Єдина модель послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД: головні теми Національного діалогу
Послуги із психічного здоров’я вже стали частиною первинної медичної допомоги в Україні. Тепер ключове питання — як організувати їх на рівні кожного закладу так, щоб людина мала зрозумілий маршрут, а команда ПМД — узгоджену модель роботи та взаємодії зі спеціалізованою ланкою.
Саме на цьому зосередилися учасники Національного діалогу «Психічне здоров’я на рівні первинної медичної допомоги: від навчання до формування єдиної моделі послуги».
Захід спільно організували Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України та Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.
Голова НСЗУ Наталія Гусак та фахівці Служби взяли участь у панельній дискусії і тематичних сесіях разом із колегами інших державних інституцій, представниками професійних асоціацій і медичних команд закладів ПМД.
Учасники дискутували про те, як забезпечити сталість інтеграції послуг із психічного здоров’я в первинну медичну допомогу та сформувати спільну модель їх надання. Окремо обговорили організацію роботи всередині закладу, функції лікаря, медичної сестри й керівництва, маршрути пацієнтів, взаємодію зі спеціалізованою психіатричною допомогою, доступ до консультацій і супервізії, а також механізми оплати за Програмою медичних гарантій.
Значну увагу приділили практичним питанням: ранньому виявленню та первинній оцінці стану людини, веденню пацієнта, скеруванню до інших фахівців, подальшому супроводу на рівні ПМД, внесенню даних до ЕСОЗ, використанню інформації для моніторингу й ухвалення управлінських рішень.
Представники закладів поділилися власним досвідом, успішними практиками та організаційними рішеннями, а також окреслили бар’єри, які ускладнюють надання послуг.
Від початку інтеграції послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД до Програми медичних гарантій у 2022 році, ці послуги вже отримали понад 1,5 мільйона українців та українок різного віку. А кожен п’ятий лікар первинної ланки пройшов навчання за Програмою дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я ВООЗ (mhGAP).
Наступним кроком має стати узгоджена модель, яку можна адаптувати до спроможності різних закладів і масштабувати в системі первинної медичної допомоги.
Напрацювання Національного діалогу стануть основою для подальших рішень, спрямованих на те, щоб людина могла отримати необхідну підтримку якомога ближче до місця проживання, мала зрозумілий маршрут і своєчасно переходила до спеціалізованої допомоги, якщо вона необхідна.
Послуги із психічного здоров’я вже стали частиною первинної медичної допомоги в Україні. Тепер ключове питання — як організувати їх на рівні кожного закладу так, щоб людина мала зрозумілий маршрут, а команда ПМД — узгоджену модель роботи та взаємодії зі спеціалізованою ланкою.
Саме на цьому зосередилися учасники Національного діалогу «Психічне здоров’я на рівні первинної медичної допомоги: від навчання до формування єдиної моделі послуги».
Захід спільно організували Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України та Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.
Голова НСЗУ Наталія Гусак та фахівці Служби взяли участь у панельній дискусії і тематичних сесіях разом із колегами інших державних інституцій, представниками професійних асоціацій і медичних команд закладів ПМД.
Учасники дискутували про те, як забезпечити сталість інтеграції послуг із психічного здоров’я в первинну медичну допомогу та сформувати спільну модель їх надання. Окремо обговорили організацію роботи всередині закладу, функції лікаря, медичної сестри й керівництва, маршрути пацієнтів, взаємодію зі спеціалізованою психіатричною допомогою, доступ до консультацій і супервізії, а також механізми оплати за Програмою медичних гарантій.
Значну увагу приділили практичним питанням: ранньому виявленню та первинній оцінці стану людини, веденню пацієнта, скеруванню до інших фахівців, подальшому супроводу на рівні ПМД, внесенню даних до ЕСОЗ, використанню інформації для моніторингу й ухвалення управлінських рішень.
Представники закладів поділилися власним досвідом, успішними практиками та організаційними рішеннями, а також окреслили бар’єри, які ускладнюють надання послуг.
Від початку інтеграції послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД до Програми медичних гарантій у 2022 році, ці послуги вже отримали понад 1,5 мільйона українців та українок різного віку. А кожен п’ятий лікар первинної ланки пройшов навчання за Програмою дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я ВООЗ (mhGAP).
Наступним кроком має стати узгоджена модель, яку можна адаптувати до спроможності різних закладів і масштабувати в системі первинної медичної допомоги.
Напрацювання Національного діалогу стануть основою для подальших рішень, спрямованих на те, щоб людина могла отримати необхідну підтримку якомога ближче до місця проживання, мала зрозумілий маршрут і своєчасно переходила до спеціалізованої допомоги, якщо вона необхідна.
👍8❤3💊2
“Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії” – команда НСЗУ взяла участь у координаційній нараді
Триває спільна робота над розширенням програм скринінгу в Україні та підвищенням їх ефективності на рівні громад. У цьому контексті відбулася координаційна нарада «Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії», яка об’єднала представників Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, громад та міжнародних партнерів.
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Мета зустрічі — сформувати спільне бачення подальшого розвитку скринінгових програм, акцентувати увагу на ролі кожного з учасників цього процесу та напрацювати практичні підходи, які допоможуть громадам планувати, впроваджувати й оцінювати програми скринінгу з урахуванням місцевих потреб і наявних ресурсів.
Під час наради Голова НСЗУ Наталія Гусак представила результати аналізу програм скринінгу на онкологічні захворювання та туберкульоз за даними ЕСОЗ. Дані демонструють, що різниця в показниках між регіонами, громадами й навіть окремими закладами часто пояснюється не ресурсними можливостями, а організацією роботи медзакладу та маршруту пацієнта після створення направлення.
