Добрий вечір! Це медіа про креативну економіку Vector і його випускова редакторка Дар’я Трапезнікова.

Перерва між добірками вийшла доволі тривалою, але ми не припиняли свою роботу ні на день: тестували нові формати, шукали та подавали корисну інформацію, розпитували представників різних галузей про їхні справи.

Тож зараз є чим поділитися.

🚀 З початком повномасштабного вторгнення до рубрики «Як вони працюють» додалася сумна приставка «під час війни». Бізнеси з різних галузей мали відмінності в умовах старту в нове життя, та й нові професійні виклики долають по-своєму. Усі історії цікаві, але хочеться відзначити дещо особливу — інсайди від комунікаційних команд ОП, МЗС і СБУ про зміни в державних комунікаціях під час війни.

🚀 Айтівці активно наймають людей і працюють із закордонними замовниками, а от креативники паралельно з пошуком нових ринків самовіданно воюють на інформаційному фронті. Засновники «підрозділу» інфовійськ War Against War розповіли нам, як вони обирають теми й формують меседжі та як організовують діяльність креативних військ. А ще щотижня вони розповідають нам про «пасхалки» і успіхи своїх креативів у дайджестах війни проти війни.

🚀 Утім, волонтерять не тільки креативники. Записали історію розбудови волонтерського проєкту U-Hero. Десяток топменеджерів із різних галузей об’єднали свою експертизу, щоб систематизувати волонтерську роботу. Бути швидкими та гнучкими, наче стартап, але системними й надійними як корпорація. Читайте, що у них вийшло за перший місяць.

🚀 Тим часом підприємливі громадяни не упускають можливості використати героїзм українських військових та воєнні меми як буст для свого маркетингу. Розмірковуємо, наскільки доцільно та навіть етично продавати суші-сет «Чорнобаївка» чи футболку з позначкою «Діти» та чи не є такі маркетингові ходи спекуляцією на трагедії. (Свою думку можна висловити наприкінці тексту).

🚀 Ще трохи про підприємливих. У перші тижні війни в соцмережах неодноразово звучало «Ми тепер Ізраїль». Для когось це означає очікування небезпеки та надії на «залізний купол», а для когось — що саме час ризикувати та створювати. Розібралися, як у не надто сприятливих політичних і географічних умовах Ізраїлю вдається плекати інновації та що саме ми можемо запозичити у них для свого економічного зростання.

🚀 І наостанок — нетекстові формати, з якими зараз експериментуємо. Тричі на тиждень в нашому Instagram @vctr.media проводимо онлайн-етери, де обговорюємо war-life balance з креативними підприємцями. Записи доступні на Patreon. А 6 травня поговоримо, чи можливі й доцільні інвестиції в стартапи 2022 року, з представниками кількох венчурних фондів. Деталі та реєстрація тут.

Більше новин, історій, докладно розібраних тем і гайдів — у нашому Тelegram-каналі @vctrmedia. Працюємо для перемоги!

Добрий день. На зв’язку Євгенія Близнюк, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research. Шість цифр, які варто знати про український бізнес під час війни, дані двох опитувань власників/керівників бізнесу, проведених у березні-квітні 2022.

(1) 75% опитаних українських підприємців продовжують займатися бізнесом.

(2) 96% тих, хто втратив свою справу, планують відновити її: більшість — після війни, третина — за нагоди, не чекаючи кінця військових дій, і невелика частина — найближчим часом, не чекаючи нагоди. Українці завжди були проактивною нацією, наше дослідження до 30-річчя незалежності (незалежності, за яку ми зараз воюємо) показало низький рівень патерналізму: наші земляки вважають, що їхня доля — у їхніх руках.

(3) 38% опитаних підприємців (що набагато більше, ніж у попередню хвилю опитування), зазначили, що їхній бізнес не потребуватиме галузевої трансформації. Виживемо і збережемося.

(4) 61% тих компаній, що залишилися працювати, заявили, що не потребують фізичної релокації. Частково через те, що бізнес був адаптований до гнучкої роботи онлайн тривалим періодом карантину, частково за рахунок бізнесів, що знаходяться на територіях, що не мають загрози активних бойових дій.

