Сьогодні Уряд прийняв важливе рішення для продовження комплексної державної стратегії розвитку науки і технологій у синергії з економікою.
Затверджено Перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2023 року.
Для формування пропозицій щодо оновлення переліку пріоритетних напрямів МОН спільно з Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» у 2021 році провели масштабне дослідження для виявлення найбільш перспективних і необхідних напрямів досліджень та розробок в Україні, у якому взяли активну участь українські вчені та представники реального сектору економіки. Отримані результати були високо оцінені представниками Європейської Комісії та Joint Research Centre, до компетенції яких належать аналогічні дослідження.
Участь в опитуванні взяли понад 1,5 тисячі експертів-науковців, від яких надійшло понад 3 тисячі пропозицій.
За результатами експертна група напрацювала пропозиції щодо переліку пріоритетних напрямів на середньостроковий період, які, зокрема, спрямовані на розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок з метою формування ринку наукової і науково-технічної продукції, створення умов для впровадження досягнень науки і техніки в усі сфери суспільного життя, забезпечення сталого розвитку та національної безпеки держави.
Завдяки цьому рішенню науковці закладів вищої освіти та наукових установ, матимуть можливість отримати бюджетне фінансування на виконання пріоритетних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок.
Затверджено Перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2023 року.
Для формування пропозицій щодо оновлення переліку пріоритетних напрямів МОН спільно з Державною науковою установою «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» у 2021 році провели масштабне дослідження для виявлення найбільш перспективних і необхідних напрямів досліджень та розробок в Україні, у якому взяли активну участь українські вчені та представники реального сектору економіки. Отримані результати були високо оцінені представниками Європейської Комісії та Joint Research Centre, до компетенції яких належать аналогічні дослідження.
Участь в опитуванні взяли понад 1,5 тисячі експертів-науковців, від яких надійшло понад 3 тисячі пропозицій.
За результатами експертна група напрацювала пропозиції щодо переліку пріоритетних напрямів на середньостроковий період, які, зокрема, спрямовані на розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок з метою формування ринку наукової і науково-технічної продукції, створення умов для впровадження досягнень науки і техніки в усі сфери суспільного життя, забезпечення сталого розвитку та національної безпеки держави.
Завдяки цьому рішенню науковці закладів вищої освіти та наукових установ, матимуть можливість отримати бюджетне фінансування на виконання пріоритетних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок.
Понад два місяці тому разом із керівництвом НАПНУ, НАНУ, народними депутатами України, науковцями, освітянами, громадськістю та міжнародними партнерами за круглим столом говорили про вплив війни на результати навчання.
Порушували питання щодо якості надання освітніх послуг у реаліях війни, згадали про динаміку результатів навчання здобувачів освіти і, звичайно, говорили про освітні розриви та причини, через які вони виникають. Саме тоді Державна служба якості освіти презентувала результати дослідження щодо якості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, з якими можна ознайомитися за посиланням.
Проаналізуймо. Освітні розриви, так чи інакше, має кожен учень.
Наприклад, пропустивши декілька уроків через певні обставини, дитина спостерігає певну втрату знань і розрив у порівнянні зі своїми однокласниками. Або ж візьмемо канікулярний період. Недарма, повертаючись до навчання, перші уроки спрямовані на повторення вивченого матеріалу.
Освітні розриви — це не лише певні прогалини в опануванні освітньої програми. Це й низка ще декількох факторів, які мають значний вплив на процес засвоєння матеріалу і формування компетентностей. Це і психоемоційний стан дітей і вчителів, формат навчання, методи та підходи у подачі матеріалу вчителем, зацікавленість самої дитини, співпраця між школою і батьками.
Як я неодноразово вже казав, ми повинні навчити дитину вчитися. Разом із вчителями, батьками й самими дітьми маємо зробити усе можливе, щоб наші діти надолужили пропущене, виправивши прогалини у знаннях.
Освітні інституції повинні об'єднатися для досягнення єдиного результату. Університети і школи мають розпочати співпрацю так званого “соціального волонтерства”, де студенти-педагоги зможуть стати на допомогу вчителям і разом з дітьми надолужити втрачене. А найголовніше для кожного з нас — навчитися підтримувати та радіти успіхам і досягненням інших.
