❗️На завершальному етапі рекультивація Грибовицького полігону – одного із найскладніших об’єктів поводження з відходами у країні.
Сьогодні у Львові завершують ключовий етап багаторічної роботи над рекультивацією Грибовицького полігону. Це місце добре відоме кожному, хто працює з темою муніципальної інфраструктури.
Полігон працював із 1957 року, і за десятиліття тут накопичилося понад 14 мільйонів тонн відходів. Площа – майже 39 гектарів. Для регіону це була одна з найболючіших екологічних точок.
Проєкт передбачав відновлення всієї території полігону та очищення прилеглих ділянок, які постраждали у 2016 році під час зсуву, а також зон, де утворилися фільтратні озера.
Роботи проводили у два етапи.
Перша фаза – технологічна, вартістю 17,8 млн євро, завершена у жовтні 2024 року. Стабілізували небезпечні схили, розчистили забруднені ділянки, вирівняли та терасували територію. Створили технічний захисний екран, який блокує утворення нових фільтратів і вихід полігонних газів. Облаштували системи збору та відведення поверхневих вод. Запустили сучасний комплекс зі збору та утилізації полігонного газу з виробництвом електроенергії. Ліквідували озера фільтрату й створили систему їхнього очищення.
Друга фаза – біологічна, вартістю 8,4 млн євро, зараз на фінальному етапі.
На сьогодні виконано 87% робіт: сформовано дренажний шар на всій території, нанесено ґрунтовий шар, висаджено багаторічні трави, облаштовані резервуари для очищення вод і пожежогасіння. Працює оновлена система моніторингу підземних вод.
Виконана робота змінює не просто вигляд цього місця – вона формує новий підхід до безпеки громад біля таких об’єктів.
Грибовицький полігон довгі роки був символом проблеми, яка накопичувалася десятиліттями. Сьогодні він стає прикладом того, як громада, міжнародні партнери та фахова команда можуть повернути безпеку там, де її давно бракувало. Це важливий результат для Львова та хороший орієнтир для інших міст, що працюють над модернізацією систем поводження з відходами.
Проєкт реалізується в рамках Програми муніципальної інфраструктури України (UMIP), спільної програми Мінрозвитку та Європейського інвестиційного банку.
Сьогодні у Львові завершують ключовий етап багаторічної роботи над рекультивацією Грибовицького полігону. Це місце добре відоме кожному, хто працює з темою муніципальної інфраструктури.
Полігон працював із 1957 року, і за десятиліття тут накопичилося понад 14 мільйонів тонн відходів. Площа – майже 39 гектарів. Для регіону це була одна з найболючіших екологічних точок.
Проєкт передбачав відновлення всієї території полігону та очищення прилеглих ділянок, які постраждали у 2016 році під час зсуву, а також зон, де утворилися фільтратні озера.
Роботи проводили у два етапи.
Перша фаза – технологічна, вартістю 17,8 млн євро, завершена у жовтні 2024 року. Стабілізували небезпечні схили, розчистили забруднені ділянки, вирівняли та терасували територію. Створили технічний захисний екран, який блокує утворення нових фільтратів і вихід полігонних газів. Облаштували системи збору та відведення поверхневих вод. Запустили сучасний комплекс зі збору та утилізації полігонного газу з виробництвом електроенергії. Ліквідували озера фільтрату й створили систему їхнього очищення.
Друга фаза – біологічна, вартістю 8,4 млн євро, зараз на фінальному етапі.
На сьогодні виконано 87% робіт: сформовано дренажний шар на всій території, нанесено ґрунтовий шар, висаджено багаторічні трави, облаштовані резервуари для очищення вод і пожежогасіння. Працює оновлена система моніторингу підземних вод.
Виконана робота змінює не просто вигляд цього місця – вона формує новий підхід до безпеки громад біля таких об’єктів.
Грибовицький полігон довгі роки був символом проблеми, яка накопичувалася десятиліттями. Сьогодні він стає прикладом того, як громада, міжнародні партнери та фахова команда можуть повернути безпеку там, де її давно бракувало. Це важливий результат для Львова та хороший орієнтир для інших міст, що працюють над модернізацією систем поводження з відходами.