(5) 23% компаній планують здійснювати виплати працівникам і постачальникам на довоєнному рівні (у березні такий рівень планували утримувати 14% роботодавців). Також росте частка тих, хто в принципі готовий робити виплати. 💸

(6) У два рази менше компаній не роблять виплат постачальникам, падіння з 29% до 16%. Мені б хотілося сказати, що ці позитивні тренди — ознака того, що український бізнес пішов на одужання. Але не треба забувати про стадії розвитку кризи. Після першої фази швидких дій, яка вже минула, йде нинішня стадія адаптації, але до фінальної стадії відновлення і посилення ще не близько. Зараз все більше українського бізнесу набуває ознак антикрихкості. Після завершення війни це точно може стати сильною стороною економіки.

Економіка — основа соціуму, а малий та середній бізнес — основа економіки. І я рада, що він у нас такий стійкий. Не дарма більше половини українців бажають для своїх дітей власного бізнесу. Це також з нашого дослідження до Дня незалежності. В цьому році повторимо 😉⚔️.

Повний звіт можна переглянути за посиланням.

Метод: самозаповнення анкети у мобільному додатку Gradus. Перше поле проведене 22 березня, друге - 12-22 квітня 2022 року. Розмір вибірки першого поля - 355 респондентів, другого - 303.

Більше даних з опитувань бізнесу, суспільства та окремих категорій — у нашому т-каналі t.me/GradusResearch🌡

Всім антикрихкості та гарних новин.
Зустрінемось!

8 травня Україна буде згадувати полеглих у Другій світовій. Сьогодні весь день ми будемо публікувати інфографіку про роль України у Другій світовій. Та про те, як нинішня війна змушує людей переоцінити своє ставлення то тієї війни.

Тому просимо про репост, щоб разом згадати загиблих, подумати над теперішнім та творити майбутнє, в якому гасло "Ніколи знову" точно стане реальністю.

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Україна у часи Другої світової була поневоленою державою, тому не мала власної армії. Але українці відзначались у боротьбі проти нацизму в арміях різних країн та в УПА.

Слідкуйте за нашим інфографічним марафоном до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Чому сучасні росіяни так погано розуміють реальні наслідки війни? Можливо тому що під час Другої світової вся Україна була окупована, але нацисти спромоглись окупувати лише 3% території РСФСР?

Слідкуйте за нашим інфографічним марафоном до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Близько 10 мільйонів українських життів, мільйони людей без даху над головою, геноциди кількох народів - це ціна перемоги над нацизмом для України.

Це наслідки жорстокості загарбників та жорстокості і тупості дегенеративних радянських генералів, для яких людське життя вартувало не більше за стирені ними у Німеччині картини, килими та золоті ложки.

Тому "Ніколи знову". А "можем повторить" - лише для ідіотів, які втратили людяність і здоровий ґлузд.

Слідкуйте за нашим інфографічним марафоном до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Україна під час другої світової втратила більше людей, ніж Німеччина.

Слідкуйте за нашим інфографічним марафоном до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Таймлайн Другої світової війни для України.

Війна в Європі закінчилась 8 травня!

Слідкуйте за нашим інфографічним марафоном до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Якими були до та якими стали українська міста після нацистської окупації

Продовжуємо наш інфографічний марафон до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Зранку 18 травня 1944 року киримли почали силою виганяти з будинків, завантажувати мов худобу у вагони та відправляти за тисячі кілометрів від батьківщини. Від геноциду кримськотатарського народу постраждали майже 200 тисяч людей, повернутись до Криму їм вдалось лише за кілька десятків років.

В росії досі можна почути тих, хто на повний голос і на офіційному рівні говорить про те, що кримські татари це "заслужили".

Продовжуємо наш інфографічний марафон до Другої світової! Перед тим, як підемо спати, встигнемо показати вам ще кілька інфографік.

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Знадобилось повномасштабне вторгнення, щоб українці зрозуміли, що російські традиції на 9 травня абсолютно недоречні.

Продовжуємо наш інфографічний марафон до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Війна реально змінює людей. Кілька років тому годі було уявити таке ставлення до УПА. Навіть зважаючи на те, що опитування на окупованих територіях не проводилось.

Продовжуємо наш інфографічний марафон до Другої світової!

