Сьогодні під головуванням Прем’єр-міністерки України відбулося перше засідання Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і міст.
Загальна потреба у фінансуванні заходів, передбачених регіональними планами стійкості, становить близько 169.5 млрд грн. Перші 10 млрд грн буде виділено з резервного фонду держбюджету на реалізацію цих планів.
Розглядаємо гібридну модель фінансування – поєднання державних ресурсів і міжнародної підтримки. Зокрема, використання можливостей Energy Support Fund, який акумулює внески урядів та партнерів для підтримки енергетичної інфраструктури України.
Окремий пріоритет – забезпечення регіонів критично важливим обладнанням. Йдеться, зокрема, про блочно-модульні котельні, які дозволяють швидко розгортати додаткові теплогенеруючі потужності.
Паралельно працюємо над ще більшим спрощенням регуляторних процедур, щоб пришвидшити встановлення об’єктів розподіленої генерації, аварійного теплогенеруючого обладнання та їх підключення до мереж.
Окремо обговорили посилення захисту залізничної інфраструктури, яка залишається ключовою логістичною артерією країни та регулярно стає ціллю російських атак. Із 1 січня по 6 березня 2026 року зафіксовано 330 випадків обстрілів залізничної інфраструктури, внаслідок чого пошкоджено 770 об’єктів.
Працюємо над рішеннями, які дозволять посилити захист ключових елементів УЗ та забезпечити безперебійну роботу перевезень.
Комплексні плани стійкості – це практичний інструмент готовності громад до викликів війни.
Усі регіони вже подали свої плани стійкості. Місто Київ наразі залишається єдиним, хто цього не зробив. Крайній термін подання на засідання РНБО – 9 березня.
Загальна потреба у фінансуванні заходів, передбачених регіональними планами стійкості, становить близько 169.5 млрд грн. Перші 10 млрд грн буде виділено з резервного фонду держбюджету на реалізацію цих планів.
Розглядаємо гібридну модель фінансування – поєднання державних ресурсів і міжнародної підтримки. Зокрема, використання можливостей Energy Support Fund, який акумулює внески урядів та партнерів для підтримки енергетичної інфраструктури України.
Окремий пріоритет – забезпечення регіонів критично важливим обладнанням. Йдеться, зокрема, про блочно-модульні котельні, які дозволяють швидко розгортати додаткові теплогенеруючі потужності.
Паралельно працюємо над ще більшим спрощенням регуляторних процедур, щоб пришвидшити встановлення об’єктів розподіленої генерації, аварійного теплогенеруючого обладнання та їх підключення до мереж.
Окремо обговорили посилення захисту залізничної інфраструктури, яка залишається ключовою логістичною артерією країни та регулярно стає ціллю російських атак. Із 1 січня по 6 березня 2026 року зафіксовано 330 випадків обстрілів залізничної інфраструктури, внаслідок чого пошкоджено 770 об’єктів.
Працюємо над рішеннями, які дозволять посилити захист ключових елементів УЗ та забезпечити безперебійну роботу перевезень.
Комплексні плани стійкості – це практичний інструмент готовності громад до викликів війни.
Усі регіони вже подали свої плани стійкості. Місто Київ наразі залишається єдиним, хто цього не зробив. Крайній термін подання на засідання РНБО – 9 березня.
❤10👍2🤯2
Ніч російського терору. Ворог завдав масованих ударів по Києву, Харкову, Одесі, Запоріжжю, Дніпропетровщині та інших регіонах України.
На жаль, є загиблі. Щирі співчуття родинам, чиїх близьких забрала росія. Серед поранених – немовля. Лікарі борються за життя всіх постраждалих.
Пошкоджено житлову та критичну інфраструктуру. Під ударом – залізниця і порти.
Безпілотниками атаковано чотири залізничні підстанції у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій областях та низку залізничних мостів. На щастя, без постраждалих.
Через пошкодження частину поїздів тимчасово спрямовано альтернативними маршрутами. Відновлювальні роботи тривають на всіх об’єктах.
Під час повітряної тривоги понад 20 поїздів були зупинені у безпечних місцях – це стандартна процедура безпеки для захисту пасажирів і працівників.
Також ворог атакував портову інфраструктуру Одещини. Унаслідок влучань виникла пожежа резервуарів із рослинною олією та пошкоджено зерновий склад. Без постраждалих. Рятувальники ліквідовують наслідки. На території іншого порту пошкоджена портова інфраструктура.
Усі служби працюють, щоб якнайшвидше відновити інфраструктуру і забезпечити логістику.
На жаль, є загиблі. Щирі співчуття родинам, чиїх близьких забрала росія. Серед поранених – немовля. Лікарі борються за життя всіх постраждалих.