Проєкт реалізується в рамках Програми муніципальної інфраструктури України (UMIP), спільної програми Мінрозвитку та Європейського інвестиційного банку.
❤9👍6😢2
❗️Більше 500 громад та обласні військові адміністрації доєдналися до спільного Меморандуму щодо впровадження нових правил розрахунку вартості робіт під час відбудови.
Це важливий крок для всієї системи відновлення.
Нещодавно Уряд ухвалив Постанову, яка встановлює єдині, передбачувані й прозорі правила формування вартості будівельних робіт для всіх проєктів за кошти державного бюджету та донорів. Над документом команда Мінрозвитку працювала разом із профільною Робочою групою, антикорупційними організаціями та міжнародними партнерами.
Раніше підходи до визначення вартості могли суттєво відрізнятися навіть для однакових робіт. Нові правила створюють спільне поле, у якому замовники та підрядники працюють за єдиною логікою. В основі — актуальні дані, уніфікований підхід та чіткі стандарти витрат. Вартість матеріалів формується на основі реальних пропозицій, а після запуску державної бази цін буде орієнтуватися на середні значення, що надходитимуть у ЄДЕССБ автоматично. Це забезпечує обґрунтовані кошториси, зрозумілі та передбачувані для всіх, хто працює над відновленням, і для донорів.
Окремо врегульовано стандартні витрати: загальновиробничі мають становити не більше 10% від прямих витрат, адміністративні — не більше 3%, прибуток підрядника — до 15%.
Важливо, що у проєктах відновлення зафіксовано мінімальну оплату праці відповідно до Галузевої угоди, а для робіт у зонах бойових дій передбачені коефіцієнти, які підвищують оплату. Такий підхід захищає працівників і забезпечує чесні умови роботи.
Усі матеріали, які використовуються у будівництві, отримують уніфікований код через Кодифікатор будівельної продукції. Це дозволяє формувати коректний діапазон ринкових цін та забезпечує однакове розуміння кожної позиції всіма учасниками ринку.
Меморандум, до якого вже приєдналися громади та обласні військові адміністрації, підтримує саме ці принципи. Його зміст – про взаємну відповідальність, співпрцю й спільну роботу над відновленням. Він закріплює готовність працювати за прозорими правилами, дотримуватися доброчесності, відкритості та підзвітності. У документі закладені механізми координації, обміну інформацією та залучення ширшого кола учасників до реалізації проєктів, що відновлюють житло, соціальну інфраструктуру, об’єкти енергетики, водопостачання та інші критично важливі системи.
Меморандум відкритий для всіх, хто реалізує проєкти відновлення, і стане основою для подальшого розширення спільної роботи.
Це важливий крок для всієї системи відновлення.
Нещодавно Уряд ухвалив Постанову, яка встановлює єдині, передбачувані й прозорі правила формування вартості будівельних робіт для всіх проєктів за кошти державного бюджету та донорів. Над документом команда Мінрозвитку працювала разом із профільною Робочою групою, антикорупційними організаціями та міжнародними партнерами.
Раніше підходи до визначення вартості могли суттєво відрізнятися навіть для однакових робіт. Нові правила створюють спільне поле, у якому замовники та підрядники працюють за єдиною логікою. В основі — актуальні дані, уніфікований підхід та чіткі стандарти витрат. Вартість матеріалів формується на основі реальних пропозицій, а після запуску державної бази цін буде орієнтуватися на середні значення, що надходитимуть у ЄДЕССБ автоматично. Це забезпечує обґрунтовані кошториси, зрозумілі та передбачувані для всіх, хто працює над відновленням, і для донорів.
Окремо врегульовано стандартні витрати: загальновиробничі мають становити не більше 10% від прямих витрат, адміністративні — не більше 3%, прибуток підрядника — до 15%.
Важливо, що у проєктах відновлення зафіксовано мінімальну оплату праці відповідно до Галузевої угоди, а для робіт у зонах бойових дій передбачені коефіцієнти, які підвищують оплату. Такий підхід захищає працівників і забезпечує чесні умови роботи.
