💥Ворог посилює озброєння і нарощує атаки. Скільки ще триватиме війна - сьогодні ніхто не скаже. Тож варто шукати рішення, які дозволять посилювати наші захисні можливості разом із тим, як зростає загроза.

Протистояти кожному окремо - навряд чи виграшна тактика. Більше можливостей можемо отримати, якщо об’єднаємо зусилля.

📡Однією з таких моделей для західного регіону може стати спільна «захисна смуга». Обласні адміністрації можуть згуртувати свої можливості за регіональним принципом, а бізнесу запропонувати долучитися до її розбудови своїм ресурсом.

Це особливо важливо зараз, коли серед цілей ворога дедалі частіше з’являються підприємства, виробництва, склади, логістичні центри. Наслідки одного влучання для бізнесу можуть вимірюватися мільйонами. Тому варто разом порахувати: можливо, частину коштів, які потенційно доведеться витрачати на відновлення після ударів, доцільніше спрямувати на превентивний захист.

Цього тижня вже говорив про те, що під час війни багато речей залишаються поза межами нашого впливу. Але є й ті, де результат залежить від наших рішень і наших дій. Побудова такого колективного захисту - одна з них.

💡Цю ідею озвучив під час зустрічі з провідними аграріями Тернопільщини. Зараз вона потребує обговорення, розрахунків, пошуку оптимальної моделі та партнерів. Паралельно говоритиму про це з колегами з інших областей і продовжуватиму цю розмову в різних бізнесових та професійних колах.

Якщо загроза для нас спільна, варто шукати і спільну модель захисту. 🧐

Ворожий БПЛА, що рухався зі Скалатського напрямку, зробив різкий маневр перед Тернополем і повернув на Північ.
Локаційно втрачений на кордоні Тернопільської та Рівненської областей.
Тому наголошую - не ігноруйте сигнали повітряної тривоги - загрози реальні!

Тернопільщина має багато сильних сторін і ресурсів, щоб стати прогресивним регіоном. Однак чи справді ми достеменно знаємо увесь арсенал невикористаного досі потенціалу нашого краю? 🤔

💫 Області потрібен новий імпульс для розвитку. Є різні версії того, як могла б розвиватися Тернопільщина, різні моделі та вектори. Усі вони об’єднані мрією про край, де хочеться жити.

Проте майбутнє не можна будувати тільки на мріях. Зараз нам вкрай важливо врахувати виклики воєнного часу, провести глибокий аналіз і своєрідний «аудит» у різних сферах. Слід зважати, як змінюється демографія, яких фахівців потребуватимуть громади й бізнес, які галузі мають перспективу, де можемо сильніше використати потенціал наших громад, а де - скооперуватися із сусідніми областями та втілювати спільні проєкти.

📊 Уже розпочинається робота над Стратегією розвитку Тернопільської області на 2028-2034 роки, формується робоча група. Але можемо не обмежуватися цим періодом, а дивитися ще далі.

📍Днями про виклики та перспективи говорили з провідними аграріями. А сьогодні провели неформальну зустріч із ректорами чотирьох наших університетів. Вона стала продовженням цієї розмови і водночас дала змогу подивитися ширше.

Якщо рухатися лише звичним шляхом, навряд чи досягнемо реального поступу. Тому важливо по-іншому оцінити те, що вже маємо: розташування області, підприємства, науковий потенціал, зв’язки із сусідніми регіонами та близькість до Європейського Союзу. Подивитися, як ці ресурси та переваги можуть доповнювати одне одного і давати більший результат.

🧠 Освіта і наука - це підготовка майбутніх фахівців, а також великий інтелектуальний ресурс області. Тому запропонував ректорам долучитися до цієї роботи: разом аналізувати тенденції, шукати перспективні напрями й рішення, розраховані на роки вперед. До досліджень можна залучати науковців, викладачів, молодих дослідників і студентів, надавши їм необхідні дані та інформацію. Так управлінський досвід можемо поєднати з науковою експертизою, а молодь - залучити до роботи над конкретними напрямами розвитку.

🎓 Окремо говорили про самі університети. Кількість потенційних вступників скорочується, а конкуренція за молодь зростає. Кожному закладу важливо знаходити свої сильні напрями, розвивати спеціалізації, створювати умови, щоб молоді люди хотіли навчатися саме тут, а після навчання - пов’язувати своє професійне життя з нашим краєм.

