🟩100+ тисяч українців уже пройшли Скринінг здоров’я 40+
Перевірити здоров’я ще до появи серйозних симптомів — саме для цього працює національна програма Скринінг здоров’я 40+. Понад 115 тисяч українців та українок уже пройшли обстеження й отримали персональні рекомендації щодо стану здоров’я.
Інтерес до програми (а з цим — і до власного здоров’я) зростає: загалом українці вже подали більше 800 тисяч заявок на участь.
Скринінг допомагає вчасно оцінити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем із ментальним здоров’ям. Це ті стани, які можуть тривалий час розвиватися непомітно — без очевидних симптомів, але з ризиком серйозних ускладнень.
Під час обстеження ви можете:
➡️пройти необхідні лабораторні дослідження
➡️пройти анкетування щодо стану здоров’я та факторів ризику
➡️виміряти артеріальний тиск, пульс, зріст, вагу та окружність талії
➡️визначити індекс маси тіла
➡️отримати індивідуальні рекомендації
➡️за потреби — подальший маршрут до лікаря або на додаткову діагностику
Важливо: якщо кошти на проходження Скринінгу здоров’я 40+ отримано до 1 травня 2026 року, пройти повне обстеження та розрахуватися за нього необхідно до 30 червня 2026 року. Інакше — кошти повернуться до держбюджету.
Не відкладайте турботу про себе.
Скринінг здоров’я 40+ — це простий спосіб вчасно побачити ризики та подбати про здоров’я завчасно.
Деталі — тут: screening.moz.gov.ua
Перевірити здоров’я ще до появи серйозних симптомів — саме для цього працює національна програма Скринінг здоров’я 40+. Понад 115 тисяч українців та українок уже пройшли обстеження й отримали персональні рекомендації щодо стану здоров’я.
Інтерес до програми (а з цим — і до власного здоров’я) зростає: загалом українці вже подали більше 800 тисяч заявок на участь.
Скринінг допомагає вчасно оцінити ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем із ментальним здоров’ям. Це ті стани, які можуть тривалий час розвиватися непомітно — без очевидних симптомів, але з ризиком серйозних ускладнень.
Під час обстеження ви можете:
➡️пройти необхідні лабораторні дослідження
➡️пройти анкетування щодо стану здоров’я та факторів ризику
➡️виміряти артеріальний тиск, пульс, зріст, вагу та окружність талії
➡️визначити індекс маси тіла
➡️отримати індивідуальні рекомендації
➡️за потреби — подальший маршрут до лікаря або на додаткову діагностику
Важливо: якщо кошти на проходження Скринінгу здоров’я 40+ отримано до 1 травня 2026 року, пройти повне обстеження та розрахуватися за нього необхідно до 30 червня 2026 року. Інакше — кошти повернуться до держбюджету.
Не відкладайте турботу про себе.
Скринінг здоров’я 40+ — це простий спосіб вчасно побачити ризики та подбати про здоров’я завчасно.
Деталі — тут: screening.moz.gov.ua
❤11💊8💔3
🟦 У межах пакета «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах» НСЗУ не оплачуватиме окремі ультразвукові дослідження суглобів і м’яких тканин верхніх та нижніх кінцівок.
Зокрема, йдеться про УЗД: 🔹 кисті або зап’ястка; 🔹 передпліччя або ліктя; 🔹 плеча або надпліччя; 🔹 стегна; 🔹 сідниць; 🔹 коліна; 🔹 гомілки; 🔹 гомілковостопного суглоба або стопи; 🔹 окремих інших анатомічних ділянок.
❓ Чому відбулися такі зміни?
Програма медичних гарантій передбачає оплату тих медичних послуг, результати яких безпосередньо впливають на встановлення діагнозу, вибір тактики лікування та подальший маршрут пацієнта. Саме на цьому принципі клінічної доцільності ґрунтується підхід НСЗУ до оплати медичних послуг.
Для частини ультразвукових досліджень суглобів і м’яких тканин клінічна цінність може суттєво відрізнятися залежно від конкретної ситуації, а їхні результати не завжди є визначальними для ухвалення клінічних рішень. Тому такі дослідження виключені з переліку послуг, які оплачуються в межах зазначеного пакета.
☝️ Водночас це не означає, що пацієнти не зможуть пройти такі обстеження за медичними показаннями. Як і раніше, рішення про необхідність того чи іншого виду діагностики ухвалює лікар, виходячи зі стану пацієнта, симптомів та клінічної ситуації.