Освітні розриви — це не трагедія. Проте до їхнього подолання варто підійти свідомо і відповідально. Адже найбільший патріотизм сьогодні — це професіоналізм. Професіоналізм наших вчителів, які навчили й виховали таку сильну і єдину націю, професіоналізм наших дітей, які своїми знаннями та вміннями неодноразово вражали увесь світ.
Не варто недооцінювати наших дітей. Сьогодні вони продемонстрували всьому світу, що, попри найскладніші та найважчі життєві обставини, вони продовжують вчитися. Продовжують гідно долати будь-які виклики. Українські діти — свідомі, відповідальні, талановиті. Ними пишається Україна, ними захоплюється увесь світ.
Укотре хочу подякувати колегам — вихователям, вчителям, викладачам — за героїзм, міць і єдність. Саме освітяни виховали націю нескорених.
Тримаймося!
Ми — сильні!
Ми — Україна!🇺🇦
Порушували питання щодо якості надання освітніх послуг у реаліях війни, згадали про динаміку результатів навчання здобувачів освіти і, звичайно, говорили про освітні розриви та причини, через які вони виникають. Саме тоді Державна служба якості освіти презентувала результати дослідження щодо якості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, з якими можна ознайомитися за посиланням.
Проаналізуймо. Освітні розриви, так чи інакше, має кожен учень.
Наприклад, пропустивши декілька уроків через певні обставини, дитина спостерігає певну втрату знань і розрив у порівнянні зі своїми однокласниками. Або ж візьмемо канікулярний період. Недарма, повертаючись до навчання, перші уроки спрямовані на повторення вивченого матеріалу.
Освітні розриви — це не лише певні прогалини в опануванні освітньої програми. Це й низка ще декількох факторів, які мають значний вплив на процес засвоєння матеріалу і формування компетентностей. Це і психоемоційний стан дітей і вчителів, формат навчання, методи та підходи у подачі матеріалу вчителем, зацікавленість самої дитини, співпраця між школою і батьками.
Як я неодноразово вже казав, ми повинні навчити дитину вчитися. Разом із вчителями, батьками й самими дітьми маємо зробити усе можливе, щоб наші діти надолужили пропущене, виправивши прогалини у знаннях.
Освітні інституції повинні об'єднатися для досягнення єдиного результату. Університети і школи мають розпочати співпрацю так званого “соціального волонтерства”, де студенти-педагоги зможуть стати на допомогу вчителям і разом з дітьми надолужити втрачене. А найголовніше для кожного з нас — навчитися підтримувати та радіти успіхам і досягненням інших.
Освітні розриви — це не трагедія. Проте до їхнього подолання варто підійти свідомо і відповідально. Адже найбільший патріотизм сьогодні — це професіоналізм. Професіоналізм наших вчителів, які навчили й виховали таку сильну і єдину націю, професіоналізм наших дітей, які своїми знаннями та вміннями неодноразово вражали увесь світ.
Не варто недооцінювати наших дітей. Сьогодні вони продемонстрували всьому світу, що, попри найскладніші та найважчі життєві обставини, вони продовжують вчитися. Продовжують гідно долати будь-які виклики. Українські діти — свідомі, відповідальні, талановиті. Ними пишається Україна, ними захоплюється увесь світ.
Укотре хочу подякувати колегам — вихователям, вчителям, викладачам — за героїзм, міць і єдність. Саме освітяни виховали націю нескорених.
Тримаймося!
Ми — сильні!
Ми — Україна!🇺🇦
Завжди наголошував: молодь—рушійна сила і драйвери всіх процесів. І вони доводять це щодня.
До Дня науки в НУ «Чернігівська політехніка» відбувся науковий ярмарок, а студенти організували та провели Благодійний аукціон для збору коштів на тепловізор для 119-ї окремої бригади ТрО.
Під час аукціону було зібрано понад 54 тис. гривень.
Студенти Чернігівської політехніки не лише потужна та міцна армія волонтерів, а ще й гідний приклад та величезний потенціал розвитку нашої держави.
