Від початку року вже відремонтовано понад 4.4 млн кв. м дорожнього покриття. Це майже половина обсягів на дорогах державного значення, які заплановано виконати до 1 червня.

Цьогоріч роботи розпочали рекордно рано і поступово нарощували темпи – з 4–5 тис. кв. м на добу взимку до майже 200 тис. кв. м щодня зараз.

Сьогодні на дорогах державного значення працюють близько 200 ремонтних бригад і 1.9 тис. працівників. Збільшили кількість бригад для пришвидшення.

Ремонт триває на ключових маршрутах по всій країні, зокрема:

▪️М-03 Київ–Харків–Довжанський

▪️М-05 Київ–Одеса

▪️М-06 Київ–Чоп

▪️М-11 Львів–Шегині

▪️М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече

▪️М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський та інших.

Загалом цьогоріч плануємо відновити близько 10 млн кв. м дорожнього покриття.

За перший квартал 2026 року українські порти виконали план перевалки на 98% — це понад 21 млн тонн вантажів.

Ці показники досягнуті в складних умовах. Від початку року порти зазнають атак у середньому кожні п’ять днів. Пошкоджено 193 об’єкти інфраструктури та 25 цивільних суден.

Попри це, робота не зупиняється.
Основну частину перевалки традиційно складають зернові – понад 11.6 млн тонн. Також стабільно працює сегмент металопродукції – 1.2 млн тонн.

Окремо варто відзначити контейнерні перевезення: за три місяці оброблено понад 63 000 TEU. Це на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

З початку роботи Українського морського коридору у вересні 2023 року ним оброблено понад 190 млн тонн вантажів, з яких понад 110 млн тонн – зернові.

Ці результати – це передусім щоденна робота людей, які забезпечують функціонування портів у складних умовах.

Зі свого боку продовжуємо працювати над тим, щоб зберігати стабільність роботи портів і підтримувати ключові логістичні маршрути.

Провів спеціальний селектор з усіма регіонами та за участі Премʼєр-міністра України й урядовців про підготовку до наступного опалювального сезону – передусім з безпекової точки зору.

Для всіх наших областей, міст та громад затверджені цілком конкретні плани стійкості. Це чіткі документи, які визначають, які обʼєкти першочергово потребують відновлення, де має бути додатковий захист і які завдання міста й громади мають виконати, щоб люди отримали гарантоване постачання тепла та електрики зимою, незважаючи на будь-які загрози.

Термін реалізації планів стійкості для всіх міст та громад – 1 вересня цього року. Відповідно, є жорсткий графік укладання договорів і виконання робіт, який повинен бути реалізований усіма обласними та місцевими владами. На жаль, станом на сьогодні не всі регіони працюють саме так, як треба для захисту людей.

Сьогодні детально обговорили ситуацію в областях, які відстають від графіка. Окрему увагу приділили Донеччині, Чернігівщині, Полтавщині, Кіровоградській області, Запоріжжю, Херсону, Львівщині та місту Київ.

У столиці очевидно не вистачає розуміння, що наступної зими достатні резервні джерела електро- та теплопостачання повинні бути забезпечені для всіх районів міста. На Львівщині є питання по кількох енергообʼєктах, і треба, щоб обласна влада та урядові структури чітко визначили, хто саме повинен відповідати за вчасне виконання державного завдання.

Доручив командувачу Повітряних сил ЗСУ разом з міністром оборони України пропрацювати з керівниками Херсону, Запоріжжя, Чернігівщини та Харківщини додаткове забезпечення перехоплювачами й тренування екіпажів: у наших воїнів має бути достатня кількість та якість засобів реагування на всі типи «шахедів». Уряд України готовий допомагати регіонам, які цього потребують та чиї запити обґрунтовані. Окремий перелік завдань виконує Агентство відновлення.

Вдячний усім, хто працює вчасно і повноцінно забезпечує захист для української інфраструктури та своїх громад.

Розвиваємо систему єЧерга.

Починаємо оновлення сервісу, яке передбачає два напрямки:
▪️запуск електронної черги для легкових авто
▪️нові функції для вантажівок і автобусів.

Легкові плануємо запустити вже у червні.

