У День Збройних сил України Президент Володимир Зеленський зустрівся з військовослужбовцями на передовій, у зоні проведення Операції об’єднаних сил у Донецькій області.
Більш детально: https://bit.ly/3glt7KT
Більш детально: https://bit.ly/3glt7KT
Президент Володимир Зеленський тримає на контролі підготовку до закупівлі вакцини проти коронавірусної інфекції COVID-19 та масової вакцинації українців. Про це та про ситуацію з поширенням і протидією пандемії говорили на традиційній селекторній нараді під головуванням Глави держави.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Науседою.
Володимир Зеленський підписав закони, які він ініціював для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 4 грудня 2020 року.
До 1 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Президент України Володимир Зеленський призначив Анатолія Полоскова головою Закарпатської обласної державної адміністрації.
Заступник керівника Офісу Президента України Олег Татаров провів зустріч з членами робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції у складі Комісії з питань правової реформи.
«Люди мають отримувати соціальні виплати та сервіси у себе в громаді, а не в районах. Тому важливо якнайшвидше масштабувати програмний комплекс «Соціальна громада», – наголошує заступник керівника Офісу Президента Юлія Соколовська.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш висловив співчуття українському народу у зв'язку зі смертю 22 листопада старшого лейтенанта Збройних сил України Олександра Бривка, який виконував завдання у складі Стабілізаційної місії ООН у Демократичній Республіці Конго. Про це йдеться у листі Генсека ООН, надісланому на ім'я Президента України Володимира Зеленського.
«Висловлюю щирі співчуття родині загиблого, державі та народу України у зв'язку з цією страшною втратою, а також дякую за внесок, який зробив ваш співвітчизник у нашу роботу заради миру в Демократичній Республіці Конго», – зазначив Антоніу Гутерріш у листі.
Він запевнив, що ООН налаштована на посилення зусиль щодо пом’якшення впливу пандемії COVID-19 на миротворчі місії та запобігання її поширенню і вживатиме всіх заходів для безпеки миротворців та іншого персоналу.
Генеральний секретар ООН висловив глибоку вдячність Україні за рішучу підтримку Організації Об'єднаних Націй та, зокрема, миротворчих операцій.
«Висловлюю щирі співчуття родині загиблого, державі та народу України у зв'язку з цією страшною втратою, а також дякую за внесок, який зробив ваш співвітчизник у нашу роботу заради миру в Демократичній Республіці Конго», – зазначив Антоніу Гутерріш у листі.
Він запевнив, що ООН налаштована на посилення зусиль щодо пом’якшення впливу пандемії COVID-19 на миротворчі місії та запобігання її поширенню і вживатиме всіх заходів для безпеки миротворців та іншого персоналу.
Генеральний секретар ООН висловив глибоку вдячність Україні за рішучу підтримку Організації Об'єднаних Націй та, зокрема, миротворчих операцій.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення Європейського Союзу про виплату Україні першого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 мільйонів євро.
Президент України Володимир Зеленський вітає повернення на батьківщину українських громадян Євгена Фоменкова та Олександра Санпітера, яких захопили й утримували на території Іраку з липня 2017 року.
Повернення українців додому стало можливим завдяки спільній і послідовній роботі Офісу Президента, Міністерства закордонних справ та інших державних структур. Глава держави особисто координував процес звільнення наших громадян.
Повернення українців додому стало можливим завдяки спільній і послідовній роботі Офісу Президента, Міністерства закордонних справ та інших державних структур. Глава держави особисто координував процес звільнення наших громадян.
У будь-якому цивілізованому демократичному суспільстві повага й довіра до органу конституційної юрисдикції має бути безумовною. Ми прагнемо цього і в Україні. Конституційний Суд України як інституція цілком може діяти так, щоб отримати від суспільства найвищий рівень поваги та довіри, забезпечити безумовне дотримання й виконання конституційних цінностей, принципів і норм.
Але змушені констатувати, що частина нинішнього складу суддів Конституційного Суду своїм рішенням № 13-р від 27 жовтня 2020 року щодо системи електронного декларування та кримінальної відповідальності за завідомо недостовірне декларування, ухваленим всупереч конституційним цінностям, з численними порушеннями норм Закону «Про Конституційний Суд України», чинних міжнародних договорів України, Регламенту самого Суду, а також в умовах реального конфлікту інтересів багатьох суддів і без належного дотримання процедури, зробила повагу й довіру до діяльності цих конкретних суддів КС фактично неможливою.
