Документом визначено мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
У межах проекту першої леді України Олени Зеленської відбувся запуск україномовного аудіогіда в Державному музеї мистецтв імені Ігоря Савицького в Нукусі, Узбекистан.
Подробиці: https://bit.ly/2UhhDRT
Подробиці: https://bit.ly/2UhhDRT
Закон, що його підписав Президент України передбачає передачу Міністерству охорони здоров’я України коштів у сумі 300 млн грн від Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту. Зазначені кошти будуть спрямовані на створення системи неонатального скринінгу в Україні (орієнтовно виявлення 20 – 27 спадкових рідкісних орфанних захворювань). Також планується створення 5 потужних сучасних центрів неонатального скринінгу.
Одна з найголовніших реформ сучасності в Україні, відновлення справедливості, завершення років маніпуляцій і перекручувань з боку керівників держави та політиків, вагомий крок до цивілізованого світу – це все про початок функціонування в країні з 1 липня ринку землі сільськогосподарського призначення.
Відсьогодні громадяни України, ВИКЛЮЧНО фізичні особи, зможуть купувати землю. Нагадуємо, що протягом перших трьох років можна буде придбати не більше 100 гектарів в одні руки. Другий етап земельної реформи розпочнеться 1 січня 2024 року, коли змогу купувати землю отримають і юридичні особи, але за умови, що вони створені та зареєстровані за законодавством України, а засновниками є лише українські громадяни. Тоді ж дозволять купувати до 10 тис. гектарів.
В Україні – майже 7 мільйонів реальних власників земельних ділянок. Відтепер вони зможуть вільно та без жодних перешкод вирішувати, що робити зі своєю землею. При цьому радимо їм не поспішати продавати землю, а придивитись і почекати, поки ціна зросте, адже на старті ринку ціна завжди нижча. Але той, хто давно вирішив продати землю, яку має у власності, нарешті може зробити це на власний розсуд.
Реалізація земельної реформи додасть у бюджети різних рівнів близько 2 млрд доларів, або майже 1,5% ВВП. Завдяки реформі зросте вартість землі, також зростуть ставки її оренди, що збільшить дохід власників ділянок. В Україні нарешті може з’явитися потужний клас фермерів. Ті, хто справді працюють на землі, зможуть придбати ту землю, яку обробляють.
Що ж до тих страхів, які роками активно нав’язували деякі політики, котрі самі мають безпосередній зиск від використання українських земель, то потрібно їх розвіювати: жодної масової скупки українських чорноземів не буде!
Землю не зможуть купувати банки. Вони можуть отримати її в результаті стягнення застави за кредитом, якщо людина не повертає позику. Але банки не зможуть здійснювати будь-яке накопичення такої землі, оскільки протягом двох років вони будуть зобов’язані продати її через аукціон.
Агрохолдингам вигідніше продовжувати орендувати земельні ділянки, ніж скуповувати. Адже їм знадобилось би багато коштів, щоб навіть за стартовими, низькими цінами купити ту землю, яка у них уже в обробці.
До того ж розрахунок за покупку земельних ділянок відбуватиметься в безготівковій формі. Ціна ділянок землі сільськогосподарського призначення не може бути нижчою від їхньої нормативної грошової оцінки (така норма діятиме до 1 січня 2030 року). У разі відсутності у покупця землі документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за які купується ділянка, її продаж буде неможливим.
Навіть з початком другого етапу реформи з 2024 року іноземним громадянам буде ЗАБОРОНЕНО купувати землю. А жодної можливості для громадян Російської Федерації чи для компаній держави-агресора якось придбати українську землю не буде навіть на адміністративному рівні.
Земельна реформа – не про продаж землі. Вона – про можливість вільно й самостійно розпоряджатися землею.
Відсьогодні громадяни України, ВИКЛЮЧНО фізичні особи, зможуть купувати землю. Нагадуємо, що протягом перших трьох років можна буде придбати не більше 100 гектарів в одні руки. Другий етап земельної реформи розпочнеться 1 січня 2024 року, коли змогу купувати землю отримають і юридичні особи, але за умови, що вони створені та зареєстровані за законодавством України, а засновниками є лише українські громадяни. Тоді ж дозволять купувати до 10 тис. гектарів.
В Україні – майже 7 мільйонів реальних власників земельних ділянок. Відтепер вони зможуть вільно та без жодних перешкод вирішувати, що робити зі своєю землею. При цьому радимо їм не поспішати продавати землю, а придивитись і почекати, поки ціна зросте, адже на старті ринку ціна завжди нижча. Але той, хто давно вирішив продати землю, яку має у власності, нарешті може зробити це на власний розсуд.