Зокрема, аналіз скринінгу на туберкульоз показав, що станом на 1 червня 2026 року необхідні обстеження пройшли 12,1% пацієнтів із груп ризику. Водночас окремі медичні заклади забезпечують охоплення на рівні 36–42%, що більш ніж утричі перевищує середній показник по країні. Така різниця свідчить про значний потенціал поширення успішних організаційних практик.
💬«Сьогодні ми вже маємо достатньо даних, щоб перестати шукати універсальні пояснення і перейти до конкретних управлінських рішень. Ми бачимо заклади, де понад 40% пацієнтів із груп ризику проходять повний маршрут скринінгу, тоді як в інших цей показник залишається на рівні лише 10–12%. І це відбувається за єдиних правил та однакових фінансових інструментів Програми медичних гарантій.
Найбільші втрати ми фіксуємо саме там, де для людини вже створено направлення на скринінг, наприклад, раку молочної залози чи колоректального раку, але вона так і не дійшла до обстеження. Це означає, що головний виклик сьогодні — не створити нові механізми, а організувати маршрут пацієнта так, щоб він працював без розривів.
Саме тому наше спільне завдання не просто аналізувати показники, а знаходити успішні практики, масштабувати їх і допомагати тим медичним командам, де організація процесу поки не дає результату. Адже доступ до своєчасного скринінгу не повинен залежати від того, у якій громаді живе людина чи до якого закладу вона звернулася», — наголосила Наталія Гусак
Координаційна нарада стала продовженням спільної роботи над посиленням профілактики та раннього виявлення захворювань у громадах. Представники Проєкту PATH , НСЗУ, Центру громадського здоров’я та громад не лише узгодили спільне бачення подальших дій, а й визначили механізми їх реалізації.
Надалі кожна громада відкоригує власний місцевий план дій відповідно до виявлених проблем і прогалин, з урахуванням її потреб, наявних ресурсів та ключових бар’єрів для проходження скринінгу.Такі плани міститимуть конкретні заходи, відповідальних виконавців, часові рамки реалізації та чіткі показники, за якими оцінюватиметься досягнутий результат.
Подальша робота відбуватиметься за постійного технічного супроводу проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», який підтримуватиме громади на всіх етапах підготовки та впровадження планів. Водночас НСЗУ забезпечуватиме аналітичний супровід процесу, використовуючи дані ЕСОЗ для моніторингу виконання запланованих заходів, оцінки їхньої ефективності та визначення подальших управлінських рішень.
Триває спільна робота над розширенням програм скринінгу в Україні та підвищенням їх ефективності на рівні громад. У цьому контексті відбулася координаційна нарада «Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії», яка об’єднала представників Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, громад та міжнародних партнерів.
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Мета зустрічі — сформувати спільне бачення подальшого розвитку скринінгових програм, акцентувати увагу на ролі кожного з учасників цього процесу та напрацювати практичні підходи, які допоможуть громадам планувати, впроваджувати й оцінювати програми скринінгу з урахуванням місцевих потреб і наявних ресурсів.
Під час наради Голова НСЗУ Наталія Гусак представила результати аналізу програм скринінгу на онкологічні захворювання та туберкульоз за даними ЕСОЗ. Дані демонструють, що різниця в показниках між регіонами, громадами й навіть окремими закладами часто пояснюється не ресурсними можливостями, а організацією роботи медзакладу та маршруту пацієнта після створення направлення.
Зокрема, аналіз скринінгу на туберкульоз показав, що станом на 1 червня 2026 року необхідні обстеження пройшли 12,1% пацієнтів із груп ризику. Водночас окремі медичні заклади забезпечують охоплення на рівні 36–42%, що більш ніж утричі перевищує середній показник по країні. Така різниця свідчить про значний потенціал поширення успішних організаційних практик.
💬«Сьогодні ми вже маємо достатньо даних, щоб перестати шукати універсальні пояснення і перейти до конкретних управлінських рішень. Ми бачимо заклади, де понад 40% пацієнтів із груп ризику проходять повний маршрут скринінгу, тоді як в інших цей показник залишається на рівні лише 10–12%. І це відбувається за єдиних правил та однакових фінансових інструментів Програми медичних гарантій.
Найбільші втрати ми фіксуємо саме там, де для людини вже створено направлення на скринінг, наприклад, раку молочної залози чи колоректального раку, але вона так і не дійшла до обстеження. Це означає, що головний виклик сьогодні — не створити нові механізми, а організувати маршрут пацієнта так, щоб він працював без розривів.
Саме тому наше спільне завдання не просто аналізувати показники, а знаходити успішні практики, масштабувати їх і допомагати тим медичним командам, де організація процесу поки не дає результату. Адже доступ до своєчасного скринінгу не повинен залежати від того, у якій громаді живе людина чи до якого закладу вона звернулася», — наголосила Наталія Гусак
Координаційна нарада стала продовженням спільної роботи над посиленням профілактики та раннього виявлення захворювань у громадах. Представники Проєкту PATH , НСЗУ, Центру громадського здоров’я та громад не лише узгодили спільне бачення подальших дій, а й визначили механізми їх реалізації.
Надалі кожна громада відкоригує власний місцевий план дій відповідно до виявлених проблем і прогалин, з урахуванням її потреб, наявних ресурсів та ключових бар’єрів для проходження скринінгу.Такі плани міститимуть конкретні заходи, відповідальних виконавців, часові рамки реалізації та чіткі показники, за якими оцінюватиметься досягнутий результат.
