У Бородянці до Дня Святого Миколая вперше за час великої війни та з моменту деокупації на святковому ярмарку засяяла ялинка.
На головній площі селища, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, зібралися сотні місцевих жителів. Цей пам’ятник став одним із символів стійкості Бородянки й усієї Київщини. Його фотографії обійшли світ у перші тижні деокупації — серед руїн залишалася постать Шевченка, яка вціліла попри обстріли, і нагадувала, що громада зможе відновитися. Тому сьогоднішня ялинка поруч із цим памʼятником має особливий сенс: життя повертається на місце, яке пережило найважчі удари.
Тепер у Бородянці триває комплексне відновлення. Тут було зруйновано та пошкоджено 825 об’єктів — житлові будинки, соціальна інфраструктура, мережі, об’єкти життєзабезпечення.
Вже відбудовано — більше 600 обʼєктів.
Сьогодні в селищі завершили реконструкцію ще шести багатоквартирних будинків — домівок для понад 180 родин.
Окрім житлових кварталів оновлюються мережі тепла та води, відбудовуються школи і садочки. Облаштовують сучасні укриття, формуємо безбар’єрний простір, модернізуємо транспорт, впроваджуємо енергоефективні технології.
У фокусі й меморіалізація подій лютого-березня 2022-го.
Не маємо права забути те, що відбувалося у Бородянці. Для Київщини меморіалізація — не лише пам’ятні знаки чи мурали. Це спосіб передати майбутнім поколінням правду про повномасштабну війну. Це памʼять про людей, які загинули.
Відновлення Бородянки — це велика спільна справа.
Громада, область, держава, партнери — кожен вкладає частину роботи у те, щоб селище жило повноцінно й безпечно.
Дякую всім, хто працює задля своєї громади та задля свого дому.
На головній площі селища, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, зібралися сотні місцевих жителів. Цей пам’ятник став одним із символів стійкості Бородянки й усієї Київщини. Його фотографії обійшли світ у перші тижні деокупації — серед руїн залишалася постать Шевченка, яка вціліла попри обстріли, і нагадувала, що громада зможе відновитися. Тому сьогоднішня ялинка поруч із цим памʼятником має особливий сенс: життя повертається на місце, яке пережило найважчі удари.
Тепер у Бородянці триває комплексне відновлення. Тут було зруйновано та пошкоджено 825 об’єктів — житлові будинки, соціальна інфраструктура, мережі, об’єкти життєзабезпечення.
Вже відбудовано — більше 600 обʼєктів.
Сьогодні в селищі завершили реконструкцію ще шести багатоквартирних будинків — домівок для понад 180 родин.
Окрім житлових кварталів оновлюються мережі тепла та води, відбудовуються школи і садочки. Облаштовують сучасні укриття, формуємо безбар’єрний простір, модернізуємо транспорт, впроваджуємо енергоефективні технології.
У фокусі й меморіалізація подій лютого-березня 2022-го.
Не маємо права забути те, що відбувалося у Бородянці. Для Київщини меморіалізація — не лише пам’ятні знаки чи мурали. Це спосіб передати майбутнім поколінням правду про повномасштабну війну. Це памʼять про людей, які загинули.
Відновлення Бородянки — це велика спільна справа.
Громада, область, держава, партнери — кожен вкладає частину роботи у те, щоб селище жило повноцінно й безпечно.
Дякую всім, хто працює задля своєї громади та задля свого дому.
❤13👍7
Вітаю всіх причетних з Днем місцевого самоврядування.
Дякую всім, хто працює у громадах України. Ваша роль сьогодні визначає, як країна проходить через виклики війни. Саме на місцевому рівні люди відчувають, чи є підтримка поруч, чи є взаєморозуміння, чи можуть вони розраховувати на допомогу в той момент, коли вона справді потрібна.
Прифронтові громади живуть у зовсім інших умовах, ніж решта країни. Тут кожен день приносить нові ризики, нові потреби, нові завдання. У таких реаліях важливо зберігати стійкість та єдність, злагодженість та працювати швидко. Це вимагає великої витримки і відповідальності.