Для громадян це означає, що запис у чергу для перетину кордону легковим автомобілем стане доступним через Дію, сайт і мобільний застосунок єЧерги. Скористатися сервісом зможуть як українці, так і іноземці.

Окремо запустимо автоматичну перевірку страхового полісу «Зелена картка» для всіх типів транспорту.

Для вантажівок впорядкуємо систему пріоритетного проїзду – проведемо інтеграцію з митними документами Т1 і книжками МДП, забезпечимо пріоритет для авторизованих економічних операторів.

єЧерга вже довела свою ефективність: понад 3 млн перетинів кордону вантажівками та автобусами за онлайн-записом.

Наступний етап – розширити сервіс для приватних авто і водночас посилити функціонал для бізнесу.

Наше завдання – зробити перетин кордону більш прогнозованим, зручним і прозорим для всіх користувачів.

❗️росія атакувала залізницю.

Сьогодні вночі ворожим БПЛА на станції Запоріжжя-Ліве атаковано сортувальний парк. У момент удару на колії перебував поїзд з електровозом.

Смертельно травмовано помічника машиніста. Мої щирі співчуття рідним і близьким загиблого.

Машиніста госпіталізовано до лікарні.

Під ударом росії була і портова інфраструктура Одеси. Внаслідок влучань дронів виникли пожежі. Без постраждалих. Пошкоджені причали, складські приміщення, залізнична інфраструктура та об’єкти портових операторів.

Черговий доказ тероризму, росія воює проти мирних людей, проти тих, хто просто виконував свою роботу і тримає країну в русі.

Понад 600 млн євро нового фінансування для відновлення України.

У межах Бізнес-саміту Україна–ЄС у Брюсселі Єврокомісія разом із Європейським інвестиційним банком оголосили про запуск пакету підтримки для проєктів в енергетиці, житлі та транспорті.

Із цієї суми:
- понад 450 млн євро – кредитне фінансування під гарантії ЄС
- близько 150 млн євро – гранти та технічна допомога

Мінрозвитку координує 78% цього пакету – це 466.5 млн євро.

Ключові проєкти:
▪️ 132.5 млн євро – залізнична інфраструктура і сполучення
▪️ 123 млн євро – масштабування програм Енергодім і ВідновиДІМ
▪️ 106 млн євро – модернізація доріг у межах «Шляхів солідарності»
▪️ 68.5 млн євро – розвиток пунктів пропуску на західному кордоні
▪️ 26.5 млн євро – будівництво та ремонт укриттів у будівлях, що відновлюються за муніципальними програмами ЄІБ

Це фінансування також передбачає дофінансування вже діючих проєктів.

Додаткові гарантії ЄС дозволяють ЄІБ збільшити інвестиції саме в ті напрямки, які критично потрібні громадам – енергетику, житло, логістику та муніципальну інфраструктуру.

Це частина великої програми Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки.

Зараз команда Мінрозвитку вже працює над підготовкою угод для підписання на Ukraine Recovery Conference 2026.

Провели перше з 2022 року засідання Спільного авіаційного комітету Україна–ЄС.

Це один із ключових інструментів реалізації Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, яка встановлює єдині правила для авіації та інтегрує нашу державу в європейську авіаційну систему.

Ключовий результат – узгодили перелік актів права ЄС, які Україна має впровадити, а також підходи до їх імплементації з урахуванням поточних умов.

Це означає перехід до практичного впровадження європейських правил у сфері авіації – від безпеки польотів до захисту прав пасажирів.

Наша мета – щоб після відкриття неба український ринок працював за тими ж правилами, що і в ЄС: прозоро, безпечно і з рівними умовами для перевізників.

Розуміємо, що українські авіакомпанії зараз працюють у надзвичайно складних умовах. Саме тому готуємо систему вже зараз – щоб після відновлення польотів ринок одразу був інтегрований у європейський простір.

Мобільність – це базовий елемент функціонування держави. Особливо під час війни.

Це про те, щоб люди могли виїхати, повернутися, дістатися до роботи, лікарні, рідних. Саме тому ми системно перебудовуємо підхід до перевезень – за європейською моделлю, де держава відповідає за соціально важливу мобільність.

Один із ключових інструментів – механізм державного замовлення (PSO).

