​​📣 31 березня о 12:30 у Львові на площі Ринок, 32 (навпроти Медіацентру) відкриється Виставка «Call the War а War: Російські злочини проти медіа в Україні з 24 лютого, 2022».

Вона триватиме до 3 квітня. Проєкт покликаний розповісти про журналістів та журналісток, які загинули, опинились у полоні або зазнали переслідувань внаслідок повномасштабної війни, яку Росія розв'язала проти України. Це вияв солідарності з медійниками та медійницями, які продовжують працювати, незважаючи на небезпеку.

Чому журналісти та журналістки важливі? Світ не дізнався би про російські злочини проти людяності під призмою «денацифікації» у Маріуполі, якби фотографи Євген Малолєтка та Мстислав Чернов, ризикуючи життям, не задокументували знищення міста і цивільних мешканців. Саме це роблять усі незалежні журналісти та медіа: попри загрозу власному життю, продовжують виконувати професійний обов’язок — доносити правду.

Світ має усвідомити, що Росія — агресор. Тому закордонним журналістам та медіа критично важливо говорити про воєнні злочини проти України та називати речі своїми іменами: війну Росії проти України саме війною, а не «кризою», «конфліктом» чи «військовою операцією».

З 24 лютого під час війни в Україні загинуло 5 журналістів, ще 9 отримали поранення, 1 зник безвісти та 2 перебуває в полоні (за інформацією Інституту Масової Інформації станом на 28 березня). Окрім того, правозахисні організації продовжують фіксувати випадки викрадень, погроз і катувань журналістів, які висвітлюють злочини російських окупантів у нашій державі. Ці методи агресора нагадують дії росії на тимчасово окупованих територіях України на сході та в Криму, де після 2014 року зникли всі незалежні медіа, а журналісти та журналістки, які наважувалися говорити правду, опинялись у полоні або в російських в’язницях.

Подія відбуватиметься за підтримки ГО «Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу», ГО «Львівський медіафорум», ГО «Інститут Масової Інформації», Ukraine Media Center, Львівської міської ради та Премії імені Георгія Ґонґадзе.

Подія у Фейсбуці: https://fb.me/e/1mRmc34MT

Посилання для акредитації: https://cutt.ly/DDmZvAg

🧟‍♂️ Російська пропаганда вдається до різних способів впливу. У перші тижні вона дотримувалась риторики про «мікрохірургічну операцію», якою, мовляв, «визвольна армія» відокремлює «мілітаристський нацистський режим» від братнього народу.

Але цей підхід не виправдав себе. Тому вони намагаються розсварити нас і нацькувати одне на одного.

Як протидіяти цій пропаганді та не піддаватись на провокації, які намагаються віддалити нас від перемоги — читайте у матеріалі Отара Довженка:

https://medialab.online/news/zirvaty-plan-putina/

​​😎 Відтепер Медіалаб є в Instagram!

Цікаве та корисне зі світу медіа, поради щодо взаємодії з інфопростором, протидії пропаганди, написання текстів, а також багато іншого — усе це тепер буде і там у зручному та красивому форматі.

Підписуйтесь: https://www.instagram.com/medialab_online/

☣️ Вам може здаватися, що ви захищені від дії російської брехні, бо знаєте про неї багато. Втім російська брехня діє подібно до радіації чи хімічної зброї — навіть нетривалий, опосередкований, неусвідомлений контакт із нею може бути шкідливим для вашої психіки, самопочуття та волі до життя.

Російська брехня викликає сильні емоції — гнів, обурення, ненависть, але також розпач через те, що хтось у світі не розуміє і вірить (а хтось-таки обов’язково повірить). Ця брехня атакує саму реальність, намагаючись перевернути наш світ догори дриґом.

Про те, як не отруїтись цією брехнею — читайте у матеріалі Отара Довженка:

https://medialab.online/news/russian_lies/

🇺🇦 Нещодавно Міністерство оборони України видало спеціальний наказ про основи взаємодії між ЗМІ та військовими. Він регулює роботу журналістів під час війни. Зокрема каже, як висвітлювати військових.

А ось у волонтерів немає міністерства та централізації, але під час війни вони теж виконують важливу роботу, а їхня безпека й ефективність є критичними для виживання багатьох українців. Тому знімати їх також слід обережно.