Важливо розуміти: зміни стосуються механізму оплати окремих досліджень у межах конкретного пакета Програми медичних гарантій. Вони не є забороною на проведення відповідних ультразвукових обстежень і не обмежують право лікаря обирати необхідні методи діагностики для пацієнта.
Зокрема, йдеться про УЗД: 🔹 кисті або зап’ястка; 🔹 передпліччя або ліктя; 🔹 плеча або надпліччя; 🔹 стегна; 🔹 сідниць; 🔹 коліна; 🔹 гомілки; 🔹 гомілковостопного суглоба або стопи; 🔹 окремих інших анатомічних ділянок.
❓ Чому відбулися такі зміни?
Програма медичних гарантій передбачає оплату тих медичних послуг, результати яких безпосередньо впливають на встановлення діагнозу, вибір тактики лікування та подальший маршрут пацієнта. Саме на цьому принципі клінічної доцільності ґрунтується підхід НСЗУ до оплати медичних послуг.
Для частини ультразвукових досліджень суглобів і м’яких тканин клінічна цінність може суттєво відрізнятися залежно від конкретної ситуації, а їхні результати не завжди є визначальними для ухвалення клінічних рішень. Тому такі дослідження виключені з переліку послуг, які оплачуються в межах зазначеного пакета.
☝️ Водночас це не означає, що пацієнти не зможуть пройти такі обстеження за медичними показаннями. Як і раніше, рішення про необхідність того чи іншого виду діагностики ухвалює лікар, виходячи зі стану пацієнта, симптомів та клінічної ситуації.
Важливо розуміти: зміни стосуються механізму оплати окремих досліджень у межах конкретного пакета Програми медичних гарантій. Вони не є забороною на проведення відповідних ультразвукових обстежень і не обмежують право лікаря обирати необхідні методи діагностики для пацієнта.
💊17👍9❤6💔2🦄2
#PRO_лідерство: учасники проєкту відвідали НСЗУ
Учасники програми «PRO лідерство» — молоді лікарі та інтерни з прифронтових і прикордонних регіонів — відвідали Національну службу здоров’я України та поспілкувалися з Головою НСЗУ Наталією Гусак.
Це вже друга група учасників програми, яка побувала в НСЗУ. Перша відвідала Службу у травні. Водночас взаємодія НСЗУ з учасниками програми не обмежується лише візитами до офісу. Фахівці НСЗУ також долучаються до навчання як спікери, обговорюючи з майбутніми лідерами сфери охорони здоров’я трансформацію системи, роль даних у прийнятті рішень, розвиток Програми медичних гарантій та виклики, з якими доводиться працює в умовах війни.
Під час зустрічі Наталія Гусак розповіла про створення та розвиток НСЗУ, ключові принципи роботи Служби та зміни, які відбуваються в українській медицині.
💬«Національна служба здоров’я України була створена для того, щоб поставити в центр системи охорони здоров’я пацієнта. Саме через призму потреб пацієнта ми оцінюємо рішення, формуємо підходи та продовжуємо зміни навіть у найскладніших умовах. Водночас успішна система охорони здоров’я неможлива без медичних працівників, які готові розвиватися, брати відповідальність та впроваджувати зміни на своєму рівні», — зазначила Наталія Гусак.
Окрему увагу під час зустрічі приділили відкритому діалогу. Молоді лікарі та інтерни ставили запитання про роботу НСЗУ, розвиток електронної системи охорони здоров’я, використання медичних даних, механізми формування вимог до надавачів медичних послуг, а також про виклики, з якими стикається система охорони здоров’я під час повномасштабної війни.
Відповідаючи на запитання учасників, Голова НСЗУ наголосила, що майбутні лідери медичної сфери мають дивитися на систему охорони здоров’я не лише як медичні працівники, а й як пацієнти, адже саме такий підхід допомагає краще розуміти потреби людей та знаходити рішення, які роблять медичну допомогу доступною та пацієнтоорієнтованою.
Також учасники мали можливість більше дізнатися про роботу НСЗУ зсередини, поспілкуватися з фахівцями різних департаментів та поставити запитання про те, як формуються рішення, що впливають на роботу медичних закладів і доступність медичних послуг для мільйонів українців.
«PRO лідерство» — проєкт ПРООН в Україні, який реалізується у партнерстві з Київською школою державного управління ім. С. Нижного за сприяння МОЗ України в межах EU4Recovery — флагманського партнерства Європейського Союзу та ПРООН в Україні.
