Бути медичним працівником — це набагато більше, ніж назва посади чи запис в електронній базі. Усе по-справжньому починається в ту саму мить, коли ви берете на себе відповідальність за здоров'я іншої людини. Коли приймаєте рішення, від якого безпосередньо залежить її завтрашній день.
За кожною історією одужання стоять роки важкого навчання, глибокі знання та практичний досвід. Ви приймаєте найважливіші рішення щохвилини: у кабінеті та за операційним столом, біля мікроскопа в лабораторії, в аптеці чи залі реабілітації.
Сьогодні цей професіоналізм проходить випробування, до якого не готує жоден підручник. Наша окрема шана — фахівцям у бойових підрозділах, на стабілізаційних пунктах, в евакуаційних екіпажах та прифронтових громадах. Там, де критично бракує часу і ресурсу, саме ваші точні, виважені рішення дають пораненим військовим та цивільним шанс на здорове майбутнє.
Медична система тримається не на інфраструктурі чи обладнанні — вона тримається на людях. Сьогодні це величезна команда з понад 394 тисяч медичних працівників. Серед вас — понад 26 тисяч лікарів первинної допомоги, майже 124 тисячі фахівців спеціалізованої допомоги, понад 193 тисячі медичних сестер та братів, 35 тисяч фармацевтів. Разом із працівниками екстреної допомоги, лаборантами, реабілітологами, молодшим персоналом та управлінцями — кожен із вас робить свій внесок, щоб цей складний механізм щодня допомагав тим, хто цього потребує.
У День медичного працівника ми дякуємо кожній та кожному, хто присвятив себе цій справі. За ваш невтомний розум. І за сміливість щодня нести цю відповідальність.
За кожною історією одужання стоять роки важкого навчання, глибокі знання та практичний досвід. Ви приймаєте найважливіші рішення щохвилини: у кабінеті та за операційним столом, біля мікроскопа в лабораторії, в аптеці чи залі реабілітації.
Сьогодні цей професіоналізм проходить випробування, до якого не готує жоден підручник. Наша окрема шана — фахівцям у бойових підрозділах, на стабілізаційних пунктах, в евакуаційних екіпажах та прифронтових громадах. Там, де критично бракує часу і ресурсу, саме ваші точні, виважені рішення дають пораненим військовим та цивільним шанс на здорове майбутнє.
Медична система тримається не на інфраструктурі чи обладнанні — вона тримається на людях. Сьогодні це величезна команда з понад 394 тисяч медичних працівників. Серед вас — понад 26 тисяч лікарів первинної допомоги, майже 124 тисячі фахівців спеціалізованої допомоги, понад 193 тисячі медичних сестер та братів, 35 тисяч фармацевтів. Разом із працівниками екстреної допомоги, лаборантами, реабілітологами, молодшим персоналом та управлінцями — кожен із вас робить свій внесок, щоб цей складний механізм щодня допомагав тим, хто цього потребує.
У День медичного працівника ми дякуємо кожній та кожному, хто присвятив себе цій справі. За ваш невтомний розум. І за сміливість щодня нести цю відповідальність.
❤49🦄2💊1
Єдина модель послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД: головні теми Національного діалогу
Послуги із психічного здоров’я вже стали частиною первинної медичної допомоги в Україні. Тепер ключове питання — як організувати їх на рівні кожного закладу так, щоб людина мала зрозумілий маршрут, а команда ПМД — узгоджену модель роботи та взаємодії зі спеціалізованою ланкою.
Саме на цьому зосередилися учасники Національного діалогу «Психічне здоров’я на рівні первинної медичної допомоги: від навчання до формування єдиної моделі послуги».
Захід спільно організували Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України та Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.
Голова НСЗУ Наталія Гусак та фахівці Служби взяли участь у панельній дискусії і тематичних сесіях разом із колегами інших державних інституцій, представниками професійних асоціацій і медичних команд закладів ПМД.