Подальша робота відбуватиметься за постійного технічного супроводу проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», який підтримуватиме громади на всіх етапах підготовки та впровадження планів. Водночас НСЗУ забезпечуватиме аналітичний супровід процесу, використовуючи дані ЕСОЗ для моніторингу виконання запланованих заходів, оцінки їхньої ефективності та визначення подальших управлінських рішень.
👍12❤5🦄2💊2
🩺 Хмельниччина серед лідерів за доступністю КТ, але окремі бар'єри для пацієнтів залишаються
Під час онлайн-зустрічі НСЗУ з керівниками закладів охорони здоров'я, представниками Хмельницької обласної військової адміністрації та засновниками лікарень обговорили, як на практиці працює система безоплатної комп'ютерної томографії в області.
Хмельниччина демонструє один із найкращих результатів серед регіонів України. За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, область має високий рівень погашення електронних направлень, відносно невеликі строки очікування та кращу організацію роботи порівняно з більшістю інших областей. Водночас навіть високі показники не означають, що всі організаційні питання вже вирішені.
📈 Що показує статистика?
В області працюють 14 комп'ютерних томографів у 13 комунальних закладах охорони здоров'я. За перший квартал 2026 року було створено 12 981 електронне направлення, з яких 76,5% погашено — це один із найкращих показників в Україні.
🔍 Що бачить пацієнт?
НСЗУ проаналізувала не лише статистику, а й реальний шлях пацієнта. Під час контрольного телефонного моніторингу фахівці перевірили, чи може людина з електронним направленням додзвонитися та записатися на безоплатне КТ за контактами, які заклади надали до НСЗУ.
Моніторинг показав, що лише 8 із 13 закладів мають окремий канал запису на КТ, а успішно записатися вдалося у 10 із 13 випадків. В окремих лікарнях повідомляли, що телефоном запис не здійснюється, посилалися на відсутність лікаря або пропонували лише платне дослідження. Такі практики не відповідають умовам договорів із НСЗУ та мають бути усунуті.
➡️ Що потребує змін?
У більшості закладів строк очікування на КТ становив близько тижня. Водночас у двох лікарнях пацієнтам повідомили про очікування понад місяць. Також були зафіксовані випадки, коли платне КТ пропонували швидше, ніж безоплатне, або приймали направлення лише від лікарів власного закладу.
За підсумками зустрічі кожен заклад отримав рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити доступний дистанційний запис, актуалізувати контакти для пацієнтів, ефективніше використовувати комп'ютерні томографи та усунути будь-які необґрунтовані обмеження доступу до безоплатної діагностики.
НСЗУ повторно перевірить виконання цих рекомендацій. Якщо порушення умов договору не будуть усунуті, до закладів можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
Приклад Хмельниччини демонструє: навіть там, де загальні показники високі, постійний моніторинг допомагає виявляти та усувати бар'єри, з якими можуть стикатися пацієнти.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
Під час онлайн-зустрічі НСЗУ з керівниками закладів охорони здоров'я, представниками Хмельницької обласної військової адміністрації та засновниками лікарень обговорили, як на практиці працює система безоплатної комп'ютерної томографії в області.
Хмельниччина демонструє один із найкращих результатів серед регіонів України. За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, область має високий рівень погашення електронних направлень, відносно невеликі строки очікування та кращу організацію роботи порівняно з більшістю інших областей. Водночас навіть високі показники не означають, що всі організаційні питання вже вирішені.
📈 Що показує статистика?
В області працюють 14 комп'ютерних томографів у 13 комунальних закладах охорони здоров'я. За перший квартал 2026 року було створено 12 981 електронне направлення, з яких 76,5% погашено — це один із найкращих показників в Україні.
🔍 Що бачить пацієнт?
НСЗУ проаналізувала не лише статистику, а й реальний шлях пацієнта. Під час контрольного телефонного моніторингу фахівці перевірили, чи може людина з електронним направленням додзвонитися та записатися на безоплатне КТ за контактами, які заклади надали до НСЗУ.
Моніторинг показав, що лише 8 із 13 закладів мають окремий канал запису на КТ, а успішно записатися вдалося у 10 із 13 випадків. В окремих лікарнях повідомляли, що телефоном запис не здійснюється, посилалися на відсутність лікаря або пропонували лише платне дослідження. Такі практики не відповідають умовам договорів із НСЗУ та мають бути усунуті.
➡️ Що потребує змін?
У більшості закладів строк очікування на КТ становив близько тижня. Водночас у двох лікарнях пацієнтам повідомили про очікування понад місяць. Також були зафіксовані випадки, коли платне КТ пропонували швидше, ніж безоплатне, або приймали направлення лише від лікарів власного закладу.
За підсумками зустрічі кожен заклад отримав рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити доступний дистанційний запис, актуалізувати контакти для пацієнтів, ефективніше використовувати комп'ютерні томографи та усунути будь-які необґрунтовані обмеження доступу до безоплатної діагностики.
НСЗУ повторно перевірить виконання цих рекомендацій. Якщо порушення умов договору не будуть усунуті, до закладів можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
Приклад Хмельниччини демонструє: навіть там, де загальні показники високі, постійний моніторинг допомагає виявляти та усувати бар'єри, з якими можуть стикатися пацієнти.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
❤20💊1
Статус КТ-обладнання в ЕСОЗ має відповідати його фактичному стану
☝️НСЗУ нагадує закладам охорони здоров'я: інформація про статус комп'ютерних томографів в ЕСОЗ повинна своєчасно оновлюватися.
📍Якщо КТ-апарат вийшов з ладу, перебуває на ремонті або тимчасово не може використовуватися для проведення досліджень, заклад зобов'язаний змінити статус обладнання в ЕСОЗ. Після відновлення роботи апарата інформацію також необхідно актуалізувати.
