🟦У НСЗУ відбулася публічна дискусія «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти».
Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для української системи охорони здоров’я. Попри це, система продовжує змінюватися: розвиваються цифрові сервіси, удосконалюються підходи до оплати медичної допомоги, впроваджуються нові рішення для пацієнтів і медичних працівників.
Як ці зміни сприймають люди та медична спільнота, наскільки вони відповідають їхнім потребам, четвертий рік поспіль досліджує «Барометр системи охорони здоров’я», який проводить Національна агенція ZDOROVI.
Під час публічної дискусії «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти» були представлені результати восьмої хвилі дослідження. Цьогоріч воно охопило понад 550 пацієнтів та 114 керівників медичних закладів з різних регіонів України.
Особливість дослідження полягає в тому, що воно дозволяє проаналізувати зміни в системі охорони здоров’я одночасно з двох перспектив. Для пацієнтів у центрі уваги — доступність медичної допомоги, досвід взаємодії із системою охорони здоров’я та якість отриманих послуг. Для керівників медичних закладів — спроможність системи працювати в умовах війни, кадрова стійкість, фінансові можливості та умови подальшого розвитку медичних закладів.
Водночас результати дослідження засвідчили, що низка змін, започаткованих реформою охорони здоров’я, вже стала невід’ємною частиною роботи медичних закладів. Серед найбільш відчутних результатів керівники називають можливість напряму укладати договори з НСЗУ, фінансову автономію закладів, посилення управлінської спроможності та більшу орієнтацію на потреби пацієнта.
Поряд із реформуванням механізмів фінансування та організації медичної допомоги одним із ключових напрямів розвитку системи охорони здоров’я залишається цифровізація. Під час дискусії учасники говорили про роль електронної системи охорони здоров’я, розвиток цифрових сервісів для пацієнтів і медичних працівників, а також про те, як сучасні цифрові інструменти допомагають підвищувати доступність, прозорість та ефективність медичної допомоги.
Окрему увагу під час дискусії приділили євроінтеграційному виміру розвитку системи охорони здоров’я. Учасники обговорили, як Україна адаптує систему до європейських підходів і стандартів, які зміни вже відбуваються на цьому шляху та які кроки залишаються ключовими для подальшого входження до Європейського простору охорони здоров’я. У центрі уваги — питання розвитку громадського здоров’я, профілактики захворювань, пацієнтоорієнтованості та стійкості системи медичних послуг в умовах війни.
В дискусії взяли участь заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець, радниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова, директор Департаменту розвитку ЕСОЗ Дмитро Черниш, начальник Аналітичного управління Василь Півень, засновниця та виконавча директорка Національної агенції ZDOROVI Наталія Тулінова, представники Центру громадського здоров’я МОЗ України Сергій Михайлов та Юлія Сокол, заступник директора КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» Дмитро Дубенко та представниця ГС «Ліга Сильних» Дар’я Кукуріка.
Для НСЗУ результати таких досліджень є важливим джерелом зворотного зв’язку. Вони дозволяють краще розуміти досвід пацієнтів і надавачів медичних послуг, оцінювати сприйняття вже впроваджених змін та враховувати ці висновки під час подальшого розвитку Програми медичних гарантій і цифрової трансформації.
Повномасштабна війна стала безпрецедентним викликом для української системи охорони здоров’я. Попри це, система продовжує змінюватися: розвиваються цифрові сервіси, удосконалюються підходи до оплати медичної допомоги, впроваджуються нові рішення для пацієнтів і медичних працівників.
Як ці зміни сприймають люди та медична спільнота, наскільки вони відповідають їхнім потребам, четвертий рік поспіль досліджує «Барометр системи охорони здоров’я», який проводить Національна агенція ZDOROVI.
Під час публічної дискусії «Барометр системи охорони здоров’я. Що бачать керівники і що відчувають пацієнти» були представлені результати восьмої хвилі дослідження. Цьогоріч воно охопило понад 550 пацієнтів та 114 керівників медичних закладів з різних регіонів України.
