Важлива зустріч із Міністром інфраструктури Польщі Даріушем Клімчаком.
Символічно – саме у порту Гданська.
Україна сьогодні — гарант глобальної продовольчої безпеки. Попри постійні російські атаки, українські порти продовжують працювати та розвиватися. Від початку роботи морського коридору вже перевезено понад 205 мільйонів тонн вантажів, з яких більше 120 мільйонів тонн — зерно.
Ми готові до партнерства у концесійних проєктах, портова інфраструктура стала одним із ключових напрямів Інфраструктурної платформи URC-2026.
Окрему увагу приділили практичним питанням українсько-польської співпраці. Насамперед — ситуації на кордоні, де час очікування автобусів подекуди сягає 8–12 годин. Важливий крок польської сторони щодо мінімізації впливу ремонтних робіт на пунктах пропуску. Наголосив на необхідності постійного контролю ситуації, особливо в літній період.
Також обговорили функціонування системи SENT для вантажних перевезень територією Польщі. Нам важливо, щоб технічні помилки не були причиною штрафів і працювати над пошуком справедливих рішень для бізнесу.
Порушили питання Угоди про лібералізацію вантажних перевезень, розвитку залізничного сполучення, спільних інфраструктурних проєктів за підтримки ЄС та координації позицій щодо фінансування через механізм CEF.
Окремо говорили безпекові виклики. Україна має унікальний досвід захисту критичної інфраструктури в умовах постійних атак, розвитку безпілотних технологій та забезпечення стійкості транспортної системи під час війни. Цей досвід уже сьогодні є важливим для всієї Європи.
Попри будь-які політичні дискусії, наше завдання — зберігати прагматичний діалог, розвивати спільні проєкти та створювати нові можливості для людей і економік обох країн.
Символічно – саме у порту Гданська.
Україна сьогодні — гарант глобальної продовольчої безпеки. Попри постійні російські атаки, українські порти продовжують працювати та розвиватися. Від початку роботи морського коридору вже перевезено понад 205 мільйонів тонн вантажів, з яких більше 120 мільйонів тонн — зерно.
Ми готові до партнерства у концесійних проєктах, портова інфраструктура стала одним із ключових напрямів Інфраструктурної платформи URC-2026.
Окрему увагу приділили практичним питанням українсько-польської співпраці. Насамперед — ситуації на кордоні, де час очікування автобусів подекуди сягає 8–12 годин. Важливий крок польської сторони щодо мінімізації впливу ремонтних робіт на пунктах пропуску. Наголосив на необхідності постійного контролю ситуації, особливо в літній період.
Також обговорили функціонування системи SENT для вантажних перевезень територією Польщі. Нам важливо, щоб технічні помилки не були причиною штрафів і працювати над пошуком справедливих рішень для бізнесу.
Порушили питання Угоди про лібералізацію вантажних перевезень, розвитку залізничного сполучення, спільних інфраструктурних проєктів за підтримки ЄС та координації позицій щодо фінансування через механізм CEF.
Окремо говорили безпекові виклики. Україна має унікальний досвід захисту критичної інфраструктури в умовах постійних атак, розвитку безпілотних технологій та забезпечення стійкості транспортної системи під час війни. Цей досвід уже сьогодні є важливим для всієї Європи.
Попри будь-які політичні дискусії, наше завдання — зберігати прагматичний діалог, розвивати спільні проєкти та створювати нові можливості для людей і економік обох країн.
❤13👍1
🔺Концесія поромного терміналу в порту Чорноморськ. Презентували ще один стратегічний масштабний проєкт публічно-приватного партнерства на Ukraine Recovery Conference 2026.
Це вже другий концесійний проєкт у морській галузі та наступний крок до залучення приватних інвестицій у відновлення та модернізацію української інфраструктури під час повномасштабної війни.
