Продовжуємо підбивати підсумки року.
Четвертий опалювальний сезон, який Україна проходить під постійними ударами, загрозами блекаутів і цілеспрямованим терором по енергетиці.
Лише за один із нещодавніх масованих обстрілів росія випустила понад 500 дронів і близько 30 ракет — прицільно по ТЕЦ та інших об’єктах енергетичної інфраструктури. Утримати систему в таких умовах — один із найскладніших викликів.
👉 Попри все, можемо сказати, що опалювальний сезон триває стабільно. Пошкоджене відновлюємо одразу після ударів. Максимально швидко повертаємо людям світло й тепло — навіть за умов постійної загрози повторних атак. Координуємо дії з керівництвом громад і областей, профільними службами, оперативно ліквідовуємо наслідки обстрілів, формуємо резерви пального та обладнання для ремонтів.
👉 До цієї зими були підготовлені понад 17,5 тисячі котелень, майже 17 тисяч кілометрів теплових мереж, понад 70 тисяч житлових будинків. Сформовані запаси вугілля, рідкого палива, дров і пелет.
👉 Окремо – Кривий Ріг. Місто, яке два попередні опалювальні сезони практично залишалося без тепла в оселях. Цьогоріч – повноцінно з теплом. Наразі підключені всі будинки.
Протягом весни й літа виконали безпрецедентний обсяг робіт із заміни зношених труб і мереж. У місті працювали бригади з усієї країни.
👉 Працюємо й над децентралізованою енергосистемою. Ми послідовно зменшуємо залежність від виключно великих централізованих об’єктів.
За підтримки міжнародних партнерів уже працюємо з понад 1000 когенераційними установками. Загалом введено більше 450 МВт нових децентралізованих потужностей. На 2026 рік заплановано понад 500 МВт потужностей.
👉 Цьогоріч запровадили додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації. Серед них — спеціальна ціна на газ для когенераційних установок у прифронтових регіонах, спрощення процедур встановлення об’єктів розподіленої генерації, відновлення конкурсу на будівництво генеруючих потужностей. Також спрощено дозвільні процедури на буріння свердловин, зокрема для об’єктів когенерації.
👉 Громадам спрямували понад 665 млн грн на паливно-мастильні матеріали. Це забезпечує роботу резервних джерел і дозволяє ключовим об’єктам функціонувати навіть під час блекаутів.
👉 Окремий напрям, який реалізуємо спільно з Агентством відновлення, — фізичний захист критичної інфраструктури. У жовтні цього року рішенням Уряду запрацював Координаційний штаб із фізичного захисту критичної інфраструктури.
Особливий фокус — прифронтові області, де ризики найвищі, а наслідки пошкоджень швидко відчувають люди й бізнес.
У межах роботи Штабу Мінрозвитку разом з Агентством відновлення координують будівництво першої черги фізичного захисту більще 100 об’єктів критичної інфраструктури. Серед них — 79 об’єктів Укренерго, 16 об’єктів Укрзалізниці, а також об’єкти газо-, водо- і теплопостачання та водовідведення.
Важливо розуміти, що фізичний захист – це лише один елемент багаторівневої системи. До якої входять – ППО, РЕБ, мобільні вогневі групи. Фізичний захист – це один із елементів захисту енергообʼєкта, який має зменшити масштаб ушкоджень і зберегти працездатність об’єкта у разі обстрілу.
Агентство відновлення розробило 16 типових рішень для зведення захисних споруд, усі вони погоджені з військовими інженерами. Для прозорості процесів - проводимо внутрішній моніторинг та залучаємо зовнішніх експертів. Кожного тижня публікуємо дашборд із даними закупівель груп будматеріалів на сторінках Агентства відновлення.
❗️Підсумовуючи: система витримує безпрецедентні атаки завдяки підготовці, швидкому відновленню після обстрілів і чіткій координації між центральною владою, громадами та операторами критичної інфраструктури.
Паралельно ми зменшуємо вразливість енергосистеми, нарощуємо децентралізовані потужності, створюємо резерви пального та обладнання, посилюємо фізичний захист ключових об’єктів, особливо в прифронтових регіонах.