Команди Lviv Media Forum, Львівської обласної державної адміністрації, Ukraine Media Center, ГО «Україна SOS» та БФ «Харків з тобою» зібрали поради щодо того, як висвітлювати роботу волонтерів:

https://medialab.online/news/jak-znimaty-robotu-volonteriv/

🙌 Ми поступово повертаємось до звичного режиму роботи і готуємо до публікації не лише матеріали про інформаційну війну, а й про інші цікаві речі та події у медіасвіті.

Ось перший з них — матеріал про підтримку медіа. Наша авторка Вероніка Нановська поговорила із патронами і патронками «Читомо» та Neformat, аби дізнатись, чому вони підтримують улюблені видання і чому взагалі важливо підтримувати незалежні медіа ⤵️

Читайте тут: https://medialab.online/news/tsinuvaty-media/

✊ Ми, як і багато інших організацій, переформатували свою роботу 24 лютого. Це стосується не лише Медіалабу, який входить до екосистеми Lviv Media Forum, а організації в цілому. Основою нашої діяльності від 24 лютого стала допомога українським журналістам і журналісткам.

Про те, як ми працюємо зараз та що плануємо робити далі — читайте у матеріалі Media Business Reports:

https://mbr.com.ua/uk/news/projects/4762-lvivskii-mediaforum

👐 Продовжуємо розповідати про те, як медіа створюють спільноти.

Редакторка Neformat Ярина Денисюк розповіла про те, як видання починалось з форуму про музику, як пережило павзу та як будує спільноту і організовує концерти, на яких його спільнота збирається.

Матеріал підготувала Віра Карпінська:

https://medialab.online/news/zhurtuvaty-underground/

Понад три роки минуло з того часу, коли в інстаграмі з'явився новинний акаунт під назвою «Свідомі».
А сьогодні це повноцінне медіа, яке працює для десятків тисяч підписників на кількох платформах і на кількох мовах.

Про те, як та для кого з'явились «Свідомі» та як вони працюють сьогодні — читайте у матеріалі Марії Смик:

https://medialab.online/news/svidomi/

🤝 Спільнота медіа — це щось більше, аніж група читачів, яка донатить на видання.
Це однодумці, які поділяють цінності медіа. А ще — ті, хто і в піні з улюбленим медіа танцюватиме, і ті, хто продаватиме власні речі, аби підтримати видання.

Це все — про спільноту «Читомо».
А матеріал Марії Смик — про те, як «Читомо» будувало свою спільноту та як плекає її під час війни:

https://medialab.online/news/spilnota_chytomo/

🙌 Починаємо понеділок гарною новиною!

Lviv Media Forum запустив сторінку на Patreon:
https://www.patreon.com/lvivmediaforumUA

У LMF кажуть, що прагнуть допомагати незалежним медіа ще більше, ефективніше й оперативніше. А це неможливо зробити без допомоги читачів. Внески на Patreon доповнять ресурси і команда LMF зможе надалі стабільно допомагати журналісткам і журналістам.

Сума внеску не є фіксованою, а зібрані кошти будуть витрачені на те, щоб забезпечити належну діяльність українських медіа.

Крім того, команда готує окремі бонуси для підписників. Вони стануть доступні, коли на сторінці набереться 20 патронок та патронів.

Ставайте амбасадорами і амбасадорками правди — підтримуйте розвиток українських медіа.

🗣 Свідчення людей, які мають досвід перебування в полоні — цінні, адже дозволяють пролити світло на російську брехню, яка називає свою армію чи не найгуманнішою у світі. Хоча ми прекрасно знаємо, що це абсолютно не так.

Однак до таких інтерв'ю слід готуватись ретельніше, ніж до звичайних. Неправильно поставлені питання про пережитий досвід можуть ретравмувати людину, а необачно висвітлені деталі — загрожувати чиїйсь безпеці.

Про те, як спілкуватись з людьми, які пережили полон, але нікому не зашкодити, читайте у матеріалі Олександри Горчинської:

https://medialab.online/news/iak-spilkuvatysia-z-liudmy-iaki-perezhyly-polon/

«Наші гроші. Львів» створили у 2012 році, щоб слідкувати за тим, куди витрачають гроші у Львівській області. З того часу розслідувачі моніторять сайти закупівель, ухвали та документи органів місцевого самоврядування.

А в перші тижні повномасштабного вторгнення видання віддало свій офіс для поселення медійників та медійниць, які евакуювались із гарячих точок, а редакція почала волонтерити.

Про те,як працюють «Наші гроші. Львів» та як змінилась робота медіа після повномасштабного вторгнення — читайте у матеріалі Юлії Бондар:

https://medialab.online/news/nashi-hroshi/

👥 Вибудовування спільноти довкола власного медіа — справа кропітка. Однак сьогодні є багато інструментів, які можуть допомогти зробити цей процес систематизованішим та ефективнішим.

