Команда НСЗУ долучилася до Барселонського курсу ВООЗ “Політика фінансування охорони здоров’я для досягнення універсального охоплення”
НСЗУ четвертий рік поспіль бере участь у Курсі за запрошенням World Health Organization Ukraine та Барселонського офісу ВООЗ з фінансування систем охорони здоров’я.
Щороку Курс присвячений різним аспектам політики фінансування охорони здоров’я. У фокусі цьогорічної програми — досвід України у впровадженні реформи фінансування медичної допомоги, забезпеченні стійкості системи в умовах війни та пошуку рішень для подальшого розширення доступу пацієнтів до медичних послуг.
Протягом трьох днів учасники працювали над питаннями стратегічних закупівель медичних послуг, розвитку первинної медичної допомоги, фінансування лікарських засобів і реабілітації, залучення інвестицій та ефективного використання ресурсів.
Однією з ключових подій Курсу стала панельна дискусія за участю Голови НСЗУ Наталії Гусак, заступника Міністра охорони здоров’я України Євгена Гончара, голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького та Представника ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.
Учасники обговорили результати реформи фінансування охорони здоров’я, її роль у забезпеченні безперервності медичної допомоги під час пандемії та повномасштабної війни, а також пріоритети наступного етапу розвитку на шляху до універсального охоплення медичними послугами та інтеграції до ЄС.
💬“Співпраця з Бюро ВООЗ в Україні дає нам можливість не лише вивчати міжнародний досвід, а й обговорювати його практичне застосування в українських реаліях. Для НСЗУ це важливо насамперед у питаннях стратегічних закупівель, розвитку нових напрямів медичної допомоги та забезпечення безбар’єрного доступу пацієнтів до послуг у межах Програми медичних гарантій. Такі професійні майданчики допомагають формувати спільне бачення подальшого розвитку системи медичних послуг та впроваджувати найкращі практики з урахуванням потреб українських пацієнтів”, — зазначає Голова НСЗУ Наталія Гусак.
Цьогоріч у Барселонському курсі взяли участь 15 представників центрального офісу та міжрегіональних департаментів НСЗУ. Програма курсу поєднала лекції, практичні заняття та дискусії з міжнародними експертами.
НСЗУ четвертий рік поспіль бере участь у Курсі за запрошенням World Health Organization Ukraine та Барселонського офісу ВООЗ з фінансування систем охорони здоров’я.
Щороку Курс присвячений різним аспектам політики фінансування охорони здоров’я. У фокусі цьогорічної програми — досвід України у впровадженні реформи фінансування медичної допомоги, забезпеченні стійкості системи в умовах війни та пошуку рішень для подальшого розширення доступу пацієнтів до медичних послуг.
Протягом трьох днів учасники працювали над питаннями стратегічних закупівель медичних послуг, розвитку первинної медичної допомоги, фінансування лікарських засобів і реабілітації, залучення інвестицій та ефективного використання ресурсів.
Однією з ключових подій Курсу стала панельна дискусія за участю Голови НСЗУ Наталії Гусак, заступника Міністра охорони здоров’я України Євгена Гончара, голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького та Представника ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.
Учасники обговорили результати реформи фінансування охорони здоров’я, її роль у забезпеченні безперервності медичної допомоги під час пандемії та повномасштабної війни, а також пріоритети наступного етапу розвитку на шляху до універсального охоплення медичними послугами та інтеграції до ЄС.
💬“Співпраця з Бюро ВООЗ в Україні дає нам можливість не лише вивчати міжнародний досвід, а й обговорювати його практичне застосування в українських реаліях. Для НСЗУ це важливо насамперед у питаннях стратегічних закупівель, розвитку нових напрямів медичної допомоги та забезпечення безбар’єрного доступу пацієнтів до послуг у межах Програми медичних гарантій. Такі професійні майданчики допомагають формувати спільне бачення подальшого розвитку системи медичних послуг та впроваджувати найкращі практики з урахуванням потреб українських пацієнтів”, — зазначає Голова НСЗУ Наталія Гусак.
Цьогоріч у Барселонському курсі взяли участь 15 представників центрального офісу та міжрегіональних департаментів НСЗУ. Програма курсу поєднала лекції, практичні заняття та дискусії з міжнародними експертами.