Учасники програми «PRO лідерство» — молоді лікарі та інтерни з прифронтових і прикордонних регіонів — відвідали Національну службу здоров’я України та поспілкувалися з Головою НСЗУ Наталією Гусак.
Це вже друга група учасників програми, яка побувала в НСЗУ. Перша відвідала Службу у травні. Водночас взаємодія НСЗУ з учасниками програми не обмежується лише візитами до офісу. Фахівці НСЗУ також долучаються до навчання як спікери, обговорюючи з майбутніми лідерами сфери охорони здоров’я трансформацію системи, роль даних у прийнятті рішень, розвиток Програми медичних гарантій та виклики, з якими доводиться працює в умовах війни.
Під час зустрічі Наталія Гусак розповіла про створення та розвиток НСЗУ, ключові принципи роботи Служби та зміни, які відбуваються в українській медицині.
💬«Національна служба здоров’я України була створена для того, щоб поставити в центр системи охорони здоров’я пацієнта. Саме через призму потреб пацієнта ми оцінюємо рішення, формуємо підходи та продовжуємо зміни навіть у найскладніших умовах. Водночас успішна система охорони здоров’я неможлива без медичних працівників, які готові розвиватися, брати відповідальність та впроваджувати зміни на своєму рівні», — зазначила Наталія Гусак.
Окрему увагу під час зустрічі приділили відкритому діалогу. Молоді лікарі та інтерни ставили запитання про роботу НСЗУ, розвиток електронної системи охорони здоров’я, використання медичних даних, механізми формування вимог до надавачів медичних послуг, а також про виклики, з якими стикається система охорони здоров’я під час повномасштабної війни.
Відповідаючи на запитання учасників, Голова НСЗУ наголосила, що майбутні лідери медичної сфери мають дивитися на систему охорони здоров’я не лише як медичні працівники, а й як пацієнти, адже саме такий підхід допомагає краще розуміти потреби людей та знаходити рішення, які роблять медичну допомогу доступною та пацієнтоорієнтованою.
Також учасники мали можливість більше дізнатися про роботу НСЗУ зсередини, поспілкуватися з фахівцями різних департаментів та поставити запитання про те, як формуються рішення, що впливають на роботу медичних закладів і доступність медичних послуг для мільйонів українців.
«PRO лідерство» — проєкт ПРООН в Україні, який реалізується у партнерстві з Київською школою державного управління ім. С. Нижного за сприяння МОЗ України в межах EU4Recovery — флагманського партнерства Європейського Союзу та ПРООН в Україні.
❤11💊4🦄1
🟦У НСЗУ відбулася публічна дискусія «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти».
Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для української системи охорони здоров’я. Попри це, система продовжує змінюватися: розвиваються цифрові сервіси, удосконалюються підходи до оплати медичної допомоги, впроваджуються нові рішення для пацієнтів і медичних працівників.
Як ці зміни сприймають люди та медична спільнота, наскільки вони відповідають їхнім потребам, четвертий рік поспіль досліджує «Барометр системи охорони здоров’я», який проводить Національна агенція ZDOROVI.
Під час публічної дискусії «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти» були представлені результати восьмої хвилі дослідження. Цьогоріч воно охопило понад 550 пацієнтів та 114 керівників медичних закладів з різних регіонів України.
Особливість дослідження полягає в тому, що воно дозволяє проаналізувати зміни в системі охорони здоров’я одночасно з двох перспектив. Для пацієнтів у центрі уваги — доступність медичної допомоги, досвід взаємодії із системою охорони здоров’я та якість отриманих послуг. Для керівників медичних закладів — спроможність системи працювати в умовах війни, кадрова стійкість, фінансові можливості та умови подальшого розвитку медичних закладів.
Водночас результати дослідження засвідчили, що низка змін, започаткованих реформою охорони здоров’я, вже стала невід’ємною частиною роботи медичних закладів. Серед найбільш відчутних результатів керівники називають можливість напряму укладати договори з НСЗУ, фінансову автономію закладів, посилення управлінської спроможності та більшу орієнтацію на потреби пацієнта.
Поряд із реформуванням механізмів фінансування та організації медичної допомоги одним із ключових напрямів розвитку системи охорони здоров’я залишається цифровізація. Під час дискусії учасники говорили про роль електронної системи охорони здоров’я, розвиток цифрових сервісів для пацієнтів і медичних працівників, а також про те, як сучасні цифрові інструменти допомагають підвищувати доступність, прозорість та ефективність медичної допомоги.