Завдання на найближчий період - стабільно пройти цю зиму, завершити заплановані проєкти з децентралізації та фізичного захисту. І закласти основу для ще більш стійкої роботи систем у наступні опалювальні сезони.
Четвертий опалювальний сезон, який Україна проходить під постійними ударами, загрозами блекаутів і цілеспрямованим терором по енергетиці.
Лише за один із нещодавніх масованих обстрілів росія випустила понад 500 дронів і близько 30 ракет — прицільно по ТЕЦ та інших об’єктах енергетичної інфраструктури. Утримати систему в таких умовах — один із найскладніших викликів.
👉 Попри все, можемо сказати, що опалювальний сезон триває стабільно. Пошкоджене відновлюємо одразу після ударів. Максимально швидко повертаємо людям світло й тепло — навіть за умов постійної загрози повторних атак. Координуємо дії з керівництвом громад і областей, профільними службами, оперативно ліквідовуємо наслідки обстрілів, формуємо резерви пального та обладнання для ремонтів.
👉 До цієї зими були підготовлені понад 17,5 тисячі котелень, майже 17 тисяч кілометрів теплових мереж, понад 70 тисяч житлових будинків. Сформовані запаси вугілля, рідкого палива, дров і пелет.
👉 Окремо – Кривий Ріг. Місто, яке два попередні опалювальні сезони практично залишалося без тепла в оселях. Цьогоріч – повноцінно з теплом. Наразі підключені всі будинки.
Протягом весни й літа виконали безпрецедентний обсяг робіт із заміни зношених труб і мереж. У місті працювали бригади з усієї країни.
👉 Працюємо й над децентралізованою енергосистемою. Ми послідовно зменшуємо залежність від виключно великих централізованих об’єктів.
За підтримки міжнародних партнерів уже працюємо з понад 1000 когенераційними установками. Загалом введено більше 450 МВт нових децентралізованих потужностей. На 2026 рік заплановано понад 500 МВт потужностей.
👉 Цьогоріч запровадили додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації. Серед них — спеціальна ціна на газ для когенераційних установок у прифронтових регіонах, спрощення процедур встановлення об’єктів розподіленої генерації, відновлення конкурсу на будівництво генеруючих потужностей. Також спрощено дозвільні процедури на буріння свердловин, зокрема для об’єктів когенерації.
👉 Громадам спрямували понад 665 млн грн на паливно-мастильні матеріали. Це забезпечує роботу резервних джерел і дозволяє ключовим об’єктам функціонувати навіть під час блекаутів.
👉 Окремий напрям, який реалізуємо спільно з Агентством відновлення, — фізичний захист критичної інфраструктури. У жовтні цього року рішенням Уряду запрацював Координаційний штаб із фізичного захисту критичної інфраструктури.
Особливий фокус — прифронтові області, де ризики найвищі, а наслідки пошкоджень швидко відчувають люди й бізнес.
У межах роботи Штабу Мінрозвитку разом з Агентством відновлення координують будівництво першої черги фізичного захисту більще 100 об’єктів критичної інфраструктури. Серед них — 79 об’єктів Укренерго, 16 об’єктів Укрзалізниці, а також об’єкти газо-, водо- і теплопостачання та водовідведення.
Важливо розуміти, що фізичний захист – це лише один елемент багаторівневої системи. До якої входять – ППО, РЕБ, мобільні вогневі групи. Фізичний захист – це один із елементів захисту енергообʼєкта, який має зменшити масштаб ушкоджень і зберегти працездатність об’єкта у разі обстрілу.
Агентство відновлення розробило 16 типових рішень для зведення захисних споруд, усі вони погоджені з військовими інженерами. Для прозорості процесів - проводимо внутрішній моніторинг та залучаємо зовнішніх експертів. Кожного тижня публікуємо дашборд із даними закупівель груп будматеріалів на сторінках Агентства відновлення.
❗️Підсумовуючи: система витримує безпрецедентні атаки завдяки підготовці, швидкому відновленню після обстрілів і чіткій координації між центральною владою, громадами та операторами критичної інфраструктури.
