Продовжуємо серію онлайн-зустрічей з головою Національної служби здоров’я України Наталею Гусак.
📢Запрошуємо лікарів-рентгенологів, лікарів-радіологів, лікарів з радіаційної онкології, рентгенлаборантів, старших медичних сестер відповідних відділень та керівників закладів охорони здоров’я, у тому числі дитячих та дорослих лікарень, перинатальних центрів, долучитися до онлайн-інтерв’ю про доступність КТ-діагностики за Програмою медичних гарантій: що мають знати пацієнти та медичні заклади.
🎙 Спікер: Наталя Гусак, голова Національної служби здоров’я України
🎤 Інтерв’ю проводить Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ
📅 Дата: 28 липня, вівторок
⏰ Час: 16:00
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/DaXyAeVq7dAMv3RY9
☝️Серед іншого обговоримо
🔹Новий дашборд НСЗУ з даними ЕСОЗ про проведені КТ-обстеження: як пацієнтам знайти заклад, де можна пройти обстеження, а засновникам і керівникам – оцінити ефективність використання обладнання та ухвалювати відповідні управлінські рішення.
🔹Bимоги до закладів, які працюють за договором з НСЗУ.
🔹Дотримання вимог щодо запису на КТ-дослідження.
🔹Що робити, якщо за КТ вимагають оплату або відмовляють в обстеженні: контакт-центр НСЗУ 16-77 та подання скарги через сайт НСЗУ.
📢Запрошуємо лікарів-рентгенологів, лікарів-радіологів, лікарів з радіаційної онкології, рентгенлаборантів, старших медичних сестер відповідних відділень та керівників закладів охорони здоров’я, у тому числі дитячих та дорослих лікарень, перинатальних центрів, долучитися до онлайн-інтерв’ю про доступність КТ-діагностики за Програмою медичних гарантій: що мають знати пацієнти та медичні заклади.
🎙 Спікер: Наталя Гусак, голова Національної служби здоров’я України
🎤 Інтерв’ю проводить Катерина Булавінова, медична експертка ЮНІСЕФ
📅 Дата: 28 липня, вівторок
⏰ Час: 16:00
🔗 Реєстрація: https://forms.gle/DaXyAeVq7dAMv3RY9
☝️Серед іншого обговоримо
🔹Новий дашборд НСЗУ з даними ЕСОЗ про проведені КТ-обстеження: як пацієнтам знайти заклад, де можна пройти обстеження, а засновникам і керівникам – оцінити ефективність використання обладнання та ухвалювати відповідні управлінські рішення.
🔹Bимоги до закладів, які працюють за договором з НСЗУ.
🔹Дотримання вимог щодо запису на КТ-дослідження.
🔹Що робити, якщо за КТ вимагають оплату або відмовляють в обстеженні: контакт-центр НСЗУ 16-77 та подання скарги через сайт НСЗУ.
❤10
💔Сьогодні вдень ворог завдав ракетного удару по Київщині
Загинули десять людей. Близько ста зазнали поранень.
Щиро співчуваємо родинам і близьким загиблих.
Бажаємо сил тим, хто зараз бореться за життя, та якнайшвидшого одужання всім постраждалим.
Дякуємо медикам, які безупинно надають допомогу пораненим, і рятувальникам, які ліквідовують наслідки атаки.
Це ще один злочин росії проти України. Агресор має відповісти за кожне обірване й скалічене життя.
Україна тримається. Україна вистоїть.
Загинули десять людей. Близько ста зазнали поранень.
Щиро співчуваємо родинам і близьким загиблих.
Бажаємо сил тим, хто зараз бореться за життя, та якнайшвидшого одужання всім постраждалим.
Дякуємо медикам, які безупинно надають допомогу пораненим, і рятувальникам, які ліквідовують наслідки атаки.
Це ще один злочин росії проти України. Агресор має відповісти за кожне обірване й скалічене життя.
Україна тримається. Україна вистоїть.
💔28❤6💊2🦄1
Безоплатно — чекати місяць. Платно — можна раніше: що показав аналіз доступності КТ на Львівщині
🔷У Львівській області в ЕСОЗ зареєстровано 20 доступних апаратів КТ у 15 комунальних закладах. За перший квартал 2026 року на них провели 11 219 обстежень — у межах всіх пакетів медичних послуг, де передбачена КТ-діагностика.