Окрему увагу під час дискусії приділили євроінтеграційному виміру розвитку системи охорони здоров’я. Учасники обговорили, як Україна адаптує систему до європейських підходів і стандартів, які зміни вже відбуваються на цьому шляху та які кроки залишаються ключовими для подальшого входження до Європейського простору охорони здоров’я. У центрі уваги — питання розвитку громадського здоров’я, профілактики захворювань, пацієнтоорієнтованості та стійкості системи медичних послуг в умовах війни.
В дискусії взяли участь заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець, радниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова, директор Департаменту розвитку ЕСОЗ Дмитро Черниш, начальник Аналітичного управління Василь Півень, засновниця та виконавча директорка Національної агенції ZDOROVI Наталія Тулінова, представники Центру громадського здоров’я МОЗ України Сергій Михайлов та Юлія Сокол, заступник директора КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» Дмитро Дубенко та представниця ГС «Ліга Сильних» Дар’я Кукуріка.
Для НСЗУ результати таких досліджень є важливим джерелом зворотного зв’язку. Вони дозволяють краще розуміти досвід пацієнтів і надавачів медичних послуг, оцінювати сприйняття вже впроваджених змін та враховувати ці висновки під час подальшого розвитку Програми медичних гарантій і цифрової трансформації.
Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для української системи охорони здоров’я. Попри це, система продовжує змінюватися: розвиваються цифрові сервіси, удосконалюються підходи до оплати медичної допомоги, впроваджуються нові рішення для пацієнтів і медичних працівників.
Як ці зміни сприймають люди та медична спільнота, наскільки вони відповідають їхнім потребам, четвертий рік поспіль досліджує «Барометр системи охорони здоров’я», який проводить Національна агенція ZDOROVI.
Під час публічної дискусії «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти» були представлені результати восьмої хвилі дослідження. Цьогоріч воно охопило понад 550 пацієнтів та 114 керівників медичних закладів з різних регіонів України.
Особливість дослідження полягає в тому, що воно дозволяє проаналізувати зміни в системі охорони здоров’я одночасно з двох перспектив. Для пацієнтів у центрі уваги — доступність медичної допомоги, досвід взаємодії із системою охорони здоров’я та якість отриманих послуг. Для керівників медичних закладів — спроможність системи працювати в умовах війни, кадрова стійкість, фінансові можливості та умови подальшого розвитку медичних закладів.
Водночас результати дослідження засвідчили, що низка змін, започаткованих реформою охорони здоров’я, вже стала невід’ємною частиною роботи медичних закладів. Серед найбільш відчутних результатів керівники називають можливість напряму укладати договори з НСЗУ, фінансову автономію закладів, посилення управлінської спроможності та більшу орієнтацію на потреби пацієнта.
Поряд із реформуванням механізмів фінансування та організації медичної допомоги одним із ключових напрямів розвитку системи охорони здоров’я залишається цифровізація. Під час дискусії учасники говорили про роль електронної системи охорони здоров’я, розвиток цифрових сервісів для пацієнтів і медичних працівників, а також про те, як сучасні цифрові інструменти допомагають підвищувати доступність, прозорість та ефективність медичної допомоги.
Окрему увагу під час дискусії приділили євроінтеграційному виміру розвитку системи охорони здоров’я. Учасники обговорили, як Україна адаптує систему до європейських підходів і стандартів, які зміни вже відбуваються на цьому шляху та які кроки залишаються ключовими для подальшого входження до Європейського простору охорони здоров’я. У центрі уваги — питання розвитку громадського здоров’я, профілактики захворювань, пацієнтоорієнтованості та стійкості системи медичних послуг в умовах війни.
В дискусії взяли участь заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець, радниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова, директор Департаменту розвитку ЕСОЗ Дмитро Черниш, начальник Аналітичного управління Василь Півень, засновниця та виконавча директорка Національної агенції ZDOROVI Наталія Тулінова, представники Центру громадського здоров’я МОЗ України Сергій Михайлов та Юлія Сокол, заступник директора КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» Дмитро Дубенко та представниця ГС «Ліга Сильних» Дар’я Кукуріка.
Для НСЗУ результати таких досліджень є важливим джерелом зворотного зв’язку. Вони дозволяють краще розуміти досвід пацієнтів і надавачів медичних послуг, оцінювати сприйняття вже впроваджених змін та враховувати ці висновки під час подальшого розвитку Програми медичних гарантій і цифрової трансформації.