Паралельно ми зменшуємо вразливість енергосистеми, нарощуємо децентралізовані потужності, створюємо резерви пального та обладнання, посилюємо фізичний захист ключових об’єктів, особливо в прифронтових регіонах.
Завдання на найближчий період - стабільно пройти цю зиму, завершити заплановані проєкти з децентралізації та фізичного захисту. І закласти основу для ще більш стійкої роботи систем у наступні опалювальні сезони.
👍6❤1🤯1
2025 рік для логістичної інфраструктури став одним із найскладніших за весь час повномасштабної війни. Росія цілеспрямовано перенесла фокус ударів на те, що з’єднує країну: порти, залізницю, логістичні вузли, поштовий звʼязок. Паралельно з атаками на енергетику ворог намагався підірвати експорт, мобільність людей, постачання в регіони і життєздатність прифронтових громад.
Попри всі виклики цьогоріч транспортна інфраструктура в Україні не просто працювала, а й розвивалася: ми запустили нові маршрути, розширили міжнародне сполучення, відкрили додаткові можливості для експорту, впроваджували цифрові інструменти на кордоні, оновили підходи в окремих секторах.
👉 У 2025 році водна логістика залишалася одним із ключових напрямів експорту та імпорту. Працювали порти Великої Одеси – Південний, Одеса, Чорноморськ – а також порти Дунайського регіону.
Загальний обсяг перевалки через водну логістику за рік склав 76,1 млн тонн вантажів, із них 67,8 млн тонн забезпечили порти Великої Одеси.
Український морський коридор упродовж року залишався основним морським маршрутом для експорту: з моменту запуску ним перевезено понад 163 млн тонн вантажів, у тому числі близько 100 млн тонн агропродукції.
Окремим повноцінним напрямом у 2025 році працювали внутрішні водні шляхи, насамперед Дунай. Через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ за рік перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, що забезпечувало альтернативні маршрути експорту та зменшувало навантаження на сухопутні переходи.
Посилили управління активами Українського Дунайського пароплавства: середня кількість караванів зросла у 3,8 раза, середньомісячні обсяги перевезень – на 43%, частка зворотного завантаження суден – удвічі, операційні збитки скоротилися у 1,5 раза, адміністративні витрати – удвічі.
Також розпочали підготовку та реалізацію інвестиційних проєктів у водній інфраструктурі. У порту Чорноморськ стартували проєкти державно-приватного партнерства з потенціалом до 300 млн доларів інвестицій.
Для розвитку дунайських портів і внутрішніх водних шляхів залучено міжнародну підтримку – 35 млн доларів грантового фінансування в межах програми RELINC та 50 млн євро фінансування ЄС на модернізацію портової та логістичної інфраструктури.
Попри всі виклики цьогоріч транспортна інфраструктура в Україні не просто працювала, а й розвивалася: ми запустили нові маршрути, розширили міжнародне сполучення, відкрили додаткові можливості для експорту, впроваджували цифрові інструменти на кордоні, оновили підходи в окремих секторах.
👉 У 2025 році водна логістика залишалася одним із ключових напрямів експорту та імпорту. Працювали порти Великої Одеси – Південний, Одеса, Чорноморськ – а також порти Дунайського регіону.
Загальний обсяг перевалки через водну логістику за рік склав 76,1 млн тонн вантажів, із них 67,8 млн тонн забезпечили порти Великої Одеси.
Український морський коридор упродовж року залишався основним морським маршрутом для експорту: з моменту запуску ним перевезено понад 163 млн тонн вантажів, у тому числі близько 100 млн тонн агропродукції.
Окремим повноцінним напрямом у 2025 році працювали внутрішні водні шляхи, насамперед Дунай. Через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ за рік перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, що забезпечувало альтернативні маршрути експорту та зменшувало навантаження на сухопутні переходи.
Посилили управління активами Українського Дунайського пароплавства: середня кількість караванів зросла у 3,8 раза, середньомісячні обсяги перевезень – на 43%, частка зворотного завантаження суден – удвічі, операційні збитки скоротилися у 1,5 раза, адміністративні витрати – удвічі.