Проєкт передбачає:
• концесію терміналу на 35 років
• не менше 40 млн доларів інвестицій протягом всього строку концесії
• підтримку пропускної спроможності на рівні близько 2 млн тонн вантажів щороку з потенціалом подальшого зростання
• щорічні концесійні платежі державі
• збереження та створення нових робочих місць
Важливо, що підготовка проєкту відбувається за підтримки ЄБРР та Міжнародної фінансової організації відповідно до найкращих міжнародних практик.
Це означає прозору конкурсну процедуру та зрозумілі правила для інвесторів.
▪️Ми вже реалізуємо концесійний проєкту першого терміналу порту Чорноморськ. І головне, що підтверджує цей проєкт – бізнес готовий інвестувати в Україну.
Ми зі свого боку, забезпечуємо міжнародному бізнесу зрозумілі та прозорі механізми партнерства.
Концесія терміналів – частина портфелю проєктів публічно-приватного партнерства, над яким ми працюємо в Мінрозвитку. Наступними днями детально розповімо про пріоритетні проєкти з цього переліку.
Відновлення України неможливе без залучення приватного капіталу. Масштаб збитків такий, що використання механізму ППП – необхідний та стратегічний крок для створення нової інфраструктури, нових логістичних можливостей і нової економіки, інтегрованої до європейського ринку.
Саме тому ми формуємо проєкти, які здатні залучати інвестиції вже сьогодні та працювати на розвиток країни десятиліттями вперед. Україна відкрита до партнерства, і ми запрошуємо бізнес бути частиною цієї історії успіху.
Це вже другий концесійний проєкт у морській галузі та наступний крок до залучення приватних інвестицій у відновлення та модернізацію української інфраструктури під час повномасштабної війни.
Проєкт передбачає:
• концесію терміналу на 35 років
• не менше 40 млн доларів інвестицій протягом всього строку концесії
• підтримку пропускної спроможності на рівні близько 2 млн тонн вантажів щороку з потенціалом подальшого зростання
• щорічні концесійні платежі державі
• збереження та створення нових робочих місць
Важливо, що підготовка проєкту відбувається за підтримки ЄБРР та Міжнародної фінансової організації відповідно до найкращих міжнародних практик.
Це означає прозору конкурсну процедуру та зрозумілі правила для інвесторів.
▪️Ми вже реалізуємо концесійний проєкту першого терміналу порту Чорноморськ. І головне, що підтверджує цей проєкт – бізнес готовий інвестувати в Україну.
Ми зі свого боку, забезпечуємо міжнародному бізнесу зрозумілі та прозорі механізми партнерства.
Концесія терміналів – частина портфелю проєктів публічно-приватного партнерства, над яким ми працюємо в Мінрозвитку. Наступними днями детально розповімо про пріоритетні проєкти з цього переліку.
Відновлення України неможливе без залучення приватного капіталу. Масштаб збитків такий, що використання механізму ППП – необхідний та стратегічний крок для створення нової інфраструктури, нових логістичних можливостей і нової економіки, інтегрованої до європейського ринку.
Саме тому ми формуємо проєкти, які здатні залучати інвестиції вже сьогодні та працювати на розвиток країни десятиліттями вперед. Україна відкрита до партнерства, і ми запрошуємо бізнес бути частиною цієї історії успіху.
❤15👍1
Відновлення України неможливе без приватних інвестицій. На URC-2026 представили міжнародним партнерам портфель пріоритетних проєктів публічно-приватного партнерства.
Йдеться про понад 30 проєктів загальною вартістю близько 5 млрд доларів, із яких 15 плануємо запустити вже в цьому році.
Це нова модель розвитку інфраструктури, де держава, міжнародні фінансові інституції та приватний бізнес спільно інвестують у майбутнє України.