Учасники дискутували про те, як забезпечити сталість інтеграції послуг із психічного здоров’я в первинну медичну допомогу та сформувати спільну модель їх надання. Окремо обговорили організацію роботи всередині закладу, функції лікаря, медичної сестри й керівництва, маршрути пацієнтів, взаємодію зі спеціалізованою психіатричною допомогою, доступ до консультацій і супервізії, а також механізми оплати за Програмою медичних гарантій.
Значну увагу приділили практичним питанням: ранньому виявленню та первинній оцінці стану людини, веденню пацієнта, скеруванню до інших фахівців, подальшому супроводу на рівні ПМД, внесенню даних до ЕСОЗ, використанню інформації для моніторингу й ухвалення управлінських рішень.
Представники закладів поділилися власним досвідом, успішними практиками та організаційними рішеннями, а також окреслили бар’єри, які ускладнюють надання послуг.
Від початку інтеграції послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД до Програми медичних гарантій у 2022 році, ці послуги вже отримали понад 1,5 мільйона українців та українок різного віку. А кожен п’ятий лікар первинної ланки пройшов навчання за Програмою дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я ВООЗ (mhGAP).
Наступним кроком має стати узгоджена модель, яку можна адаптувати до спроможності різних закладів і масштабувати в системі первинної медичної допомоги.
Напрацювання Національного діалогу стануть основою для подальших рішень, спрямованих на те, щоб людина могла отримати необхідну підтримку якомога ближче до місця проживання, мала зрозумілий маршрут і своєчасно переходила до спеціалізованої допомоги, якщо вона необхідна.
Послуги із психічного здоров’я вже стали частиною первинної медичної допомоги в Україні. Тепер ключове питання — як організувати їх на рівні кожного закладу так, щоб людина мала зрозумілий маршрут, а команда ПМД — узгоджену модель роботи та взаємодії зі спеціалізованою ланкою.
Саме на цьому зосередилися учасники Національного діалогу «Психічне здоров’я на рівні первинної медичної допомоги: від навчання до формування єдиної моделі послуги».
Захід спільно організували Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України та Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за експертної підтримки Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.
Голова НСЗУ Наталія Гусак та фахівці Служби взяли участь у панельній дискусії і тематичних сесіях разом із колегами інших державних інституцій, представниками професійних асоціацій і медичних команд закладів ПМД.
Учасники дискутували про те, як забезпечити сталість інтеграції послуг із психічного здоров’я в первинну медичну допомогу та сформувати спільну модель їх надання. Окремо обговорили організацію роботи всередині закладу, функції лікаря, медичної сестри й керівництва, маршрути пацієнтів, взаємодію зі спеціалізованою психіатричною допомогою, доступ до консультацій і супервізії, а також механізми оплати за Програмою медичних гарантій.
Значну увагу приділили практичним питанням: ранньому виявленню та первинній оцінці стану людини, веденню пацієнта, скеруванню до інших фахівців, подальшому супроводу на рівні ПМД, внесенню даних до ЕСОЗ, використанню інформації для моніторингу й ухвалення управлінських рішень.
Представники закладів поділилися власним досвідом, успішними практиками та організаційними рішеннями, а також окреслили бар’єри, які ускладнюють надання послуг.
Від початку інтеграції послуг із психічного здоров’я на рівні ПМД до Програми медичних гарантій у 2022 році, ці послуги вже отримали понад 1,5 мільйона українців та українок різного віку. А кожен п’ятий лікар первинної ланки пройшов навчання за Програмою дій із подолання прогалин у сфері психічного здоров’я ВООЗ (mhGAP).
Наступним кроком має стати узгоджена модель, яку можна адаптувати до спроможності різних закладів і масштабувати в системі первинної медичної допомоги.
Напрацювання Національного діалогу стануть основою для подальших рішень, спрямованих на те, щоб людина могла отримати необхідну підтримку якомога ближче до місця проживання, мала зрозумілий маршрут і своєчасно переходила до спеціалізованої допомоги, якщо вона необхідна.
