«І в Україні, і в Білорусі багато порівнювали білоруську революцію та Євромайдан. Я теж це робив. Але ми не думали, що так швидко опинимося в новій реальності. Так, ми мали нові технології, що нас зміцнювали, але так само і лукашенківська держава отримала ці технології — для цензури й контролю»

Про те, хто є героями білоруського протесту, як працювали журналісти під час бурхливих подій в Білорусі та як завдяки цьому досвіду змінились медіа — у матеріалі-конспекті виступу Франака Вячорки на відкритті Lviv Media Forum 2021, який підготувала Оксана Расулова.

Читайте тут: https://medialab.online/news/media-na-barykadakh/

«...ситуація із дезінформацією погіршується. Це проявляється, наприклад, у тому, наскільки послабленою є довіра суспільства до медіа».

Так вважає Роберт Барца — фактчекер з міжнародної організації Agence France-Presse.

Про те, як працює AFP, про співпрацю із Facebook, фейки від політиків та роль медіа у боротьбі із неправдивою інформацією, читайте у матеріалі Анни Сєдих:

https://medialab.online/news/reality_border/

Нещодавно виданню LIGA.Life виповнився рік. Це саме те медіа, яке розповідає читачам та читачкам, які страви варто додати у раціон або як тренувати власне тіло, але користується лише перевіреною науковою інформацією.

Авторка Medialab Ольга Беца поспілкувалась із редакторкою Liga.Life Іриною Андрейців про те, як створювалось видання, чого досягло за рік роботи та які тексти набирають найбільше переглядів.

Читайте тут: https://medialab.online/news/liga_life/

​​Можна в теорії говорити про важливість медіа, їхній вплив на суспільство і те, що вони є четвертою владою. А можна на практичних результатах довести, як формується журналістський вплив.
⠀
Не лише інформувати, а пропонувати рішення. Масштабувати історії успіху, які надихають інших. Ділитися досвідом та допомагати шукати партнерів для спільної справи та мети. Саме цим займалися редакції-учасниці проєкту «Журналістика рішень для локальних медіа».
⠀
Герої публікацій нарешті отримували роботу чи розширювали клієнтську базу. Ініціативи, про які писали, посилювали можливості, знаходили партнерів та підтримку місцевої влади. Самі ж редакції зміцнювали команди, покращували взаємодію з аудиторією, підвищували показники охоплення та експериментували з новими для своєї аудиторії темами.
⠀
Про те, як можна вимірювати впливи медіа та пропонувати рішення, корисні для громади, розповідатимуть представниці редакцій:
⠀
🔸 Марина Терещенко, Свои.Сity (Київ, Бахмут);
🔸 Віталія Сахнік, Перший канал соціальних новин (Луцьк);
🔸 Софія Скиба, Перший Криворізький (Кривий Ріг).
⠀
Дослідження результатів проєкту презентуватимуть:
⠀
🔸 Зоя Красовська, дослідниця медіа, співпрацює з «Львівським медіафорумом» та «Детектор медіа»;
🔸 Михайло Драпак, аналітик, співпрацює з Радою зовнішньої політики «Українська призма», «Львівським медіафорумом» і Програмою Європейського центру з питань меншин в Україні.
⠀
Модераторка події 👉🏻 Зоя Красовська.
⠀
📌 Дивіться онлайн-презентацію 20 жовтня о 16:00 на сторінці Lviv Media Forum у фейсбуці. Ви зможете ставити запитання спікерам у коментарях під час трансляції.
⠀
Дослідження проведене в рамках проєкту «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізовує «Львівським медіафорум» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Tranzition Promotion Program.

Більше про журналістику рішень читайте на Medialab.

Подія у ФБ: https://www.facebook.com/events/1258286691305190/

Станіслав Асєєв — український журналіст та письменник. З 2015 по 2017 рік працював журналістом в окупованому Донецьку під псевдонімом Станіслав Васін. 11 травня 2017 року його схопили проросійські терористи і протримали у полоні до 29 грудня 2019 року.

На відкритті Lviv Media Forum 2021 Станіслав Асєєв розповів про власний досвід перебування у підвалі «Ізоляції», трактування свободи та призначення справжньої журналістики.

Матеріал підготувала Оксана Расулова: https://medialab.online/news/aseyev_lmf/

«Підпалюй» — мультимедійний спецпроєкт незалежного медіа «Заборона» про змінотворців, що «протестують проти провінційності через культуру та інноваційні підходи і надихають інших».

Катерина Бортняк поспілкувалася із виконавчим продюсером, співзасновником «Заборони» і проєкту «Підпалюй» Романом Степановичем, аби дізнатись, як проєкт обирає історії та героїв, а також про що ніколи не розповість у своїх епізодах.

Читайте тут: https://medialab.online/news/pidpaliuy/

Звідки брати інформацію про окуповані території, якщо не можеш туди поїхати? Які формати й теми варто шукати неспеціалізованим медіа, аби тема окупованих Криму і Донбасу не зникала з інформаційного поля? Чи відповідає редактор або редакторка за арешт своїх журналіста / журналістки?