❤12💊6
#Безпечне_літо
Улітку під час відпочинку на природі, роботи в саду чи на городі люди частіше контактують із павуками. Більшість видів, які живуть в Україні, не становлять серйозної небезпеки для людини.
Водночас укуси окремих павуків можуть викликати сильний біль, набряк, підвищення температури, нудоту або алергічну реакцію. Особливо уважними варто бути людям, схильним до алергій, а також батькам маленьких дітей.
🕷️Найнебезпечнішим павуком в Україні вважається каракурт («чорна вдова»). Його укус може спочатку бути майже непомітним, однак згодом з’являється сильний пекучий біль, який поширюється тілом, судоми, слабкість, нудота, задишка та підвищення температури. У таких випадках людині необхідна невідкладна медична допомога, спостереження лікарів та введення препаратів для зменшення інтоксикації й симптомів отруєння.
За даними ЕСОЗ, у 2025 році через токсичну дію контакту з отруйними павуками та укуси отруйних павуків по медичну допомогу звернулися 20 пацієнтів. Найбільше таких звернень зареєстровано у літні місяці — з червня по серпень, зокрема у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях.
❓Що робити, якщо вкусив павук
✅ Промийте місце укусу водою з милом.
✅ Обробіть шкіру антисептиком.
✅ Прикладіть холодний компрес через тканину.
✅ Не розчісуйте місце укусу.
✅ Пийте достатньо води.
❌ Не можна видавлювати чи відсмоктувати отруту — це не допоможе та може погіршити стан.
❗️Якщо після укусу з’явилися сильний набряк, підвищення температури, нудота, судоми, утруднене дихання, різка слабкість або інші симптоми погіршення самопочуття — негайно зверніться по медичну допомогу або викликайте 103.
І навіть, якщо на ваш погляд симптоми не викликають занепокоєння, після укусу павука все ж варто відвідати сімейного лікаря, терапевта, особливо дітям — педіатра. Лікар оцінить стан, надасть рекомендації та за потреби призначить лікування чи направить на консультацію фахівця за профілем.
Під час перебування на природі, роботи біля кущів, каміння чи дров варто носити закритий одяг і взуття та бути уважними, коли берете до рук речі або сідаєте на траву.
Бережіть себе та будьте уважними, щоб літо справді було безпечним ☀️
Улітку під час відпочинку на природі, роботи в саду чи на городі люди частіше контактують із павуками. Більшість видів, які живуть в Україні, не становлять серйозної небезпеки для людини.
Водночас укуси окремих павуків можуть викликати сильний біль, набряк, підвищення температури, нудоту або алергічну реакцію. Особливо уважними варто бути людям, схильним до алергій, а також батькам маленьких дітей.
🕷️Найнебезпечнішим павуком в Україні вважається каракурт («чорна вдова»). Його укус може спочатку бути майже непомітним, однак згодом з’являється сильний пекучий біль, який поширюється тілом, судоми, слабкість, нудота, задишка та підвищення температури. У таких випадках людині необхідна невідкладна медична допомога, спостереження лікарів та введення препаратів для зменшення інтоксикації й симптомів отруєння.
За даними ЕСОЗ, у 2025 році через токсичну дію контакту з отруйними павуками та укуси отруйних павуків по медичну допомогу звернулися 20 пацієнтів. Найбільше таких звернень зареєстровано у літні місяці — з червня по серпень, зокрема у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях.
❓Що робити, якщо вкусив павук
✅ Промийте місце укусу водою з милом.
✅ Обробіть шкіру антисептиком.
✅ Прикладіть холодний компрес через тканину.
✅ Не розчісуйте місце укусу.
✅ Пийте достатньо води.
❌ Не можна видавлювати чи відсмоктувати отруту — це не допоможе та може погіршити стан.
❗️Якщо після укусу з’явилися сильний набряк, підвищення температури, нудота, судоми, утруднене дихання, різка слабкість або інші симптоми погіршення самопочуття — негайно зверніться по медичну допомогу або викликайте 103.
І навіть, якщо на ваш погляд симптоми не викликають занепокоєння, після укусу павука все ж варто відвідати сімейного лікаря, терапевта, особливо дітям — педіатра. Лікар оцінить стан, надасть рекомендації та за потреби призначить лікування чи направить на консультацію фахівця за профілем.
Під час перебування на природі, роботи біля кущів, каміння чи дров варто носити закритий одяг і взуття та бути уважними, коли берете до рук речі або сідаєте на траву.