Вдячний за активну участь у проєкті "Пліч-о-пліч: Згуртовані громади".
Вже 1100 громад беруть участь у цій ініціативі – коли більш безпечні регіони допомагають та підтримують прифронтові території.
Така взаємодія формує відчуття єдності країни не на рівні слів, а через конкретні кроки. І це відчувають люди на місцях.
Дякую кожному, хто в умовах війни працює задля людей.
Вшановуємо тих представників місцевого самоврядування, хто загинув, виконуючи свою роботу у громадах, хто захищав свою землю та людей. Світла памʼять!
Дякую всім, хто працює у громадах України. Ваша роль сьогодні визначає, як країна проходить через виклики війни. Саме на місцевому рівні люди відчувають, чи є підтримка поруч, чи є взаєморозуміння, чи можуть вони розраховувати на допомогу в той момент, коли вона справді потрібна.
Прифронтові громади живуть у зовсім інших умовах, ніж решта країни. Тут кожен день приносить нові ризики, нові потреби, нові завдання. У таких реаліях важливо зберігати стійкість та єдність, злагодженість та працювати швидко. Це вимагає великої витримки і відповідальності.
Вдячний за активну участь у проєкті "Пліч-о-пліч: Згуртовані громади".
Вже 1100 громад беруть участь у цій ініціативі – коли більш безпечні регіони допомагають та підтримують прифронтові території.
Така взаємодія формує відчуття єдності країни не на рівні слів, а через конкретні кроки. І це відчувають люди на місцях.
Дякую кожному, хто в умовах війни працює задля людей.
Вшановуємо тих представників місцевого самоврядування, хто загинув, виконуючи свою роботу у громадах, хто захищав свою землю та людей. Світла памʼять!
❤8👍5😢1
До Дня місцевого самоврядування
Президент України Володимир Зеленський започаткував почесну відзнаку «Громади-рятівники».
Ця відзнака для громад, які під час війни допомагають військовим, підтримують людей після обстрілів, організовують евакуацію, забезпечують роботу комунальних служб, проводять відновлення житла та інфраструктури.
Надають гуманітарний захист та інші види допомоги прифронтовим громадам, беруть участь у посиленні обороноздатності держави, підтримують тих, хто опинився в найскладніших умовах війни. Це громади, які приймають і підтримують внутрішньо переміщених осіб, дають можливість бізнесу релокуватись і відновити роботу.
Відзнака «Громада-рятівник» — вдячність за ці щоденні кроки. Країна визнає внесок громад, які працюють у складних умовах та забезпечують людям необхідну підтримку. У кожній громаді є свої історії нелегких рішень, допомоги, взаємодії та турботи про людей, і саме з цього складається стійкість країни.
Наші люди щодня демонструють єдність та згуртованість, пліч-о-пліч підтримують тих, хто опинився в найскладніших умовах війни.
Дякую всім, хто працює у громадах та у місцевому самоврядуванні.
Президент України Володимир Зеленський започаткував почесну відзнаку «Громади-рятівники».
Ця відзнака для громад, які під час війни допомагають військовим, підтримують людей після обстрілів, організовують евакуацію, забезпечують роботу комунальних служб, проводять відновлення житла та інфраструктури.
Надають гуманітарний захист та інші види допомоги прифронтовим громадам, беруть участь у посиленні обороноздатності держави, підтримують тих, хто опинився в найскладніших умовах війни. Це громади, які приймають і підтримують внутрішньо переміщених осіб, дають можливість бізнесу релокуватись і відновити роботу.
Відзнака «Громада-рятівник» — вдячність за ці щоденні кроки. Країна визнає внесок громад, які працюють у складних умовах та забезпечують людям необхідну підтримку. У кожній громаді є свої історії нелегких рішень, допомоги, взаємодії та турботи про людей, і саме з цього складається стійкість країни.
Наші люди щодня демонструють єдність та згуртованість, пліч-о-пліч підтримують тих, хто опинився в найскладніших умовах війни.
Дякую всім, хто працює у громадах та у місцевому самоврядуванні.