Реалізація земельної реформи додасть у бюджети різних рівнів близько 2 млрд доларів, або майже 1,5% ВВП. Завдяки реформі зросте вартість землі, також зростуть ставки її оренди, що збільшить дохід власників ділянок. В Україні нарешті може з’явитися потужний клас фермерів. Ті, хто справді працюють на землі, зможуть придбати ту землю, яку обробляють.
Що ж до тих страхів, які роками активно нав’язували деякі політики, котрі самі мають безпосередній зиск від використання українських земель, то потрібно їх розвіювати: жодної масової скупки українських чорноземів не буде!
Землю не зможуть купувати банки. Вони можуть отримати її в результаті стягнення застави за кредитом, якщо людина не повертає позику. Але банки не зможуть здійснювати будь-яке накопичення такої землі, оскільки протягом двох років вони будуть зобов’язані продати її через аукціон.
Агрохолдингам вигідніше продовжувати орендувати земельні ділянки, ніж скуповувати. Адже їм знадобилось би багато коштів, щоб навіть за стартовими, низькими цінами купити ту землю, яка у них уже в обробці.
До того ж розрахунок за покупку земельних ділянок відбуватиметься в безготівковій формі. Ціна ділянок землі сільськогосподарського призначення не може бути нижчою від їхньої нормативної грошової оцінки (така норма діятиме до 1 січня 2030 року). У разі відсутності у покупця землі документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за які купується ділянка, її продаж буде неможливим.
Навіть з початком другого етапу реформи з 2024 року іноземним громадянам буде ЗАБОРОНЕНО купувати землю. А жодної можливості для громадян Російської Федерації чи для компаній держави-агресора якось придбати українську землю не буде навіть на адміністративному рівні.
Земельна реформа – не про продаж землі. Вона – про можливість вільно й самостійно розпоряджатися землею.
Під час робочої поїздки на Одещину Президент України Володимир Зеленський взяв участь в урочистих заходах з нагоди Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил України, які відбулися на Одеському морському вокзалі.
Перебуваючи з робочою поїздкою в Одеській області, в межах відзначення Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил України Президент Володимир Зеленський піднявся на борт патрульного катера «Слов'янськ».
Під час робочої поїздки на Одещину Президент України Володимир Зеленський відвідав есмінець «Росс» Військо-Морських Сил США, який бере участь у міжнародних військово-морських навчаннях «Сі Бриз – 2021».
Президент Володимир Зеленський у понеділок візьме участь у Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика», який триватиме у столиці три дні.
У межах проекту Олени Зеленської відбувся запуск україномовного аудіогіда у Віденському будинку мистецтв у Австрії (Музей Гундертвассера). Це вже третій аудіогід у Відні та 22-й загалом, запущений з ініціативи першої леді.
Протидія агресору, забезпечення суверенітету й відновлення територіальної цілісності України є найвищим пріоритетом роботи української дипломатії. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Україна 30. Міжнародна політика» у Києві.
Президент України Володимир Зеленський наголошує, що в сучасному світі через посилення конкуренції між країнами та зростання державного «егоїзму» підвищується роль двосторонніх домовленостей. Про це Глава держави сказав під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика», що триває в Києві.
Кількість активних хворих на COVID-19 в Україні зменшується, проте система охорони здоров'я має бути готовою до протидії штаму «Дельта». Про це йшлося на традиційній селекторній нараді.
Президент України Володимир Зеленський взяв участь в урочистостях з нагоди Дня Національної поліції України, 100-річчя Національної академії внутрішніх справ та чергового випуску офіцерів.
Президент України Володимир Зеленський 6-7 липня відвідає з візитом Литовську Республіку з метою участі у 4-й міжнародній Конференції з питань реформ в Україні, яка відбудеться у Вільнюсі.
Під час візиту також заплановане проведення переговорів Глави Української держави з Президентом Литви Гітанасом Наусєдою та Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Крім того, в межах візиту Володимир Зеленський на запрошення Президента Литовської Республіки візьме участь в урочистих заходах з нагоди Дня державності Литви.
Під час візиту також заплановане проведення переговорів Глави Української держави з Президентом Литви Гітанасом Наусєдою та Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Крім того, в межах візиту Володимир Зеленський на запрошення Президента Литовської Республіки візьме участь в урочистих заходах з нагоди Дня державності Литви.
