🍁Осінь часто навіює спогади про шкільні роки... Свою класну керівницю згадую з теплотою і вдячністю. А коли власні діти стають школярами, ще краще розумієш, скільки вчитель віддає їм часу, сил і душі. Школа справді стає «другою родиною».
🎓Напередодні професійного свята зустрівся з нашими освітянами на урочистій імпрезі. Передусім привітав та подякував.
📍Але також сказав важливе: ми бачимо ваші труднощі та розділяємо ваші тривоги за майбутнє школи. І ви з ними не самі.
Війна загострила демографічну проблему, наслідки якої відчуватимемо роками. Уже через рік до перших класів області прийде приблизно на чверть менше дітей, ніж цього року. Далі ця хвиля піде у старші класи, університети, а згодом — на ринок праці.
💡Для нас це чіткий сигнал: якщо дітей стає менше, слід ще більше дбати про якість освіти кожної дитини. Про її знання, можливості й перспективу реалізувати себе тут, в Україні.
А якісної освіти не буває без сильного вчителя.
Тут маємо ще один виклик — кадрове старіння галузі та брак молоді, яка обирає педагогічні спеціальності. Особливо це відчутно в STEM-науках, де майбутніх учителів сьогодні — одиниці. Можемо вкладати великі кошти в лабораторії, сучасні класи, укриття, ремонтувати школи. Але без учителя все це буде просто мертве.
📚Тому цей навчальний рік має стати роком серйозної роботи з освітою. І працювати маємо разом із самими освітянами.
Треба вивчати досвід шкіл і вчителів, які вже дають сильний результат, і допомагати іншим його переймати. Працювати з учнями 8–10 класів і повертати молоді інтерес до педагогічних професій.
Цінність професії вчителя не може залишатися лише красивими словами. Маємо створити умови, за яких молодий педагог бачитиме в цій професії майбутнє для себе і своєї сім`ї. І це відповідальність не лише держави. Область і кожна громада мають шукати свої можливості підтримати вчителя та зацікавити молодих фахівців працювати у своїх школах.
Ми це побачили. Ми це зрозуміли. І сьогодні хочу, щоб наші вчителі почули: ви з цими проблемами не самі.
Після війни на нас чекатиме конкуренція за людей, знання та інтелект. І те, наскільки сильною в ній буде Україна, значною мірою вирішується вже сьогодні — у наших школах. Тому після захисту України освіта має бути одним із наших головних пріоритетів.
Дякую кожному вчителю за знання, сили і частину себе, яку ви щодня віддаєте нашим дітям.
З прийдешнім святом вас!💐
🎓Напередодні професійного свята зустрівся з нашими освітянами на урочистій імпрезі. Передусім привітав та подякував.
📍Але також сказав важливе: ми бачимо ваші труднощі та розділяємо ваші тривоги за майбутнє школи. І ви з ними не самі.
Війна загострила демографічну проблему, наслідки якої відчуватимемо роками. Уже через рік до перших класів області прийде приблизно на чверть менше дітей, ніж цього року. Далі ця хвиля піде у старші класи, університети, а згодом — на ринок праці.
💡Для нас це чіткий сигнал: якщо дітей стає менше, слід ще більше дбати про якість освіти кожної дитини. Про її знання, можливості й перспективу реалізувати себе тут, в Україні.
А якісної освіти не буває без сильного вчителя.
Тут маємо ще один виклик — кадрове старіння галузі та брак молоді, яка обирає педагогічні спеціальності. Особливо це відчутно в STEM-науках, де майбутніх учителів сьогодні — одиниці. Можемо вкладати великі кошти в лабораторії, сучасні класи, укриття, ремонтувати школи. Але без учителя все це буде просто мертве.
📚Тому цей навчальний рік має стати роком серйозної роботи з освітою. І працювати маємо разом із самими освітянами.
Треба вивчати досвід шкіл і вчителів, які вже дають сильний результат, і допомагати іншим його переймати. Працювати з учнями 8–10 класів і повертати молоді інтерес до педагогічних професій.
Цінність професії вчителя не може залишатися лише красивими словами. Маємо створити умови, за яких молодий педагог бачитиме в цій професії майбутнє для себе і своєї сім`ї. І це відповідальність не лише держави. Область і кожна громада мають шукати свої можливості підтримати вчителя та зацікавити молодих фахівців працювати у своїх школах.
