У Чорному морі дрон уразив цивільне судно VOLGO BALT 226

20 серпня 2026 року в Чорному морі було уражено цивільне вантажне судно VOLGO BALT 226 (IMO 8841711) під прапором Коморських Островів.

За наявною інформацією, удар дрона спричинив значні пошкодження житлової надбудови та ходового містка судна.

На борту перебували 11 членів екіпажу — 10 громадян Азербайджану та один громадянин Грузії. За інформацією організації, що представляє інтереси азербайджанських моряків, усі члени екіпажу перебувають у безпеці. Загиблих та постраждалих немає.

Попри отримані пошкодження, судно зберегло можливість рухатися самостійно та продовжило перехід у напрямку Трабзона, Туреччина.

Інцидент із VOLGO BALT 226 став ще одним нагадуванням про серйозні ризики, з якими сьогодні стикаються цивільні моряки та торговельне судноплавство в Чорному морі.

Голова Адміністрації судноплавства Сергій Гурський прокоментував інформацію, яка останніми днями поширюється в соцмережах. Нижче — повна позиція керівника Адміністрації судноплавства щодо озвучених заяв і маніпуляцій.

👇👇👇

«Друзі, другий день отримую від спільноти посилання на дописи, у яких неодноразово згадується моє ім’я.

Я не хотів реагувати на потік маніпуляцій у соцмережах. Але коли в одну історію свідомо змішують різні державні органи, приватний бізнес, кримінальні провадження та ще й використовують фотографії людей без їхньої згоди — мовчати вже неправильно.

Тому давайте просто по фактах.

1. Щодо обов’язкового «внеску» до 10 тисяч доларів за дозвіл на завантаження або розвантаження судна в порту.

Почнемо з головного: Адміністрація судноплавства не видає дозволів на проведення вантажно-розвантажувальних робіт у морських портах, та жодним чином не регулює захід суден до/з українських портів.

Це сфера відповідальності інших державних структур та суб’єктів господарювання, які не підпорядковуються Адміністрації судноплавства.

Адміністрація судноплавства не керує їхньою господарською діяльністю та не встановлює їм порядок проведення робіт.

Якщо хтось має конкретні докази вимагання хабаря — називайте прізвище, посаду, підприємство, дату та місце і передавайте матеріали правоохоронним органам.

Але не приписуйте Адміністрації судноплавства повноваження, яких вона не має.

2. Щодо Регістру судноплавства України, закупівель та «свіжого кримінального провадження».

За три роки мого керівництва Регістром судноплавства України не було встановлено жодного факту моєї причетності до корупційних чи інших правопорушень. І що важливо — жодного працівника Регістру за мій період також не було притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення. За попередніх керівників подібні факти мали місце.

Але саме в момент мого призначення на посаду Голови Адміністрації судноплавства раптом з’являється кримінальне провадження, розпочате за заявою невідомих осіб, щодо можливих зловживань посадових осіб Регістру під час проведення закупівель.

І тут важлива деталь: провадження не стосується конкретно керівника Регістру та не обмежується періодом мого керівництва. Воно охоплює діяльність підприємства за періоди роботи кількох його керівників.

За інформацією представників правоохоронних органів, цим провадженням хтось дуже активно цікавиться та намагається його «підштовхнути».

І ми чудово розуміємо, кому може бути вигідно створювати інформаційний шум навколо цього питання саме зараз.

3. Українське Дунайське пароплавство.

Окремо хочу звернути увагу на ще одну маніпуляцію.

Проблеми ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» — це питання діяльності самого підприємства та його органу управління.

Адміністрація судноплавства не є органом управління УДП.

Тому коли в одному дописі намагаються пов’язати проблеми УДП із діяльністю Адміністрації судноплавства або особисто зі мною — це чергова підміна понять.

І ще.

Маю особисту повагу до народних депутатів України як до представників народу, які мають значний суспільний авторитет.

Саме тому особливо прикро бачити, коли, як у випадку з Анною Скороход, суспільству подається інформація, яка не відповідає фактам і створює викривлене уявлення про ситуацію.