❤11👍3
Важлива зустріч із Генеральним секретарем Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Матьє Морі.
Дякуємо за його особистий візит до Києва. Для українців це сильний сигнал солідарності та підтримки з боку Європи – особливо зараз, у час постійних російських атак по критичній інфраструктурі та логістиці країни.
Конгрес Ради Європи залишається нашим довгостроковим партнером у зміцненні місцевого самоврядування. Зараз завершуємо важливий етап децентралізації: оновлюємо законодавство, щоб громади могли працювати стабільно під час війни та рухатися в напрямку стандартів ЄС. Працюємо над цим спільно з головами громад та експертами, які долучилися до консультацій, і весь їхній досвід став основою для документів, які готуємо до розгляду Урядом.
Окремий напрям співпраці – Міжнародний реєстр збитків. Українці подали майже 80 тисяч заяв. За кожною – втрачене житло, зруйнована інфраструктура, досвід людей, які пережили удари. Ця база стане опорою для механізму компенсацій, що має запрацювати для всіх постраждалих.
У фокусі й прифронтові регіони. Тут громади живуть у надважких умовах: постійні обстріли, пошкоджені мережі, складна робота комунальних служб і велике навантаження на місцеві команди. Саме тому партнерські програми мають направлені в першу чергу на прифронтові громади.
Їм потрібні додаткові інструменти, щоб підтримувати людей, забезпечувати сервіси і відновлюватися після атак.
Дякую Матьє Морі за послідовну підтримку України. Спільна робота з Радою Європи допомагає громадам на всіх рівнях – від ідей до конкретних рішень, які стосуються життя людей.
Дякуємо за його особистий візит до Києва. Для українців це сильний сигнал солідарності та підтримки з боку Європи – особливо зараз, у час постійних російських атак по критичній інфраструктурі та логістиці країни.
Конгрес Ради Європи залишається нашим довгостроковим партнером у зміцненні місцевого самоврядування. Зараз завершуємо важливий етап децентралізації: оновлюємо законодавство, щоб громади могли працювати стабільно під час війни та рухатися в напрямку стандартів ЄС. Працюємо над цим спільно з головами громад та експертами, які долучилися до консультацій, і весь їхній досвід став основою для документів, які готуємо до розгляду Урядом.
Окремий напрям співпраці – Міжнародний реєстр збитків. Українці подали майже 80 тисяч заяв. За кожною – втрачене житло, зруйнована інфраструктура, досвід людей, які пережили удари. Ця база стане опорою для механізму компенсацій, що має запрацювати для всіх постраждалих.
У фокусі й прифронтові регіони. Тут громади живуть у надважких умовах: постійні обстріли, пошкоджені мережі, складна робота комунальних служб і велике навантаження на місцеві команди. Саме тому партнерські програми мають направлені в першу чергу на прифронтові громади.
Їм потрібні додаткові інструменти, щоб підтримувати людей, забезпечувати сервіси і відновлюватися після атак.
Дякую Матьє Морі за послідовну підтримку України. Спільна робота з Радою Європи допомагає громадам на всіх рівнях – від ідей до конкретних рішень, які стосуються життя людей.
❤9👍5
❗️На завершальному етапі рекультивація Грибовицького полігону – одного із найскладніших об’єктів поводження з відходами у країні.
Сьогодні у Львові завершують ключовий етап багаторічної роботи над рекультивацією Грибовицького полігону. Це місце добре відоме кожному, хто працює з темою муніципальної інфраструктури.
Полігон працював із 1957 року, і за десятиліття тут накопичилося понад 14 мільйонів тонн відходів. Площа – майже 39 гектарів. Для регіону це була одна з найболючіших екологічних точок.
Проєкт передбачав відновлення всієї території полігону та очищення прилеглих ділянок, які постраждали у 2016 році під час зсуву, а також зон, де утворилися фільтратні озера.
Роботи проводили у два етапи.