Також розпочали підготовку та реалізацію інвестиційних проєктів у водній інфраструктурі. У порту Чорноморськ стартували проєкти державно-приватного партнерства з потенціалом до 300 млн доларів інвестицій.
Для розвитку дунайських портів і внутрішніх водних шляхів залучено міжнародну підтримку – 35 млн доларів грантового фінансування в межах програми RELINC та 50 млн євро фінансування ЄС на модернізацію портової та логістичної інфраструктури.
👍3❤2
👉 Залізничні перевезення протягом року розширювалися у напрямку Європейського Союзу. Кількість місць у міжнародних поїздах збільшили на 20% – до близько 8 тисяч пасажирів на добу.
Запустили нові маршрути, зокрема Київ – Бухарест, Харків – Перемишль, Дніпро – Холм.
Збудували нову залізничну колію європейського стандарту на ділянці Чоп – Ужгород – першу за час незалежності, що відкрило пряме безпересадкове сполучення з Австрією, Словаччиною та Угорщиною і створило основу для подальшого розвитку євроколії.
Оновлювали рухомий склад та інфраструктуру: поставили 66 нових спальних пасажирських вагонів, які забезпечують перевезення щонайменше 1 млн пасажирів на рік, закупили понад 1 800 одиниць техніки малої механізації для ремонтних і відновлювальних робіт.
Запустили програму підтримки «3000 км Україною». Вона дала можливість людям безоплатно подорожувати залізницею на відстань до 3 000 км у непікові періоди. Програма зосереджена на маршрутах до прифронтових регіонів і з прифронтових громад. За час дії програми придбали понад 50 тисяч квитків.
👉 Автомобільні перевезення. Забезпечували сталість вантажних перевезень, експорту та імпорту.
Для цього досягли продовжання «транспортного безвізу» з Європейським Союзом - до березня 2027. Бездовільний режим вантажних перевезень також пролонгували з Норвегією, Молдовою, Північною Македонією.
Маємо +1 нову країну для перевезень - підписали Угоду з Марокко.
Окремий блок – робота кордону.
Систему єЧерга масштабували на всі автомобільні пункти пропуску для ліцензованого транспорту. За час роботи сервісу зафіксовано понад 2,6 млн перетинів кордону за онлайн-записом та понад 100 тисяч користувачів. Це дозволило впорядкувати рух і зробити перетин кордону прогнозованішим для бізнесу.
У внутрішніх перевезеннях вантажів відновили проєкт е-ТТН – електронні товарно-транспортні накладні. Бізнес може оформлювати електронні ТТН повноцінно, без дублювання паперовими. Галузь отримала інструмент, на який чекала роками.
У внутрішніх пасажирських перевезеннях запровадили єКонкурс — електронну процедуру конкурсу на маршрути. Провели перший конкурс і визначили перевізників на 43 маршрути.
Також дали можливість громадам використовувати гуманітарний громадський транспорт — понад 1 000 одиниць у майже 100 громадах.
Запустили Реєстр автостанцій - понад 450 об’єктів в переліку. Це підстави для їх покращення та офіційної роботи.
У сфері безпеки на транспорті запровадили є-Інспектор для рейдових перевірок, розгорнули роботу зі смарт-тахографами: працюють 40 майстерень, сертифіковано понад 100 майстрів. Також забезпечували професійне навчання водіїв: мережа навчальних центрів зросла до майже 30, за рік підготовлено понад 38 тисяч професійних водіїв.
👉 Окремо протягом року працювали над масштабуванням прикордонної інфраструктури. Фокус – пропускна спроможність, швидкість проходження і базові умови для людей та транспорту. Замість капітального будівництва масштабували модульні рішення: вартість одного такого пункту – близько 20 млн грн проти приблизно 100 млн грн для повноцінного об’єкта. До кінця року модернізовано 10 малих пунктів пропуску, що дало змогу швидко підвищити спроможність і зекономити бюджетні кошти. Паралельно розширювали цифрові сервіси та синхронізували роботу з суміжними країнами. Також відкрили пункт пропуску «Велика Паладь», розпочали підготовчі роботи для масштабної реконструкції найбільших пунктів пропуску.