Я завжди відкритий до діалогу. Це добре знає морська спільнота. Готовий відповідати на конкретні запитання, надавати факти та пояснювати рішення.

Але є речі, які переходять межу. Використовувати фотографії реальних моряків і за допомогою штучного інтелекту створювати їм плакати, написи чи позицію щодо мене, якої вони ніколи не висловлювали, — це маніпуляція.

Оригінальна фотографія моряків, використана у згаданому матеріалі знаходиться за посиланням:
https://www.linkedin.com/posts/ycrewing-marine-agency_ycrewing-marineagency-crewing-activity-7348029103767281664-5izx.

Морська галузь сьогодні працює у надзвичайно складних умовах. І точно не потребує політичних шоу.»

Шановні спілчани! Дорогі українці!

Сьогодні ми відзначаємо 35-й День Незалежності України.

Ще один рік нашої історії. Ще один рік боротьби. Ще один рік, коли ми доводимо собі й усьому світові: незалежність для українців це вибір, який ми робимо щодня. Уже п’ятий рік повномасштабної війни ми зустрічаємо це свято з особливим відчуттям його справжньої цінності.

Незалежність — це наші воїни, які тримають небо, землю і море. Це люди, які віддали найдорожче за право України бути вільною. Це пам’ять про тих, чиї серця зупинилися заради майбутнього, яке сьогодні продовжує жити в кожному з нас.

Незалежність — це ті, хто працює попри сирени й обстріли. Хто виходить у зміну, навчає молодь, лікує, будує, рятує та допомагає. Хто не дозволяє країні зупинитися навіть тоді, коли ворог намагається зруйнувати все навколо.

Незалежність — це українські моряки, які несуть наш прапор і нашу гідність у різні куточки світу. Це портовики, які щодня забезпечують роботу галузі під загрозою атак. Це молоді курсанти, які сьогодні навчаються, щоб завтра продовжити історію українського мореплавства. Це наші діти, які заслуговують зростати під мирним небом. Наш увесь народ, який вірить у Перемогу. Наші родини, які чекають на повернення своїх рідних. Це кожен українець, який попри втому, біль і втрати продовжує дивитися вперед.

Ми пройшли через багато випробувань. Ми втрачали. Ми чекали. Ми боролися і будемо це робити знову і знову. І ми не втратили головного — віри одне в одного і віри в Україну. Ми знаємо, якою хочемо бачити свою державу. Країною чистого неба і відкритих портів. Країною, де діти чують шум моря, а не сигнали тривоги. Країною, де процвітає мир, злагода і щасливе майбутнє. Яке ми обов’язково її побудуємо.

Бо незалежність живе в наших серцях. У наших вчинках. У нашій єдності. У нашій незламності.

З Днем Незалежності, Україно!

Голова ПРМТУ Олег Григорюк дав коментар журналістам BBC Newsday щодо ситуації в українських портах і безпеки цивільного судноплавства на тлі постійних атак з боку рф.

У центрі розмови — безпека портовиків і моряків, які продовжують працювати попри загрози, а також необхідність посилення захисних заходів для працівників морської галузі.

«Україна потребує подальшої підтримки міжнародної морської спільноти та системного тиску на агресора. Атаки на цивільні порти, торговельні судна та людей, які забезпечують їхню роботу, становлять загрозу не лише для України — вони безпосередньо впливають на безпеку міжнародного судноплавства», - наголосив Олег Григорюк.

ПРМТУ продовжує використовувати міжнародні майданчики та увагу світових медіа, щоб ситуація українських моряків і портовиків залишалася у світовому інформаційному порядку денному.

Голова ПРМТУ Олег Григорюк в ефірі BBC News розповів про ситуацію в портах Великої Одеси, які практично щодня зазнають російських атак.

За його словами, попри удари по портовій інфраструктурі та спроби росії заблокувати морський експорт, рух суден триває: щодня до українських портів заходять і виходять з них торговельні судна.