👍8❤3💊2
“Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії” – команда НСЗУ взяла участь у координаційній нараді
Триває спільна робота над розширенням програм скринінгу в Україні та підвищенням їх ефективності на рівні громад. У цьому контексті відбулася координаційна нарада «Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії», яка об’єднала представників Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, громад та міжнародних партнерів.
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Мета зустрічі — сформувати спільне бачення подальшого розвитку скринінгових програм, акцентувати увагу на ролі кожного з учасників цього процесу та напрацювати практичні підходи, які допоможуть громадам планувати, впроваджувати й оцінювати програми скринінгу з урахуванням місцевих потреб і наявних ресурсів.
Під час наради Голова НСЗУ Наталія Гусак представила результати аналізу програм скринінгу на онкологічні захворювання та туберкульоз за даними ЕСОЗ. Дані демонструють, що різниця в показниках між регіонами, громадами й навіть окремими закладами часто пояснюється не ресурсними можливостями, а організацією роботи медзакладу та маршруту пацієнта після створення направлення.
Зокрема, аналіз скринінгу на туберкульоз показав, що станом на 1 червня 2026 року необхідні обстеження пройшли 12,1% пацієнтів із груп ризику. Водночас окремі медичні заклади забезпечують охоплення на рівні 36–42%, що більш ніж утричі перевищує середній показник по країні. Така різниця свідчить про значний потенціал поширення успішних організаційних практик.
💬«Сьогодні ми вже маємо достатньо даних, щоб перестати шукати універсальні пояснення і перейти до конкретних управлінських рішень. Ми бачимо заклади, де понад 40% пацієнтів із груп ризику проходять повний маршрут скринінгу, тоді як в інших цей показник залишається на рівні лише 10–12%. І це відбувається за єдиних правил та однакових фінансових інструментів Програми медичних гарантій.
Найбільші втрати ми фіксуємо саме там, де для людини вже створено направлення на скринінг, наприклад, раку молочної залози чи колоректального раку, але вона так і не дійшла до обстеження. Це означає, що головний виклик сьогодні — не створити нові механізми, а організувати маршрут пацієнта так, щоб він працював без розривів.
Саме тому наше спільне завдання не просто аналізувати показники, а знаходити успішні практики, масштабувати їх і допомагати тим медичним командам, де організація процесу поки не дає результату. Адже доступ до своєчасного скринінгу не повинен залежати від того, у якій громаді живе людина чи до якого закладу вона звернулася», — наголосила Наталія Гусак
Координаційна нарада стала продовженням спільної роботи над посиленням профілактики та раннього виявлення захворювань у громадах. Представники Проєкту PATH , НСЗУ, Центру громадського здоров’я та громад не лише узгодили спільне бачення подальших дій, а й визначили механізми їх реалізації.
Надалі кожна громада відкоригує власний місцевий план дій відповідно до виявлених проблем і прогалин, з урахуванням її потреб, наявних ресурсів та ключових бар’єрів для проходження скринінгу.Такі плани міститимуть конкретні заходи, відповідальних виконавців, часові рамки реалізації та чіткі показники, за якими оцінюватиметься досягнутий результат.
Подальша робота відбуватиметься за постійного технічного супроводу проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», який підтримуватиме громади на всіх етапах підготовки та впровадження планів. Водночас НСЗУ забезпечуватиме аналітичний супровід процесу, використовуючи дані ЕСОЗ для моніторингу виконання запланованих заходів, оцінки їхньої ефективності та визначення подальших управлінських рішень.
Триває спільна робота над розширенням програм скринінгу в Україні та підвищенням їх ефективності на рівні громад. У цьому контексті відбулася координаційна нарада «Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії», яка об’єднала представників Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, громад та міжнародних партнерів.