Однак для амбулаторного пацієнта важлива не лише загальна кількість проведених КТ. Важливо, чи може він додзвонитися до закладу, записатися і за електронним направленням пройти обстеження безоплатно та без багатотижневого очікування.
Результати аналізу доступності КТ обговорили під час регіональної зустрічі НСЗУ з керівниками та власниками медичних закладів Львівщини, а також представниками Львівської обласної адміністрації.
Регіональні зустрічі — це частина системної роботи НСЗУ та Міністерства охорони здоров’я України над доступністю КТ за Програмою медичних гарантій.
Для предметної розмови НСЗУ проаналізувала дані ЕСОЗ та перевірила номери телефонів й інші контакти, за якими, за інформацією самих надавачів послуг, пацієнти можуть записатися на КТ. Саме за цими номерами НСЗУ спільно з пацієнтськими організаціями провела телефонний моніторинг. Під час дзвінків відтворювали реальний шлях пацієнта з чинним електронним направленням, який намагається записатися на безоплатне КТ.
Телефонний моніторинг показав те, чого не видно в загальній кількості проведених обстежень: неробочі телефони, неможливість записатися дистанційно, відсутність поозороі черги та пропозиції пройти платне КТ раніше за безоплатне.
❓Але чи справді строки очікування зумовлені високим навантаженням на обладнання? Відповідь дають дані ЕСОЗ про фактичну завантаженість КТ-апаратів.
📈Найвище середнє навантаження на один апарат зафіксовано у Львівському онкологічному центрі — понад 27 КТ на день, у Дрогобицькій міській лікарні №1 — понад 8. У Львівському ТМО №1, Багатопрофільній клінічній лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги, Стрийській міській лікарні та Обласному діагностичному центрі проводили в середньому понад 7 КТ на один апарат на день.
📉Менше п’яти КТ на один апарат на день проводили у Центрі превенції та терапії узалежнень, Клінічному центрі дитячої медицини, Буській ЦРЛ, Клінічній лікарні планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги, Яворівській ЦРЛ та
Новояворівській лікарні імені Юрія Липи.
📊Ще один важливий показник — погашення електронних направлень. Із 19 623 направлень на КТ, створених у цих закладах, погашено 7 908, або 40,3%.
⤴️Найвища частка погашених направлень — у Бродівській центральній міській лікарні (74%), Золочівській центральній районній лікарні (70%) та Обласному діагностичному центрі (66%).
⤵️Найнижчі показники — у Самбірській центральній лікарні (14%), лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги Львівського ТМО №1 (20%), Фтизіопульмонологічному центрі (28%), лікарні планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги Львівського ТМО №1 (29%), Буській центральній районній лікарні (30%) та Новояворівській лікарні імені Юрія Липи (33%).
Непогашене направлення може означати, що пацієнт так і не пройшов обстеження, звернувся до іншого надавача, пройшов його платно або що заклад провів КТ, але не зафіксував належним чином надання послуги. Кожна із цих причин потребує окремого аналізу вже керівниками медзакладів..
❓А що почув пацієнт під час телефонного запису?
🔹Із першої спроби вдалося додзвонитися до 75% закладів. Однак реально записатися телефоном можна було лише в 11 із 16 випадків.
👉 Продовження - на Facebook НСЗУ
🔷У Львівській області в ЕСОЗ зареєстровано 20 доступних апаратів КТ у 15 комунальних закладах. За перший квартал 2026 року на них провели 11 219 обстежень — у межах всіх пакетів медичних послуг, де передбачена КТ-діагностика.
Однак для амбулаторного пацієнта важлива не лише загальна кількість проведених КТ. Важливо, чи може він додзвонитися до закладу, записатися і за електронним направленням пройти обстеження безоплатно та без багатотижневого очікування.
Результати аналізу доступності КТ обговорили під час регіональної зустрічі НСЗУ з керівниками та власниками медичних закладів Львівщини, а також представниками Львівської обласної адміністрації.
Регіональні зустрічі — це частина системної роботи НСЗУ та Міністерства охорони здоров’я України над доступністю КТ за Програмою медичних гарантій.
Для предметної розмови НСЗУ проаналізувала дані ЕСОЗ та перевірила номери телефонів й інші контакти, за якими, за інформацією самих надавачів послуг, пацієнти можуть записатися на КТ. Саме за цими номерами НСЗУ спільно з пацієнтськими організаціями провела телефонний моніторинг. Під час дзвінків відтворювали реальний шлях пацієнта з чинним електронним направленням, який намагається записатися на безоплатне КТ.