❤11💊2👍1
#ВПО_евакуація
Під час евакуації з територій бойових дій особливої підтримки потребують люди, які через стан здоров’я не можуть самостійно забезпечити свої базові потреби та потребують постійного догляду.
Саме для таких випадків передбачена послуга довготривалого медсестринського догляду для внутрішньо переміщених осіб, які були евакуйовані та перебувають у транзитних пунктах.
Послуга надається літнім людям та людям з інвалідністю, які за висновком лікаря потребують довготривалого медсестринського догляду, або продовження лікування. Після евакуації внутрішньо переміщена особа може звернутися до медичного працівника у транзитному пункті — там допоможуть потрапити до закладу охорони здоров’я, який має договір з НСЗУ.
Послуга поєднує медичний догляд, психологічну підтримку та базові соціальні послуги.Тривалість перебування у медичному закладі — 30 днів, з можливістю продовження до 60 днів за наявності медичних показань та висновку лікаря.
🟦Пацієнту гарантовані:
✔️медичний супровід: виконання призначень лікаря, контроль стану здоров’я, прийом лікарських засобів, проведення необхідних медичних маніпуляцій та догляд за ранами;
✔️спеціальний догляд з урахуванням діагнозу та індивідуальних потреб пацієнта;
✔️загальний догляд, зокрема допомога з особистою гігієною, одяганням, харчуванням та іншими щоденними потребами;
✔️психологічна підтримка та створення безпечного соціального середовища;
✔️забезпечення тимчасового проживання або перебування із оплатою житлово-комунальних послуг;
✔️забезпечення необхідними речами: одягом, взуттям, постільною білизною, засобами гігієни, посудом та інвентарем;
✔️організація харчування не менше чотирьох разів на добу, у тому числі дієтичного, відповідно до медичних потреб.
☝️Важливою складовою є соціальний супровід. Соціальні працівники та фахівці із соціальної роботи проводять оцінку індивідуальних потреб ВПО, інформують про соціальні послуги та виплати, сприяють отриманню допоміжних засобів реабілітації та безоплатної правничої допомоги. Також вони допомагають відновити зв’язок із родиною, організувати пошук житла та формують індивідуальний план подальших дій.
✅Станом на сьогодні послугу надають 194 заклади охорони здоров’я, які мають договір із НСЗУ. Найбільша їх кількість працює у Рівненській області — 19, Одеській — 16, Хмельницькій — 14, Дніпропетровській, Чернівецькій та Полтавській — по 13, Івано-Франківській — 12, Житомирській — 10.
Від початку року допомогу отримали 268 людей.
ℹ️Послугу довготривалого медсестринського догляду для внутрішньо переміщених осіб реалізують НСЗУ спільно з МОЗ та Мінсоцполітики, забезпечуючи організацію та фінансування комплексної медичної і соціальної підтримки для людей, які потребують постійного догляду після евакуації.
Під час евакуації з територій бойових дій особливої підтримки потребують люди, які через стан здоров’я не можуть самостійно забезпечити свої базові потреби та потребують постійного догляду.
Саме для таких випадків передбачена послуга довготривалого медсестринського догляду для внутрішньо переміщених осіб, які були евакуйовані та перебувають у транзитних пунктах.
Послуга надається літнім людям та людям з інвалідністю, які за висновком лікаря потребують довготривалого медсестринського догляду, або продовження лікування. Після евакуації внутрішньо переміщена особа може звернутися до медичного працівника у транзитному пункті — там допоможуть потрапити до закладу охорони здоров’я, який має договір з НСЗУ.
Послуга поєднує медичний догляд, психологічну підтримку та базові соціальні послуги.Тривалість перебування у медичному закладі — 30 днів, з можливістю продовження до 60 днів за наявності медичних показань та висновку лікаря.
🟦Пацієнту гарантовані:
✔️медичний супровід: виконання призначень лікаря, контроль стану здоров’я, прийом лікарських засобів, проведення необхідних медичних маніпуляцій та догляд за ранами;
✔️спеціальний догляд з урахуванням діагнозу та індивідуальних потреб пацієнта;
✔️загальний догляд, зокрема допомога з особистою гігієною, одяганням, харчуванням та іншими щоденними потребами;
✔️психологічна підтримка та створення безпечного соціального середовища;
✔️забезпечення тимчасового проживання або перебування із оплатою житлово-комунальних послуг;
✔️забезпечення необхідними речами: одягом, взуттям, постільною білизною, засобами гігієни, посудом та інвентарем;
✔️організація харчування не менше чотирьох разів на добу, у тому числі дієтичного, відповідно до медичних потреб.