English version in comments

🔗 Підписуйся на канал UA War Infographics

Журналісти Forbes докладають усіх зусиль, аби не пропустити жодної важливої для підприємців події. Наша мета – бути максимально корисними для бізнесу, щоб він міг ефективно працювати і допомагати країні. Я - головной редактор Forbes Борис Давиденко - кожен тиждень обираю, з моєї точки зори, найцікавіші. Про що ми писали цього тижня:

Наш найбільш контроверсійний проєкт тижня – «Підставили плече. Скільки найбагатші українці витратили на допомогу армії та українцям за час війни». Там чималі гроші: Ахметов – $72 млн, Пінчук – $17+ млн, Порошенко, Гереги – по $10 млн. Ми всіляко підкреслювали, що це не рейтинг чи перелік «спонсорів», і він далеко не вичерпний: до нього потрапили лише ті підприємці, хто розкриває інформацію. Але нам все одно «прилетіли» десятки претензій, що рейтингувати такі речі неправильно (повторюю, це не рейтинг), а говорити про допомогу, наприклад, Новинського й Фірташа, – це блюзнірство. Як громадянин, я чудово розумію таку позицію; як редактор – не готовий брати на себе роль судді та вирішувати, хто гідний чи не гідний. Та й чому ми повинні замовчувати справи підприємців, до яких у держави немає претензій. Але радив би державі очолити процес визначення «друзів – ворогів» і все ж подумати над критеріями. Народне аутодафе (визначення і покарання єретиків) може зайти дуже далеко.
https://cutt.ly/XG9wRUO

Мінфін опублікував дані про стан бюджету за квітень. На ці дані чекали, вони дають відповідь, скільки грошей потрібно Україні на війну, а ще важливіше – скільки ресурсів не вистачає. У квітні дефіцит бюджету був майже 89 млрд грн. А витратила держава у квітні близько 200 млрд грн. Ми розібрались, на чому бюджет найбільше втратив і за рахунок чого може бути профінансований дефіцит. Спойлер: усі сподівання на західних партнерів, але вони не квапляться давати гроші. Тому держава вимушена увімкнути друкарський верстат, але поки у контрольованих масштабах.
https://cutt.ly/aG9tNWm

Топ-проблема тижня – дефіцит палива. Короткий переказ подій: тиждень-два тому гравці паливного ринку почали попереджати, що формула державного регулювання роздрібних цін не працює – дефіцит палива і дорога логістика призводять до ситуації, коли оптові ціни дорожчі за роздрібні. Держава відреагувала: палива завозимо вдосталь, регулювання змінювати не будемо, дефіцит зникне за тиждень. Учасники ринку стверджували, що «зовсім не вдосталь». Паливо почало зникати з АЗС, це викликало ажіотажний попит у автомобілістів. Бензин і дизель майже повністю щезли з відкритого продажу. Гравці ринку вигадали схему, як обійти граничні регульовані ціни. Про те, як працювали мережі АЗС, ми писали – https://cutt.ly/WG9uC2k
Наступний виток кризи – локальні немережеві гравці зовсім «забили» на регулювання і поставили на стели цифри – 55–60 грн за літр, що на третину більше граничної ціни. Мораль: держава не встигла адаптувати правила під війну, отримала демарш ринку і виявилась нездатною контролювати виконання правил. Регулювання, яке не виконує чверть ринку, – погане регулювання.
https://cutt.ly/rG9u0cD

Текст із серії «Життя – цікавіше за кіно».
Голлівудська зірка Анджеліна Джолі несподівано відвідала Львів на минулих вихідних: побувала у двох лікарнях, зустріла евакуаційний потяг на вокзалі і надкусила два круасани у кав'ярні на Сихові. Чи існує «ефект Джолі»? Так! Виторг у мережі кав'ярень, куди завітала зірка, зріс на 20–23%, власники вигадали комбо-меню «Джолі» і знають, як використають візит у своїй міжнародній експансії.
https://cutt.ly/UG9oHdG
Що може бути більш вузько спеціалізоване, ніж інтерв'ю з головою «Енергоатому»? Так, у мирний час це зазвичай досить нудний звіт про гігавати, реактори та борги. Але під час війни інтерв'ю із Петром Котином – це майже фронтові зведення. Скільки вояків ворога на захопленій ​​Запорозькій АЕС, що вони там роблять, у якому стані Чорнобильська АЕС після російської навали, яка небезпека дестабілізації енергосистеми тощо. Дійсно цікаво. https://cutt.ly/iG9p7iz

Надихаюча історія, як 13 айтішників зібрались в одному чатику, щоб координувати свою допомогу ЗСУ, а у них стартап KOLO народився.