Захід організовано в межах реалізації проєкту Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки та впроваджується PATH, на підтримку зусиль Міністерство охорони здоров’я України щодо відновлення системи охорони здоров’я та зміцнення громадського здоров’я, спільно з НСЗУ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
Мета зустрічі — сформувати спільне бачення подальшого розвитку скринінгових програм, акцентувати увагу на ролі кожного з учасників цього процесу та напрацювати практичні підходи, які допоможуть громадам планувати, впроваджувати й оцінювати програми скринінгу з урахуванням місцевих потреб і наявних ресурсів.
Під час наради Голова НСЗУ Наталія Гусак представила результати аналізу програм скринінгу на онкологічні захворювання та туберкульоз за даними ЕСОЗ. Дані демонструють, що різниця в показниках між регіонами, громадами й навіть окремими закладами часто пояснюється не ресурсними можливостями, а організацією роботи медзакладу та маршруту пацієнта після створення направлення.
Зокрема, аналіз скринінгу на туберкульоз показав, що станом на 1 червня 2026 року необхідні обстеження пройшли 12,1% пацієнтів із груп ризику. Водночас окремі медичні заклади забезпечують охоплення на рівні 36–42%, що більш ніж утричі перевищує середній показник по країні. Така різниця свідчить про значний потенціал поширення успішних організаційних практик.
💬«Сьогодні ми вже маємо достатньо даних, щоб перестати шукати універсальні пояснення і перейти до конкретних управлінських рішень. Ми бачимо заклади, де понад 40% пацієнтів із груп ризику проходять повний маршрут скринінгу, тоді як в інших цей показник залишається на рівні лише 10–12%. І це відбувається за єдиних правил та однакових фінансових інструментів Програми медичних гарантій.
Найбільші втрати ми фіксуємо саме там, де для людини вже створено направлення на скринінг, наприклад, раку молочної залози чи колоректального раку, але вона так і не дійшла до обстеження. Це означає, що головний виклик сьогодні — не створити нові механізми, а організувати маршрут пацієнта так, щоб він працював без розривів.
Саме тому наше спільне завдання не просто аналізувати показники, а знаходити успішні практики, масштабувати їх і допомагати тим медичним командам, де організація процесу поки не дає результату. Адже доступ до своєчасного скринінгу не повинен залежати від того, у якій громаді живе людина чи до якого закладу вона звернулася», — наголосила Наталія Гусак
Координаційна нарада стала продовженням спільної роботи над посиленням профілактики та раннього виявлення захворювань у громадах. Представники Проєкту PATH , НСЗУ, Центру громадського здоров’я та громад не лише узгодили спільне бачення подальших дій, а й визначили механізми їх реалізації.
Надалі кожна громада відкоригує власний місцевий план дій відповідно до виявлених проблем і прогалин, з урахуванням її потреб, наявних ресурсів та ключових бар’єрів для проходження скринінгу.Такі плани міститимуть конкретні заходи, відповідальних виконавців, часові рамки реалізації та чіткі показники, за якими оцінюватиметься досягнутий результат.
Подальша робота відбуватиметься за постійного технічного супроводу проєкту «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», який підтримуватиме громади на всіх етапах підготовки та впровадження планів. Водночас НСЗУ забезпечуватиме аналітичний супровід процесу, використовуючи дані ЕСОЗ для моніторингу виконання запланованих заходів, оцінки їхньої ефективності та визначення подальших управлінських рішень.
👍12❤5🦄2💊2
🩺 Хмельниччина серед лідерів за доступністю КТ, але окремі бар'єри для пацієнтів залишаються
Під час онлайн-зустрічі НСЗУ з керівниками закладів охорони здоров'я, представниками Хмельницької обласної військової адміністрації та засновниками лікарень обговорили, як на практиці працює система безоплатної комп'ютерної томографії в області.
Хмельниччина демонструє один із найкращих результатів серед регіонів України. За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, область має високий рівень погашення електронних направлень, відносно невеликі строки очікування та кращу організацію роботи порівняно з більшістю інших областей. Водночас навіть високі показники не означають, що всі організаційні питання вже вирішені.
