Злі нацисти відбирають останній ящик пива у місцевого жителя. Осінь 1941 року.

А це сторінка Падре Олександра Дедюхіна, найвідомішого блогера серед священників, найпопулярнішого священика серед блогерів.
Він перший серед українських священників отримав нагороду з рук вселенського патріарха Варфоломія, коли разом з президентом Порошенко ще до отримання ПЦУ Томоса їздив до Константинополя.
Учасник обʼєднавчого Собору 2018 року у Святій Софії.
Настоятель найдавнішого, Свято-Миколаївського храму міста Полтави, де бували Паїсій Величковський, Григорій сковорода, Тарас Шевченко, а під час Другої Світової служив отець Демид Бурко — учасник бою під Крутами.
Панотець Олександр відомий волонтер. Зараз ще й депутат Полтавської міської ради від «ЄС»
Має активну громадянську позицію, котру відображає у своєму блозі.
Як сам пише: «Займаюся метафізичним обгрунтуванням україни з точки зору Царства Небесного»
Пише актуально, іноді навіть різко, на релігійну тематику, сучасні проблеми України та про людські стосунки. Але завжди з гумором та оптимізмом.
Щовечора шукає гарні новини та розповідає про них у рубриці «Панда насущна».
Підписуйтесь. Сумно у Падре точно не буде.
@padrePoltava

Руїни Крюківського мосту в місті Кременчук. Полтавська область. Осінь 1941 року.

Німці демонструють поширений на той час у Червоній Армії метод лікування поранених. 1941 рік. Можливо, комусь вдасться розшифрувати підпис до світлини.

Німці на кінній тязі проїжджають під зруйнованим залізничним мостом. Ймовірно, десь на Львівщині. Літо 1941 року.

Могила німецьких солдат поблизу села Макарівська Буда (нині село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області) 30 липня 1941 року.

Так зустрічали німців у містечку Ланівці Тернопільської області. 3 липня 1941 року

Панорама міста Харків. 4.08.1942 року.

Місцеве населення біля церковних воріт у містечку Ланівці Тернопільської області. 3 липня 1941 року.

Храм Святого Станіслава у місті Вишнівець. Тернопільська обл. Літо 1941 року.
У коментарях залишив світлину як Храм виглядає у наші дні...

Дорожній вказівник у Харкові. Зима 1942-1943р.р.

Вулична сцена міста Житомир. Вересень 1941 року.

Радянський ІЛ-2 на фоні млина. Місце зйомки невідоме. Осінь 1941 року.

Харків. Літо 1942 року.

⚡️⚡️⚡️В Україні виросте на 20 відсотків податок на нерухомість: кому доведеться платити більше — https://t.me/Novyna/10656.

"Не газуйте, пацани..." ©

Німецьке військове кладовище поблизу села Гончарне. АР Крим, Україна. Весна 1943 року.

Адмін дивується такій вундервафлі. Можливо, кмітливі читачі пояснять, яке призначення мала така велодрезина у військовий час?

Фотограф зафіксував акт масової страти радянських військовополонених німцями шляхом харчового отруєння. Подальша доля полонених невідома. Осінь 1941 року.

14 жовтня для українців протягом багатьох століть був важливим днем. Свято Покрови, День Українського козацтва, день створення УПА та день захисників України.
Під час Другої світової війни українці воювали у складі майже десятка армій. Але єдиною воєнною силою на той час, яка представляла саме українські інтереси, була саме Українська повстанська армія.