Внесення та оновлення інформації про медичне обладнання здійснює керівник або уповноважена особа закладу. Це стосується як власного обладнання, так і обладнання, що використовується на умовах підряду.
✅Своєчасне оновлення інформації про статус КТ-апарату — це не лише вимога договору з НСЗУ. Це відповідальність закладу за достовірність даних про свою спроможність надавати медичну допомогу та важлива умова забезпечення безперервного доступу пацієнтів до безоплатної комп'ютерної томографії.
❗Інформація про медичне обладнання в ЕСОЗ також є предметом автоматичного моніторингу НСЗУ. Якщо під час моніторингу буде встановлено невідповідність між фактичним станом КТ-обладнання та даними в ЕСОЗ, до закладу можуть застосовуватися механізми перерахунку фактичної вартості медичних послуг відповідно до умов договору.
ℹ️Перевірити інформацію про зареєстроване обладнання та його статус можна на дашборді 🟦«Інформація про реєстрацію медичного обладнання в ЕСОЗ» https://cutt.ly/ArUiwR6y , а про використання КТ-обладнання — на дашборді 🟦«Статистика проведених діагностичних обстежень з візуалізації (КТ/МРТ) в ЕСОЗ» https://cutt.ly/UyeqguFE.
🔖Корисна інформація для надавачів:
🔹як підготуватися до реєстрації обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/5yyr70NN
🔹довідник найпоширеніших запитань-відповідей щодо обліку обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/2twwTf27
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
☝️НСЗУ нагадує закладам охорони здоров'я: інформація про статус комп'ютерних томографів в ЕСОЗ повинна своєчасно оновлюватися.
📍Якщо КТ-апарат вийшов з ладу, перебуває на ремонті або тимчасово не може використовуватися для проведення досліджень, заклад зобов'язаний змінити статус обладнання в ЕСОЗ. Після відновлення роботи апарата інформацію також необхідно актуалізувати.
Внесення та оновлення інформації про медичне обладнання здійснює керівник або уповноважена особа закладу. Це стосується як власного обладнання, так і обладнання, що використовується на умовах підряду.
✅Своєчасне оновлення інформації про статус КТ-апарату — це не лише вимога договору з НСЗУ. Це відповідальність закладу за достовірність даних про свою спроможність надавати медичну допомогу та важлива умова забезпечення безперервного доступу пацієнтів до безоплатної комп'ютерної томографії.
❗Інформація про медичне обладнання в ЕСОЗ також є предметом автоматичного моніторингу НСЗУ. Якщо під час моніторингу буде встановлено невідповідність між фактичним станом КТ-обладнання та даними в ЕСОЗ, до закладу можуть застосовуватися механізми перерахунку фактичної вартості медичних послуг відповідно до умов договору.
ℹ️Перевірити інформацію про зареєстроване обладнання та його статус можна на дашборді 🟦«Інформація про реєстрацію медичного обладнання в ЕСОЗ» https://cutt.ly/ArUiwR6y , а про використання КТ-обладнання — на дашборді 🟦«Статистика проведених діагностичних обстежень з візуалізації (КТ/МРТ) в ЕСОЗ» https://cutt.ly/UyeqguFE.
🔖Корисна інформація для надавачів:
🔹як підготуватися до реєстрації обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/5yyr70NN
🔹довідник найпоширеніших запитань-відповідей щодо обліку обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/2twwTf27
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
❤4👍2
Чернівецька область: коли КТ поруч, але шлях до нього залишається складним
Направлення є. Томограф є. Та між рішенням лікаря про необхідність обстеження і фактичним отриманням послуги для пацієнта все ще можуть виникати перешкоди. Черговий регіональний етап моніторингу доступності комп’ютерної томографії у Чернівецькій області зібрав представників НСЗУ, керівників закладів охорони здоров’я, представників Чернівецької обласної військової адміністрації та територіальних громад. Під час зустрічі проаналізували дані ЕСОЗ, результати моніторингу та фактичний шлях пацієнта — від отримання електронного направлення до можливості пройти безоплатне КТ у закладі, який має договір із НСЗУ.
📍У Чернівецькій області працюють 8 комп’ютерних томографів у 7 закладах охорони здоров’я, однак використання обладнання залишається нерівномірним. Навантаження на окремі комп’ютерні томографи відрізняється у 87 разів. Майже 99% усіх КТ-досліджень за договорами з НСЗУ виконують лише п’ять закладів, а найбільший обсяг досліджень припадає на Чернівецьку лікарню швидкої медичної допомоги. Такі показники демонструють різницю в організації роботи між медичними закладами: поки одні установи проводять значну кількість досліджень, інші мають значно нижчі обсяги використання обладнання. Це впливає на можливість пацієнтів швидко отримати необхідну діагностику за направленням лікаря.
📌Дані ЕСОЗ показують: у першому кварталі 2026 року лікарі створили 13 453 електронні направлення на КТ, але завершеними стали лише 41,4% із них. Значна частина направлень не завершилася проведенням дослідження у закладах, які надають послуги за договором із НСЗУ. Значна частина електронних направлень не завершується фактичним проведенням дослідження, що потребує додаткової уваги з боку закладів до організації запису, інформування пацієнтів та взаємодії між різними рівнями медичної допомоги.