Україна готова продовжувати реформи, необхідні для набуття членства в НАТО, але хотіла б отримати від Північноатлантичного альянсу часові межі щодо набуття членства, оскільки робить значний внесок у систему євроатлантичної безпеки. Про це заявив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика» в Києві.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Генеральним секретарем Всесвітньої митної організації доктором Куніо Мікурією.
У Вільнюсі Президент України Володимир Зеленський на запрошення Президента Литви Гітанаса Наусєди взяв участь у святкових заходах з нагоди відзначення Дня державності Литви.
У межах робочого візиту до Литви Президент України Володимир Зеленський провів тристоронні переговори з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусєдою та Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Володимир Зеленський наголосив на незмінності стратегічного курсу України на набуття повноправного членства у Європейському Союзі.
Відбувся обмін думками щодо важливості фіксації європейської перспективи України й подальшої підтримки цієї амбітної мети з боку Євросоюзу та держав – членів ЄС. Президент України високо оцінив той факт, що саме Литва стала першою країною Євросоюзу, яка уклала з Україною відповідну двосторонню декларацію.
Окрема увага під час зустрічі була приділена обговоренню актуальної безпекової ситуації в регіоні, передусім у контексті концентрації російських військ та озброєння, що триває вздовж українського державного кордону, а також на тимчасово окупованих територіях України.
Володимир Зеленський висловив подяку Литві та керівництву Європейського Союзу за чітку позицію щодо неприйнятності відновлення діалогу ЄС – РФ на найвищому рівні в умовах продовження агресії Росії проти нашої держави.
Президент України поінформував співрозмовників про перебіг підготовки до інавгураційного саміту Кримської платформи, який відбудеться 23 серпня 2021 року в Києві. Він відзначив важливість цього заходу для привернення уваги міжнародної спільноти до окупації АР Крим.
Володимир Зеленський наголосив на незмінності стратегічного курсу України на набуття повноправного членства у Європейському Союзі.
Відбувся обмін думками щодо важливості фіксації європейської перспективи України й подальшої підтримки цієї амбітної мети з боку Євросоюзу та держав – членів ЄС. Президент України високо оцінив той факт, що саме Литва стала першою країною Євросоюзу, яка уклала з Україною відповідну двосторонню декларацію.
Окрема увага під час зустрічі була приділена обговоренню актуальної безпекової ситуації в регіоні, передусім у контексті концентрації російських військ та озброєння, що триває вздовж українського державного кордону, а також на тимчасово окупованих територіях України.
Володимир Зеленський висловив подяку Литві та керівництву Європейського Союзу за чітку позицію щодо неприйнятності відновлення діалогу ЄС – РФ на найвищому рівні в умовах продовження агресії Росії проти нашої держави.
Президент України поінформував співрозмовників про перебіг підготовки до інавгураційного саміту Кримської платформи, який відбудеться 23 серпня 2021 року в Києві. Він відзначив важливість цього заходу для привернення уваги міжнародної спільноти до окупації АР Крим.
Перебуваючи з робочим візитом у Литовській Республіці, Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Під час зустрічі лідери обговорили пріоритети двосторонньої взаємодії в контексті підготовки до 23-го Саміту Україна – ЄС, який відбудеться в Києві 12 жовтня 2021 року.
Президент України подякував за схвалення Радою Європейського Союзу проекту Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС і висловив сподівання, що ця Угода буде підписана й почне застосовуватися найближчим часом.
Окрему увагу співрозмовники приділили ініціативі «Асоційоване тріо», яку започаткували Україна, Грузія та Молдова. Володимир Зеленський подякував Шарлю Мішелю за готовність сприяти реалізації потенціалу співпраці між ЄС та країнами, які уклали угоди про асоціацію.
Глава Української держави та Президент Європейської ради узгодили графік подальших контактів до кінця поточного року.
Під час зустрічі лідери обговорили пріоритети двосторонньої взаємодії в контексті підготовки до 23-го Саміту Україна – ЄС, який відбудеться в Києві 12 жовтня 2021 року.
Президент України подякував за схвалення Радою Європейського Союзу проекту Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС і висловив сподівання, що ця Угода буде підписана й почне застосовуватися найближчим часом.
Окрему увагу співрозмовники приділили ініціативі «Асоційоване тріо», яку започаткували Україна, Грузія та Молдова. Володимир Зеленський подякував Шарлю Мішелю за готовність сприяти реалізації потенціалу співпраці між ЄС та країнами, які уклали угоди про асоціацію.