Серед пріоритетних проєктів:
▪️концесія портових терміналів у Чорноморську
▪️розвиток інтермодального хабу «Скнилів»
▪️модернізація залізничних вокзалів Києва, Львова та Одеси
▪️розвиток транспортних коридорів до кордону з Європейським Союзом, зокрема маршрутів Одеса – Рені та Ягодин – Ковель – Луцьк, а також будівництво Північної об’їзної дороги Львова
▪️модернізація систем водопостачання та водовідведення у Дніпрі, Ужгороді та Хусті
Щодо концесійних проєктів у порту Чорноморськ. Ми сформували необхідну законодавчу базу, підготували механізми розподілу ризиків і створюємо зрозумілі правила для інвесторів. Це дозволяє розглядати українські інфраструктурні проєкти як довгострокову можливість для розвитку.
Йдеться про понад 30 проєктів загальною вартістю близько 5 млрд доларів, із яких 15 плануємо запустити вже в цьому році.
Це нова модель розвитку інфраструктури, де держава, міжнародні фінансові інституції та приватний бізнес спільно інвестують у майбутнє України.
Серед пріоритетних проєктів:
▪️концесія портових терміналів у Чорноморську
▪️розвиток інтермодального хабу «Скнилів»
▪️модернізація залізничних вокзалів Києва, Львова та Одеси
▪️розвиток транспортних коридорів до кордону з Європейським Союзом, зокрема маршрутів Одеса – Рені та Ягодин – Ковель – Луцьк, а також будівництво Північної об’їзної дороги Львова
▪️модернізація систем водопостачання та водовідведення у Дніпрі, Ужгороді та Хусті
Щодо концесійних проєктів у порту Чорноморськ. Ми сформували необхідну законодавчу базу, підготували механізми розподілу ризиків і створюємо зрозумілі правила для інвесторів. Це дозволяє розглядати українські інфраструктурні проєкти як довгострокову можливість для розвитку.
❤4👍2🔥1
Одним із головних рішень на URC-2026 стало завершення формування Ukraine Transport Support Fund – нового міжнародного механізму, який допоможе швидше відновлювати та модернізувати транспортну інфраструктуру і прискорить інтеграцію України до транспортної мережі Європейського Союзу.
Спільно з партнерами погодили та підписали декларацію про запуск Фонду. Про свою участь вже заявили Литва, Швеція та Норвегія – орієнтовно по 1 млн євро внесків кожна, а також Естонія – 100 тис. євро.
Залучені ресурси спрямують на першочергові проєкти, визначені українською стороною: відновлення доріг, мостів, портової, залізничної, прикордонної та аеропортової інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки, а також розвиток логістичних маршрутів, які зміцнюють економіку України та її зв’язок із європейськими ринками.
Важливо, що Україна самостійно визначатиме пріоритетні напрями фінансування відповідно до потреб громад, тоді як операційний супровід Фонду забезпечуватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA).
Така модель поєднує українське лідерство у визначенні пріоритетів із незалежним міжнародним адмініструванням, що гарантує прозорість, ефективність реалізації проєктів і довіру партнерів.
Спільно з партнерами погодили та підписали декларацію про запуск Фонду. Про свою участь вже заявили Литва, Швеція та Норвегія – орієнтовно по 1 млн євро внесків кожна, а також Естонія – 100 тис. євро.
Залучені ресурси спрямують на першочергові проєкти, визначені українською стороною: відновлення доріг, мостів, портової, залізничної, прикордонної та аеропортової інфраструктури, закупівлю спеціалізованої техніки, а також розвиток логістичних маршрутів, які зміцнюють економіку України та її зв’язок із європейськими ринками.
Важливо, що Україна самостійно визначатиме пріоритетні напрями фінансування відповідно до потреб громад, тоді як операційний супровід Фонду забезпечуватиме литовська Central Project Management Agency (CPVA).
Така модель поєднує українське лідерство у визначенні пріоритетів із незалежним міжнародним адмініструванням, що гарантує прозорість, ефективність реалізації проєктів і довіру партнерів.
❤8
Бізнес готовий інвестувати в Україну.
Це ми бачимо з окрема на прикладі концесійного конкурсу щодо Контейнерного терміналу в порту Чорноморськ. Серед компаній, які беруть участь у конкурсі, — одні з найбільших портових операторів у світі.