У I кварталі цього року він уже дав конкретний результат: 5.3 млн пасажирів перевезено Укрзалізницею за доступними тарифами. Із них 2.6 млн – на прифронтових напрямках або у зворотному сполученні.

Держава компенсує перевізнику різницю між реальною вартістю перевезення і ціною квитка. Це дозволяє зберігати маршрути, які не є прибутковими, але критично потрібні людям.

У 2026 році держава спрямувала близько 16 млрд грн на підтримку внутрішніх пасажирських перевезень далекого сполучення.

Щоб цей підхід працював системно, готуємо законопроєкт про PSO для громадського транспорту. Це дасть можливість містам і регіонам замовляти перевезення і гарантувати їхню стабільність.

Паралельно сегментарно працюємо і по інших напрямках. Наступний крок – міжобласні автобусні перевезення.

Мінрозвитку оголосило конкурс на 200 маршрутів по всій країні. Це найбільший конкурс за новою цифровою процедурою. Подання документів – повністю онлайн за посиланням.

Йдеться як про ключові коридори – Київ-Одеса, Київ-Львів, Київ-Харків, Харків-Дніпро, Львів-Одеса – так і про маршрути, які тримають зв’язок із прифронтовими територіями: Суми-Київ, Чернігів-Київ, Харків-Київ, Херсон-Миколаїв.

Наше завдання – сформувати реальну мережу, яка відповідає попиту людей і працює стабільно.

Електронна система довела свою ефективність. На сьогодні вже працюють 112 перевізників на 91 міжобласному маршруті.

PSO показало, що цей підхід працює на залізниці. Наступний крок – так само системно навести порядок у автобусних перевезеннях і побудувати зрозумілу транспортну мережу по всій країні.

Мінрозвитку та Palantir Technologies підписали меморандум про співпрацю – одним зі світових лідерів у сфері роботи з даними та штучного інтелекту.

Palantir працює з урядами та безпековими інституціями по всьому світу, допомагаючи аналізувати великі масиви даних, визначати ризики та ухвалювати складні управлінські рішення. В Україні їхні технології вже застосовуються, зокрема у сфері гуманітарного розмінування.

Наступний крок – спільна робота над AI-підтриманою системою оцінки стійкості регіонів. Починаємо з пілоту у двох областях з подальшим масштабуванням на всі.

Йдеться про цифровізацію планів стійкості регіонів:

▪️розрахунок індексу стійкості
▪️моніторинг виконання заходів
▪️чітке визначення ризиків і пріоритетів
▪️оцінка вразливостей в енергогенерації, теплопостачанні та базових послугах
▪️визначення рішень, які дають найбільший ефект для захисту критичної інфраструктури та енергетичної безпеки

Це дасть можливість бачити, де система найвразливіша, куди потрібно спрямовувати ресурси в першу чергу і як забезпечити максимальний результат для стійкості громад.

Наша співпраця із Palantir Technologies вплине на підвищення якості рішень та прозорості процесів відновлення. Адже для нас довіра важлива так само, як і ресурси, які надають донори.

Коли відбудова базується на точних даних – це інший рівень ефективності.

Дякую команді Palantir за партнерство 🤝

Укрпошта отримає понад пів мільярда гривень від продажу нерухомості.

Йдеться про понад 13 тис. кв. м об’єктів – колишні склади, сортувальні центри та інші будівлі, які втратили свою функцію після модернізації мережі й не використовувалися в операційній діяльності.

Продаж відбувся через 8 аукціонів у Prozorro.Продажі. Стартова вартість лотів становила близько 110 млн грн, але в ході торгів зросла більш ніж у чотири рази – до понад 517 млн грн.

Найбільший результат – у Львові. Об’єкт продали за 462 млн грн при стартовій ціні 56 млн грн.

Загалом компанія виставила на продаж близько 20 об’єктів – виключно ті, що не задіяні в роботі. Їх утримання коштувало щонайменше 3.5 млн грн на рік лише податків, без врахування витрат на охорону та комунальні послуги.

Отримані кошти будуть спрямовані на розвиток – логістику, сервіси та підвищення ефективності роботи національного поштового оператора. Активи мають працювати на розвиток, а не створювати витрати.