📈 Що показує статистика?
В області працюють 14 комп'ютерних томографів у 13 комунальних закладах охорони здоров'я. За перший квартал 2026 року було створено 12 981 електронне направлення, з яких 76,5% погашено — це один із найкращих показників в Україні.
🔍 Що бачить пацієнт?
НСЗУ проаналізувала не лише статистику, а й реальний шлях пацієнта. Під час контрольного телефонного моніторингу фахівці перевірили, чи може людина з електронним направленням додзвонитися та записатися на безоплатне КТ за контактами, які заклади надали до НСЗУ.
Моніторинг показав, що лише 8 із 13 закладів мають окремий канал запису на КТ, а успішно записатися вдалося у 10 із 13 випадків. В окремих лікарнях повідомляли, що телефоном запис не здійснюється, посилалися на відсутність лікаря або пропонували лише платне дослідження. Такі практики не відповідають умовам договорів із НСЗУ та мають бути усунуті.
➡️ Що потребує змін?
У більшості закладів строк очікування на КТ становив близько тижня. Водночас у двох лікарнях пацієнтам повідомили про очікування понад місяць. Також були зафіксовані випадки, коли платне КТ пропонували швидше, ніж безоплатне, або приймали направлення лише від лікарів власного закладу.
За підсумками зустрічі кожен заклад отримав рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити доступний дистанційний запис, актуалізувати контакти для пацієнтів, ефективніше використовувати комп'ютерні томографи та усунути будь-які необґрунтовані обмеження доступу до безоплатної діагностики.
НСЗУ повторно перевірить виконання цих рекомендацій. Якщо порушення умов договору не будуть усунуті, до закладів можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
Приклад Хмельниччини демонструє: навіть там, де загальні показники високі, постійний моніторинг допомагає виявляти та усувати бар'єри, з якими можуть стикатися пацієнти.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
Під час онлайн-зустрічі НСЗУ з керівниками закладів охорони здоров'я, представниками Хмельницької обласної військової адміністрації та засновниками лікарень обговорили, як на практиці працює система безоплатної комп'ютерної томографії в області.
Хмельниччина демонструє один із найкращих результатів серед регіонів України. За словами голови НСЗУ Наталії Гусак, область має високий рівень погашення електронних направлень, відносно невеликі строки очікування та кращу організацію роботи порівняно з більшістю інших областей. Водночас навіть високі показники не означають, що всі організаційні питання вже вирішені.
📈 Що показує статистика?
В області працюють 14 комп'ютерних томографів у 13 комунальних закладах охорони здоров'я. За перший квартал 2026 року було створено 12 981 електронне направлення, з яких 76,5% погашено — це один із найкращих показників в Україні.
🔍 Що бачить пацієнт?
НСЗУ проаналізувала не лише статистику, а й реальний шлях пацієнта. Під час контрольного телефонного моніторингу фахівці перевірили, чи може людина з електронним направленням додзвонитися та записатися на безоплатне КТ за контактами, які заклади надали до НСЗУ.
Моніторинг показав, що лише 8 із 13 закладів мають окремий канал запису на КТ, а успішно записатися вдалося у 10 із 13 випадків. В окремих лікарнях повідомляли, що телефоном запис не здійснюється, посилалися на відсутність лікаря або пропонували лише платне дослідження. Такі практики не відповідають умовам договорів із НСЗУ та мають бути усунуті.
➡️ Що потребує змін?
У більшості закладів строк очікування на КТ становив близько тижня. Водночас у двох лікарнях пацієнтам повідомили про очікування понад місяць. Також були зафіксовані випадки, коли платне КТ пропонували швидше, ніж безоплатне, або приймали направлення лише від лікарів власного закладу.
За підсумками зустрічі кожен заклад отримав рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити доступний дистанційний запис, актуалізувати контакти для пацієнтів, ефективніше використовувати комп'ютерні томографи та усунути будь-які необґрунтовані обмеження доступу до безоплатної діагностики.
