Що там, долб…оби?

Кому не подобався оптимізм про кавунятко?

Кому хотілося понити як важко нам дається наступ?

І що ви цим умніки добитись хотіли?

Щоб не наступали? Щоб в тилу жінки плакали? Щоб перед боєм солдат холов від страху?

«Недооцінюєм ворога»? Де?

Кожен хто іде в бій - все оцінює.

«Бойове розпорядження» завжди розділяє: гумор для соцмереж, а тут тільки ти і доля.

Зброя НАТО убиває?

Х..й.

Убивають українські солдати.

Зброї у нас недостатньо.

Та й бувало у світі коли і зброї багато. А такого драйву як у нас нема.

Ми не маємо іншого вибору.

Ми - козацького роду. Тільки перемога.

Мені теж є що згадати. Коли снаряд по нас, а потім ми по них. Вони не попали, а ми попали. І не раз.

Уссурійськ, х…йсурійськ.

Колись рускій десант був «суперпротівнік з комп‘ютерних ігор».

А тепер от. Наяву.

І розлітаються понівечені тіла. І ніби й не гра. Та весело.

Але.

Тепер уже можна.

Тепер і я понию.

Вільний Херсон має свої імена.

Для багатьох з нас.

«Сімба».

«Тенгрі».

«Роланд».

Для мене.