Відповіді на ці й інші питання шукали Тарас Ібрагімов, журналіст Суспільного мовлення, Константин Рєуцький із ГО «Восток SOS» і Тетяна Якубович із Донбас.Реалії в рамках Lviv Media Forum 2021, а матеріал з цієї події підготувала Христина Семерин.

Читайте тут: https://medialab.online/news/okupovani_terytorii/

🔥Увага, вакансії!

👉 Команда LMF шукає координатора/-ку найбільшої медійної конференції Центрально-Східної Європи — Lviv Media Forum 2022

👉 А також координатора/-ку комунікацій ГО «Львівський медіафорум».

Деталі про обидві вакансії читайте за покликанням:
bit.ly/LMF_work2021

Нещодавно на мапі України з'явився Нью-Йорк. А віднедавна це селище має і власний онлайн-журнал — НьюЙоркер.City.

Про те, як створювалось це медіа, де шукає інфоприводи його редакція та чому локальне медіа мають творити виключно місцеві — читайте у матеріалі Юлії Бондар.

https://medialab.online/news/newyorkercity/

Поляки є однією з найчисельніших нацменшин в Україні. Переважно вони добре інтегровані у наше суспільство та вільно володіють державною мовою. Отож, новини країни та регіону, зазвичай, дізнаються з українських ЗМІ. Однак у них є і власні медіа. Серед інших це Monitor Wołyński та Kurier Galicyjski.

Про те, що пишуть, як та для кого працюють ці видання, читайте у матеріалі Івана Кислощука:

https://medialab.online/news/polskie_wydania/

«Ваше інтерв’ю читатимуть як ваші колеги, так і люди, які не мають медичної освіти. Наше з вами завдання — щоб було цікаво, корисно та зрозуміло усім читачам» — такий вступ до інтерв'ю з лікарями сформувала для себе наша нова авторка, Марічка Курило-Алексевич.

А ще вона поспілкувалась із журналістками, які пишуть на медичні теми, і підготувала матеріал про те, як брати інтерв'ю у лікарів, як готуватись до цих інтерв'ю та чому не варто боятись перепитувати декілька разів, якщо чогось не розумієте.

Читайте тут: https://medialab.online/news/interviu-u-likariv/

​​Припускаємо, багатьом відоме те відчуття, коли вдається написати чудовий текст за кілька годин, а потім... ще кілька годин сидіти над заголовком.

Часом буває вкрай складно придумати заголовок, який зможе привернути увагу читача, спонукати його клікнути на покликання і прочитати матеріал.

Що робити?

🔹 Не забувайте, що заголовок — це функціональний елемент. Він не обов'язково має бути метафоричним чи поетичним.

🔹 Варто зосередитись на змісті тексту, адже заголовок має бодай частково передавати саме його, а також ідею та настрій матеріалу.

🔹 Не драматизуйте. Помпезні за пафосні заголовки можуть зіпсувати враження від вашого матеріалу.

🔹Відправте заголовок на А/В-тестування.

Так, згідно з дослідженням Nieman Journalism Lab, заголовки варто відправляти на А/В-тестування, яке подекуди допомагає збільшити клікабельність на 20%. Однак не слід шукати універсальні формули, адже жодна з вигаданих особливостей заголовку не гарантує успіху.

🔹 Окрім того, слід пам'ятати і про підзаголовок — він може підсилити слабкий заголовок.

🔹 Надсилати текст без заголовка теж погана ідея — у такому випадку його придумає редактор. Або відправить вам текст назад.

Ось матеріали, які можуть допомогти:

👉 Як вигадувати заголовки і зберігати спокій

👉 Заголовок, який знецінює текст

👉 Як почати текст і дописати його до кінця

👉 Дослідження NiemanLab

👉 Для тестування заголовків можна використовувати ChartBeat

А ось і принагідний приклад поганого заголовку 🥲

​​Рубрика "новини, за які потрібно бити по руках" — https://bit.ly/3Ci1H2Q 🤬

При чому, як журналістів, так і комунікаційників, які готували спікера до інтерв'ю.

Транслювати такі меседжі в країні, де люди масово бояться вакцинації, — стріляти собі в ногу.

Ну ок, заголовок вже замінили, але загалом новина суперечить сама собі ж.

"119 летальних випадків зафіксували в Україні серед вакцинованих проти коронавірусу (...) Він також не зміг відповісти на питання, чи є в Україні хоча б один випадок доведеного зв’язку між щепленням і смертю людини"

🤦‍♀️

У 2021 році Центр Разумкова з’ясував, що церкві довіряють 64% українців та українок. При цьому кількість періодичних релігійних видань налічує аж 553 позиції.

Багато з них – terra incognita в нашому інфопросторі. Христина Семерин проаналізувала кілька різних релігійних видань, аби довідатись, про що вони пишуть та чи відповідають матеріали журналістським стандартам (спойлер: не дуже).

Читайте тут: https://medialab.online/news/relihijnyj_kitch/

​​🤩 Цього тижня новий набір програми Local Media Innovations від Lviv Media Forum починає роботу.