НСЗУ повторно перевірить виконання цих рекомендацій. Якщо порушення умов договору не будуть усунуті, до закладів можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
Приклад Хмельниччини демонструє: навіть там, де загальні показники високі, постійний моніторинг допомагає виявляти та усувати бар'єри, з якими можуть стикатися пацієнти.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
❤20💊1
Статус КТ-обладнання в ЕСОЗ має відповідати його фактичному стану
☝️НСЗУ нагадує закладам охорони здоров'я: інформація про статус комп'ютерних томографів в ЕСОЗ повинна своєчасно оновлюватися.
📍Якщо КТ-апарат вийшов з ладу, перебуває на ремонті або тимчасово не може використовуватися для проведення досліджень, заклад зобов'язаний змінити статус обладнання в ЕСОЗ. Після відновлення роботи апарата інформацію також необхідно актуалізувати.
Внесення та оновлення інформації про медичне обладнання здійснює керівник або уповноважена особа закладу. Це стосується як власного обладнання, так і обладнання, що використовується на умовах підряду.
✅Своєчасне оновлення інформації про статус КТ-апарату — це не лише вимога договору з НСЗУ. Це відповідальність закладу за достовірність даних про свою спроможність надавати медичну допомогу та важлива умова забезпечення безперервного доступу пацієнтів до безоплатної комп'ютерної томографії.
❗Інформація про медичне обладнання в ЕСОЗ також є предметом автоматичного моніторингу НСЗУ. Якщо під час моніторингу буде встановлено невідповідність між фактичним станом КТ-обладнання та даними в ЕСОЗ, до закладу можуть застосовуватися механізми перерахунку фактичної вартості медичних послуг відповідно до умов договору.
ℹ️Перевірити інформацію про зареєстроване обладнання та його статус можна на дашборді 🟦«Інформація про реєстрацію медичного обладнання в ЕСОЗ» https://cutt.ly/ArUiwR6y , а про використання КТ-обладнання — на дашборді 🟦«Статистика проведених діагностичних обстежень з візуалізації (КТ/МРТ) в ЕСОЗ» https://cutt.ly/UyeqguFE.
🔖Корисна інформація для надавачів:
🔹як підготуватися до реєстрації обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/5yyr70NN
🔹довідник найпоширеніших запитань-відповідей щодо обліку обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/2twwTf27
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
☝️НСЗУ нагадує закладам охорони здоров'я: інформація про статус комп'ютерних томографів в ЕСОЗ повинна своєчасно оновлюватися.
📍Якщо КТ-апарат вийшов з ладу, перебуває на ремонті або тимчасово не може використовуватися для проведення досліджень, заклад зобов'язаний змінити статус обладнання в ЕСОЗ. Після відновлення роботи апарата інформацію також необхідно актуалізувати.
Внесення та оновлення інформації про медичне обладнання здійснює керівник або уповноважена особа закладу. Це стосується як власного обладнання, так і обладнання, що використовується на умовах підряду.
✅Своєчасне оновлення інформації про статус КТ-апарату — це не лише вимога договору з НСЗУ. Це відповідальність закладу за достовірність даних про свою спроможність надавати медичну допомогу та важлива умова забезпечення безперервного доступу пацієнтів до безоплатної комп'ютерної томографії.
❗Інформація про медичне обладнання в ЕСОЗ також є предметом автоматичного моніторингу НСЗУ. Якщо під час моніторингу буде встановлено невідповідність між фактичним станом КТ-обладнання та даними в ЕСОЗ, до закладу можуть застосовуватися механізми перерахунку фактичної вартості медичних послуг відповідно до умов договору.
ℹ️Перевірити інформацію про зареєстроване обладнання та його статус можна на дашборді 🟦«Інформація про реєстрацію медичного обладнання в ЕСОЗ» https://cutt.ly/ArUiwR6y , а про використання КТ-обладнання — на дашборді 🟦«Статистика проведених діагностичних обстежень з візуалізації (КТ/МРТ) в ЕСОЗ» https://cutt.ly/UyeqguFE.