🤝 Чим більше знань, досвіду та різних поглядів зможемо залучити до цієї роботи, тим ґрунтовнішими будуть рішення, на яких будуватиметься стратегія області.

Дякую за участь у дискусії і готовність разом працювати:
🔹Петру Лихацькому - ректору Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського;
🔸Богдану Буяку - ректору Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;
🔹 Оксані Десятнюк - ректорці Західноукраїнського національного університету;
🔸 Миколі Митнику ректору Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

Останні кілька тижнів ми багато говоримо про дітей. Про освіту, харчування, безпеку, середовище, матеріальне забезпечення. Про те, як має працювати система, якщо в її центрі справді стоїть дитина.

Сьогодні хочу продовжити цю розмову - про дітей, які з різних причин залишилися без батьківського піклування. І про те, що можемо зробити ми, дорослі, щоб поруч із ними були турбота, підтримка і люди, на яких можна покластися.

Можливості для цього є різні:

🫆Усиновлення - цього року на Тернопільщині усиновлено 13 дітей.

🤗 Опіка та піклування - сьогодні під опікою та піклуванням перебувають 677 дітей.

👪 Прийомні сім’ї - в області їх 83, у них виховуються 162 дитини.

🏡 Дитячі будинки сімейного типу - маємо 25 ДБСТ, у яких виховуються 168 дітей. 17 із них створені на Тернопільщині, ще 8 - релоковані з інших областей.

⏳ Патронат - сьогодні працюють 15 патронатних сімей. Потребуємо, щоб такі сім’ї були у кожній громаді.

✨Наставництво - 10 дітей уже мають наставників, ще 15 потребують наставника.

Допомагати можна і ресурсом - підтримувати навчання дітей, їхній розвиток та перші кроки у самостійному житті. До цього можуть долучатися благодійники, громадські організації та бізнес.

Ситуації у дітей не однакові, тому й одного рішення для всіх бути не може. Кожна форма сімейного виховання чи іншої підтримки - це інструмент, який може суттєво змінити долю конкретної дитини.

І хоча форми різні, мета одна: щоб кожна дитина зростала в оточенні, де її люблять і підтримують. Тому цю розмову продовжимо...💬

#ДітиНеМожутьБутиНічиїми
#ЧужихДітейНеБуває

❗️Тернопільщину атакував реактивний БПЛА.
На жаль, о 23:44 у м.Тернопіль відбулося влучання в одне із адміністративних приміщень. 

Дані про можливих потерпілих встановлюються.

Прохання не поширювати фото, відео та інформацію про локацію падіння.

Цієї ночі Тернопільщину вкотре атакували ворожі БпЛА.

У межах міста Тернополя о 23:44 зафіксовано влучання в об’єкт транспортної інфраструктури.

Відповідні служби оперативно прибули на місце події. Пожежу ліквідовано силами підрозділів ДСНС протягом двох годин з моменту влучання..

Постраждалих немає. Особи, які перебували неподалік від місця влучання, після оголошення сигналу повітряної тривоги перемістилися в укриття.

Об’єкт зазнав руйнувань. Масштаб пошкоджень та завдані збитки встановлюють фахівці.

Наголошую: сигнал «Повітряна тривога», незалежно від рівня, означає наявність небезпеки.

Тому у разі оголошення повітряної тривоги необхідно пройти до найближчого укриття та перебувати там до сигналу відбою.

📚 Сфера освіти у фокусі уваги цими днями. І це природно - осінь, новий навчальний рік, уже можемо бачити його перші результати.

Увійшли ми в нього з новою ініціативою - безоплатним гарячим харчуванням для всіх школярів. Про значення цієї програми для здоров’я дітей, формування харчових звичок, фінансової підтримки батьків сказано вже чимало.

📊 А сьогодні хочу запропонувати подивитися на неї ще з одного ракурсу - гаряче харчування в школах як економічна модель.

Бо якщо понад 88 тисяч школярів області щодня отримують гаряче харчування, це водночас означає великий і стабільний попит на продукти. Лише на вересень-листопад Тернопільщина отримала 217,66 млн грн державної субвенції, які спрямовуються саме на закупівлю продуктів.