☎️ Перевірка фактичного доступу до послуги показала: труднощі можуть виникати вже на етапі першого звернення до медичного закладу. Окремий канал запису пацієнтів на КТ мають лише 5 із 9 закладів. Під час контрольних звернень успішно записатися вдалося лише у 4 із 7 перевірених випадків. У частині лікарень пацієнти стикалися з відсутністю відповіді на телефонні дзвінки, неможливістю записатися дистанційно або повідомленнями про тимчасову недоступність обладнання. Для людини, яка вже має направлення на необхідне обстеження, такі ситуації означають додаткові звернення, витрачений час і складніший шлях до отримання медичної допомоги.
🚨 Під час моніторингу зафіксували конкретні ситуації, які створюють бар’єри для пацієнтів. До Сокирянської лікарні не вдалося додзвонитися. У Буковинському онкоцентрі та Обласній дитячій лікарні телефоном не здійснювали запис на КТ. В Обласній клінічній лікарні повідомляли про непрацюючий томограф. У Сторожинецькій лікарні пацієнтам озвучували очікування понад місяць без можливості стати до листа очікування. Кожен такий випадок потребує уваги, адже організаційні труднощі можуть впливати на своєчасність проведення діагностики та подальші рішення лікаря щодо лікування пацієнта.
За результатами зустрічі закладам надали рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити зрозумілі та доступні канали запису, актуалізувати контактну інформацію, ефективніше управляти чергами, контролювати використання обладнання та усувати організаційні перешкоди для пацієнтів.
Моніторинг доступності КТ триває. НСЗУ продовжує аналізувати дані ЕСОЗ, перевіряти роботу закладів та оцінювати, як умови договорів за програмою медичних гарантій виконуються на практиці. За результатами повторних перевірок до закладів, які не виконують вимоги договорів, можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
Направлення є. Томограф є. Та між рішенням лікаря про необхідність обстеження і фактичним отриманням послуги для пацієнта все ще можуть виникати перешкоди. Черговий регіональний етап моніторингу доступності комп’ютерної томографії у Чернівецькій області зібрав представників НСЗУ, керівників закладів охорони здоров’я, представників Чернівецької обласної військової адміністрації та територіальних громад. Під час зустрічі проаналізували дані ЕСОЗ, результати моніторингу та фактичний шлях пацієнта — від отримання електронного направлення до можливості пройти безоплатне КТ у закладі, який має договір із НСЗУ.
📍У Чернівецькій області працюють 8 комп’ютерних томографів у 7 закладах охорони здоров’я, однак використання обладнання залишається нерівномірним. Навантаження на окремі комп’ютерні томографи відрізняється у 87 разів. Майже 99% усіх КТ-досліджень за договорами з НСЗУ виконують лише п’ять закладів, а найбільший обсяг досліджень припадає на Чернівецьку лікарню швидкої медичної допомоги. Такі показники демонструють різницю в організації роботи між медичними закладами: поки одні установи проводять значну кількість досліджень, інші мають значно нижчі обсяги використання обладнання. Це впливає на можливість пацієнтів швидко отримати необхідну діагностику за направленням лікаря.
📌Дані ЕСОЗ показують: у першому кварталі 2026 року лікарі створили 13 453 електронні направлення на КТ, але завершеними стали лише 41,4% із них. Значна частина направлень не завершилася проведенням дослідження у закладах, які надають послуги за договором із НСЗУ. Значна частина електронних направлень не завершується фактичним проведенням дослідження, що потребує додаткової уваги з боку закладів до організації запису, інформування пацієнтів та взаємодії між різними рівнями медичної допомоги.
☎️ Перевірка фактичного доступу до послуги показала: труднощі можуть виникати вже на етапі першого звернення до медичного закладу. Окремий канал запису пацієнтів на КТ мають лише 5 із 9 закладів. Під час контрольних звернень успішно записатися вдалося лише у 4 із 7 перевірених випадків. У частині лікарень пацієнти стикалися з відсутністю відповіді на телефонні дзвінки, неможливістю записатися дистанційно або повідомленнями про тимчасову недоступність обладнання. Для людини, яка вже має направлення на необхідне обстеження, такі ситуації означають додаткові звернення, витрачений час і складніший шлях до отримання медичної допомоги.
🚨 Під час моніторингу зафіксували конкретні ситуації, які створюють бар’єри для пацієнтів. До Сокирянської лікарні не вдалося додзвонитися. У Буковинському онкоцентрі та Обласній дитячій лікарні телефоном не здійснювали запис на КТ. В Обласній клінічній лікарні повідомляли про непрацюючий томограф. У Сторожинецькій лікарні пацієнтам озвучували очікування понад місяць без можливості стати до листа очікування. Кожен такий випадок потребує уваги, адже організаційні труднощі можуть впливати на своєчасність проведення діагностики та подальші рішення лікаря щодо лікування пацієнта.
За результатами зустрічі закладам надали рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити зрозумілі та доступні канали запису, актуалізувати контактну інформацію, ефективніше управляти чергами, контролювати використання обладнання та усувати організаційні перешкоди для пацієнтів.
Моніторинг доступності КТ триває. НСЗУ продовжує аналізувати дані ЕСОЗ, перевіряти роботу закладів та оцінювати, як умови договорів за програмою медичних гарантій виконуються на практиці. За результатами повторних перевірок до закладів, які не виконують вимоги договорів, можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
💔12❤2🦄1
❓Чи може пацієнт з онкологічним захворюванням чекати на КТ дев’ять місяців?
🔷В онкології КТ визначає наступність дій лікаря: допомагає оцінити поширеність захворювання, спланувати або скоригувати лікування, перевірити його результативність чи вчасно виявити рецидив. За дев’ять місяців клінічна картина може змінитися, а необхідне рішення щодо подальшого лікування — бути відкладеним.