👉 Поштовий зв’язок упродовж року забезпечував доступ людей до базових сервісів у громадах, зокрема прифронтових. Працюють понад 2 000 стаціонарних і мобільних відділень у прифронтових регіонах та близько 26 тисяч точок доступу по всій країні. Через поштову мережу люди отримували пенсії, соціальні виплати, посилки і державні сервіси незалежно від безпекової ситуації.
Запустили нові маршрути, зокрема Київ – Бухарест, Харків – Перемишль, Дніпро – Холм.
Збудували нову залізничну колію європейського стандарту на ділянці Чоп – Ужгород – першу за час незалежності, що відкрило пряме безпересадкове сполучення з Австрією, Словаччиною та Угорщиною і створило основу для подальшого розвитку євроколії.
Оновлювали рухомий склад та інфраструктуру: поставили 66 нових спальних пасажирських вагонів, які забезпечують перевезення щонайменше 1 млн пасажирів на рік, закупили понад 1 800 одиниць техніки малої механізації для ремонтних і відновлювальних робіт.
Запустили програму підтримки «3000 км Україною». Вона дала можливість людям безоплатно подорожувати залізницею на відстань до 3 000 км у непікові періоди. Програма зосереджена на маршрутах до прифронтових регіонів і з прифронтових громад. За час дії програми придбали понад 50 тисяч квитків.
👉 Автомобільні перевезення. Забезпечували сталість вантажних перевезень, експорту та імпорту.
Для цього досягли продовжання «транспортного безвізу» з Європейським Союзом - до березня 2027. Бездовільний режим вантажних перевезень також пролонгували з Норвегією, Молдовою, Північною Македонією.
Маємо +1 нову країну для перевезень - підписали Угоду з Марокко.
Окремий блок – робота кордону.
Систему єЧерга масштабували на всі автомобільні пункти пропуску для ліцензованого транспорту. За час роботи сервісу зафіксовано понад 2,6 млн перетинів кордону за онлайн-записом та понад 100 тисяч користувачів. Це дозволило впорядкувати рух і зробити перетин кордону прогнозованішим для бізнесу.
У внутрішніх перевезеннях вантажів відновили проєкт е-ТТН – електронні товарно-транспортні накладні. Бізнес може оформлювати електронні ТТН повноцінно, без дублювання паперовими. Галузь отримала інструмент, на який чекала роками.
У внутрішніх пасажирських перевезеннях запровадили єКонкурс — електронну процедуру конкурсу на маршрути. Провели перший конкурс і визначили перевізників на 43 маршрути.
Також дали можливість громадам використовувати гуманітарний громадський транспорт — понад 1 000 одиниць у майже 100 громадах.
Запустили Реєстр автостанцій - понад 450 об’єктів в переліку. Це підстави для їх покращення та офіційної роботи.
У сфері безпеки на транспорті запровадили є-Інспектор для рейдових перевірок, розгорнули роботу зі смарт-тахографами: працюють 40 майстерень, сертифіковано понад 100 майстрів. Також забезпечували професійне навчання водіїв: мережа навчальних центрів зросла до майже 30, за рік підготовлено понад 38 тисяч професійних водіїв.
👉 Окремо протягом року працювали над масштабуванням прикордонної інфраструктури. Фокус – пропускна спроможність, швидкість проходження і базові умови для людей та транспорту. Замість капітального будівництва масштабували модульні рішення: вартість одного такого пункту – близько 20 млн грн проти приблизно 100 млн грн для повноцінного об’єкта. До кінця року модернізовано 10 малих пунктів пропуску, що дало змогу швидко підвищити спроможність і зекономити бюджетні кошти. Паралельно розширювали цифрові сервіси та синхронізували роботу з суміжними країнами. Також відкрили пункт пропуску «Велика Паладь», розпочали підготовчі роботи для масштабної реконструкції найбільших пунктів пропуску.