Усі матеріали, які використовуються у будівництві, отримують уніфікований код через Кодифікатор будівельної продукції. Це дозволяє формувати коректний діапазон ринкових цін та забезпечує однакове розуміння кожної позиції всіма учасниками ринку.
Меморандум, до якого вже приєдналися громади та обласні військові адміністрації, підтримує саме ці принципи. Його зміст – про взаємну відповідальність, співпрцю й спільну роботу над відновленням. Він закріплює готовність працювати за прозорими правилами, дотримуватися доброчесності, відкритості та підзвітності. У документі закладені механізми координації, обміну інформацією та залучення ширшого кола учасників до реалізації проєктів, що відновлюють житло, соціальну інфраструктуру, об’єкти енергетики, водопостачання та інші критично важливі системи.
Меморандум відкритий для всіх, хто реалізує проєкти відновлення, і стане основою для подальшого розширення спільної роботи.
❤6👍4
Провели засідання Антикризового енергетичного штабу.
У фокусі – розвиток розподіленої генерації, фізичний захист енергооб’єктів, забезпечення громад необхідним обладнанням для ліквідації наслідків ворожих ударів, формування резервів палива. Пріоритет - прифронтові території.
Посилюємо розподілену генерацію, адже такі джерела тепла дають змогу працювати критично важливим об'єктам навіть під час масованих обстрілів. За підтримки донорів в Україну вже доставили майже сімсот одиниць обладнання. Продовжуємо роботу з партнерами в цьому напрямку. У результаті співпраці з GIZ розширюємо мережу 60 додатковими обʼєктами розподіленої генерації на суму більше 25 млн євро. Мова йде про когенераційні установки високої потужності, блочно-модульні та мобільні котельні для швидкого реагування у разі пошкодження критичної інфраструктури.
Усі ці об'єкти мають бути оперативно встановлені. Для більш швидкого підключення Уряд ухвалив комплекс рішень, які усувають для громад бюрократичні бар'єри.
Попри постійні ворожі удари, опалювальний сезон триває у всіх регіонах України. Працюють понад 17 тисяч котелень, теплопостачання забезпечено для житлових будинків, соціальної інфраструктури. Вживаємо всі заходи для стабільного та впевненого проходження опалювального сезону.
У фокусі – розвиток розподіленої генерації, фізичний захист енергооб’єктів, забезпечення громад необхідним обладнанням для ліквідації наслідків ворожих ударів, формування резервів палива. Пріоритет - прифронтові території.
Посилюємо розподілену генерацію, адже такі джерела тепла дають змогу працювати критично важливим об'єктам навіть під час масованих обстрілів. За підтримки донорів в Україну вже доставили майже сімсот одиниць обладнання. Продовжуємо роботу з партнерами в цьому напрямку. У результаті співпраці з GIZ розширюємо мережу 60 додатковими обʼєктами розподіленої генерації на суму більше 25 млн євро. Мова йде про когенераційні установки високої потужності, блочно-модульні та мобільні котельні для швидкого реагування у разі пошкодження критичної інфраструктури.
Усі ці об'єкти мають бути оперативно встановлені. Для більш швидкого підключення Уряд ухвалив комплекс рішень, які усувають для громад бюрократичні бар'єри.
Попри постійні ворожі удари, опалювальний сезон триває у всіх регіонах України. Працюють понад 17 тисяч котелень, теплопостачання забезпечено для житлових будинків, соціальної інфраструктури. Вживаємо всі заходи для стабільного та впевненого проходження опалювального сезону.
❤14👍1
Три роки тому Україна запустила єЧергу для перетину кордону.
Це державна цифрова система, яка організовує порядок руху транспорту перед пунктами пропуску. Вантажівку або автобус реєструють в Системі, і замість фізичного очікування на дорозі водії приїжджає до кордону за онлайн-записом.
12 грудня 2022 року перші вантажівки почали рух за записом на пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ». Це започаткувало новий підхід до організації руху на кордоні.
Сьогодні єЧерга працює на 29 пунктах пропуску з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. У системі зафіксовано понад 2,6 мільйона перетинів кордону. Понад 2,3 мільйона з них – вантажівками, 329 тисяч – автобусами.