Як можна здогадатись, стартап збирає кошти і закуповує потрібне спорядження для ЗСУ. Вже купили на $2 млн, темпи зростання – у нормі. Гроші фандрейзять на українському IT-ринку. Роблять це інноваційно, вже запровадили щомісячну підписку для компаній: заплати $10 000 на потреби ЗСУ – і працюй спокійно. Мета – зібрати 100 корпоративних підписників. КOLO є, до чого прагнути: найбільший український «воєнний» фонд «Повернись живим», який вісім років тому теж створив айтішник Віталій Дейнега, зібрав із початку війни понад $140 млн.

https://cutt.ly/fG9sCPr

Вітаю, читачі!

Підбірка статей від головного редактора Forbes Бориса Давиденко. 11-й тиждень війни можна сміливо записувати в актив ЗСУ: розгром російських угруповань на берегах Сіверського Донця, знищення катера та техніки на Зміїному, незламний гарнізон Азовсталі. Російський режим не зміг здобути й показати народу жодної перемоги до головного свята РФ – 9 травня. Натомість президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України. Вірю, так буде і надалі.
Українська економіка також має позитивну динаміку: бізнес швидко пристосовується до воєнних умов.
Про що журналісти Forbes писали цього тижня( всі статті в тільки достовірні новини у офіційному телеграм каналі Forbes https://t.me/Forbes_Ukraine_official)

👆🏿Співзасновник monobank Олег Гороховський дав перше інтерв'ю з початку війни. Його варто почитати, навіть якщо ви зовсім не цікавитесь фінансами: у monobank майже 6 млн клієнтів, і їхня «фінансова поведінка» дає більше інформації, ніж Держкомстат. Скільки людей платить кредити, яка частка виїхала, що з шахрайствами.
І, звичайно, ми розпитали, як справи у monobank після двох місяців війни. Здається, непогано – значний приріст клієнтських коштів, помітна дисципліна платежів і стабільна робота IT-систем.
https://cutt.ly/BHhwHJA

✌🏿У Росії є дуже масштабна, але майже невидима присутність в Україні. Йдеться про програмне забезпечення (ПЗ) для бізнесу «1С», яке встановлене щонайменше у 50 000 компаній. Це ризик для бізнесу й економіки країни: компанія «1С» може опинитись у санкційних списках, російська влада може вирішити, що це ПЗ – ефективна зброя тощо.
Зазначені ризики виникли не сьогодні – ще у 2017 році РНБО намагалась обмежити використання ПЗ «1С». Не надто вдало. Бізнес не поспішає переходити на системи-аналоги. Причини – дорого, довго, складно. Та перечекати вже не вийде, адже «1С» іще багато часу буде токсичним (за країною походження), тож українським компаніям треба злазити з голки російського ПЗ.
https://cutt.ly/UHhrA3y

👆🏿✌🏿Минулий тиждень країна простояла у чергах за паливом. Бензину і дизеля або немає, або ціни – близько 70 грн за літр. Водночас влада каже, що палива завозиться багато і ажіотаж штучний. Ми дізнались у Державної митної служби, скільки бензину і дизеля завезли за останні місяці. Цифри дивують: у квітні поставки бензину зросли втричі проти березня. Навіть з урахуванням зруйнованого Кременчуцького НПЗ повинно вистачати. Але на заправках бензину немає. У чому справа? Часткова відповідь – паніка. Київський таксист гордо розповів, що він із друзями закупив партіями по 20 л аж 400 л палива. Думаю, що так багато бензину в гаражах українців ніколи не було.
https://cutt.ly/wHht06g

✌🏿✌🏿Інтерв'ю-скандал. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів Данило Гетманцев – головний ідеолог податкових реформ в українському парламенті. Можна сказати, що він дуже послідовна людина. Війна ні на йоту не посунула його податкові переконання – фіскалізація всього, значні податки, жорсткий контроль за їхньою сплатою (Гетманцев запропонував повернути перевірки) та ін. Але така риторика під час війни обурила багатьох відомих підприємців. Під постом у Fasebook засновника Ajax Олександра Конотопського зібрався майже податковий Майдан. Підприємці дуже розлючені. Я починаю хвилюватись щодо політичної кар'єри Гетманцева.
https://cutt.ly/nHhip24

🖐🏿Війна мотивувала українців менше пити. Продажі алкоголю впали на 63%. І річ не лише у тім, що продаж спиртного обмежений часом. Українці воліють бути тверезими і готовими, каже ресторатор Андрій Худо. Економічні складнощі змістили попит на більш дешеві напої, а продажі віскі, джину, рому обвалились у чотири-п'ять разів. Ось такий воєнний ЗОЖ.
https://cutt.ly/CHhiFIp

🖐🏿👆🏿Наостанок – про сумне та історичне. Пішов із життя перший президент України Леонід Кравчук. Хитрий політик, який вмів ходити поміж крапель, – приблизно так він сприймається в українському суспільстві. Я не згоден. У найважливіший історичний для України момент – набуття незалежності – Кравчук виявив рішучість і, так би мовити, впертість.