☝️Важливою складовою є соціальний супровід. Соціальні працівники та фахівці із соціальної роботи проводять оцінку індивідуальних потреб ВПО, інформують про соціальні послуги та виплати, сприяють отриманню допоміжних засобів реабілітації та безоплатної правничої допомоги. Також вони допомагають відновити зв’язок із родиною, організувати пошук житла та формують індивідуальний план подальших дій.
✅Станом на сьогодні послугу надають 194 заклади охорони здоров’я, які мають договір із НСЗУ. Найбільша їх кількість працює у Рівненській області — 19, Одеській — 16, Хмельницькій — 14, Дніпропетровській, Чернівецькій та Полтавській — по 13, Івано-Франківській — 12, Житомирській — 10.
Від початку року допомогу отримали 268 людей.
ℹ️Послугу довготривалого медсестринського догляду для внутрішньо переміщених осіб реалізують НСЗУ спільно з МОЗ та Мінсоцполітики, забезпечуючи організацію та фінансування комплексної медичної і соціальної підтримки для людей, які потребують постійного догляду після евакуації.
❤17
🟦Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 4 червня 2026 року №721, якою вніс зміни до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році.
Рішення стосуються закладів охорони здоров’я, які працюють в умовах безпекових викликів — забезпечують надання медичної допомоги населенню на територіях бойових дій, та тих, які проходять процес реорганізації.
✅Зокрема, до кінця 2026 року продовжено дію пакета медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на територіях бойових дій». Раніше договори за цим пакетом укладалися на період з 1 січня до 30 червня 2026 року.
☝️Нагадаємо, пакет був запроваджений для того, щоб заклади охорони здоров’я могли продовжувати роботу навіть у складних безпекових умовах, зберігати медичні команди та забезпечувати людей безперервною медичною допомогою.
✅Постановою також передбачено окремий підхід для закладів охорони здоров’я, які проходять реорганізацію. До планової глобальної ставки таких закладів не застосовуватимуться понижуючі балансуючі коефіцієнти, запроваджені з 1 квітня 2026 року.
Це рішення поширюється на державні заклади охорони здоров’я, які функціонують у формі державних некомерційних підприємств або державних некомерційних товариств, перебувають у процесі перетворення на державні некомерційні товариства, проходять реорганізацію шляхом злиття чи приєднання, а також на заклади, створені у 2026 році, зокрема в результаті реорганізації.
💬«Система охорони здоров’я має залишатися стійкою незалежно від обставин. Саме тому важливо, щоб рішення щодо реалізації Програми медичних гарантій враховували реальні умови, в яких сьогодні працюють медичні заклади. Урядові зміни дозволяють зберегти і забезпечити необхідні процеси для роботи закладів на територіях бойових дій та враховують особливості діяльності надавачів у період реорганізації. У центрі цих рішень — безперервний доступ пацієнтів до медичної допомоги»,— зазначає Голова НСЗУ Наталія Гусак.
🔗З текстом постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2026 року №721 можна ознайомитися за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-realizatsii-prohramy-derzhavnykh-harantii-medychnoho-obsluhovuvannia-naselennia-u-2026-rotsi-721-040626
Рішення стосуються закладів охорони здоров’я, які працюють в умовах безпекових викликів — забезпечують надання медичної допомоги населенню на територіях бойових дій, та тих, які проходять процес реорганізації.
✅Зокрема, до кінця 2026 року продовжено дію пакета медичних послуг «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на територіях бойових дій». Раніше договори за цим пакетом укладалися на період з 1 січня до 30 червня 2026 року.
☝️Нагадаємо, пакет був запроваджений для того, щоб заклади охорони здоров’я могли продовжувати роботу навіть у складних безпекових умовах, зберігати медичні команди та забезпечувати людей безперервною медичною допомогою.
✅Постановою також передбачено окремий підхід для закладів охорони здоров’я, які проходять реорганізацію. До планової глобальної ставки таких закладів не застосовуватимуться понижуючі балансуючі коефіцієнти, запроваджені з 1 квітня 2026 року.