Ми це побачили. Ми це зрозуміли. І сьогодні хочу, щоб наші вчителі почули: ви з цими проблемами не самі.
Після війни на нас чекатиме конкуренція за людей, знання та інтелект. І те, наскільки сильною в ній буде Україна, значною мірою вирішується вже сьогодні — у наших школах. Тому після захисту України освіта має бути одним із наших головних пріоритетів.
Дякую кожному вчителю за знання, сили і частину себе, яку ви щодня віддаєте нашим дітям.
З прийдешнім святом вас!💐
❤3👏1
📻 Як підготувалися до холодів? Як сприймати зміни у сигналах "повітряна тривога"? І чому одним із найбільших викликів на найближчі роки вважаю освіту?
Про це говорили в ефірі радіо «Тернопільська хвиля» — 106,8 FM.
🔥 Про готовність області до опалювального сезону і наш «план Б» на випадок тривалих відключень. Про нові рівні повітряних тривог та укриття.
🎓 А ще — про демографічну ситуацію, майбутнє наших шкіл, якість освіти та проблему, яку особливо гостро можемо відчути вже через кілька років: як виграти конкуренцію за інтелект і хто навчатиме наших дітей.
🤝 Дякую команді радіо «Тернопільська хвиля» — 106,8 FM за запрошення і змістовну розмову.
Запрошую до перегляду 👇🎬
youtube.com/watch?v=JiMoZRyg6jk&feature=youtu.be
Про це говорили в ефірі радіо «Тернопільська хвиля» — 106,8 FM.
🔥 Про готовність області до опалювального сезону і наш «план Б» на випадок тривалих відключень. Про нові рівні повітряних тривог та укриття.
🎓 А ще — про демографічну ситуацію, майбутнє наших шкіл, якість освіти та проблему, яку особливо гостро можемо відчути вже через кілька років: як виграти конкуренцію за інтелект і хто навчатиме наших дітей.
🤝 Дякую команді радіо «Тернопільська хвиля» — 106,8 FM за запрошення і змістовну розмову.
Запрошую до перегляду 👇🎬
youtube.com/watch?v=JiMoZRyg6jk&feature=youtu.be
YouTube
⚡️ Про рівні повітряної тривоги та стан укриттів - у програмі «Точка зору» з Тарасом Пастухом
У прямому ефірі разом із начальником Тернопільської ОВА Тарасом Пастухом говорили про готовність області до осінньо-зимового періоду в умовах війни. У студії пояснили, який «план Б» має область на випадок тривалих відключень світла, тепла чи води та як працюватимуть…
👍3
🕊«Господи, вчини мене знаряддям Твого миру»...
Ця відома францисканська молитва для України зараз звучить особливо. Бо ми як ніхто знаємо ціну миру. І знаємо, що він має бути справедливим.
⛪️Сьогодні у храмі святого апостола Петра в Тернополі Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди Ювілейного року святого Франциска, проголошеного Папою Левом XIV.
Разом із духовенством та вірянами молилися за наших захисників, за Україну, перемогу і справедливий мир.
Але віра не закінчується молитвою.
📿Святий Франциск залишив нам просту настанову: «Почни робити необхідне, потім можливе і раптом побачиш, що вже робиш неймовірне».
Сьогодні кожен із нас має своє необхідне і своє можливе. Хтось захищає країну зі зброєю. Хтось підтримує військових, лікує, навчає, волонтерить, допомагає тим, хто поруч. Так із щоденних вчинків кожного складається наша спільна стійкість.
✝Дякую Блаженнішому Святославу, який цими днями перебуває на Тернопільщині, за спільну молитву та духовну підтримку нашого краю. Дякую отцям-францисканцям за роки служіння людям і Церкві у Тернополі.
Молимося за наших воїнів. Працюємо для України. І кожен на своєму місці робимо посильний внесок, аби наблизити перемогу і справедливий мир 🙏🇺🇦
Ця відома францисканська молитва для України зараз звучить особливо. Бо ми як ніхто знаємо ціну миру. І знаємо, що він має бути справедливим.
⛪️Сьогодні у храмі святого апостола Петра в Тернополі Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію з нагоди Ювілейного року святого Франциска, проголошеного Папою Левом XIV.
Разом із духовенством та вірянами молилися за наших захисників, за Україну, перемогу і справедливий мир.
Але віра не закінчується молитвою.