До етапу конкурентного діалогу допущені APM Terminals, Yilport, консорціум (об'єднання) Mariner–TAS, а також консорціум Abu Dhabi Ports і SKF Holdings UK.
Це чіткий сигнал: бізнес – як міжнародний, так і український – готовий інвестувати в Україну вже сьогодні, коли бачить зрозумілі правила, якісно підготовлені проєкти та реальне партнерство з державою.
Відновлення України неможливе без залучення приватного капіталу. Саме тому ми формуємо системний портфель проєктів публічно-приватного партнерства — у портах, транспорті, дорожній інфраструктурі, водному господарстві та муніципальній сфері.
Концесія Конейнерного терміналу у Чорноморську — це про тисячу робочих місць, понад 1 мільярд доларів надходжень до бюджету і нову модель фінансування інфраструктури, яка працює навіть в умовах війни.
Це ми бачимо з окрема на прикладі концесійного конкурсу щодо Контейнерного терміналу в порту Чорноморськ. Серед компаній, які беруть участь у конкурсі, — одні з найбільших портових операторів у світі.
До етапу конкурентного діалогу допущені APM Terminals, Yilport, консорціум (об'єднання) Mariner–TAS, а також консорціум Abu Dhabi Ports і SKF Holdings UK.
Це чіткий сигнал: бізнес – як міжнародний, так і український – готовий інвестувати в Україну вже сьогодні, коли бачить зрозумілі правила, якісно підготовлені проєкти та реальне партнерство з державою.
Відновлення України неможливе без залучення приватного капіталу. Саме тому ми формуємо системний портфель проєктів публічно-приватного партнерства — у портах, транспорті, дорожній інфраструктурі, водному господарстві та муніципальній сфері.
Концесія Конейнерного терміналу у Чорноморську — це про тисячу робочих місць, понад 1 мільярд доларів надходжень до бюджету і нову модель фінансування інфраструктури, яка працює навіть в умовах війни.
❤11
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Маємо важливий результат на Ukraine Recovery Conference 2026.
Разом із Європейським інвестиційним банком підписали та оголосили новий пакет підтримки для відновлення України обсягом понад 470 млн євро.
Це фінансування для проєктів, які безпосередньо впливають на життя людей: житло, дороги, мости, прикордонна інфраструктура, водопостачання, енергоефективність та підтримка бізнесу.
Ключові напрями:
• 100 млн євро – пілотна програма сучасного соціального житла у п’яти містах для ВПО, молоді та фахівців, які потребують підтримки
• 96 млн євро – ремонт доріг, мостів і розвиток прикордонної інфраструктури для посилення сполучення з ЄС
• 125 млн євро – модернізація систем водопостачання та водовідведення, пошкоджених війною
• 80 млн євро – запуск European Flagship Fund для залучення інвестицій у приватний сектор
• 100 млн євро – кредит Укрексімбанку для фінансування енергоефективності малого та середнього бізнесу
Окремо – 500 млн євро гарантій для доступу до фінансування для 10 000 підприємців, зокрема ветеранів та бізнесів, які постраждали від війни.
Підписані домовленості – це довіра до України, готовність інвестувати в наші громади та спільне бачення того, якою має бути сучасна європейська Україна після війни.
Вдячний Європейському інвестиційному банку та віце-президенту ЄІБ Карлу Негаммеру за послідовну підтримку України.
Разом із Європейським інвестиційним банком підписали та оголосили новий пакет підтримки для відновлення України обсягом понад 470 млн євро.
Це фінансування для проєктів, які безпосередньо впливають на життя людей: житло, дороги, мости, прикордонна інфраструктура, водопостачання, енергоефективність та підтримка бізнесу.