Більше ніж 107 тисяч унікальних вантажівок хоча б раз скористалися системою.
На 23 пунктах пропуску для автобусів уже діє слотована система з бронюванням часу.
єЧерга впорядкувала сам процес перетину кордону. Водій рухається за зрозумілим алгоритмом, без хаотичних накопичень на дорогах. Час прибуття, черговість та інша інформація фіксується у сервісі автоматично та доступна для відстеження. Це робить поїздку передбачуванішою і для водія, і для перевізника. Важливий компонент – мінімізація корупційних ризиків під час перетину кордону, все прозоро та відкрито.
Сервіс став важливою частиною логістики під час війни. Він допомагає планувати маршрут, зменшує невизначеність і підтримує організований порядок перед пунктами пропуску.
Наступний етап – впорядкування руху пріоритетних вантажів (Т1, МДП, АЕО), встановлення камер автоматичної фіксації, запуск пілоту для легкових авто та удосконалення сервісу для перевізників. Триває підготовка законодавчої бази, яка закріпить єЧергу на рівні закону.
Дякую всім командам, які працюють над системою та забезпечують її розвиток. Вдячний бізнесу за співпрацю. єЧерга продовжує розвиватися і формує більш організований та зрозумілий підхід до перетину кордону.
Це державна цифрова система, яка організовує порядок руху транспорту перед пунктами пропуску. Вантажівку або автобус реєструють в Системі, і замість фізичного очікування на дорозі водії приїжджає до кордону за онлайн-записом.
12 грудня 2022 року перші вантажівки почали рух за записом на пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ». Це започаткувало новий підхід до організації руху на кордоні.
Сьогодні єЧерга працює на 29 пунктах пропуску з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. У системі зафіксовано понад 2,6 мільйона перетинів кордону. Понад 2,3 мільйона з них – вантажівками, 329 тисяч – автобусами.
Більше ніж 107 тисяч унікальних вантажівок хоча б раз скористалися системою.
На 23 пунктах пропуску для автобусів уже діє слотована система з бронюванням часу.
єЧерга впорядкувала сам процес перетину кордону. Водій рухається за зрозумілим алгоритмом, без хаотичних накопичень на дорогах. Час прибуття, черговість та інша інформація фіксується у сервісі автоматично та доступна для відстеження. Це робить поїздку передбачуванішою і для водія, і для перевізника. Важливий компонент – мінімізація корупційних ризиків під час перетину кордону, все прозоро та відкрито.
Сервіс став важливою частиною логістики під час війни. Він допомагає планувати маршрут, зменшує невизначеність і підтримує організований порядок перед пунктами пропуску.
Наступний етап – впорядкування руху пріоритетних вантажів (Т1, МДП, АЕО), встановлення камер автоматичної фіксації, запуск пілоту для легкових авто та удосконалення сервісу для перевізників. Триває підготовка законодавчої бази, яка закріпить єЧергу на рівні закону.
Дякую всім командам, які працюють над системою та забезпечують її розвиток. Вдячний бізнесу за співпрацю. єЧерга продовжує розвиватися і формує більш організований та зрозумілий підхід до перетину кордону.
❤6👍2
Росія завдала ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини.
Армія рф застосувала шахеди та балістичні ракети по території двох портів.
В Одеському порту поранення дістав працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач.
У Чорноморському порту пошкоджено турецьке судно, попередньо постраждалих немає.
Проте на борту одного із суден виникла пожежа. Аварійні служби локалізовують займання, проводять огляд пошкоджень.
Удар спрямований по цивільній логістиці та торговельному судноплавству. Росія системно атакує портову інфраструктуру, яка забезпечує перевезення продовольства та вантажів для світових ринків.
Проводиться оцінка стану об’єктів і суден. Необхідні відновлювальні заходи вже розпочаті у взаємодії з портовими адміністраціями та екстреними службами.
Атаки на цивільні порти мають отримувати чітку міжнародну реакцію – з посиленням захисту судноплавства та тиску на країну-агресора.
Армія рф застосувала шахеди та балістичні ракети по території двох портів.
В Одеському порту поранення дістав працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач.