Це рішення поширюється на державні заклади охорони здоров’я, які функціонують у формі державних некомерційних підприємств або державних некомерційних товариств, перебувають у процесі перетворення на державні некомерційні товариства, проходять реорганізацію шляхом злиття чи приєднання, а також на заклади, створені у 2026 році, зокрема в результаті реорганізації.
💬«Система охорони здоров’я має залишатися стійкою незалежно від обставин. Саме тому важливо, щоб рішення щодо реалізації Програми медичних гарантій враховували реальні умови, в яких сьогодні працюють медичні заклади. Урядові зміни дозволяють зберегти і забезпечити необхідні процеси для роботи закладів на територіях бойових дій та враховують особливості діяльності надавачів у період реорганізації. У центрі цих рішень — безперервний доступ пацієнтів до медичної допомоги»,— зазначає Голова НСЗУ Наталія Гусак.
🔗З текстом постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2026 року №721 можна ознайомитися за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-realizatsii-prohramy-derzhavnykh-harantii-medychnoho-obsluhovuvannia-naselennia-u-2026-rotsi-721-040626
❤14🦄2
#Я_пацієнт #ПМГ2026
Чи потрібно платити за стент, обстеження чи лікування? Ці запитання часто виникають у пацієнтів та їхніх рідних, коли йдеться про гострий інфаркт міокарда.
Розповідаємо, яка медична допомога гарантована пацієнтам за ПМГ.
🔴 Запідозрити інфаркт можна за такими симптомами: сильний біль або відчуття стиснення за грудиною, біль із поширенням у руку, плече, спину чи щелепу, задишка, холодний піт, раптова слабкість, нудота та різке погіршення самопочуття.
🆘При появі таких симптомів необхідно негайно телефонувати 103. Не варто чекати, що біль мине самостійно. Найефективніше лікування інфаркту можливе саме в перші години після появи симптомів.
🚑 У разі підозри на інфаркт бригада екстреної медичної допомоги доставляє пацієнта до закладу, який має договір з НСЗУ на надання медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда. Пацієнт також може бути переведений з іншого закладу охорони здоров’я або госпіталізований після самозвернення у невідкладному стані.
Усі необхідні обстеження, зокрема коронарографія, стентування (за медичними показаннями), лікарські засоби та лікування в умовах відділення інтенсивної терапії є безоплатними для пацієнта.
🔖 Пацієнту безоплатно надається весь необхідний обсяг медичної допомоги відповідно до його стану. Медична допомога в межах пакета охоплює повний маршрут пацієнта: діагностику, лікування, невідкладні втручання, зокрема, тромболізис/ стентування, забезпечення лікарськими засобами, медичними виробами та витратними матеріалами тощо. Детально — на Facebook НСЗУ.
📍Важливо! Стенти для пацієнтів з інфарктом централізовано закуповуються за кошти державного бюджету та постачаються до лікарень. Для пацієнтів вони також є безоплатними. 🔍 Перевірити наявність медичних виробів у лікарні можна через чат-бот МОЗ України: 👉 https://t.me/medpro_ukraine_bot
🏥 У 2026 році договори з НСЗУ на пакет «Медична допомога при гострому інфаркті міокарда» мають 93 медичні заклади.
🟦 НСЗУ вже сплатила медичним закладам понад 546,2 млн грн за лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда.
👩⚕️👨🏼⚕️ Після виписування зі стаціонару пацієнт продовжує спостереження у кардіолога або сімейного лікаря, який допомагає контролювати фактори ризику повторного інфаркту.
🩺 Також пацієнт може бути направлений на подальшу реабілітацію. Це важлива частина відновлення після інфаркту, яка допомагає повернутися до звичного життя та знизити ризик повторних серцево-судинних подій.
💊 Якщо пацієнту призначено препарати для амбулаторного лікування, частину їх можна отримувати за програмою реімбурсації «Доступні ліки» — безоплатно або з частковою доплатою.
❗️Якщо у пацієнта вимагають оплату за обстеження чи лікування, що входить до Програми медичних гарантій, варто звернутися до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або подати скаргу через сайт НСЗУ.
📊 Медична допомога при інфаркті в цифрах
➡️За даними ЕСОЗ станом на 2 червня 2026 року надано 18,2 тис. послуг 17,9 тис. пацієнтам з гострим інфарктом міокарда.