🔖Корисна інформація для надавачів:
🔹як підготуватися до реєстрації обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/5yyr70NN
🔹довідник найпоширеніших запитань-відповідей щодо обліку обладнання в ЕСОЗ https://cutt.ly/2twwTf27
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
❤4👍2
Чернівецька область: коли КТ поруч, але шлях до нього залишається складним
Направлення є. Томограф є. Та між рішенням лікаря про необхідність обстеження і фактичним отриманням послуги для пацієнта все ще можуть виникати перешкоди. Черговий регіональний етап моніторингу доступності комп’ютерної томографії у Чернівецькій області зібрав представників НСЗУ, керівників закладів охорони здоров’я, представників Чернівецької обласної військової адміністрації та територіальних громад. Під час зустрічі проаналізували дані ЕСОЗ, результати моніторингу та фактичний шлях пацієнта — від отримання електронного направлення до можливості пройти безоплатне КТ у закладі, який має договір із НСЗУ.
📍У Чернівецькій області працюють 8 комп’ютерних томографів у 7 закладах охорони здоров’я, однак використання обладнання залишається нерівномірним. Навантаження на окремі комп’ютерні томографи відрізняється у 87 разів. Майже 99% усіх КТ-досліджень за договорами з НСЗУ виконують лише п’ять закладів, а найбільший обсяг досліджень припадає на Чернівецьку лікарню швидкої медичної допомоги. Такі показники демонструють різницю в організації роботи між медичними закладами: поки одні установи проводять значну кількість досліджень, інші мають значно нижчі обсяги використання обладнання. Це впливає на можливість пацієнтів швидко отримати необхідну діагностику за направленням лікаря.
📌Дані ЕСОЗ показують: у першому кварталі 2026 року лікарі створили 13 453 електронні направлення на КТ, але завершеними стали лише 41,4% із них. Значна частина направлень не завершилася проведенням дослідження у закладах, які надають послуги за договором із НСЗУ. Значна частина електронних направлень не завершується фактичним проведенням дослідження, що потребує додаткової уваги з боку закладів до організації запису, інформування пацієнтів та взаємодії між різними рівнями медичної допомоги.
☎️ Перевірка фактичного доступу до послуги показала: труднощі можуть виникати вже на етапі першого звернення до медичного закладу. Окремий канал запису пацієнтів на КТ мають лише 5 із 9 закладів. Під час контрольних звернень успішно записатися вдалося лише у 4 із 7 перевірених випадків. У частині лікарень пацієнти стикалися з відсутністю відповіді на телефонні дзвінки, неможливістю записатися дистанційно або повідомленнями про тимчасову недоступність обладнання. Для людини, яка вже має направлення на необхідне обстеження, такі ситуації означають додаткові звернення, витрачений час і складніший шлях до отримання медичної допомоги.
🚨 Під час моніторингу зафіксували конкретні ситуації, які створюють бар’єри для пацієнтів. До Сокирянської лікарні не вдалося додзвонитися. У Буковинському онкоцентрі та Обласній дитячій лікарні телефоном не здійснювали запис на КТ. В Обласній клінічній лікарні повідомляли про непрацюючий томограф. У Сторожинецькій лікарні пацієнтам озвучували очікування понад місяць без можливості стати до листа очікування. Кожен такий випадок потребує уваги, адже організаційні труднощі можуть впливати на своєчасність проведення діагностики та подальші рішення лікаря щодо лікування пацієнта.
За результатами зустрічі закладам надали рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити зрозумілі та доступні канали запису, актуалізувати контактну інформацію, ефективніше управляти чергами, контролювати використання обладнання та усувати організаційні перешкоди для пацієнтів.