Ключові напрями:
• 100 млн євро – пілотна програма сучасного соціального житла у п’яти містах для ВПО, молоді та фахівців, які потребують підтримки
• 96 млн євро – ремонт доріг, мостів і розвиток прикордонної інфраструктури для посилення сполучення з ЄС
• 125 млн євро – модернізація систем водопостачання та водовідведення, пошкоджених війною
• 80 млн євро – запуск European Flagship Fund для залучення інвестицій у приватний сектор
• 100 млн євро – кредит Укрексімбанку для фінансування енергоефективності малого та середнього бізнесу
Окремо – 500 млн євро гарантій для доступу до фінансування для 10 000 підприємців, зокрема ветеранів та бізнесів, які постраждали від війни.
Підписані домовленості – це довіра до України, готовність інвестувати в наші громади та спільне бачення того, якою має бути сучасна європейська Україна після війни.
Вдячний Європейському інвестиційному банку та віце-президенту ЄІБ Карлу Негаммеру за послідовну підтримку України.
❤18👍3
🇺🇦🇪🇺У межах Ukraine Recovery Conference 2026 зробили ще один важливий крок до інтеграції України в європейський простір.
Разом із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо запуску Ініціативи з безпеки та сполучності між урядом України, Європейською комісією та Європейським інвестиційним банком.
Це новий формат стратегічного партнерства, який передбачає:
▪️розвиток прикордонної інфраструктури та модернізацію пунктів пропуску
▪️інтеграцію України до європейської транспортної мережі TEN-T
▪️реалізацію проєктів у транспортній, енергетичній та цифровій інфраструктурі
▪️мобілізацію міжнародної технічної допомоги та експертної підтримки
▪️створення постійного механізму координації між Україною, Європейською комісією та ЄІБ для підготовки й реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Першим практичним результатом Ініціативи стане проєкт «Інфраструктура західного кордону України». Для його реалізації Європейський інвестиційний банк надасть рамкову позику загальним обсягом 120 млн євро. Вже до кінця літа очікуємо підписання першого траншу фінансування у розмірі 60 млн євро.
Кошти будуть спрямовані на розвиток прикордонної інфраструктури, збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску та покращення транспортного сполучення України з державами-членами Європейського Союзу.
Також Меморандум передбачає ширше використання інструментів технічної допомоги, зокрема програми JASPERS, що дозволить залучати міжнародних експертів до підготовки та супроводу великих інфраструктурних проєктів.
Це новий механізм довгострокової співпраці, який допоможе швидше реалізовувати стратегічні проєкти, посилювати стійкість критичної інфраструктури та прискорювати інтеграцію України до ЄС.
Разом із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо запуску Ініціативи з безпеки та сполучності між урядом України, Європейською комісією та Європейським інвестиційним банком.
Це новий формат стратегічного партнерства, який передбачає:
▪️розвиток прикордонної інфраструктури та модернізацію пунктів пропуску
▪️інтеграцію України до європейської транспортної мережі TEN-T
▪️реалізацію проєктів у транспортній, енергетичній та цифровій інфраструктурі
▪️мобілізацію міжнародної технічної допомоги та експертної підтримки
▪️створення постійного механізму координації між Україною, Європейською комісією та ЄІБ для підготовки й реалізації спільних інвестиційних проєктів.
Першим практичним результатом Ініціативи стане проєкт «Інфраструктура західного кордону України». Для його реалізації Європейський інвестиційний банк надасть рамкову позику загальним обсягом 120 млн євро. Вже до кінця літа очікуємо підписання першого траншу фінансування у розмірі 60 млн євро.
Кошти будуть спрямовані на розвиток прикордонної інфраструктури, збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску та покращення транспортного сполучення України з державами-членами Європейського Союзу.
Також Меморандум передбачає ширше використання інструментів технічної допомоги, зокрема програми JASPERS, що дозволить залучати міжнародних експертів до підготовки та супроводу великих інфраструктурних проєктів.
Це новий механізм довгострокової співпраці, який допоможе швидше реалізовувати стратегічні проєкти, посилювати стійкість критичної інфраструктури та прискорювати інтеграцію України до ЄС.
❤12