Олег Григорюк наголосив, що зі зростанням інтенсивності атак збільшуються й ризики для тих, хто забезпечує роботу портів та морських перевезень. ПРМТУ надає своїм членам соціальну, гуманітарну та психологічну підтримку, а також закликає операторів портових терміналів і профільне міністерство вживати всіх можливих заходів для захисту працівників.

«Рівень стресу надзвичайно високий, як і небезпека на робочих місцях. Але українці мають величезну стійкість. Ми продовжуємо працювати, триматися і рухатися вперед», — зазначив Голова ПРМТУ.

Наслідки російських атак виходять далеко за межі України: через чорноморські порти проходять вантажі, критично важливі для глобальної продовольчої безпеки. «Весь світ залежить від нашого зернового експорту. Рівень ескалації надзвичайно високий, кількість атак зростає. Попри це, ми й надалі робитимемо все можливе, щоб забезпечити стабільну роботу морських логістичних ланцюгів», — наголосив Олег Григорюк.

Докладніше - у сюжеті BBC News⬆️

Адміністрація судноплавства продовжує відеоформат відповідей на запитання моряків. Публічні роз'яснення надаватиме Голова Адміністрації Сергій Гурський на основі звернень, отриманих через «ЧесноБот».

У цьому відео — відповіді на такі запитання:

🔹 «Посвідчення особи моряка було втрачено на території України. Я планую подати документи на оформлення нового посвідчення моряка у Варшаві. Чи потрібна довідка з поліції про втрату?»

🔹 «Чи можливо залишити собі своє старе посвідчення особи моряка, коли виготовляється нове?»

🔹 «Маю робочий диплом старшого помічника, стаж роботи на посаді 18 місяців та диплом бакалавра. Підкажіть, будь ласка: Чи потрібно мені проходити курси підвищення кваліфікації за таких умов для подальшого присвоєння звання?
Чи потрібно повторно проходити CES, якщо я вже проходив його на рівні Management при отриманні диплома старшого помічника, адже рівень Management у тесті однаковий для капітана і старшого помічника?»

🔹 «Які українські та міжнародні вимоги діють щодо заповнення посвідчення особи моряка? Чи повинен капітан ставити суднову печатку біля запису про влаштування та списання з судна, чи достатньо його підпису?»

Генеральний секретар ІМО Арсеніо Домінгес закликав до негайного та безумовного звільнення понад 90 моряків, які утримуються в полоні піратами та озброєними грабіжниками в Аденській затоці та прилеглих водах.

Заяву оприлюднено після захоплення судна SEAMULL 20 серпня 2026 року. За словами Генерального секретаря ІМО, це вже шосте судно, яке наразі утримується піратами.

«Жоден моряк не повинен зазнавати насильства, залякування чи експлуатації лише за те, що виконує свою роботу та забезпечує функціонування світової торгівлі», — наголосив Арсеніо Домінгес.

В ІМО закликали держави прапора та прибережні держави посилити заходи безпеки для суден та екіпажів, а міжнародну спільноту — активізувати спільні зусилля для протидії відродженню піратства в регіоні. Безпека моряків має залишатися глобальним пріоритетом.

Напередодні Дня знань Благодійний фонд «МОРТРАНС» спільно з ПРМТУ та шведською профспілкою SEKO провели акцію для дітей моряків.

Діти отримали корисні подарунки до початку навчального року. Дякуємо партнерам за підтримку ініціативи та допомогу сім’ям українських моряків.

Чорне море у серпні: цивільне судноплавство під зростаючою загрозою

Серпень 2026 року став одним із найбільш напружених періодів для цивільного судноплавства в Чорному морі від початку повномасштабної війни.

Протягом місяця повідомлялося про нові атаки та серйозні інциденти за участю цивільних торговельних суден, пошкодження портової і транспортної інфраструктури, загибель та поранення моряків і працівників, які забезпечують морські перевезення.

За офіційними даними України, лише протягом липня та першої половини серпня 2026 року було атаковано 52 цивільні судна. Частина з них перевозила продовольство та інші вантажі до українських портів або з них, інші перебували безпосередньо в портах. Атаки призвели до загибелі та поранень членів екіпажів, пошкодження суден та створили додаткові ризики для свободи і безпеки судноплавства.