Особливість дослідження полягає в тому, що воно дозволяє проаналізувати зміни в системі охорони здоров’я одночасно з двох перспектив. Для пацієнтів у центрі уваги — доступність медичної допомоги, досвід взаємодії із системою охорони здоров’я та якість отриманих послуг. Для керівників медичних закладів — спроможність системи працювати в умовах війни, кадрова стійкість, фінансові можливості та умови подальшого розвитку медичних закладів.
Водночас результати дослідження засвідчили, що низка змін, започаткованих реформою охорони здоров’я, вже стала невід’ємною частиною роботи медичних закладів. Серед найбільш відчутних результатів керівники називають можливість напряму укладати договори з НСЗУ, фінансову автономію закладів, посилення управлінської спроможності та більшу орієнтацію на потреби пацієнта.
Поряд із реформуванням механізмів фінансування та організації медичної допомоги одним із ключових напрямів розвитку системи охорони здоров’я залишається цифровізація. Під час дискусії учасники говорили про роль електронної системи охорони здоров’я, розвиток цифрових сервісів для пацієнтів і медичних працівників, а також про те, як сучасні цифрові інструменти допомагають підвищувати доступність, прозорість та ефективність медичної допомоги.
Окрему увагу під час дискусії приділили євроінтеграційному виміру розвитку системи охорони здоров’я. Учасники обговорили, як Україна адаптує систему до європейських підходів і стандартів, які зміни вже відбуваються на цьому шляху та які кроки залишаються ключовими для подальшого входження до Європейського простору охорони здоров’я. У центрі уваги — питання розвитку громадського здоров’я, профілактики захворювань, пацієнтоорієнтованості та стійкості системи медичних послуг в умовах війни.
В дискусії взяли участь заступник Голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець, радниця Голови НСЗУ Ірина Кондратова, директор Департаменту розвитку ЕСОЗ Дмитро Черниш, начальник Аналітичного управління Василь Півень, засновниця та виконавча директорка Національної агенції ZDOROVI Наталія Тулінова, представники Центру громадського здоров’я МОЗ України Сергій Михайлов та Юлія Сокол, заступник директора КНП «Київська міська клінічна лікарня №18» Дмитро Дубенко та представниця ГС «Ліга Сильних» Дар’я Кукуріка.
Для НСЗУ результати таких досліджень є важливим джерелом зворотного зв’язку. Вони дозволяють краще розуміти досвід пацієнтів і надавачів медичних послуг, оцінювати сприйняття вже впроваджених змін та враховувати ці висновки під час подальшого розвитку Програми медичних гарантій і цифрової трансформації.
❤12💊6
#Безпечне_літо
Улітку під час відпочинку на природі, роботи в саду чи на городі люди частіше контактують із павуками. Більшість видів, які живуть в Україні, не становлять серйозної небезпеки для людини.
Водночас укуси окремих павуків можуть викликати сильний біль, набряк, підвищення температури, нудоту або алергічну реакцію. Особливо уважними варто бути людям, схильним до алергій, а також батькам маленьких дітей.
🕷️Найнебезпечнішим павуком в Україні вважається каракурт («чорна вдова»). Його укус може спочатку бути майже непомітним, однак згодом з’являється сильний пекучий біль, який поширюється тілом, судоми, слабкість, нудота, задишка та підвищення температури. У таких випадках людині необхідна невідкладна медична допомога, спостереження лікарів та введення препаратів для зменшення інтоксикації й симптомів отруєння.
За даними ЕСОЗ, у 2025 році через токсичну дію контакту з отруйними павуками та укуси отруйних павуків по медичну допомогу звернулися 20 пацієнтів. Найбільше таких звернень зареєстровано у літні місяці — з червня по серпень, зокрема у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях.