Вероніка Нановська поговорила із Андрієм Яніцьким та Марією Крючок про спільноти та інструменти, які допомагають їх творити, і підготувала про це корисний матеріал:

https://medialab.online/news/tvoryty-spilnotu/

🇺🇦 Допоки на передовій ЗСУ протистоять російській армії, у тилу журналісти, фактчекери й інші представники медіа та культури протистоять російській пропаганді.

9 травня — це головна дата російської пропаганди. На міфах, вибудуваних довкола неї, тримається левова частка наративів росіян. А деконструювати брехню легше, коли відомо, на чому вона заснована.

Ми підготували незвичний для нас матеріал — вибрали цитати з книжки «Заснування Московії та шляхи утворення деспотичної імперії» українського діаспорного журналіста і публіциста Дмитра Левчука, які дозволяють поглянути на російську брехню як тяглість.

Ця книжка вийшла ще у 1979 році, але описані у ній піходи акутальні і сьогодні, адже осердя російської брехні залишилось незмінним:

https://medialab.online/jak/korinnia-propahandy/

💪 Протягом чотирьох місяців три редакції — Neformat, «Свідомі» та «Читомо» — були учасницями програми підтримки локальних видань Local Media Innovations від Lviv Media Forum.

У межах цієї програми експерти та експертки допомагали редакціям запустити спільноту, налагодити комунікацію та взаємодію зі своєю авдиторією, впровадити інновації у редакційну систему локальних медіа тощо.

Віра Карпінська поговорила із редакторками видань і дізналась, яких успіхів добились редакції та що вони радять тим, хто буде подаватись на програму LMI.

Читайте тут: https://medialab.online/news/spilna-istoriia-trokh-vydan/

🤨 Медіа часто змальовують світ викривлено, фокусуючись на негативному, сенсаційному та поточному, змушуючи людей переоцінювати ймовірність настання зради і недооцінювати шанси на перемогу.

Однак є медіа, які пишуть лише про позитивні новини. В Україні єдиним таким виданням є «ШоТам». Своєю роботою вони не лише піднімають настрій читачам, а й доводять, що добрі новини можуть мати мільйонні охоплення.

Про те, як «ШоТам» починалось поміж пиріжків та пива, про роботу видання й те, де брати позитив — читайте у матеріалі Марічки Лаврів:

https://medialab.online/news/sho-tam/

😅 Понеділок і дедлайн — це майже слова-синоніми. Багато із нас дуже часто домовляються про щось «на понеділок», але ні у вівторок, ні в середу не закривають обіцянки.

Але насправді дедлайни — це біль. Ми це знаємо із власного досвіду, адже цей текст мав вийти іще до повномасштабного вторгнення.

Ви не самотні у провалюванні дедлайнів. Про те, як це роблять журналісти й журналістки, а також як цьому можна завадити — читайте у матеріалі Марії Смик:

https://medialab.online/news/hory-yasno/

🇺🇦 Протягом останніх місяців Україна перебуває в центрі уваги іноземних ЗМІ.

Але увага світових медіа до України, яка надихала нас у перші дні великої війни, вже стала звичною. Ми зауважуємо помилки в їхніх матеріалах про Україну, обурюємось, коли вони покладають відповідальність за російську агресію особисто на Путіна, гніваємось, коли вони показують наслідки ракетних обстрілів українських міст або публікують колонки з думками, неприйнятними для нас.

Тому до матеріалів світових видань слід підходити без трепету. Про те, що слід розуміти про роботу іноземних ЗМІ та що цінного можна взяти з цих публікацій, читайте у матеріалі Отара Довженка:

https://medialab.online/news/iak-pravylno-i-z-korystiu-dlia-sebe-chytaty-publikatsii-inozemnykh-media-pro-ukrainu/

«До поїздки у Бучу я готувалась ретельно, але до запаху тіл, що розкладаються, важко було звикнути. Я знала, що цей запах є, але не усвідомлювала, що три дні після приїзду я не зможу його з себе змити», — каже Вікторія Семенюк-Денисюк, журналістка агенції «Волинські новини».

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну робота журналістів постала перед новими викликами. Про правила роботи журналістів у гарячих точках, підготовку до відрядження, цифрову безпеку та досвід колег читайте у матеріалі Маї Голуб:

https://medialab.online/news/vijna-novi-vyklyky/