Саме Кравчук – основний могильник Радянського Союзу. Почитайте фрагмент із книги історика Сергія Плохія, де він розповідає про історичну зустріч Кравчука, Єльцина та Шушкевича у Біловезькій Пущі.
Дякую, Леоніде Макаровичу.
https://cutt.ly/wHhoO8w

Вітаю! На зв’язку Наталія Попович, засновниця консалтингової групи One Philosophy.

Сподіваюся, ви та ваші близькі у безпеці!

Ще на другий тиждень війни ми спільно з волонтерами запустили We are Ukraine (https://www.weareukraine.info/) — англомовний репозиторій правди про Україну. Ми публікуємо виключно підтверджену інформацію та новини. Створюємо унікальний просвітницький контент, яким розповідаємо про культуру та ділимось прикладами життєстійкості українців. А ще — закликаємо світ об’єднатися навколо України.

Кожна публікація супроводжується зображеннями, які можна одним кліком зберегти чи поширити у соцмережах.

Нижче — шість останніх важливих просвітницьких матеріалів, які заслуговують вашої уваги й ми запрошуємо вас ділитися ними.

1️⃣ Наша життєстійкість як держави залежить від людей, які готові її захищати. Ключове з пресконференції захисників Маріуполя із заблокованого заводу "Азовсталь": https://bit.ly/3leWv9a

2️⃣ Наша життєстійкість як суспільства залежить від усвідомлення ким ми є, і ким не є. Пояснення у зрозумілій формі, чому Україна та РФ не є і ніколи не були "братніми народами": https://bit.ly/37N9Z8M

3️⃣ Життєстійкість і безпека світу залежать від перемоги України — тут знайдете основні тези з виступу професора Єльського університету Тімоті Снайдера на Київському безпековому форумі: https://bit.ly/3l6vDb2

4️⃣ Україна живе, поки ми цінуємо і пам'ятаємо тих, хто зберігали її культуру у часи переслідувань. Після місяця голодування, проведеного в Бучі під російською окупацією, на 85-му році життя у вічність відійшла художниця-модельєрка Любов Панченко, яка була у складі групи митців-шістдесятників, що відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги. Найцікавіші подробиці з життя нескореної мисткині: https://bit.ly/3lcN0ab

5️⃣ Знай себе — основа життєстійкості для людей і суспільств. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кольори українського прапора - повсюди. Вони демонструють міжнародну солідарність з українцями проти російського вторгнення. Декілька історичних та цікавих фактів про український прапор: https://bit.ly/3whHsBI

6️⃣ Як українська культура та історія допомагають Україні завжди бути серед лідерів Євробачення: https://bit.ly/3yL4CBY

Дякую за увагу! Україна обов’язково переможе! Бережіть себе!

Доброго дня, шановні друзі.
З вами наукова редакторка “Вокс Україна” Ілона Сологуб. Ділюся з вами найцікавішими публікаціями “Вокса” за останні два тижні.

💶 Як ЄС може вже зараз допомогти українському бізнесу пережити повномасштабну війну? Як не дивно, завдяки інструментам розробленим під час пандемії. Янез Шуштершич, який брав безпосередню участь у розробці та впровадженні таких інструментів у Словенії, пише про (1) інструмент підтримки зайнятості SURE та (2) ваучери, які дозволять європейським компаніям купувати товари в українських контрагентів чи надавати їм технічну допомогу. https://bit.ly/37SAE4f

🏛 Дискусію про реконструкцію варто починати вже зараз. Людмила Сімонова наводить аргументи на підтримку того, що компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло варто надавати грошима, а не квадратными метрами, тому що через війну сімейні обставини та плани на майбутнє у багатьох змінилися. Тому потрібно давати людям максимальну свободу вибору, а не повертати все “як було”. https://bit.ly/3LnATC7

🔥 “Бери, але не плати” - опція, яка могла би водночас допомогти країнам ЄС поступово відмовитися від російської нафти та уже зараз знизити доходи росії від неї. Алекс Нікольсько-Ржевський та Френк Гантер про кращу опцію, ніж ембарго. https://bit.ly/3wwBlbC