❓Що робити, якщо вкусив павук
✅ Промийте місце укусу водою з милом.
✅ Обробіть шкіру антисептиком.
✅ Прикладіть холодний компрес через тканину.
✅ Не розчісуйте місце укусу.
✅ Пийте достатньо води.
❌ Не можна видавлювати чи відсмоктувати отруту — це не допоможе та може погіршити стан.
❗️Якщо після укусу з’явилися сильний набряк, підвищення температури, нудота, судоми, утруднене дихання, різка слабкість або інші симптоми погіршення самопочуття — негайно зверніться по медичну допомогу або викликайте 103.
І навіть, якщо на ваш погляд симптоми не викликають занепокоєння, після укусу павука все ж варто відвідати сімейного лікаря, терапевта, особливо дітям — педіатра. Лікар оцінить стан, надасть рекомендації та за потреби призначить лікування чи направить на консультацію фахівця за профілем.
Під час перебування на природі, роботи біля кущів, каміння чи дров варто носити закритий одяг і взуття та бути уважними, коли берете до рук речі або сідаєте на траву.
Бережіть себе та будьте уважними, щоб літо справді було безпечним ☀️
Улітку під час відпочинку на природі, роботи в саду чи на городі люди частіше контактують із павуками. Більшість видів, які живуть в Україні, не становлять серйозної небезпеки для людини.
Водночас укуси окремих павуків можуть викликати сильний біль, набряк, підвищення температури, нудоту або алергічну реакцію. Особливо уважними варто бути людям, схильним до алергій, а також батькам маленьких дітей.
🕷️Найнебезпечнішим павуком в Україні вважається каракурт («чорна вдова»). Його укус може спочатку бути майже непомітним, однак згодом з’являється сильний пекучий біль, який поширюється тілом, судоми, слабкість, нудота, задишка та підвищення температури. У таких випадках людині необхідна невідкладна медична допомога, спостереження лікарів та введення препаратів для зменшення інтоксикації й симптомів отруєння.
За даними ЕСОЗ, у 2025 році через токсичну дію контакту з отруйними павуками та укуси отруйних павуків по медичну допомогу звернулися 20 пацієнтів. Найбільше таких звернень зареєстровано у літні місяці — з червня по серпень, зокрема у Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях.
❓Що робити, якщо вкусив павук
✅ Промийте місце укусу водою з милом.
✅ Обробіть шкіру антисептиком.
✅ Прикладіть холодний компрес через тканину.
✅ Не розчісуйте місце укусу.
✅ Пийте достатньо води.
❌ Не можна видавлювати чи відсмоктувати отруту — це не допоможе та може погіршити стан.
❗️Якщо після укусу з’явилися сильний набряк, підвищення температури, нудота, судоми, утруднене дихання, різка слабкість або інші симптоми погіршення самопочуття — негайно зверніться по медичну допомогу або викликайте 103.
І навіть, якщо на ваш погляд симптоми не викликають занепокоєння, після укусу павука все ж варто відвідати сімейного лікаря, терапевта, особливо дітям — педіатра. Лікар оцінить стан, надасть рекомендації та за потреби призначить лікування чи направить на консультацію фахівця за профілем.
Під час перебування на природі, роботи біля кущів, каміння чи дров варто носити закритий одяг і взуття та бути уважними, коли берете до рук речі або сідаєте на траву.
Бережіть себе та будьте уважними, щоб літо справді було безпечним ☀️
❤7👍4🦄1
14 червня - Всесвітній день донора крові🩸
Запаси крові в медичних закладах - це питання життєздатності всієї системи охорони здоров’я. Щодня українські лікарні потребують безперебійного постачання донорської крові для допомоги пораненим на фронті та цивільним у тилу, для планових операцій та екстрених втручань. Цей ресурс постійно вичерпується, тому його регулярне поповнення є обов'язковою умовою для того, щоб лікарі могли виконувати свою роботу та своєчасно надавати медичну допомогу.