👉 Поштовий зв’язок упродовж року забезпечував доступ людей до базових сервісів у громадах, зокрема прифронтових. Працюють понад 2 000 стаціонарних і мобільних відділень у прифронтових регіонах та близько 26 тисяч точок доступу по всій країні. Через поштову мережу люди отримували пенсії, соціальні виплати, посилки і державні сервіси незалежно від безпекової ситуації.
👍6❤2🤯1
Громади у 2025 році працювали в умовах безперервних викликів і одночасно будували інструменти для сталого розвитку та ефективного управління.
❗️Вдячний кожному очільнику громади, начальникам обласних військових адміністрацій за конструктивний діалог, за співпрацю і за результати, яких ми разом досягли.
👉 Серед результатів — запуск Програми підтримки прифронтових територій, яка охоплює 230 громад, де проживає 6,6 мільйона людей. Програма включає понад 30 інструментів підтримки у соціальній, енергетичній, освітній, медичній, економічній та інфраструктурній сферах. Сформована разом із Премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко, міністерствами, з урахуванням умов, у яких ці громади працюють щодня.
👉 У контексті регіональної політики затвердили План заходів на 2025–2027 роки для реалізації Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, де чітко прописано кроки з відновлення та розвитку громад в умовах війни.
👉 Затвердили чіткі вимоги до показників, за якими визначають, до якого функціонального типу належить та чи інша громада. Це допоможе державі надавати допомогу точніше і справедливіше. Тобто більше ресурсів отримуватимуть ті громади, які цього найбільше потребують.
Функціональні типи охоплюють широкий спектр: від територій, що потребують відновлення, сільських, гірських, заліснених, техногенних катастроф — до тих, що є центрами регіонального зростання.
👉 Затвердили Державну цільову програму справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Програма показує, як держава бачить розвиток 38 вугільних громад, які раніше залежали від видобутку вугілля. Також оновлено правила, за якими визначають території, де зараз тривають або можуть відбутися бойові дії.
👉 Одним із важливих напрямів стала робота над реформою управління публічними інвестиціями. Сформовано Єдиний проєктний портфель (ЄПП) держави на 2026 рік: 131 інвестиційний проєкт та 64 програми, які відповідають пріоритетним напрямам. Усі ці ініціативи претендують на фінансування з держбюджету та доступні для перегляду й аналізу в системі DREAM.
DREAM як «єдине вікно» для роботи з публічними інвестиціями і проєктами стала цифровим інструментом для планування, підготовки, оцінювання й моніторингу проєктів на державному, регіональному та місцевому рівнях, що дозволяє громадам формувати свої портфелі проєктів і залучати фінансування прозоро та підзвітно.
У систему внесено 761 середньостроковий план інвестицій громад та 21 план обласних військових адміністрацій. Понад 487 громад уже перейшли до етапу експертної оцінки та формування власних Єдиних проєктних портфелів.
👉 Цьогоріч відновили фінансування через Державний фонд регіонального розвитку — реалізуємо 48 проєктів у громадах на 1 млрд грн. Передбачили фінансування і на 2026 рік — 2 млрд грн.
👉 Децентралізація залишається одним із пріоритетів Уряду. Ми оновили підходи до реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка зберігає визначені у 2014 році ідеологію, мету та принципи реформи і водночас адаптує ці принципи до викликів воєнного часу та готує Україну до членства в Європейському Союзі.
👉 Ухвалено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування». Він встановлює нові правила забезпечення законності рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих ними на виконання делегованих державою повноважень.
👉 Розробили проєкт Закону України «Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування». У найближчі строки законопроєкт буде подано на розгляд Кабінету Міністрів України.
❗️Вдячний кожному очільнику громади, начальникам обласних військових адміністрацій за конструктивний діалог, за співпрацю і за результати, яких ми разом досягли.
👉 Серед результатів — запуск Програми підтримки прифронтових територій, яка охоплює 230 громад, де проживає 6,6 мільйона людей. Програма включає понад 30 інструментів підтримки у соціальній, енергетичній, освітній, медичній, економічній та інфраструктурній сферах. Сформована разом із Премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко, міністерствами, з урахуванням умов, у яких ці громади працюють щодня.
