Попри постійні удари по портовій, енергетичній та залізничній інфраструктурі, Україна зберігає морський експорт і свій внесок у глобальну продовольчу безпеку.

Український морський коридор працює в умовах постійної воєнної загрози. Проте із початку його функціонування опрацьовано понад 162 млн тонн вантажів, з яких понад 98 млн тонн — зерно. Коридором пройшли майже 7 тисяч суден.
Поставки українського зерна, олії, кукурудзи та ячменю охоплюють 55 країни світу. Для багатьох із них, особливо в Північній Африці, цей маршрут— єдиний економічно можливий шлях доставки.

Щодня триває робота над посиленням безпеки морських портів. АМПУ у тісній взаємодії з військовими, правоохоронними органами та бізнесом впроваджує додаткові заходи для захисту інфраструктури та безпечного проходження суден.

Також у фокусі – безпека працівників порту. Продовжуємо роботу над розширенням мережі укриттів в портах.

Окрему увагу приділяємо енергетичній стійкості. Впроваджуються резервні джерела живлення, встановлюються когенераційні установки, модернізується критична інфраструктура. Порти адаптуються до роботи в умовах енергетичних обмежень та комбінованих атак – усе для того, щоб забезпечити безперервність експортних операцій.

Вдячні всім, хто забезпечує функціонування морського коридору. Працівникам портів, які щодня вантажать і відправляють судна. Військовим, Військово-Морським Силам, захисникам Зміїного – кожному, хто відповідає за безпеку судноплавства та захист інфраструктури.

Нарада із начальниками обласних військових адміністрацій.

Пріоритет — енергетична стійкість регіонів, насамперед прифронтових областей. Ворог не припиняє масованих атак на енергетичні об'єкти, тому разом з громадами та ОВА нарощуємо потужності когенерації, та забезпечуємо децентралізацію енергопостачання.

Уряд зі свого боку максимально спростив для громад процедури встановлення когенераційних установок і підключення обладнання. На рівні областей важливо пришвидшити встановлення та запуск цих установок — від підготовки майданчиків до введення в експлуатацію.

Усі соціальні установи, об’єкти охорони здоров’я, водо- і теплопостачання, а також інші критично важливі об’єкти мають працювати автономно від загальних систем живлення. Це базова умова стабільної роботи громад у зимовий період і під час пікових навантажень.

Робота потребує чіткої координації між областями, громадами, енергетичними компаніями та профільними службами. По кожній області важливо мати зрозумілий статус: що вже запущено, що в процесі, а де є затримки. Саме на цьому зараз зосереджена спільна робота держави, областей і громад.

Сьогодні разом із Прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та Першою леді України Оленою Зеленською підбили підсумки реалізації Стратегії реформування шкільного харчування за 2023–2025 роки та обговорили наступні кроки.

Для Мінрозвитку реформа шкільного харчування є частиною комплексного відновлення громад. Коли школа відновлюється або модернізується, громада одразу має забезпечити кілька базових речей: безпеку дітей, стабільну роботу інженерних систем, енергоефективність будівлі та організацію харчування. Умови війни не дозволяють розглядати ці питання окремо одне від одного.

❗️В рамках реформи реалізуємо такі проєкти, як фабрики-кухні. Це спеціалізовані підприємства, де готується їжа для кількох шкіл, після чого вона охолоджується і доставляється до харчоблоків шкіл, де її доводять до подачі дітям.
При роботі фабрики-кухні зменшується навантаження на енергосистему шкіл, спрощується організація виробничих процесів, оптимізуються витрати на комунальні послуги та персонал. Усе це підвищує передбачуваність роботи системи в умовах війни. Особливо під час опалювального сезону.

👉Ця модель вже працює на практиці. У 2023 році в Бучі відкрили першу фабрику-кухню, створену у співпраці з фондом Говарда Баффета за ініціативи першої леді України. Сьогодні фабрика забезпечує харчуванням 15 шкіл Бучанської громади і готує близько 7,5 тисяч порцій на добу.

👉Днями відкрилась ще одна фабрика-кухня у місті Лозова у Харківській області. Вона забезпечуватиме харчуванням 14,5 тисяч учнів у двох громадах області.
Особливо важливо будувати подібні інфраструктурні обʼєкти у прифронтових громадах, де попри постійні обстріли та виклики війну, живуть мільйони українців.

Наступний етап – масштабування. Це запит самих громад. Наприклад, Запорізької області, де вже зараз побудовано сім підземних шкіл, і ще 15 – в процесі будівництва. Фабрика-кухня дозволила б забезпечити харчуванням під час перебування в освітніх закладах близько 15 тисяч дітей Запоріжжя.
Тому ми провели перемовини з представниками Європейського інвестиційного банку щодо запуску окремого фінансового інструменту для будівництва фабрик-кухонь. Наразі до розгляду подано п’ять проєктів — у Запоріжжі, Лебедині Сумської області, Вишневому Київської області, Вінниці та Шептицькому на Львівщині. Їх загальна вартість становить 1 мільярд гривень. Громади підготували проєктно-кошторисну документацію та передали всі матеріали на затвердження ЄІБ. Реалізація цих об’єктів забезпечить гарячим харчуванням понад 60 тисяч учнів.

Паралельно впроваджуємо 30 проєктів комплексного відновлення закладів освіти, у яких організація харчування врахована одразу на рівні проєктних рішень разом з інженерними системами, заходами з енергоефективності та безпеки.

Дякую Першій леді за лідерство у впровадженні реформи шкільного харчування та Прем’єр-міністерці за координацію цієї роботи на рівні Уряду. Вдячний міжнародним партнерам за готовність інвестувати в інфраструктурні проєкти, результати яких безпосередньо відчувають громади і діти.