У межах Програми медичних гарантій забезпечення пацієнта донорською кров’ю та її компонентами під час стаціонарного лікування є безоплатним. Коли медичний заклад підписує договір з НСЗУ, він бере на себе зобов’язання забезпечити пацієнта всім необхідним для лікування, включаючи доступ до компонентів крові у цілодобовому режимі. Ці витрати вже повністю покриті державою в межах відповідного пакету послуг.
Отже, вимога до пацієнта самостійно шукати донорів чи купувати кров — це порушення умов договору з боку закладу. Ми нагадуємо про це, щоб кожен пацієнт міг захистити свої права. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією:
🔹Зверніться до керівництва лікарні.
🔹Якщо питання не вирішено - телефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.
🔹Або подайте офіційну скаргу через онлайн-форму на сайті НСЗУ: https://nszu.gov.ua/.../zvorotnii-zviazok-tut-vi-mozete...
Аби медичні працівники могли фахово й доступно говорити про донорство, Академія НСЗУ та Національна служба здоров’я України спільно з платформою ДонорUA створили онлайн-курс «Донорство крові: як і навіщо лікарям його популяризувати». Завдяки цьому навчанню медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти сучасні підходи до залучення донорів, усвідомлюють свою роль у формуванні культури донорства, а також навчаться впевнено розвіювати поширені міфи та коректно відповідати на запитання пацієнтів.
Зареєструватися на курс можна на платформі Академії НСЗУ: https://academy.nszu.gov.ua/enrol/index.php?id=270
Донорство - це не лише благородний вчинок, а й наша спільна відповідальність. Ми безмежно дякуємо кожному, хто регулярно ділиться своєю кров'ю та допомагає тримати медичний тил. Ваш внесок - безцінний.
Запаси крові в медичних закладах - це питання життєздатності всієї системи охорони здоров’я. Щодня українські лікарні потребують безперебійного постачання донорської крові для допомоги пораненим на фронті та цивільним у тилу, для планових операцій та екстрених втручань. Цей ресурс постійно вичерпується, тому його регулярне поповнення є обов'язковою умовою для того, щоб лікарі могли виконувати свою роботу та своєчасно надавати медичну допомогу.
У межах Програми медичних гарантій забезпечення пацієнта донорською кров’ю та її компонентами під час стаціонарного лікування є безоплатним. Коли медичний заклад підписує договір з НСЗУ, він бере на себе зобов’язання забезпечити пацієнта всім необхідним для лікування, включаючи доступ до компонентів крові у цілодобовому режимі. Ці витрати вже повністю покриті державою в межах відповідного пакету послуг.
Отже, вимога до пацієнта самостійно шукати донорів чи купувати кров — це порушення умов договору з боку закладу. Ми нагадуємо про це, щоб кожен пацієнт міг захистити свої права. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією:
🔹Зверніться до керівництва лікарні.
🔹Якщо питання не вирішено - телефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.
🔹Або подайте офіційну скаргу через онлайн-форму на сайті НСЗУ: https://nszu.gov.ua/.../zvorotnii-zviazok-tut-vi-mozete...
Аби медичні працівники могли фахово й доступно говорити про донорство, Академія НСЗУ та Національна служба здоров’я України спільно з платформою ДонорUA створили онлайн-курс «Донорство крові: як і навіщо лікарям його популяризувати». Завдяки цьому навчанню медичні фахівці зможуть глибше зрозуміти сучасні підходи до залучення донорів, усвідомлюють свою роль у формуванні культури донорства, а також навчаться впевнено розвіювати поширені міфи та коректно відповідати на запитання пацієнтів.
Зареєструватися на курс можна на платформі Академії НСЗУ: https://academy.nszu.gov.ua/enrol/index.php?id=270
Донорство - це не лише благородний вчинок, а й наша спільна відповідальність. Ми безмежно дякуємо кожному, хто регулярно ділиться своєю кров'ю та допомагає тримати медичний тил. Ваш внесок - безцінний.