Пошкоджено житлову та критичну інфраструктуру. Під ударом – залізниця і порти.
Безпілотниками атаковано чотири залізничні підстанції у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій областях та низку залізничних мостів. На щастя, без постраждалих.
Через пошкодження частину поїздів тимчасово спрямовано альтернативними маршрутами. Відновлювальні роботи тривають на всіх об’єктах.
Під час повітряної тривоги понад 20 поїздів були зупинені у безпечних місцях – це стандартна процедура безпеки для захисту пасажирів і працівників.
Також ворог атакував портову інфраструктуру Одещини. Унаслідок влучань виникла пожежа резервуарів із рослинною олією та пошкоджено зерновий склад. Без постраждалих. Рятувальники ліквідовують наслідки. На території іншого порту пошкоджена портова інфраструктура.
Усі служби працюють, щоб якнайшвидше відновити інфраструктуру і забезпечити логістику.
😢15❤1
Цієї ночі росія знову завдала ударів по теплогенеруючій інфраструктурі.
У Києві після атаки понад 1 900 житлових будинків залишилися без тепла. З урахуванням попередніх атак та зупинки Дарницької ТЕЦ загалом у столиці 2 806 будинків у п’яти районах міста наразі без теплопостачання: Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Печерському та Солом’янському.
До ліквідації наслідків додатково залучено понад 100 аварійних бригад і понад 400 фахівців. Серед них – комунальники з інших областей та працівники Укрзалізниці. Тривають роботи з усунення аварій у внутрішньобудинкових мережах і поступового відновлення теплопостачання.
На Харківщині внаслідок обстрілу та пошкоджень – тимчасово без тепла понад 30 000 абонентів. На Донеччині під ударом опинилися об’єкти теплопостачання у Слов’янську та Дружківці.
На місцях працюють комунальні служби, енергетики та рятувальники. Триває відновлення.
У Києві після атаки понад 1 900 житлових будинків залишилися без тепла. З урахуванням попередніх атак та зупинки Дарницької ТЕЦ загалом у столиці 2 806 будинків у п’яти районах міста наразі без теплопостачання: Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Печерському та Солом’янському.
До ліквідації наслідків додатково залучено понад 100 аварійних бригад і понад 400 фахівців. Серед них – комунальники з інших областей та працівники Укрзалізниці. Тривають роботи з усунення аварій у внутрішньобудинкових мережах і поступового відновлення теплопостачання.
На Харківщині внаслідок обстрілу та пошкоджень – тимчасово без тепла понад 30 000 абонентів. На Донеччині під ударом опинилися об’єкти теплопостачання у Слов’янську та Дружківці.
На місцях працюють комунальні служби, енергетики та рятувальники. Триває відновлення.
😢10❤1🤯1
Ворог знову завдав ударів по залізничній інфраструктурі Сумщини та Харківщини.
Сьогодні зранку на Сумщині ворожий безпілотник влучив у локомотив пасажирського поїзда Київ – Суми.
На щастя, ніхто не постраждав. Для продовження руху оперативно направили допоміжний локомотив.
росія продовжує атакувати об’єкти цивільної транспортної інфраструктури.
Сьогодні зранку на Сумщині ворожий безпілотник влучив у локомотив пасажирського поїзда Київ – Суми.
На щастя, ніхто не постраждав. Для продовження руху оперативно направили допоміжний локомотив.
росія продовжує атакувати об’єкти цивільної транспортної інфраструктури.
😢7❤2😱1
Сьогодні зустрівся з Прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном, який за час призначення на нову посаду уперше відвідав Україну.
Разом побували у Святошинському районі Києва – біля будинку, де 31 липня 2025 року російська ракета зруйнувала під’їзд дев’ятиповерхівки.
Тоді загинули 29 людей, серед них 5 дітей, понад 150 людей були поранені.
Удар повністю знищив 18 квартир, ще 54 – пошкоджені. Попри це частина мешканців продовжує жити у вцілілих під’їздах. За програмою єВідновлення вже видано 87 житлових сертифікатів на суму 94 млн грн. Ще 32 родинам нараховані 1,6 млн грн компенсацій для відновлення пошкодженого житла.
Це лише один із прикладів масштабних руйнувань. Загалом у Києві російськими атаками пошкоджено або зруйновано понад 4 000 об’єктів, із них близько 3 000 – житлові будинки.
Подякував уряду Нідерландів за підтримку України. Зокрема за 25 млн євро допомоги для енергетичного сектору, а також за участь у програмах енергоефективності та відновлення інфраструктури.
Окремо говорили про подальшу співпрацю у відбудові житла та посиленні енергетичної стійкості.
