Сьогодні працюємо на Одещині.
Після останньої масованої атаки тут поступово відновлюється робота ключових систем.
Область вже з теплом і водопостачанням.
Також відновили електроживлення критичних обʼєктів, та електрику для понад 180 тисяч споживачів. Проте роботи продовжуються - без світла ще залишаються близько 80 населених пунктів. Усі бригади працюють цілодобово за затвердженим оперативним планом.

Одещина має необхідні запаси пального для безперебійної роботи альтернативних джерел живлення. Ми будемо поповнювати їх за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, щоб система залишалася стійкою навіть за умов повторних атак і пікових навантажень.

Зараз головний фокус – підтримка людей. У регіоні працюють 764 Пункти Незламності, які вже відвідали понад 80 тисяч мешканців. За підтримки Food Train організовано гаряче харчування – видано більше 13 тисяч порцій. Обласна адміністрація та соціальні служби посилять роботу з людьми літнього віку, які потребують додаткової уваги й допомоги в таких умовах.

Паралельно працюємо з відповідальним бізнесом, який продовжує роботу попри додаткові витрати на генератори та резервне живлення. Міська влада проведе зустрічі з підприємцями та відповідними органами, щоб напрацювати механізми компенсації витрат на пальне, адаптацію графіків роботи підприємств і інструменти податкової підтримки.

Служби працюють у межах плану в межах плану ліквідації наслідків обстрілів з конкретними заходами по кожній галузі. Обʼєкти, які забезпечують життєдіяльність міста та області, мають бути забезпечені резервними джерелами живлення та когенерацією.

На Одещині разом із керівником Агентства відновлення Сергієм Сухомлином, профільним заступником Міністра Костянтином Ковальчуком оглянули хід будівництва фізичного захисту об’єктів критичної інфраструктури. Це важлива частина проходження зимового періоду. Ворог працює прицільно, змінює тактику та застосовує різні типи озброєння, тому ми адаптуємо будівельні підходи й пришвидшуємо темпи робіт.

Вдячний енергетикам, комунальникам, аварійним бригадам, військовим адміністраціям і місцевій владі. Люди працюють в надскладних умовах, часто під загрозою повторних ударів, але саме завдяки ним регіон щоразу відновлюється після ворожих атак.

Попри постійні удари по портовій, енергетичній та залізничній інфраструктурі, Україна зберігає морський експорт і свій внесок у глобальну продовольчу безпеку.

Український морський коридор працює в умовах постійної воєнної загрози. Проте із початку його функціонування опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно. Коридором пройшли майже 7 тисяч суден.
Поставки українського зерна, олії, кукурудзи та ячменю охоплюють 55 країни світу. Для багатьох із них, особливо в Північній Африці, цей маршрут— єдиний економічно можливий шлях доставки.

Щодня триває робота над посиленням безпеки морських портів. АМПУ у тісній взаємодії з військовими, правоохоронними органами та бізнесом впроваджує додаткові заходи для захисту інфраструктури та безпечного проходження суден.

Також у фокусі – безпека працівників порту. Продовжуємо роботу над розширенням мережі укриттів в портах.

Окрему увагу приділяємо енергетичній стійкості. Впроваджуються резервні джерела живлення, встановлюються когенераційні установки, модернізується критична інфраструктура. Порти адаптуються до роботи в умовах енергетичних обмежень та комбінованих атак – усе для того, щоб забезпечити безперервність експортних операцій.

Вдячні всім, хто забезпечує функціонування морського коридору. Працівникам портів, які щодня вантажать і відправляють судна. Військовим, Військово-Морським Силам, захисникам Зміїного – кожному, хто відповідає за безпеку судноплавства та захист інфраструктури.

Нарада із начальниками обласних військових адміністрацій.

Пріоритет — енергетична стійкість регіонів, насамперед прифронтових областей. Ворог не припиняє масованих атак на енергетичні об'єкти, тому разом з громадами та ОВА нарощуємо потужності когенерації, та забезпечуємо децентралізацію енергопостачання.