У Чорноморському порту пошкоджено турецьке судно, попередньо постраждалих немає.
Проте на борту одного із суден виникла пожежа. Аварійні служби локалізовують займання, проводять огляд пошкоджень.
Удар спрямований по цивільній логістиці та торговельному судноплавству. Росія системно атакує портову інфраструктуру, яка забезпечує перевезення продовольства та вантажів для світових ринків.
Проводиться оцінка стану об’єктів і суден. Необхідні відновлювальні заходи вже розпочаті у взаємодії з портовими адміністраціями та екстреними службами.
Атаки на цивільні порти мають отримувати чітку міжнародну реакцію – з посиленням захисту судноплавства та тиску на країну-агресора.
😢10❤6
Всю ніч Росія завдавала комбінованих атак дронами та ракетами по Одещині. Під прицілом - портові та енергетичні обʼєкти.
Ворог вдарив по Одеському морському порту, виникла пожежа в зерносховищах. На місці працюють профільні служби та ліквідовують наслідки ударів. Це вже друга атака на цей обʼєкт за добу.
У результаті масованих повторних ударів в населених пунктах області пошкоджена енергетична інфраструктура.
У частині Одеси відсутні електро-, водо- та теплопостачанням, на обʼєктах соціальної сфери застосовані резервні джерела живлення. Забезпечено запаси води та палива. Тривають відновлювальні роботи.
Також внаслідок ворожих атак пошкоджені обʼєкти енергетики в Чернігівській, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях.
У Херсоні без електрики обласний центр - це понад 140 тисяч абонентів. У Миколаївській області - без світла кілька районів. Для подачі тепло- та та водоспостачання застосовуються резервні джерела. Ведуться ремонтні роботи.
Ворог вчергове намагається залишити громади без світла й тепла, знищити нашу морську логістику, руйнуючи порти. Попри це, робимо все, щоб максимально оперативно повернути критичну інфраструктуру до роботи.
Ворог вдарив по Одеському морському порту, виникла пожежа в зерносховищах. На місці працюють профільні служби та ліквідовують наслідки ударів. Це вже друга атака на цей обʼєкт за добу.
У результаті масованих повторних ударів в населених пунктах області пошкоджена енергетична інфраструктура.
У частині Одеси відсутні електро-, водо- та теплопостачанням, на обʼєктах соціальної сфери застосовані резервні джерела живлення. Забезпечено запаси води та палива. Тривають відновлювальні роботи.
Також внаслідок ворожих атак пошкоджені обʼєкти енергетики в Чернігівській, Кіровоградській, Херсонській та Миколаївській областях.
У Херсоні без електрики обласний центр - це понад 140 тисяч абонентів. У Миколаївській області - без світла кілька районів. Для подачі тепло- та та водоспостачання застосовуються резервні джерела. Ведуться ремонтні роботи.
Ворог вчергове намагається залишити громади без світла й тепла, знищити нашу морську логістику, руйнуючи порти. Попри це, робимо все, щоб максимально оперативно повернути критичну інфраструктуру до роботи.
😢12❤4
Підтримка прифронтових громад залишається постійним фокусом роботи Уряду. Саме для цього формуються окремі підходи, програми й фінансування.
На засіданні ухвалили низку важливих рішень.
▪️Спрямували майже 1,6 млрд грн додаткової дотації на прифронтові області та громади. Ці кошти необхідні для ліквідації наслідків ударів, оперативних ремонтів та безпекових заходів для захисту населення.
▪️Ще 665 млн грн передбачили на паливно-мастильні матеріали для роботи генераторів, в першу чергу - на обʼєкти соціальної та критичної інфраструктури. Це допоможе прифронтовим громадам стабільно пройти опалювальний сезон в умовах війни.
▪️Вперше офіційно закріпили поняття прифронтових територій та їхні пріоритети державної політики. Дуже важливе рішення, адже йдеться не лише про нову термінологію, а про системний підхід до планування відновлення, фінансування та підтримки.
Це дає змогу державі розробляти окремі таргетовані програми та інтегрувати безпековий підхід для цільового фінансування пріоритетних проєктів. Таким чином, ухвалене рішення є важливим кроком до планового, безпеково обґрунтованого відновлення країни, особливо у найвразливіших регіонах, наближених до фронту.