Перша фаза – технологічна, вартістю 17,8 млн євро, завершена у жовтні 2024 року. Стабілізували небезпечні схили, розчистили забруднені ділянки, вирівняли та терасували територію. Створили технічний захисний екран, який блокує утворення нових фільтратів і вихід полігонних газів. Облаштували системи збору та відведення поверхневих вод. Запустили сучасний комплекс зі збору та утилізації полігонного газу з виробництвом електроенергії. Ліквідували озера фільтрату й створили систему їхнього очищення.
Друга фаза – біологічна, вартістю 8,4 млн євро, зараз на фінальному етапі.
На сьогодні виконано 87% робіт: сформовано дренажний шар на всій території, нанесено ґрунтовий шар, висаджено багаторічні трави, облаштовані резервуари для очищення вод і пожежогасіння. Працює оновлена система моніторингу підземних вод.
Виконана робота змінює не просто вигляд цього місця – вона формує новий підхід до безпеки громад біля таких об’єктів.
Грибовицький полігон довгі роки був символом проблеми, яка накопичувалася десятиліттями. Сьогодні він стає прикладом того, як громада, міжнародні партнери та фахова команда можуть повернути безпеку там, де її давно бракувало. Це важливий результат для Львова та хороший орієнтир для інших міст, що працюють над модернізацією систем поводження з відходами.
Проєкт реалізується в рамках Програми муніципальної інфраструктури України (UMIP), спільної програми Мінрозвитку та Європейського інвестиційного банку.
Сьогодні у Львові завершують ключовий етап багаторічної роботи над рекультивацією Грибовицького полігону. Це місце добре відоме кожному, хто працює з темою муніципальної інфраструктури.
Полігон працював із 1957 року, і за десятиліття тут накопичилося понад 14 мільйонів тонн відходів. Площа – майже 39 гектарів. Для регіону це була одна з найболючіших екологічних точок.
Проєкт передбачав відновлення всієї території полігону та очищення прилеглих ділянок, які постраждали у 2016 році під час зсуву, а також зон, де утворилися фільтратні озера.
Роботи проводили у два етапи.
Перша фаза – технологічна, вартістю 17,8 млн євро, завершена у жовтні 2024 року. Стабілізували небезпечні схили, розчистили забруднені ділянки, вирівняли та терасували територію. Створили технічний захисний екран, який блокує утворення нових фільтратів і вихід полігонних газів. Облаштували системи збору та відведення поверхневих вод. Запустили сучасний комплекс зі збору та утилізації полігонного газу з виробництвом електроенергії. Ліквідували озера фільтрату й створили систему їхнього очищення.
Друга фаза – біологічна, вартістю 8,4 млн євро, зараз на фінальному етапі.
На сьогодні виконано 87% робіт: сформовано дренажний шар на всій території, нанесено ґрунтовий шар, висаджено багаторічні трави, облаштовані резервуари для очищення вод і пожежогасіння. Працює оновлена система моніторингу підземних вод.
Виконана робота змінює не просто вигляд цього місця – вона формує новий підхід до безпеки громад біля таких об’єктів.
Грибовицький полігон довгі роки був символом проблеми, яка накопичувалася десятиліттями. Сьогодні він стає прикладом того, як громада, міжнародні партнери та фахова команда можуть повернути безпеку там, де її давно бракувало. Це важливий результат для Львова та хороший орієнтир для інших міст, що працюють над модернізацією систем поводження з відходами.
Проєкт реалізується в рамках Програми муніципальної інфраструктури України (UMIP), спільної програми Мінрозвитку та Європейського інвестиційного банку.
❤9👍6😢2
❗️Більше 500 громад та обласні військові адміністрації доєдналися до спільного Меморандуму щодо впровадження нових правил розрахунку вартості робіт під час відбудови.
Це важливий крок для всієї системи відновлення.
Нещодавно Уряд ухвалив Постанову, яка встановлює єдині, передбачувані й прозорі правила формування вартості будівельних робіт для всіх проєктів за кошти державного бюджету та донорів. Над документом команда Мінрозвитку працювала разом із профільною Робочою групою, антикорупційними організаціями та міжнародними партнерами.