❤15👍13
#ЗАХИСНИКАМ_І_ЗАХИСНИЦЯМ
Для військовослужбовців, які виконують обов’язки з оборони держави та інших осіб, на яких покладені обов'язки захисту Вітчизни доступні безоплатні послуги із забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин. Це дає можливість зберегти репродуктивний потенціал на випадок його втрати під час виконання бойових завдань чи внаслідок отриманих травм.
🟦Що включає послуга:
✅ обстеження жінки або чоловіка;
✅ забір репродуктивних клітин;
✅ їх кріоконсервацію (глибоке заморожування);
✅ зберігання кріоконсервованого матеріалу.
🟦Послуга надається безоплатно:
✔️військовослужбовцям (-ицям), які виконують обов’язки з оборони держави;
✔️іншим категоріям осіб, визначених законодавством (постанова КМУ від 24 січня 2025 р. № 78) https://zakon.rada.gov.ua/go/78-2025-%D0%BF
🟦Як отримати послугу
1️⃣За самозверненням особи визначеної категорії
2️⃣Вік 18–45 років.
3️⃣У закладі охорони здоров’я проводиться медичне обстеження перед забором репродуктивних клітин, яке включає необхідні лабораторні та інструментальні дослідження, зокрема:
🔹клінічний аналіз крові;
🔹коагулограму;
🔹аналізи на ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С;
🔹аналізи на інфекції;
🔹гінекологічне або урологічне обстеження;
🔹УЗД органів малого таза;
🔹гормональні дослідження (для жінок);
🔹спермограму (для чоловіків).
4️⃣Після завершення обстеження лікар-акушер-гінеколог (для жінок) або лікар-уролог (для чоловіків) формує електронне направлення на забір репродуктивних клітин.
5️⃣Подайте заяву до медичного закладу. Зверніться до закладу охорони здоров’я, який має договір з НСЗУ на надання послуг із забору та кріоконсервації репродуктивних клітин, та подайте заяву на проведення процедури.
6️⃣Заклад охорони здоров’я проводить забір репродуктивних клітин та їх подальшу кріоконсервацію та зберігання відповідно до вимог законодавства.
🔸Якщо після припинення або скасування воєнного стану протягом шести місяців пацієнт не звернеться із заявою про продовження зберігання, подальше зберігання здійснюється за власний кошт.
🔸У разі загибелі військовослужбовця — клітини зберігаються безоплатно протягом трьох років.
📍Зверніть увагу: повторне отримання послуги у різних закладах не допускається.
🏥У 2026 році послугу надають 22 заклади охорони здоров’я, які мають договір з НСЗУ: 15 приватних, 5 комунальних та 2 державні.
Для військовослужбовців, які виконують обов’язки з оборони держави та інших осіб, на яких покладені обов'язки захисту Вітчизни доступні безоплатні послуги із забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин. Це дає можливість зберегти репродуктивний потенціал на випадок його втрати під час виконання бойових завдань чи внаслідок отриманих травм.
🟦Що включає послуга:
✅ обстеження жінки або чоловіка;
✅ забір репродуктивних клітин;
✅ їх кріоконсервацію (глибоке заморожування);
✅ зберігання кріоконсервованого матеріалу.
🟦Послуга надається безоплатно:
✔️військовослужбовцям (-ицям), які виконують обов’язки з оборони держави;
✔️іншим категоріям осіб, визначених законодавством (постанова КМУ від 24 січня 2025 р. № 78) https://zakon.rada.gov.ua/go/78-2025-%D0%BF
🟦Як отримати послугу
1️⃣За самозверненням особи визначеної категорії
2️⃣Вік 18–45 років.