Телефонний моніторинг показав те, чого не видно в загальній кількості проведених обстежень: неробочі телефони, неможливість записатися дистанційно, відсутність поозороі черги та пропозиції пройти платне КТ раніше за безоплатне.
❓Але чи справді строки очікування зумовлені високим навантаженням на обладнання? Відповідь дають дані ЕСОЗ про фактичну завантаженість КТ-апаратів.
📈Найвище середнє навантаження на один апарат зафіксовано у Львівському онкологічному центрі — понад 27 КТ на день, у Дрогобицькій міській лікарні №1 — понад 8. У Львівському ТМО №1, Багатопрофільній клінічній лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги, Стрийській міській лікарні та Обласному діагностичному центрі проводили в середньому понад 7 КТ на один апарат на день.
📉Менше п’яти КТ на один апарат на день проводили у Центрі превенції та терапії узалежнень, Клінічному центрі дитячої медицини, Буській ЦРЛ, Клінічній лікарні планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги, Яворівській ЦРЛ та
Новояворівській лікарні імені Юрія Липи.
📊Ще один важливий показник — погашення електронних направлень. Із 19 623 направлень на КТ, створених у цих закладах, погашено 7 908, або 40,3%.
⤴️Найвища частка погашених направлень — у Бродівській центральній міській лікарні (74%), Золочівській центральній районній лікарні (70%) та Обласному діагностичному центрі (66%).
⤵️Найнижчі показники — у Самбірській центральній лікарні (14%), лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги Львівського ТМО №1 (20%), Фтизіопульмонологічному центрі (28%), лікарні планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги Львівського ТМО №1 (29%), Буській центральній районній лікарні (30%) та Новояворівській лікарні імені Юрія Липи (33%).
Непогашене направлення може означати, що пацієнт так і не пройшов обстеження, звернувся до іншого надавача, пройшов його платно або що заклад провів КТ, але не зафіксував належним чином надання послуги. Кожна із цих причин потребує окремого аналізу вже керівниками медзакладів..
❓А що почув пацієнт під час телефонного запису?
🔹Із першої спроби вдалося додзвонитися до 75% закладів. Однак реально записатися телефоном можна було лише в 11 із 16 випадків.
👉 Продовження - на Facebook НСЗУ
❤22👍10💊2💔1
Бути медичним працівником — це набагато більше, ніж назва посади чи запис в електронній базі. Усе по-справжньому починається в ту саму мить, коли ви берете на себе відповідальність за здоров'я іншої людини. Коли приймаєте рішення, від якого безпосередньо залежить її завтрашній день.
За кожною історією одужання стоять роки важкого навчання, глибокі знання та практичний досвід. Ви приймаєте найважливіші рішення щохвилини: у кабінеті та за операційним столом, біля мікроскопа в лабораторії, в аптеці чи залі реабілітації.
Сьогодні цей професіоналізм проходить випробування, до якого не готує жоден підручник. Наша окрема шана — фахівцям у бойових підрозділах, на стабілізаційних пунктах, в евакуаційних екіпажах та прифронтових громадах. Там, де критично бракує часу і ресурсу, саме ваші точні, виважені рішення дають пораненим військовим та цивільним шанс на здорове майбутнє.
Медична система тримається не на інфраструктурі чи обладнанні — вона тримається на людях. Сьогодні це величезна команда з понад 394 тисяч медичних працівників. Серед вас — понад 26 тисяч лікарів первинної допомоги, майже 124 тисячі фахівців спеціалізованої допомоги, понад 193 тисячі медичних сестер та братів, 35 тисяч фармацевтів. Разом із працівниками екстреної допомоги, лаборантами, реабілітологами, молодшим персоналом та управлінцями — кожен із вас робить свій внесок, щоб цей складний механізм щодня допомагав тим, хто цього потребує.
У День медичного працівника ми дякуємо кожній та кожному, хто присвятив себе цій справі. За ваш невтомний розум. І за сміливість щодня нести цю відповідальність.
За кожною історією одужання стоять роки важкого навчання, глибокі знання та практичний досвід. Ви приймаєте найважливіші рішення щохвилини: у кабінеті та за операційним столом, біля мікроскопа в лабораторії, в аптеці чи залі реабілітації.