👉 У контексті регіональної політики затвердили План заходів на 2025–2027 роки для реалізації Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, де чітко прописано кроки з відновлення та розвитку громад в умовах війни.
👉 Затвердили чіткі вимоги до показників, за якими визначають, до якого функціонального типу належить та чи інша громада. Це допоможе державі надавати допомогу точніше і справедливіше. Тобто більше ресурсів отримуватимуть ті громади, які цього найбільше потребують.
Функціональні типи охоплюють широкий спектр: від територій, що потребують відновлення, сільських, гірських, заліснених, техногенних катастроф — до тих, що є центрами регіонального зростання.
👉 Затвердили Державну цільову програму справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Програма показує, як держава бачить розвиток 38 вугільних громад, які раніше залежали від видобутку вугілля. Також оновлено правила, за якими визначають території, де зараз тривають або можуть відбутися бойові дії.
👉 Одним із важливих напрямів стала робота над реформою управління публічними інвестиціями. Сформовано Єдиний проєктний портфель (ЄПП) держави на 2026 рік: 131 інвестиційний проєкт та 64 програми, які відповідають пріоритетним напрямам. Усі ці ініціативи претендують на фінансування з держбюджету та доступні для перегляду й аналізу в системі DREAM.
DREAM як «єдине вікно» для роботи з публічними інвестиціями і проєктами стала цифровим інструментом для планування, підготовки, оцінювання й моніторингу проєктів на державному, регіональному та місцевому рівнях, що дозволяє громадам формувати свої портфелі проєктів і залучати фінансування прозоро та підзвітно.
У систему внесено 761 середньостроковий план інвестицій громад та 21 план обласних військових адміністрацій. Понад 487 громад уже перейшли до етапу експертної оцінки та формування власних Єдиних проєктних портфелів.
👉 Цьогоріч відновили фінансування через Державний фонд регіонального розвитку — реалізуємо 48 проєктів у громадах на 1 млрд грн. Передбачили фінансування і на 2026 рік — 2 млрд грн.
👉 Децентралізація залишається одним із пріоритетів Уряду. Ми оновили підходи до реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка зберігає визначені у 2014 році ідеологію, мету та принципи реформи і водночас адаптує ці принципи до викликів воєнного часу та готує Україну до членства в Європейському Союзі.
👉 Ухвалено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування». Він встановлює нові правила забезпечення законності рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих ними на виконання делегованих державою повноважень.
👉 Розробили проєкт Закону України «Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування». У найближчі строки законопроєкт буде подано на розгляд Кабінету Міністрів України.
❤6👍2😱1
👉 Вдячний містам та селам за реалізацію проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади», спрямованого на підтримку громад-форпостів і розвиток міжгромадського партнерства як практичного механізму допомоги.
До проєкту долучилися близько 1 200 громад, включно з тими, що частково або повністю перебувають під тимчасовою окупацією.
Проєкт надає громадам інструменти для реалізації локальних ініціатив, підтримку розвитку партнерських зв’язків і подолання викликів у складних умовах.
За цей рік громади-форпости отримали від партнерських громад 260 млн грн, з яких 185 млн грн спрямовано на відновлення об’єктів освіти, медицини та соціальної інфраструктури, 42 млн грн — на гуманітарну допомогу (комунальний, медичний та спецтранспорт, генератори, обладнання), а 33 млн грн — на оздоровлення дітей і молоді. За цей період проведено понад 1000 освітніх програм і більше ніж 850 соціокультурних заходів, що сприяло зміцненню соціальної складової життя громад.
Такі підходи — розвиток інструментів стратегічного планування, підсилення спроможності громад управляти своїм розвитком і практичні механізми підтримки для прифронтових і партнерських громад — створюють основу для стабільного життя і відновлення навіть в умовах великої війни та на перспективу.
До проєкту долучилися близько 1 200 громад, включно з тими, що частково або повністю перебувають під тимчасовою окупацією.
Проєкт надає громадам інструменти для реалізації локальних ініціатив, підтримку розвитку партнерських зв’язків і подолання викликів у складних умовах.