Глава Української держави та Президент Європейської ради узгодили графік подальших контактів до кінця поточного року.
У межах проекту культурної дипломатії в Національному художньому музеї Литви відкрито виставку видатного українського авангардиста «Олександр Богомазов: творча лабораторія». Експозиція організована під патронатом дружини Президента України Олени Зеленської та першої леді Литовської Республіки Діани Наусєдєнє за підтримки Міністерства культури Литовської Республіки й Міністерства культури та інформаційної політики України.
«Виставка відомого українського художника-авангардиста демонструє дружні культурні зв’язки України та Литви, а також знайомить відвідувачів із самоідентичним українським мистецтвом. Це відкриття нового імені для литовської публіки», – сказала Олена Зеленська.
Виставку організував Національний художній музей України в партнерстві з «Мистецьким Арсеналом». Це друга виставка українсько-литовського культурного проекту «Цикл міжнародних виставок «Національні музеї Литви та України».
В експозиції представлені 36 творів Олександра Богомазова (серед них і знамениті «Пилярі» й «Правка пил» з триптиха «Пилярі») та п'ять творів з колекції «Мистецького Арсеналу». Олександр Богомазов був надзвичайним художником, який занурився у світ мистецьких досліджень, прагнучи знайти свою формулу сучасного ідеального світу та наповнити власні картини динамікою та емоціями.
У межах проекту культурної дипломатії, яким опікується дружина Президента України, також було підписано меморандум щодо запуску третього україномовного аудіогіда на території Литовської Республіки. Вже цього року до ініціативи з поширення української мови в історичних пам’ятках приєднається Національний музей «Палац Великих князів Литовських» у м. Вільнюсі. Сьогодні українською мовою вже говорять екскурсійні автобусні маршрути Вільнюсом та Тракайським замком.
Символічно, що подія відбулася 6 липня, коли в Литві святкують День державності. Традиційно цього дня на площі Дауканто у Вільнюсі перед Президентським палацом відбувається урочиста церемонія підняття державного (триколор) та історичного (із зображенням витязя на червоному тлі) прапорів Литви на честь свята.
Палац Великих князів Литовських (Палац правителів, або Нижній замок) вважається наймасштабнішим реставраційним проектом незалежної Литви, пов'язаним з відновленням символу литовської державності. Відкриття відновленого Палацу відбулось 6 липня 2009 року з нагоди тисячоліття згадки назви «Литва» в історичних документах.
«Виставка відомого українського художника-авангардиста демонструє дружні культурні зв’язки України та Литви, а також знайомить відвідувачів із самоідентичним українським мистецтвом. Це відкриття нового імені для литовської публіки», – сказала Олена Зеленська.
Виставку організував Національний художній музей України в партнерстві з «Мистецьким Арсеналом». Це друга виставка українсько-литовського культурного проекту «Цикл міжнародних виставок «Національні музеї Литви та України».
В експозиції представлені 36 творів Олександра Богомазова (серед них і знамениті «Пилярі» й «Правка пил» з триптиха «Пилярі») та п'ять творів з колекції «Мистецького Арсеналу». Олександр Богомазов був надзвичайним художником, який занурився у світ мистецьких досліджень, прагнучи знайти свою формулу сучасного ідеального світу та наповнити власні картини динамікою та емоціями.
У межах проекту культурної дипломатії, яким опікується дружина Президента України, також було підписано меморандум щодо запуску третього україномовного аудіогіда на території Литовської Республіки. Вже цього року до ініціативи з поширення української мови в історичних пам’ятках приєднається Національний музей «Палац Великих князів Литовських» у м. Вільнюсі. Сьогодні українською мовою вже говорять екскурсійні автобусні маршрути Вільнюсом та Тракайським замком.
Символічно, що подія відбулася 6 липня, коли в Литві святкують День державності. Традиційно цього дня на площі Дауканто у Вільнюсі перед Президентським палацом відбувається урочиста церемонія підняття державного (триколор) та історичного (із зображенням витязя на червоному тлі) прапорів Литви на честь свята.
Палац Великих князів Литовських (Палац правителів, або Нижній замок) вважається наймасштабнішим реставраційним проектом незалежної Литви, пов'язаним з відновленням символу литовської державності. Відкриття відновленого Палацу відбулось 6 липня 2009 року з нагоди тисячоліття згадки назви «Литва» в історичних документах.
