На зустрічі доповів Президенту з двох важливих питань.

Перше — на позачерговому засіданні Уряд ухвалить рішення про виділення з резервного фонду коштів для підтримки та компенсації постраждалим через трагедію у Бучанському районі.

Друге питання — адаптація роботи держави, столиці, економіки та критичної інфраструктури до нової тактики російських атак.

За підсумками розширеної наради, яку я сьогодні провів за участі Головнокомандувача, Міністра внутрішніх справ, ДСНС, мера Києва, представників Офісу Президента та РНБО, напрацьовуємо конкретні пропозиції щодо адаптації роботи держави до нових умов.

Тривалі повітряні тривоги впливають не лише на безпеку людей, а й на роботу підприємств, логістику, транспорт, школи, дитячі садки та інші сфери життя. Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці та великих містах, тому і наші підходи й алгоритми реагування мають змінюватися.

Працюємо над рішеннями щодо роботи підприємств та установ під час різних типів небезпеки, організації логістики й транспорту, роботи метро та інших об’єктів інфраструктури з метою більшого захисту людей і можливостей жити у наших містах та громадах.

Окремо плануємо переглянути підходи до комендантської години та доступу цивільних до оперативнішої інформації про повітряні загрози — без додаткових ризиків для безпеки.

Усі залучені служби та відомства працюють над комплексним та обґрунтованим підходом. Необхідні пропозиції плануємо сформувати на початку наступного тижня, представити їх суспільству та перейти до реалізації.

Сьогодні була детальна доповідь Міністра освіти і науки перед стартом навчального року. Все, що стосується безпеки освітнього процесу, укриттів, організації харчування, забезпечення підручниками, підвищення оплати праці освітян. Наше завдання — попри війну забезпечити дітям можливість якісно і безпечно навчатися. (1/6)

Завтра почнуть роботу 25 тисяч закладів освіти. У громадах із підвищеним ризиком російських ударів не повинно бути жодних масових заходів.

Лінійки та інші урочисті заходи мають проводитися лише з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів і можливості швидко перейти до них у разі повітряної тривоги. Це рішення повинні ухвалювати конкретні громади на місцях. Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості. (2/6)

Сьогодні в цілому по країні понад 82% дітей у дошкільній освіті мають доступ до укриттів. У школах такий доступ мають 83% учнів. Це понад 9 тисяч закладів дошкільної та 11 тисяч закладів загальної середньої освіти.

Триває будівництво ще 131 такого укриття за кошти державного бюджету. З них — 18 підземних дитячих садків. Після завершення цих робіт доступ до укриття матимуть 87% вихованців та учнів. Ціль до кінця 2027 року досягнути показника 92%. Минулого року ця цифра становила 77%. У 2022 році — 10%.

В університетах та закладах фахової й професійної освіти цей показник значно нижче — 68%. Укриття на сьогодні мають 965 з 1420 університетів та коледжів.

Заклади вищої освіти та коледжі самостійно визначають формат і графік освітнього процесу в межах своєї автономії. Вони можуть поєднувати очне, змішане та дистанційне навчання залежно від безпекової ситуації, місткості укриттів, особливостей освітніх програм. (3/6)

Тепер по регіонах. За інформацією місцевої влади, у Києві укриття є у 528 дитячих садочках і 435 школах. Загалом вони дозволяють забезпечити 91% вихованців і учнів столиці. 23 садочки та 20 шкіл не мають власних укриттів. Для них освітній процес організовують у безпечних просторах, які орендують.

На Київщині укриття облаштовані у 507 дитячих садочках і 658 школах. Це дає змогу забезпечити безпеку понад 90% вихованців та учнів області.

Особлива увага — безпеці організації освітнього процесу на прифронтових територіях. Тут застосовуються всі можливі форми навчання. Частина дітей навчається дистанційно, частина — у змішаному форматі, використовуючи протирадіаційні укриття, призначені для проведення освітнього процесу. Формат та графік освітнього процесу визначається місцевими адміністраціями залежно від безпекової ситуації.