🔖До НСЗУ зі скаргою звернувся пацієнт з онкологічним захворюванням. За його словами, він мав електронне направлення на КТ грудної клітки, черевної порожнини та органів таза з контрастуванням, однак у одному з медичних закладів Харкова йому повідомили, що запис можливий лише на грудень поточного року — через ❗️9 місяців❗️ після запису.
Чекати майже до кінця року пацієнт не міг: результати КТ були необхідні для подальшого лікування. Тому він попросив НСЗУ з’ясувати ситуацію та допомогти із записом.
Відповідно НСЗУ звернулася до закладу за розʼясненнями. У відповіді лікарня зазначила, що на момент телефонного звернення пацієнта не знайшлаи електронного чи паперового направлення, тому його не записали на обстеження. Водночас уже під час розгляду скарги представники закладу зателефонували пацієнту та запропонували пройти КТ вже наступного місяця — за умови наявності направлення та медичних показань.
✔️У цій ситуації пацієнт і заклад по-різному описали одну й ту саму розмову. Пацієнт почув, що найближчий запис можливий у грудні. Заклад пояснив, що причиною стала відсутність направлення. У результаті людина не отримала зрозумілої відповіді: чи є її направлення в ЕСОЗ, чи може вона пройти КТ безоплатно і коли саме.
При цьому за перший квартал 2026 року заклад провів 1 721 КТ-дослідження для 459 амбулаторних пацієнтів. Обладнання працювало, обстеження проводилися, проте конкретний пацієнт не зміг отримати чітку інформацію про свій подальший маршрут. Саме тому організація запису на КТ — це не другорядне питання, а чітка умова договору НСЗУ.
Якщо ж електронного направлення немає або його не вдається знайти в ЕСОЗ, як зазначається у даному випадку, пацієнту мають одразу це пояснити та повідомити, до кого звернутися для розв’язання питання. Якщо направлення є — людина повинна отримати конкретну інформацію про можливість і дату безоплатного обстеження.
Після звернення до НСЗУ очікування пацієнта з 9 місяців змінилося на найближчу дату. 📍Це ще раз підтверджує: скарга — не формальність. Вона допомагає з’ясувати, на якому етапі зупинився маршрут пацієнта, та отримати від закладу конкретну відповідь.
☝️Якщо пацієнту відмовляють у записі, повідомляють про аномальні черги і пропонують платну послугу швидше, або не пояснюють причину відмови та надають суперечливу інформацію, про це необхідно повідомити НСЗУ. Детальний алгоритм подання скарги: https://cutt.ly/2tYrOY4z
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
🔷В онкології КТ визначає наступність дій лікаря: допомагає оцінити поширеність захворювання, спланувати або скоригувати лікування, перевірити його результативність чи вчасно виявити рецидив. За дев’ять місяців клінічна картина може змінитися, а необхідне рішення щодо подальшого лікування — бути відкладеним.
🔖До НСЗУ зі скаргою звернувся пацієнт з онкологічним захворюванням. За його словами, він мав електронне направлення на КТ грудної клітки, черевної порожнини та органів таза з контрастуванням, однак у одному з медичних закладів Харкова йому повідомили, що запис можливий лише на грудень поточного року — через ❗️9 місяців❗️ після запису.
Чекати майже до кінця року пацієнт не міг: результати КТ були необхідні для подальшого лікування. Тому він попросив НСЗУ з’ясувати ситуацію та допомогти із записом.
Відповідно НСЗУ звернулася до закладу за розʼясненнями. У відповіді лікарня зазначила, що на момент телефонного звернення пацієнта не знайшлаи електронного чи паперового направлення, тому його не записали на обстеження. Водночас уже під час розгляду скарги представники закладу зателефонували пацієнту та запропонували пройти КТ вже наступного місяця — за умови наявності направлення та медичних показань.
✔️У цій ситуації пацієнт і заклад по-різному описали одну й ту саму розмову. Пацієнт почув, що найближчий запис можливий у грудні. Заклад пояснив, що причиною стала відсутність направлення. У результаті людина не отримала зрозумілої відповіді: чи є її направлення в ЕСОЗ, чи може вона пройти КТ безоплатно і коли саме.
При цьому за перший квартал 2026 року заклад провів 1 721 КТ-дослідження для 459 амбулаторних пацієнтів. Обладнання працювало, обстеження проводилися, проте конкретний пацієнт не зміг отримати чітку інформацію про свій подальший маршрут. Саме тому організація запису на КТ — це не другорядне питання, а чітка умова договору НСЗУ.
Якщо ж електронного направлення немає або його не вдається знайти в ЕСОЗ, як зазначається у даному випадку, пацієнту мають одразу це пояснити та повідомити, до кого звернутися для розв’язання питання. Якщо направлення є — людина повинна отримати конкретну інформацію про можливість і дату безоплатного обстеження.
Після звернення до НСЗУ очікування пацієнта з 9 місяців змінилося на найближчу дату. 📍Це ще раз підтверджує: скарга — не формальність. Вона допомагає з’ясувати, на якому етапі зупинився маршрут пацієнта, та отримати від закладу конкретну відповідь.
☝️Якщо пацієнту відмовляють у записі, повідомляють про аномальні черги і пропонують платну послугу швидше, або не пояснюють причину відмови та надають суперечливу інформацію, про це необхідно повідомити НСЗУ. Детальний алгоритм подання скарги: https://cutt.ly/2tYrOY4z
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
❤29💔5💊2🦄1
🔷Доступність КТ на Чернігівщині: що показали дані ЕСОЗ і телефонний моніторинг
📊На Чернігівщині погашено 62,7% електронних направлень на КТ — це вище середнього показника по Україні за І квартал 2026 року.