Моніторинг доступності КТ триває. НСЗУ продовжує аналізувати дані ЕСОЗ, перевіряти роботу закладів та оцінювати, як умови договорів за програмою медичних гарантій виконуються на практиці. За результатами повторних перевірок до закладів, які не виконують вимоги договорів, можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
Направлення є. Томограф є. Та між рішенням лікаря про необхідність обстеження і фактичним отриманням послуги для пацієнта все ще можуть виникати перешкоди. Черговий регіональний етап моніторингу доступності комп’ютерної томографії у Чернівецькій області зібрав представників НСЗУ, керівників закладів охорони здоров’я, представників Чернівецької обласної військової адміністрації та територіальних громад. Під час зустрічі проаналізували дані ЕСОЗ, результати моніторингу та фактичний шлях пацієнта — від отримання електронного направлення до можливості пройти безоплатне КТ у закладі, який має договір із НСЗУ.
📍У Чернівецькій області працюють 8 комп’ютерних томографів у 7 закладах охорони здоров’я, однак використання обладнання залишається нерівномірним. Навантаження на окремі комп’ютерні томографи відрізняється у 87 разів. Майже 99% усіх КТ-досліджень за договорами з НСЗУ виконують лише п’ять закладів, а найбільший обсяг досліджень припадає на Чернівецьку лікарню швидкої медичної допомоги. Такі показники демонструють різницю в організації роботи між медичними закладами: поки одні установи проводять значну кількість досліджень, інші мають значно нижчі обсяги використання обладнання. Це впливає на можливість пацієнтів швидко отримати необхідну діагностику за направленням лікаря.
📌Дані ЕСОЗ показують: у першому кварталі 2026 року лікарі створили 13 453 електронні направлення на КТ, але завершеними стали лише 41,4% із них. Значна частина направлень не завершилася проведенням дослідження у закладах, які надають послуги за договором із НСЗУ. Значна частина електронних направлень не завершується фактичним проведенням дослідження, що потребує додаткової уваги з боку закладів до організації запису, інформування пацієнтів та взаємодії між різними рівнями медичної допомоги.
☎️ Перевірка фактичного доступу до послуги показала: труднощі можуть виникати вже на етапі першого звернення до медичного закладу. Окремий канал запису пацієнтів на КТ мають лише 5 із 9 закладів. Під час контрольних звернень успішно записатися вдалося лише у 4 із 7 перевірених випадків. У частині лікарень пацієнти стикалися з відсутністю відповіді на телефонні дзвінки, неможливістю записатися дистанційно або повідомленнями про тимчасову недоступність обладнання. Для людини, яка вже має направлення на необхідне обстеження, такі ситуації означають додаткові звернення, витрачений час і складніший шлях до отримання медичної допомоги.
🚨 Під час моніторингу зафіксували конкретні ситуації, які створюють бар’єри для пацієнтів. До Сокирянської лікарні не вдалося додзвонитися. У Буковинському онкоцентрі та Обласній дитячій лікарні телефоном не здійснювали запис на КТ. В Обласній клінічній лікарні повідомляли про непрацюючий томограф. У Сторожинецькій лікарні пацієнтам озвучували очікування понад місяць без можливості стати до листа очікування. Кожен такий випадок потребує уваги, адже організаційні труднощі можуть впливати на своєчасність проведення діагностики та подальші рішення лікаря щодо лікування пацієнта.
За результатами зустрічі закладам надали рекомендації щодо покращення організації роботи: забезпечити зрозумілі та доступні канали запису, актуалізувати контактну інформацію, ефективніше управляти чергами, контролювати використання обладнання та усувати організаційні перешкоди для пацієнтів.
Моніторинг доступності КТ триває. НСЗУ продовжує аналізувати дані ЕСОЗ, перевіряти роботу закладів та оцінювати, як умови договорів за програмою медичних гарантій виконуються на практиці. За результатами повторних перевірок до закладів, які не виконують вимоги договорів, можуть бути застосовані передбачені договором заходи реагування.
#доступність_кт #ктдіагностика #комунікаціякт #пмг #правапацієнтів
💔12❤2🦄1