➡️Із них 12,6 тис. пацієнтам надано медичну допомогу при гострому інфаркті міокарда із проведенням стентування. Ще 5,8 тис. пацієнтів — без проведення стентування.
➡️Найбільше послуг із проведенням стентування отримали пацієнти віком 65+ років — 7 тис. Водночас ще 5,4 тис. таких послуг надано людям віком 40–64 років.
➡️Серед пацієнтів вікової групи 40–64р. чоловікам надано 4,5 тис. послуг із проведенням стентування, тоді як жінкам — 900. У віковій групі 65+ такі послуг отримали 3,8 тис. чоловіків та 3,2 тис. жінок.
➡️Найбільше послуг із проведенням стентування надано у Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Полтавській, Київській областях та місті Києві.
🔺Наведені дані вкотре нагадують, що ризик розвитку серцево-судинних захворювань стосується не лише людей старшого віку. Важливу роль у запобіганні інфаркту відіграють раннє виявлення факторів ризику, регулярні огляди та своєчасне звернення до лікаря.
☝️ Саме для цього в Україні діє національна програма «Скринінг здоров’я 40+», яка допомагає вчасно виявляти ризики розвитку інфаркту та інсульту. 🔗 Детальніше про програму: screening.moz.gov.ua
Чи потрібно платити за стент, обстеження чи лікування? Ці запитання часто виникають у пацієнтів та їхніх рідних, коли йдеться про гострий інфаркт міокарда.
Розповідаємо, яка медична допомога гарантована пацієнтам за ПМГ.
🔴 Запідозрити інфаркт можна за такими симптомами: сильний біль або відчуття стиснення за грудиною, біль із поширенням у руку, плече, спину чи щелепу, задишка, холодний піт, раптова слабкість, нудота та різке погіршення самопочуття.
🆘При появі таких симптомів необхідно негайно телефонувати 103. Не варто чекати, що біль мине самостійно. Найефективніше лікування інфаркту можливе саме в перші години після появи симптомів.
🚑 У разі підозри на інфаркт бригада екстреної медичної допомоги доставляє пацієнта до закладу, який має договір з НСЗУ на надання медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда. Пацієнт також може бути переведений з іншого закладу охорони здоров’я або госпіталізований після самозвернення у невідкладному стані.
Усі необхідні обстеження, зокрема коронарографія, стентування (за медичними показаннями), лікарські засоби та лікування в умовах відділення інтенсивної терапії є безоплатними для пацієнта.
🔖 Пацієнту безоплатно надається весь необхідний обсяг медичної допомоги відповідно до його стану. Медична допомога в межах пакета охоплює повний маршрут пацієнта: діагностику, лікування, невідкладні втручання, зокрема, тромболізис/ стентування, забезпечення лікарськими засобами, медичними виробами та витратними матеріалами тощо. Детально — на Facebook НСЗУ.
📍Важливо! Стенти для пацієнтів з інфарктом централізовано закуповуються за кошти державного бюджету та постачаються до лікарень. Для пацієнтів вони також є безоплатними. 🔍 Перевірити наявність медичних виробів у лікарні можна через чат-бот МОЗ України: 👉 https://t.me/medpro_ukraine_bot
🏥 У 2026 році договори з НСЗУ на пакет «Медична допомога при гострому інфаркті міокарда» мають 93 медичні заклади.
🟦 НСЗУ вже сплатила медичним закладам понад 546,2 млн грн за лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда.
👩⚕️👨🏼⚕️ Після виписування зі стаціонару пацієнт продовжує спостереження у кардіолога або сімейного лікаря, який допомагає контролювати фактори ризику повторного інфаркту.
🩺 Також пацієнт може бути направлений на подальшу реабілітацію. Це важлива частина відновлення після інфаркту, яка допомагає повернутися до звичного життя та знизити ризик повторних серцево-судинних подій.
💊 Якщо пацієнту призначено препарати для амбулаторного лікування, частину їх можна отримувати за програмою реімбурсації «Доступні ліки» — безоплатно або з частковою доплатою.
❗️Якщо у пацієнта вимагають оплату за обстеження чи лікування, що входить до Програми медичних гарантій, варто звернутися до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або подати скаргу через сайт НСЗУ.
📊 Медична допомога при інфаркті в цифрах
➡️За даними ЕСОЗ станом на 2 червня 2026 року надано 18,2 тис. послуг 17,9 тис. пацієнтам з гострим інфарктом міокарда.