Проте погашення направлення показує лише те, що пацієнт пройшов обстеження. Щоб побачити весь маршрут до КТ, НСЗУ проаналізувала також навантаження на обладнання та спільно з пацієнтськими організаціями провела телефонний моніторинг запису.
🔹За даними ЕСОЗ, у 13 комунальних закладах області зареєстровано 18 апаратів КТ. У І кварталі 2026 року в цих лікарнях провели 9 330 обстежень. При цьому 61% усіх КТ припадає на п’ять закладів.
До розрахунку увійшли всі КТ, дані про які внесено до ЕСОЗ: не лише про планові обстеження, а й КТ у межах госпітальних та онкологічних пакетів, а також платні дослідження. Отже, йдеться про загальне навантаження на обладнання.
📈Найвище середнє навантаження зафіксовано у Чернігівському медичному центрі сучасної онкології — більше 19 КТ на один апарат протягом робочого дня. У Ніжинській центральній міській лікарні цей показник становить 9, у Чернігівській обласній лікарні — більше 8, у Козелецькій лікарні інтенсивного лікування — понад 7.
📉Водночас менше п’яти обстежень на один апарат протягом робочого дня проводили Чернігівська обласна дитяча лікарня, Новгород-Сіверська ЦМЛ, Чернігівська ЦРЛ, Корюківська ЦРЛ, Чернігівська міська лікарня № 2. У Бобровицькій опорній лікарні — у середньому виконували 1 КТ раз у два або три дні.
🔎Але всі ці дані не дають повної відповіді на питання, що відбувається на початку маршруту пацієнта: чи може людина додзвонитися до лікарні, отримати зрозумілу інформацію та дистанційно записатися на планове КТ.
Саме це аналізували під час телефонного моніторингу, який НСЗУ провела спільно з пацієнтськими організаціями. Телефонували як пацієнти з чинним електронним направленням — за контактами для запису на КТ, які самі заклади надали НСЗУ.
🔹Вісім із 13 лікарень повідомили про окремий канал запису на КТ, ще 5 використовують загальнолікарняний номер. Формат може бути різним — важливо, щоб пацієнт міг додзвонитися й записатися без потреби відвідувати реєстратуру.
🔹Зв’язатися із закладом із першої спроби вдалося у 7 випадках із 13. Безпосередньо записатися на КТ телефоном — у 6.
🔹У 5 з цих 6 лікарень пацієнту запропонували пройти обстеження протягом семи днів. Це Чернігівська обласна лікарня, Чернігівська обласна дитяча лікарня, Прилуцька ЦМЛ, Бобровицька опорна лікарня та Бахмацька міська лікарня. У Ніжинській ЦМЛ термін очікування становив 30 днів — у такій ситуації особливо важливі прозора черга та зрозуміле інформування пацієнта.
🔺У 7 закладах можливість записатися телефоном не підтвердилася. У Новгород-Сіверській ЦМЛ та Менській міській лікарні пацієнту запропонували особисто приїхати для запису. У Чернігівській ЦРЛ та Корюківській ЦРЛ повідомили лише про проведення ургентних КТ — без зрозумілого маршруту для планового обстеження за е-Направленням. У Чернігівській міській лікарні № 2 телефоном не записували, а про доступність КТ із контрастуванням інформували, що надається лише в умовах стаціонару. Із Чернігівським медичним центром сучасної онкології та Козелецькою лікарнею інтенсивного лікування зв’язатися не вдалося. А у Бобровицькій опорній лікарні та Чернігівській обласній дитячій лікарні телефоном підтвердили можливість пройти лише КТ без контрастування.
🤝Водночас, є заклади, які організували такі процеси без зауважень. За це НСЗУ дякує Бахмацькій міській лікарні, Чернігівській обласній лікарні, Прилуцькій ЦМЛ та Ніжинській ЦМЛ. Під час телефонного моніторингу працівники цих медзакладів зрозуміло пояснили порядок запису, підготовки до КТ, а також коли і куди необхідно приїхати на обстеження. Саме такою має бути якісна комунікація, яка допомагає людині без зайвих перешкод скористатися гарантованою державою медичною послугою.
❗️Організація запису — обов’язкова умова договору з НСЗУ. Пацієнт із чинним електронним направленням не повинен їхати до лікарні лише для того, щоб записатися на обстеження.
📊На Чернігівщині погашено 62,7% електронних направлень на КТ — це вище середнього показника по Україні за І квартал 2026 року.
Проте погашення направлення показує лише те, що пацієнт пройшов обстеження. Щоб побачити весь маршрут до КТ, НСЗУ проаналізувала також навантаження на обладнання та спільно з пацієнтськими організаціями провела телефонний моніторинг запису.
🔹За даними ЕСОЗ, у 13 комунальних закладах області зареєстровано 18 апаратів КТ. У І кварталі 2026 року в цих лікарнях провели 9 330 обстежень. При цьому 61% усіх КТ припадає на п’ять закладів.
До розрахунку увійшли всі КТ, дані про які внесено до ЕСОЗ: не лише про планові обстеження, а й КТ у межах госпітальних та онкологічних пакетів, а також платні дослідження. Отже, йдеться про загальне навантаження на обладнання.
📈Найвище середнє навантаження зафіксовано у Чернігівському медичному центрі сучасної онкології — більше 19 КТ на один апарат протягом робочого дня. У Ніжинській центральній міській лікарні цей показник становить 9, у Чернігівській обласній лікарні — більше 8, у Козелецькій лікарні інтенсивного лікування — понад 7.