⚖️ Лонгрід про те, як безкарність СРСР та росії за принципом “переможців не судять” призвела до теперішньої війни. У статті є посилання на коментарі юристів про те, чи можна було засудити СРСР за воєнні злочини і чому цього не зробили http://bezkarnist.voxukraine.org/

🌾 У доповнення цієї статті - відео про геноциди, які вчиняв СРСР. На нашому YouTube каналі є також версія з англійською озвучкою. https://www.youtube.com/watch?v=0zyg1Y_XvAo

📺 І нагадую, що щодня ми випускаємо огляди російських брехні та дезінформації (зі спростуваннями, зрозуміло). У свіжому випуску - Азовсталь, “Україна сама себе обстрілює” та “українські військові возять із собою прикордонні стовпи”. https://bit.ly/3lBl1l3

Бережіть своє здоров'я, в тому числі психологічне, та користуйтеся перевіреними джерелами інформації.

Слава Україні!

Новини щодо реконструкції #ReBuildUkraine – 18 травня 2022

За допомогою Наталія Кононенко та Noks Fishes спробую кожного дня робити щось на кшталт дайджесту новин щодо планів реконструкції/модернізації післявоєнної України. Коротка версія дайджесту буде тут, на нашому каналі. За більш повним звітом з усіма лінками звертайтесь до Наталії.

Одже, основні новини за 18 травня:

1. ЄС готовий до роботи над розробкою програми відбудови України у пакеті з проведенням реформ. 18 травня Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз має намір очолити зусилля, спрямовані на реконструкцію післявоєнної України, які ґрунтуватимуться на принципі поєднання інвестицій із негайними реформами. На думку дер Ляєн, така комбінація важлива для процесу вступу України до ЄС. За її словами, буде схвалено план, у якому "відобразяться потреби, визначені Україною". "План буде спрямований на ключові сфери реформ, такі як антикорупційні, адміністративні можливості, верховенство права, незалежність судової системи. І, звісно, має бути надійно закріплений зелений та цифровий перехід та фундаментальні європейські цінності", Крім того, фон дер Ляєн повідомила, що ЄС не буде "єдиним вкладником у ці зусилля". "Тому, як частину цього плану, ми пропонуємо платформу реконструкції під назвою "Відбудувати Україну" (Rebuild Ukraine) як основний інструмент підтримки відновлення України після війни. Президентка Європейської комісії вважає, що Платформа, очолювана спільно Україною та Європейською комісією, збере разом вклади держав-членів, фінансових донорів, міжнародних донорів, міжнародних фінансових інституцій та інших партнерів-однодумців.

2. Екс-міністерка фінансів України Наталія Яресько поінформувала, що на сьогодні вже заблоковано біля $1 трильйона, шо належать ЦБ РФ, юридичним та фізичним особам. Яресько наголосила на тому, що переадресація цих грошей на відбудову України буде процесом тривалим, оскільки потребує великої кількості судових процесіву різних юрисдикціях. Також Яресько підтвердила, що адміністрація США серйозно аналізує ризики, що можуть утворитися в результаті спрямування заблокованих в США резервів ЦБ РФ на післявоєнну розбудову України. Екс-міністерка висловила думку, що план відновлення економіки України має бути погоджений із новою програмою співпраці країни та МВФ, що буде ухвалено по завершенню російсько-української війни. Екс-міністерка наголосила на тому, що вона не проти податкової реформи і економічної лібералізації в цілому, але наголосила на тому, що на ці зміни потрібно йти після війни, коли стане ясно, яка частина економіки залишилася робочою і яку її частину ми хочемо відновити.

3. Саміт керуючих центробанків та міністрів фінансів G7 та обговорення плану відновлення повоєнної України («план Маршала-2»): єдиний підхід поки не погоджено. 18 травня, під час саміту, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль закликав країни G7 розпочати підготовку національного та міжнародного законодавства щодо конфіскації закордонних активів Росії на користь України. Ключовим джерелом фінансування цього плану (з відновлення країни), за інформацією керівника українського уряду, стане Фонд відновлення України, який наповнюватиметься із п'яти джерел. Але основою відновлення мають стати кошти окупанта. Прем'єр закликав країни "Великої сімки" розпочати підготовку національного, а також міжнародного законодавства щодо конфіскації заморожених активів Росії та передачі їх на користь Україні. Шмигаль зробив акцент на тому, що таке законодавство вже розробляють Сполучені Штати та Канада.