➡️Із них 12,6 тис. пацієнтам надано медичну допомогу при гострому інфаркті міокарда із проведенням стентування. Ще 5,8 тис. пацієнтів — без проведення стентування.
➡️Найбільше послуг із проведенням стентування отримали пацієнти віком 65+ років — 7 тис. Водночас ще 5,4 тис. таких послуг надано людям віком 40–64 років.
➡️Серед пацієнтів вікової групи 40–64р. чоловікам надано 4,5 тис. послуг із проведенням стентування, тоді як жінкам — 900. У віковій групі 65+ такі послуг отримали 3,8 тис. чоловіків та 3,2 тис. жінок.
➡️Найбільше послуг із проведенням стентування надано у Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Полтавській, Київській областях та місті Києві.
🔺Наведені дані вкотре нагадують, що ризик розвитку серцево-судинних захворювань стосується не лише людей старшого віку. Важливу роль у запобіганні інфаркту відіграють раннє виявлення факторів ризику, регулярні огляди та своєчасне звернення до лікаря.
☝️ Саме для цього в Україні діє національна програма «Скринінг здоров’я 40+», яка допомагає вчасно виявляти ризики розвитку інфаркту та інсульту. 🔗 Детальніше про програму: screening.moz.gov.ua
❤17👍2🦄1
#НСЗУ_ВООЗ #співпраця
Європейська інтеграція України у сфері охорони здоров’я та розвиток транскордонної медицини охоплює не лише доступ до медичних послуг чи гармонізацію законодавства. Важливою складовою цього процесу є подальший розвиток цифрових інструментів, управління медичними даними та впровадження європейських підходів до їх захисту, кібербезпеки й використання.
Цим питанням була присвячена зустріч команди НСЗУ з представниками Європейського регіонального бюро ВООЗ та Бюро ВООЗ в Україні.
Зокрема, до обговорення долучилися старша спеціалістка з моніторингу та аналізу даних Європейського регіонального бюро ВООЗ Маріеке Вершуурен, технічний спеціаліст з питань даних, штучного інтелекту та цифрової охорони здоров’я Європейського регіонального бюро ВООЗ Карапет Давтян, керівниця відділу менеджменту інформації Бюро ВООЗ в Україні Деніз Ассаф, національний консультант з питань врядування даних Олександр Звінчук та спеціалістка відділу менеджменту інформації Світлана Лисичина.
Від НСЗУ у зустрічі взяли участь Голова НСЗУ Наталія Гусак, заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець, директор Департаменту розвитку ЕСОЗ Дмитро Черниш та начальниця відділу процесів користувачів ДНТ «Медичні гарантії» Інна Онищенко.
Учасники обговорили поточні напрями співпраці між НСЗУ та ВООЗ, розвиток цифрового здоров’я в Україні, а також подальші кроки з наближення національної системи охорони здоров’я до європейських стандартів у сфері управління медичними даними.
Також окрему увагу приділено викликам НСЗУ в умовах війни — захисту даних і кібербезпеці. У цьому контексті обговорено Європейський простір даних охорони здоров’я (European Health Data Space, EHDS) — ініціативу Європейського Союзу, спрямовану на створення єдиних підходів до використання, обміну та захисту медичних даних. Йшлося про питання узгодження українських підходів із вимогами EHDS та Загального регламенту захисту даних (GDPR), а також можливості подальшої експертної підтримки України на цьому шляху.
🤝НСЗУ вдячна Бюро ВООЗ в Україні за послідовну підтримку реформ у сфері охорони здоров’я та розвитку цифрових рішень в Україні. Подальше наближення до вимог Європейського простору даних охорони здоров’я є одним із важливих напрямів євроінтеграції. Саме тому обмін досвідом, експертна підтримка та спільне напрацювання рішень із фахівцями ВООЗ мають особливу цінність. Адже це не лише розвиток окремих цифрових інструментів, а й черговий крок до інтеграції української системи охорони здоров’я в європейський простір.
Європейська інтеграція України у сфері охорони здоров’я та розвиток транскордонної медицини охоплює не лише доступ до медичних послуг чи гармонізацію законодавства. Важливою складовою цього процесу є подальший розвиток цифрових інструментів, управління медичними даними та впровадження європейських підходів до їх захисту, кібербезпеки й використання.