▪️Уряд затвердив Державну програму розвитку міжнародного територіального співробітництва на 2025–2027 роки.
Ця програма - важливий крок до зміцнення ролі України як повноцінного учасника європейської регіональної взаємодії. У час, коли країна бореться за свою незалежність, ми водночас закладаємо фундамент для майбутнього розвитку громад, участі в європейських ініціативах та реалізації спільних проєктів в стратегічно важливих галузях. Це інвестиція в стійкість, згуртованість і майбутнє України як європейської держави. Для ефективності Уряд встановив строки звітів про результати виконання.
▪️Оновили підходи до реалізації Концепції місцевого самоврядування.
Це базовий ідеологічний документ реформування територіальної організації влади в Україні. Вперше її ухвалили ще у 2014 році, тож зараз вона потребувала адаптації до нових викликів повномасштабної війни, курсу на членство в ЄС і практичний досвід громад.
Над Особливостями реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації команда Мінрозвитку працювала разом із народними депутатами, експертами, асоціаціями місцевого самоврядування та представниками Ради Європи. Ми провели регіональні консультації за участі понад 600 представників з усіх областей України, - це люди, які розвивають громади.
Документ стане основою для подальших практичних рішень: розробки плану дій із чіткими кроками, строками та відповідальними, щоб зміни не залишалися на папері, а працювали для жителів громад.
Вдячний команді Уряду за важливі рішення, громадам - за плідний діалог та спільну роботу.
На засіданні ухвалили низку важливих рішень.
▪️Спрямували майже 1,6 млрд грн додаткової дотації на прифронтові області та громади. Ці кошти необхідні для ліквідації наслідків ударів, оперативних ремонтів та безпекових заходів для захисту населення.
▪️Ще 665 млн грн передбачили на паливно-мастильні матеріали для роботи генераторів, в першу чергу - на обʼєкти соціальної та критичної інфраструктури. Це допоможе прифронтовим громадам стабільно пройти опалювальний сезон в умовах війни.
▪️Вперше офіційно закріпили поняття прифронтових територій та їхні пріоритети державної політики. Дуже важливе рішення, адже йдеться не лише про нову термінологію, а про системний підхід до планування відновлення, фінансування та підтримки.
Це дає змогу державі розробляти окремі таргетовані програми та інтегрувати безпековий підхід для цільового фінансування пріоритетних проєктів. Таким чином, ухвалене рішення є важливим кроком до планового, безпеково обґрунтованого відновлення країни, особливо у найвразливіших регіонах, наближених до фронту.
▪️Уряд затвердив Державну програму розвитку міжнародного територіального співробітництва на 2025–2027 роки.
Ця програма - важливий крок до зміцнення ролі України як повноцінного учасника європейської регіональної взаємодії. У час, коли країна бореться за свою незалежність, ми водночас закладаємо фундамент для майбутнього розвитку громад, участі в європейських ініціативах та реалізації спільних проєктів в стратегічно важливих галузях. Це інвестиція в стійкість, згуртованість і майбутнє України як європейської держави. Для ефективності Уряд встановив строки звітів про результати виконання.
▪️Оновили підходи до реалізації Концепції місцевого самоврядування.
Це базовий ідеологічний документ реформування територіальної організації влади в Україні. Вперше її ухвалили ще у 2014 році, тож зараз вона потребувала адаптації до нових викликів повномасштабної війни, курсу на членство в ЄС і практичний досвід громад.
Над Особливостями реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації команда Мінрозвитку працювала разом із народними депутатами, експертами, асоціаціями місцевого самоврядування та представниками Ради Європи. Ми провели регіональні консультації за участі понад 600 представників з усіх областей України, - це люди, які розвивають громади.
Документ стане основою для подальших практичних рішень: розробки плану дій із чіткими кроками, строками та відповідальними, щоб зміни не залишалися на папері, а працювали для жителів громад.
Вдячний команді Уряду за важливі рішення, громадам - за плідний діалог та спільну роботу.
❤9👍3