Раніше підходи до визначення вартості могли суттєво відрізнятися навіть для однакових робіт. Нові правила створюють спільне поле, у якому замовники та підрядники працюють за єдиною логікою. В основі — актуальні дані, уніфікований підхід та чіткі стандарти витрат. Вартість матеріалів формується на основі реальних пропозицій, а після запуску державної бази цін буде орієнтуватися на середні значення, що надходитимуть у ЄДЕССБ автоматично. Це забезпечує обґрунтовані кошториси, зрозумілі та передбачувані для всіх, хто працює над відновленням, і для донорів.
Окремо врегульовано стандартні витрати: загальновиробничі мають становити не більше 10% від прямих витрат, адміністративні — не більше 3%, прибуток підрядника — до 15%.
Важливо, що у проєктах відновлення зафіксовано мінімальну оплату праці відповідно до Галузевої угоди, а для робіт у зонах бойових дій передбачені коефіцієнти, які підвищують оплату. Такий підхід захищає працівників і забезпечує чесні умови роботи.
Усі матеріали, які використовуються у будівництві, отримують уніфікований код через Кодифікатор будівельної продукції. Це дозволяє формувати коректний діапазон ринкових цін та забезпечує однакове розуміння кожної позиції всіма учасниками ринку.
Меморандум, до якого вже приєдналися громади та обласні військові адміністрації, підтримує саме ці принципи. Його зміст – про взаємну відповідальність, співпрцю й спільну роботу над відновленням. Він закріплює готовність працювати за прозорими правилами, дотримуватися доброчесності, відкритості та підзвітності. У документі закладені механізми координації, обміну інформацією та залучення ширшого кола учасників до реалізації проєктів, що відновлюють житло, соціальну інфраструктуру, об’єкти енергетики, водопостачання та інші критично важливі системи.
Меморандум відкритий для всіх, хто реалізує проєкти відновлення, і стане основою для подальшого розширення спільної роботи.
Це важливий крок для всієї системи відновлення.
Нещодавно Уряд ухвалив Постанову, яка встановлює єдині, передбачувані й прозорі правила формування вартості будівельних робіт для всіх проєктів за кошти державного бюджету та донорів. Над документом команда Мінрозвитку працювала разом із профільною Робочою групою, антикорупційними організаціями та міжнародними партнерами.
Раніше підходи до визначення вартості могли суттєво відрізнятися навіть для однакових робіт. Нові правила створюють спільне поле, у якому замовники та підрядники працюють за єдиною логікою. В основі — актуальні дані, уніфікований підхід та чіткі стандарти витрат. Вартість матеріалів формується на основі реальних пропозицій, а після запуску державної бази цін буде орієнтуватися на середні значення, що надходитимуть у ЄДЕССБ автоматично. Це забезпечує обґрунтовані кошториси, зрозумілі та передбачувані для всіх, хто працює над відновленням, і для донорів.
Окремо врегульовано стандартні витрати: загальновиробничі мають становити не більше 10% від прямих витрат, адміністративні — не більше 3%, прибуток підрядника — до 15%.
Важливо, що у проєктах відновлення зафіксовано мінімальну оплату праці відповідно до Галузевої угоди, а для робіт у зонах бойових дій передбачені коефіцієнти, які підвищують оплату. Такий підхід захищає працівників і забезпечує чесні умови роботи.
Усі матеріали, які використовуються у будівництві, отримують уніфікований код через Кодифікатор будівельної продукції. Це дозволяє формувати коректний діапазон ринкових цін та забезпечує однакове розуміння кожної позиції всіма учасниками ринку.
Меморандум, до якого вже приєдналися громади та обласні військові адміністрації, підтримує саме ці принципи. Його зміст – про взаємну відповідальність, співпрцю й спільну роботу над відновленням. Він закріплює готовність працювати за прозорими правилами, дотримуватися доброчесності, відкритості та підзвітності. У документі закладені механізми координації, обміну інформацією та залучення ширшого кола учасників до реалізації проєктів, що відновлюють житло, соціальну інфраструктуру, об’єкти енергетики, водопостачання та інші критично важливі системи.
Меморандум відкритий для всіх, хто реалізує проєкти відновлення, і стане основою для подальшого розширення спільної роботи.
❤6👍4