3️⃣У закладі охорони здоров’я проводиться медичне обстеження перед забором репродуктивних клітин, яке включає необхідні лабораторні та інструментальні дослідження, зокрема:
🔹клінічний аналіз крові;
🔹коагулограму;
🔹аналізи на ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С;
🔹аналізи на інфекції;
🔹гінекологічне або урологічне обстеження;
🔹УЗД органів малого таза;
🔹гормональні дослідження (для жінок);
🔹спермограму (для чоловіків).
4️⃣Після завершення обстеження лікар-акушер-гінеколог (для жінок) або лікар-уролог (для чоловіків) формує електронне направлення на забір репродуктивних клітин.
5️⃣Подайте заяву до медичного закладу. Зверніться до закладу охорони здоров’я, який має договір з НСЗУ на надання послуг із забору та кріоконсервації репродуктивних клітин, та подайте заяву на проведення процедури.
6️⃣Заклад охорони здоров’я проводить забір репродуктивних клітин та їх подальшу кріоконсервацію та зберігання відповідно до вимог законодавства.
🔸Якщо після припинення або скасування воєнного стану протягом шести місяців пацієнт не звернеться із заявою про продовження зберігання, подальше зберігання здійснюється за власний кошт.
🔸У разі загибелі військовослужбовця — клітини зберігаються безоплатно протягом трьох років.
📍Зверніть увагу: повторне отримання послуги у різних закладах не допускається.
🏥У 2026 році послугу надають 22 заклади охорони здоров’я, які мають договір з НСЗУ: 15 приватних, 5 комунальних та 2 державні.
❤11👍5💊2🦄1
🟦Реабілітаційна допомога сьогодні є одним із найдинамічніших напрямів Програми медичних гарантій. Війна, зростання кількості людей, які потребують відновлення після травм, інфарктів, інсультів, ампутацій, старіння населення формують пріоритетний запит на розвиток реабілітаційних послуг.
Водночас, реабілітаційна допомога вимірюється не лише кількістю наданих послуг чи законтрактованих закладів, а й тим, наскільки ефективно працює маршрут відновлення пацієнта — від направлення до отримання допомоги та досягнення визначеної цілі індивідуального плану реабілітації.
І саме результати такого аналізу стали основою регіонального форуму «Реабілітаційна допомога в межах Програми медичних гарантій — 2026», який НСЗУ провела в Одесі за підтримки проєкту Rehabilitation for Ukraine.
Разом із керівниками та фахівцями медичних закладів Одеської, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей учасники форуму проаналізували аналітичну інформацію щодо надання реабілітаційної допомоги в регіонах.
💬«Дані ЕСОЗ дозволяють чітко відслідковувати маршрути пацієнтів та місця, де людина випадає з нього, наприклад, після інсульту. Або де направлення виписується, але послуга так і не відбувається. І ці дані нам показують, що у різних областях рівень погашення направлень на реабілітацію суттєво відрізняється. А це вже не про статистику. Це про людей, які отримали необхідну допомогу, або з різних причин не змогли її отримати. Тому. сьогодні для нас важливо не лише аналізувати маршрути, а й виявляти вузькі місця, де маршрут пацієнта потребує додаткової уваги, і що необхідно змінити, щоб людина своєвчасно пороходила відновлення», — зазначила Голова НСЗУ Наталія Гусак.
Рівень погашення е-Направлень становить 59%, а охоплення реабілітацією пацієнтів після інсульту — 10–20%. Ці показники свідчать, що у напрямі реабілітації залишається чимало викликів, які потребують спільного опрацювання НСЗУ, регіонів та медичних закладів. Більшість стаціонарних випадків при цьому належать до низької складності, що вказує на потенціал для подальшого розвитку амбулаторної реабілітації, коли пацієнт може отримувати необхідну допомогу ближче до дому.
Також під час форуму начальник Аналітичного управління НСЗУ Василь Півень представив результати автоматичного моніторингу надавачів медичних послуг областей-учасниць заходу та ознайомив з інструментами оцінювання функціонування, рекомендовані для інтеграції в ЕСОЗ.