За цей рік громади-форпости отримали від партнерських громад 260 млн грн, з яких 185 млн грн спрямовано на відновлення об’єктів освіти, медицини та соціальної інфраструктури, 42 млн грн — на гуманітарну допомогу (комунальний, медичний та спецтранспорт, генератори, обладнання), а 33 млн грн — на оздоровлення дітей і молоді. За цей період проведено понад 1000 освітніх програм і більше ніж 850 соціокультурних заходів, що сприяло зміцненню соціальної складової життя громад.
Такі підходи — розвиток інструментів стратегічного планування, підсилення спроможності громад управляти своїм розвитком і практичні механізми підтримки для прифронтових і партнерських громад — створюють основу для стабільного життя і відновлення навіть в умовах великої війни та на перспективу.
❤15👍2👏1
Рік, що минає, вимагав витримки, рішучості та щоденної праці кожного.
Українці ще раз довели: сила - в єдності. Громади всієї країни працювали разом, підтримували один одного, допомагали тим, кому було найскладніше. Наші спільні дії, цінності і людяність залишаються нашою головною опорою.
Дякуємо Силам оборони України за захист. Віримо в мир, справедливий і стійкий, з повагою до свободи, гідності та вибору українського народу.
Лише разом зможемо більше.
З Новим роком!
Українці ще раз довели: сила - в єдності. Громади всієї країни працювали разом, підтримували один одного, допомагали тим, кому було найскладніше. Наші спільні дії, цінності і людяність залишаються нашою головною опорою.
Дякуємо Силам оборони України за захист. Віримо в мир, справедливий і стійкий, з повагою до свободи, гідності та вибору українського народу.
Лише разом зможемо більше.
З Новим роком!
❤16👍4
У перший день нового року росія знову вдарила дронами по портовій інфраструктурі України.
Під час нічної повітряної атаки зафіксовані пошкодження об’єктів у портах Одещини. На щастя, обійшлося без постраждалих. У Ізмаїльському порту є пошкодження портових причалів і техніки. В Одеському порту уламками ворожих дронів і вибуховою хвилею також уражене портове обладнання, транспортні засоби та окремі об’єкти інфраструктури.
На місцях працюють профільні служби, рятувальники, триває ліквідація наслідків та оцінка збитків.
Попри ворожі атаки, порти працюють і Україна продовжує виконувати свої зобов’язання продовольчого експорту та забезпечувати роботу логістичної інфраструктури.
Під час нічної повітряної атаки зафіксовані пошкодження об’єктів у портах Одещини. На щастя, обійшлося без постраждалих. У Ізмаїльському порту є пошкодження портових причалів і техніки. В Одеському порту уламками ворожих дронів і вибуховою хвилею також уражене портове обладнання, транспортні засоби та окремі об’єкти інфраструктури.
На місцях працюють профільні служби, рятувальники, триває ліквідація наслідків та оцінка збитків.
Попри ворожі атаки, порти працюють і Україна продовжує виконувати свої зобов’язання продовольчого експорту та забезпечувати роботу логістичної інфраструктури.
❤6😢5😨1
2026 рік розпочався і для залізниці з ворожих атак по всій країні - від Одещини до Сумщини та Волині.
Пошкоджені будівлі локомотивного депо в Ковелі, на території зафіксовано близько семи влучань ворожими дронами.
Також армія рф вдарила по станції у Конотопі, уражені вантажні вагони.
Крім того, окупанти завдали ударів шахедами по логістичній інфраструктурі Одещини, там досі зберігається загроза повторних атак, що ускладнює відновлювальні роботи.
Ремонтні бригади Укрзалізниці ліквідовують наслідки. На рух поїздів атака не вплинула.
Пошкоджені будівлі локомотивного депо в Ковелі, на території зафіксовано близько семи влучань ворожими дронами.
Також армія рф вдарила по станції у Конотопі, уражені вантажні вагони.
Крім того, окупанти завдали ударів шахедами по логістичній інфраструктурі Одещини, там досі зберігається загроза повторних атак, що ускладнює відновлювальні роботи.
Ремонтні бригади Укрзалізниці ліквідовують наслідки. На рух поїздів атака не вплинула.
😢8❤2🤯1