Неонатальний скринінг у перші дні життя: в Україні провели понад 608 тисяч досліджень
🩸Кілька крапель крові з п’ятки немовляти дають змогу виявити захворювання ще до появи помітних симптомів. Раніше новонароджених в Україні перевіряли на чотири спадкові захворювання, нині розширений неонатальний скринінг охоплює 21 рідкісне спадкове або вроджене захворювання. Серед них — спінальна м’язова атрофія, муковісцидоз, фенілкетонурія, вроджений гіпотиреоз і первинні імунодефіцити.
Наразі з початку дії пакету Програми медичних гарантій «Неонатальний скринінг» ( від жовтня 2022 р.) в Україні провели 608 082 дослідження. У 4 924 випадках результати потребували додаткової перевірки, у 1 170 випадках патологію підтвердили. Серед підтверджених — 84 випадки спінальної м’язової атрофії.
Для багатьох рідкісних захворювань раннє виявлення має вирішальне значення. Воно дає можливість швидше провести додаткову діагностику та, за потреби, розпочати лікування до розвитку тяжких проявів захворювання.
Кров для дослідження беруть на 48–72 годині життя дитини за письмовою згодою батьків. Забір зразків забезпечують пологові стаціонари, перинатальні центри та дитячі лікарні з неонатологічними відділеннями. Далі їх передають до регіональних центрів, із якими НСЗУ укладає договори та оплачує проведені лабораторні дослідження. Для родини послуга є безоплатною.
Дослідження виконують чотири регіональні центри:
✔️Львівський — 211 322 дослідження;
✔️Київський — 195 314;
✔️Криворізький — 112 717;
✔️Харківський — 88 729.
Якщо ризиків не виявлено, батьків окремо не повідомляють, а результат зберігається в електронних медичних записах дитини в ЕСОЗ. Якщо результат потребує уточнення, родину можуть запросити на повторний забір крові. Це ще не означає, що в дитини виявлено захворювання. У разі підтвердження патології з батьками зв’язуються фахівці медико-генетичного центру та координують подальші дії.
Розширений неонатальний скринінг є складовою сучасної медичної допомоги новонародженим в Україні. Також розвивається мережа центрів орфанних захворювань, де родини можуть отримати кваліфіковану допомогу після встановлення діагнозу.
Цей підхід доповнюється централізованим забезпеченням пацієнтів необхідними лікарськими засобами та медичними виробами. За інформацією МОЗ лише у 2025 році в межах централізованої закупівлі державне підприємство «Медичні закупівлі України» забезпечило придбання понад 100 позицій лікарських засобів та медичних виробів на суму понад 3,8 млрд грн для пацієнтів із рідкісними (орфанними) захворюваннями. Закупівлі охопили 11 напрямів лікування, діагностики та профілактики.
Із них інноваційних лікарських засобів на понад 1,2 млрд грн придбали в межах договорів керованого доступу (ДКД). Зокрема, йдеться про препарати для лікування хвороби Фабрі, хвороби Гоше, мукополісахаридозів, спінальної м’язової атрофії 1 типу, первинних імунодефіцитів, ювенільного ідіопатичного артриту та гемофілії.
Так в Україні послідовно розвивається сучасна медична допомога дітям із рідкісними захворюваннями — від обстеження в перші дні життя до необхідного лікування та подальшого супроводу.
🩸Кілька крапель крові з п’ятки немовляти дають змогу виявити захворювання ще до появи помітних симптомів. Раніше новонароджених в Україні перевіряли на чотири спадкові захворювання, нині розширений неонатальний скринінг охоплює 21 рідкісне спадкове або вроджене захворювання. Серед них — спінальна м’язова атрофія, муковісцидоз, фенілкетонурія, вроджений гіпотиреоз і первинні імунодефіцити.
Наразі з початку дії пакету Програми медичних гарантій «Неонатальний скринінг» ( від жовтня 2022 р.) в Україні провели 608 082 дослідження. У 4 924 випадках результати потребували додаткової перевірки, у 1 170 випадках патологію підтвердили. Серед підтверджених — 84 випадки спінальної м’язової атрофії.
Для багатьох рідкісних захворювань раннє виявлення має вирішальне значення. Воно дає можливість швидше провести додаткову діагностику та, за потреби, розпочати лікування до розвитку тяжких проявів захворювання.