Ми не можемо з цим змиритися.
Порушення окремими суддями конституційних цінностей і норм чинного законодавства не повинне спричинити довгострокову недовіру громадян до органу конституційної юрисдикції нашої держави загалом. Суспільство ніколи не погодиться з руйнацією всіх тих реформ, зокрема й антикорупційних, які були проведені для інтеграції України до спільноти цивілізованих держав світу. Саме така руйнація і є головною загрозою від діяльності наявного складу Конституційного Суду, а не інституції як такої.
У Верховній Раді є понад десять законодавчих ініціатив, які покликані вивести Україну з кризи, спровокованої суддями Конституційного Суду. Не може йтися про те, що ухвалення лише якогось одного закону достатньо для того, щоб відновити повноцінну роботу антикорупційної інфраструктури, зокрема й електронного декларування, а також для того, щоб відновити довіру до діяльності КСУ.
Законопроект, який був ініційований Президентом України для перезавантаження Конституційного Суду, спрямований тільки на те, щоб відновити довіру громадян до конституційного судочинства. Глава держави звернувся з проханням до парламенту не розглядати цей законопроект до того моменту, як отримаємо висновки Венеціанської комісії щодо ситуації, яка склалася після знищення суддями Конституційного Суду України системи контролю за електронним декларуванням у нашій державі, та щодо самого цього рішення.
Очікуємо висновків Венеціанської комісії вже наприкінці поточного тижня.
Але змушені констатувати, що частина нинішнього складу суддів Конституційного Суду своїм рішенням № 13-р від 27 жовтня 2020 року щодо системи електронного декларування та кримінальної відповідальності за завідомо недостовірне декларування, ухваленим всупереч конституційним цінностям, з численними порушеннями норм Закону «Про Конституційний Суд України», чинних міжнародних договорів України, Регламенту самого Суду, а також в умовах реального конфлікту інтересів багатьох суддів і без належного дотримання процедури, зробила повагу й довіру до діяльності цих конкретних суддів КС фактично неможливою.
Ми не можемо з цим змиритися.
Порушення окремими суддями конституційних цінностей і норм чинного законодавства не повинне спричинити довгострокову недовіру громадян до органу конституційної юрисдикції нашої держави загалом. Суспільство ніколи не погодиться з руйнацією всіх тих реформ, зокрема й антикорупційних, які були проведені для інтеграції України до спільноти цивілізованих держав світу. Саме така руйнація і є головною загрозою від діяльності наявного складу Конституційного Суду, а не інституції як такої.
У Верховній Раді є понад десять законодавчих ініціатив, які покликані вивести Україну з кризи, спровокованої суддями Конституційного Суду. Не може йтися про те, що ухвалення лише якогось одного закону достатньо для того, щоб відновити повноцінну роботу антикорупційної інфраструктури, зокрема й електронного декларування, а також для того, щоб відновити довіру до діяльності КСУ.
Законопроект, який був ініційований Президентом України для перезавантаження Конституційного Суду, спрямований тільки на те, щоб відновити довіру громадян до конституційного судочинства. Глава держави звернувся з проханням до парламенту не розглядати цей законопроект до того моменту, як отримаємо висновки Венеціанської комісії щодо ситуації, яка склалася після знищення суддями Конституційного Суду України системи контролю за електронним декларуванням у нашій державі, та щодо самого цього рішення.
Очікуємо висновків Венеціанської комісії вже наприкінці поточного тижня.
Володимир Зеленський: «Шлях до миру завжди тернистий. Але це шлях, яким мають пройти обидві сторони. Активність України в процесі переговорів показала всьому світу та, головне, мешканцям на Донбасі, що саме ми зацікавлені в мирі, а Росія блокує виконання домовленостей».
Документ урегульовує організацію професійної підготовки фахівців для потреб Національної поліції, зокрема патрульної поліції.
Президент підписав указ щодо підготовки заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.
Заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець провів зустріч з Тимчасовою повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін.
З 1 січня 2021 року розпочнеться новий період у системі шкільного харчування. Про зміни, які вже впроваджені, про ті, що запрацюють з нового року, та про наступні кроки з реформування галузі на онлайн-нараді в Кабінеті Міністрів говорили перша леді України Олена Зеленська, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, представники міністерств та обласних державних адміністрацій.