До прикладу, в Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській, частині Дніпропетровської області освітній процес може тривати і в закладах освіти, де є базові укриття. Це дає змогу забезпечити близько 80% вихованців та учнів змішаною формою навчання. У Запорізькій області ця цифра становить близько 72%. У Харківській області, змішаний формат навчання, через безпекову ситуацію, застосовують лише у так званих підземних школах і там ця цифра складає близько 30%. На Харківщині таких шкіл зараз 17. Ще 7 — добудують на початку навчального року. В інших випадках застосовують дистанційний формат навчання. (4/6)

росія цілеспрямовано атакує друкарні та склади з підручниками. Тому, якщо неможливо оперативно надрукувати необхідну кількість підручників, учні мають отримувати доступ до їхніх електронних версій. Це пряме завдання Міністерства освіти спільно з місцевою владою в кожному конкретному регіоні.

Те саме стосується харчування дітей. Там, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування — пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі. (5/6)

З 1 вересня зарплати освітян зростуть ще на 20%. На початку цього року підвищення становило 30%.

Зростають саме посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників, від яких розраховується більшість доплат і надбавок.

Одночасно змінюємо саму систему оплати праці освітян. З 1 вересня відмовляємося від Єдиної тарифної сітки та переходимо до системи, де оклад залежатиме від посади та базової величини, що зараз становить середню зарплату по економіці в Україні.

Нова система охопить школи, вищу освіту, інклюзивно-ресурсні центри й державні заклади освіти. Для дошкілля та позашкілля, професійної та фахової передвищої освіти, органам місцевого самоврядування рекомендується здійснити відповідне підвищення заробітних плат освітян з 1 вересня 2026 року.

Окремо зберігаємо доплату 2600 грн для вчителів, які працюють очно на прифронтових територіях. Педагоги коледжів, які готують фахівців для ОПК, енергетики, машинобудування та металообробки, отримуватимуть додаткові 10% до окладу. (6/6)

Виступив у Верховній Раді.

Доповів, що за результатами експрес-аудиту, зокрема фінансового блоку, новий Уряд зіткнувся з надскладними викликами.

Зараз є розуміння поточних проблем і майбутніх ризиків — та план дій, як їх вирішувати.

Для цього потрібні спільні зусилля всіх гілок влади та інтенсивна, злагоджена робота.

Україна може недоотримати значну частину з 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів, якщо не буде спільної результативної роботи Парламенту та Уряду.

Щоб бюджет отримав ці кошти, потрібно ухвалити 44 рішення Уряду та 26 законів, які вже внесені у Верховну Раду та 17 законопроєктів, які мають бути внесені якнайшвидше.

Уряд зі свого боку забезпечить виконання всіх 44 рішень до 1 листопада. Прошу депутатів, незалежно від політичних вподобань, також ухвалити всі необхідні законопроєкти.

Додатково маємо дефіцит бюджету Сил оборони в розмірі 27 млрд доларів. Він виник через об’єктивне здорожчання війни, технологічні рішення, потребу в додатковому фінансуванні протиповітряної оборони та фінансове забезпечення наших воїнів.

На всіх рівнях ведуться перемовини з міжнародними партнерами, щоб забезпечити екстрене фінансування цих потреб.

Спільна та злагоджена робота над вирішенням проблем дає всі підстави надолужити недопрацювання та впоратися з новими викликами.

Дякую Президенту, Парламенту, колегам-урядовцям та всім державним органам за щоденні зусилля задля стійкості України. Особлива вдячність Силам оборони за мужність та самовідданість. Безумовна вдячність нашим міжнародним партнерам за підтримку та допомогу.

Крок за кроком.

Слава Україні!

Обговорив по телефону з Прем'єр-міністром Румунії Іліє Боложаном наслідки нічної російської атаки на спільний пункт пропуску Орлівка — Ісакча. Наголосив на необхідності посилення протиповітряної оборони.

Приділили увагу питанням логістики та розвитку прикордонної інфраструктури, які мають особливе значення в умовах блокування державою-агресором Чорноморського басейну. Говорили й про завершення низки енергетичних проєктів.

Подякував за всю підтримку, яку Румунія надає Україні.