Кров для дослідження беруть на 48–72 годині життя дитини за письмовою згодою батьків. Забір зразків забезпечують пологові стаціонари, перинатальні центри та дитячі лікарні з неонатологічними відділеннями. Далі їх передають до регіональних центрів, із якими НСЗУ укладає договори та оплачує проведені лабораторні дослідження. Для родини послуга є безоплатною.
Дослідження виконують чотири регіональні центри:
✔️Львівський — 211 322 дослідження;
✔️Київський — 195 314;
✔️Криворізький — 112 717;
✔️Харківський — 88 729.
Якщо ризиків не виявлено, батьків окремо не повідомляють, а результат зберігається в електронних медичних записах дитини в ЕСОЗ. Якщо результат потребує уточнення, родину можуть запросити на повторний забір крові. Це ще не означає, що в дитини виявлено захворювання. У разі підтвердження патології з батьками зв’язуються фахівці медико-генетичного центру та координують подальші дії.
Розширений неонатальний скринінг є складовою сучасної медичної допомоги новонародженим в Україні. Також розвивається мережа центрів орфанних захворювань, де родини можуть отримати кваліфіковану допомогу після встановлення діагнозу.
Цей підхід доповнюється централізованим забезпеченням пацієнтів необхідними лікарськими засобами та медичними виробами. За інформацією МОЗ лише у 2025 році в межах централізованої закупівлі державне підприємство «Медичні закупівлі України» забезпечило придбання понад 100 позицій лікарських засобів та медичних виробів на суму понад 3,8 млрд грн для пацієнтів із рідкісними (орфанними) захворюваннями. Закупівлі охопили 11 напрямів лікування, діагностики та профілактики.
Із них інноваційних лікарських засобів на понад 1,2 млрд грн придбали в межах договорів керованого доступу (ДКД). Зокрема, йдеться про препарати для лікування хвороби Фабрі, хвороби Гоше, мукополісахаридозів, спінальної м’язової атрофії 1 типу, первинних імунодефіцитів, ювенільного ідіопатичного артриту та гемофілії.
Так в Україні послідовно розвивається сучасна медична допомога дітям із рідкісними захворюваннями — від обстеження в перші дні життя до необхідного лікування та подальшого супроводу.
❤11👍10
Відмовитися від куріння чи алкоголю буває непросто. Водночас важливо пам'ятати: безпечної дози алкоголю не існує, а будь-які вироби з тютюном або нікотином шкодять здоров'ю. Вони погіршують самопочуття, підвищують ризик розвитку багатьох захворювань, зокрема серцево-судинних, а також можуть призводити до формування залежності.
💚 Програма Скринінг здоров'я 40+ спрямована не лише на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та розладів психічного здоров'я, а й на оцінку ризиків цих захворювань.
📝 Зокрема, у межах програми проводиться спеціальне анкетування, що допомагає оцінити ступінь тютюнової та алкогольної залежності й за потреби надати рекомендації та підтримку.
🖼️ Гортайте картки, щоб дізнатися більше про вплив куріння та вживання алкоголю на здоров'я і про те, як анкетування в межах програми Скринінг здоров'я 40+ допомагає виявити залежність та отримати необхідну підтримку.
🔗 Дізнатися більше про програму та знайти перелік закладів, які беруть у ній участь, можна на сайті screening.moz.gov.ua.
💚 Програма Скринінг здоров'я 40+ спрямована не лише на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та розладів психічного здоров'я, а й на оцінку ризиків цих захворювань.
📝 Зокрема, у межах програми проводиться спеціальне анкетування, що допомагає оцінити ступінь тютюнової та алкогольної залежності й за потреби надати рекомендації та підтримку.
🖼️ Гортайте картки, щоб дізнатися більше про вплив куріння та вживання алкоголю на здоров'я і про те, як анкетування в межах програми Скринінг здоров'я 40+ допомагає виявити залежність та отримати необхідну підтримку.
🔗 Дізнатися більше про програму та знайти перелік закладів, які беруть у ній участь, можна на сайті screening.moz.gov.ua.
❤5💊4🦄1
Команда НСЗУ взяла участь у Національному форумі «Інтегрована допомога»
Допомога людям із туберкульозом, ВІЛ чи вірусними гепатитами потребує участі різних фахівців і служб. Первинна та спеціалізована медична допомога, діагностика, лікування залежностей, підтримка психічного здоров’я, соціальний супровід мають діяти узгоджено, щоб людина могла пройти весь маршрут без затримок і переривання лікування.
Як налагодити таку взаємодію, обговорили під час Національного форуму «Інтегрована допомога: посилення відповіді України на туберкульоз, ВІЛ, вірусні гепатити та залежності».