Цим питанням була присвячена зустріч команди НСЗУ з представниками Європейського регіонального бюро ВООЗ та Бюро ВООЗ в Україні.
Зокрема, до обговорення долучилися старша спеціалістка з моніторингу та аналізу даних Європейського регіонального бюро ВООЗ Маріеке Вершуурен, технічний спеціаліст з питань даних, штучного інтелекту та цифрової охорони здоров’я Європейського регіонального бюро ВООЗ Карапет Давтян, керівниця відділу менеджменту інформації Бюро ВООЗ в Україні Деніз Ассаф, національний консультант з питань врядування даних Олександр Звінчук та спеціалістка відділу менеджменту інформації Світлана Лисичина.
Від НСЗУ у зустрічі взяли участь Голова НСЗУ Наталія Гусак, заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець, директор Департаменту розвитку ЕСОЗ Дмитро Черниш та начальниця відділу процесів користувачів ДНТ «Медичні гарантії» Інна Онищенко.
Учасники обговорили поточні напрями співпраці між НСЗУ та ВООЗ, розвиток цифрового здоров’я в Україні, а також подальші кроки з наближення національної системи охорони здоров’я до європейських стандартів у сфері управління медичними даними.
Також окрему увагу приділено викликам НСЗУ в умовах війни — захисту даних і кібербезпеці. У цьому контексті обговорено Європейський простір даних охорони здоров’я (European Health Data Space, EHDS) — ініціативу Європейського Союзу, спрямовану на створення єдиних підходів до використання, обміну та захисту медичних даних. Йшлося про питання узгодження українських підходів із вимогами EHDS та Загального регламенту захисту даних (GDPR), а також можливості подальшої експертної підтримки України на цьому шляху.
🤝НСЗУ вдячна Бюро ВООЗ в Україні за послідовну підтримку реформ у сфері охорони здоров’я та розвитку цифрових рішень в Україні. Подальше наближення до вимог Європейського простору даних охорони здоров’я є одним із важливих напрямів євроінтеграції. Саме тому обмін досвідом, експертна підтримка та спільне напрацювання рішень із фахівцями ВООЗ мають особливу цінність. Адже це не лише розвиток окремих цифрових інструментів, а й черговий крок до інтеграції української системи охорони здоров’я в європейський простір.
❤16👍3
🟩100+ тисяч українців уже пройшли Скринінг здоров’я 40+
Перевірити здоров’я ще до появи серйозних симптомів — саме для цього працює національна програма Скринінг здоров’я 40+. Понад 115 тисяч українців та українок уже пройшли обстеження й отримали персональні рекомендації щодо стану здоров’я.
Інтерес до програми (а з цим — і до власного здоров’я) зростає: загалом українці вже подали більше 800 тисяч заявок на участь.
Скринінг допомагає вчасно оцінити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем із ментальним здоров’ям. Це ті стани, які можуть тривалий час розвиватися непомітно — без очевидних симптомів, але з ризиком серйозних ускладнень.
Під час обстеження ви можете:
➡️пройти необхідні лабораторні дослідження
➡️пройти анкетування щодо стану здоров’я та факторів ризику
➡️виміряти артеріальний тиск, пульс, зріст, вагу та окружність талії
➡️визначити індекс маси тіла
➡️отримати індивідуальні рекомендації
➡️за потреби — подальший маршрут до лікаря або на додаткову діагностику
Важливо: якщо кошти на проходження Скринінгу здоров’я 40+ отримано до 1 травня 2026 року, пройти повне обстеження та розрахуватися за нього необхідно до 30 червня 2026 року. Інакше — кошти повернуться до держбюджету.
Не відкладайте турботу про себе.
Скринінг здоров’я 40+ — це простий спосіб вчасно побачити ризики та подбати про здоров’я завчасно.
Деталі — тут: screening.moz.gov.ua
Перевірити здоров’я ще до появи серйозних симптомів — саме для цього працює національна програма Скринінг здоров’я 40+. Понад 115 тисяч українців та українок уже пройшли обстеження й отримали персональні рекомендації щодо стану здоров’я.
Інтерес до програми (а з цим — і до власного здоров’я) зростає: загалом українці вже подали більше 800 тисяч заявок на участь.
