Станом на сьогодні усі регіони представили Плани енергетичної стійкості.

Кілька тижнів тому ми розпочали цю роботу – першими свої рішення презентували прифронтові та центральні області. Сьогодні напрацювання представили Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська, Житомирська, Рівненська, Хмельницька, Волинська, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області.

Кожна область пропрацювала чотири ключові напрями: захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, альтернативне живлення та децентралізацію теплопостачання. Основний фокус – об’єкти електро-, водо- та теплопостачання.

Для мене важливо, що це конкретні розрахунки. Регіони визначили перелік об’єктів, технічні параметри, вартість заходів. Це основа для формування бюджетних рішень і донорських запитів.

Зараз плани доопрацьовуються з урахуванням зауважень та уточненням фінансової складової. Наступний крок – їх затвердження і практична реалізація.

Разом з депутатами Європарламенту та національних парламентів 14 країн Європи відвідав одну з київських ТЕЦ.

Це об’єкт критичної інфраструктури, який забезпечував теплом і гарячою водою понад 500 000 мешканців столиці – понад 1 100 житлових будинків, школи, садочки і медичні заклади.

З початку повномасштабного вторгнення ТЕЦ зазнала 13 ракетних і дронових атак, з них 9 – лише за цей опалювальний сезон. Попри це, колектив станції – понад 700 фахівців – поетапно відновлює пошкоджене обладнання.

Ми показали партнерам реальні наслідки атак по цивільній енергетичній інфраструктурі. Це не військова ціль – це тепло для людей.

Важливо, що 31 депутат Європарламенту та національних парламентів 14 країн Європи побачили руйнування на власні очі. Серед них – голови та члени комітетів оборони й міжнародних відносин з Німеччини, Франції, Італії, Данії, Швеції, Польщі, Іспанії, Литви, Естонії, Австрії, Чехії, Фінляндії, Угорщини та Словаччини.

Під час зустрічі звернулися до партнерів із проханням про подальшу підтримку енергетичного сектору. Представили план підготовки до наступного опалювального сезону та потреби України у розвитку розподіленої генерації, модульних потужностей і резервного живлення.

Загальна екстрена потреба країни у додаткових електро- та теплових потужностях перевищує 1 800 МВт.

Дякую європейським партнерам за підтримку. Стійкість нашої енергетики – це безпека мільйонів людей.

Уночі росія знову здійснила масовану комбіновану атаку дронами та ракетами по українських містах і громадах.

Серед цілей – критична та цивільна інфраструктура. Під ударом були Харківщина, Миколаївщина, Вінниччина, Запоріжжя, Київ та область, Кривий Ріг, Полтавщина, Донеччина.

У Запорізькій області внаслідок ворожих атак одна людина загинула, є постраждалі. Щирі співчуття родині загиблого.

У самому Запоріжжі через знеструмлення тимчасово призупинено теплопостачання в частині міста. Задіяні резервні джерела живлення.

Також ворог знову атакував залізничну інфраструктуру на Харківщині, Запоріжжі та Донеччині. Вночі БпЛА вдарив по території дитячої залізниці у Харківській області. На щастя, без постраждалих.

Агресор свідомо б’є по об’єктах, від яких залежить щоденне життя людей – тепло, світло, вода, транспорт. Це цілеспрямований терор проти цивільного населення.

Усі профільні служби працюють на місцях. Триває відновлення та стабілізація систем.

Японія продовжує системно підтримувати відновлення українських громад.

Разом із Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали Угоду у формі обміну нотами щодо надання грантової допомоги.

Це фактично є стартом п’ятої фази Програми екстреного відновлення. Сума грантової допомоги — 6.2 млрд японських єн, тобто приблизно 41 млн дол США.

Програма екстреного відновлення стартувала ще у 2023 році і відтоді стала одним із найефективніших інструментів нашої стійкості.

У межах попередніх фаз Програми екстреного відновлення Уряд Японії виділив 100 млрд японських єн (близько 650 млн дол США).

Громади вже отримали і продовжують отримувати спецтехніку для розчищення завалів, потужні генератори, помпи для водоканалів та обладнання для розмінування.

Найбільше техніки та обладнання було спрямовано у Херсонську, Харківську та Миколаївську області — регіони, що зазнали найбільших руйнувань, а також у Дніпро як логістичний та гуманітарний хаб.

П’ята фаза дозволить планово зміцнювати критичну інфраструктуру, підтримувати медицину, агросектор та суспільне мовлення.

Важливо, що обмін нотами відкриває шлях до фіналізації Грантової угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), де будуть чітко деталізовані проєкти та закупівлі.

Вночі ворог вчергове обстріляв портову та припортову інфраструктуру на Одещині.

Унаслідок атаки зафіксовано пошкодження об’єктів інфраструктури, складських і виробничих приміщень, а також техніки підприємств. На окремих локаціях виникли займання, зокрема контейнерів із продовольчими товарами.

За попередньою інформацією, постраждалих немає. Рятувальники ліквідували наслідки займань.

На місцях працюють профільні служби.

Ворог продовжує бити по морській логістиці. З початку повномасштабної війни пошкоджені чи знищені 694 обʼєкти портової інфраструктури, понад 150 цивільних суден.

Попри це український морський коридор працює, оброблено понад 176 мільйонів тон вантажів, з них понад 150 мільйонів тон - зерно.

Незважаючи на удари, ми виконуємо гарантії продовольчої безпеки.