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Представники державних інституцій, медичних закладів, регіональних команд, громадських і пацієнтських організацій та міжнародних партнерів зіставляли досвід і шукали можливості усунути розриви між різними ланками допомоги.
Підходи НСЗУ до оплати медичних послуг представила директорка Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Світлана Дудник. Під час панельної дискусії «Фінансування, що підтримує безперервність допомоги» вона окреслила, як пакети Програми медичних гарантій підтримують різні етапи маршруту для людей із туберкульозом, ВІЛ, вірусними гепатитами та залежностями, а також які його ланки потребують чіткіших механізмів оплати та визначеної відповідальності надавачів.
Інший важливий складник безперервної допомоги — інформація, яка має бути доступною фахівцям на кожному етапі маршруту пацієнта. Під час обговорення «Електронні системи та дані, що забезпечують безперервність допомоги» директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш зосередився на обміні даними між службами, взаємодії електронних систем і використанні цифрових та аналітичних інструментів для належного ведення пацієнта.
Робота форуму допомогла окреслити питання, які потребують подальшого спільного опрацювання на національному та регіональному рівнях. Насамперед ідеться про взаємодію між надавачами медичних послуг та передачу необхідної інформації, щоб лікування і підтримка пацієнта не переривалися під час переходу між різними закладами та службами.
Допомога людям із туберкульозом, ВІЛ чи вірусними гепатитами потребує участі різних фахівців і служб. Первинна та спеціалізована медична допомога, діагностика, лікування залежностей, підтримка психічного здоров’я, соціальний супровід мають діяти узгоджено, щоб людина могла пройти весь маршрут без затримок і переривання лікування.
Як налагодити таку взаємодію, обговорили під час Національного форуму «Інтегрована допомога: посилення відповіді України на туберкульоз, ВІЛ, вірусні гепатити та залежності».
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Представники державних інституцій, медичних закладів, регіональних команд, громадських і пацієнтських організацій та міжнародних партнерів зіставляли досвід і шукали можливості усунути розриви між різними ланками допомоги.
Підходи НСЗУ до оплати медичних послуг представила директорка Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Світлана Дудник. Під час панельної дискусії «Фінансування, що підтримує безперервність допомоги» вона окреслила, як пакети Програми медичних гарантій підтримують різні етапи маршруту для людей із туберкульозом, ВІЛ, вірусними гепатитами та залежностями, а також які його ланки потребують чіткіших механізмів оплати та визначеної відповідальності надавачів.
Інший важливий складник безперервної допомоги — інформація, яка має бути доступною фахівцям на кожному етапі маршруту пацієнта. Під час обговорення «Електронні системи та дані, що забезпечують безперервність допомоги» директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш зосередився на обміні даними між службами, взаємодії електронних систем і використанні цифрових та аналітичних інструментів для належного ведення пацієнта.
Робота форуму допомогла окреслити питання, які потребують подальшого спільного опрацювання на національному та регіональному рівнях. Насамперед ідеться про взаємодію між надавачами медичних послуг та передачу необхідної інформації, щоб лікування і підтримка пацієнта не переривалися під час переходу між різними закладами та службами.
👍7❤2🦄2
Реабілітаційна допомога: підсумки регіонального форуму НСЗУ у Києві
Повномасштабна війна змінила потреби у реабілітаційній допомозі , що вимагає розширення послуг і чіткої організації маршруту пацієнта.
Це стало основою пʼятого регіонального форуму «Реабілітаційна допомога в межах Програми медичних гарантій — 2026», проведеного НСЗУ за підтримки проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U). Проєкт фінансується урядом США та реалізується Momentum Wheels for Humanity.
До форуму долучилися керівники й фахівці медичних закладів Києва, Київської, Вінницької та Житомирської областей, представники Міністерства у справах ветеранів та Міністерства соціальної політики і команда проєкту Rehab4U.
Реабілітація потребує комплексного підходу: вона починається в медичному закладі, а її результат залежить від ветеранської політики, соціальної підтримки, спроможності регіональної мережі та повернення людини до повсякденного життя.
Голова НСЗУ Наталія Гусак представила аналіз маршрутів пацієнтів у чотирьох регіонах, що поєднав дані про стаціонарну й амбулаторну реабілітацію, погашення е-Направлень та відновлення після інсультів, інфарктів і ампутацій.