Уряд зі свого боку максимально спростив для громад процедури встановлення когенераційних установок і підключення обладнання. На рівні областей важливо пришвидшити встановлення та запуск цих установок — від підготовки майданчиків до введення в експлуатацію.

Усі соціальні установи, об’єкти охорони здоров’я, водо- і теплопостачання, а також інші критично важливі об’єкти мають працювати автономно від загальних систем живлення. Це базова умова стабільної роботи громад у зимовий період і під час пікових навантажень.

Робота потребує чіткої координації між областями, громадами, енергетичними компаніями та профільними службами. По кожній області важливо мати зрозумілий статус: що вже запущено, що в процесі, а де є затримки. Саме на цьому зараз зосереджена спільна робота держави, областей і громад.

Сьогодні разом із Прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та Першою леді України Оленою Зеленською підбили підсумки реалізації Стратегії реформування шкільного харчування за 2023–2025 роки та обговорили наступні кроки.

Для Мінрозвитку реформа шкільного харчування є частиною комплексного відновлення громад. Коли школа відновлюється або модернізується, громада одразу має забезпечити кілька базових речей: безпеку дітей, стабільну роботу інженерних систем, енергоефективність будівлі та організацію харчування. Умови війни не дозволяють розглядати ці питання окремо одне від одного.

❗️В рамках реформи реалізуємо такі проєкти, як фабрики-кухні. Це спеціалізовані підприємства, де готується їжа для кількох шкіл, після чого вона охолоджується і доставляється до харчоблоків шкіл, де її доводять до подачі дітям.
При роботі фабрики-кухні зменшується навантаження на енергосистему шкіл, спрощується організація виробничих процесів, оптимізуються витрати на комунальні послуги та персонал. Усе це підвищує передбачуваність роботи системи в умовах війни. Особливо під час опалювального сезону.

👉Ця модель вже працює на практиці. У 2023 році в Бучі відкрили першу фабрику-кухню, створену у співпраці з фондом Говарда Баффета за ініціативи першої леді України. Сьогодні фабрика забезпечує харчуванням 15 шкіл Бучанської громади і готує близько 7,5 тисяч порцій на добу.

👉Днями відкрилась ще одна фабрика-кухня у місті Лозова у Харківській області. Вона забезпечуватиме харчуванням 14,5 тисяч учнів у двох громадах області.
Особливо важливо будувати подібні інфраструктурні обʼєкти у прифронтових громадах, де попри постійні обстріли та виклики війну, живуть мільйони українців.

Наступний етап – масштабування. Це запит самих громад. Наприклад, Запорізької області, де вже зараз побудовано сім підземних шкіл, і ще 15 – в процесі будівництва. Фабрика-кухня дозволила б забезпечити харчуванням під час перебування в освітніх закладах близько 15 тисяч дітей Запоріжжя.
Тому ми провели перемовини з представниками Європейського інвестиційного банку щодо запуску окремого фінансового інструменту для будівництва фабрик-кухонь. Наразі до розгляду подано п’ять проєктів — у Запоріжжі, Лебедині Сумської області, Вишневому Київської області, Вінниці та Шептицькому на Львівщині. Їх загальна вартість становить 1 мільярд гривень. Громади підготували проєктно-кошторисну документацію та передали всі матеріали на затвердження ЄІБ. Реалізація цих об’єктів забезпечить гарячим харчуванням понад 60 тисяч учнів.

Паралельно впроваджуємо 30 проєктів комплексного відновлення закладів освіти, у яких організація харчування врахована одразу на рівні проєктних рішень разом з інженерними системами, заходами з енергоефективності та безпеки.

Дякую Першій леді за лідерство у впровадженні реформи шкільного харчування та Прем’єр-міністерці за координацію цієї роботи на рівні Уряду. Вдячний міжнародним партнерам за готовність інвестувати в інфраструктурні проєкти, результати яких безпосередньо відчувають громади і діти.