Сьогодні цей професіоналізм проходить випробування, до якого не готує жоден підручник. Наша окрема шана — фахівцям у бойових підрозділах, на стабілізаційних пунктах, в евакуаційних екіпажах та прифронтових громадах. Там, де критично бракує часу і ресурсу, саме ваші точні, виважені рішення дають пораненим військовим та цивільним шанс на здорове майбутнє.
Медична система тримається не на інфраструктурі чи обладнанні — вона тримається на людях. Сьогодні це величезна команда з понад 394 тисяч медичних працівників. Серед вас — понад 26 тисяч лікарів первинної допомоги, майже 124 тисячі фахівців спеціалізованої допомоги, понад 193 тисячі медичних сестер та братів, 35 тисяч фармацевтів. Разом із працівниками екстреної допомоги, лаборантами, реабілітологами, молодшим персоналом та управлінцями — кожен із вас робить свій внесок, щоб цей складний механізм щодня допомагав тим, хто цього потребує.
У День медичного працівника ми дякуємо кожній та кожному, хто присвятив себе цій справі. За ваш невтомний розум. І за сміливість щодня нести цю відповідальність.
❤49🦄2💊1
Єдина модель послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД: головні теми Національного діалогу
Послуги із психічного здоров’я вже стали частиною первинної медичної допомоги в Україні. Тепер ключове питання — як організувати їх на рівні кожного закладу так, щоб людина мала зрозумілий маршрут, а команда ПМД — узгоджену модель роботи та взаємодії зі спеціалізованою ланкою.
Саме на цьому зосередилися учасники Національного діалогу «Психічне здоров’я на рівні первинної медичної допомоги: від навчання до формування єдиної моделі послуги».
Захід спільно організували Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України та Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.
Голова НСЗУ Наталія Гусак та фахівці Служби взяли участь у панельній дискусії і тематичних сесіях разом із колегами інших державних інституцій, представниками професійних асоціацій і медичних команд закладів ПМД.
Учасники дискутували про те, як забезпечити сталість інтеграції послуг із психічного здоров’я в первинну медичну допомогу та сформувати спільну модель їх надання. Окремо обговорили організацію роботи всередині закладу, функції лікаря, медичної сестри й керівництва, маршрути пацієнтів, взаємодію зі спеціалізованою психіатричною допомогою, доступ до консультацій і супервізії, а також механізми оплати за Програмою медичних гарантій.
Значну увагу приділили практичним питанням: ранньому виявленню та первинній оцінці стану людини, веденню пацієнта, скеруванню до інших фахівців, подальшому супроводу на рівні ПМД, внесенню даних до ЕСОЗ, використанню інформації для моніторингу й ухвалення управлінських рішень.
Представники закладів поділилися власним досвідом, успішними практиками та організаційними рішеннями, а також окреслили бар’єри, які ускладнюють надання послуг.
Від початку інтеграції послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД до Програми медичних гарантій у 2022 році, ці послуги вже отримали понад 1,5 мільйона українців та українок різного віку. А кожен п’ятий лікар первинної ланки пройшов навчання за Програмою дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я ВООЗ (mhGAP).
Наступним кроком має стати узгоджена модель, яку можна адаптувати до спроможності різних закладів і масштабувати в системі первинної медичної допомоги.
Напрацювання Національного діалогу стануть основою для подальших рішень, спрямованих на те, щоб людина могла отримати необхідну підтримку якомога ближче до місця проживання, мала зрозумілий маршрут і своєчасно переходила до спеціалізованої допомоги, якщо вона необхідна.
Послуги із психічного здоров’я вже стали частиною первинної медичної допомоги в Україні. Тепер ключове питання — як організувати їх на рівні кожного закладу так, щоб людина мала зрозумілий маршрут, а команда ПМД — узгоджену модель роботи та взаємодії зі спеціалізованою ланкою.
Саме на цьому зосередилися учасники Національного діалогу «Психічне здоров’я на рівні первинної медичної допомоги: від навчання до формування єдиної моделі послуги».
Захід спільно організували Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України та Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.
Голова НСЗУ Наталія Гусак та фахівці Служби взяли участь у панельній дискусії і тематичних сесіях разом із колегами інших державних інституцій, представниками професійних асоціацій і медичних команд закладів ПМД.