Нині кожен із них має можливість навчатися та проходити стажування в іноземних закладах вищої освіти за програмами обміну, ділитися та отримувати досвід і, повертаючись додому, впроваджувати найкращі світові практики та підходи до розбудови сильної європейської країни.
Пишаємося кожним і кожною! Разом ми зможемо все.
Тримаймося!
Ми — сильні!
Ми — Україна!🇺🇦
До Дня науки в НУ «Чернігівська політехніка» відбувся науковий ярмарок, а студенти організували та провели Благодійний аукціон для збору коштів на тепловізор для 119-ї окремої бригади ТрО.
Під час аукціону було зібрано понад 54 тис. гривень.
Студенти Чернігівської політехніки не лише потужна та міцна армія волонтерів, а ще й гідний приклад та величезний потенціал розвитку нашої держави.
Нині кожен із них має можливість навчатися та проходити стажування в іноземних закладах вищої освіти за програмами обміну, ділитися та отримувати досвід і, повертаючись додому, впроваджувати найкращі світові практики та підходи до розбудови сильної європейської країни.
Пишаємося кожним і кожною! Разом ми зможемо все.
Тримаймося!
Ми — сильні!
Ми — Україна!🇺🇦
Освітяни сформували націю нескорених!
Українська освіта та вплив війни на її розвиток, безпекові умови та формат навчання, міжнародна співпраця та ключові завдання на посаді першого проректора НУ «Чернігівська політехніка».
Про це та багато іншого говорили в інтерв’ю з Христиною Лаврищевою-Новіковою для Деснянської правди.
Українська освіта та вплив війни на її розвиток, безпекові умови та формат навчання, міжнародна співпраця та ключові завдання на посаді першого проректора НУ «Чернігівська політехніка».
Про це та багато іншого говорили в інтерв’ю з Христиною Лаврищевою-Новіковою для Деснянської правди.
YouTube
Сергій Шкарлет: про особисте життя, освіту та повернення до НУ «Чернігівська політехніка»
Сьогодні разом з ректором НУ «Чернігівська політехніка» Олегом Новомлинцем взяли участь у роботі генеральної асамблеї ВГО «Спортивна студентська спілка».
Під час роботи Асамблеї був презентований звіт роботи Спілки за 2017-2022 роки, а також відбулися вибори Президента і членів виконавчого комітету Спілки.
Щиро вітаю з обранням на посаду Президента ВГО «Спортивна студентська спілка» Євгенія Імаса та всіх колег, які увійшли до складу виконавчого комітету Спілки. Наше завдання і надалі максимально популяризувати студентський спорт, залучати студентів до рухової активності та гідно представляти нашу державу на студентських міжнародних змаганнях різних рівнів.
Важливо, що студентський спорт в Україні розвивається, і за спортивними результатами наші студенти є лідерами у Європі та світі. Навіть у складні часи українські студенти виборюють перемоги на міжнародних змаганнях!
Саме їхній приклад буде сприяти розвитку студентського спорту в Україні, формуванню здорової, сильної, незламної української нації.
Тримаймося!
Ми — сильні!
Ми — Україна!🇺🇦
Під час роботи Асамблеї був презентований звіт роботи Спілки за 2017-2022 роки, а також відбулися вибори Президента і членів виконавчого комітету Спілки.
Щиро вітаю з обранням на посаду Президента ВГО «Спортивна студентська спілка» Євгенія Імаса та всіх колег, які увійшли до складу виконавчого комітету Спілки. Наше завдання і надалі максимально популяризувати студентський спорт, залучати студентів до рухової активності та гідно представляти нашу державу на студентських міжнародних змаганнях різних рівнів.
Важливо, що студентський спорт в Україні розвивається, і за спортивними результатами наші студенти є лідерами у Європі та світі. Навіть у складні часи українські студенти виборюють перемоги на міжнародних змаганнях!
Саме їхній приклад буде сприяти розвитку студентського спорту в Україні, формуванню здорової, сильної, незламної української нації.
Тримаймося!
Ми — сильні!
Ми — Україна!🇺🇦