Докладніше - на нашому сайті

Європейська конфедерація профспілок підтримала позицію ITF щодо захисту прав моряків

Апеляційний суд Гааги надав Європейській конфедерації профспілок (ЄКП, ETUC) дозвіл долучитися до апеляційного провадження щодо чинності положення «Non-Seafarers’ Work Clause» (NSWC).

Втручання ЄКП у цю справу відповідає та підтримує позицію Міжнародної федерації транспортників (ITF) і її членських організацій: моряки наражаються на ризик, коли, окрім своїх стандартних обов’язків, вони змушені виконувати вантажні роботи в портах замість кваліфікованих портових працівників.

ЄКП звернулася із клопотанням про дозвіл на участь у справі після попереднього проміжного рішення Апеляційного суду, оскільки результат апеляції може мати значні наслідки для колективних переговорів і захисту колективних прав у всій Європі.

ITF та її профспілки вітають це рішення, вбачаючи в ньому підтвердження спільної рішучості європейських та міжнародних профспілок і конфедерацій діяти разом і захищати колективні права.

Non-Seafarers’ Work Clause (NSWC) — це ключове положення з безпеки, передбачене угодами ITF, яке забороняє екіпажам суден виконувати вантажні роботи, зокрема кріплення та розкріплення вантажу (lashing/unlashing), у портах, де доступні кваліфіковані портові працівники.

Докладніше - на нашому сайті

Морська галузь зустрічає нове покоління

Сьогодні морські заклади освіти зустрічали першокурсників — тих, хто розпочинає свій професійний шлях у морській сфері.

Представники ПРМТУ долучилися до урочистих заходів в Одеському національному морському університеті та Національному університеті «Одеська морська академія», привітали першокурсників із початком навчання та познайомили їх із Профспілкою.

З перших днів навчання курсанти та студенти дізнаються про можливості, які відкриває для них ПРМТУ: освітні та молодіжні проєкти, професійний розвиток, участь у міжнародних ініціативах, нові знайомства та досвід, корисний для майбутньої кар’єри. Вже під час навчання молодь може долучатися до цих можливостей і використовувати їх для власного розвитку.

Попереду — навчання, практика, новий досвід і перші професійні кроки. Бажаємо першокурсникам цікавого старту, впевненості у своєму виборі та успіхів!

Адміністрація судноплавства повідомила про зміну вартості бланка послужної книжки моряка (ПКМ). У зв’язку із закупівлею нових бланків наразі сума оплати становить 298,68 грн.

Новий курс на морську професію

У Фаховому коледжі морського транспорту НУ «ОМА» першокурсники розпочали навчальний рік зі знайомства з ПРМТУ.

Вже під час навчання членство у Профспілці дає молоді додаткові можливості: вдосконалення англійської, участь в освітніх і міжнародних проєктах, професійних зустрічах та молодіжних заходах.

Маєте запитання або хочете долучитися до ПРМТУ? Звертайтеся — розкажемо, з чого почати.

Наслідки атак у Чорному морі відчувають світові ринки зерна

Щонайменше 500 тисяч тонн пшениці з Австралії та Аргентини закупили азійські імпортери, щоб замінити поставки з Чорного моря, які затримуються через атаки на судна та портову інфраструктуру.

Звичні маршрути порушуються, вартість зерна і перевезень зростає, а покупці шукають альтернативних постачальників за тисячі кілометрів від Чорного моря.

Те, що відбувається сьогодні в регіоні, вже має прямі наслідки для міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.

Як атаки в Чорному морі змінюють світовий ринок зерна — читайте на сайті ПРМТУ.

Морська англійська з Профспілкою - Нові горизонти для кар'єри моряків

Знання англійської – це не просто навичка, це інвестиція у ваше майбутнє. Щоб у моряків нашої Профспілки не виникало проблем з іноземною мовою, ПРМТУ проводить заходи з підвищення рівня англійської мови.