Учасники дискутували про те, як забезпечити сталість інтеграції послуг із психічного здоров’я в первинну медичну допомогу та сформувати спільну модель їх надання. Окремо обговорили організацію роботи всередині закладу, функції лікаря, медичної сестри й керівництва, маршрути пацієнтів, взаємодію зі спеціалізованою психіатричною допомогою, доступ до консультацій і супервізії, а також механізми оплати за Програмою медичних гарантій.
Значну увагу приділили практичним питанням: ранньому виявленню та первинній оцінці стану людини, веденню пацієнта, скеруванню до інших фахівців, подальшому супроводу на рівні ПМД, внесенню даних до ЕСОЗ, використанню інформації для моніторингу й ухвалення управлінських рішень.
Представники закладів поділилися власним досвідом, успішними практиками та організаційними рішеннями, а також окреслили бар’єри, які ускладнюють надання послуг.
Від початку інтеграції послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД до Програми медичних гарантій у 2022 році, ці послуги вже отримали понад 1,5 мільйона українців та українок різного віку. А кожен п’ятий лікар первинної ланки пройшов навчання за Програмою дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я ВООЗ (mhGAP).
Наступним кроком має стати узгоджена модель, яку можна адаптувати до спроможності різних закладів і масштабувати в системі первинної медичної допомоги.
Напрацювання Національного діалогу стануть основою для подальших рішень, спрямованих на те, щоб людина могла отримати необхідну підтримку якомога ближче до місця проживання, мала зрозумілий маршрут і своєчасно переходила до спеціалізованої допомоги, якщо вона необхідна.
👍8❤3💊2
“Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії” – команда НСЗУ взяла участь у координаційній нараді
Триває спільна робота над розширенням програм скринінгу в Україні та підвищенням їх ефективності на рівні громад. У цьому контексті відбулася координаційна нарада «Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії», яка об’єднала представників Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, громад та міжнародних партнерів.
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Мета зустрічі — сформувати спільне бачення подальшого розвитку скринінгових програм, акцентувати увагу на ролі кожного з учасників цього процесу та напрацювати практичні підходи, які допоможуть громадам планувати, впроваджувати й оцінювати програми скринінгу з урахуванням місцевих потреб і наявних ресурсів.
Під час наради Голова НСЗУ Наталія Гусак представила результати аналізу програм скринінгу на онкологічні захворювання та туберкульоз за даними ЕСОЗ. Дані демонструють, що різниця в показниках між регіонами, громадами й навіть окремими закладами часто пояснюється не ресурсними можливостями, а організацією роботи медзакладу та маршруту пацієнта після створення направлення.
Зокрема, аналіз скринінгу на туберкульоз показав, що станом на 1 червня 2026 року необхідні обстеження пройшли 12,1% пацієнтів із груп ризику. Водночас окремі медичні заклади забезпечують охоплення на рівні 36–42%, що більш ніж утричі перевищує середній показник по країні. Така різниця свідчить про значний потенціал поширення успішних організаційних практик.
💬«Сьогодні ми вже маємо достатньо даних, щоб перестати шукати універсальні пояснення і перейти до конкретних управлінських рішень. Ми бачимо заклади, де понад 40% пацієнтів із груп ризику проходять повний маршрут скринінгу, тоді як в інших цей показник залишається на рівні лише 10–12%. І це відбувається за єдиних правил та однакових фінансових інструментів Програми медичних гарантій.
Найбільші втрати ми фіксуємо саме там, де для людини вже створено направлення на скринінг, наприклад, раку молочної залози чи колоректального раку, але вона так і не дійшла до обстеження. Це означає, що головний виклик сьогодні — не створити нові механізми, а організувати маршрут пацієнта так, щоб він працював без розривів.
Саме тому наше спільне завдання не просто аналізувати показники, а знаходити успішні практики, масштабувати їх і допомагати тим медичним командам, де організація процесу поки не дає результату. Адже доступ до своєчасного скринінгу не повинен залежати від того, у якій громаді живе людина чи до якого закладу вона звернулася», — наголосила Наталія Гусак
Координаційна нарада стала продовженням спільної роботи над посиленням профілактики та раннього виявлення захворювань у громадах. Представники Проєкту PATH , НСЗУ, Центру громадського здоров’я та громад не лише узгодили спільне бачення подальших дій, а й визначили механізми їх реалізації.
Надалі кожна громада відкоригує власний місцевий план дій відповідно до виявлених проблем і прогалин, з урахуванням її потреб, наявних ресурсів та ключових бар’єрів для проходження скринінгу.Такі плани міститимуть конкретні заходи, відповідальних виконавців, часові рамки реалізації та чіткі показники, за якими оцінюватиметься досягнутий результат.