📿Святий Франциск залишив нам просту настанову: «Почни робити необхідне, потім можливе і раптом побачиш, що вже робиш неймовірне».
Сьогодні кожен із нас має своє необхідне і своє можливе. Хтось захищає країну зі зброєю. Хтось підтримує військових, лікує, навчає, волонтерить, допомагає тим, хто поруч. Так із щоденних вчинків кожного складається наша спільна стійкість.
✝Дякую Блаженнішому Святославу, який цими днями перебуває на Тернопільщині, за спільну молитву та духовну підтримку нашого краю. Дякую отцям-францисканцям за роки служіння людям і Церкві у Тернополі.
Молимося за наших воїнів. Працюємо для України. І кожен на своєму місці робимо посильний внесок, аби наблизити перемогу і справедливий мир 🙏🇺🇦
❤7🙏2
👨👩👧👦 Діти не можуть бути "нічиїми": кожному потрібна родина, яка дасть любов, підтримку і можливість будувати своє майбутнє.
Сьогодні в Тернополі відбулося офіційне відкриття мультимедійного проєкту «Поговори зі мною», створеного за ініціативи Фундації Катерини Осадчої. Виставка вже другий рік подорожує містами України, а тепер її можуть побачити і на Тернопільщині.
💬 Це історії людей, які зростали без батьківської турботи. Через фотографії та відео вони розповідають про свій досвід, почуття і про те, чого насправді потребує дитина, яка залишилася без родини.
Їх варто почути.
Бо за словами «усиновлення» чи «сімейні форми виховання» завжди стоїть конкретна дитина. І наше завдання — зробити максимум із можливого, щоб вона мала родину, відчувала любов і підтримку дорослих. На Тернопільщині комбінуємо різні моделі та використовуємо різні інструменти заради одного результату — щоб діти, які залишилися без рідних батьків, були огорнуті турботою.
🚚 Буквально днями 21 ДБСТ області отримав необхідні для побуту, навчання і щоденного користування речі за підтримки Фундації Олени Зеленської.
Але матеріальна підтримка — лише частина великої роботи. Найважливіше — щоб кожна дитина мала поруч людей, яких може назвати своєю сім’єю.
🤝 Дякую Катерині Осадчій та команді її Фундації за цю ініціативу і за те, що через реальні людські історії допомагаєте говорити про речі, які повинні залишатися у фокусі нашої уваги.
📍 Виставку «Поговори зі мною» можна побачити у ТРЦ «Подоляни» до 10 жовтня.
Рекомендую — справді прийдіть. Послухайте ці історії. Бо іноді перший крок до того, щоб допомогти, значно простіший, ніж нам здається. Він починається з того, щоб почути. 🕊️✨
Сьогодні в Тернополі відбулося офіційне відкриття мультимедійного проєкту «Поговори зі мною», створеного за ініціативи Фундації Катерини Осадчої. Виставка вже другий рік подорожує містами України, а тепер її можуть побачити і на Тернопільщині.
💬 Це історії людей, які зростали без батьківської турботи. Через фотографії та відео вони розповідають про свій досвід, почуття і про те, чого насправді потребує дитина, яка залишилася без родини.
Їх варто почути.
Бо за словами «усиновлення» чи «сімейні форми виховання» завжди стоїть конкретна дитина. І наше завдання — зробити максимум із можливого, щоб вона мала родину, відчувала любов і підтримку дорослих. На Тернопільщині комбінуємо різні моделі та використовуємо різні інструменти заради одного результату — щоб діти, які залишилися без рідних батьків, були огорнуті турботою.
🚚 Буквально днями 21 ДБСТ області отримав необхідні для побуту, навчання і щоденного користування речі за підтримки Фундації Олени Зеленської.
Але матеріальна підтримка — лише частина великої роботи. Найважливіше — щоб кожна дитина мала поруч людей, яких може назвати своєю сім’єю.
🤝 Дякую Катерині Осадчій та команді її Фундації за цю ініціативу і за те, що через реальні людські історії допомагаєте говорити про речі, які повинні залишатися у фокусі нашої уваги.
📍 Виставку «Поговори зі мною» можна побачити у ТРЦ «Подоляни» до 10 жовтня.
Рекомендую — справді прийдіть. Послухайте ці історії. Бо іноді перший крок до того, щоб допомогти, значно простіший, ніж нам здається. Він починається з того, щоб почути. 🕊️✨
❤3👍2