Бережіть себе та будьте уважними, щоб літо справді було безпечним ☀️
❤7👍4🦄1
14 червня - Всесвітній день донора крові🩸
Запаси крові в медичних закладах - це питання життєздатності всієї системи охорони здоров’я. Щодня українські лікарні потребують безперебійного постачання донорської крові для допомоги пораненим на фронті та цивільним у тилу, для планових операцій та екстрених втручань. Цей ресурс постійно вичерпується, тому його регулярне поповнення є обов'язковою умовою для того, щоб лікарі могли виконувати свою роботу та своєчасно надавати медичну допомогу.
У межах Програми медичних гарантій забезпечення пацієнта донорською кров’ю та її компонентами під час стаціонарного лікування є безоплатним. Коли медичний заклад підписує договір з НСЗУ, він бере на себе зобов’язання забезпечити пацієнта всім необхідним для лікування, включаючи доступ до компонентів крові у цілодобовому режимі. Ці витрати вже повністю покриті державою в межах відповідного пакету послуг.
Отже, вимога до пацієнта самостійно шукати донорів чи купувати кров — це порушення умов договору з боку закладу. Ми нагадуємо про це, щоб кожен пацієнт міг захистити свої права. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією:
🔹Зверніться до керівництва лікарні.
🔹Якщо питання не вирішено - телефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.
🔹Або подайте офіційну скаргу через онлайн-форму на сайті НСЗУ: https://nszu.gov.ua/.../zvorotnii-zviazok-tut-vi-mozete...
Аби медичні працівники могли фахово й доступно говорити про донорство, Академія НСЗУ та Національна служба здоров’я України спільно з платформою ДонорUA створили онлайн-курс «Донорство крові: як і навіщо лікарям його популяризувати». Завдяки цьому навчанню медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти сучасні підходи до залучення донорів, усвідомлюють свою роль у формуванні культури донорства, а також навчаться впевнено розвіювати поширені міфи та коректно відповідати на запитання пацієнтів.
Зареєструватися на курс можна на платформі Академії НСЗУ: https://academy.nszu.gov.ua/enrol/index.php?id=270
Донорство - це не лише благородний вчинок, а й наша спільна відповідальність. Ми безмежно дякуємо кожному, хто регулярно ділиться своєю кров'ю та допомагає тримати медичний тил. Ваш внесок - безцінний.
Запаси крові в медичних закладах - це питання життєздатності всієї системи охорони здоров’я. Щодня українські лікарні потребують безперебійного постачання донорської крові для допомоги пораненим на фронті та цивільним у тилу, для планових операцій та екстрених втручань. Цей ресурс постійно вичерпується, тому його регулярне поповнення є обов'язковою умовою для того, щоб лікарі могли виконувати свою роботу та своєчасно надавати медичну допомогу.
У межах Програми медичних гарантій забезпечення пацієнта донорською кров’ю та її компонентами під час стаціонарного лікування є безоплатним. Коли медичний заклад підписує договір з НСЗУ, він бере на себе зобов’язання забезпечити пацієнта всім необхідним для лікування, включаючи доступ до компонентів крові у цілодобовому режимі. Ці витрати вже повністю покриті державою в межах відповідного пакету послуг.
Отже, вимога до пацієнта самостійно шукати донорів чи купувати кров — це порушення умов договору з боку закладу. Ми нагадуємо про це, щоб кожен пацієнт міг захистити свої права. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією:
🔹Зверніться до керівництва лікарні.
🔹Якщо питання не вирішено - телефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.
🔹Або подайте офіційну скаргу через онлайн-форму на сайті НСЗУ: https://nszu.gov.ua/.../zvorotnii-zviazok-tut-vi-mozete...
Аби медичні працівники могли фахово й доступно говорити про донорство, Академія НСЗУ та Національна служба здоров’я України спільно з платформою ДонорUA створили онлайн-курс «Донорство крові: як і навіщо лікарям його популяризувати». Завдяки цьому навчанню медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти сучасні підходи до залучення донорів, усвідомлюють свою роль у формуванні культури донорства, а також навчаться впевнено розвіювати поширені міфи та коректно відповідати на запитання пацієнтів.
Зареєструватися на курс можна на платформі Академії НСЗУ: https://academy.nszu.gov.ua/enrol/index.php?id=270
Донорство - це не лише благородний вчинок, а й наша спільна відповідальність. Ми безмежно дякуємо кожному, хто регулярно ділиться своєю кров'ю та допомагає тримати медичний тил. Ваш внесок - безцінний.
❤15👍13