Подальша робота відбуватиметься за постійного технічного супроводу проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», який підтримуватиме громади на всіх етапах підготовки та впровадження планів. Водночас НСЗУ забезпечуватиме аналітичний супровід процесу, використовуючи дані ЕСОЗ для моніторингу виконання запланованих заходів, оцінки їхньої ефективності та визначення подальших управлінських рішень.
Триває спільна робота над розширенням програм скринінгу в Україні та підвищенням їх ефективності на рівні громад. У цьому контексті відбулася координаційна нарада «Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії», яка об’єднала представників Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, громад та міжнародних партнерів.
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Мета зустрічі — сформувати спільне бачення подальшого розвитку скринінгових програм, акцентувати увагу на ролі кожного з учасників цього процесу та напрацювати практичні підходи, які допоможуть громадам планувати, впроваджувати й оцінювати програми скринінгу з урахуванням місцевих потреб і наявних ресурсів.
Під час наради Голова НСЗУ Наталія Гусак представила результати аналізу програм скринінгу на онкологічні захворювання та туберкульоз за даними ЕСОЗ. Дані демонструють, що різниця в показниках між регіонами, громадами й навіть окремими закладами часто пояснюється не ресурсними можливостями, а організацією роботи медзакладу та маршруту пацієнта після створення направлення.
Зокрема, аналіз скринінгу на туберкульоз показав, що станом на 1 червня 2026 року необхідні обстеження пройшли 12,1% пацієнтів із груп ризику. Водночас окремі медичні заклади забезпечують охоплення на рівні 36–42%, що більш ніж утричі перевищує середній показник по країні. Така різниця свідчить про значний потенціал поширення успішних організаційних практик.
💬«Сьогодні ми вже маємо достатньо даних, щоб перестати шукати універсальні пояснення і перейти до конкретних управлінських рішень. Ми бачимо заклади, де понад 40% пацієнтів із груп ризику проходять повний маршрут скринінгу, тоді як в інших цей показник залишається на рівні лише 10–12%. І це відбувається за єдиних правил та однакових фінансових інструментів Програми медичних гарантій.
Найбільші втрати ми фіксуємо саме там, де для людини вже створено направлення на скринінг, наприклад, раку молочної залози чи колоректального раку, але вона так і не дійшла до обстеження. Це означає, що головний виклик сьогодні — не створити нові механізми, а організувати маршрут пацієнта так, щоб він працював без розривів.
Саме тому наше спільне завдання не просто аналізувати показники, а знаходити успішні практики, масштабувати їх і допомагати тим медичним командам, де організація процесу поки не дає результату. Адже доступ до своєчасного скринінгу не повинен залежати від того, у якій громаді живе людина чи до якого закладу вона звернулася», — наголосила Наталія Гусак
Координаційна нарада стала продовженням спільної роботи над посиленням профілактики та раннього виявлення захворювань у громадах. Представники Проєкту PATH , НСЗУ, Центру громадського здоров’я та громад не лише узгодили спільне бачення подальших дій, а й визначили механізми їх реалізації.
Надалі кожна громада відкоригує власний місцевий план дій відповідно до виявлених проблем і прогалин, з урахуванням її потреб, наявних ресурсів та ключових бар’єрів для проходження скринінгу.Такі плани міститимуть конкретні заходи, відповідальних виконавців, часові рамки реалізації та чіткі показники, за якими оцінюватиметься досягнутий результат.
Подальша робота відбуватиметься за постійного технічного супроводу проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», який підтримуватиме громади на всіх етапах підготовки та впровадження планів. Водночас НСЗУ забезпечуватиме аналітичний супровід процесу, використовуючи дані ЕСОЗ для моніторингу виконання запланованих заходів, оцінки їхньої ефективності та визначення подальших управлінських рішень.
👍12❤5🦄2💊2
🩺 Хмельниччина серед лідерів за доступністю КТ, але окремі бар'єри для пацієнтів залишаються
Під час онлайн-зустрічі НСЗУ з керівниками закладів охорони здоров'я, представниками Хмельницької обласної військової адміністрації та засновниками лікарень обговорили, як на практиці працює система безоплатної комп'ютерної томографії в області.