Скринінг допомагає вчасно оцінити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем із ментальним здоров’ям. Це ті стани, які можуть тривалий час розвиватися непомітно — без очевидних симптомів, але з ризиком серйозних ускладнень.
Під час обстеження ви можете:
➡️пройти необхідні лабораторні дослідження
➡️пройти анкетування щодо стану здоров’я та факторів ризику
➡️виміряти артеріальний тиск, пульс, зріст, вагу та окружність талії
➡️визначити індекс маси тіла
➡️отримати індивідуальні рекомендації
➡️за потреби — подальший маршрут до лікаря або на додаткову діагностику
Важливо: якщо кошти на проходження Скринінгу здоров’я 40+ отримано до 1 травня 2026 року, пройти повне обстеження та розрахуватися за нього необхідно до 30 червня 2026 року. Інакше — кошти повернуться до держбюджету.
Не відкладайте турботу про себе.
Скринінг здоров’я 40+ — це простий спосіб вчасно побачити ризики та подбати про здоров’я завчасно.
Деталі — тут: screening.moz.gov.ua
❤11💊8💔3
🟦 У межах пакета «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах» НСЗУ не оплачуватиме окремі ультразвукові дослідження суглобів і м’яких тканин верхніх та нижніх кінцівок.
Зокрема, йдеться про УЗД: 🔹 кисті або зап’ястка; 🔹 передпліччя або ліктя; 🔹 плеча або надпліччя; 🔹 стегна; 🔹 сідниць; 🔹 коліна; 🔹 гомілки; 🔹 гомілковостопного суглоба або стопи; 🔹 окремих інших анатомічних ділянок.
❓ Чому відбулися такі зміни?
Програма медичних гарантій передбачає оплату тих медичних послуг, результати яких безпосередньо впливають на встановлення діагнозу, вибір тактики лікування та подальший маршрут пацієнта. Саме на цьому принципі клінічної доцільності ґрунтується підхід НСЗУ до оплати медичних послуг.
Для частини ультразвукових досліджень суглобів і м’яких тканин клінічна цінність може суттєво відрізнятися залежно від конкретної ситуації, а їхні результати не завжди є визначальними для ухвалення клінічних рішень. Тому такі дослідження виключені з переліку послуг, які оплачуються в межах зазначеного пакета.
☝️ Водночас це не означає, що пацієнти не зможуть пройти такі обстеження за медичними показаннями. Як і раніше, рішення про необхідність того чи іншого виду діагностики ухвалює лікар, виходячи зі стану пацієнта, симптомів та клінічної ситуації.
Важливо розуміти: зміни стосуються механізму оплати окремих досліджень у межах конкретного пакета Програми медичних гарантій. Вони не є забороною на проведення відповідних ультразвукових обстежень і не обмежують право лікаря обирати необхідні методи діагностики для пацієнта.
Зокрема, йдеться про УЗД: 🔹 кисті або зап’ястка; 🔹 передпліччя або ліктя; 🔹 плеча або надпліччя; 🔹 стегна; 🔹 сідниць; 🔹 коліна; 🔹 гомілки; 🔹 гомілковостопного суглоба або стопи; 🔹 окремих інших анатомічних ділянок.
❓ Чому відбулися такі зміни?
Програма медичних гарантій передбачає оплату тих медичних послуг, результати яких безпосередньо впливають на встановлення діагнозу, вибір тактики лікування та подальший маршрут пацієнта. Саме на цьому принципі клінічної доцільності ґрунтується підхід НСЗУ до оплати медичних послуг.
Для частини ультразвукових досліджень суглобів і м’яких тканин клінічна цінність може суттєво відрізнятися залежно від конкретної ситуації, а їхні результати не завжди є визначальними для ухвалення клінічних рішень. Тому такі дослідження виключені з переліку послуг, які оплачуються в межах зазначеного пакета.
☝️ Водночас це не означає, що пацієнти не зможуть пройти такі обстеження за медичними показаннями. Як і раніше, рішення про необхідність того чи іншого виду діагностики ухвалює лікар, виходячи зі стану пацієнта, симптомів та клінічної ситуації.
Важливо розуміти: зміни стосуються механізму оплати окремих досліджень у межах конкретного пакета Програми медичних гарантій. Вони не є забороною на проведення відповідних ультразвукових обстежень і не обмежують право лікаря обирати необхідні методи діагностики для пацієнта.
💊17👍9❤6💔2🦄2