Морська англійська від ПРМТУ це:

🔹Ключ до кращих робочих можливостей: Працюючи в морі, ви стикаєтеся з екіпажами з усього світу. Знання англійської допоможе вам легко та ефективно спілкуватися та справлятися з різними ситуаціями.

🔹 Підготовка до CES, MARLINS: Підвищивши рівень морської англійської з ПРМТУ, ви будете впевнено складати іспити і домагатися нових вершин у морській індустрії.

🔹 Кар'єрне зростання: Знання англійської робить вас більш затребуваними на ринку праці. Це відчиняє двері до більш високооплачуваних та перспективних посад.

🔹 Легко та доступно: На вас чекають інтерактивні зустрічі з професійним викладачем, сучасні методики та матеріали, морська термінологія, необхідна вам у роботі.

🔹 Офлайн та онлайн: Ви можете удосконалювати свою англійську як у Морському юніон центрі в Одесі, так і онлайн з будь-якої точки світу.

🔹 Безоплатно для членів ПРМТУ: Це ваш шанс покращити професійні навички без додаткових витрат.

📌 Реєструйтеся зараз і почніть свій шлях до успіху!

📌 Щоб перевірити членство в ПРМТУ, скористайтесь нашим чат-ботом.

Профспілки Нідерландів розпочали масштабний страйк

Працівники найбільшого порту Європи вийшли сьогодні на страйк в межах дев’яти днів страйків у Нідерландах у вересні. Протести пов’язані із запропонованим скороченням соціальних виплат для фінансування збільшення оборонних витрат.

З 11:15 до 19:00 у портах Роттердама, Амстердама та Зеландії призупинено обробку та буксирування суден. Протягом найближчих двох тижнів до акцій приєднаються тисячі працівників транспортної сфери, державних установ, будівництва та медицини.

8 вересня у Гаазі запланована масова акція працівників муніципалітетів, університетів та соціальної сфери, а 9 вересня профспілки оголосили 24-годинний страйк громадського транспорту. Протести медичних працівників триватимуть протягом вересня.

Причина — плани уряду скоротити соціальні видатки приблизно на 6,5 млрд євро на тлі збільшення витрат на оборону.

Чому профспілки посилюють тиск на уряд і що стоїть за однією з найбільших хвиль трудових протестів у Нідерландах останніх років — читайте на нашому сайті.

Профспілкову співпрацю задля захисту трудових мігрантів обговорили у Кишиневі

Захист прав трудових мігрантів і зміцнення регіональної профспілкової співпраці перебували у центрі уваги Регіональної зустрічі для країн Східної Європи та Центральної Азії «Профспілки за права мігрантів», яка відбулася 3-4 вересня 2026 року в Інституті праці у Кишиневі.

Захід, організований Міжнародною організацією праці у співпраці з Національною конфедерацією профспілок Молдови (CNSM) та Інститутом праці, об’єднав представників профспілкових організацій із дев’яти країн. Морський сектор представляла делегація Профспілки робітників морського транспорту України.

Учасники обговорили виклики трудової міграції, захист працівників-мігрантів і роль Ресурсних центрів для мігрантів (MRC) у наданні їм підтримки та допомоги.

Докладніше - на нашому сайті.

Завдяки ПРМТУ родина загиблого моряка отримала передбачену колективною угодою компенсацію

На початку 2026 року на борту вантажного судна, яке перебувало біля причалу в порту Іспанії, стався трагічний нещасний випадок.

Під час проведення вантажних операцій український моряк отримав травми, несумісні з життям. Після смерті моряка родина звернулася по допомогу до Профспілки робітників морського транспорту України.

Інспектор ITF в Україні надала родині необхідні роз’яснення щодо передбачених зобов’язань компанії згідно колективної угоди ПРМТУ та подальшої процедури. Однак, через деякий час стало зрозуміло, що певні процеси затягуються. Тоді Профспілка розпочала комунікацію з представниками судновласника, щоб з’ясувати причини затримки та контролювати виконання зобов’язань перед родиною.