Хмельниччина демонструє один із найкращих результатів серед регіонів України. За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, область має високий рівень погашення електронних направлень, відносно невеликі строки очікування та кращу організацію роботи порівняно з більшістю інших областей. Водночас навіть високі показники не означають, що всі організаційні питання вже вирішені.
📈 Що показує статистика?
В області працюють 14 комп'ютерних томографів у 13 комунальних закладах охорони здоров'я. За перший квартал 2026 року було створено 12 981 електронне направлення, з яких 76,5% погашено — це один із найкращих показників в Україні.
🔍 Що бачить пацієнт?
НСЗУ проаналізувала не лише статистику, а й реальний шлях пацієнта. Під час контрольного телефонного моніторингу фахівці перевірили, чи може людина з електронним направленням додзвонитися та записатися на безоплатне КТ за контактами, які заклади надали до НСЗУ.
Моніторинг показав, що лише 8 із 13 закладів мають окремий канал запису на КТ, а успішно записатися вдалося у 10 із 13 випадків. В окремих лікарнях повідомляли, що телефоном запис не здійснюється, посилалися на відсутність лікаря або пропонували лише платне дослідження. Такі практики не відповідають умовам договорів із НСЗУ та мають бути усунуті.
➡️ Що потребує змін?
У більшості закладів строк очікування на КТ становив близько тижня. Водночас у двох лікарнях пацієнтам повідомили про очікування понад місяць. Також були зафіксовані випадки, коли платне КТ пропонували швидше, ніж безоплатне, або приймали направлення лише від лікарів власного закладу.
За підсумками зустрічі кожен заклад отримав рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити доступний дистанційний запис, актуалізувати контакти для пацієнтів, ефективніше використовувати комп'ютерні томографи та усунути будь-які необґрунтовані обмеження доступу до безоплатної діагностики.
НСЗУ повторно перевірить виконання цих рекомендацій. Якщо порушення умов договору не будуть усунуті, до закладів можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
Приклад Хмельниччини демонструє: навіть там, де загальні показники високі, постійний моніторинг допомагає виявляти та усувати бар'єри, з якими можуть стикатися пацієнти.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
Під час онлайн-зустрічі НСЗУ з керівниками закладів охорони здоров'я, представниками Хмельницької обласної військової адміністрації та засновниками лікарень обговорили, як на практиці працює система безоплатної комп'ютерної томографії в області.
Хмельниччина демонструє один із найкращих результатів серед регіонів України. За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, область має високий рівень погашення електронних направлень, відносно невеликі строки очікування та кращу організацію роботи порівняно з більшістю інших областей. Водночас навіть високі показники не означають, що всі організаційні питання вже вирішені.
📈 Що показує статистика?
В області працюють 14 комп'ютерних томографів у 13 комунальних закладах охорони здоров'я. За перший квартал 2026 року було створено 12 981 електронне направлення, з яких 76,5% погашено — це один із найкращих показників в Україні.
🔍 Що бачить пацієнт?
НСЗУ проаналізувала не лише статистику, а й реальний шлях пацієнта. Під час контрольного телефонного моніторингу фахівці перевірили, чи може людина з електронним направленням додзвонитися та записатися на безоплатне КТ за контактами, які заклади надали до НСЗУ.
Моніторинг показав, що лише 8 із 13 закладів мають окремий канал запису на КТ, а успішно записатися вдалося у 10 із 13 випадків. В окремих лікарнях повідомляли, що телефоном запис не здійснюється, посилалися на відсутність лікаря або пропонували лише платне дослідження. Такі практики не відповідають умовам договорів із НСЗУ та мають бути усунуті.
➡️ Що потребує змін?
У більшості закладів строк очікування на КТ становив близько тижня. Водночас у двох лікарнях пацієнтам повідомили про очікування понад місяць. Також були зафіксовані випадки, коли платне КТ пропонували швидше, ніж безоплатне, або приймали направлення лише від лікарів власного закладу.
За підсумками зустрічі кожен заклад отримав рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити доступний дистанційний запис, актуалізувати контакти для пацієнтів, ефективніше використовувати комп'ютерні томографи та усунути будь-які необґрунтовані обмеження доступу до безоплатної діагностики.
НСЗУ повторно перевірить виконання цих рекомендацій. Якщо порушення умов договору не будуть усунуті, до закладів можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
Приклад Хмельниччини демонструє: навіть там, де загальні показники високі, постійний моніторинг допомагає виявляти та усувати бар'єри, з якими можуть стикатися пацієнти.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
❤20💊1