📉Водночас менше п’яти обстежень на один апарат протягом робочого дня проводили Чернігівська обласна дитяча лікарня, Новгород-Сіверська ЦМЛ, Чернігівська ЦРЛ, Корюківська ЦРЛ, Чернігівська міська лікарня № 2. У Бобровицькій опорній лікарні — у середньому виконували 1 КТ раз у два або три дні.
🔎Але всі ці дані не дають повної відповіді на питання, що відбувається на початку маршруту пацієнта: чи може людина додзвонитися до лікарні, отримати зрозумілу інформацію та дистанційно записатися на планове КТ.
Саме це аналізували під час телефонного моніторингу, який НСЗУ провела спільно з пацієнтськими організаціями. Телефонували як пацієнти з чинним електронним направленням — за контактами для запису на КТ, які самі заклади надали НСЗУ.
🔹Вісім із 13 лікарень повідомили про окремий канал запису на КТ, ще 5 використовують загальнолікарняний номер. Формат може бути різним — важливо, щоб пацієнт міг додзвонитися й записатися без потреби відвідувати реєстратуру.
🔹Зв’язатися із закладом із першої спроби вдалося у 7 випадках із 13. Безпосередньо записатися на КТ телефоном — у 6.
🔹У 5 з цих 6 лікарень пацієнту запропонували пройти обстеження протягом семи днів. Це Чернігівська обласна лікарня, Чернігівська обласна дитяча лікарня, Прилуцька ЦМЛ, Бобровицька опорна лікарня та Бахмацька міська лікарня. У Ніжинській ЦМЛ термін очікування становив 30 днів — у такій ситуації особливо важливі прозора черга та зрозуміле інформування пацієнта.
🔺У 7 закладах можливість записатися телефоном не підтвердилася. У Новгород-Сіверській ЦМЛ та Менській міській лікарні пацієнту запропонували особисто приїхати для запису. У Чернігівській ЦРЛ та Корюківській ЦРЛ повідомили лише про проведення ургентних КТ — без зрозумілого маршруту для планового обстеження за е-Направленням. У Чернігівській міській лікарні № 2 телефоном не записували, а про доступність КТ із контрастуванням інформували, що надається лише в умовах стаціонару. Із Чернігівським медичним центром сучасної онкології та Козелецькою лікарнею інтенсивного лікування зв’язатися не вдалося. А у Бобровицькій опорній лікарні та Чернігівській обласній дитячій лікарні телефоном підтвердили можливість пройти лише КТ без контрастування.
🤝Водночас, є заклади, які організували такі процеси без зауважень. За це НСЗУ дякує Бахмацькій міській лікарні, Чернігівській обласній лікарні, Прилуцькій ЦМЛ та Ніжинській ЦМЛ. Під час телефонного моніторингу працівники цих медзакладів зрозуміло пояснили порядок запису, підготовки до КТ, а також коли і куди необхідно приїхати на обстеження. Саме такою має бути якісна комунікація, яка допомагає людині без зайвих перешкод скористатися гарантованою державою медичною послугою.
❗️Організація запису — обов’язкова умова договору з НСЗУ. Пацієнт із чинним електронним направленням не повинен їхати до лікарні лише для того, щоб записатися на обстеження.
❤19
Складно знайти слова, коли життя людини, яка щодня допомагала іншим, обривається через насильство.
Трагічна загибель лікарки військово-лікарської комісії внаслідок нападу в Києві сколихнула усю Україну та медичну спільноту.
Команда НСЗУ висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям і колегам загиблої.
Нападника оперативно затримано. Разом з усією країною очікуємо на швидке, всебічне та об'єктивне розслідування, а також справедливе покарання винного відповідно до закону.
Медики у лікарнях та на виїздах щодня приймають непрості рішення, працюють у надзвичайно складних умовах і несуть відповідальність за життя та здоров'я людей.
На тлі останніх випадків нападів на лікарів питання їхнього правового захисту набуло особливої ваги та перебуває на контролі держави. Одним із важливих кроків у цьому напрямі має стати ухвалення зареєстрованого у Верховній Раді України законопроєкту №10221, який передбачає посилення правового захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги, аптечних закладів, фахівців з реабілітації та рятувальників від протиправних посягань на життя і здоров'я під час виконання ними професійних обов'язків.
Кожен медичний працівник повинен бути впевнений, що, виконуючи свій професійний обов'язок і рятуючи життя інших, перебуває під надійним захистом держави. Саме такою має бути відповідь на подібні злочини.
Трагічна загибель лікарки військово-лікарської комісії внаслідок нападу в Києві сколихнула усю Україну та медичну спільноту.
Команда НСЗУ висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям і колегам загиблої.
Нападника оперативно затримано. Разом з усією країною очікуємо на швидке, всебічне та об'єктивне розслідування, а також справедливе покарання винного відповідно до закону.
Медики у лікарнях та на виїздах щодня приймають непрості рішення, працюють у надзвичайно складних умовах і несуть відповідальність за життя та здоров'я людей.
На тлі останніх випадків нападів на лікарів питання їхнього правового захисту набуло особливої ваги та перебуває на контролі держави. Одним із важливих кроків у цьому напрямі має стати ухвалення зареєстрованого у Верховній Раді України законопроєкту №10221, який передбачає посилення правового захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги, аптечних закладів, фахівців з реабілітації та рятувальників від протиправних посягань на життя і здоров'я під час виконання ними професійних обов'язків.
Кожен медичний працівник повинен бути впевнений, що, виконуючи свій професійний обов'язок і рятуючи життя інших, перебуває під надійним захистом держави. Саме такою має бути відповідь на подібні злочини.
💔59❤9👏1