Частина зобов’язань була виконана, однак питання компенсації тривалий час залишалося неврегульованим.

ПРМТУ не залишала це питання без уваги. Профспілка постійно підтримувала зв’язок із представниками судновласника, запитувала необхідні роз’яснення, відстежувала перебіг процесу та передавала родині актуальну інформацію.

Фахівці ПРМТУ також були в комунікації з страховим клубом та сприяли тому, щоб усі необхідні документи й питання, які перешкоджали завершенню процедури, були належним чином опрацьовані.

Після завершення документальних процедур та отримання необхідних роз’яснень процес було фіналізовано. Попри затримку, передбачені зобов’язання перед родиною загиблого моряка були виконані, питання компенсації — закрито.

Ця історія показує, що, на жаль, після трагедії для родини не закінчується необхідність вирішувати складні організаційні, документальні та фінансові питання. Навпаки — саме в цей момент особливо важливо мати поруч того, хто знає процедури, розуміє зобов’язання сторін та може системно представляти інтереси моряка і його сім’ї.

Нагадуємо: члени ПРМТУ та їхні сім'ї можуть на безкоштовній основі звертатися до Профспілки за отриманням консультацій та допомогою з трудових і соціальних питань. У межах своєї компетенції ПРМТУ може забезпечити підтримку ITF інспектора, надати роз’яснення щодо прав та зобов'язань сторін згідно індивідуального контракту та відповідної колективної угоди, допомогти оцінити ситуацію, вести комунікацію та переговори з роботодавцем. Не залишайте складне питання без уваги.

Якщо ви або ваша родина зіткнулися з проблемою, звертайтеся до ПРМТУ — разом вирішувати такі питання значно легше.

Як повідомляє Адміністрація судноплавства, у Варшаві зберігається значний попит на оформлення посвідчень особи моряка. У зв’язку з цим було змінено організацію роботи представництва ДП «Моррічсервіс» та порядок опрацювання заяв.

За останні три місяці кількість виданих ПОМ зросла на 46,7%: у травні українські моряки отримали 349 посвідчень, у серпні — 512, тобто на 163 більше.

Експорт українського зерна починає відновлюватися — але судноплавство в Чорному морі залишається під тиском

Україна демонструє перші ознаки відновлення експорту зерна після кількох тижнів серйозних перебоїв, спричинених атаками на порти, експортну інфраструктуру та торговельне судноплавство в Чорному морі.

Згідно з останніми даними, оприлюдненими Reuters, експорт української пшениці, кукурудзи та ячменю зріс на 80% у період з 27 серпня до 2 вересня, досягнувши приблизно 433 700 тонн. Обсяги поставок пшениці зросли до 243 000 тонн, тоді як експорт кукурудзи збільшився більш ніж утричі — до 184 100 тонн.
Таке зростання є позитивним сигналом, однак показники все ще значно нижчі за звичайні обсяги експорту через Чорне море. На початку липня, до останнього загострення атак, Україна експортувала близько 760 000 тонн зерна на тиждень.

Відновлення також не означає, що порти Великої Одеси — Одеса, Чорноморськ і Південний — повернулися до нормальної роботи. Значна частина вантажів, які раніше прямували через морські порти, перенаправляється через порти Дунаю та західні кордони України. Ці альтернативні маршрути є дорожчими та мають обмежені пропускні спроможності, а дефіцит суден, перевантаженість і зростання фрахтових ставок створюють додатковий тиск.

Наслідки вже виходять далеко за межі України. Азійські покупці почали замінювати затримані поставки чорноморської пшениці дорожчими поставками з Австралії та Аргентини, що демонструє, як небезпека для судноплавства в регіоні змінює міжнародну торгівлю та збільшує витрати на імпорт продовольства.

Попри ризики, що зберігаються, українські портові працівники, моряки та представники ширшої морської й логістичної спільноти продовжують працювати, щоб забезпечити безперебійний рух експорту країни.

Безпечне судноплавство та захист цивільного торговельного флоту і портових працівників залишаються необхідними — не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки.