було три доби. Сьогодні він інструктор - передає досвід іншим воїнам.
#ГеройУкраїни
152 окрема єгерська бригада імені Симона Петлюри
#ГеройУкраїни
152 окрема єгерська бригада імені Симона Петлюри
❤261🙏55👍29🫡4❤🔥3⚡1🥰1😢1🤣1