Відібрані редакції пройдуть серію тренінгів, які допоможуть їм дізнатись про успішні практики створення спільнот та необхідні кроки для впровадження клубних моделей у редакціях.

Тренінги будуть доступні лише для редакцій-учасниць, але згодом Medialab неодмінно поділиться корисними порадами від лекторів та лекторок😉

🔥А поки ділимось добіркою матеріалів, що можуть стати в пригоді локальним медіа (і не лише їм):

1. Регіональні онлайн-медіа: як бути локальними, але не провінційними

2. Аудиторія локальних медіа: визначити і впоратись

3. Вудка для локальних медій

4. Мислити глобально, писати локально

5. Туристичний путівник на локальному медіа

6. SMM у локальних медіа: як це працює

7. Як розповідати про локальну культуру

8. «Працюєте за гроші? То ви продажні!»

9. Мистецтво плавати з акулами

10. Зупинив трамвай, аби покурити з другом: як з локальних новин робити популярний контент

Більше про програму Local Media Innovations читайте тут 👉🏻
lvivmediaforum.com/projects/local-media-innovations/

«Розслідування — це важко і часом боляче. Розслідувачі вигоряють, коли бачать, що корупціонери й після розслідувань лишаються на посадах, що люди й далі толерують порушення закону і що зміни відбуваються не так швидко. Але вони відбуваються. А без чесних журналістів, готових за однією ниточкою дійти до краю світу, не було б і цього»

Як це — працювати у сфері журналістських розслідувань? Марія Смик, яка починала кар'єру саме з розслідувань, поділилась власним досвідом.

Читайте тут: https://medialab.online/news/rozsliduvannia/

1 вересня на Urban Space Radio вийшов новий проєкт під назвою «Пошук» — три різні подкасти, автори яких їздять в експедиції та збирають історії: від розповідей жителів середмість й тих, хто постраждав від радянської каральної машини, до оповідей про музику нацменшин, що мешкають в Україні.

Олександра Горчинська поговорила з авторами подкастів — Назарієм Занозом, Петром Троцем та Андрієм Левченком — і дізналась, які історії найбільше вразили їх, а також як робота над цими подкастами змінила кожного з них.

Читайте тут: https://medialab.online/news/shukachi/

​​2 листопада відзначається Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

◾️ За часів незалежності в Україні були вбиті або загинули за підозрілих обставин понад пів сотні (!) журналістів.

Імена, які найчастіше згадують, коли говорять про вбивства журналістів, — Георгій Гонгадзе, Павло Шеремет — це лише вершина айсберга.

Ось повний перелік тих, хто загинув за незалежності 👉 https://bit.ly/3jU3xQc

◾️ За даними ЮНЕСКО, протягом останніх 11 років було вбито близько 930 журналістів.

◾️ У 2012 році кількість вбитих журналістів у світі сягнула піку — було зафіксовано 124 випадки.

◾️ У дев'яти з десяти випадків вбивці журналістів залишаються непокараними

«Чому ж тоді убивць в Україні майже ніколи не притягають до відповідальності?» — питає у своєму матеріалі головний редактор Kyiv Post Браян Боннер.

І одразу відповідає:

«Проста відповідь полягає в тім, що багатьом посадовцям байдуже. Тому ми як журналісти маємо мобілізувати всеможливі ресурси, щоб до наступного вбивства журналіста в Україні створити свої розслідувальні команди. Зважаючи на історію безкарних злочинів, наступне вбивство буде».

У іншому матеріалі Отар Довженко пише: «Мусимо далі рухатись у бік країни, в якій не можна буде безкарно вбивати нікого. У якій закон захищатиме кожного, а правоохоронці розслідуватимуть усі злочини, а не тільки ті, що "на особистому контролі" за принципом політичної доцільності».

Як би сумно це не звучало, але журналістам у таких ситуаціях справді часто доводиться покладатись лише на себе.
Тому маємо частіше говорити про ту ціну, яку ми платимо за правду, — і не лише у цей день. Усі наші слова, можливо, не приведуть до справедливості, але приведуть до правди.

Тому «в майбутньому люди, які хочуть нашкодити журналістам, можуть переосмислити свої наміри, якщо усвідомлять: навіть якщо їм немає чого боятися правоохоронців, їх викриють, знеславлять і переслідуватимуть до кінця їхнього життя».

Принагідно нагадуємо про інформаційну кампанію Lviv Media Forum «Ціна слова», мета якої — нагадати аудиторії українських медіа про цінність незалежної журналістики 👉 https://bit.ly/LMF_tsina_slova

А про те, чому журналісти обирають говорити правду, читайте тут 👉 https://medialab.online/news/sytechko-pravdy/

«Коли журналіст публікує ті чи інші факти про людину, він має бути уважним, щоб не розповсюдити зайвих деталей з приватного життя героїв і не перетворитися на того, хто порпається у "брудній білизні"».

Вероніка Нановська підготувала матеріал, який може допомогти зрозуміти, чому сенсаційність не виправдовує публікації особистих даних, у чому різниця між публічною та непублічною особою, а також чому усі ми маємо право на забуття.

Читайте тут: https://medialab.online/news/pryvatne_zhyttia/