А далі проста економічна логіка.

🌾 Школам щодня потрібні молочні та м’ясні продукти, овочі, крупи, хліб та багато іншого. Значну частину цього виробляють і підприємства та господарства Тернопільщини. І якщо частину цього попиту забезпечує місцевий виробник, тоді державний ресурс працює двічі. Спочатку - за своїм прямим призначенням, забезпечуючи якісне харчування дітей. А далі продовжує працювати вже в економіці області: як замовлення для виробника, робочі місця, доходи людей, податки у громадах.

💡 Так виграють усі: діти отримують якісне харчування, виробник - стабільний попит на свою продукцію, а громади - додатковий ресурс для розвитку.

У цьому і є додаткова цінність таких державних програм: один ресурс вирішує конкретне соціальне завдання і у той же час може запускати цілий ланцюжок користі для економіки.

Гаряче харчування у школах - передусім інвестиція в наших дітей. Але якщо подивитися ширше, воно може бути ще й інвестицією в місцеву економіку та спроможність громад ✨

Тернопільщина знову зазнала атаки ворожих БпЛА.

О 20:57 влучання зафіксовано на підприємстві у Чортківському районі.

На місце виїхали відповідні служби.
Дані про постраждалих уточнюються.

Загроза протягом цієї ночі посилена.Тому на сигнали тривоги реагуйте особливо уважно - залишайтеся в укриттях до відбою!

ОНОВЛЕНО на 09:30: Один потерпілий продовжує лікування. Решту виписано з медзакладу.
_________________
За додатковою інформацією до лікувального закладу звернулося 5 осіб:
2 доставлено екстреними службами, 3 особи звернулись самостійно. Інформація уточнюється.

📊 Продовжуємо здійснювати напрацювання, які ляжуть в основу стратегічного розвитку Тернопільщини. Для цього маємо зважати на те, яких змін зазнають різні галузі, які виклики перед ними стоять і до яких дій та рішень можемо вдатися сьогодні, щоб забезпечити зростання кожної із них.

Аграрний сектор - один із ключових для Тернопільщини. Тому тут особливо важливо чути людей, які багато років працюють у сфері, добре знають її зсередини та розуміють реальні потреби.

🤝 Днями мав продуктивну розмову з Миколою Івановичем Пилипівим - головою ради обласного об’єднання сільгосппідприємств, директором ПАП «Аркадія» Чортківського району.

📌 Серед основних тем, які обговорили: кадрове забезпечення та співпраця підприємств із закладами освіти, інвестиції в умовах війни, розвиток переробки та нових виробництв, а також участь аграрного бізнесу в посиленні безпеки області.

🌱 Тернопільщина десятиліттями знана своїм сільським господарством. Але для поступу варто подумати, чи можемо отримувати більше від того, що вже вирощуємо: наприклад, розвивати зберігання і переробку, виробляти готовий продукт на місці. Це одна з моделей, яка може залишати в області більше доданої вартості, створювати нові виробництва і робочі місця, збільшувати надходження до бюджетів громад.

🛡 Говорили і про безпеку. Запропонував Миколі Івановичу розглянути можливість долучення аграрного бізнесу до створення спільної захисної смуги. Об’єднання можливостей держави, регіону та бізнесу може посилити наш спільний захист і водночас допомогти підприємствам убезпечити те, що вони створюють і в що продовжують інвестувати.

Дякую Миколі Івановичу за відкриту розмову, досвід і готовність до співпраці. Такі зустрічі допомагають краще розуміти реальні потреби галузей та разом шукати рішення, які можуть стати частиною стратегічного розвитку Тернопільщини.

💥Тернопільщина знову зазнала ударів ворога.

Двічі атаковано місто Чортків. На місці влучання працює ДСНС.

На даний час інформація про потерпілих не надходила.

У наслідок нічної атаки на Тернопільську область 16 жовтня - пошкоджено приміщення на виробничому підприємстві у м.Чортків.

Площа пожежі становила 15 м кв.. На місці працювали співробітники ДСНС, На даний час пожежу ліквідовано.

Інформація про потерпілих не надходила.

Прохання не здійснювати самовільний виїзд на локацію, не поширювати фото, відео та детальну інформацію про місце ураження.