Дані за 2025 рік показали: наявність законтрактованих надавачів не гарантує завершеного маршруту. У чотирьох регіонах погашено від 56% до 61% е-Направлень, а стаціонарну реабілітацію протягом року після інсульту отримали від 13,8% до 22,5% пацієнтів.
💬«У 2026 році сума укладених договорів на реабілітаційну допомогу становить 7,8 млрд грн. Але для людини результатом є не обсяг коштів і не кількість послуг, а завершений маршрут — коли після лікування вона вчасно отримує реабілітацію, яка відповідає її стану», — зазначила Наталія Гусак.
Начальник Аналітичного управління НСЗУ Василь Півень представив результати автоматичного моніторингу за пакетом «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах». Обговорення зосередили на маршрутизації пацієнтів зі складними станами до спроможних закладів.
Олександр Комаріда, керівник напряму з розвитку лідерства, управління та врядування у сфері фізичної реабілітації проєкту Rehab4U, представив оцінку вартості послуг за даними 38 надавачів із 17 регіонів. На оплату праці припадає 83% витрат у стаціонарній та 94% — в амбулаторній реабілітації. Вартість залежить також від складності випадку, віку та моделі допомоги.
Представники медичних закладів ділилися досвідом розвитку допомоги та організації маршрутів. Спільна мета — не допустити втрати часу між лікуванням і реабілітацією та забезпечити узгоджену роботу всіх залучених сторін.
НСЗУ вдячна команді Rehab4U та міжнародним партнерам за підтримку, що поєднує український досвід, дані ЕСОЗ і міжнародну експертизу навколо головного — своєчасного відновлення людини.
Детальніше про форум і представлені дані — на сайті НСЗУ за посиланням: https://cutt.ly/oyfuynBN
Повномасштабна війна змінила потреби у реабілітаційній допомозі , що вимагає розширення послуг і чіткої організації маршруту пацієнта.
Це стало основою пʼятого регіонального форуму «Реабілітаційна допомога в межах Програми медичних гарантій — 2026», проведеного НСЗУ за підтримки проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U). Проєкт фінансується урядом США та реалізується Momentum Wheels for Humanity.
До форуму долучилися керівники й фахівці медичних закладів Києва, Київської, Вінницької та Житомирської областей, представники Міністерства у справах ветеранів та Міністерства соціальної політики і команда проєкту Rehab4U.
Реабілітація потребує комплексного підходу: вона починається в медичному закладі, а її результат залежить від ветеранської політики, соціальної підтримки, спроможності регіональної мережі та повернення людини до повсякденного життя.
Голова НСЗУ Наталія Гусак представила аналіз маршрутів пацієнтів у чотирьох регіонах, що поєднав дані про стаціонарну й амбулаторну реабілітацію, погашення е-Направлень та відновлення після інсультів, інфарктів і ампутацій.
Дані за 2025 рік показали: наявність законтрактованих надавачів не гарантує завершеного маршруту. У чотирьох регіонах погашено від 56% до 61% е-Направлень, а стаціонарну реабілітацію протягом року після інсульту отримали від 13,8% до 22,5% пацієнтів.
💬«У 2026 році сума укладених договорів на реабілітаційну допомогу становить 7,8 млрд грн. Але для людини результатом є не обсяг коштів і не кількість послуг, а завершений маршрут — коли після лікування вона вчасно отримує реабілітацію, яка відповідає її стану», — зазначила Наталія Гусак.
Начальник Аналітичного управління НСЗУ Василь Півень представив результати автоматичного моніторингу за пакетом «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах». Обговорення зосередили на маршрутизації пацієнтів зі складними станами до спроможних закладів.
Олександр Комаріда, керівник напряму з розвитку лідерства, управління та врядування у сфері фізичної реабілітації проєкту Rehab4U, представив оцінку вартості послуг за даними 38 надавачів із 17 регіонів. На оплату праці припадає 83% витрат у стаціонарній та 94% — в амбулаторній реабілітації. Вартість залежить також від складності випадку, віку та моделі допомоги.
Представники медичних закладів ділилися досвідом розвитку допомоги та організації маршрутів. Спільна мета — не допустити втрати часу між лікуванням і реабілітацією та забезпечити узгоджену роботу всіх залучених сторін.
НСЗУ вдячна команді Rehab4U та міжнародним партнерам за підтримку, що поєднує український досвід, дані ЕСОЗ і міжнародну експертизу навколо головного — своєчасного відновлення людини.
Детальніше про форум і представлені дані — на сайті НСЗУ за посиланням: https://cutt.ly/oyfuynBN
❤18