🗓️Наступні регіональні форуми в межах проєкту Rehabilitation for Ukraine заплановані у Києві та Львові.
✔️Нагадаємо, у 2026 році на реабілітаційну допомогу в межах Програми медичних гарантій передбачено 7,8 млрд грн. Договори з НСЗУ на надання реабілітаційних послуг уклали 574 медичні заклади.
Водночас, реабілітаційна допомога вимірюється не лише кількістю наданих послуг чи законтрактованих закладів, а й тим, наскільки ефективно працює маршрут відновлення пацієнта — від направлення до отримання допомоги та досягнення визначеної цілі індивідуального плану реабілітації.
І саме результати такого аналізу стали основою регіонального форуму «Реабілітаційна допомога в межах Програми медичних гарантій — 2026», який НСЗУ провела в Одесі за підтримки проєкту Rehabilitation for Ukraine.
Разом із керівниками та фахівцями медичних закладів Одеської, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей учасники форуму проаналізували аналітичну інформацію щодо надання реабілітаційної допомоги в регіонах.
💬«Дані ЕСОЗ дозволяють чітко відслідковувати маршрути пацієнтів та місця, де людина випадає з нього, наприклад, після інсульту. Або де направлення виписується, але послуга так і не відбувається. І ці дані нам показують, що у різних областях рівень погашення направлень на реабілітацію суттєво відрізняється. А це вже не про статистику. Це про людей, які отримали необхідну допомогу, або з різних причин не змогли її отримати. Тому. сьогодні для нас важливо не лише аналізувати маршрути, а й виявляти вузькі місця, де маршрут пацієнта потребує додаткової уваги, і що необхідно змінити, щоб людина своєвчасно пороходила відновлення», — зазначила Голова НСЗУ Наталія Гусак.
Рівень погашення е-Направлень становить 59%, а охоплення реабілітацією пацієнтів після інсульту — 10–20%. Ці показники свідчать, що у напрямі реабілітації залишається чимало викликів, які потребують спільного опрацювання НСЗУ, регіонів та медичних закладів. Більшість стаціонарних випадків при цьому належать до низької складності, що вказує на потенціал для подальшого розвитку амбулаторної реабілітації, коли пацієнт може отримувати необхідну допомогу ближче до дому.
Також під час форуму начальник Аналітичного управління НСЗУ Василь Півень представив результати автоматичного моніторингу надавачів медичних послуг областей-учасниць заходу та ознайомив з інструментами оцінювання функціонування, рекомендовані для інтеграції в ЕСОЗ.
🗓️Наступні регіональні форуми в межах проєкту Rehabilitation for Ukraine заплановані у Києві та Львові.
✔️Нагадаємо, у 2026 році на реабілітаційну допомогу в межах Програми медичних гарантій передбачено 7,8 млрд грн. Договори з НСЗУ на надання реабілітаційних послуг уклали 574 медичні заклади.
❤18
Чи можна бути поруч із рідною людиною в реанімації? Так. І це право пацієнта.
В Україні відділення інтенсивної терапії є відкритими для відвідувачів. Право пацієнта на підтримку близьких під час лікування закріплене нормативно, а медичні заклади зобов’язані забезпечувати допуск відвідувачів до пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії.
Більше того, у вимогах до багатьох пакетів медичних послуг Програми медичних гарантій передбачено обов’язок медичного закладу забезпечити право пацієнта на допуск відвідувачів 24 години на добу, 7 днів на тиждень відповідно до чинного законодавства.
✅Що важливо знати?
🟢 Один із відвідувачів може перебувати біля пацієнта без обмежень у часі.
🟢 Одночасно біля одного пацієнта можуть знаходитися не більше двох відвідувачів.
🟢 Відвідувачем може бути не лише родич. Поруч із пацієнтом має право бути будь-яка близька для нього людина.