Вдячний уряду та громадянам Нідерландів за готовність і надалі допомагати у відновленні наших міст🇺🇦🇳🇱
Разом побували у Святошинському районі Києва – біля будинку, де 31 липня 2025 року російська ракета зруйнувала під’їзд дев’ятиповерхівки.
Тоді загинули 29 людей, серед них 5 дітей, понад 150 людей були поранені.
Удар повністю знищив 18 квартир, ще 54 – пошкоджені. Попри це частина мешканців продовжує жити у вцілілих під’їздах. За програмою єВідновлення вже видано 87 житлових сертифікатів на суму 94 млн грн. Ще 32 родинам нараховані 1,6 млн грн компенсацій для відновлення пошкодженого житла.
Це лише один із прикладів масштабних руйнувань. Загалом у Києві російськими атаками пошкоджено або зруйновано понад 4 000 об’єктів, із них близько 3 000 – житлові будинки.
Подякував уряду Нідерландів за підтримку України. Зокрема за 25 млн євро допомоги для енергетичного сектору, а також за участь у програмах енергоефективності та відновлення інфраструктури.
Окремо говорили про подальшу співпрацю у відбудові житла та посиленні енергетичної стійкості.
Вдячний уряду та громадянам Нідерландів за готовність і надалі допомагати у відновленні наших міст🇺🇦🇳🇱
👍9❤2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Уряд виділяє додаткові 3 млрд грн із резервного фонду держбюджету на ремонт автомобільних доріг державного значення.
Кошти спрямовуються насамперед на дороги міжнародного та національного значення – ключові логістичні маршрути, траси з інтенсивним рухом, а також дороги, які виконують важливу роль для евакуації та забезпечення прифронтових регіонів.
Щодня по всій країні тривають поточні ремонти автошляхів. Наразі дорожні бригади виконують у середньому 40 тис. м² ремонту пошкодженого покриття щодня. Наразі на дорогах державного значення працюють понад 1100 працівників у складі 140 ремонтних бригад.
Поступово збільшуємо інтенсивність робіт. Обсяги відновлення мають сягнути 100-150 тис. м² на день. Наступний етап – перехід до масштабних ремонтів «картами», що забезпечить більш довговічне покриття доріг.
Найбільші обсяги робіт проводимо на таких міжнародних дорогах, як:
▪️М-05 Київ – Одеса
▪️М-06 Київ – Чоп
▪️М-14 Одеса – Мелітополь
▪️М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече (на м. Бухарест)
▪️М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський
▪️М-28 Одеса – Южне – /М-14/ та ін.
З початку року вже ліквідовано майже 220 тис. м² пошкоджень дорожнього покриття.
Кошти спрямовуються насамперед на дороги міжнародного та національного значення – ключові логістичні маршрути, траси з інтенсивним рухом, а також дороги, які виконують важливу роль для евакуації та забезпечення прифронтових регіонів.
Щодня по всій країні тривають поточні ремонти автошляхів. Наразі дорожні бригади виконують у середньому 40 тис. м² ремонту пошкодженого покриття щодня. Наразі на дорогах державного значення працюють понад 1100 працівників у складі 140 ремонтних бригад.
Поступово збільшуємо інтенсивність робіт. Обсяги відновлення мають сягнути 100-150 тис. м² на день. Наступний етап – перехід до масштабних ремонтів «картами», що забезпечить більш довговічне покриття доріг.
Найбільші обсяги робіт проводимо на таких міжнародних дорогах, як:
▪️М-05 Київ – Одеса
▪️М-06 Київ – Чоп
▪️М-14 Одеса – Мелітополь
▪️М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече (на м. Бухарест)
▪️М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський
▪️М-28 Одеса – Южне – /М-14/ та ін.
З початку року вже ліквідовано майже 220 тис. м² пошкоджень дорожнього покриття.
👍12🔥3❤1
Європейські партнери продовжують підтримувати відновлення України.
Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із 8 програм на 1.5 млрд євро.
466.5 млн євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку.
▪️ 106 млн євро – продовження фінансування у межах проєкту «Шляхи солідарності» для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг,
▪️ 123 млн євро – масштабування програм Енергодім та ВідновиДІМ для енергоефективного відновлення житла,
▪️ 26.5 млн євро – будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ,
▪️ 132.5 млн євро – забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення,
▪️ 68.5 млн євро – перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні,
▪️ 10 млн євро – дофінансування поточних проєктів.
Також в програмі ЄБРР 100 млн євро передбачено на реалізацію проєктів по децентралізації теплопостачання та енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом.
Фінансування поєднує кредитні ресурси ЄІБ та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет.
Керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із 8 програм на 1.5 млрд євро.
466.5 млн євро з цієї суми спрямовуються на проєкти, які координує Мінрозвитку.
