Пост від нашого читача.
Вище опубліковано фото зі серії знімків із заявленою приналежністю Offizier der Wirtschaftsinspektion Mitte; Dr. Richard Wagner im Osten 1942/43 - офіцер із "центральної економічної інспекції" доктор Річард Вагнер на Сході в 42/43-му роках
Німецька вікіпедія дозволяє спробувати зрозуміти завдання цієї інспекції
”За три тижні до нападу Німеччини на Радянський Союз Р.Вагнер узяв на себе керівництво головною сільськогосподарською групою Центральної економічної інспекції, яка була приписана до групи армій «Центр» і підкорялася Східному економічному штабу генерал-лейтенанта Вільгельма Шуберта На тлі німецьких військових планів, які передбачали значне постачання продовольства для німецьких військ з окупованої країни, найбільший вплив мала головна група на чолі з Вагнером.
Начальство вважало Вагнера «різностороннім та освіченим», і його оцінювали скоріше як «реалістичного політика в галузі сільського господарства», ніж «ідеолога крові та ґрунту». На початку липня 1941-го року Вагнер зустрівся з Артуром Небе, главою айнзатцгрупи B, для звільнення деяких із ув'язнених з табору в Мінську, тому що Вагнер потребував ув'язнених як робочу силу. Небе та його оперативна група раніше вбивали євреїв, які були ув’язнені у таборі. У грудні 1941-го року Вагнер підписав договір з Еріхом фон дем Бах-Зелевским /вищий керівник СС і поліції в Центральній Росії і Білорусі/ про передачу колишніх колгоспів і радгоспів у відання СС. Перед лицем невтішних урожаїв Вагнер виступав за розпуск колгоспів та радгоспів у другій половині 1941-го року. У грудні 1941-го року Вагнер передав пропозицію Акселя де Фріса, який пізніше став членом бундестагу, і який виступав за вбивство євреїв, що проживають у країні, бо вони склали кістяк партизанських загонів, що діють там. На думку де Фріза, який працював спеціальним сільськогосподарським керівником у головній групі Вагнера, слід використати антисемітизм білоруських та прибалтійських поліцейських об'єднань. Пропозиції Де Фріза було втілено у відповідній інструкції.
З вересня 1942-го року Вагнер радник фельдмаршала Гюнтера фон Клюге з усіх сільськогосподарських питань, пов'язаних із групою армій «Центр».
Коли Вагнер в 1943-му році їхав з Білорусі, він оцінив місцеве сільське господарство як безнадійну справу - умови, як у Німеччині 200 років тому.
Крістіан Герлах
”Розраховані вбивства. Німецька економічна політика та політика знищення у Білорусі з 1941 по 1944 р.“
(С) Гамбург, 1999 р.
Вище опубліковано фото зі серії знімків із заявленою приналежністю Offizier der Wirtschaftsinspektion Mitte; Dr. Richard Wagner im Osten 1942/43 - офіцер із "центральної економічної інспекції" доктор Річард Вагнер на Сході в 42/43-му роках
Німецька вікіпедія дозволяє спробувати зрозуміти завдання цієї інспекції
”За три тижні до нападу Німеччини на Радянський Союз Р.Вагнер узяв на себе керівництво головною сільськогосподарською групою Центральної економічної інспекції, яка була приписана до групи армій «Центр» і підкорялася Східному економічному штабу генерал-лейтенанта Вільгельма Шуберта На тлі німецьких військових планів, які передбачали значне постачання продовольства для німецьких військ з окупованої країни, найбільший вплив мала головна група на чолі з Вагнером.
Начальство вважало Вагнера «різностороннім та освіченим», і його оцінювали скоріше як «реалістичного політика в галузі сільського господарства», ніж «ідеолога крові та ґрунту». На початку липня 1941-го року Вагнер зустрівся з Артуром Небе, главою айнзатцгрупи B, для звільнення деяких із ув'язнених з табору в Мінську, тому що Вагнер потребував ув'язнених як робочу силу. Небе та його оперативна група раніше вбивали євреїв, які були ув’язнені у таборі. У грудні 1941-го року Вагнер підписав договір з Еріхом фон дем Бах-Зелевским /вищий керівник СС і поліції в Центральній Росії і Білорусі/ про передачу колишніх колгоспів і радгоспів у відання СС. Перед лицем невтішних урожаїв Вагнер виступав за розпуск колгоспів та радгоспів у другій половині 1941-го року. У грудні 1941-го року Вагнер передав пропозицію Акселя де Фріса, який пізніше став членом бундестагу, і який виступав за вбивство євреїв, що проживають у країні, бо вони склали кістяк партизанських загонів, що діють там. На думку де Фріза, який працював спеціальним сільськогосподарським керівником у головній групі Вагнера, слід використати антисемітизм білоруських та прибалтійських поліцейських об'єднань. Пропозиції Де Фріза було втілено у відповідній інструкції.
З вересня 1942-го року Вагнер радник фельдмаршала Гюнтера фон Клюге з усіх сільськогосподарських питань, пов'язаних із групою армій «Центр».
Коли Вагнер в 1943-му році їхав з Білорусі, він оцінив місцеве сільське господарство як безнадійну справу - умови, як у Німеччині 200 років тому.
Крістіан Герлах
”Розраховані вбивства. Німецька економічна політика та політика знищення у Білорусі з 1941 по 1944 р.“
(С) Гамбург, 1999 р.
Радянський пам'ятник робітнику та колгоспниці у Львові. Фото зроблено до та після приходу нацистів.