🟢 Якщо йдеться про пацієнта-дитину, особи, які не є батьками або законними представниками, можуть бути допущені за усною згодою одного з батьків чи законних представників.
☝️Разом із правом на відвідування існують і правила, покликані забезпечити безпеку пацієнтів та належну роботу медичного персоналу.
📌 Відвідувачі повинні виконувати вимоги медичних працівників та дотримуватися правил роботи відділення.
📌 Під час проведення невідкладних медичних маніпуляцій персонал може попросити тимчасово залишити палату. Після завершення необхідних процедур відвідувачів мають поінформувати про можливість повернутися.
📌 Не допускаються до відвідування особи з ознаками інфекційних захворювань, а також особи у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
📌 Необхідно поважати приватність та спокій інших пацієнтів, які перебувають у відділенні.
📌 Категорично заборонено втручатися в роботу медичного обладнання або будь-яким чином перешкоджати лікувальному процесу.
🔗Детальніше про права та обов’язки відвідувачів можна ознайомитися в наказі МОЗ України № 592 від 15.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-16#Text
Підтримка близьких часто є важливою складовою одужання не менше, ніж медична допомога. У більшості пакетів Програми медичних гарантій передбачено не лише надання медичної допомоги, а й навчання членів родини навичкам догляду та психологічну підтримку пацієнтів і їхніх близьких. Такий підхід дозволяє забезпечити пацієнту необхідну підтримку не лише в медичному закладі, а й після повернення додому.
В Україні відділення інтенсивної терапії є відкритими для відвідувачів. Право пацієнта на підтримку близьких під час лікування закріплене нормативно, а медичні заклади зобов’язані забезпечувати допуск відвідувачів до пацієнтів, які перебувають у відділеннях інтенсивної терапії.
Більше того, у вимогах до багатьох пакетів медичних послуг Програми медичних гарантій передбачено обов’язок медичного закладу забезпечити право пацієнта на допуск відвідувачів 24 години на добу, 7 днів на тиждень відповідно до чинного законодавства.
✅Що важливо знати?
🟢 Один із відвідувачів може перебувати біля пацієнта без обмежень у часі.
🟢 Одночасно біля одного пацієнта можуть знаходитися не більше двох відвідувачів.
🟢 Відвідувачем може бути не лише родич. Поруч із пацієнтом має право бути будь-яка близька для нього людина.
🟢 Якщо йдеться про пацієнта-дитину, особи, які не є батьками або законними представниками, можуть бути допущені за усною згодою одного з батьків чи законних представників.
☝️Разом із правом на відвідування існують і правила, покликані забезпечити безпеку пацієнтів та належну роботу медичного персоналу.
📌 Відвідувачі повинні виконувати вимоги медичних працівників та дотримуватися правил роботи відділення.
📌 Під час проведення невідкладних медичних маніпуляцій персонал може попросити тимчасово залишити палату. Після завершення необхідних процедур відвідувачів мають поінформувати про можливість повернутися.
📌 Не допускаються до відвідування особи з ознаками інфекційних захворювань, а також особи у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
📌 Необхідно поважати приватність та спокій інших пацієнтів, які перебувають у відділенні.
📌 Категорично заборонено втручатися в роботу медичного обладнання або будь-яким чином перешкоджати лікувальному процесу.
🔗Детальніше про права та обов’язки відвідувачів можна ознайомитися в наказі МОЗ України № 592 від 15.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-16#Text
Підтримка близьких часто є важливою складовою одужання не менше, ніж медична допомога. У більшості пакетів Програми медичних гарантій передбачено не лише надання медичної допомоги, а й навчання членів родини навичкам догляду та психологічну підтримку пацієнтів і їхніх близьких. Такий підхід дозволяє забезпечити пацієнту необхідну підтримку не лише в медичному закладі, а й після повернення додому.
👍23❤15