▪️ 106 млн євро – продовження фінансування у межах проєкту «Шляхи солідарності» для забезпечення логістики, ремонту та реконструкції автомобільних доріг,
▪️ 123 млн євро – масштабування програм Енергодім та ВідновиДІМ для енергоефективного відновлення житла,
▪️ 26.5 млн євро – будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ,
▪️ 132.5 млн євро – забезпечення обслуговування залізничної інфраструктури та розвиток залізничного сполучення,
▪️ 68.5 млн євро – перший транш проєкту з модернізації пунктів пропуску на західному кордоні,
▪️ 10 млн євро – дофінансування поточних проєктів.
Також в програмі ЄБРР 100 млн євро передбачено на реалізацію проєктів по децентралізації теплопостачання та енергопостачання в межах прямої співпраці з містами та бізнесом.
Фінансування поєднує кредитні ресурси ЄІБ та грантову підтримку ЄС, що дозволяє зменшити фінансове навантаження на бюджет.
❤14🔥2
Розробили законопроєкт та концепцію змін щодо реформи таксі.
Мета змін – вивести ринок з тіні, зробити роботу водіїв легальною і простою, а поїздки для пасажирів – безпечними.
Сьогодні маємо парадокс: офіційно в Україні близько 9 500 авто виконують перевезення як таксі, тоді як фактично на ринку працює понад 200 000 водіїв. Тобто понад 90% ринку перебуває в тіні. Це означає втрати для бюджету, відсутність соціального захисту для водіїв і мінімальні інструменти безпеки для пасажирів.
Тому ми пропонуємо змінити саму модель доступу до ринку.
Концепція передбачає новий статус – автомобільний самозайнятий перевізник. Це дасть можливість водіям легально працювати без складної звітності та зайвої бюрократії.
Вхід на ринок пропонується максимально простим: один прожитковий мінімум на два роки (орієнтовно 3 028 грн), що становить приблизно 130 грн на місяць.
Замість ліцензії запроваджується персональний електронний сертифікат на автомобіль, який оформлюється через систему Укртрансбезпеки. У салоні автомобіля буде QR-код, за яким пасажир зможе перевірити чинність сертифіката, страхування поїздки та основну інформацію про перевізника.
Окремо законопроєкт врегульовує роль цифрових платформ: вони виступатимуть податковими агентами, перевірятимуть документи водіїв і нестимуть відповідальність за допуск нелегальних перевізників.
Йдеться не про підвищення податків чи тиск на бізнес. Навпаки – про створення простої, цифрової та економічно вигідної моделі, де працювати легально дешевше і простіше, ніж залишатися в тіні.
Законопроєкт зараз проходить погодження з органами державної влади. Наступний крок – його розгляд урядом і подання до Верховної Ради на розгляд народним депутатам.
Наша мета – прозорий ринок, справедливі правила для водіїв і безпечний сервіс для пасажирів.
Мета змін – вивести ринок з тіні, зробити роботу водіїв легальною і простою, а поїздки для пасажирів – безпечними.
Сьогодні маємо парадокс: офіційно в Україні близько 9 500 авто виконують перевезення як таксі, тоді як фактично на ринку працює понад 200 000 водіїв. Тобто понад 90% ринку перебуває в тіні. Це означає втрати для бюджету, відсутність соціального захисту для водіїв і мінімальні інструменти безпеки для пасажирів.
Тому ми пропонуємо змінити саму модель доступу до ринку.
Концепція передбачає новий статус – автомобільний самозайнятий перевізник. Це дасть можливість водіям легально працювати без складної звітності та зайвої бюрократії.
Вхід на ринок пропонується максимально простим: один прожитковий мінімум на два роки (орієнтовно 3 028 грн), що становить приблизно 130 грн на місяць.
Замість ліцензії запроваджується персональний електронний сертифікат на автомобіль, який оформлюється через систему Укртрансбезпеки. У салоні автомобіля буде QR-код, за яким пасажир зможе перевірити чинність сертифіката, страхування поїздки та основну інформацію про перевізника.
Окремо законопроєкт врегульовує роль цифрових платформ: вони виступатимуть податковими агентами, перевірятимуть документи водіїв і нестимуть відповідальність за допуск нелегальних перевізників.
Йдеться не про підвищення податків чи тиск на бізнес. Навпаки – про створення простої, цифрової та економічно вигідної моделі, де працювати легально дешевше і простіше, ніж залишатися в тіні.
Законопроєкт зараз проходить погодження з органами державної влади. Наступний крок – його розгляд урядом і подання до Верховної Ради на розгляд народним депутатам.
Наша мета – прозорий ринок, справедливі правила для водіїв і безпечний сервіс для пасажирів.
❤11👍1🔥1